Прибрати до рук чужий бізнес? Дуже легко! Ця тема сьогодні в Україні в умовах фінансової нестабільності, воєнного конфлікту на Сході та окупації Криму як ніколи актуальна.

Схем для відмивання грошей, розвитку корупції багато, і «винахідливим» бізнесменам залишається тільки вдало реалізовувати свої махінації. Особливо вони активні в «гарячих точках» — зоні АТО та в Криму, де українська влада не має достатньо сил, щоб регулювати та захищати чесний бізнес та бізнесменів.

Чи може в ЄС чи США так бути, що в підприємця відбирають його законний бізнес та залишають без роботи, засобів для існування його та сім’ї?

Однією з найстаріших рейдерських схем, яка вже була активною в Україні в 90-х, є підробка підписів на внутрішніх документах підприємств, за допомогою чого можна легко змінити керівника, звільнити ключових робітників, вивести із складу Наглядової ради та із складу акціонерів будь-кого, нарешті вивести активи та й взагалі ліквідувати саме підприємство.

Хоча приведеній шахрайський механізм в сучасних умовах, коли правоохоронні органи є менш заангажовані та корупційні, є просто дилетантським, адже будь-яка підробка легко виявляється експертизою. Проте, як виявилося, так роблять в Україні й дотепер.

В 2002 році в Криму українськими бізнесменами було створено підприємство ТОВ «Агротехносервіс», яке стало займатись допоміжною діяльністю до такої стрімко зростаючої галузі української промисловості, як птахівництво. Ця діяльність – продаж та придбання обладнання для птахівництва, ремонт та монтаж обладнання. У 2005 році підприємство розпочало співпрацю з виробником турецького обладнання TAVSAN, а в 2006 році – з CLR. У власності підприємства, окрім виробничих потужностей, знаходяться і дві земельні ділянки загальною площею понад 2 га. Діяльність ТОВ «Агротехносервіс» усі ці роки залишалась прибутковим бізнесом.

Одним із підприємців, що засновував ТОВ «Агротехносервіс», є Олександр Курабцев, який до рейдерської атаки офіційно був власником 50% статутного капіталу та займав посаду директора підприємства. Іншими співзасновниками стало декілька людей, серед яких і Олег Кирпиченко.

Проте події 2015 року на прикладі історії Олександра Курабцева ще раз продемонстрували ті причини, через які закордонний бізнес та інвестиції не хочуть заходити в Україну.

Розглянемо деталі цієї історії: у жовтні 2015 року Курабцев (постраждалий) несподівано дізнається, що він вже не є директором ТОВ «Агротехносервіс». Змінено місцезнаходження, збільшено розмір статутного капіталу і до складу засновників введено третю особу. При цьому, про жодну зі змін він не був повідомлений, на загальних зборах не був присутній, не отримував пропозиції скористатись переважним правом на покупку статутного капіталу підприємства. Відповідні докази можна знайти в документах, які постраждалий приготував для судового розгляду справи.

Проте, найцікавіше він дізнався після ознайомлення з документами, які подавались для реєстрації змін в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. В протоколі загальних зборів учасників підприємства та реєстраційній картці стояли його підписи.

Фіктивним протоколом загальних зборів було збільшено статутний капітал ТОВ «Агротехносервіс», внаслідок чого частка Олександра Курабцева зменшилась з 50% до 38%. Третім учасником підприємства став ще один кримчанин — Юрій Гончаров. Тобто, згідно з даним протоколом, нібито за згодою Курабцева, Гончаров та Кирпиченко отримали контроль над підприємством.

Схема доволі груба та примітивна. За час відсутності в Україні законного співвласника, Кирпиченко та його товариш подали заяву до Державної реєстраційної служби з метою переоформлення внесення змін до установчих документів та зміни структури власності ТОВ «Агротехносервіс». Державний реєстратор, не маючи дійсної змоги перевірити ідентичність підписів – зареєстрував документ. Після виявлення цих змін, Олександром Курабцевим було подано до правоохоронних органів України заяву про вчинення злочину, передбаченого ст. 205-1; ст. 206-2 КК України – підроблення документів, що подаються для реєстрації, та протиправне заволодіння майном підприємства, установи та організації.

Окреме питання про дії правової системи. Подавши заяву про злочин, слідчий відмовився вносити її до ЄДРДР, при цьому пропонуючи вирішити питання «цивілізованим шляхом». Пряме порушення прав людини на правду, адже відповідно до ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене правопорушення зобов’язаний внести відомості до єдиного державного реєстру та розпочати розслідування.

Слідчий відмовився реєструвати заяву, посилаючись на зайнятість в роботі. У таких випадках, кожна людина має право подати скаргу на бездіяльність слідчого або суду.

Представники постраждалого так і зробили, подавши скаргу на бездіяльність суду в м. Києві, адже згідно зі ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченого цим Кодексом.

Вже знаючи, що Курабцев виявив «схему», 16 листопада Гончаров та Кирпиченко проводять ще одні загальні збори учасників, і, маючи офіційно зареєстровані 62% голосів – взагалі виключають постраждалого з числа співвласників ТОВ «Агротехносервіс»! При цьому пославшись на те, що він перешкоджає досягненню цілей підприємства. Виникає питання: підприємець перешкоджав досягненню цілей підприємства чи неправомірних цілей групи осіб?

Зміни успішно реєструються Державною реєстраційною службою України. Олег Кирпиченко стає власником 55,04% статутного капіталу ТОВ «Агротехносервіс», а Юрій Гончаров, окрім того, що отримує частку в статутному капіталі в розмірі 44,96 %, стає директором товариства.

Внаслідок недосконалості української системи юстиції та правоохоронних органів український бізнесмен позбавляється законного та успішного бізнесу.

Юрій Гончаров — кримський адвокат та правозахисник, але зареєстрований він в реєстрі адвокатів Російської Федерації (http://lawyers.minjust.ru/lawyers-portal/Lawyers) під номером 90/180. Тобто, він ще працює на благо іншої держави.

Питання до українських правоохоронних органів є щодо іншого співвласника ТОВ «Агротехносервіс» — Олега Кирпиченко. Яким чином йому вдається постійно вести бізнес в Україні, реєструвати зміни до установчих документів в Україні, перебуваючи на державній службі на тимчасово непідконтрольній Україні території? Він є Головою Добровського сільського поселення (обраний громадянами України) і головою адміністрації поселення (призначений окупаційним режимом) водночас, таким собі «старостою» режиму. На офіційній сторінці адміністрації можна ознайомитись з його фото та подякою, що висловлена О. Кирпиченко http://dobroe-crimea.ru/about/.

Розпочинаються судові процеси по справі, і залишається сподіватися на правомірні дії судді, ґрунтовне та прозоре розслідування злочинної схеми.

Олена Скачко, Національне бюро розслідувань України