Архив Жовтень 8th, 2020

Зе-реформа чи Зе-геноцид? Т.в.о. міністерки енергетики Ольга Буславець ініціює зростання доходів обленерго за рахунок споживачів – «Схеми»

Т.в.о. міністерки енергетики Ольга Буславець ініціювала підвищення дохідності обленерго шляхом збільшення одного показника при розрахунку тарифів на електроенергію, що може призвести до збільшення вартості електроенергії для кінцевих споживачів, повідомляє 40ka.info.

Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми».

У розпорядженні журналістів опинився лист за підписом Буславець від 28 вересня 2020 року на ім’я прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, в якому вона просить надати доручення незалежному органу – Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг переглянути затверджені у серпні “ставки дохідності” на «стару» базу активів для операторів систем розподілу електроенергії (обленерго).

Двократне збільшення ставки дохідності «на стару базу» (тобто на те майно, яке вже є на балансі обленерго), на думку Буславець, дозволить поліпшити технічний стан мережевої інфраструктури та безпеку постачання електроенергії споживачам, а також спростити і здешевити вартість приєднання нових електроустановок до електричних мереж.

«Прийняті НКРЕКП довгострокові параметри регулювання, зокрема, встановлення норми доходу на „стару“ регуляторну базу активів до 3%, не сприяють відповідному залученню інвестицій для розвитку мереж, і, відповідно, здешевленню вартості приєднання до них», – зазначає міністерка Буславець у листі.

1 жовтня прем’єр-міністр Денис Шмигаль дав доручення у тижневий строк розглянути лист.

Голова Нацкомісії Валерій Тарасюк повідомив, що розцінює дії т.в.о. міністерки енергетики Ольги Буславець як «тиск на НКРЕКП». За його словами, якщо відбудеться зростання ставки дохідності з 3%, яку затвердила НКРЕКП, до 6%, на яких наполягає Міненерго, – то це призведе до збільшення доходів обленерго сумарно на 10 мільярдів гривень у рік.

«Ці гроші обленерго будуть збирати зі всіх споживачів, в першу чергу – з промисловості напряму. Так само це відчують на собі і непобутові споживачі, тобто населення, бо зростання тарифів буде закладено промисловістю у вартість товарів», – зазначив він.

Від зростання стимулюючого тарифоутворення на стару базу активів виграють обленерго, які таким чином збільшать свої доходи за рахунок споживачів електроенергії, вважає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

26 серпня 2020 року НКРЕКП прийняла постанову «Про внесення Змін до деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП», якою передбачено запровадження з 1 січня 2021 року стимулюючого тарифоутворення для операторів систем розподілу (обленерго). Тоді ставки дохідності на нову базу активів обленерго затвердили на рівні 16,74%, а на «стару» базу – 3%.

В Україні існують 25 обленерго – компаній, які постачають українцям електроенергію. Найбільшими власниками обленерго є структури, пов’язані з олігархами Рінатом Ахметовим та Ігорем Коломойським, політиками Віктором Медведчуком, Григорієм Суркісом, Сергієм Льовочкіним та Юрієм Бойком, бізнесменом Костянтином Григоришиним та бізнес-групою VS Energy росіян Олександра Бабакова, Євгена Гінера та Михайла Воєводина.

Коболєв з спільниками розпиляли у Нафтогазі понад 75 мільярдів, – лист Держаудитслужби

Голова Державної аудиторської служби Геннадій Пліс направив до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля лист з результатами ревізії діяльності НАК «Нафтогаз України» за період з 1 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року, повідомляє 40ka.info.

Копія відповідного листа, підписаного Плісом 5 жовтня 2020 року, є в розпорядженні ЕП.

В ньому голова Держаудитслужби повідомляє прем’єр-міністру, що через фінансові порушення в НАК втрати державного бюджету склали 75,5 млрд гривень.

«Загалом ревізією „Нафтогазу“ встановлено фінансових порушень та виявлено фактів неефективних управлінських дій або ризикових операцій, що призвели або можуть призвести до втрат фінансових і матеріальних ресурсів, на суму 176 млрд гривень, у тому числі фінансових порушень, що призвели до втрат у 75,5 млрд гривень», — повідомляє керівника уряду Геннадій Пліс.

Як підсумок, Держаудитслужба, зокрема, пропонує НАК «Нафтогаз України» «забезпечити усунення виявлених ревізією порушень, притягнути винних осіб до відповідальності, у тому числі виявлених попередніми заходами державного фінансового контролю» та «забезпечити перерахування до державного бюджету дивідендів на суму 75 486,4 млн гривень».

Сума відповідає даним, які ЕП наводила раніше в статті.

 

6 жовтня ЕП опублікувала матеріал «Мінус» 75 мільярдів: що показав аудит «Нафтогазу» і хто понесе покарання, в якому йдеться про фінансові порушення та недоліки у роботі НАК «Нафтогаз України», виявлені Державною аудиторською службою під час проведення ревізії за період з 1 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року.

Того ж дня на Facebook-сторінці Державної аудиторської служби України було опубліковано спростування наведеної у публікації інформації.

«Держаудитслужба не підтверджує інформацію, висвітлену у деяких ЗМІ, оскільки така інформація є суб’єктивною думкою автора і не відповідає дійсності», — зазначили тоді в службі.

Пізніше фінансовий директор «Нафтогазу» Петер ван Дріл написав в колонці на Liga.net, що «останній шторм у ЗМІ про „втрати бюджету“, нібито спричинені НАК Нафтогаз, виявився абсолютно штучним».

«Державна аудиторська служба спростувала заяви ЗМІ, які були зроблені нібито з посиланням на звіт», — переконаний автор.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: