Сообщения с тегами ‘Путин’

Засланный Козак для партии «Голос». Расследование

golos-vakarchuk1

Многим могло показаться, что это только список «Слуги народа» — жесткое подковерное решалово. А вот список «Голоса» — это гавань затонувших соросят. И что Вакарчук выступил для них в роли Айболита-спасителя.

Выступил после чудовищного зашквара с вмешательством в выборы в США в 2016 году, в котором украинские малыши-акцепторы оказывали посильную помощь посольству и реящему над ним духу Джо Байдена. Никто не хотел брать плохишей в список, и универсальных солдат-антикоррупционеров и реформаторов охватило отчаяние. Почти как у классика.

И тут же соросята
Визжат, как поросята
Ах, жалко, жалко, жалко
Бедных соросят!

Они лежат и бредят:
“Ну что же он не едет,
Ну что же он не едет,
̶Д̶о̶к̶т̶о̶р̶ ̶А̶й̶б̶о̶л̶и̶т̶ ̶ Слава Вакарчук?

И Славко приехал и спас всех оптом – и Стефанишину, и Устинову, и Транспаренси, и еще бог знает кого.

Мог ли Вакарчук возражать против включения в список демократических грантоборцев, с учетом того, что и Томаш Фиала, и Виктор Пинчук являются партнерами Сороса? Вопрос риторический.

Единственное, что непонятно, почему только Стефанишина и Устинова, а нет трижды судимого рецидивиста Димы Шерембея, вора, инъекционного наркомана и духовного наставника Шабунина, Стефанишиной и Устиновой, которых он и втащил в мир большого лоббизма на горбу своих «Пациентов Украины» и «Сети ЛЖВ». JE SUIS DIMON. Не расстраивайся пацан, бог не фрайер. Где выпускник медицинской академии ФСБ Курпита и партнер антикоррупционеров – фармацевтический представитель «солнцевских» Борис Литовский, возивший мел для украинских онкобольных детей? Тема борьбы с коррупцией в медицине не раскрыта.

Ну, и конечно, орден святого Пинчука – Войцицкая, Ризаненко и иже с ними. Хочется спросить этих достойных людей: а как же идеология Самопомощи и БПП, где вы состояли? Хотя разве это идеология? Вот реприватизация «Укррудпрома» в интересах Пинчука, которую инициировали Войцицкая и Ризаненко – вот это была идеология. Но, к сожалению, закончилась она, как и многие политические инициативы и даже проекты Виктора Михайловича – полным пшиком. 31 мая КСУ закрыл это дело. Спрашивается: зачем Вакарчуку такие депутаты, которые даже реприватизировать ничего для Пинчука не могут?

Но есть в списке «Голоса» фигуры, которые вызывают вопросы совсем не риторические, и мы даже удивлены, что пишем об этом первыми. Одна из таких фигур – Тарас Козак, который будет баллотироваться от партии по округу №211 в Голосеевском районе Киева.

Нет, это не тот Тарас Козак Медведчука, но что-то общее с «тем» Козаком у этого Козака есть. Наш, а точнее, как станет ясно из дальнейшего изложения событий, не совсем наш Козак – владелец инвестиционной группы «Универ». Одно из стратегических направлений деятельности группы, которого нет на ее официальном сайте – отмывание денег для клиентов из системы власти.

Схема эта называется «Групповой отчет» и является относительно свежей. Возникла она после введения электронных деклараций, когда многим чиновникам понадобилось как-то объяснять наличие у них средств, многократно превышающих официальные доходы.

Активно работать схема начала в 2017 году. Поначалу наблюдатели недоумевали, почему так вырос объем торгов на минусовой «Украинской бирже»? А это обслуживали уважаемых людей – депутатов и чиновников, которым нужно было легализовать нажитое непосильным трудом.

Смысл схемы в том, что ОВГЗ продаётся физическому лицу (условному чиновнику/депутату) по искусственно заниженной цене, а уже затем физическое лицо продаёт ОВГЗ по «нормальной» цене (или искусственно же завышенной). Деньги несколько раз прогоняются по цепочке от одного брокера к другому и затем в банк.

Смысл всех этих манипуляций – получение прибыли клиентом. А поскольку ОВГЗ в такой схеме переходят от лица к лицу по кругу и затем возвращаются к их первоначальному владельцу, то их клиенту можно даже и не приобретать, а просто позаимствовать. И, наконец, еще одно важное преимущество – с дохода от ОВГЗ, в отличие от депозита, не нужно платить подоходный налог.

Так вот, компания Тараса Козака была, так сказать, ведущим оператором рынка в этом секторе неофициальных брокерских услуг. Работающим надежно и комплексно, потому что компания «Универ» является совладельцем «Украинской биржи».

Но в ноябре в налаженную работу рынка грубо вмешалась СБУ. Которая провела ряд обысков на фондовых биржах и у ключевых игроков рынка по торговле ценными бумагами. «Укргазбанк», «Альфа-Банк» и банк «Альянс», которые, по мнению СБУ, действовали по предварительному сговору с сотрудниками биржи ПФТС, «Украинская биржа», ООО «Универ Капитал», ООО “КУА «Универ Менеджмент» и других.

Были арестованы счета «Универ капитал», о чем Тарас Козак с драматизмом сообщил у себя в ФБ. Слова поддержки патриоту-финансисту (а ведь человек с таким именем и фамилией не может не быть патриотом) поспешили выразить многие украинские антикоррупционеры. Например, сын Анатолия Гриценко Алексей.

Но в ходе следствия выяснилось, что «Универ» не только отмывал деньги, но еще и перечислил 480 тысяч долларов на счета кипрской Midstream Group Limited. В дальнейшем средства были переведены на другой счет кипрской компании уже в российском банке. Ну а сам Midstream Group Limited является акционером российской компании «Еврохим», принадлежащей доверенному лицу Путина – миллиардеру Андрею Мельниченко. Компания «Еврохим» находится под санкциями в Украине за то, что является главным поставщиком минудобрений в ЛДНР.

Ни СБУ, ни Козак не прояснили, за какие услуги компания украинского миллионера и будущего депутата партии «Голос» перечислила 480 тыс долларов компании российского миллиардера.

Некоторую ясность в удивительную историю финансовой любви украинского патриота к другу Путина может внести тот факт, что Тарас Козак сначала стал российским миллионером, а уже потом – украинским патриотом.

Уроженец Дрогобыча Козак по какому-то трагическому капризу судьбы большую часть своей сознательной жизни провел в Москве. Там он учился, и там же основал бизнес – эту самую группу «Универ» и банк, активы которого к 2006 году составили $120 млн. Правда, в этом же 2006 году банк был закрыт, а лицензия его отозвана. Сам Козак туманно намекает на рэкет Центробанка РФ и чуть ли ни диссидентские мотивы. А на самом деле банк закрыт одновременно с двумя другими банками за… отмывание денег. Дежавю. Да и сама российская группа «Универ» уже в 2010-х была фигурантом скандалов, связанных с отмыванием денег и выводом средств из проблемных банков.

В 2005 году Козак открыл филиал «Универа» в Украине. Штирлица рвало на Родину. Согласно официальной версии, Козак продал свою долю в материнской, то есть, в российской инвестиционной группе «Универ» в 2010 году.

Чтобы усомниться в этом, достаточно зайти на сайт этой компании. Логотипы украинского и российского «Универов» отличаются только цветом. Кроме того, согласно сообщению российского сайта, в марте 2011 года Тарас Козак упоминается как конечный бенефициар российской компании. Кэш Гугла еще помнит, что на украинском, подчеркнём, сайте «Универ» было написано следующее: «В состав группы УНИВЕР входят российские компании: инвестиционная компания ООО «УНИВЕР Капитал», управляющая компания ООО «УНИВЕР…».

Ну, и наконец, откуда в «Голосе» возник Козак? Любой политпроект – он как современный журнал. Есть обложка – это Славко и киборги. Есть материалы от собственника – это Войцицкая, Ризаненко и соросята. А есть джинса – это Козак. Но вообще журнал интересный, Славко – с удовольствием почитали.

Голос Всеукраинская сеть ЛЖВ Служба безпеки України Центр Протидії Корупції Об’єднання «Самопоміч»

Сергей Федорчук, Национальное бюро расследований Украины

ЦВК забороняє кандидату Вадиму Гладчуку писати у виборчій програмі «путін хуйло». Аудіо

gladchuk-cvk1

Редактор часопису sprotiv.org Вадим Гладчук на своїй сторінці у фейсбук заявив про перешкоди у реєстрації кандидатом у народні депутати України по 223 округу (Київ, Шевченківський район) через слова у його виборчій програмі «путін хуйло».

«Щойно мені позвонила помічниця члена ЦВК Олега Діденка Юлія Дудник та заявила, що у них є зауваження до головної тези моєї виборчної праграми „путін — хуйло“.
Цитата з нашої розмови: „Ми не можемо дозволити друкувати деякі слова. Не зовсім коректними є висловлювання про президента російської федерації“ (аудіо оприлюднять згодом журналісти на sprotiv.org)
Я вважаю позицію ЦВК політичною та такою, що обмежує моє право на свободу висловлювань.
Хочу нагадати членам Центральної виборчої комісії, що в нашій країні йде вже 5 років війна. Російські солдати, артилерія та танки вбивають щодня найкращих синів і доньок України. І настав час називати речі своїми іменами: росія — це країна-агресор, а путін — хуйло. Зокрема і для цього я йду у Верховну Раду по 223 виборчому округу (Київ, Шевченківський район) — казати з парламентської трибуни правду про злочини російських загарбників проти України та українського народу», пише Гладчук.

Публікуємо аудіозапис розмови помічниці члена ЦВК Олега Діденка Юлії Дудник з Вадимом Гладчуком: https://sprotiv.org/video/cvk_2019-06-05.mp3

«путін – хуйло», — передвиборна програма редактора часопису sprotiv.org Вадима Гладчука у 223 окрузі

gladchuk-cvk_2019-06-03_23-59-00-500x375

«путін – хуйло!
Крим та Донбас — це Україна!
Україна має бути членом НАТО!», — це головні тези передвиборної програми редактора часопису sprotiv.org Вадима Гладчука у 223 виборчому окрузі (Київ, Шевченківський район).

3 червня 2019 року о 16:01 він подав до ЦВК документи на реєстрацію кандидатом у народні депутати України.

Більше інформації про Вадима Гладчука за цим посиланням.

Фейсбук сторінка єдиного антипутінського кандидата: https://www.facebook.com/vadym.gladchuk

Любов по-путінські. 18+

rus-law1

 

Що пов’язує ці дві світлини?..

На верхній світлині — обличчя вбитого росіянами на російсько-українській війні українського воїна… Страшна картина. Перед тим. як відійти у вічність, цей воїн страшенно мучився. І нікому було припинити його муки… Так буває на війні… Та йому зараз вже не боляче.

На нижній світлині — сцена насильства. Сцена побиття жінки чоловіком. Відворотна картина. В сприйнятті правильно вихованої людини (в традиціях взаємоповаги і любові до ближнього). Цитата із Біблії: «Бог є любов»… Кожен нормальний християнин не просто погоджується з цими словами. Він сприймає їх всією душею.

А якщо я скажу, що на нижній світлині зображена не сцена насильства, а… любовна сцена?.. Скажете, що це маячня?.. А я буду наполягати, що це саме любовна сцена. І приведу цьому докази… Всього дві фрази. «Бьет — значит любит» і «Бог терпел — и нам велел»… Саме ці підходи до сприйняття любові не як божественного акту, а як акту насильства і до необхідності терпіти таку «любов» — є постулатами російської любові і російської моралі. В такому деспотичному трактуванні Бога і любові і криється розгадка таємниці «загадочной русской души»…

Ось чому Путін щиро каже слова про «братскую любовь россиян к украинцам». Він вірить в цю любов… І водночас, Путін не менш щиро, віддає накази своїм підлеглим і заохочує своїх найманців і колаборантів йти в Україну і вбивати всіх українців. І тих, які незгодні з таким розумінням братерства і які не бажають терпіти таку збочену форму любові, і тих, яким ці збочення до вподоби… Бо робить це з любові. В російському розумінні. І він, а разом з ним, десятки мільонів росіян і їх симпатиків щиро ненавидять всіх, хто не згодні миритись з таким розумінням любові і протистоять тим, хто несе цю збочену «любов» своїм сусідам…

На жаль. в Україні вкрай багато громадян, які прихильно ставляться до Росії і росіян, активно чи пасивно «топлять» за мир і дружбу з цією нацією насильників і вбивць… Хоча всі ці відкриті й таємні любителі «русского мира» в душі чудово розуміють, що росіяни можуть демонструвати добрі наміри і імітувати нормальну любов лише до того моменту, поки відносити складаються так, як бажають вони… Але найменші прояви невдоволення їх діями і поведінкою викликають в росіянах неймовірну лють і агресію… Деспотизм у них в крові. Як і ненависть, як і збочене розуміння любові…

Саме заради того, щоб «русская любовь» не повернулась в Україну і знову не стала в ній домінувати, і загинув у стражданнях той воїн з верхньої світлини і ще тисячі таких, як він…

Нам, тим хто ще тримають цю тонку червону лінію між нормальним і збоченим, кладучи на це свої життя, здоров’я і моральні сили, неймовірно боляче від того, що за нашими спинами хтось вже готує повернення «русской любви» и миру с «русскими братьями» в наше суспільство… Мені цілком зрозуміло, що цього бажають тільки ті, кому подобається саме така збочена «русская любовь», або ті, хто бояться протистояти цьому збоченню, або ті, хто не здатні зрозуміти, що чекає Україну і їх самих в разі повернення до неї «путинской любви» та домінування в ній її носіїв.

Сумно…

Игорь Надолько, фейсбук40ka.info

Повзуча #окупація: путін готує роздачу паспортів РФ усім українцям

Putin-shur1

Президент РФ Володимир путін заявив, що в Москві думають над тим, щоб надавати громадянство Росії у спрощеному порядку не тільки жителям ОРДЛО, але і всім українцям, повідомляє 40ka.info.

«Ми взагалі думаємо про те, щоб надавати в спрощеному порядку громадянам України наше громадянство» — заявив він на прес-конференції в Пекіні, передає російський «Інтерфакс».

Крім того, президент РФ назвав «страшилками» твердження про те, що надання паспортів РФ жителям Донбасу дорого обійдеться російському бюджету.

«Що стосується обговорення цієї теми: я думаю, що в обговоренні цієї теми, перш за все, особливо з точки зору „страшилок“ для російського бюджету, для наших бюджетників, ось ці „страшилки“ вкидаються, безумовно, тими людьми або тими політичними силами, які не хочуть, щоб Росія якось підтримувала людей, які проживають на Донбасі», — заявив він.

Президент РФ підкреслив, що рішення про громадянство не було спонтанним, і «не приймалося з кондачка».

«Ми все прорахували. І кількість можливих претендентів на наші паспорти, і кількість пенсіонерів з цього числа. Це приблизно одна третина з того контингенту, який, як ми вважаємо, може претендувати на наше громадянство», — відзначив Путін.

24 квітня 2019 року Володимир путін підписав указ про спрощений порядок отримання російського громадянства для жителів окупованих районів Донецької та Луганської областей.

Міністерство закордонних справ України назвало «юридично нікчемним» указ президента РФ Володимира Путіна про спрощену видачу російських паспортів українцям в ОРДЛО та заявило, що це рішення має на меті дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації в Україні у післявиборчий період.

Рада Безпеки ООН зібралась на екстрене засідання, щоб обговорити указ президента РФ про спрощений порядок отримання російського громадянства жителям ОРДЛО.

Його учасники наголосили, що «паспортний указ Путіна» підриває суверенітет України.

У Великій Британії заявили, що такі дії Росії — це спроба дестабілізувати Україну. Дії РФ засудили також Німеччина і Франція.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що українські дипломати працюють над посиленням міжнародного тиску на Росію через рішення про видачу паспортів РФ жителям окупованої частини Донбасу.

План Зеленского по Донбассу на руку путину: «Россия уже не агрессор», — #Порошенко

zel-rus2-500x402

 

Пересмотр минских соглашений и двусторонние переговоры с Путиным подрывают солидарность западных партнеров и санкции против России, убежден действующий президент, сообщает 40ka.info.

Президент Петр Порошенко, выступая в эфире ICTV 8 апреля 2019 года, объяснил, в чем заключаются недостатки предложений по Донбассу, озвученных его конкурентом на выборах Владимиром Зеленским.

Ранее 7 апреля телеканал Украина показал шестиминутную запись интервью с Зеленским. В склеенном интервью без вопросов (их вырезали) кандидат в президенты рассказал о необходимости реформировать минский формат, Он также упомянул, что готов лично встретиться с президентом России Владимиром Путиным.

Порошенко напомнил о другом заявлении Зеленского — намерению провести переговоры с главарями боевиков Донбасса. «Я поеду и проведу переговоры с лидерами ЛНР и ДНР»… Что это значит? Что Россию вывели (из схемы — ред.), Россия уже не агрессор, что санкции против России уже не надо вводить. А фактами переговоров с этими наемниками миру посылается сигнал «Это гражданская война внутри Украины”, — подчеркнул он.

Что касается возможных переговоров между Зеленским и Путиным, глава государства считает, что тем самым разрушается мировая солидарность, которую удалось выстроить вокруг Украины. «Поеду лично с Путиным встречусь». А где наши партнеры по нормандскому формату, где ЕС, где США?», — напомнил Порошенко.

Говоря о намерении Зеленского пересмотреть минские соглашения, президент напомнил, что санкции против России основываются именно на минских соглашениях. «И если Украина сама выходит из них, то нет ни санкций, ни инструмента давления (на Россию — ред.)», — заключил Порошенко.

#Зеленський пообіцяв розсмішити Путіна

Zelenskyi-Volodimir2-500x500

Французький щотижневий журнал Le Point розмістив статтю Бернара-Анрі Леві «Дві години з Володимиром Зеленським»

«Київ. Субота, 30 березня. Кінець дня. Кампанія першого туру президентських виборів закінчилася.

І я проведу дві години в рибному ресторані поблизу Софії Київської з невисоким чоловіком у чорній футболці, з трохи хриплуватим голосом, сповненим енергії, живчиком Володимиром Зеленським, гумористом, про якого ніхто на даний момент не знає багато та який завтра вразить світ, отримавши переконливу перемогу у першому турі.

Зустріч нам організував колишній міністр фінансів Олександр Данилюк. Мене супроводжує знімальна група, яка зафільмує основне з нашої бесіди.

Коли я його побачив напередодні, я йому сказав, що я друг Петра Порошенка і щоб не сталося, я буду до нього (Порошенка) мати потрійну повагу за те, що він створив армію, зробив так, щоб Одеса і Маріуполь залишилися українськими та дозволив країні послабити лещата боргу та рецесії.

«Я знаю», — зупиняє він мене. «Та будь ласка» Але це все старі історії і зараз навпроти вас знаходжуся я».

Втім, він знає Порошенка. Тому, що це Порошенко, запропонувавши йому минулого року приєднатися до своєї команди, посприяв тому, щоб у нього (Зеленського) з’явилася ідея піти в політику.

Були також розмови з його другом Святославом Вакарчуком, українським Боно, якого протягом тривалого часу розцінювали, як потенційного кандидата на президентський пост, однак він відмовився і якоюсь мірою передав Зеленському цей факел.

Але ці зустрічі з Порошенком, ці дивні розмови, коли йому казали: «Йди до нас, дай нам своє ім’я», ніколи не запитуючи «що ти думаєш? які твої переконання?» стали пусковим гачком.

«Добре», — кажу я йому. «Але сьогодні ви де? Щодо цього є три можливі варіанти: у найцкращому випадку ви – це Рональд Рейган, в найгіршому – італієць Пеппе Грілло, і десь між ними – Колюш…»

Він знає двох перших.

Згадка про другого та його компроміс з крайніми правими викликає у Зеленського відвертий жах. Однак, здається, він не знає Колюша і для нього незрозумілим є те, що маючи високий рейтинг, останній відмовився від виборів.

«Відмовився!, — каже він. — Яка дивна ідея!»

Так, він хотів показати, що король голий. Однак, як тільки він це зробив, він пішов, бо надто поважав політику.

«Так, я розумію. Але це було при Француа Міттерані, так? Тут, це Україна. І у нас в Україні не має Міттерана».

Для цієї статті відведено мало місця для того, щоб повністю відтворити деталі нашої розмови. Але вона відбувалася навколо чотирьох тем.

Путін. Його рішуча опозиція до Путіна. Ця його дивна ремарка, однак, як мені здалося пізніше, дуже точна: «Цей тип не має погляду. Він має очі, але не має погляду». Його перша зустрічі з Путіним тет-а-тет, якої не уникнути, якщо його оберуть (президентом) і яка вже наперед заставляє  його бризкати слиною: «Ви знаєте, що навіть його я здатний розсмішити. Це буде вимушений сміх, але, принаймні, сміх. І вся ця російська молодь, яка мене добре знає і яка вибухне від сміху. Як ви там казали про Колюша? Король голий?»

Його програма. Тут він вже вибухнув від сміху, коли я йому сказав, що для того, щоб управляти країною, потрібно програму і що у нього , як я знаю, нема програми.

«А, так! Ви теж у це вірите? Це ваша проблема, дорогий друже, не моя. Тому що моя програма існує. Вона є публічною. Єдине, що ніхто не спроможеться її почитати. Щодо моєї команди, ви будете дуже здивовані. Я її зберу. І якщо ви мене оцінюєте, як шоумена, то це буде найкраще шоу кампанії та мого життя».

Його юдаїзм. Тому що неймовірний і відтепер можливий майбутній президент країни Голокосту і Бабиного Яру є справжнім євреєм, вихідцем з родини уцілілих євреїв з Кривого Рогу, Дніпропетровської області, землі погромів. Чи це постмодерне дитя є свідченням дезактивації вірусу антисемітизму, про що я говорю вже з початку Майдану? Чи його обрання буде свого роду покаянням України Махна та Степана Бандери? Щодо нього, то він тут формальний: «Той факт, що я єврей, знаходиться на 20-тій позиції моєї характеристики….»

Нарешті, Макрон. «Я не маю нічого спільного ні з Колюшем, ні з ким – небуть іншим. Ким я захоплююся, так це Макроном. І, більше того, ми народилися в один рік! Ви можете передати йому повідомлення: Я не проти зробити перерву між двома турами і побачити Єйфелеву вежу».

Я покинув його схвильованим та меланхолійним.

Володимир Зеленський виглядає краще, ніж його карикатура і, можливо, не є популістом, як я його характеризував під час моєї промови в університеті Тараса Шевченка.

Але я дуже сумую через Петра Порошенка, поразки якого я не розумію: людина, яка тримала голову перед Путіним, головнокомандувач, якого я супроводжував на фронті, в Краматорську, під час одного з найгірших бомбардувань, вчиненого проросійськими сепаратистами, неймовірний колос, стійкий під час української зими, що зміг протистояти бідам та самотності, заслуговує на краще, ніж бути відкинутим через забаганку історії.

Я додам, що людина, яку я привів в Єлисейський палац у березні 2014 року, враховуючи, що його ім’я знаходиться ще на верхівках рейтингів, без сумніву, не сказав ще свого останнього слова.

Бернар-Анрі Леві, для lepoint.fr

40ka.info

Украина, 5 лет сопротивляющаяся России, сегодня на выборах проиграла

na-Kiev-tank1-500x333

Кремль и пророссийские коллаборационисты могут открывать шампанское. Украина, 5 лет сопротивляющаяся России, отчаянно воюющая с ней, сегодня на выборах проиграла.

Большинство жителей территории независимой Украины (не граждан, их так невозможно назвать), голосуя за разных кандидатов, выбрали мир с Россией. Точнее, не мир, а капитуляцию перед Путиным на условиях оккупанта.

Эти люди предали свою армию, которая их защищает.

Фактически дезавуировали Майдан, жизни героев Небесной Сотни.

Эти люди живут с нами рядом, и их критично много. Вполне достаточно для поражения в гибридной войне. И в любой войне.

А она уже идёт и непременно будет усиливаться. Всё произошло именно так, как я прогнозировал, а мои плохие прогнозы всегда сбываются.

Следующий этап будет ещё хуже. Не пройдёт и года, как ветераны АТО будут «убийцами украинцев», а террористы ОРДЛО – «такими же украинцами». Да, мы, крымские татары, патриоты, военные будем бороться до конца, не сдадимся, на выборах или нет. Но факт очевиден: согласно выборам, независимая Украина является абсолютной ценностью не более, чем для 25-30% граждан. Это очень плохо. Это гарантия грядущего хаоса и российского вторжения.

Их медиаплан работает, они сумели с помощью троллей, полезных идиотов и леваков, сколотить инфантильное дебильное большинство.

Можете называть меня паникером, как угодно, мне всё равно.

Айдер Муждабаєв, заступник генерального директора кримськотатарського телеканалу ATR, 40ka.info

#Садовий пропонує #Порошенко за законом воєнного стану обміняти Медведчука на українських військовополонених. Відео

Medvedchuk-Victor6

 

Лідер «Самопомочі» Андрій Садовий пропонує обміняти кума президента РФ Путіна Віктора Медведчука на українських політв’язнів.

Про це він сказав у своєму відеоблозі, розміщеному на Youтube 4 грудня 2018 року, повідомляє 40ka.info.

«Серед великої кількості російської агентури, яка достатньо вільно почувається нині в Україні, „зіркою“ є Віктор Медведчук, кум Путіна. Пропоную затримати його за державну зраду та обміняти його на українських моряків або й на всіх політичних ув’язнених», – заявив Садовий.

За його словами, воєнний стан у країні дає можливість навести порядок і укріпити оборону нашої держави.

«Якщо Медведчук і російська агентура будуть далі себе вільно почувати в Україні, якщо проросійські медіа далі паплюжитимуть все українське, якщо Україна і далі не матиме впливу на об’єкти критичної інфраструктури, а корупція буде як шоу, тобто якщо ми не побачимо реальних змін і воєнний стан буде використаний як димова завіса для того, щоб впливати на наступні президентські вибори – це дуже недобре», – сказав Садовий.

«Я би нікому не радив дурити громадян власної країни», – резюмував політик.

Як повідомлялося, 3 жовтня мер Львова, лідер партії «Самопоміч» Андрій Садовий оголосив, що подаватиме свою кандидатуру на участь у виборах президентаУкраїни.

Кум Володимира Путіна, лідер проросійської організації «Український вибір – право народу» Віктор Медведчук уповноважений на перемовини з РФ щодо звільнення полонених та політв’язнів. Йому дозволено літати до Росії попри закрите авіасполучення.

За даними «Схем», із початку року Медведчук літав до Росії 21 раз.

Наразі процес обміну заручниками і затриманими між Росією та Україною заблокований.

Востаннє велике звільнення з полону бойовиків Донбасу в рамках обміну відбулося майже рік тому: 27 грудня 2017 року на вільні території України повернулися 73 людини. 24 січня 2018 року з полону бойовиків звільнили ще військовослужбовця Романа Савкова.

Представниця України в гуманітарній підгрупі тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко припускала, що Росія утримуватиме заручників до виборів в Україні у березні 2018 року, щоб використати їх звільнення у своїх інтересах.

Маленькая позорная война для продления агонии Порошенко. Расследование

Poroshenko-garant-corupt-500x393

Чего-то подобного следовало ожидать. Следовало ожидать, что Порошенко от власти просто так не уйдет, что он готов будет на любую подлость, лишь бы у власти продержаться как можно дольше, поскольку его политические и уголовные перспективы выглядят все более мрачными.

Попытка использовать обострение в Азовском море для введения военного положения с целью отложить президентские выборы является именно такой подлостью. Но эта попытка бесславно провалилась, по крайней мере, по состоянию на момент, когда писался этот текст. Тем самым Украина в очередной раз доказала, что она «не Россия». Проблема даже не столько в неизбывной тяге к демократии и свободе, сколько в политических и сугубо шкурных интересах различных групп влияния в Верховной Раде, которые заблокировали введение военного положения.

В очередной раз Украина показала, что диктатура в нее может быть привнесена только извне, а изнутри она появиться не может.

В подробности очередного акта агрессии России против украинских судов в Керченском проливе и в Черном море вдаваться нет смысла, поскольку в СМИ произошедшее было многократно описано. Результат печален: 23 человека в плену, шестеро из них ранены, причем одному из наших парней едва исполнилось 18 лет. К тому же, Россия захватила три наших судна.

Правда, первый омбудсман Украины, а ныне вице-президент Европейского института омбудсмана Нина Карпачева со ссылкой на российского омбудсмана Татьяну Москалькову сообщила, что задержанные оккупантами украинские моряки содержатся в Керчи в достойных условиях, а раненые получают необходимую медицинскую помощь. Остается надеяться, что так и есть. Сообщив также, что статус задержанных моряков пока не определен, Нина Карпачева выразила надежду, что вопрос их освобождения будет решен политико-дипломатическим путем.

Позднее выяснилось, что моряков Россия рассматривает как гражданских лиц-нарушителей российской границы. Украина настаивает на том, что моряки являются военнопленными, права которых регулируются Женевской конвенцией, в частности, к ним должен иметь доступ Красный крест.

Можно сколько угодно и совершенно справедливо говорить о том, что украинские корабли шли из Одессы в украинский же порт Мариуполь, а Азовское море и Керченский пролив являются внутренними водами Украины и России. Можно опять-таки сколько угодно и справедливо заявлять, что мир не признал аннексию Крыма, что Россия после аннексии полуострова самочинно провела не признаваемые мировым сообществом границы, а наши корабли находились в водах, которые международным правом признаются украинскими, поэтому заявления Москвы о якобы нарушении какой-то «российской границы являются откровенным — пардон! — фуфлом. Можно при этом кивать на мнение мирового сообщества, заявления Меркель, Белого дома, НАТО, ООН.

Наконец, можно сколько угодно орать, что Путин — поддонок и урод, каковым тот на самом деле и является.

Но.

Россия действует с позиции силы, в Москве плевать хотели на все вышеперечисленное, и этого следовало ожидать.

К этому следует добавить, что ситуация в Азовском море накалялась давно. Фактически Украину из него вытесняют, и Украина лишается азовских портов.

Отсюда вопрос: зачем было устраивать «дурку» с «плановым переходом» украинских судов в Мариуполь, если было заведомо известно, что их туда не пустят, а прорваться с боем они туда не смогут? Ведь очевидно, что бронекатера «производства бывшей Ленкузни имени Порошенко» не в состоянии противостоять Черноморскому флоту России, даже ее пограничному флоту, да еще под угрозой применения агрессором авиации. Фактически моряков отправили на убой, и окончиться это могло намного хуже. Те, кто отдавал им приказ, очевидно, это понимали.

Кроме потери кораблей, ранения и пленения личного состава, Украина получила еще один — который уже по счету! — факт национального позора, к которому привела эта маленькая позорная война.

Таким образом, это была провокация, цель которой стала сразу же очевидной, как только во власти заговорили о введении военного положения. В свою очередь, целью введения военного положения могло быть только желание Порошенко отодвинуть президентские выборы, на которых ему ничего «не светит». А раненые и захваченные в плен моряки оказались разменной монетой в этой грязной игре.

Еще одна, не менее важная цель, которую преследовал Порошенко, состояла в том, чтобы, образно говоря, заткнуть рты всем, кто не согласен с его политикой и выступает с ее критикой. Ведь режим военного положения предполагает, кроме прочего, существенное ограничение прав и свобод граждан, включая свободу слова, собраний, забастовок и так далее. Очевидно, что под удар попали бы и независимые СМИ. Тем более, что опыт внесудебного закрытия СМИ у нынешнего режима уже имеется.

Введение военного положения привело бы к еще большему расколу Украины, на чем строит свою политику и предвыборный пиар Порошенко. Это была бы дальнейшая эскалация истерии, направленной против всего русского. Подчеркнем, не российского, а именно русского, русскоязычного и русско-культурного, которое не имеет ничего общего с нынешним фашизоидным режимчиком Путина в России. И такая политика Порошенко очень выгодна Москве и лично Путину.

В конечном итоге, у Порошенко из этого почти ничего не вышло, повторим, благодаря политическим и просто шкурным интересам различных группировок в Раде, которая должна была утвердить указ о введении военного положения. Многие политсилы совершенно справедливо обвинили Порошенко в попытке узурпации власти. Многие бизнесовые круги, имеющие свое лобби в парламенте, увидели в ведении военного положения угрозу своим экономическим интересам.

Аргументация Порошенко была очень слабой и выглядела какой-то юродивой. Ведь очевидно, что военную мобилизацию и приведение войск в состояние повышенной боеготовности можно провести без всяких военных положений.

Общественный резонанс оказался крайне негативным. Этого, собственно, следовало ожидать, поэтому непонятно, на что рассчитывали Порошенко и компания. Ведь у Порошенко нет самого главного — ОБЩЕСТВЕННОЙ ЛЕГИТИМНОСТИ. Его рейтинг ничтожен, а его перспективы негативны. Подавляющее большинство граждан не воспринимает его ни в качестве президента, ни в качестве главнокомандующего.

К тому же, в воздухе повис высказанный многими вопрос следующего содержания. Почему военное положение не было объявлено еще в феврале-марте 2014 года с начала агрессии, или во время Иловайского котла в августе 2014 года, или во время Дебальцевского котла в феврале 2015 года? Ведь во время котлов личный состав погибал сотнями, даже тысячами, а военная угроза была на порядке выше, чем сейчас. Ответ очень прост: тогда выборов не было!

Реакция Запада до конца не известна. Но думается, что на Западе, от которого нынешняя власть крайне зависит, Порошенко тоже дали понять, что игры его с переносом выборов, зажимом гражданских прав и свобод, вообще узурпация власти в том или ином виде, мягко говоря, восторга не вызывает.

Дальше было то, что вся страна наблюдала вечером в понедельник 26 ноября. Порошенко в Раде разве только не послали. Ему пришлось существенно смягчить условия военного положения. Прежде всего, его ввели не на 60 дней, как планировалось сначала, а на 30 дней, чтобы это не помешало своевременному проведению выборов. Одновременно было принято постановление Верховной Рады о проведении 31 марта 2019 года президентских выборов. Военное положение вводится не по всей стране, а только в 10 областях, которые граничат с Россией и с Приднестровьем, а также являются приморскими. Это Винницкая, Луганская, Николаевская, Сумская, Луганская, Харьковская, Черниговская, Херсонская, Донецкая и Запорожская области.

Любопытная деталь. В областях, граничащих с Белоруссией, являющейся военной союзницей Москвы, военное положение не вводится. Очевидно, об этом просто забыли, поскольку задача введения военного положения была не в защите страны, а в сохранении у власти и у кормушки.

Фактически решение о введении в 10 областях военного положения на месяц является всего лишь только действием по сохранению властью хорошей мины при плохой игре, поскольку в нынешнем виде это военное положение совершенно не решает те задачи, которые преследовали Порошенко и компания.

А наши моряки пострадали и продолжают страдать за авантюры обанкротившейся власти. Характерно, что во время рассмотрения вопроса о военном положении в Раде вопрос наших пленных даже не поднимался. По крайней мере, информацию о том, что судьбы наших пленных волнуют власть и депутатов, найти не удалось. Уполномоченный по правам человека Верховной Рады (омбудсман) Людмила Денисова на момент написания этого текста тоже интереса к судьбам этих ребят не обнаружила. Во всяком случае, информацию об этом на момент тоже найти не удалось.

Скорее всего, с этими парными будет, как недавно было с нашими рыбаками.

Напомним, что их освобождением занималась первый омбудсман Украины Нина Карпачева, покинувшая этот пост еще в 2012 году. Заниматься она этим будет по мандату Европейского института омбудсмана, вице-президентом которого она является, и заниматься она ими будет по своим приватным каналам, благо они у Карпачевой в Крыму и в России имеются. А Денисова и/или ее пресс-служба будут строчить в СБУ публичные доносы на Карпачеву за то, что она якобы как-то не так решала вопрос, не с той стороны заехала в Крым, не с теми говорила, и вообще ей якобы такого поручения не давали, хотя мандат Европейского института омбудсмана у нее, повторим, имеется всегда и везде согласно занимаемой должности. Впрочем, это отдельная, хоть и не слишком известная и понятная широкой общественности, но очень важная тема.

Авантюра Порошенко и компании с целью остаться у власти и у кормушки привела к очередному унижению, позору для страны и граждан. Такой вот итог сей печальной истории.

Александр Карпец, Национальное бюро расследований Украины



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: