Суддя Конституційного суду Ігор Сліденко заявляє, що тиск з офісу президента на нього триває і він планує покинути Україну, повідомляє 40ka.info.

Про заявив суддя Сліденко в коментарі «5 каналу».

«Я і планую це зробити (емігрувати – ред.), нічого не змінилося. Я чекаю відставки. Заява лежить на столі. Розглянуть, коли буде засідання. Я попросив охорону – мені її не надали. Мені дали зрозуміти, що тут працювати не буду», заявив суддя.

Сліденко вкотре сказав, що на нього тиснуть з Офісу президента і «доходить навіть до дрібниць, які не мають стосунку до КСУ».

30 жовтня 2020 року Суддя Конституційного суду Ігор Сліденко, який був доповідачем у справі про скасування відповідальності за незаконне збагачення посадовців, заявив, що з Офісу президента на нього тиснули – і він написав заяву про відставку.

Голова КС Олександр Тупицький на брифінгу перед Ігорем Сліденком також звинуватив оточення президента в атаці на Конституційний суд і в намаганні створити «кнопочний» КС.

Конституційний суд наголосив на своїй незалежності і недоторканності та закликав усі органи державної влади дотримуватись основного закону України і не втручатись у роботу суду.

29 грудня 2020 року резидент Володимир Зеленський підписав злочинний указ про відсторонення Тупицького від посади судді Конституційного Суду строком на два місяці.

Рішення про звільнення судді з посади ухвалюється виключно Конституційним Судом на спеціальному пленарному засіданні, і жоден інший орган чи посадова особа не можуть ухвалити таке рішення замість суду.

Конституція України не наділяє президента правом «відсторонення від посади судді Конституційного Суду України». Більше того, Конституція взагалі не передбачає можливості відсторонення судді КС від посади.

Видавши указ № 607/2020 від 29 грудня 2020 року, Зеленський вийшов за межі своїх конституційних повноважень президента та порушив приписи статей 1, 6, 8, 19, 106, 147, 149, 153 Конституції України.

Кримінальний кодекс України передбачає кримінальну відповідальність за втручання у діяльність державного діяча (стаття 344) та втручання в діяльність судових органів (стаття 376).

Статтею 60 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.