Архив Грудень 16th, 2014

Последние дни Приватбанка

Privat2Слово «Приватбанк» у меня, почему-то ассоциируется скорее с некой сектой, типа «посольства Коломойского», чем собственно с банком. Миллионы «прихожан», тысячи «проповедников», которые обещают финансовый рай на земле для тех, кто уверует в силу священного Привата! И те, кто услышал этот голос и пошел по зову получили большую благодать в виде вечных долгов на кредитках, глючных систем и непонятных условий.

Однако, даже такие жертвы не остановили распространение этой зеленой мании. Сейчас, уже более 40% всех вкладчиков Украины, хранят свои деньги в «Приватбанке». То есть, почти половина всех пользователей услугами банков – а это солидная масса клиентов. Конечно, такие цифры впечатляют. А если к этому добавить, что треть всех зарплат граждане Украины получают через «Приватбанк», то такая добровольно-принудительная зависимость от этого банка вызывает опасения и подозрения.

Параллельная реальность

Недавно «Приватбанк» признан лучшим украинским банком 2014 года по рейтингу «Банк года» авторитетного в мире журнала The Banker. Как говорится в издании такую высокую оценку «Приватбанк» получил благодаря тому, что смог адаптироваться к сложной ситуации в стране. Но как оказалось, за страницами глянца немного другая действительность.

В распоряжение журналистов попала аналитическая записка председателя НБУ Валерии Гонтаревой. С этого отчета следует, что «Приватбанк» на самом деле, дышит на ладан. Но в управлении этой финансовой структуры тревогу не бьют, а спокойно себе ждут очередного транш рефинансирования. Государство бережно позаботилась о требующих банках страны, и подготовило для них по 10 млрд. грн. из своего бюджета. Для «Приватбанка» такое рефинансирование состоится не впервые.

Ход конем

Еще за председателя Нацбанка Степана Кубива, «приваты» уже обращались за помощью в рамках поддержки отечественного банковского сектора. Тогда, в апреле, самое большое рефинансирование выделили именно «Приватбанку». В качестве залога за кредит, руководство банка решило оставить имущество в Крыму.

В то время уже было ясно как белый день, что полуостров вместе со всем своим богатством, в том числе залоговым имуществом за 10 млрд. грн. рефинансирования, будет потеряно. Поэтому получается, что и займа «Приватбанк» вернуть не сможет, и НБУ до залогового имущества не доберется. Вот вам и адаптация.

Но возникает вопрос – если уже тогда было очевидным плачевное положение Крыма, почему экс-глава НБУ Степан Кубив, согласился на такие условия?

Очевидно, эта афера была выгодна обеим сторонам рефинансирования. Однако Коломойский до сих пор на коне, а вот против бывшего главы Нацбанка начали уголовное производство за злоупотребление служебным положением.

Наглость – второе счастье

Гонтаревой таких проблем, конечно, не надо. Поэтому перед очередным рефинансированием, она решила: лучше семь раз перечитать аналитическую записку о «Приватбанке», чем один раз неудачно выделить ему государственные деньги. Тем более, когда от «Приватбанка», уже запахло жареным. Его банкиров, а прежде всего Игоря Коломойского, заподозрили в причастности к обвалу гривны.

Дело в том, что председатель Днепропетровской ОГА вместо того, чтобы рассчитаться с долгами за депозиты, потратил миллиарды гривен на покупку-продажу валюты. В результате – гривна стремительно девальвировала. Игорь Коломойский, само собой, получил колоссальные прибыли. И вот на фоне всех этих миллиардных мошеннических сверхприбылей, «Приватбанк» спокойно просит у государства еще 10 миллиардов гривен займа. Вероятнее всего, что на этот раз в виде залога господин Коломойский любезно предложит Нацбанку свое имущество на территории Донецкой и Луганской областей, часть которого можно считать потерянным на длительный период времени.

Кроме того, большинство активов «Привата» в этих неспокойных регионах, или не работают, или совсем обесценились.

Поэтому снова предоставлять рефинансирование Приватбанку, как минимум глупо. Ведь где гарантии, что в этот раз деньги снова не окажутся на валютном рынке, что может закончиться очередным обвалом гривны.

Нашла коса на камень

Но каким бы мощным не был Коломойский вместе со всей группой «Приват», есть вещи, на которые они повлиять не в силе. Так сложилось, что Крым теперь не наш, а вместе с ним и весь крымский бизнес. На территории полуострова работало два филиала «Приватбанка», 337 отделений, 773 терминала самообслуживания и 483 банкомата. Кроме того сеть АЗС «Приват». Российские оккупанты присвоили себе 12 автозаправочных станций, одну газовую заправку и нефтебазу в Инкермане.

Да что там заправки, вместе с аэропортом “Бельбек” Коломойский уже может забыть о 15 млн. долл. Оздоровительный комплекс “Таврия” отнял от активов группы “Приват” 20 млн. долл. А еще санаторий “Форос”, база “Нива Яйла”, детский оздоровительный комплекс “Юность” и много других объектов, скорее всего навсегда покинули империю Коломойского.

Приватбанк банкрот

Таким образом, обладатель “Приватбанка” оказался не в лучшем положении. Очевидно, что выплата депозитов сейчас не на первом месте. Заниматься откровенно убыточным бизнесом никто не собирается. Для того чтобы не обременять себя лавированием в бурном море политической нестабильности и экономического упадка существует простая и проверенная схема. Банкротство. Коломойский, похоже, разбирается в таких махинациях.

Ему уже приходилось обанкротить собственную компанию “Аэросвит”. Тогда без работы и с невыплаченными зарплатами осталось около 3000 сотрудников. Не исключено, что такую же схему Коломойский может провернуть и с “Приватбанком”. Таким образом, без зарплат может остаться треть работающего населения Украины.

И если подумать о том, что финансовое благополучие миллионов украинцев практически в руках одного фейкового жидобандеровца, то становится понятным, насколько шатким и ненадежным является их благосостояние.

 

Ангелина Проценко, bankisk.info

Український правозахистник з окупованого Донбасу Андрій Древицький подякував президенту США Бараку Обамі. Фото

– Світове співтовариство має боронити право кожної людини на гідне ставлення та гарантувати виключний рівень безпеки правозахисників, котрі відважно служать цій справі, – підкреслив Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун, звертаючись до міжнародної спільноти з нагоди відзначення Дня прав людини 10 грудня 2014 року.

– Діяльність нашої команди справді дуже складна та небезпечна, адже ми постійно перебуваємо в епіцентрі воєнних дій. Сьогодні активне залучення правозахисників до боротьби за людську честь і гідність на Сході України ставить їхнє життя під загрозу, часто навіть змушуючи евакуйовувати з регіону цілі родини, – наголосив правозахисник Андрій Древицький, коментуючи ситуацію в галузі прав людини в Україні.

За його словами, на Донбасі сепаратисти переслідують не тільки громадських активістів, представників етнічних, релігійних чи сексуальних меншин, а й усіх свідомих громадян, котрі протистоять пануванню проросійських бойовиків.

– Ми прагнемо врятувати людей, які живуть у постійному страху за своє життя, піддаються знущанням та тортурам. Дуже добре, що сьогодні на наші заклики відгукнулася міжнародна спільнота, адже представники європейських країн та, особливо, Сполучених Штатів Америки надають істотну підтримку постраждалим, а часто навіть допомагають урятувати їм життя, – додав Андрій Древицький.

Він розповів, що нині за підтримки міжнародних фондів SILC, Lifeline, Front Line та неурядової організації Freedom House в Україні активно реалізовуються проекти, у рамках яких надається екстренна допомога постраждалим правозахисникам, котрі перебувають «на передовій» демократичної боротьби з російською військовою агресією та терористичними угрупованнями.

– Під час візиту до США у вересні цього року я був вражений рівнем підтримки, яку американський народ, громадські та неурядові організації, благодійні фонди, політичні діячі, конгресмени та особисто президент США Барак Обама висловлюють українському народу в його боротьбі за демократичні цінності, – наголосив правозахисник.

– Після зустрічі з Президентом США я можу впевнено заявити про те, що українське громадянське суспільство не залишається наодинці з викликами сучасності, адже весь американський народ допомагає нам не допустити знищення демократії та протистояти тим зовнішнім та внутрішнім загрозам, які можуть зашкодити її розвитку, – підкреслив Андрій Древицький.

DrevitskyiObama1small

Висвітлюючи основні напрями діяльності правозахисників, він наголосив на важливості реалізації проекту «Громадський контроль за дотриманням міжнародних стандартів у галузі прав людини в Україні». Його започатковано за підтримки Міжнародної програми Lifeline та Шведського міжнародного ліберального центру (SILC – Swedish International Liberal Centre. – ред.) після підписання 12–14 серпня 2014 року президентом України Петром Порошенком низки взаємопов’язаних законів. На думку правозахисників, ці закони потрібно привести до норм Конституції України задля реального дотримання основоположних прав і свобод людини та громадянина.

Українські громадські активісти та представники світової спільноти обстоюють прогресивні демократичні цінності та переконують вітчизняну владу в необхідності приведення згаданих законів у відповідність до положень Конституції України та принципів міжнародного права.

У зв’язку з цим, Андрій Древицький звернувся до президента України, запропонувавши йому провести зустріч із представниками громадянського суспільства, під час якої має бути обговорено алгоритм вирішення проблем, що гальмують розвиток демократії в Україні та ставлять під загрозу здобутки Революції гідності: приведення українського законодавства у відповідність до Конституції України та ключових актів міжнародного права; активізація боротьби з корупцією; інтенсифікація процесів оновлення влади; та проведення реальної люстрації корумпованих високопосадовців і суддів.

Довідково:

Міжнародний день прав людини проголошений Генеральною асамблеєю ООН 4 грудня 1950 року. У Резолюції № 423 (V) представники ГА ООН закликали народи всього світу звернути особливу увагу на значення Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, яка є «загальним ідеалом для всього людства». Для цього держави світу мають щороку відзначати День прав людини, примножувати свої зусилля щодо відстоювання загальних суспільних свобод та регулярно надавати Генеральному секретарю ООН спеціальні доповіді щодо такої практики.

Цьогоріч День прав людини проходить під гаслом «Права людини – 365». Пропонуючи цей слоган, ООН мала на меті донести до кожної держави, суспільства та особи універсальність ідеї захисту прав людини, котра de facto відстоюється правозахисниками протягом усіх 365 днів року. За задумом ООН, нині людство повинно згадати про фундаментальність Загальної декларації прав людини, яка надає всім його представникам однакові права й свободи, таким чином підтверджуючи створення глобальної спільноти, котра сповідує універсальні ідеї та відстоює спільні цінності.

Ніна Марцинюк, sprotiv.org



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: