Покаянні свідчення голови Фонду держмайна є символом можливостей реформування країни, які були у нової влади у 2005-ому. А ще — символом того, як безкровна громадянська революція перелякала чиновників.
У 2011 році було приватизовано один з останніх ласих шматків державної власності — «Укртелеком». Колишній голова Фонду державного майна України Олександр Бондар (1998—2003) вважає, що компанію, яку за 10,6 млрд грн без жодної конкуренції купив маловідомий австрійський концерн, насправді могли продати в інтересах «найближчого оточення Януковича».
У зв’язку з цією оборудкою варто згадати традиції вітчизняної приватизації, про які шість років тому розповів слідчому відділу боротьби з економічними злочинами в центральних органах виконавчої влади МВС України колишній голова ФДМУ (2003—2005) Михайло Чечетов.
Свідчення Чечетова стали черговою можливістю для тодішнього голови МВС Юрія Луценка робити резонансні заяви для преси, але до суду справа так і не дійшла. Зараз Михайло Чечетов працює у Верховній Раді семафором, передаючи для депутатів-кнопкодавів волю адміністрації президента.
Покаянні свідчення Михайла Чечетова цікаві не тільки тим, що показують, як формувалися традиції приватизації великих активів молодої держави.
Явка з повинною голови ФДМУ — це ще й символ можливостей реформування країни, які були у нової влади у 2005-ому.
Явка Чечетова з повинною 25 серпня 2005 року стосувалася незначного приватизаційного епізоду — спроб соціал-демократичного (пам’ятаєте, була така партія — СДПУ(о)?) оточення Віктора Медведчука відчужити на користь ТОВ “Футбольний клуб «Динамо Київ» державні дачі у Пущі-Водиці.
У протоколі явки з повинною і поясненні до нього чиновник повідомив, що під тиском впливового Медведчука був змушений приватизувати дачні будинки, але зумисне зробив це так, щоб «коли Медведчук В.В. перестане впливати на процеси в державі», у держави була можливість повернути це майно.
Через три тижні дрібний епізод із дачами для Суркіса і Медведчука обернувся свідченнями про найкрупніші історії роздержавлення — приватизацію «Криворіжсталі» та Нікопольського феросплавного.
В цих документах фігурують прізвища зятя президента Кучми Віктора Пінчука, а також колишніх бізнес-партнерів Ріната Ахметова і Сергія Тарути.
Навряд чи ви дізнається з цих протоколів щось досі не відоме. Просто озвучена Олександром Бондаром версія про приватизацію «в інтересах найближчого оточення» президента набуває вигляду логічного продовження закладеної попередньою владою традиції.
Важко сказати, як ці свідчення вплинули на ставлення до Михайла Чечетова з боку його соратників. В будь-якому випадку робота для колишнього голови Фонду держмайна знайшлася:
Анастасія Марценюк, Національне бюро розслідувань України