Народ! Зараз буду серйозна, як мабуть, не була ще з початку війни…Сьогодні я стала свідком, і певною мірою, учасником дуже паскудної історії. Розказую… Ми з дітьми зайшли в Макдо на Майдані… Десь близько 13 години … Коли стояли в черзі до каси, зайшов туди хлопець, ну, це я кажу хлопець… Дядько… Здоровий, моцний, плечі широкі, зріст під 190… В камуфляжі… Шеврон «Тризуб»… підходить до касі… намагається щось замовити… І отут починається якась фігня… баришні за касою тупо морозяться…замовлення ніхто не приймає… і він покинає їм факи тицяти… Злитися починає… Вони тишком кличуть менеджера…чи хто в них там старший по рангу… Хлопець говорить не дуже внятно… Ну, думаю, дівчатам просто не чути… починаю з хлопцем говорити.

Говорю, прикладаючи руку до серця — я не сприйняла його за п”яного…А от хлопців в стані гострих психічних розладів я вже бачила…Ми з ним там мило спілкуємось, питаю, шо за проблеми? він — поїсти хочу… давай візьму — то вже я йому… він гроші дістає — у мене, каже, є, тільки хай би дали… я озвучую на касі його замовлення — шейк, гамбургер, картоплю… менеджер (ну, та, що вища за рангом), питає в мене — ви собі чи йому… Йому кажу… і от тут якась повна фігня починає відбуватися… Ні, каже вона… цей чоловік у нас не обслуговується… Чому? Ну, от не обслуговується… Чому, питаю. Ну, от саме його не обслуговуємо…

Чувака тут почало реально клинить… Він починає сваритися, махати руками, несе конкретно різну пургу…… Велика 2-х літрова пляшка кока-коли, що стояла в нього на розносі, падає… Починаються звуки скандалу… Охорона вже поруч… з цього місця я вже участі в конфлікті не брала… Тільки бачила, як події далі розвивалися… Страсті накаляються… Його намагаються вивести… чувак здоровий, вивести його не так то й легко…шум, гвал, крики, якійсь звон розбитого скла. Короче, понеслось. Підвалив міліцейський патруль. Почали завалювати чоловіка в камуфляжі. Той опір чинить, вони пресують…Яксь жіночка почала істерити… Народ почав звалювати з залу…Фігня повна:- ((( Хлопця завалили. Ніс розюшили… Він лежить, на ньому два-три патрульних, під ним — вже крові калюжа… Видовище ще те… хвилин через 15 його таки вивели з приміщення… Пізніше я підійшла до охоронця, питаю, шо ж таке? Він каже, та цей чувак п”яний, він уже не раз за сьогодні тут скандал влаштовує… Четвертий раз міліцію викликаємо…

До чого я все розповідаю…

1) інцидент показовий;

2) всім закладам громадського харчування (від генделиків до ресторанів) треба зрозуміти — в них з”явилася дуже особлива категорія відвідувачів;

3) скоро дембель, значить таких відвідувачів ставатиме більше;

4) Каффа вже мала геморой через тупість своїх охоронців, та схоже, явище набуває масового характеру…

Тепер висновки:

1) народ, війна міняє всіх. Але тих, хто знаходиться на полі бою — найбільше і найглибше. Вчіться сприймати їх такими, якими вони стали!!!

2) керівники та власники усіх розважальних закладів — клубів, барів, ресторанів та навіть згаданих вже генделиків! Запросіть до себе фахівців — психологів, знавців кризових комунікацій — проведіть навчання усім співробітниками — починаючи від прибиральників, закінчуючи самим собою. Дізнайтесь, що відбувається; як хлопці бачать тилову реальність; блін, над собою попрацюйте!!! Треба, мені скажіть, ми допоможемо вам таке навчання організувати… Бо якщо наступний раз ваші куриці на касі будуть поводити себе так, як ті, яких я сьогодні бачила, «обід» може закінчитися не просто конфліктом, а трагедією…

І, думаю, треба таки, як мінімум у Києві, створювати якусь групу швидкого реагування, яка б складалася з реальних військових, брали участь в бойових діях, та військових псиологів. Щоб ця група координувала свою діяльність з міліцією і брала участь у вирішення подібних конфліктів… Бо коли люди бачать, що (прости Господі) менти заламують фронтовика (а розбиратися правий-неправий, воював-не воював, навряд чи випадкові свідкі будуть, бачити будуть, що менти б”ють ветерана) — це реально жопа…

Олена Нагорна, Національне бюро розслідувань України