Росія тримає на кордоні з Україною 77 тисяч солдат і 1000 танків, — Полторак

rus-nakaz1-500x333

 

Міністр оборони Степан Полторак заявляє, що Росія зосередила поблизу кордону України 19 батальйонних тактичних груп і не припинить збройну агресію на Донбасі. Про це він заявив в інтерв’ю «Урядовому кур’єру», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«За нашими даними, Російська Федерація не збирається відмовлятися від продовження збройної агресії на сході України. Про це свідчить російська військова присутність в окремих районах Донецької та Луганської областей і ведення бойових дій проти Збройних сил України», – сказав міністр.

«Лише торік наші позиції на сході ворог обстріляв понад 15 тисяч разів», – додав він.

На переконання Полторака, Москва не збирається виконувати мінські угоди і згоджуватися на миротворчу місію ООН, а намагається заморозити конфлікт, сподіваючись на повернення України до «руского міра» і відмову від євроатлантичної інтеграції.

«Вони тримаються (в ОРДЛО – ред.) на багнетах двох армійських корпусів загальною чисельністю майже 40 тисяч осіб, які є невід’ємною частиною південного військового округу збройних сил Росії», – сказав Полторак.

«Ми знаємо, що, крім уже згаданого угруповання, оперативні плани супротивника містять багато варіантів ведення бойових дій на нашій території. Росія використовує Донбас не тільки для вишколу військових, які потім воюють в інших гарячих точках, зокрема Сирії, а й як полігон бойового випробування військової техніки», – заявив він.

Полторак вважає імовірним переростання конфлікту в повномасштабну агресію Кремля.

«Це правда, яка руйнує ілюзії щодо відмови Росії від окупації частини нашої території й виведення її військ у найближчій перспективі», – сказав він.

«На нашому кордоні вона зосередила 19 батальйонних тактичних груп першого і другого ешелонів чисельністю понад 77 тисяч осіб. До складу угруповання входить майже тисяча танків, 2,3 тисячі бойових машин, понад 1,1 тисячі артилерійських систем і приблизно 400 систем залпового вогню», – заявив міністр.

Луценковщина. Героя Майдана Бубенчика підозрюють у бажанні порушити «перемир’я» між Януковичем та Яценюком на Майдані

Bubenchik-Ivan1

 

Слідчі з генпрокуратури Луценка підозрюють Івана Бубенчика у тому, що вранці 20 лютого 2014 року він відкрив вогонь на Майдані Незалежності за змовою і для дестабілізації ситуації, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Такі обставини, викладені у підозрі, оприлюднив адвокат «майданівців», член «Адвокатської дорадчої групи» Віталій Титич у Facebook.

У ній зазначається, що Бубенчика затримали при спробі виїхати за межі України і доставили до суду для обрання запобіжного заходу.

У ній зазначається, що Бубенчика затримали при спробі виїхати за межі України і доставили до суду для обрання запобіжного заходу.

«Слідчим ДСР йому пред’явлена підозра у тому, що близько з 7 до 8 години ранку 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності він вчинив 3 прицільні постріли з мисливського карабіну „Сайга М3“ (7,62×39)» – зазначає адвокат.

За даними слідства, Бубенчик убив двох силовиків і поранив ще одного: прапорщика Внутрішніх військ смертельно поранив у стегнову артерію – той втратив багато крові; прапорщика з підрозділу «Беркут» смертельно поранив у живіт, зачепивши внутрішні органи; майора ВВ поранив у грудну клітку й наскрізь прострелив йому плече.

Йому інкримінують убивства працівника правоохоронного органу, який виконував службові обов’язки, і військовослужбовця, який охороняв громадський порядок, а також замах на вбивство військовослужбовця, придбання й носіння вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу (п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 1 ст. 263 ККУ).

«З тексту підозри слідує, що: зазначені особи були відряджені до Києва та залучені для забезпечення охорони громадського порядку у складі підрозділів внутрішніх справ та внутрішніх військ, співробітники яких не мали відношення до злочинних дій стосовно учасників акцій протесту», – пише адвокат.

При цьому приблизно з 6 години вони «перебували у відповідних зведених щільно рядах, („монолітах“) шерензі від Стели Незалежності на Майдані Незалежності до вулиці Інститутської».

На думку слідства, Бубенчик, «встановивши, що правоохоронці і мітингувальники активних дій не вчиняють у зв’язку з перемир’ям між діючою владою та лідерами опозиції, маючи наміри здійснити невибіркове застосування вогнепальної зброї на ураження, вчинив навмисні протиправні дії, діючи за попередньою змовою з іншими особами з метою дестабілізації ситуації тимчасового перемир’я».

При цьому слідчі вказують на «відсутність обставин вчинення необхідної оборони» чи «крайньої необхідності».

Вони вважають, що Бубенчик розумів, що «такі його дії можуть привести до ескалації протистояння – до застосування зброї щодо учасників протестних акцій і, відповідно, до настання тяжких наслідків».

Також про свої дії львів’янин Бубенчик розповів для фільму Володимира Тихого «Бранці» (Captives, # Babylon’13).

У лютому 2016 року начальник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк говорив УП, що не лише Бубенчик публічно заявляв про застосування зброї на Майдані: було ще два випадки таких зізнань у соцмережах: «Ми перевіряємо ці заяви й осіб, які їх робили. Бубенчика хотіли допитати, проте він відмовився».

За півроку по тому Горбатюк говорив: «Ті покази, які він давав, не відповідають фактичним обставинам. Місце, звідки, як він каже, робилися постріли – допустиме. Але як виглядав той, в кого він стріляв, де він знаходився – з показань Бубенчика не відповідає тому, що було в дійсності. А на слідчий експеримент він так і не з’явився».

3 квітня 2018 року прокуратура вручила Бубенчику підозру.

4 квітня Печерський райсуд Києва переніс на 5 квітня обрання запобіжного заходу Бубенчику.

Народні депутати Володимир Парасюк та Семен Семенченко заявили про готовність узяти Бубенчика на поруки.

У лютому в ГПУ повідомляли, що в рамках справи про вбивства правоохоронців на Майдані на початку 2014 року оголошено про підозру одному протестувальнику.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 із них загинули.

19 лютого 2018 року на сторінках «Bird in Flight» вийшло інтерв’ю під заголовком “Иван Бубенчик: «Я убил их в затылок, это правда». В ньому головний герой розповів, що в день розстрілу протестувальників у центрі Києва 4 роки тому першими загинули нібито не активісти Майдану, а бійці «Беркуту», в яких вистрелив він.

«Пасхальное перемирие»: количество обстрелов позиций защитников Украины растет каждый день

okupacia1-500x391

 

В течение еще одного дня «пасхального перемирия» 4 апреля 2018 года боевики увеличили количество обстрелов украинских позиций на линии соприкосновения — с начала суток их зафиксировано 39, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Тем не менее ни один украинский воин не пострадал, пишет в пресс-центр штаба АТО в Facebook.

На Донецком направлении из 82 мм минометов, гранатометов, снайперского и стрелкового оружия были обстреляны защитники Шахты «Бутовка», из гранатометов, крупнокалиберных пулеметов и стрелкового оружия — опорные пункты ВСУ в районе Авдеевки, Лебединского и Каменки. Также гранатометы били в районе Водяного и Марьинки, а вооружение БМП враг применил у Гнутового. На Приазовье опорные пункты ВСУ в районе Широкино, Водяного и Павлополя оказались под снайперским и стрелковым огнем боевиков.

На Луганском направлении с применением стрелкового оружия были обстреляны наши укрепления в районе Станицы Луганской, а также станции Донец.

Аваков заявив: У поліції – 30% «екс-беркутівців». Пропонуєте розстріляти?

Berkut-Maidan1-500x277

 

Кількість старих спецпризначенців у структурі нинішніх спеціальних сил поліції на цей момент складає трохи менше 30%, повідомляє 40ka.info.

Про це розповів глава МВС Арсен Аваков в інтерв’ю виданню LIGA.net.

«Об’єктивні дані — конкретні цифри — говорять про те, що кількість старих спецназівців (2013  року) в структурі нинішнього спецназу поліції сьогодні становить трохи менше 30%», — сказав міністр.

«Це або колишній „Беркут“, або інші спецпідрозділи. Пропонуєте розстріляти? Всіх під загальну кон’юнктурну лінійку засудження?», – парирував питання журналіста Аваков.

«Люди все дуже різні – і в складі спецпідрозділів чесних хлопців і патріотів більше, ніж у черговому натовпі крикливих „патріотів“ із масками на політичних демонстраціях під Радою», – стверджує глава МВС.

За словами Авакова, «будь-яка реформа в суспільстві — це важкий шлях».

«Швидко його не пройти. Це стосується, головним чином, кадрів. Як ми переконалися, завезти в достатній кількості марсіан або іноземців, щоб враз вирішити наші проблеми, не вдається. І ось ми працюємо з нашим суспільством: беремо людей, готуємо, навчаємо і даємо їм шанс справлятися, розвиватися, адекватно реагуючи на помилки», – говорить глава МВС.

За словами Авакова, поточна кадрова філософія змін до поліції – баланс молодих поліцейських, які набувають досвіду, і поліцейських досвідчених, які володіють реальним багажем розслідувань і припинення злочинів.

«Результат роботи поліції – набагато важливіше, ніж те, як це виглядає в очах критиканів. Тому нам неприємні безпідставні наскоки на нашу мінливу структуру – але ми готуємо поліцейських, а не маніжних панночок, потерпимо. Робимо те, що повинні», – стверджує глава МВС.

За його словами, реформа поліції закінчиться, коли закінчиться реформа суспільства.

Неуязвимый Бурбак или как своровать миллионы госсредств и тебе ничего за это не будет. Расследование

Burbak-Maxim1-500x281

 

Глава фракции «Народный фронт» Максим Бурбак подал электронную декларацию о доходах за 2017 год и удивил своей щедростью. Практически все что было «заработано и нажито непосильным трудом» он переписал на свою супругу.

В целом, депутат задекларировал свою зарплату в размере 260 тыс. грн, 2 автомобиля, 2 квартиры, 1 земучасток и номер в гостинице «Киев», который арендует.

Жена политика оказалась куда богаче – ее доход составил 1 млн. грн, а денежные накопления: 28 тыс. долларов и 19 тыс. евро наличкой и 1,2 млн. и 369 тыс. гривен в Укргазбанке и Приватбанке соответственно.

Также супруга Бурбака владеет 5 объектами коммерческой недвижимости, 2 квартирами, домом, участком, 4 авто и 8 прицепами к ним.

Если суммировать денежные богатства четы Бурбаков, то за год они разжились более, чем на 5 млн. гривен.

Откуда деньги, — спросите вы? От государства, — отвечаем и поясняем как такое возможно на реальных примерах и фактах.

«Украерорух»

«Украерорух» прибыльное государственное предприятие, отвечающие за безопасность полетов в украинском небе. Эту контору на протяжении последних 4 лет курирует лично Максим Бурбак. Еще будучи министром инфраструктуры им на ГП были трудоустроены «правильные» люди, которые и по сей день «правильно» распоряжаются заработанными «Украэрорухом» средствами, а также поступлениями на счета ГП из государственного бюджета.

Последний, пожалуй, самый яркий пример распила средств, который просочился в СМИ, — это история с «Платинум банком». Напомним, что в канун падения банка на его счета были переброшены более 404 млн. грн «Украэроруха». Произошло это вопреки приказу Мининфраструктуры, которое своим письмом запретило руководству подотчетных предприятий переводить деньги на счета коммерческих финучреждений. Перевод средств осуществлялся непосредственно теми людьми, которые и сегодня продолжают трудиться на руководящих должностях в «Украэрорух». И это на фоне расследования, по меньшей мере, трех уголовных дел тремя правоохранительными органами станы по этим фактам.

Так, в Нацполиции зарегистрировано уголовное производство № 42017111100000022. В рамках его расследования, следователи недавно получили доступ к документам Министерства инфраструктуры. Правоохранители подозревают служебных лиц «Украэроруха» в злоупотреблении властью и превышении служебных полномочий. Суть уголовного дела сводиться к тому, чтобы выяснить, на каком основании и кем принималось решения о перечислении около полумиллиона гривен «Украэроруха» на счета «Платинум банка», который лопнул буквально сразу после этого, «перераспределив» таким образом госсредства в карманы нужных людей.

В Генеральной прокуратуре расследует аналогичное дело. Номер производства — №42017100000000118. Находиться оно в САПе ГПУ. Факты изучаются те же, и подозрения в адрес служебных лиц «Украэроруха» аналогичны тем, что имеются и у следователей полиции. Но, кроме этого, прокуроры еще намерены требовать возмещения нанесенных преступными действиями чиновников «Украэроруха» убытков государству.

Но на этом тоже не все!

Факты вывода средств «Украэроруха» на проблемный «Платинум банк» расследует еще и НАБУ — в рамках уголовного производства № 52017000000000756.

При этом, ни одно из трех силовых ведомств до сих пор не инициировало отстранения подозреваемых чиновников «Украэроруха» от занимаемых должностей на время следствия. Более того, никому их них по сей день так и не было вручено подозрение, хотя события «Платинум банка» — это 2016 год!

Вся причина в том, что в торможении этого следствия заинтересован лично Максим Бурбак, ведь все подозреваемые в выше перечисленных делах – его люди, которые и сегодня приносят ему в зубах ежемесячную мзду от работы ГП «Украэрорух».

Администрация морских портов Украины

ГП «Украэрорух» оказалось не единственным предприятием, где Максим Бурбак сохранил свое влияние после того, как покинул пост Министра инфраструктуры в конце 2014 года.

С АМПУ, по странному стечению обстоятельств, случилась та же беда что и с «Украэрорухом». «Порты» аналогично перечислили на счета «Платинум банка» в канун того, как тот лопнул, сумму почти в 415 млн. грн. Как и в ситуации с «воздушным» предприятием, на «морском» по сей день тоже трудятся верные подданные Бурбака, коих он покрывает перед силовиками.

Таким образом хищение бюджетных денег в размере более 800 млн грн на протяжении более полутора лет никто толком не расследует. За это никто не сел в тюрьму и никто не компенсировал государству потери. Зато Максим Бурбак по средствам приближенных людей и десятка оффшорных компаний успешно профинансировал и политичную силу Яценюка, и Банковую, ну и, конечно же, про себя не забыл.

Что дальше?

Пока Бурбак сохраняет достаточно стойкое свое положение в АМПУ, в «Украэрорух» всячески пытаются избавиться от его влияния. Коллектив ГП высказал недоверие людям Бурбака – директору Бабейчуку, замам Даценко, Шевчуку, Мельникову и Гомболевскому. Люди требуют от министра инфраструктуры их увольнения и просто отказываются работать в коррупционном логовище «Народного фронта». Но Омелян не в состоянии принять волевое решение и назначить новое руководство на ГП, так як тоже является ставленником Бурабака и, по сути, вступает с ним в уголовный сговор. Сам Бурбак, тем временем, обогащается на налогах украинцев, ни капли, не смущаясь при этом покупать все новые квартиры и машины.

Валентин Абрамов, Национальное бюро расследований Украины

У генпрокуратурі #Луценко вважають розстріл «Беркутом» Майдану «охороною громадського порядку». 2 фото

Berkut-strilyae8-500x375

 

Генпрокуратура розслідує злочини під час протестних акцій у листопаді 2013 року – лютому 2014 року, зокрема вбивств як протестувальників, так і правоохоронців.

Речник Генеральної прокуратури України Андрій Лисенко прокоментував скандальне затримання активіста Майдану Івана Бубенчика, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Лисенко повідомив, що департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України розслідує злочини під час протестних акцій у листопаді 2013 року – лютому 2014 року, зокрема розслідування вбивств як протестувальників, так і правоохоронців.

«03.04.2018 року, повідомлено про підозру особі, яка брала участь у протестних акціях у вчиненні 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності у місті Києві вбивств працівника правоохоронного органу і військовослужбовця внутрішніх військ та замаху на вбивство військовослужбовця у зв’язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку, а також придбанні та носінні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто злочинів, передбачених п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України», — написав він.

Lisenko-GPU-Maidan1-500x382

Раніше активіста Революції Гідності Івана Бубенчика, який розповів журналістам, що стріляв по «Чорній роті» Беркуту під час Майдану, затримали на кордоні з Польщею. За попередньою інформацією, йому інкримінують вбивство на Майдані двох працівників МВС.

Пізніше стало відомо, що начальник управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк заявив, що Івана Бубенчика затримали на кордоні через численні неявки на допит та вручили підозру у вбивстві беркутівців під час Революції гідності.

Також, Печерський районний суд Києва відклав на невизначений термін обрання запобіжного заходу для активіста Майдану Івана Бубенчика, якого підозрюють у вбивстві двох правоохоронців 20 лютого 2014 року.

Колишній працівник спецпідрозділу МВС «Беркут» Віктор Шаповалов у Подільському районному суді Києва 3 жовтня 2016 року розповів що патрони для розстрілу Майдану привозили спецмашини.

Відзначимо, станом на 2018 рік за вбивства майданівців тюремний строк отримав лише один «тітушка». А над співробітниками МВС, які винні у розстрілах, суди досі тривають. Хоча більшість з них виїхали в окупований Крим або Росію.

Луценковщина. «Цей закон є нікчемним», — заявив прокурор Донський, що репресує майданівця Бубенчика

z-Maidanu1-500x381

 

Прокурор департаменту спецрозслідування Головного слідчого управління Генпрокуратури Олексій Донський вважає, що закон про амністію учасників Революції гідності, не може бути застосований до підозрюваного Івана Бубенчика.

Про це він заявив виданню УНІАН.

«По-перше, про це ще рано говорити. По-друге, там немає статті 115 (КК), там тільки є стаття про замах на правоохоронців», — сказав він.

«А по-третє, цей закон є нікчемним, оскільки прописаний так, що суперечить Кримінальному процесуальному кодексу, в якому йдеться про те, що будь-який закон, який не відповідає порядку, прописаному в КПК, не може бути застосований», — сказав Донський.

Закон про амністію учасників Революції Гідності був прийнятий парламентом 21 лютого 2014 року.

3 квітня ГПУ вручила підозру Бубенчику, який розповідав, як стріляв на Майдані в правоохоронців. Його підозрюють у вбивстві двох правоохоронців.

Бубенчика підозрюють в посяганні на життя співробітників правоохоронного органу (стаття 348 КК), умисне вбивство (п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК) і незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами ( ч.1 ст. 263 КК).

У законі про амністію вказана лише 348 стаття КК. Статей 115 і 263 КК в законі немає.

У вівторок суд обирав йому запобіжний захід.

Депутат Володимир Парасюк і Семен Семенченко готові взяти Бубенчика на поруки, повідомляє sprotiv.org.

Луценковщина. Генпрокуратура затримала майданівця Бубенчика, який розповідав, як стріляв у беркутівців на Майдані

Bubenchik-Ivan1

 

Іван Бубенчик, який заявив, що вбив двох беркутівців 20 лютого 2014 року, отримав повідомлення про підозру, Печерський суд має обрати йому запобіжний захід.

Про це «Українській правді» заявив начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, повідомляє sprotiv.org.

Він пояснив, що у зв’язку з неодноразовими неявками на допит, було ухвалено рішення про примусовий привід Бубенчика до слідчого для проведення слідчих дій.

«Він був доставлений, йому повідомили про підозру і звернулися до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу. Суд має приймати рішення. Нашого рішення щодо його затримання не було», — зазначив Горбатюк.

«Вони зі слідчим поїхали до суду», — додав він.

Він уточнив, що засідання має відбутися у найближчі години в Печерському суді.

Горбатюк також зазначив, що Бубенчика підозрюють у посяганні на життя працівника правоохоронних органів – вбивстві двох правоохоронців. (Стаття 348 КК — УП).

Відповідаючи на питання про іншого підозрюваного, якому в лютому оголосили підозру, після чого він не з’явився до суду про обрання запобіжного заходу і втік, Горбатюк зазначив, що «справа Бубенчика пов’язана з тим же епізодом».

Як відомо, у лютому Горбатюк повідомив, що в межах справи про вбивства правоохоронців на Майдані на початку 2014 року оголошено про підозру одному протестувальнику.

У 2016 році в інтерв’ю «Українській правді» Горбатюк коментував розповідь Бубенчика про те, як він стріляв на Майдані.

«І Бубенчик не один такий — було ще два випадки, коли конкретні особи в соцмережах розповідали про застосування зброї. Ми перевіряємо ці заяви і осіб їх робили. Бубенчика хотіли допитати, проте він відмовився. Ще викличемо. При цьому, коли ми викликали раніше іншу людини з приводу його розповідей про стрілянину, з ним прийшов натовп людей, обурених „поведінкою“ слідства», — розповів він.

У лютому 2016 року з’явилося інтерв’ю з учасником Євромайдану зі Львова, колишнім військовим Іваном Бубенчиком. В інтерв’ю він розповідав, що він нібито вбив двох бійців «Беркуту» на Інститутській 20 лютого 2014 року.

У так званих справах Майдану покарання наразі відбуває одна людина.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.

Бубенчик повідомив журналістам, що був затриманий на українсько-польському кордоні на контрольному пункті пропуску «Шегині» у Львівській області.

«Затримали мене на українсько-польському кордоні в „Шегинях“ для примусового приводу і привезли до Києва в прокуратуру … У мене поїздка була (до Польщі) на 4 години туди-назад», — зазначив він, передають Українські Новини.

При цьому Бубенчик відмовився прямо відповісти на питання, чи визнає він свою провину у вбивстві беркутівців на Майдані.

«Захисник народу вбиває злочинців. Все. Він не помиляється», — заявив він.

Зараз в засіданні оголошено перерву до 21:00 для ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи.

2 роки тому вийшло інтерв’ю з Іваном Бубенчиком, в якому він зізнався в убивстві командирів «Беркута» 20 лютого 2014 року. Через кілька днів СБУ і ГПУ провели обшук у будинку Бубенчика у Львові.

Sprotiv.org закликає всіх учасників Революції гідності прийти на засідання Печерського райсуду Києва.

Президентська більшість у Раді провалила президентський закон про скасування декларацій для громадських активістів

Poroshenko-cukerka1-500x283

 

Верховна Рада відхилила законопроекти 6271 і 6674, якими пропонувалося замінити обов’язкове декларування доходів активістами на подачу ними спеціальних фінансових звітів, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Законопроекти голосувалися пакетом. Парламент не тільки не захотів ухвалювати їх у першому читанні, а й відмовився відправляти на доопрацювання в комітет або авторам.

Відтак, зазначив голова Верховної Ради Андрій Парубій, законодавчі ініціативи вважаються відхиленими.

Автором проекту 6271 є голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко з групою інших депутатів . Вони пропонували повністю скасувати обов’язок громадських активістів, що протидіють корупції в Україні, декларувати майно.

Законопроект 6674 зареєстрував президент Петро Порошенко. Він теж просив Раду скасувати декларування активістами доходів, але натомість додавав у законодавство вимогу про фінансове звітування громадських організацій.

Президентський закон підтримали всього 157 депутатів. З них 90 членів фракції БПП, 55 – «Народний фронт», Олександр Біловол з групи «Відродження», Ігор Молоток та Олександр Пономарьов з групи «Воля народу», і 9 позафракційних депутатів.

Раніше проект президента розкритикувала Венеціанська комісія. Вона вимагала від Порошенка повністю вилучити нові вимоги щодо фінансової звітності або принаймні суттєво зменшити їх, оскільки ця норма не відповідає міжнародним стандартам щодо свободи об’єднань.

Раніше у вівторок депутати з кількох спроб так і не змогли включити до порядку денного ще кілька законопроектів про відтермінування та скасування декларування для громадських активістів.

27 березня 2017 року президент Петро Порошенко підписав зміни до закону «Про протидію корупції», згідно з якими члени антикорупційних громадських організацій зобов’язані подавати електронні декларації.

Західні українські партнери розкритикували українські поправки до закону про електронне декларування, які передбачають подання декларацій громадськими активістами.

Порошенко згодом просив депутатів скасувати вимогу про зобов’язання громадських активістів подавати електронні декларації.

Парламентський комітет нарешті проголосував за звільнення міністра-смерть Супрун

Suprun-Ulyana1

 

Комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я рекомендував парламенту прийняти звернення до Кабінету міністрів про відставку в.о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, повідомляє sprotiv.org.

Рішення схвалити проект постанови №5642, внесений до парламенту ще 16 січня 2017 року, на засіданні 3 квітня 2018 року підтримали 7 членів комітету.

Це сталося після заслуховування звіту Супрун та її заступників.

Голова комітету Ольга Богомолець зазначає, що в проекті постанови в якості причини вказано «гостру суспільну напругу, яка виникла у зв’язку із зривом програми державних закупівель ліків у 2016 році, що має ознаки службової недбалості».

На своїй сторінці у Facebook Богомолець також публікує свій перелік претензій до роботи керівництва МОЗ:

«Мій перелік претензій до роботи керівництва МОЗ наступний:

1. Вимирання українців прискорилося — якщо у 2016 році кількість померлих була на 175 тисяч більше ніж народжених, то вже у 2017 році — ця цифра збільшилася до 198 тисяч.

2. Близько 70 тисяч медиків виїхали за два останні роки за кордон — ще 50 тисяч, у випадку продовження політики МОЗ в сфері охорони здоров’я, виїдуть протягом найближчих кількох років.

3. Колективний імунітет нації знищено — рівень вакцинації населення впав нижче показників 90-х років.

4. Міжнародні закупівлі ліків зірвано — громадяни змушені були за два останні роки витратити з власних заощаджень 6,7 млрд. гривень на ліки, кошти на які були виділені державою для медичного забезпечення лікарень.

5. Головні напрямки — лікування онкологічних та серцево-судинних захворювань, що разом спричиняють 80% усіх смертей населення України — профінансовано лише на 27% та 30% відповідно.

6. Вчасне впровадження автономізації медичних закладів та принципу “гроші йдуть за пацієнтом”, затверджених підготовленим мною законом № 2002-VIII від 06.04.2017 — зірвано.

7. Відповідно до затверджених видатків Державного бюджету України на оплату праці медичних працівників, з обсягом яких погодився МОЗ України, українські медики отримують найнижчу зарплату в світі. Крім того, Кабінет Міністрів України зрівняв зарплати лікаря, медсестри та санітарки, знищивши для них будь-які стимули для самовдосконалення та розвитку.

8. Рахунковою палатою викрито порушення МОЗ в ході реалізації проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», на який Світовий банк виділив 215 мільйонів доларів позики, в організації проведення централізованих державних закупівель із залученням спеціалізованих закупівельних міжнародних організацій, у використанні коштів, виділених на подолання епідемії туберкульозу в Україні та лікування громадян України за кордоном.

9. Державну програму боротьби з раком — провалено. Дія попередньої закінчилася ще у 2016 році, а нової розроблено не було, від чого постраждали 1 млн. онкохворих людей в Україні.

10. МОЗ підготовлено Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 № 2168-VIII, який порушує 10 статей Конституції України.

Все це — неповна картина тієї катастрофи, до якої привело нас всього за два останні роки керівництво МОЗ».



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: