Сообщения с тегами ‘Володимир В’ятрович’

#Кличко проти перенесення пам’ятника комуністу Щорсу

Klichko-pro-Chern-flot1

 

Мер Києва Віталій Кличко виступає проти перенесення пам’ятника Миколі Щорсу, встановленого в центрі столиці.

Про це він сказав журналістам 1 червня 2018 року в Києві, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Що стосується мене, цей пам’ятник мені дуже подобається… Я особисто проти його перенесення», – сказав мер.

Кличко зазначив, що оскільки закон про декомунізацію вимагає перенесення пам’ятника, то можна це зробити, але тільки за згодою міністерства культури України.

«Сьогодні історію інтерпретують, переписують, але цей пам’ятник є однією з найкрасивіших пам’яток в Європі», – додав мер.

За його словами, такі пам’ятники повинні нагадувати городянам про те, що було, щоб не повторювати помилок історії в майбутньому.

Крім того, мер назвав маніпуляцією заяви Міністерства культури, що нібито міська влада не передає їм документи, що дозволяють демонтувати пам’ятник.

«Це пам’ятник національного значення, це означає, що ми не можемо ніяких дій здійснювати без узгодження і дозволу Міністерства культури», – стверджує Кличко.

Міністр культури Євген Нищук і керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович адресують питання демонтажу пам’ятника Щорсу в центрі столиці владі Києва.

Зараз пам’ятник Щорсу огороджений, щоб уникнути самовільного демонтажу активістами, а будівельні риштування навколо нього зведено для огляду та замірів в рамках підготовки до демонтажу силами Київської міської державної адміністрації.

У березні 2017 року Київрада ухвалила рішення «Про заходи з переміщення (перенесення) пам’ятки військовому діячу Щорсу М.О.», що передбачає звернення до Міністерства культури з пропозицією про перенесення пам’ятника.

100 років незалежності України: Чому така тиша на офіційному рівні?

nezal-slava1-500x250

 

«Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу»

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Навколо Києва стискалося кільце вогню. Більшовики розпочали агресію проти України іще в грудні 1917 року.

Згідно із Третім Універсалом, Українська республіка створювалася у федеративному зв’язку із іншими республіками колишньої Імперії. Проте вже через два місяці та ж Центральна Рада приймає рішення про повну незалежність України.

22 січня 2018 року — 100-річчя проголошення незалежності України.

Де підготовка, де достойна програма? Святкування подій 1917 року, що вeли до незалежності, були ледве помітні протягом 2017 року.

Чому 22 січня 2018 року не було оголошено державним святом?

Чому нинішній український парламент не проводить спеціального урочистого засідання в будинку, де було проголошено незалежність України, у Будинку Учителя/Будинку Центральної Ради?

Чому президент і прем’єр-міністр не звертатимутся до українського народу з Софійської площі того дня?

Кому зручно зменшувати значимість цієї важливої історичної події в нашій історії?!

Особливо зараз, і тим самим сприяти уявленню про те, що нібито незалежна Україна виникла після розпаду СРСР?

Вже два роки тому керівництву держави було запропоновано як планувати гідне та достойне святкування 100-річчя незалежності України, зокрема проведення урочистої зустрічі в будівлі Центральної Ради.

У Київській міській раді також були внесені пропозиції щодо відповідних змін у назви вулиць. І все ж, незважаючи на проголошену офіційну політику декоммунізації, ці ініціативи не були підтримані.

Так, голові Інституту національної пам’яті Володимиру В’ятровичу вдалося організувати скромну, але важливу виставку на Хрещатику, яка присвячена Українській революції 1917-21 років. Але він також сміливо публічно визнає своє розчарування неадекваною відповідю керівництва країни.

16 січня президент Порошенко прийняв представників дипломатичного корпусу. Та на диво, не використав цю подію, щоб підкреслити 100-річчя незалежності України та її бажання вже тоді бути визнаною європейською демократичною державою.

Так що відбувається? Чому така тиша на офіційному рівні?

Богдан Нагайло, журналіст, публіцист, 40ka.info

Анонс заходів зі вшанування пам’яті жертв Голодомору

24 листопада 2012 року

14:00 – 16:30

початок на м. «Арсенальна»

Національний меморіал жертв Голодомору (Київ, вул. Мазепи, 15а)

Цьогорічне вшанування пам’яті жертв Голодомору присвячене доброчинцям – тим людям, які в непростий час чинили добро, рятуючи від голоду співвітчизників у 1932—1933 роках.

Серед українців були ті, хто наважувався на мужні вчинки в часи, далекі від романтики та героїки. Мова йде про людей, які рятували інших від голодної смерті – роздавали, хліб, напували та зігрівали. Серед них – освітяни, лікарі, пересічні селяни, багатодітні матері.

Василь Івчук, директор школи с. Дударків Бориспільського району Київської області, врятував від голодної смерті десятки учнів школи. У 1938 році був розстріляний. Іван Картава, лікар з Березнегуватого, що на Миколаївщині, вже пухлих від голоду дітей збирав у лікарні і відгодовував. Такі доброчинці були в кожній ураженій штучним голодом області. Саме такі люди перетворили нас у народ, яким варто пишатися.

Молоді люди пронесуть у скорботній ході дві сотні свічок зі стрічками, на яких будуть вказані імена та прізвища людей, що рятували інших від голоду. Імена доброчинців збирали історики Володимир Тиліщак та Вікторія Яременко, незабаром вони будуть оприлюднені також у їхній книзі «Людяність у нелюдяний час».

Наносити написи на стрічки та роздавати хліб, випечений на пожертви громадян, розпочнуть перед початком ходи біля станції метро «Арсенальна».

 

Усіх киян та тих, хто має нагоду бути в Києві, Громадський комітет запрошує зібратися для спільного вшанування пам’яті жертв Голодомору.

14:00 – від м. «Арсенальна» хода рушить до Національного меморіалу жертв Голодомору.

15:00 – біля Національного меморіалу пам’яті жертв Голодомору розпочнеться панахида, яку відправлять Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет, владика Богдан (Дзюрах), секретар Синоду єпископів УГКЦ, керівник Адміністрації Патріаршої курії. До участі запрошені представники всіх церков та релігійних організацій в Україні, дипломатичні представники, громадськість міста.

16:00 – загальнонаціональна хвилина мовчання, після якої мільйони українців запалять свічки біля меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок.

Громадський комітет зі вшанування пам’яті жертв Голодомору закликає усіх українців запалити о 16:00 свічку пам’яті на своєму вікні та прийти на жалобні заходи.

В усіх обласних центрах України на центральних площах пройдуть жалобні заходи, загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Запали свічку пам’яті».

Пом’януть жертв Голодомору 24 листопада також і в багатьох країнах світу. Анонс заходів: http://www.holodomor33.org.ua/category?id=4

Зустрічі в соцмережах: http://www.facebook.com/events/301601559944842, http://vk.com/event45717514.

До складу Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні увійшли 37 знакових постатей у науковому, мистецькому та громадському житті країни: Ольга Богомолець, В’ячеслав Брюховецький, Володимир В’ятрович, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, єпископ Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Василь Марочко, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Ігор Юхновський.

Контакти для медіа:

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:

[email protected]

тел./факс:  +380 63 628-68-69

 

Заходи у містах України

 

У КИЄВІ акція розпочнеться 24 листопада о 14:00 з ходи від станції метро Арсенальна до Національного меморіалу пам’яті жертв Голодоморів.
Інформація по інших містах — нижче:

БРОДИ—15:00 біля пам’ятника жертвам більшовицьких репресій 

ДНІПРОПЕТРОВСЬК—12:00 на 9 км Запорізького шосе біля Меморіалу жертвам Голодомору та політичних репресій

ДОНЕЦЬК— 15.00 біля Драматичного Театру

ДРОГОБИЧ — 15:45 біля церкви св. Трійці

ЖИТОМИР — 15.30 біля Скорботного Янгола на майдані Путятинському відбудеться панахида, Скорботний мітинг, загальнонаціональна хвилина мовчання та Акція «Запали свічку»

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК— 15.30 — Вічевий майдан

КІРОВОГРАД — 15:00 Церква Покрови Пресвятої Богородиці (Свято-Покровська церква) біля спортшколи

КРЕМЕНЧУК— 15-00 біля Пам’ятного знаку жертвам сталінських репресій (навпроти Майдану Незалежності)

КРИВИЙ РІГ— 14:00 95 квартал

ЛУГАНСЬК— 13.00 Сквер Пам*яті (біля бібліотеки Горького). Біля пам’ятника жертвам Голодомору

ЛУЦЬК—15:00 Театральний майдан

ЛЬВІВ — 15.00 біля Т. Шевченка

МИКОЛАЇВ — 14.00, збір біля Касперівського храму Божої Матері (вул. Садова, 12)

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ — 16:00, біля пам’ятника жертвам Голодомору

ОДЕСА— 14.00 — пам’ятний знаку жертвам Голодомору (Лідерсовський бульвар) та 16.00 — Соборна площа (хвилина мовчання)

ОЛЕКСАНДРІЯ — 15:20 площа Попова та 16:00 біля меморіалу жертвам Голодомору

ПОЛТАВА—15:30 біля входу в перехід «Злато місто» (біля магазину «Adidas»)

РІВНЕ—16:00 біля Покровського собору

СІМФЕРОПОЛЬ— 15.30, жалобний мітинг біля входу до Української православної церкви (вул. Севастопольска, 17А), 16:01 — запалення «Незгасимої свічки».

СУМИ — 15.00, панахида на місці масового поховання жертв Голодомору 1932—1933 рр., 16.00 — початок акції «Запали свічку» в центрі міста

ТЕРНОПІЛЬ — 16.00, майдан Театральний.

УЖГОРОД—14:00 біля площі Поштової в сквері перед пам’ятником репресованим українцям

ХАРКІВ — 12.30 на майдані Конституції

ХЕРСОН — 15.15, біля пам’ятника жертвам тоталітарного режиму на вул. Тираспільській.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ—16:00 Майдан Незалежності

ЧЕРКАСИ— 15:00 – покладання квітів біля пам’ятника жертв Голодоморів (Першотравневий парк), 15:15-15:40 – жалобна хода до Театральної площі, 16:00 – заходи на Театральній площі

ЧЕРНІВЦІ —15.30, на Центральній площі біля пам’ятника Т. Шевченку

ЧЕРНІГІВ — 16.00 – Хресна хода від П’ятницької церкви до Катерининської церкви

 



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: