Податківці досі залишили функціонувати одну з «касових схем» часів Януковича, яка приносить комусь близько 20 мільйонів прибутку на рік.

Про це йдеться у сюжеті телепрограми “Наші гроші”.

Усі пломби-голограми, що використовують власники касових апаратів, друкує одна приватна фірма — “НВП «Гаммаграфік», яка контролюється екс-заступником директора ДП «Укрелекон» ( підпорядковується Державній фіскальній службі) Русланом Янгаличевим.

Щомісячна потреба власників касової техніки в пломбах — 150-200 тисяч одиниць. Ціна однієї становить 10 гривень. Таким чином, за рік виробник продає пломб на 20-25 млн гривень.

До 2010 року пломби продавав сам «Укрелекон», однак після зміни директора, ДП доручило друк голограм приватникам.

Тим часом ще в червні на запит Міністерства фінансів державний  поліграфкомбінат «Україна» повідомив, що готовий друкувати такі пломби за ціною в 1,5 гривень.

Окрім того, згідно до законодавства друк документів із елементами спец захисту може друкувати лише поліграфкомбінат «Україна».

Нині компанія «Гаммаграфік» здійснює не лише друк, але й безпосередній продаж пломб. «Наші гроші — ТБ» стали свідками передачі документів зі спеціальними елементами захисту.

Передача пломб відбувалася просто у вестибюлі столичного заводу «Квазар» водієм-кур’єром компанії «Гаммаграфік». Офісу «Гаммаграфіку» на території заводу відшукати не вдалося. Кур’єр відмовився повідомити, де розташовані виробничі та офісні приміщення компанії «Гаммаграфік».

Компанія «Гаммаграфік» контролюється Русланом Янгаличевим, колишнім заступником директора ДП «Укрелекон». Раніше Янгаличев особисто фігурував серед засновників. Нині співвласниками є Людмила Дяченко та Роман Сидоров — теща Руслана Янгаличева та брат його дружини.

Директор ДП «Укрелекон» Сергій Сорокін працює на посаді з 2010 року. Контракт з ним укладено до 2016 року.

 Податкова піклується про “сімейного” монополіста із 7-кратними цінами (2014.09.07)

Національний банк і Державна фіскальна служба залишили діяти ще одну корупційну схему 2012 року, за якою власники касових апаратів мусять сплачувати близьким  до Хомутинніка та Клименка компаніям 80 млн гривень у рік за передачу та обробку даних.