Архив рубрики: ‘Персоналії’

НАБУ розцінило дії Офісу генпрокурора по екстрадиції Бахматюка як спробу саботажу

Опубликовано: Грудень 10th, 2020

У НАБУ відповіли на позицію Офісу генпрокурора щодо причин відмови погодження екстрадиції ексвласника “ВіЕйБі Банку” Олега Бахматюка, розцінивши дії «окремих осіб в ОГП як спробу саботувати розслідування особливого тяжкого злочину», повідомляє 40ka.info.

Про це йдеться у позиції бюро, опублікованій на Facebook-сторінці.

«Днями Офіс генерального прокурора пояснив, чому відмовляється погоджувати екстрадицію колишнього власника „ВіЕйБі Банку“, якого НАБУ та САП підозрюють в заволодінні 1,2 млрд грн кредиту, наданого Нацбанком. Ключовий аргумент — НАБУ нібито порушило норми національного та міжнародного законодавства у процесі розслідування.

Це не відповідає дійсності. Ми розцінюємо такі дії окремих осіб в ОГП як спробу саботувати розслідування особливого тяжкого злочину», — підкреслили в НАБУ.

У відомстві зазначили, що двічі звертались до Офісу генпрокурора із клопотанням про екстрадицію ексвласника «ВіЕйБі Банку» та двічі «від ОГП отримали відмову з грубим порушенням строків».

«Перший пакет документів НАБУ скерувало до ОГП 18.06.2020. Попри те, що закон відводить 5 днів на ухвалення рішення, про нього ми дізналися лише за місяць потому.

Причина відмови — формальна: є рішення Печерського суду райсуду Києва, яким скасовано постанову про відновлення розслідування у справі „ВіЕйБі Банку“. При цьому ОГП достеменно відомо, що ухвала винесена з порушенням підсудності і на момент відповіді перебувала на розгляді в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, яка згодом її скасувала. Однак, крім цієї формальної причини, у відмові жодних зауважень по суті наданих документів немає», — заявили в НАБУ.

У бюро додали, що після того, як колегія суддів Апеляційної палати ВАКС 29.07.2020 скасувала рішення слідчого судді Печерського райсуду, який фактично зобов’язав генпрокурора закрити «справу ВіЕйБі Банку», 14.08.2020 знову надіслали ОГП той самий пакет документів для початку екстрадиції.

«Цього разу відмову від ОГП доводиться чекати вже три місяці. Однак, аргументація вже інша.

По-перше, департамент міжнародного правового співробітництва ОГП піддав сумніву чинне рішення суду, що взагалі не є компетенцією ОГП. Йдеться про ухвалу Апеляційної палати ВАКС від 28.05.2020, якою ексвласнику „ВіЕйБі Банку“ обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (наявність рішення суду про тримання особи під вартою є обов’язковою вимогою до запиту про екстрадицію).

Ця ухвала ніким не оскаржувалася і є чинною до цього часу. Фактично, ми є свідками вибіркової оцінки з боку ОГП рішень суду: одні (рішення Печерського суду) — виконує безапеляційно, а іншими (Апеляційної палати ВАКС) — просто нехтує», — підкреслюють в НАБУ.

Там також додають, що згаданий департамент надав власну оцінку законності процесуальних дій детективів у кримінальному провадженні.

«Хоча, за законом, це — компетенція прокурорів САП та ВАКС і вони визнали дії детективів законними. Однак, в ОГП зважили по-іншому й, у підсумку, відмовили НАБУ в екстрадиції особи, підозрюваній у вчиненні особливо тяжкого злочину.

НАБУ категорично не погоджується з таким діями департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП, у зв’язку з чим 08.12.2020 скерувало дисциплінарну скаргу на дії його керівника», — наголосили у відомстві.

У НАБУ переконані, що наразі наявні всі законні підстави для початку екстрадиції в Україну колишнього власника «ВіЕйБі Банку».

Раніше в Офісі генпрокурора у відповідь на запит «Радіо Свобода» пояснили відмову НАБУ в підписанні клопотання про екстрадицію з Австрії в Україну Бахматюка наявністю «процесуальних порушень».

Офіс Генерального прокурора відмовився підписувати запит до Австрії щодо екстрадиції колишнього власника VAB Банку і власника агрохолдингу Укрлендфармінг Олега Бахматюка.

Згідно з документом, ОГП відмовився санкціонувати екстрадицію Бахматюка через «відсутність достатніх підстав» для запиту.

Бахматюка підозрюють у заволодінні 49 млн доларів (1,2 млрд грн) стабілізаційного кредиту, виданого VAB банку. За даними слідства, Бахматюк в жовтні 2014 року отримав стабкредит від Національного банку з наданням завідомо неліквідного забезпечення.

Також Бахматюка підозрюють, в тому, що він спільно з менеджментом VAB-банку організував фінансові операції з незаконно отриманими стабкредитом, спрямовані на маскування джерела їх походження та їх місцезнаходження.

28 травня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відправила Бахматюка під варту заочно, тим самим дозволивши Інтерполу почати його розшук,

У листопаді 2019 року Бахматюка оголосили в розшук.

Рубрики Бахматюк Олег Теги: , , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до НАБУ розцінило дії Офісу генпрокурора по екстрадиції Бахматюка як спробу саботажу

Генпрокурор Венедіктова відмовилася відкрити кримінальне провадження проти кнопкодава Іванчука

Опубликовано: Грудень 10th, 2020

Офіс генерального прокурора Ірини Венедіктової незаконно відмовив у відкритті кримінального провадження проти нардепа-кнопкодава з депутатської групи «Довіра» Андрія Іванчука, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Іванчук — мажоритарник з Франківщини, якого 5 листопада 2020 року піймали на кнопкодавстві. Такі дії підпадають під ст. 364-2 ККУ (голосування народного депутата замість іншого нардепа).

Відомості щодо нардепів у ЄРДР має право вносити генпрокурор або особа, яка виконує його обов’язки, але відзначається, що протягом місяця Венедіктова ніяк не відреагувала.

Рух «ЧЕСНО» надіслав Венедіктовій заяву про вчинення Іванчуком правопорушення.

У своїй відповіді генпрокурорка стверджує, що підстав для відкриття кримінального провадження немає, бо нібито не було дотримано вимог регламенту ВРУ «щодо порядку направлення заяви».

Зокрема, журналіст мав би подати подати до апарату ВРУ заяву про кнопкодавство разом з матеріалами фотозйомки або відеозаписом.

У «ЧЕСНО» відзначили, що саме так і зробили після того, як виявили відповідний факт. В апараті Ради відповіли, що звернення журналіста “за дорученням керівництва ВРУ опрацьовується структурним підрозділом апарату”.

  • За кнопкодавство нардепу загрожує штраф у розмірі 51-85 тисяч гривень, однак для цього провину парламентарія необхідно спочатку довести в суді.
  • Органом досудового розслідування в таких провадженнях є Держбюро розслідувань, але внести відомості до ЄРДР може лише генпрокурор.
  • Раніше «Українська правда» писала про дружні стосунки очільника МВС Арсена Авакова та Іванчука.
  • У листопаді в Державному бюро розслідування розповіли, що справу щодо кнопкодавства позафракційного нардепа Владіслава Поляка, яку відкрили у лютому 2020 року, досі розслідують.
Рубрики Іванчук Андрій Теги: , , , , , , Коментарі Вимкнено до Генпрокурор Венедіктова відмовилася відкрити кримінальне провадження проти кнопкодава Іванчука

«Ты что мусорской», — представник омбудсмена Денісової побився у готелі на Донбасі. Відео

Опубликовано: Грудень 9th, 2020

Представник омбудсмена Верховної Ради щодо дотримання прав жителів Донецької і Луганської областей Павло Лисянський побився з працівником готельного комплексу на Донеччині, його відсторонено на час службової перевірки, повідомляє 40ka.info.

У ЗМІ з’явилася інформація та відео інциденту, який стався  5 грудня 2020 року між Лисянським та працівником готельного комплексу «Монарх», розташованого у місті Святогірськ.

Денісова каже, що в неділю вранці Лисянський особисто поінформував її про зазначений випадок.

Рубрики Денісова Людміла Теги: , , , , Коментарі Вимкнено до «Ты что мусорской», — представник омбудсмена Денісової побився у готелі на Донбасі. Відео

Заарештовану птахофабрику мафіозі Бахматюка повторно виставили на продаж

Опубликовано: Грудень 9th, 2020

12.11.2020 Печерський райсуд м. Києва за клопотанням прокуратури наклав арешт на цілісні майнові комплекси, які належать ТОВ «Птахофабрика Київська» та знаходяться за адресами: м. Київ, Броварський проспект, 99 і Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна (перейменована на вул. Соборна), 37. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

“Заборонити відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися таким нерухомим майном, у тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та інше”, — йдеться в судовій ухвалі від 12.11.2020, яка була винесена в рамках кримінального провадження №12020000000001070 від 02.11.2020 (згодом уточнено, що йдеться про №12015220540002023 від 03.09.2015).

У судових матеріалах вказується, що ТОВ «Птахофабрика Київська» було підконтрольне Олегу Бахматюку, а нерухомість передана в заставу для НБУ як забезпечення боргів банку “Фінансова ініціатива” (теж належав О. Бахматюку) по рефінансуванню.

Нещодавно Державна виконавча служба намагалася продати ці активи на майданчику ДП “СЕТАМ”, але відповідна угода зірвалася на фоні того, що в т.ч. первинні покупці, які запропонували за ці лоти майже 1 млрд грн та при цьому могли мати зв’язки з О. Бахматюком, не сплатили кошти.

Так, в ухвалі Печерського райсуду м. Києва від 12.11.2020 наводиться інформація/висновки слідчих, що “Олегом Бахматюком вчиняються дії по придбанню об`єктів нерухомості, що належать ТОВ «Птахофабрика Київська», а саме їх цілісні майнові комплекси, через підконтрольні йому суб`єкти господарської діяльності та фізичних осіб, зокрема таких як ТОВ «КУА «Євротранс-Інвест», ТОВ «ФК «Фінгарант», ТОВ «Карпатська нафтова компанія», ТОВ «Альдаріс-груп», ТОВ «Лейн Груп»”.

Додамо, що 27.11.2020 ДП “СЕТАМ” повідомило, що 28.12.2020 знову плануються аукціони з продажу згаданих майнових комплексів площею 126 579,4 кв.м (за адресою м. Київ, Броварський проспект, 99) і площею 5773,7 кв.м (за адресою Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна, 37).

Їх стартова ціна — 100,8 млн грн і 3,98 млн грн відповідно (на аукціонах 15.10.2020 було 126 млн грн і 4,97 млн грн).

 

Як писав Finbalance, 28.10.2020 Госпсуд м. Києва в рамках справи №910/628/20 про банкрутство ПрАТ “Компанія «Райз» (пов’язане з агрохолдингом “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка) прийняв заяву НБУ з кредиторськими вимогами до компанії-боржника на 2,07 млрд грн.

Раніше суд прийняв до розгляду заяву Укрексімбанку про визнання кредитором ПрАТ «Компанія „Райз“ на суму 3,99 млрд грн, заяву Ощадбанку — з вимогами на 1,5 млрд грн, заяву »Дойче Трасті Компані лімітед” — на 20,4 млрд грн, заяву Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів — на 1,9 млрд грн, заяву “Nibulon S.A.” — на 2,37 млрд грн, заяву ТОВ “Сільськогосподарське товариство «Нива» — на 2,77 млрд грн, заяву ПрАТ “Райз-Максимко” — на 1,8 млрд грн тощо.

Провадження в справі про банкрутство ПрАТ “Компанія «Райз» було відкрите ухвалою суду від 26.02.2020 за ініціативою Альфа-Банку (як правонаступника Укрсоцбанку). Обсяг його кредиторських вимог, визнаних судом, — 202 млн грн.

Уповноважена особа акціонерів ПрАТ “Компанія «Райз» подавала апеляційну скаргу на вказану ухвалу Госпсуду м. Києва від 26.02.2020 з проханням скасувати цю ухвалу. Однак зрештою апеляційна скарга була відкликана, а 09.06.2020 Північний апеляційний госпсуд закрив відповідне апеляційне провадження.

12.10.2020 Госпсуд м. Києва в межах справи №910/638/20 про банкрутство ПрАТ «Райз-Максимко» визнав вимоги низки кредиторів, у т.ч.

— компанії “Дойче Трасті Кампані Лімітед” — на 18,77 млрд грн (4 черга);
— Укрексімбанку — на 3,1 млрд грн (забезпечені заставою);
— Ощадбанку — на 1,75 млрд грн (з яких 1,5 млрд грн — забезпечені заставою);
— “СП Кепітал Менеджмент, ЛЛС” (США) — 2,06 млрд грн (4 черга);
— Експортно-імпортного банку Сполучених Штатів — 1,67 млрд грн (4 черга);
— Альфа-Банку — 156,7 млн грн (4 черга);
— Avonex Limated — 299 млн грн (4 черга);
— ТОВ “Фінансова компанія “Фінгарант” — 334 млн грн (з них 318,5 млн грн — 4 черга);
— ТОВ “Фінансова компанія “Монополіум фінанси” — 276,1 млн грн (4 черга);
— ТОВ “Сільськогосподарське підприємство “Нива” — 611,3 млн грн (4 черга).

Разом з тим, суд відмовився визнати частину вимог кредиторів, у т.ч. Укрексімбанку (на 822 млн грн), банку “Фінансова ініціатива” (на 54,4 млн грн), Експортно-імпортному банку Сполучених Штатів (на 68,9 млн грн).

ПрАТ «Райз-Максимко», як і ПрАТ “Компанія «Райз», пов`язане з «Укрлендфармінгом», який належить Олегу Бахматюку. Водночас у держреєстрі кінцевим бенефіціаром ПрАТ “Райз-Максимко” і ПрАТ “Компанія «Райз» вказаний Ніколас Піацца (США).

За даними Секретаріату з фінансової реструктуризації, в 2018—2019 роках Ощадбанк реструктуризував заборгованість ПрАТ “Райз — Максимко”. У переліку пов’язаних осіб підприємства фігурували в т.ч. компанії “Укрлендфармінг плс”, ПАТ «Компанія «Райз», ПАТ «Агрохолдинг Авангард», ТОВ «Імперово Фудз» тощо. Як повідомлялося, йшлося про реструктуризацію зобов’язань на 4,4 млрд грн.

У листопаді 2019 року група міжнародних кредиторів холдингів «Укрлендфармінг» і «Авангард» (теж належить Олегу Бахматюку) заявляла, що загальна сума тіла боргових зобов`язань групи ULF становить близько $1,65 млрд і складається з близько $1,25 млрд боргових зобов`язань перед міжнародними кредиторами та близько $400 млн — перед українськими банками (зокрема державними Укрексімбанком, Ощадбанком). У свою чергу борг перед міжнародними кредиторами складається з близько $775 млн у вигляді єврооблігацій і $475 млн у вигляді кредитної заборгованості перед європейськими й американськими банками (та їхніми відповідними страховиками кредитного ризику).

07.10.2020 Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/13550/20 про банкрутство ТОВ “Станіславська торгова компанія”, а також визнав вимоги ініціюючого кредитора — інвестфонду “Фавор” — на 1,19 млрд грн.

Згідно з судовими матеріалами, інвестфонд “Фавор” викупив відповідні права вимоги у фінкомпанії “Авістар”, яка в свою чергу придбала їх у Фонду гарантування (первинним кредитором був ВіЕйБі Банк, який на ліквідації).

За даними держреєстру, кінцевим бенефіціаром ТОВ «Станіславська торгова компанія» є Олег Бахматюк, а інвестфонду “Фавор” — Оксана Козачок і Юрій Костробій (був членом наглядової ради Укрексімбанку).

Згідно з судовими матеріалами, ТОВ «Станіславська торгова компанія» було майновим поручителем ВіЕйБі Банку та банку “Фінансова ініціатива” по рефінансуванню, залученому в НБУ.

09.10.2020 Госпсуд м. Києва в рамках справи про банкрутство ТОВ “Станіславська торгова компанія” частково задовольнив клопотання інвестфонду “Фавор” і зупинив усі виконавчі провадження щодо боржника, а також зупинив реалізацію будь-якого рухомого та нерухомого майна ТОВ «Станіславська торгова компанія», що здійснюється держпідприємством “СЕТАМ”, у т.ч.

— зупинив публічні торги з продажу торгово-офісного комплексу, загальною площею 1685,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, буд. 62, загальною початковою ціною 13,3 млн грн, лот №444357, провадження №60731484 (стягувач — НБУ);

— зупинив публічні торги з продажу цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів загальною площею 12346,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, загальною початковою ціною 41 млн грн, лот №445816, провадження №61409886 (стягувач — НБУ).

22.10.2020 Північний апеляційний госпсуд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою НБУ на ухвалу Госпсуду м.Києва від 09.10.2020.

30.09.2020 Госпсуд Львівської області задовольнив позов НБУ до ТОВ “Юрок Плюс” (в справі №914/569/18) та в рамках часткового погашення заборгованості банку “Фінансова ініціатива” по рефінансуванню вирішив стягнути з відповідача на користь позивача предмети іпотеки — чотири будівлі (площею 780 кв.м., 1363,5 кв.м., 1610,7 кв.м., 7417 кв.м.), які розташовані за адресою м. Львів, вул. Жовківська, 63.

Суд встановив спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначеннями вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У держреєстрі кінцевим бенефіціаром ТОВ “Юрок Плюс” вказаний Олег Бахматюк.

Раніше Нацбанк наводив інформацію про поруку О. Бахматюка по зобов’язанням ВіЕйБі Банку на 4,55 млрд грн, а по зобов’язанням банку “Фінансова ініціатива” — на 4 млрд грн. За даними НБУ, на початок листопада 2019 року борг ВіЕйБі Банку та банку “Фінансова ініціатива” по рефінансу становив 10,6 млрд грн.

ФГВФО повідомляв, що ВіЕйБі Банк в березні-2020 погасив борги перед НБУ на 2,05 млрд грн.

НБУ подав низку позовів до О. Бахматюка про стягнення з нього як поручителя заборгованості по рефінансу.

У 2019 році Нацбанк заявляв про борги структур О. Бахматюка перед НБУ, ФГВФО, держбанками на 29,3 млрд грн. Власник агрохолдингу «Укрлендфармінг» називав цю інформацію маніпуляцією.

17.06.2020 Верховний Суд відхилив касаційні скарги НБУ і ФГВФО та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі №826/11415/16, якими на вимогу власника банку “Фінансова ініціатива” — ТОВ «Інвест-Сервіс» — було скасовано постанову НБУ про визнання вказаного банку неплатоспроможним. Олег Бахматюк, який був кінцевим бенефіціаром “Фінансової ініціативи”, публічно заявив про намір судитися з державою за компенсацію.

25.08.2020 Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/12542/20 за позовом Олега Бахматюка до НБУ про розірвання договору поруки.

“Позовні вимоги обґрунтовані істотною зміною обставин, якими сторони керувались станом на день укладення договору поруки №12/09/6/п від 04.06.2014 та протиправними діями відповідача”, — йшлося в ухвалі суду.

Згідно з судовими матеріалами, вказаний договір поруки може стосуватися рефінансування НБУ для банку “Фінансова ініціатива” на 2 млрд грн.

Згідно з судовими матеріалами, 25.09.2015 Печерський райсуд м. Києва в рамках справи №344/1754/15-ц задовольнив заяву НБУ про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно О. Бахматюка, в т.ч. на його грошові кошти, в загальному розмірі 1,22 млрд грн.

Надалі НБУ в судах намагався оскаржити дії/бездіяльність держвиконавців щодо виконання вказаної ухвали.

29.07.2020 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду задовольнила скаргу прокурора САП та скасувала закриття кримінального провадження щодо можливого заволодіння 1,2 млрд млрд рефінансу, виданого Нацбанком для ВіЕйБі Банку.

У листопаді О. Бахматюк публічно заявив, що якби йому встановили заставу в сумі 5-10 млн грн (а не вимагали заставу 1,2 млрд грн), він був би готовий повернутися в Україну з-за кордону, щоб перебуваючи в Україні, захищатися від звинувачень, які йому висувають правоохоронці.

При цьому НАБУ публічно заявило (висловило думку), що Офіс генпрокурора двічі безпідставно відмовився направити документи на екстрадицію колишнього бенефіціара ВіЕйБі Банку.

Раніше ФГВФО заявляв, що неодноразово отримував від О. Бахматюка звернення з пропозицією провести переговори з врегулювання заборгованості по кредитних портфелях ВіЕйБі Банку та банку «Фінансова ініціатива» перед Фондом і НБУ (як зазначалося, зокрема, в жовтні 2019 року була пропозиція про погашення 8 млрд грн впродовж 7 років).

У Меморандумі з МВФ влада України взяла зобов’язання до кінця жовтня 2020 року внести зміни в закон про ФГВФО та інших законів для вдосконалення механізмів ліквідації банків та повернення активів.

Цитата з Меморандуму: “Ці поправки посилять можливість ФГВФО вимагати відшкодування збитків від пов’язаних сторін, не виявляючи дефіцит у ліквідаційному майні, та без спливу терміну позивної давності.

Крім того, ФГВФО буде уповноважений укладати судове врегулювання із пов’язаними сторонами, за умови чітких гарантій (наприклад, після підтвердження незалежним аудитом того, що перспективи відновлення у розумні строки обмежені без врегулювання з огляду на фінансовий стан пов`язаних осіб, захищаючи права ФГВФО на дострокове врегулювання у разі порушення, в тому числі через заставу та через прозоре інформування громадськості про такі угоди).

Ці поправки сприятимуть запровадженню тимчасових заходів щодо пов’язаних осіб під час цивільних позовів та визнають статус ФГВФО як постраждалого у кримінальному судочинстві”.

Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут заявляла, що підтримує внесення змін у законодавство, які уможливили б укладання мирових угод Фондом з власниками банків-банкрутів, причому ці мирові угоди мали б включати у т.ч. можливість списання та/або реструктуризації частини боргу. За її словами, відповідні норми спершу були в “антиколомойському” законопроекті, але потім їх вирішили прибрати та внести у ВР окремий проект змін.

Рубрики Бахматюк Олег Теги: , , , , , , , , Коментарі Вимкнено до Заарештовану птахофабрику мафіозі Бахматюка повторно виставили на продаж

Зелена гнида Гетманцев хоче збільшити для українців податок на нерухомість у тисячі разів: 100 000 гривень за хрущовку

Опубликовано: Листопад 18th, 2020

Якщо зараз податок на нерухомість нараховується за квадратними метрами (квартира до 60 і будинок до 120 квадратів не обкладаються податком, а за кожен зайвий метр потрібно платити до 1,5% мінімальної зарплати, тобто, 75 гривень за квадрат), то за новою формулою податку зелені гниди прив’яжуть до вартості житла, повідомляє 40ka.info.

При цьому не буде обкладатися податком тільки житло пенсіонерів, інвалідів і пільговиків. За умови, якщо його вартість не перевищує 300 розмірів мінімальної зарплати (з початку наступного року — 1,8 млн гривень або близько 60 тисяч доларів) для великих міст (з населенням більше мільйона чоловік) і до 100 мінімалок (600 тисяч гривень або трохи більше 20 тисяч доларів) для більш дрібних населених пунктів. По домівках цифри, відповідно, 600 і 250 мінімальних зарплат в залежності від розміру населеного пункту.

Нардеп з фракції Слуга народу Данило Гетманцев представив концепцію пропозицій структурних змін місцевих податків представникам Асоціації міст України, про що написав у своєму фейсбуці. Цікаво, що можливість залишати коментарі до цього посту закрита.

Максимальну ставку податку хочуть встановити на рівні 0,2% від оціночної вартості для житла і 0,3% для нежитлової нерухомості за кожен квадратний метр. Але податок на нерухомість — місцевий, тому в різних населених пунктах його розміри можуть змінюватися.

Як приклад, звичайна хрущовка на Лівому березі столиці вартістю 40 тисяч доларів (1,14 млн гривень) і площею 46 квадратів. Сьогодні вона не підлягає оподаткуванню. Але якби не було пільгової площі в 60 квадратних метрів, її господарі повинні були б заплатити максимум 3450 грн. в рік (беремо до уваги максимальну ставку). Якщо новий законопроект буде прийнятий, з 2022 роки за квартиру цих же параметрів при ставці 0,2% оціночної вартості за квадрат доведеться заплатити 104880 грн.

У новому проекті закону прописано, що базою оподаткування є оціночна вартість всього об’єкту, і вона множиться на кількість квадратних метрів. Тобто, виходить, що 2280 — це податок з одного квадрата, а за квартиру в 46 квадратних метрів потрібно заплатити рекордну суму в 104880 гривень. Це майже 10% від її ринкової вартості на рік, тобто, за 10 років потрібні виплатити повну вартість квартири.

Також депутати Зеленського пропонують обкласти податком МАФи і промислові склади, які сьогодні не підлягають оподаткуванню, а також будови сільгосптоваровиробників.

Документом пропонується віднести до об’єктів оподаткування об’єкти нерухомості, завершені будівництвом, що використовуються (або можуть використовуватись) за цільовим призначенням, але не введені в експлуатацію та/або не зареєстровані як об’єкти житлової або нежитлової нерухомості в установленому законом порядку.

Рубрики Гетманцев Данило Теги: , Коментарі Вимкнено до Зелена гнида Гетманцев хоче збільшити для українців податок на нерухомість у тисячі разів: 100 000 гривень за хрущовку

Державний переворот? Ватник Зеленський вирішив звільнити суддів Конституційного Суду, порушуючи Конституцію України

Опубликовано: Жовтень 31st, 2020

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнати його рішення про декларування «нікчемним» і без правових наслідків та скасувати відповідні зміни до ЗУ «Про запобігання корупції», повідомляє 40ka.info.

Про це йдеться проєкті закону №4288 «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства».

Проєкт закону містить лише дві статті: «Неправосудність рішення, прийнятого у власних інтересах» та «Відновлення конституційного судочинства».

Першою пропонується визнати рішення КС від 27 жовтня 2020 року «нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного Суду України в умовах реального конфлікту інтересів».

Окрім того, ініціюється повернення редакцій закону «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу, що діяли до рішення КСУ.

У статті 2 йдеться про припинення повноважень складу Конституційного суду, який діяв на момент прийняття скандального рішення.

Також відповідним суб’єктам наказується розпочати процедуру відбору нових суддів. Важливо, що новий склад КСУ пропонують обирати відповідно до “порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України». Водночас та ж Конституція забороняє таким чином припиняти повноваження суддів КСУ. У ній визначений чіткий перелік підстав для звільнення судді.

У пояснювальній записці до законопроєку вказується, що рішення КСУ, за поданням 47 нардепів, не мало належного обгрунтування та виходить за межі конституційного подання. На думку авторів, Конституційний Суд України шляхом маніпуляцій вдався до ухвалення цього рішення.

«Відтак існує необхідність забезпечити збереження європейського та євроатлантичного вибору українського суспільства, дотримання принципу верховенства права конституційними органами, усунути загрозу для національної безпеки України та забезпечити дотримання принципу верховенства права, встановленого Конституцією України», – йдеться у записці.

Змінити склад Конституційного суду можна лише за згодою самих суддів. Для цього потрібно щонайменше дві третини від конституційного складу суду.

У Конституції вичерпно перераховані підстави для звільнення судді КСУ. Зокрема, це може бути неспроможність виконувати свої обов’язки за станом здоров’я, порушення вимог щодо несумісності, вчинення істотного дисциплінарного проступку чи нехтування своїми обов’язками та подання заяви про відставку.

Крім того, Конституція чітко визначає, що рішення та висновки КСУ є обов’язковими, остаточними та не можуть бути оскаржені.

Проте законопроєктом президента пропонується не виконувати рішення КСУ та повернути дію окремих положень антикорупційного законодавства, які суд визнав неконституційними.

Також КСУ неодноразово перелічував характеристики нормативних актів, зокрема і законів. Серед їх ознак є те, що вони встановлюють загальні правила поведінки та є неодноразовими у застосуванні. Водночас, проєкт закону Зеленського пропонує припинити повноваження саме того складу суддів, який був на момент ухвалення відповідного рішення.

27 жовтня 2020 року за поданням 48 народних депутатів Конституційний суд визнав неконституційними окремі положення антикорупційного законодавства, хоча конституційність ще низки положень вивчатиметься далі.

Рубрики Зеленський Володимир Олександрович Теги: , , , Коментарі Вимкнено до Державний переворот? Ватник Зеленський вирішив звільнити суддів Конституційного Суду, порушуючи Конституцію України

Батько загиблого розвідника Ярослава Журавля, подав позов проти ватника Зеленського

Опубликовано: Жовтень 25th, 2020

Батько загиблого на Донбасі розвідника Ярослава Журавля, Сергій Журавель подав позов проти президента Володимира Зеленського через злочинну бездіяльність.

Про це йдеться у заяві Журавля у Facebook, повідомляє 40ka.info.

«Я не пробачу тим, хто завдяки популізму і некомпетентним діям став причиною загибелі мого сина. Я не пробачу тим, хто ставить під загрозу життя наших військовослужбовців, під прикриттям „прагнення до миру“.

Я подаю позов у Генеральну прокуратуру щодо вчинення злочину Володимиром Зеленським на посту верховного головнокомандувача і президента України».

Я, Сергій Журавель, батько загиблого воїна України- Ярослава Журавля.
Я не пробачу тим,хто завдяки популізму і…

Опубліковано Остапом Підковою Четвер, 22 жовтня 2020 р.

Журавель додав, що не боїться і піде до кінця, заради справедливості.

Батько розвідника звинувачує Зеленського у тому, що він «заборонив залучення підрозділів спеціального призначання для проведення рятувально-пошукових заходів» біля Зайцевого. За словами батька, це призвело до того, що поранений Ярослав Журавель загинув від крововтрати у «сірій зоні».

Сергій Журавель вимагає розпочати досудове розслідування за ч. 4 статті 426 (Бездіяльність військової влади) ККУ. Санкція статті передбачає позбавлення волі від 7 до 10 років.

Позовну заяву Журавель подав до ГПУ та Державного бюро розслідувань.

13 липня поблизу населеного пункту Зайцеве український боєць загинув, підірвавшись на вибуховому пристрої. Того ж дня забрати його тіло вирушила група українських військових.

Російсько-окупаційні війська обстріляли трьох військовослужбовців, які мали евакуювати українського бійця, котрий підірвався поблизу Зайцевого. Внаслідок ворожого вогню загинув військовий медик, одного військовослужбовця – Ярослава Журавля – було поранено, а ще один отримав бойове травмування.

Ввечері 13 липня тіла загиблих та поранений воїн знаходилися на місці обстрілу. Тривали переговори з СММ ОБСЄ щодо їхньої евакуації.

14 липня стало відомо, що тіла бійця, якого мали евакуювати, та військового медика бойовики забрали собі.

15 липня українська сторона забрала тіло військовослужбовця, який загинув 13 липня на Донбасі.

17 липня з тимчасово окупованої території України передали неідентифіковане тіло, загиблим виявився Микола Ілін.

21 липня бойовики передали ще одне тіло полеглого захисника Україні. В ООС заявили, що загиблим може бути військовий, якого досі вважали пораненим. Пізніше підтвердилося, що загинув Журавель. 

Рубрики Зеленський Володимир Олександрович Теги: , , , , , Коментарі Вимкнено до Батько загиблого розвідника Ярослава Журавля, подав позов проти ватника Зеленського

Верховний суд не покарав ватника Зеленського за спілкування мовою окупантів під час виконання службових обов’язків

Опубликовано: Жовтень 13th, 2020

 

Верховний Суд визнав, що президент України зобов’язаний спілкуватися державною мовою під час виконання службових обов’язків, але вирішив не карати Володимира Зеленського за використання російської ще на початку каденції, повідомляє 40ka.info.

Згідно з повідомленням, особа звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним спілкування президента Володимира Зеленського 23 травня 2019 року на форумі iForum-2019 недержавною мовою та зобов’язати його утриматися від спілкування недержавною мовою на всій території України при здійсненні повноважень.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду відмовив у задоволенні заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу позивача, Велика палата ВС вказала на те, що під час виконання службових обов’язків президент України зобов’язаний спілкуватися державною мовою. Водночас за дії, вчинені в межах політичної діяльності, а не під час виконання передбачених Конституцією повноважень, президент несе політичну, а не юридичну відповідальність.

Враховуючи викладене, Велика палата ВС 7 жовтня закрила провадження у справі, оскільки заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Рубрики Зеленський Володимир Олександрович Теги: , , , , Коментарі Вимкнено до Верховний суд не покарав ватника Зеленського за спілкування мовою окупантів під час виконання службових обов’язків

Зе-реформа чи Зе-геноцид? Т.в.о. міністерки енергетики Ольга Буславець ініціює зростання доходів обленерго за рахунок споживачів – «Схеми»

Опубликовано: Жовтень 8th, 2020

Т.в.о. міністерки енергетики Ольга Буславець ініціювала підвищення дохідності обленерго шляхом збільшення одного показника при розрахунку тарифів на електроенергію, що може призвести до збільшення вартості електроенергії для кінцевих споживачів, повідомляє 40ka.info.

Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми».

У розпорядженні журналістів опинився лист за підписом Буславець від 28 вересня 2020 року на ім’я прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, в якому вона просить надати доручення незалежному органу – Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг переглянути затверджені у серпні “ставки дохідності” на «стару» базу активів для операторів систем розподілу електроенергії (обленерго).

Двократне збільшення ставки дохідності «на стару базу» (тобто на те майно, яке вже є на балансі обленерго), на думку Буславець, дозволить поліпшити технічний стан мережевої інфраструктури та безпеку постачання електроенергії споживачам, а також спростити і здешевити вартість приєднання нових електроустановок до електричних мереж.

«Прийняті НКРЕКП довгострокові параметри регулювання, зокрема, встановлення норми доходу на „стару“ регуляторну базу активів до 3%, не сприяють відповідному залученню інвестицій для розвитку мереж, і, відповідно, здешевленню вартості приєднання до них», – зазначає міністерка Буславець у листі.

1 жовтня прем’єр-міністр Денис Шмигаль дав доручення у тижневий строк розглянути лист.

Голова Нацкомісії Валерій Тарасюк повідомив, що розцінює дії т.в.о. міністерки енергетики Ольги Буславець як «тиск на НКРЕКП». За його словами, якщо відбудеться зростання ставки дохідності з 3%, яку затвердила НКРЕКП, до 6%, на яких наполягає Міненерго, – то це призведе до збільшення доходів обленерго сумарно на 10 мільярдів гривень у рік.

«Ці гроші обленерго будуть збирати зі всіх споживачів, в першу чергу – з промисловості напряму. Так само це відчують на собі і непобутові споживачі, тобто населення, бо зростання тарифів буде закладено промисловістю у вартість товарів», – зазначив він.

Від зростання стимулюючого тарифоутворення на стару базу активів виграють обленерго, які таким чином збільшать свої доходи за рахунок споживачів електроенергії, вважає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

26 серпня 2020 року НКРЕКП прийняла постанову «Про внесення Змін до деяких постанов НКРЕ та НКРЕКП», якою передбачено запровадження з 1 січня 2021 року стимулюючого тарифоутворення для операторів систем розподілу (обленерго). Тоді ставки дохідності на нову базу активів обленерго затвердили на рівні 16,74%, а на «стару» базу – 3%.

В Україні існують 25 обленерго – компаній, які постачають українцям електроенергію. Найбільшими власниками обленерго є структури, пов’язані з олігархами Рінатом Ахметовим та Ігорем Коломойським, політиками Віктором Медведчуком, Григорієм Суркісом, Сергієм Льовочкіним та Юрієм Бойком, бізнесменом Костянтином Григоришиним та бізнес-групою VS Energy росіян Олександра Бабакова, Євгена Гінера та Михайла Воєводина.

Рубрики Зеленський Володимир Олександрович Теги: , , , , , , Коментарі Вимкнено до Зе-реформа чи Зе-геноцид? Т.в.о. міністерки енергетики Ольга Буславець ініціює зростання доходів обленерго за рахунок споживачів – «Схеми»

Коболєв з спільниками розпиляли у Нафтогазі понад 75 мільярдів, – лист Держаудитслужби

Опубликовано: Жовтень 8th, 2020

Голова Державної аудиторської служби Геннадій Пліс направив до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля лист з результатами ревізії діяльності НАК «Нафтогаз України» за період з 1 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року, повідомляє 40ka.info.

Копія відповідного листа, підписаного Плісом 5 жовтня 2020 року, є в розпорядженні ЕП.

В ньому голова Держаудитслужби повідомляє прем’єр-міністру, що через фінансові порушення в НАК втрати державного бюджету склали 75,5 млрд гривень.

«Загалом ревізією „Нафтогазу“ встановлено фінансових порушень та виявлено фактів неефективних управлінських дій або ризикових операцій, що призвели або можуть призвести до втрат фінансових і матеріальних ресурсів, на суму 176 млрд гривень, у тому числі фінансових порушень, що призвели до втрат у 75,5 млрд гривень», — повідомляє керівника уряду Геннадій Пліс.

Як підсумок, Держаудитслужба, зокрема, пропонує НАК «Нафтогаз України» «забезпечити усунення виявлених ревізією порушень, притягнути винних осіб до відповідальності, у тому числі виявлених попередніми заходами державного фінансового контролю» та «забезпечити перерахування до державного бюджету дивідендів на суму 75 486,4 млн гривень».

Сума відповідає даним, які ЕП наводила раніше в статті.

 

6 жовтня ЕП опублікувала матеріал «Мінус» 75 мільярдів: що показав аудит «Нафтогазу» і хто понесе покарання“, в якому йдеться про фінансові порушення та недоліки у роботі НАК «Нафтогаз України», виявлені Державною аудиторською службою під час проведення ревізії за період з 1 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року.

Того ж дня на Facebook-сторінці Державної аудиторської служби України було опубліковано спростування наведеної у публікації інформації.

«Держаудитслужба не підтверджує інформацію, висвітлену у деяких ЗМІ, оскільки така інформація є суб’єктивною думкою автора і не відповідає дійсності», — зазначили тоді в службі.

Пізніше фінансовий директор «Нафтогазу» Петер ван Дріл написав в колонці на Liga.net, що «останній шторм у ЗМІ про „втрати бюджету“, нібито спричинені НАК Нафтогаз, виявився абсолютно штучним».

«Державна аудиторська служба спростувала заяви ЗМІ, які були зроблені нібито з посиланням на звіт», — переконаний автор.

Рубрики Коболєв Андрій Теги: , , Коментарі Вимкнено до Коболєв з спільниками розпиляли у Нафтогазі понад 75 мільярдів, – лист Держаудитслужби
« Предыдущие записи
Следующие записи »


Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: