RSS Канал
Твиттер
У мене є машина.
Renault Kangoo. Не нова, але і древньою не назвеш. 2005 року. Один приятель пропонує мені натомість іншу. Зелену. І без пробігу по Україні.
Діалог:
— А якої марки машина?
— Не Renault. Зате молодша за твою.
— А дизель чи інжектор?
— Неважливо. Витрата палива мінімальна. А у твоїй інжектор чистити треба. І бак.
— А тип кузова? Седан, міні вен або щось інше?
— Ти на свою нинішню подивись краще. Подряпина на крилі, на капоті відколи. І взагалі, арка поржавіла. Міняй на зелену!
— А привід хоч який? Передній, задній чи 4×4?
— Офігенний у неї привід. Давай змінюй на зелену. Про привід не пошкодуєш!
— Скажи хоч, мені цієї зеленої вистачить років на п’ять? На дачу, по місту, може буть на море катнути? Чорне.
— Не переймайся. Ти краще глянь, у тебе рейка тече. Та й втулкам стабілізатора скоро хана. Бери зелену!
— А реєстрація хоч українська у цій зеленій ластівки?
— Не переживай. Ти краще глянь, у тебе номера на машині вицвіли. Та й страховка скоро закінчується у тебе. Міняй машину на зелену. Не пошкодуєш! Дізнаєшся все, коли махнемося.
— А грошей скільки? Раптом, не потягну?
— Не турбуйся. Покатайся. Рахунок виставимо. Потім.
Поясніть, будь ласка, нахера мені ця зелена машина?
Без пробігу,
По Україні…
Рубрики 
Теги: 