Архив Грудень, 2019

Мирова угода з Газпромом: пропутінський режим Зеленського вже не вимагає $7,4 млрд штрафу

Україна та РАТ «Газпром» підписали мирову угоду, відповідно до якої Київ відмовляється від штрафу, який наклав Антимонопольний комітет України на російську компанію. Загальний розмір штрафу становив близько 7,4 млрд доларів, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про підписання угоди повідомив заступник міністра юстиції України Іван Ліщина, який перебуває у Відні у складі української делегації на переговорах.

«Подробиць угоди я розкривати не можу, бо вона конфіденційна, але важливо, що Росія відкликає свої вимоги, а ми не порушуємо свого правила не укладати мирових угод в інвестиційних арбітражах, за якими Україна мала б сплачувати інвестору будь-яку компенсацію», — так прокоментував зміст угоди у Facebook заступник міністра.

Від імені України угоду підписав міністр юстиції Денис Малюська, від імені «Газпрому» — заступник голови правління компанії Катерина Бурмістрова. Їхні підписи видно на фото угоди, яку Іван Ліщина розмістив на своїй сторінці у Facebook.

У січні 2016 року Антимонопольний комітет України оштрафував «Газпром» на суму в розмірі майже 86 млрд гривень за зловживання монопольним становищем на ринку транзиту газу через українську газотранспортну систему в 2009—2015 роках. З урахуванням пені за прострочення оплати сума зросла в два рази, до 172 млрд гривень.

«Газпром» з цим штрафом не погоджувався і оскаржував його у судах, зокрема, в Арбітражному суді Женеви.

У той же час, досі не відомо, чи підписані інші документи і передусім контракт на транзит російського газу територією України.

Попри те, що кілька членів делегації повідомили у соцмережах, що переговори завершені, виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко близько 15.30 за київським часом повідомив у Facebook, що переговори тривають і закликав «зберігати спокій».

Нафтогаз України повідомив у соцмережах лише одне речення.

«Нас питають: ну що там, які прогнози по переговорах? Складна для коментування тема», — ідеться на офіційній сторінці Нафтогазу у Facebook.

У той же час, керівник компанії «Оператор газотранспортних системи України» Сергій Макогон написав у соцмережах, що переговори завершилися рано вранці 30 грудня.

«Сьогодні о 5,28 ранку закінчили практично цілодобовий 4-денний переговорний марафон із Газпромом у Відні. Вже лечу для вирішення іншого важливого завдання — своєчасного підписання міжоператорської угоди зі словацьким оператором ГТС Eustream, відповідно до європейських правил», — повідомив він.

27 грудня «Газпром» виплатив Україні понад 2,9 млрд доларів відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу. Про це повідомив у Facebook виконавчий директор НАК Нафтогаз України Юрій Вітренко.

«Так, Україна отримала 2,918 млрд доларів США від Газпрому на виконання рішення Стокгольмського арбітражу!» — написав він.

«Ще одна перемога. Для когось, може, й маленька. А для країни — велика. Гроші вже на українських рахунках — відповідно до досягнутих домовленостей», — прокоментував новину президент Володимир Зеленський.

Віцепрем’єр РФ Дмитро Козак раніше заявляв, що виплата компенсації в майже 3 мільярди доларів за Стокгольмським арбітражем — це «крапля в морі» у порівнянні з іншими можливими претензіями до Росії.

Виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко напередодні написав, що українська команда до 26 грудня встигла виконати «домашнє завдання» — підготувала проєкти контрактів, які готові до підписання.

В Україні найбільше критикували дуже незначні обсяги транзиту газу, які практично не даватимуть Україні прибутків, а також відмову від майбутніх позовів проти «Газпрому».

Хроніки окупації. Терористів у Харкові, які вбили 4 громадян дали довічне з конфіскацією і звільнили у залі суду

У Харкові суд ухвалив вирок обвинуваченим  у справі про теракт біля Палацу спорту, внаслідок якого загинули четверо людей – Віктору Тетюцькому, Сергію  Башликову та Володимиру Дворнікову, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Рішенням суду Дворнікова, Тетюцького та Башликова визнано винними, їм призначено покарання за сукупністю статей — довічне ув’язнення з конфіскацією усього майна. У строк відбування покарання зарахувати час перебування в установі попереднього ув’язнення.

«До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на особисте зобов’язання, звільнивши його з-під варти негайно» , — оголосив суддя.

Дворніков, Тетюцький та Башликов зобов’язані прибувати до прокурора та суду за першою вимогою, повідомляти прокурора та суд про зміну місця проживання.

Контроль за виконанням покладено на прокурора прокуратури Харківської обл. В. Лимаря.

«Докази у справі про теракт після набрання вироком чинної сили знищити», — додав головуючий суддя, зачитуючи вирок.

Рішенням суду з обвинувачених також має бути стягнуто кошти на проведення судових експертиз та відшкодування моральної шкоди низці позивачів в рамках цивільних позовів.

Вирок може бути оскаржено протягом 30 діб з дня оголошення.

Суд змінив запобіжний захід «в рамках домовленостей України у Нормандському форматі в Парижі 9 грудня», як раніше просив прокурор.

«Враховуючи виняткові обставини при ухваленні вироку в даній справі, специфіку виконання даного вироку суду суд приходить до можливості зміни обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов’язання», — заявив головуючий суддя.

Перед цим суд перейшов до оцінки доказів. На думку колегії судей, порушень під час досудового розслідування не було, а усі докази зібрані законними методами. При цьому невизнання провини обвинувачуваними суд назвав голослівними,  а обвинувачувані зловживали своїми правами.

Обвинувачені участь у засіданні беруть в режимі відеоконференції.

Частину людей, які виступають проти обміну обвинувачуваних, не пускають на засідання суду, поліція закрила двері до зали, у коридорі суду сталася суперечка.

У залі суду присутні прокурор у справі, родичі загиблих, їхній адвокат.

Біля будівлі суду кілька людей розгорнули транспарант: «Обмін терористів — ганьба Зеленського».

 

Трьох обвинувачених у теракті в Харкові біля Палацу спорту у 2015 році можуть включити у список для обміну на українців, незаконно утримуваних у в’язницях ОРДЛО і на території РФ.

26 грудня прокурор Володимир Лимар просив суд відпустити з-під варти трьох обвинувачених у теракті  — Сергія Башликова, Володимира Дворнікова та Віктора Тетюцького — бо Росія включила їх у список на обмін. Обвинувачення просило суд звільнити усіх трьох з-під варти під особисте зобов’язання.

Теракт біля Палацу спорту стався 22 лютого 2015 року під час проукраїнської ходи. Внаслідок вибуху закладеної на дорозі протипіхотної міни загинули 52-річний Ігор Толмачов, 15-річний Данило Дідік, 18-річний Микола Мельничук, 37-річний поліцейський Вадим Рибальченко.

Після затримання в СБУ заявили, що Дворніков, Башликов та Тетюцький виконали злочин на замовлення Росії.

Прокурор просив змінити Мисяку запобіжний захід на особисте зобов’язання «з метою реалізації мирного плану президента України, на виконання покладених на Об’єднаний центр з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони».

«Слуги потвори» подали у Раду закон про реєстрацію сайтів та блогерів, як у Росії

Народні депутати від «Слуги народу» подали у Верховну Раду законопроєкт 2693 про діяльність медіа, повідомляє 40ka.info.

Ініціаторами законопроєкту є нардепи від «Слуги народу». Зокрема, колишній гендиректор «1+1 Media» Олександр Ткаченко.

27 грудня 2019 року проект закону отримала Верховна Рада. Наразі повідомляється, що його передали на розгляд керівництву ВР.

Тексту законопроєкту на сайті парламенту ще не публікували.

У кінці листопада Ткаченко презентував разом з Міністерством культури чернетку закону про медіа, в ній піднімалися питання реєстрації та оподаткування ЗМІ, питання незалежності редакції від власника ресурсу і врегулювання блогерів.

Очікується, що в законопроекті про медіа буде норма реєстрації онлайн-ЗМІ, які працюють в Україні, а також реєстрація соцмереж (Google, YouTube, Facebook) з метою подальшого їх оподаткування.

Екскерівників «Дельта Банку» підозрюють у розкраданні 4,4 млрд гривень

Правоохоронці оголосили підозри екскерівництву правління АТ «Дельта Банк» у розкраданні 4,4 мільярда гривень, повідомляє БанкІск.

«23 грудня відповідні підозри було оголошено колишній голові ради директорів АТ „Дельта Банк“, заступнику начальника департаменту корпоративного бізнесу АТ „Дельта Банк“ та директору одного з товариств з обмеженою відповідальністю», — йдеться на сайті Національної поліції.

Правоохоронці встановили, що посадовці «Дельта Банку» незаконно виводили гроші в особливо великих розмірах.

Також з’ясувалося, що службовці «Дельта Банку» для прикриття такої незаконної діяльності несанкціоновано втручалися в роботу міжнародної платіжної системи та вносили неправдиві відомості до автоматизованої банківської системи.

Такі їхні дії стали підставою визнання «Дельта Банку» неплатоспроможним та запровадження у ньому тимчасової адміністрації.

За висновками судово-економічних експертиз підтверджено збитки на суму 4,4 мільярда гривень.

Наразі перевіряється можлива причетність й інших службових осіб та власників АТ «Дельта Банк» до такої протиправної діяльності.

10 грудня Північний апеляційний господарський суд за позовом Фонду гарантування вкладів фізосіб наклав арешт на активи, що належать власнику «Дельта Банку» Миколі Лагуну.

Ексміністру Дмитру Колєснікову, що взяв понад 700 тисяч компенсації з бюджету за житло обрали смішний запобіжний захід

Вищий антикорупційний суд застосував запобіжний захід щодо ексміністра промислової політики, нардепа VIII скликання у вигляді застави в розмірі 750 тисяч гривень, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як повідомлялося раніше, йдеться про нардепа Дмитра Колєснікова, якого підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 364.

«Суд поклав на підозрюваного обов’язки повідомляти детективів НАБУ про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному проваджені та здати на зберігання детективам НАБУ свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України», йдеться у заяві пресслужби Вищого антикорупційного суду.

У разі невиконання покладених обов’язків до підозрюваного може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

6 вересня генпрокуратура повідомила Колєснікову про підозру у зловживанні владою у зв’язку з відчуженням об’єктів нерухомості — виробничого та лабораторно-побутового корпусу Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» у Дніпрі.

17 вересня суд відпустив Колєснікова на поруки нардепа-самовисуванця з Дніпропетровщини Дмитра Шпенова.

17 грудня САП і НАБУ повідомили про підозру нардепу VIII скликання від партії «Опозиційний блок»  Дмитру Колєснікову, який, зловживаючи службовим становищем, незаконно отримав 738,74 тис. гривень компенсації з держбюджету.

За даними правоохоронців, протягом грудня 2014 року – жовтня 2018 року колишній народний обранець незаконно отримав компенсацію за винайм номеру у готелі «Київ», оскільки нібито не мав власного житла в столиці.

Слідством встановлено, що у екснардепа було власне житло у Києві і він свідомо приховав цей факт.

Санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади.

За даними порталу відкритих даних ВРУ, з початку роботи Верховної Ради 9-го скликання 120 народних депутатів одержали компенсацію за житло в розмірі близько 3,29 млн грн.

Самовисуванців не буде, — Виборчий кодекс Зеленського позбавив мільйонів українців права бути обраним

19 грудня 2019 року Верховна Рада ухвалила проект закону про Виборчий кодекс, який змінює порядок обрання народних депутатів до парламенту. 40ka.info зібрала найважливіше із закону про Виборчий кодекс.

Пропозиції президента Зеленського підтримали 330 народних депутатів – представники всіх фракцій та груп.

Тепер, серед іншого, у розділі XXIIІ (Загальні положення виборів народних депутатів України), у статті 133:

«Вибори народних депутатів України здійснюються на засадах пропорційної системи за єдиними списками кандидатів у депутати у загальнодержавному виборчому окрузі, з яких формуються регіональні виборчі списки кандидатів у депутати (далі – загальнодержавний виборчий список, регіональні виборчі списки) від партій.

Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають партії, на підтримку регіональних виборчих списків кандидатів у депутати від яких у межах загальнодержавного округу подано 5% і більше від загальної кількості голосів виборців, які підтримали регіональні виборчі списки кандидатів у депутати від усіх партій у межах загальнодержавного округу».

Найважливіше, що передбачає Виборчий кодекс це те, що в Україні більше не буде змішаної системи виборів, в яку входить обрання народних депутатів за допомогою мажоритарки.

На зміну зазначеній системі прийде проведення виборів із відкритими партійними списками.

Це означає, що не буде 225 одномандатних округів, на яких проводять вибори. Їх замінять 27 регіональних округів.

Самовисуванців не буде, усі кандидати йтимуть на вибори виключно від політичних партій. Громадян України позбавили права самовисуватися у народні депутати. Тому партократи формуватимуть свої списки:

єдиний список кандидатів у загальнодержавному виборчому окрузі;
списки кандидатів у відповідних виборчих регіонах, з яких формуватиметься єдиний список кандидатів.

Екснардеп Руслан Сольвар незаконно отримав з держбюджету 361,5 тисячі гривень, — САП і НАБУ повідомили його про підозру

Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрює екснардепа Руслана Сольвара у незаконному отриманні 361,5 тисячі гривень компенсації за житло, повідомляє 40ka.info.

За даними джерела УП, мова йде про екснардепа, члена фракції «БПП» Руслана Сольвара.

Детективи з’ясували, що він отримав у спадщину квартиру у столиці, але приховав цей факт і незаконно отримав з держбюджету 361,5 тисячі гривень компенсацій.

Ексдепутату інкримінують ч. 2 ст. 364 (зловживання владою, що спричинило тяжкі наслідки) ККУ.

17 грудня САП і НАБУ повідомили про підозру народному депутату України VIII скликання Дмитру Колєснікову, який, зловживаючи службовим становищем, незаконно отримав 738,74 тисяч гривень компенсації з державного бюджету.

18 листопада громадський рух «Чесно» оприлюднив дані, згідно з якими, від початку роботи Верховної Ради 9-го скликання 120 народних депутатів одержали компенсацію за житло в розмірі близько 3,29 млн грн.

У списку фігурував також перший віцеспікер Руслан Стефанчук: за даними декларації за 2018 рік, він проживав у квартирі площею 101,8 кв.м, що належить Тетяні Ситарук, яка є матір’ю його дружини.

Згодом голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що Стефанчук хоче повернути державі всі компенсації, які він отримав на оренду житла.

Судова реформа Зеленського: Єфремов та його спільники більше не підозрювані у справі про прийняття «диктаторських законів»

Печерський суд закрив кримінальне провадження за звинуваченням колишніх нардепів від «Партії регіонів» Олександра Єфремова, Сергія Гордієнка і Олександра Стояна у голосуванні за «диктаторські закони» або «закони 16 січня», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Суддя Бортницька погодилась закрити провадження, зіславшись на зміни, які були прийняті ще в 2014 році. 13 травня 2014 року був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України».

Цей закон частково декриміналізував злочини, інкриміновані Єфремову, Гордєінку і Стояну.

В жовтні 2015 року Генеральна прокуратура передала до суду обвинувальний акт проти колишнього голови фракції «Партії регіонів» у Верховній Раді Олександра Єфремова за фактом прийняття «диктаторських законів» 16 січня 2014 року. У цій справі також були інші обвинувачувані.

Єфремова у цій справі звинувачували у зловживанні службовим становищем за обтяжуючих обставин та службовому підробленні.

Єфремов також є обвинувачуваним у інших справах.

24 липня 2019 року він вийшов із СІЗО у Старобільську Луганської області.

30 липня 2016 року Єфремова затримали за підозрою у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України.

Крім посягання на територіальну цілісність і недоторканність країни Єфремова підозрюють у прямій підтримці злочинної організації «ЛНР», а також незаконному заволодіння майном «Луганськвугілля».

1 серпня 2016 року Єфремова взяли під варту.

22 липня стало відомо, що Єфремова відпустили під домашній арешт.

Нагадаємо, народні депутати 16 жовтня ухвалили у другому читанні президентський законопроєкт про діяльність органів суддівського врядування. За закон №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» проголосували 236 депутатів.

Документ, зокрема, передбачає скорочення кількості суддів Верховного суду України двічі — з 200 до 100, а також — розпуск чинного складу ВККС і скорочення кількості її членів з 16 до 12. Також Рада створила комісію з питань доброчесності.

Посли Канади, Великої Британії, Німеччини та ЄС висловлювали занепокоєння законопроєктом про реформу судової системи в Україні.

«Децентралізація» Зеленського передбачає перетворення України на поліцейську федеративну державу та вводить смотрящих

За «децентралізованою» Конституцією призначений президентом Володимиром Зеленським префект буде здійснювати «адміністративний нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування», відповідно будується саме поліцейська держава, повідомляє 40ka.info.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав народний депутат з фракції «Європейська Солідарність» Микола Княжицький.

«За „децентралізованою“ Конституцією призначений Президентом префект буде здійснювати „адміністративний нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування“. Цікаво, що термін „адміністративний нагляд“ тлумачиться лише в законі „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі“. І там сказано, що „адміністративний нагляд — це система профілактичних і примусових заходів для контролю поліцією за особами, звільненими з місць позбавлення волі“. Тобто суто поліцейська функція», — написав Княжицький.

Отже, як зауважив нардеп, зміни до Конституції офіційно підтвердили, що будується саме поліцейська держава.

«Зміни до Конституції фактично вперше офіційно підтвердили, що ми будуємо саме поліцейську державу. Державу, у якій „адміністративний нагляд“ здійснюється не лише за колишніми засудженими, але й за органами місцевого самоврядування. Віктор Федорович, маючи відповідний досвід на таке не наважувався», — додав Княжицький.

За словами народного депутата від «Європейської Солідарності» Ірини Геращенко, запропоновані зміни до Конституції України скасовують європейську модель децентралізації.

Співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко заявляє, що президент Володимир Зеленський пропонованими змінами до Конституції скасовує демократичну реформу децентралізації, вводить смотрящих і диктатуру.

«Швидкий аналіз показує, що президент під виглядом префектів вводить своїх смотрящих, він зможе припиняти повноваження мерів чи рад, ліквідовувати громади, за поданням префектів будуть призначатися якісь державні уповноважені. Замість народовладдя – диктатура.

Перед візитом Зеленського до Алієва зебені видали Баку азербайджанського блогера Ельвіна Ісаєва

Україна депортувала до Азербайджану опозиційного азербайджанського блогера Ельвіна Ісаєва, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як пише «Європейська правда», про це йдеться у пресрелізі Державної міграційної служби Азербайджану.

«Громадянин Азербайджанської Республіки Ісаєв Ельвін Ільтихам оглу, 1980 року народження, 12 грудня 2019 року був депортований з України в Азербайджан за порушення міграційного законодавства України» — йдеться у повідомленні.

Як додали у відомстві, на підставі рішення Насиминського районного суду від 22 серпня 2019 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, 14 грудня Ельвін Ісаєв поміщений в слідчий ізолятор №1 Пенітенціарної служби Азербайджану.

Як повідомило видання  ZMINA, 39-річного блогера і політактивіста останній раз бачили біля будинку по просп. Палладіна у Святошинському районі Києва, де він жив у знайомих.

Зникнення Ельвіна Ісаєва збіглося з візитом до України віцепрем’єра Азербайджану Алі Ахмедова.

Ісаєв приїхав до Києва в кінці вересня 2019 року із Російської Федерації, де проживав тривалий час. У серпні 2019 року російська поліція раптово затримала Ісаєва. Після судових розглядів його російський паспорт визнали «незаконно виданим» і вилучили.  Самого ж блогера відправили в центр тимчасового утримання іноземців для подальшої екстрадиції в Азербайджан.

11 вересня Ісаєв був звільнений завдяки екстреному втручанню Європейського суду з прав людини, який застосував «правило 39» і заборонив його видачу Азербайджану. Після цього активіст виїхав до України.

Ісаєв гостро критикував президента Азербайджану Ільхама Алієва, називав його диктатором і розповідав про корупцію в Азербайджані. При цьому сам блогер не є проукраїнським активістом.

Варто зазначити, що в найближчі тижні очікується візит президента Володимира Зеленського до Азербайджану.

Нагадаємо, це не перший випадок переслідування опозиційних активістів за межами Азербайджену. Так, у травні 2017 року у Тбілісі зник азербайджанський журналіст Афган Мухтарли.

Пізніше він знайшовся в Азербайджані, у січні 2018 журналіста засудили до шести років ув’язнення. У жовтні 2017 року він був нагороджений журналістською премією імені Павла Шеремета, премію тоді отримала його дружина.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: