26 липня 2018 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів розглядатиме питання дисциплінарної відповідальності керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького.

Ухвалення рішення КДКП про «неможливість перебування на посаді» Холодницького фактично означатиме його звільнення з посади антикорупційного прокурора. Хоча і це рішення він може оскаржити в суді. А весь час, поки суд розглядатиме це питання, перебувати і далі на посаді.

Холодницький міг би ввійти в історію України не просто як перший антикорупційний прокурор, а прокурор, що змінив її хід. Але Холодницький вибрав стандартний «шлях прокурорів», і вже через місяць після призначення він в свої 30 років отримав звання генерала за поданням екс-генерального прокурора Віктора Шокіна.

Через півтора року після призначення Холодницького керівником САП він ставвіце-президентом Федерації футболу України, почесним президентом якої є Григорій Суркіс. Це відбулося саме в той момент, коли прокурори САП разом з детективами НАБУ розслідували кримінальне провадження проти братів Суркісів.

А зовсім нещодавно виявилося, що в сім’ї Холодницького є майже півгектара землі в дорогому передмісті Києва. Більшість з неї була отримана безкоштовно в Києво-Святошинському районі в ті самі роки, коли він працював прокурором у цьому ж районі. Холодницький навіть не спростував цього факту і заявив, що його сестра, яка вже 20 років живе в Італії, просто написала заяву, і держава так само просто надала їй землю в елітних передмістях Києва, у районі, де її брат працював прокурором.

Публічне життя Холодницького вражає. Керівник нового антикорупційного органу любить публічні фото з фігурантами справ, які ведуть його ж прокурори. Минулого року Холодницький відпочивав у США в компанії народного депутата від «Народного фронту» Георгія Логвинського, який фігурує в справі НАБУ щодо розкрадання та виведення за кордон більше 50 мільйонів гривень. Згодом під час негласних слідчих дій з’ясувалося, що Холодницький начебто гарантував Логвинському безпеку від розслідування, яке веде НАБУ і САП.

Кілька місяців тому у Львові його помітили в компанії одного з братів Дубневичів, кілька справ проти яких також розслідує НАБУ та САП.

Тим не менше, причина, з якої комісія прокурорів розглядатиме cкарги на Холодницького, в іншому. Це звинувачення його в «злитті» справ, попередженні фігурантів про обшуки та навіть більше – чіткому інструктуванні фігурантів кримінальних проваджень, які ведуть його ж прокурори – що і як робити, щоб уникнути покарання.

Це все стало публічним після оприлюднення НАБУ «плівок» із записами з кабінету антикорупційного прокурора. Встановлений детективами Антикорупційного бюро жучок в акваріумі Холодницького дав можливість зафіксувати розмови, які пояснюють поведінку та рішення антикорупційного прокурора по багатьох кримінальних провадженнях.

Холодницький досить швидко знайшов «жучок» у себе в кабінеті, тож багато питань по інших кримінальних провадженнях, «злитих» САП, так і залишилися без відповіді. Саме тому ми вирішили описати топові справи, «злиті» антикорупційною прокуратурою під керівництвом Холодницького.

Справа рюкзаків сина Авакова

У липні 2017 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила провадження у «справі рюкзаків» щодо двох фігурантів – сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова й екс-заступника міністра Сергія Чеботаря через відсутність «прямих достатніх доказів».

Закрили провадження дуже дивним чином, після того, як слідство 3 місяці до того було завершено, і матеріали справи були передані адвокатам підозрюваних для ознайомлення. Через 3 місяці після закінчення слідства прокурор особисто, потайки від детективів НАБУ, поновив розслідування, провівши незрозумілі допити, та начебто виявив, що ТОП-фігуранти – син і заступник міністра внутрішніх справ – не вчиняли цих злочинів, а винен у всьому… продавець рюкзаків.

І це після 2 років розслідування, 33 обшуків, 170 допитів свідків, 46 експертиз та 80 виїмок документів.

Це викликало неабиякий розголос у ЗМІ, оскільки трохи більше ніж півроку тому Холодницький дякував детективам НАБУ за зібрані докази проти сина Авакова. Місяць до того справу навіть готували до передачі до суду. Чому ж справу проти сина та заступника міністра закрили тільки зараз? Тому що до останнього сподівалися, що все можна буде вирішити в судах.

Після ухвалення закону про антикорупційний суд з нормою про те, що апеляція вже початих справ розглядатиметься в звичайних судах, а не антикорупційному, син міністра внутрішніх справ теж міг спати спокійно.

Але тут не підфартило, і втрутився МВФ – скандальну правку скасовували, а справа сина міністра пішла б уже в новий суд у першій інстанції. Тому і включили «план Б» – нахабно закрити справу, сказавши, що доказів недостатньо.

Коли активісти і журналісти прийшли пікетувати САП через справу сина Авакова, міністр внутрішніх справ кинув усі сили на захист Холодницького. У хід пішло все – від проплачених бабусь і «тітушок» до поліцейських, які стояли осторонь, поки «тітушня» нападала на активістів.

Справа голови Центральної виборчої комісії Охендовського

Справа проти голови Центральної виборчої комісії Михайла Охендовського – хрестоматійна. Вона про те, як насправді, використовуючи доступні законні інструменти, прокурори в Україні тихенько «хоронять» кримінальні провадження.

Справа проти Охендовського стала першою з «чорної бухгалтерії Партії регіонів». Експертиза підтвердила достовірність підпису очільника ЦВК в «амбарній книзі ПР». НАБУ підозрює його в отриманні понад 160 тисяч доларів від Партії регіонів для закордонних поїздок, де він переконував західних партнерів у демократичних та прозорих виборах в Україні.

Але антикорупційна прокуратура підіграла голові ЦВК, зробивши все, аби справа не була направлена до суду якнайшвидше.

Коли детективи були готові направляти справу до суду, у САП виникло бажання довести, що Охендовський справді їздив за кордон та дійсно витратив отримані від Партії регіонів гроші. САП затребувала підтвердження того, що голова ЦВК витрачав гроші, видані йому регіоналами за кордоном. Для цього детективів НАБУ змусили писати запити в правоохоронні органи Німеччини, Бельгії, Польщі, Франції та інших країн, щоб ті підтвердили, що Охендовський насправді приїжджав туди і витрачав там кошти.

Міжнародні запити, відповіді на які займають щонайменше півроку, дають підстави зупинити розслідування до отримання на них відповідей. Цією лазівкою і скористалися в САП. Саме тому Холодницький за два роки до виборів призупинив розслідування справи, хоча перед тим заявляв про готовність направити її в суд негайно.

Цим звичайно ж скористалися адвокати Охендовського і пішли в суд, який постановив – справу або закрити, або передати до суду. Лежати 2 роки в прокуратурі вона не може. Тим не менше Холодницький вже 3 місяці поспіль не виконує рішення суду і справа і надалі лежить в САП, передавати її до суду ніхто не збирається.

Справа Уляни Супрун

Відео про те, як в.о. міністра охорони здоров’я Уляні Супрун пропонували хабар у вигляді квартири в передмісті Києва Вишневому облетіло всі телеканали. Справа банальна – Супрун пропонували поставити дороге обладнання в місцеву лікарню, за що вона мала отримати новеньку квартиру в новобудові.

Здавалося б благородна справа – от тільки на відео, оприлюдненому НАБУ, мер Вишневого Ілля Діков розповідає, як буде «заробляти» на державному обладнанні: «…ми беремо 50 відсотків там, грубо кажучи, пишемо 100 гривень в день. Соціальні, тобто ветерани, малозабезпечені, всі інші, які там ідуть грубо кажучи, в день там, 10 талончиків….»

Здавалося б очевидніше не буває, але раптом САП починає затягувати справу. Як виявилося пізніше, Назар Холодницький свого часу працював разом з Іллею Діковим в правоохоронній системі Києво-Святошинського району. Пізніше він навіть вів як прокурор його особисту справу, в якій Діков, користуючись зв’язками добився відкриття кримінальної справи проти свого боржника, де навіть мови про кримінал бути не могло.

Також на плівках із записом розмов керівника антикорупційної прокуратури в його кабінеті чути, як Холодницький грубо втручається в хід розслідування  – надає фігуранту справи інструкції щодо свідчень та вимагає у прокурорів повернути з суду клопотання про обшуки. І знову виявляється, що фігурант, якого інструктував Хододницький, також не чужа йому людина, а його товариш та заступник директора забудовника «Акварелі», в будинку якого живе сам Холодницький.

Після відео та плівок, оприлюднених НАБУ, керівник САП публічно заявив що не бачить підстав для оголошення підозри в цій справі, що означає, що справа, при всіх зібраних доказах, буде закрита.

Справа Ткачука  – керівника Національної академії сухопутних військ

Журналісти розслідувачі знайшли незадекларовані елітні будинки та Лексус в керівника Національної академії сухопутних військ Павла Ткачука. Все майно було записано на його тещу, 88-річну пенсіонерку та не внесено в декларацію. Детективи розпочали розслідування фактів брехні в декларації та незаконного збагачення.

Але замість того, щоб з’ясовувати походження цих грошей та майна, що точно не могла собі дозволити теща-пенсіонерка, яка померла минулого року, прокурори САП просто закрили справу.

Причиною закриття стала відсутність інформації про походження коштів. Тобто прокурори антикорупційної прокуратури повірили на слово Ткачуку та членам його сім’ї, які заявили, що теща все заробила сама, але так як вона померла, то довести самостійно це не може.

Мало того, прокурори дійшли висновку, що Ткачук не користується елітним будинком, в якому живе із сім’єю, тому що станом на 31 грудня 2015 року він в ньому не перебував. А знаєте чому – тому що він їздив на відпочинок!

Насправді, цим рішенням прокурори новоствореної після Майдану антикорупційної прокуратури відкрили скриньку Пандори, адже тепер будь-який ТОП-посадовець, який живе в незадекларованому будинку може на Новий Рік злітати на відпочинок і таким чином уникнути кримінальної відповідальності, мовляв він в цьому будинку не проживає.

Справа МАУ Коломойського

Протягом 3 років авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», підконтрольна Ігорю Коломойському, включала в вартість квитків суму державного збору, який, МАУ повинна була сплачувати в спеціальний державний фонд. Проте, як з’ясували детективи НАБУ, компанія зараховувала гроші від пасажирів собі в дохід. Лише за 2 роки таким чином компанія «заробила» додатково 150 млн грн. Тобто люди зі своїх коштів за квитки сплачували збір, який керівники МАУ просто привласнили.

Уявіть собі, що ви купуєте в супермаркеті продукти, платите податок, включений у вартість чеку, а компанія його потім не перераховує державі, а привласнює собі. Мало того, пояснює це тим, що цей податок незаконний і його не мали права збирати з громадян, але так, як вже зібрали, то не роздавати ж його назад усім, хто вже заплатив.

Аналогічна ситуація і з МАУ. НАБУ після проведеного розслідування підготувало три підозри керівництву авіакомпанії, однак Холодницький заблокував їх погодження, пояснюючи тим, що треба почекати фінальних судових рішень у спорі МАУ та держави.

Єдине про що замовчує Холодницький, то це те, що судові спори впливають тільки на те, у кого вкрали гроші: в держави чи в пасажирів, проте ніяк не спростовують факту «крадіжки».

Справа екс-голови НАЗК Наталії Корчак

Скандальна екс-голова Національного агентства з питань запобігання корупції, яке мало перевіряти декларації чиновників, сама не задекларувала автомобіль та паркомісце в столиці. Детективи НАБУ почали цю справу завдяки матеріалам журналістів та зібрали майже всі докази, щоб повідомити Корчак про підозру.

Холодницький втрутився в діяльність прокурора в цій справі та дав йому вказівку не погоджувати НАБУ проведення остаточних слідчих дій по справі. Вказане стало відомо також через оприлюднені матеріали «прослушки» з його кабінету. Пізніше САП офіційно ж відмовився оголошувати підозру Корчак, стверджуючи, що справа недоопрацьована.

Риба гниє з голови

Цих фактів достатньо для того, щоб не лише звільнити Назара Холодницького, але й розслідувати проти нього кримінальні провадження за зловживання службовим становищем і розголошення матеріалів слідства.

Більшість документів по ТОП-кримінальним провадженням підписувалися різними прокурорами, проте будь-хто, хто хоч трохи обізнаний з системою роботи в САП, знає, що ніщо в антикорупційній прокуратурі не відбувається без погодження з Холодницьким.

Це підтверджують і плівки з акваріуму, на яких він дає вказівки щодо процесуальних дій прокурорам. Саме в нього знаходиться печатка, без якої нічого не виходить зі стін САП, що дає можливість Холодницькому особисто контролювати всі дії прокурорів.

Є ще один окремий елемент тиску на підлеглих – премії. Зарплата прокурора САП, відповідно до закону складає близько 35 тисяч грн., але в деклараціях прокурорів ви побачите, що мало хто з них заробляє менше мільйона на рік. Премії в розмірі 2-3 заробітних плат дуже допомагають чітко керувати підлеглими. Крім того в антикорупційного прокурора завжди є можливість скасувати постанову, скажімо, про закриття справи власного підлеглого, але як бачимо Холодницький цього робити навіть у ТОП-справах не поспішає.

В Холодницького є і багато впливових прихильників, яким зручно мати контрольованого прокурора. Саме тому йому аплодували більшість народних депутатів під час його виступу з парламентської трибуни в Верховній Раді. Саме тому на його захист кинули близького соратника міністра внутрішніх справ Іллю Киву разом з його армією тітушок.

Після подій 17 липня під САП, коли активістів, обурених закриттям справи проти сина мінстра внутрішніх справ, атакували тітушки, облили зеленкою та закидали тортами – партнери Холодницького стали очевидні всім.

Постає питання: чи зможе функціонувати САП без свого очільника Холодницького і чи виживе сама інституція?

Хто буде наступником і що зміниться, якщо на багатьох рішеннях стоїть підпис не самого Холодницького, а когось з прокурорів?

Частково відповідь на це можна отримати, уважно прослухавши записи з плівок з кабінету Холодницького, які чітко дають зрозуміти, хто дає вказівки прокурорам вчиняти протиправні дії та «гальмувати» розслідування.

Очевидно, що є ті серед прокурорів САП, хто добросовісно виконують свою роботу і йдуть до кінця, щоб таки посадити велику рибу. І приклад прокурора Перова, який веде справу Мартиненка і якого намагаються відсторонити за «грюкання дверима в залі суду» тому яскравий доказ.

Але як бачимо – риба гниє з голови, і прокурори тихо погоджуються виконувати накази Холодницького. У разі його звільнення виконувати його обов’язки буде його перший заступник – «кіборг» Максим Грищук.

Найгірше, що може статися після цього – це ручний розподіл справ між прокурорами самим генеральним прокурором – Юрієм Луценком. Але судячи з того, як зараз цих же прокурорів примушують «зливати» справи, не проводити обшуки і гальмувати розслідування, розподіл – це найменше зло, яке може торкнутися нової інституції.

Тому, генерале Холодницький, на вихід!

Центр протидії корупції, Національне бюро розслідувань України