Сообщения с тегами ‘нерухомість’

#Зеленський приховав у декларації італійський маєток за 3,8 мільйона євро біля віл російських олігархів Романа Абрамовича та Олега Дерипаски

zelenskiy2-500x331

Шоумен і кандидат у президенти Володимир Зеленський має незадекларовану 15-кімнатну віллу в італійському місті Форте-дей-Мармі.

Про це повідомляє «Слідство.Інфо».

«Це містечко уподобали російські багатії — тут відпочивають Роман Абрамович, Олег Дерипаска та члени родини Бориса Єльцина. Згадки про віллу в декларації Зеленського немає», – йдеться у матеріалі.

Зазначається, що кандидат вказав у декларації 4 квартири в Києві, заміський будинок, а також квартири в Ялті та Великій Британії.

Але Зеленський не згадав про віллу в Італії, якою, за даними журналістів, він володіє разом із дружиною Оленою.

«Згідно з документами, отриманими Слідством.Інфо, у 2017 році італійська фірма San Tommaso S.R.L., задекларована Зеленським, придбала 15-кімнатний будинок у тосканському містечку Форте-дей-Мармі», – зазначають розслідувачі.

Будинок розташований в 600 метрах від моря – вісім хвилин пішки до пляжу. Фірма заплатила за нього 3,8 мільйона євро.

“Форте-дей-Мармі відомий в Італії як місце, де хазяйнують росіяни. Десять років тому, коли серед російських багатіїв з’явилася мода купувати нерухомість у цьому містечку, російські медіа називали її «московською провінцією», – додають журналісти.

Зокрема, в італійському місті розташовані будинки Романа Абрамовича, Олега Дерипаски та Михайла Прохорова.

Журналісти стверджують, що запитали у Зеленського, чому нерухомість не вказана в його декларації, чи користується він віллою та чому обрав саме це місто.

Прес-служба кандидата відповіла лише, що його декларація «заповнена в повній відповідності з чинним законодавством України».

У 2016 році журналісти програми «Схеми» оприлюднили сюжет про віллу Порошенка на півдні Іспанії, яку він ніколи не вносив до своєї декларації, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

В адміністрації президента тоді сказали, що “у підприємствах, де Петро Порошенко є кінцевим бенефіціаром, є нерухомість за кордоном (фабрики, магазини, склади, адмінприміщення, будинки). Все це у вигляді юридичних осіб вказано у його декларації відповідно до закону «Про запобігання корупції».

Ректор КПІ та голова наглядової ради КП «Укроборонпром» Михайло Згуровський не задекларував бізнес у Чорногорії і нерухомість у США

podatok-na-neruhomist1

 

Ректор Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського, голова наглядової ради КП «Укроборонпром» Михайло Згуровський не вказав у своїх деклараціях спільний з сином бізнес у Чорногорії, продаж нерухомості та один з будинків дружини у США.

Про це йдеться в розслідуванні Іллі Лукаша для програми «ЦРУ» на 24 каналі, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Згуровський у своїй декларації за 2017 рік вказав 3 млн грн. річного прибутку, будинок на 287 кв м і ділянку на Крюківщині під Києвом, дві автівки і заощадження на 1,5 млн грн.

Дружина Згуровського Тетяна Померанцева є громадянкою США. Її місце роботи – компанія «Системний аналіз та рішення».

Згідно з декларацією, Померанцева має будинок на 150 кв м. у Каліфорнії (США). Разом з тим, дружина відмовилася надавати інформацію про його вартість.

За допомогою офіційних американських реєстрів студенту КПІ Олександру Савиську та журналістам вдалося з’ясувати, що Михайло Згуровський та його син Олександр Згуровський мали у США інші об’єкти нерухомості.

Згідно з реєстрами, 5 травня 2016 року Михайло та Олександр Згуровські продали дві сусідні земельні ділянки в окрузі Ескондідо у Каліфорнії за $500 тис.

31 травня того ж року родина Згуровських (Олександр та Михайло) продала сусідній з ділянками будинок на 300 кв м вже за $840 тис. В декларації ректора відсутня інформація про продаж американської нерухомості.

У жовтні 2017 року син ректора Олександр Згуровський продав у сусідньому окрузі штату Каліфорнія – Лейксайд – будинок майже на 400 кв м за $659 тис.

«Підрахунок доходів із декларації ректора показує, що на купівлю подібної нерухомості пану Згуровському довелося б збирати кошти понад 10 років», — зазначають журналісти.

«ЦРУ» також з’ясувало, що Тетяна Померанцева з 2011 р. є співвласницею будинку на 200 кв м на курорті Сан-Франциско, який сайти з продажу нерухомості оцінюють майже у півмільйона доларів. В декларації чоловіка будинку теж немає.

Крім того, журналісти встановили, що Михайло та Олександр Згуровські є співзасновниками та співвласниками інвестиційно-будівельної компанії «Sky Development» у Чорногорії (м. Нікшич). Вона продає нерухомість у мальовничих куточках Балканських гір. За даними «ЦРУ», мова йде про мільйони євро.

Згідно з даними сайту чорногорського Міністерства туризму, «Sky Development» має 9 дозвільних документів на реконструкцію та будівництво. У документах Міністерства компанію двічі називають інвестором будівельних проектів, де забудовником виступає «AG Project». Її власник Зоран Тодорович згадується в документах яг головний проектувальник компанії «AG Infoplan».

«Sky Development» та «AG Infoplan» розташовані за однією адресою і в одному офісі з Почесним консульством України в Чорногорії. А сам консул Предраг Міловіч – директор і власник «AG Infoplan» – компанії, яка будує проекти на інвестиції «Sky Development».

Журналісти також з’ясували, що ректор Згуровський вручав Міловічу диплом, мантію та пам’ятний знак «Почесний доктор КПІ».

На сайті «Sky Development» вказано український номер телефону. Представник «ЦРУ» зателефонував за цим номером і як потенційний покупець квартири домовився про зустріч у Києві. На неї разом з представником компанії прийшов і сам Олександр Згуровський, який є директором «Sky Development».

Він підтвердив, що його компанія займається будівництвом, а забудовником є Міловіч, що надає «певний рівень протекції». В той же час Згуровський-молодший відмовився від офіційних коментарів.

Інформації про бізнес в Чорногорії теж немає у декларації ректора Згуровського.

«Не вказання цих відомостей тягне за собою кримінальну відповідальність – до 2 років позбавлення волі. Особа займає серйозні посади, має певний доступ до держресурсу. Особа могла отримати кошти нелегально, в тому числі внаслідок вчинення якихось злочинів, потім вони відмиваються. Уже за кордоном купується нерухомість. І це фактично має ознаки відмивання – кримінального правопорушення», – вважає юрист, член правління «Центру протидії корупції» Олена Щербань.

23 січня 2018 року головою наглядової ради КП «Укроборонпром» було обрано ректора Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського» Михайла Згуровського.

Перед цим президент Петро Порошенко призначив Згуровського членом наглядової ради державного концерну «Укроборонпром».

Три фірми-прокладки, пов’язані з нардепом екс-регіоналом #Яценко, викачали 23 млн на «завантаженні файлів». Розслідування. Відео

tender-palata-new1

 

Спеціалістів з оцінки майна змусили здавати звіти до Фонду держмайна за допомогою сайтів-”посередників”. Процедура виявилась платною, а сайти — пов’язані між собою та з одіозним нардепом Антоном Яценком. Про це йдеться у сюжеті Лесі Іванової «Націнка на Яценка» для телепрограми «Наші Гроші з Денисом Бігусом».

Місяць тому Фонд держмайна запустив Єдину базу даних звітів про оцінку – систему, котра мала побороти ринок «чорної оцінки» і не дати українцям ухилятися від податків.

За законом якщо ти часто купуєш та продаєш нерухомість (продаєш більше 1 об’єкту на рік або продаєш куплене упродовж 3 років), то заплатиш податок  — 5% від вартості майна. Але не ринкової вартості, а тієї, яку визначить професійний оцінювач.

Тож чим нижче оцінка, тим менше податок. Щоб його уникнути у нечесних оцінювачів “купували” оцінки з заниженими до абсурду сумами.

Півроку тому парламент прямо в Податковий кодекс вгатив “реформу” змін у процедурі оцінки. Які до оподаткування не мають стосунку.

Ключова зміна: створення «Єдиної бази даних звітів про оцінку». Оцінювачі мають надсилати до неї звіти про свої оцінки. А база — автоматично порівнює їх з ринковими цінами на подібну нерухомість. Та дозволяє або ні продавати нерухомість за ціною оцінювача.

База належить Фонду держмайна. Однак оцінювач не може просто взяти і передати свої документи. Між ним та Фондом у закон втулили посередника – електронний майданчик (ЕМ). Тепер оцінювач надсилає свій звіт на сайт посередника. Той – передає його в базу.

Оцінювачі не могли зрозуміти – навіщо ці майданчики взагалі потрібні. «Майданчики НЕ надають ніякого сервісу, крім пересилки ваших даних із однієї точки в іншу — це як поштовий ящик» — пояснює Андрій Філін, оцінювач, власник ТОВ “Філін Кепітал Менеджмент”.

Пояснити сенс їх створення не може навіть автор правок, нардеп від БПП Максим Курячий: «Технічні питання – не до мене, я не є проектувальником, я дуже складно орієнтуюсь і програмному забезпеченні, це не для мене”.

На додачу, майданчики виявилися платні.

Раніше оцінювачі теж звітували Фонду. Напряму і безкоштовно, через портал, який адміністрував сам Фонд. Нині цей портал – відключений, замість нього – сайт посередника. Який майже нічим не відрізняється від старого порталу. Але послуга реєстрації звіту – близько півтисячі гривень.

І платити її доводиться двічі: раз оцінювачам, щоб зареєструвати кожен звіт, і ще раз — нотаріусам, просто за те, щоб подивитися чи він є в базі.

Технічно – проплату здійснюють оцінювач і нотаріус. Але по факту ці гроші – і це важливо розуміти – доведеться заплатити клієнту, тобто нам з вами. Обидва рази.

За перший місяць сайти-посередники заробили мінімум 23 мільйони гривень.

І виглядали ці сайти як пов”язані між собою члени однієї групи. Усі три авторизовані Фондом держмайна майданчики давали багато підстав підозрювати і зв’язок, і змову, і узгодження дій та цін.

Наприклад, на двох сайтах лежали файли документів з назвою першого. І усі три сайти мають абсолютно ідентичний програмний код.

Це дивна ситуація, адже мова йде про специфічне програмне забезпечення для роботи саме з новою Єдиною базою Фонду. Яка вірогідність того, що три фірми-конкуренти, випадково розробили абсолютно однаковий софт?

При цьому всім майданчикам-посередникам в рекордні строки погодили необхідні атестації/експертизи/випробування і т.д. бюрократичні процедури, які у звичайному житті, у звичайних компаній тягнуться в рази довше.

Процедура авторизації майданчика складається з двох етапів. Для початку їх має атестувати Держспецзв’язку (ДССЗЗІ). Майданчики працюють із важливими даними, містять персональну інформацію. Тому кожен із них повинен підтвердити Держспецзв’язку відповідний рівень захисту — КСЗІ. Це процедура довга і муторна.

Компанії, котрі отримували такий атестат, підтвержують – уся процедура займає не один місяць. Так, директор ТОВ “Де Ново” (дата-центр DeNovo) Максим Агєєв розповідає: «На побудову самої КСЗІ і на отримання сертифікату ми витратили трохи менше року, десь 9-10 місяців і це досить складна процедура».

Один із найбільш часозатратних етапів — державна експертиза. У «ДЕ Ново», наприклад, вона зайняла 4 місяці. Але майданчики-посередники впорались в середньому за місяць.

Так само швидко майданчики пройшли і другий етап авторизації – у Фонді держмайна. В теорії на бюрократичну тяганину, практичне тестування і ще трохи бюрократичної тяганини — закон дає понад два місяці.

Перший з посередників впорався вдвічі швидше, а ще два майданчики узагалі встановили непереборний рекорд. Їх протестували і авторизували за 1 добу.

Якби всі три фірми-оператори і їхні майданчики були НЕ пов’язані, такий швидкісний сценарій навряд би мав шанс на життя. Однак враховуючи технічні з’язки всіх трьох сайтів, складається враження, ніби один майданчик хоч і фантастично швидко, але все ж проходив якісь випробування — а решті двом погодження взагалі підписали не особливо придивляючись.

Чому знову Яценко?

Те, що відбувається сьогодні – уже не перша спроба реалізації монопольно-посередницької схеми в сфері оцінки. І вже не перший раз ці події пов’язують із іменем народного депутата Антона Яценка. Тут не можемо не процитувати самого Яценка, який в коментарі нашій програмі колись заявив дослівно таке: «По законам розвідки, знаєте: якщо збігів більше, ніж один, то це вже не збіг».

Антон Яценко найбільше відомий як «хрещений батько» Тендерної Мафії – однієї з найвідоміших корупційних схем середини 2000-х. Схеми, котра теж ґрунтувалася на монополії посередників. Щоправда, у держзакупівлях: охочі взяти участь у тендері не могли просто подати документи на конкурс, між учасником і замовником вклинювався приватний посередник, якому учасник змушений був платити за консультації.

На чолі посередників стояла Спілка громадських організацій «Тендерна палата», частину цих ГО заснували Яценко, його сестра і помічник. Та схема також була вписана в закон. І за лише перші півроку вона витягла з кишень учасників тендерів майже мільярд гривень. 2,5 роки її існування могли спричинити збитків на 1 млрд дол.

Українцям – збитки, Яценку – елітна нерухомість. Після цієї оборудки, він розжився палацом на 2 тис кв.м. у Козині та ще купою житлової та офісної нерухомості загалом вартістю у 8 млн. дол. (це без маєтку, докладніше у сюжеті «Тестесховище»).

Схема із тендерною монополією існувала 3 роки. Після того подібну оборудку спробували вперше впровадити в сфері оцінки. Спільнота оцінювачів підняла галас і схему прикрили. Але хороші ідеї так легко не помирають.

Тож у 2013 відбувся друга спроба. Знову прозвучало те ж ім’я. Знову просування схеми в закон, знову схема побудована на монополії. Вона принесла своїм творцям щонайменше 30 млн дол. Далі був колективний позов до суду, а там і революція нагодилась. Схему прикрили… але знову недобили.

Підхід до снаряду №3

Цього разу, ще тільки з’явились перші посередники, а мова знову зайшла за Яценка. По-перше, в логіці схеми простежувалися все ті ж знайомі ще з тендерної палати і з попередніх спроб маркери: посередники, монополія, цементування в законі. По-друге, щонайменше 1 з майданчиків  виявився напряму пов’язаним із близькою нардепу людиною – Володимиром Доброскоком.

Сайт-посередник «Професійна оцінка», створила компанія, заснована Володимиром Доброскоком. Наразі власників змінили, але серед них лишається Ірина Мельничук, заступниця Доброскока в Асоціації «Підприємців Та Промисловців-Постачальників Товарів , Робіт Та Послуг Для Державних Потреб».  Ця сама Асоціація свого часу була одним із членів Тендерної палати. А пізніше Доброскок також заснував «Спілку захисту прав суб’єктів підприємництва», почесним членом котрої став Антон Яценко.

Сам Яценко в коментарі програмі запевнив, що до історії з оцінкою стосунку не має: «Безумовно ні до якої оцінки я відношення не маю і мати не можу. Ви придумайте щось більш цікаве, а то так пальцем в небо ніби як несолідно. З Доброскоком я уже років так вісім, мабуть, не бачив і не чув. Доброскок ніколи не був моїм, там, партнером бізнесовим. Цікаво чути, чесно сказати».

Але ж ви пам’ятаєте – «якщо збігів більше, ніж один…»

Чому Модуль працює – але «чорні оцінювачі» теж?

Час від часу Фонд публікує дані про виявлені занижені оцінки. Ніби звітує: “система працює, модуль заниження відловлює, з чорними оцінювачами успішно боремося”.

Так, наприклад, був опублікований звіт по квартирі в новій елітній печерській багатоповерхівці  «Джек Хауз», яку розписали в звіті як хрущовку на периферії, 1965го року, 450 дол/кв.м замість реальних ринкових 2 тис дол. Або інший приклад – квартира у ЖК «Лікоград», якій приплюсували  зайві 30 років – і так відмінусували половину ринкової вартості. У ФДМУ запевняють: ці кейси були виявлені завдяки модулю, обманути систему не варто й пробувати.

Ми перевірили одну з квартир, якими звітує про перемогу ФДМУ. Квартира на понад 100 кв.м. в центрі столиці, по вулиці Гончара. Будинок старий, однак не з дешевих. Квадратний метр — 1,5 тис дол. Ринкова вартість такої квартири – більше 150 тис дол. Але оцінювачі посвідчили у три рази дешевше. Квартиру розписали в звіті як хрущовку на задвірках, стан «незадовільний, ветхий».

Про цю квартиру Фонд теж прозвітував, як про перемогу. Мовляв, що оцінювачам не вдалося надурити систему. Але навіть у документах, опублікованих самим фондом у переможному звіті, видно, що система пропустила оцінку, занижену тричі. У лівому кутку – дата 10.08.2018, це дата реєстрації звіту в системі. В правому кутку — той унікальний номер, який система видає коли приймає звіт. Хоч бери й оформлюй продаж.

Його, згідно з даними майнового реєстру, власне і оформили. У той же день.

«Наші гроші» навідалися на фірму, котра робила оцінку – ПП «Меркурій партнерс». Там на наше прохання оформити оцінку «подешевше», цілком спокійно відповіли, що з новою системою зовсім дешево не вийде – але можна оформити так, щоб частково відкосити від податків, головне наперед домовитися з нотаріусом: «Якщо вона прийме оцінку – я поставлю поза населеним пунктом, я поставлю ще куди б не йшло якийсь мінімум», — запропонувала нам в офісі «Меркурія» Аліса Гринчук. Однак почувши питання про звіт по оцінці квартири на Гончара, Гринчук у буквальному сенсі слова виштовхала  журналістів з офісу.

Аліса Гринчук і ПП «Меркурій Партнерс», до речі, вже відомі глядачам «Наших Грошей» завдяки історії з квартирами Нацгвардії. Тоді приватна оцінювачка Гринчук постановила: квартири в елітній новобудові в центрі Києва – коштують стільки ж, як і економ-клас на опушці лісу. Вгадайте – котрі квартири дісталися нацгвардійцям? Її звіт підтвердила фірма «Меркурій», що й недивно – власник фірми виявився співмешканцем Гринчук. Цікаво, що самій Гринчук минулого року анулювали сертифікат суб’єкта оціночної діяльності. Наразі її в списку сертифікованих також немає. Але це аж ніяк не заважає їй і далі провадити оціночну діяльність на фірму, до котрої вона юридично стосунку не має – а на котрій її по факту називають «начальницею».

Як не заважає їй поки що і перевірка Фонду. У відповіді на запит програми, в Фонді повідомили, оцінювачів, яких відловили на заниженні, відправляють на рецензування звіту.  Для рецензування у суб’єкта оціночної діяльності запитують сам звіт про оцінку. У разі його ненадання оцінювача відключають від бази. Всього нині в “списках” — півдесятка оцінювачів.

«Меркурій» під жодні перевірки — не потрапив.

Леся Іванова, bihus.info

У близьких друзів судді Татькова знайшли майже 100 об’єктів нерухомості, — розслідування. Відео

Tatkov-Co1

 

На родичів та незаможних друзів екс-голови Вищого господарського суду записано близько сотні об’єктів нерухомості в Україні та під десяток в Іспанії.

Про це йдеться в розслідуванні журналістів програми «Схеми», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

У сюжеті повідомляють, що Татьков уже три роки мешкає в елітному районі у Відні.

Зокрема, перекладач Татькова в Австрії Іван Папуровий в телефонній розмові з журналістами підтвердив, що той проживає там, проте дістатися до самого судді «Схеми» не змогли.

Журналісти зазначають, що колишня дружина судді українська поп-співачка Ярослава Красильникова офіційно є власницею 23 об’єктів нерухомості.

Татьков і Красильникова одружились у 2005-му, та вже за декілька місяців розлучились, але через чотири роки після розлучення у них народилася двійня – Іван та Анастасія.

На самого Татькова зареєстровано лише дві квартири в окупованому Донецьку та невеликий будинок у Донецькій області.

Крім того, у розпорядженні «Схем» опинилося фото із «не чужими судді людьми».

На знімку біля Татькова стоять Красильникова та їхні близькі друзі – три сестри: Євгенія та Валерія Катасонові і Ганна Братусь з чоловіком Антоном Яїцьковим.

«Понад двадцять об’єктів нерухомості на оточення Віктора Татькова записано у одному з житлових комплексів столиці – „Новопечерських липках“. За даними ріелторів, у середньому один квадратний метр квартири в цьому комплексі коштує щонайменше півтори-дві тисячі доларів», — йдеться в розслідуванні «Схем».

Так, на Братусь зареєстровані 53 об’єкти нерухомості в Україні.

Яїцьков володіє нерухомістю у «Новопечерських липках»: двома квартирами та паркувальними місцями.

На Валерію Катасонову теж зареєстровані 4 квартири та 6 паркомісць у «Новопечерських липках».

Євгенія Катасонова – колишня співробітниця апарату Вищого господарського суду. Її підозрюють разом із Татьковим у втручанні в роботу автоматизованої системи розподілу розгляду судових справ. Зараз Катасонова ховається від слідства в Москві.

Повідомляється, що всі ці родичі і друзі написали довіреності на купівлю та розпорядження нерухомістю і банківськими сейфами на ім’я Татькова або Красильникової.

Тобто, фактично, право користування розпорядження цим майном перейшло до судді.

У першої дружини Татькова 58-річної Зої Татькової журналісти виявили нерухомість в Іспанії на березі Середземного моря.

Так, компанію Vebelle Royal G SL у Малазі у 2016 році зареєстрували на Зою Татькову. Фірма володіє 9-ма об’єктами нерухомості зі статутним капіталом у понад 450 тисяч євро.

Сама Зоя Татькова запевнила, що не має ніякого майна.

Як повідомлялось, екс-голова Вищого господарського суду Віктор Татьков попросив притулку в Австрії.

17 жовтня 2016 року ГПУ повідомила про підозру Татькову та його заступнику Артуру Ємельянову в незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ.

Адвокат Татькова раніше розповідав суду, що підозрюваний перебуває на лікуванні в Німеччині та Австрії. Крім того, у Відні живуть його дружина та малолітні діти.

 

29 вересня 2016 року Верховна Рада звільнила Татькова з посади судді, так як він підпадає під дію закону «Про очищення влади» (про люстрацію).

У липні 2016 року в ГПУ заявляли, що домагаються арешту рахунків панамської фірми у Ліхтенштейні, бенефіціарами якої були суддя Вищого господарського суду України Ємельянов і його дружина.

Екс-регіонал #Хомутиннік продав екс-нардепу Буряку нерухомість у Козині на $2,5 млн

homuttinnik14-500x300

 

Співголова депутатської групи «партія Відродження» Віталій Хомутиннік продав екс-нардепу Олександру Буряку нерухомість вартістю близько 2,5 млн доларів.

Про це «Українські правді» розповів сам нардеп, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Це дім та земельні ділянки під ним», – зазначив він, додавши, що йдеться про приблизно 70 соток землі в смт. Козин Київської області.

Так, протягом 19 та 20 грудня депутат 6 разів вніс до Єдиного державного реєстру декларацій зміни в майновому стані – дохід від відчуження майна.

Сумарна вартість усіх внесених в реєстр змін становить 21 118 837 грн.

Однак у коментарі «Українські правді» Хомутиннік зазначив, що йдеться про значно більшу суму – близько 2,5 млн доларів, тобто майже 70 млн гривень.

«Угода ще не завершена», – сказав нардеп та пояснив, що частину коштів він має отримати пізніше.

Покупцем, відповідно до занесених в реєстр даних, став Буряк Олександр Васильович. Сам Хомутиннік підтвердив «Українській правді», що йдеться про колишнього народного депутата.

Олександр Буряк був депутатом Верховної Ради 4-го, 5-го та 6-го скликань: спочатку від «Нашої України», а потім – від БЮТу. ЗМІ називали його одним з найбагатших тодішніх нардепів.

Крім того, у 2016 році журналісти також писали про схеми забудови землі, які призначались для національного парку. Фігурантами цього розслідування були, зокрема, брати Буряки, Олександр та Сергій, та Віталій Хомутиннік.

У декларації за 2016 рік Хомутиннік вказав дві земельні ділянки та будинок в Козині, заробітню плату в 157 253 грн, чисельні об’єкти цінного рухомого майна та підприємства, зареєстровані в різних областях України, на Віргінських і Кайманових островах та на Кіпрі.

На його банківських рахунках 67 582 418 грн, 12 793 198 доларів та 87 936 євро, готівкою Хомутиннік зберігає 420 тисяч грн.

Нардепу також належать Toyota Tundra 2013 року та Range Rover 2014, його дружині – два Lexus.

Мафіозі #Коломойський відмиває гроші, купуючи курорти в Альпах, — Deutsche Welle

Kolomoyski15-500x445

 

Олігарх Ігор Коломойський через наближених осіб скупив нерухомість на австрійському курорті Земмерінг в Альпах, що може свідчити про спробу відмивання грошей.

Про це йдеться у публікації DW, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Вказується, що у 2012 році місцевий великий і закинутий готель «Панганс» купила  австрійська фірма з українською участю — IBS Umwelt- und Verkehrstechnik GmbH.

Роком пізніше готель було перепродано Panhans Holding Group GmbH, яка належить швейцарській фірмі. Виконавчим директором холдингу є українець Віктор Бабущак.

Бабущак обіцяв інвестувати у 56 мільйонів євро в оновлення і розбудову туристичної інфраструктури туркомплексу.

«Гроші, здавалося, не мали жодного значення. Українці намагалися скупити все селище», — пригадує Едуард Абергам, колишній директор готелю «Панганс». Після приходу українців до Земмерінга він деякий час був у них радником. Саме «Панганс» став першим готелем, який купили українці у Земмерінгу”, — пише видання.

Далі, як пише DW, холдинг Panhans Holding Group GmbH скупив майже всі великі готелі курорту. Водночас грошима українців зацікавилися австрійські відомства фінансового контролю.

У Центральній прокуратурі з протидії економічній злочинності та корупції у Відні підтвердили, що у зв’язку з інвестиціями у Земмерінгу ведеться слідство за «підозрою у відмиванні коштів проти частково встановлених і частково невстановлених осіб».

Видання вказує, що власницею австрійської Panhans Holding Group GmbH є швейцарська компанія Renco Invest, а імена бенефіціарів цієї компанії у реєстрах підприємств Швейцарії не розкриваються.

Згідно з інформацією DW, за Panhans Holding і IBS стоять ті самі люди.

“Засновниками IBS були австрійський бізнесмен і політик Томас Шелленбахер та українець Ігор Палиця, який також багато років активний як у бізнесі, так і в політиці. Їх пов’язує давня дружба, визнав Шелленбахер 2015 року у розмові з журналістами видання «Profil», — пише DW.

А нинішній керівник групи Panhans Бабущак ще 2012 року працював на Палицю і Шелленбахера. В той же період почали розвиватися ділові контакти Шелленбахера в Україні.

Фірма IBS, одним із засновників якого є Шелленбахер, продавала в Україні обладнання для малих гідроелектростанцій, водоочисне обладнання та іншу техніку «Made in Austria».

«2012 року фірма Шелленбахера IBS Umwelt- und Verkehrstechnik GmbH отримала велике замовлення: побудувати у Буковелі — найбільшому гірськолижному курорті країни — водоочисну станцію», — пише видання.

У Земмерінгу підтвердили припущення, що за українськими інвестиціями стоять саме власники Буковеля. Ключову роль серед інвесторів у Земмерінгу, вочевидь, відіграє Палиця.

“Коли ми ведемо переговори про щось, Бабущак постійно каже «мені треба узгодити все з Палицею», — зазначає бургомістр Горст Шреттнер. Він особисто знайомий з Палицею, який регулярно буває у Земмерінгу.

Колишній власник і виконавчий директор санаторію, також купленого декілька років тому українськими інвесторами, Андреас Штюлінґер каже, що Палиця «виступав у ролі мозкового центру у групі інвесторів».

«Для інвесторів це придбання було наріжним каменем у реалізації планів. Тривалий час я думав, що інвестором виступав, власне, сам Палиця. Однак потім з’явилися чутки, що за ним стоїть ще важливіша особа», — сказав він.

Видання зазначає, що «цією важливою особою за спиною Палиці, вочевидь, є один з найвпливовіших олігархів України: Ігор Коломойський».

“Поряд із братами Шевченками мільярдер є співвласником «Буковеля» і, згідно з численними повідомленнями у пресі, головним інвестором. Для земмерінгців ім’я Коломойського також про щось говорить. «Ви знаєте цього пана?» — дивлячись на фото Коломойського, Андреас Штюлінґер не довго розмірковує. «Так, це він», — киває колишній власник санаторію.

Палицю прийнято вважати «правою рукою Коломойського».

Коломойського та інших інвесторів Буковеля пов’язує не лише бізнес, але і політика. Всі вони є членами партії «Укроп», головним спонсором якої є Ігор Коломойський. Брати Шевченки представляють партію у Верховній Раді, а Палиця — голова Волинської облради.

Теща і син Турчинова минулого року придбали розкішні будинки під Києвом. Відео

Turchinov-pro-Ukr1

 

Родина секретаря Ради національної безпеки та оборони Олександра Турчинова у 2016 році придбала розкішні маєтки під Києвом.

Про це йдеться у сюжеті «Слідство Інфо», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Журналісти знайшли маєток у селищі Білогородка Київської області площею понад 1 тис кв.м., з прилеглою територією близько півгектара, обслуговуючим персоналом і охороною.

Маєток і земля оформлені на створену у серпні 2016 року фірму «Екостильком», власницею якої є теща секретаря РНБО Тамара Белиба.

По сусідству є будинок, записаний на 23-річного сина Олександра Турчинова – Кирила. Хлопець отримав будинок у подарунок на початку 2016-го. Будинок йому подарувала бабуся – Валентина Турчинова, мати секретаря РНБО.

Майно тещі і сина у декларації Олександра Турчинова не відображено, оскільки вони проживають окремо.

Розкішний будинок тещі Турчинов пояснює її діловими якостями.

«Унікальна жінка. Вона дуже пишається, що понад 20 років працювала на найпотужнішому ракетному підприємстві. Але коли прийшла перебудова. У неї неуйомний характер… Вона пішла в практичну економіку. Займалась торгівлею металом. Сама їздила на розборки з чеченцями», – розповів байку журналістам Олександр Турчинов.

У своїй декларації Турчинов зазначив тільки квартиру на 382 кв.м., яку має у спільній власності з дружиною.

Секретар РНБО розповів, що до приходу в політику також займався бізнесом.

«Я вважаю себе непоганим фахівцем у практичній економіці, у питаннях фінансового консалтингу. Було кілька підприємств, якими я керував, які консультували дуже поважних людей,» – сказав Турчинов.

Однак журналісти зауважують, що бізнесові успіхи тещі Турчинова збігаються з періодами його ж успіхів у політиці.

Після Помаранчевої революції родичі і партнери Турчинова придбали офісний центр в Києві на вулиці Турівській,13-15. Потім тут розмітився офіс партії «БЮТ-Батьківщина».

Після Революції гідності фірми тещі Турчинова, окрім маєтку у Білогородці, придбали низку об’єктів нерухомості в Києві. Йдеться про приміщення на 6 тис кв.м. на проспекті Корольова,1, а також три приміщення по 200 кв.м. кожне на вули. Коновальця, 32-В. Ще у 2014 році тесть Турчинова відкрив ресторан разом з бізнесменом Ігорем Тинним.

Сергій #Ківалов і його нерухомість. Розслідування. Відео

Kivalov12

 

У матеріалі Олени Васіної для 69-го випуску програми «Слідство.Інфо» йдеться про Сергія Ківалова і його нерухомість в Одесі, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Експерти нарахували понад 50 тисяч квадратних метрів «підрахуевої нерухомості» у центрі Одеси, що оформлена на довірених осіб.

 

Сергій Лещенко представить розслідування нерухомості Льовочкіна і Фірташа. Документи

Firtash-France1-500x331

Сергій Лещенко опублікує інформацію про маєтки українських олігархів на Лазуровому узбережжі.

Про це нардеп написав на своїй сторінці у Facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Він представить результати власного розслідування тривалістю у півроку. За словами Лещенка, він оприлюднить «унікальні документи, відео- та фотозйомки».

Раніше нерухомість Фірташа на Лазуровому узбережжі була предметом дослідження іншого українського журналіста, шеф-редактора видання LB.ua Соні Кошкіної. На власному ресурсі вона опублікувала статтю, в якій доводила, що розкішний маєток «Ля Мареск» («Мавританка» у перекладі — ред.) у французькому містечку Сен-Жан-Кап-Ферра належить олігарху. Стаття з’явилася в мережі вранці 22 жовтня 2011 року, але вже через декілька годин з невідомих причин зникла з сайту.

Кошкіна стверджувала, що віллу він придбав у жовтні 2005 року, зареєструвавши її на власне ім’я. Своїм місцем проживання Фірташ вказав адресу у Відні. У опублікованих LB.ua документах співвласником маєтку також була зазначена мати олігарха Марія Вербова.

Firtash-France2

Оператором угоди була фірма LM Holdings. Її створили спеціально створили напередодні, 1 вересня 2005 року, із статутним капіталом у одну тисячу євро.

Кошкіна писала, що специфіка проведення ремонтних робіт та поведінка його російськомовної охорони спровокували обурення місцевих мешканців, та привернули увагу влади містечка. Через це доступ до ремонтно-будівельної документації отримало значно більше коло осіб, ніж того хотів власник.

На території маєтку знаходилися тенісний корт, декілька штучних водоспадів, окремий винний льох, басейн з усією необхідною інфраструктурою та «релакс-зоною», зоною барбекю і сауною. Сам будинок збудований у типовому для цієї місцевості середземноморському стилі.

Firtash-France3-500x324

Оприлюднені Кошкіною документи свідчили, що загальна вартість робіт із новим маєткам Фірташа оцінювалася майже в 11 мільйонів євро.

Firtash-France4

Зокрема, тенісний корт обійшовся мінімум у 87 тисячі євро.

Firtash-France5

А встановлення сигналізації та телефонного зв’язку коштували більше мільйона євро.

Firtash-France6

На літо 2006 року журнал «Корреспондент» оцінював статки Фірташа у $ 1,4 млрд.

Печерський суд заарештував нерухомість сина Азарова в Італії

Azarov-Oleksyi5-500x333

Печерський райсуд заарештував два будинки Олексія Азарова у м.Ольбія в Італії і банківський рахунок компанії «Agosto 2012 s.r.l.».

Про це йдеться в ухвалі суду від 28 липня 2015 року, пише Національне бюро розслідувань України.

Проти сина біглого прем’єр-міністра Миколи Азарова проводиться досудове розслідування за підозрою у незаконному збагаченні.

Встановлено, що у 2012—2014 рр., Олексій Азаров, будучи народним депутатом, отримав із невстановлених слідством джерел 7,70 млн євро, 600 тис швейцарських франків і 0,50 млн доларів. Надалі ці кошти розміщено у банках Швейцарії, Італії та князівства Ліхтенштейн.

При цьому Олексій Азаров з метою приховання свої дійсних доходів у 2012—2014 рр. задекларував значно менші доходи в сумі 19,65 млн грн.

Суд розпорядився заарештувати два будинки, розташовані на території Італійської Республіки у м. Ольбія (Сардинія), район затоки Марінелла. Цю нерухомість придбала компанія «Agosto 2012 s.r.l.», пов’язана з Азаровим. Один будинок куплений 17 грудня 2012 року, а інший — 7 вересня 2013 р.

Відомо, що італійська поліція ще восени минулого року арештувала ці активи Азарова.

Раніше народний депутат Сергій Лещенко повідомив, що сім’я Азарова проживає в Австрії, де вони мають щонайменше три будинки і шале, а син Азарова вчиться у найдорожчій школі Відня.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: