Прокурора из Днепра обвиняют в интимной связи с 15-летним мальчиком. Видео. 18+

Опубликовано: Лютий 21st, 2017

pedofili1

 

В сети разгорелся скандал: появилось видео, на котором мужчина совершает неправомерные действия сексуального характера с 15-летним мальчиком.

Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины со ссылкой на YouTubе-канал блогера Vitalino.

По словам автора ролика, на видео — транспортный прокурор Днепропетровской области Рыжих Андрей Анатольевич. Блогер рассказал, что зафиксировать неправомерные действия мужчины удалось активистам, которые ведут борьбу против педофилии.

Начиная с 4-й минуты на видео зафиксирован сам акт интимной связи злоумышленника с мальчиком.

В пресс-службе ГУНП в Днепропетровской области рассказали, что заявлений по данному факту к ним не поступало. На основании видео блогера, ведомости по этому факту внесут в Единый реестр досудебных расследований. Однако для того, чтобы наказать виновного, необходимо установить личность мальчика.

В пресс-службе Днепропетровской областной прокуратуры сообщили, что Андрей Рыжих уволился из органов по собственному желанию в январе этого года (видимо задним числом уволили).

По факту развращения несовершеннолетнего прокуратура внесла ведомости в ЕРДР по статье 156 УК Украины. Дело передадут Национальной полиции.

Обстоятельства происшествия и возможность причастности к инциденту бывшего сотрудника прокуратуры будут устанавливать правоохранительные органы.

Кумівство у Вищому адмінсуді. Розслідування. Прізвища

Опубликовано: Лютий 21st, 2017

sudoustryi1 (1)

 

Лише у 13 з 48 декларацій суддів ВАСУ не було пов’язаних родичів.

Топ-судді України оприлюднили декларації родинних зв’язків на сайті Вищої кваліфкомісії суддів України. Чверть поставили прочерки, а решта 35 суддів мають рідню у споріднених сферах (суди, прокуратури, правоохоронні органи, адвокатура, нотаріат, депутати), або взагалі працюють у тому ж суді.

Наприклад,  дружина брата чоловіка Блажівської, син і зять Голубєвої, донька і син Горбатюка є помічниками суддів ВАСУ, син Загороднього, дружина Голяшкіна, пасинок Черпака – секретарі засідання, племінник і племінниця дружини Кобилянського, дружина Сороки працюють у секретаріаті ВАСУ.

Найбільші династії мають судді:
Михайло Смокович (дев’ятеро осіб у Генпрокуратурі, судах та місцевих радах).
Микола Кобилянський (семеро родичів у судах, прокуратурі, ДАІ),
Наталія Блажівська (шестеро родичів у судах, Генпрокуратурі, адвокатурі та і «ІСД» Тарути).

Суддя ВСУ    Родичі, які у 2011—2015 роках займали посади визначені п.2 ч.2 ст.61 закону «Про судоустрій і статус суддів».

Блажівська Наталія Євгенівна    Чоловік Ткаченко Сергій Валерійович з 2011 директор правового департаменту консорціуму «Індустріальна група», з 2012 року – корпорації «Індустріальна спілка Донбасу» Сергія Тарути.
Батько Блажівський Євген Миколайович у 2011—2012 рока був заступником Генпрокурора.
Сестра Блажівська Оксана Євгенівна з 2011 року суддя Госпсуду Києва.
Двоюрідний брат Блажівський Юрій Осипович у 2012—2013 роках був начальником управління у Дрогобицькій ОДПІ ГУ Мінсдоху Львівської області.
Брат чоловіка Ткаченко Костянтин Валерійович з 2011 року адвокат ТОВ «Юридична компанія «Статус».
Дружина брата чоловіка Ткаченко (Чух) Олена Юріївна у 2012—2013 була помічником судді Окружного адмінсуду Києва, у 2013—2014 – спеціаліст Вищого госпсуду, з 2014 року – помічник судді Вищого адмінсуду.

Борисенко Ірина Вікторівна    Мачуха Ступак Віра Павлівна була адвокатом «Подольської юридичної консультації»

Бухтіярова Ірина Олександрівна    Син Бухтіяров Олександр Сергійович до 2015 року був помічником судді Апеляційного госпсуду Києва.
Двоюрідний брат Половінкін Борис Олександрович до 2015 року був суддею Апеляційного суду Донецької області.

Бившева Людмила Іванівна    Чоловік Бившев Сергій Вікторович адвокат і директор ТОВ «Юніком юрсервіс»

Веденяпін Олександр Андрійович    –

Вербицька Олеся Володимирівна    –

Весельська Тетяна Федорівна    –

Винокуров Костянтин Сергійович    Батько Винокуров Сергій Маркіянович у 2010—2013 роках був суддею Конституційного суду. Потім рік був членом Вищої ради юстиції.

Загородній Анатолій Федорович    Син Загородній Андрій Анатолійович з 2013 року секретар судового засідання Вищого адмінсуду.

Заїка Микола Миколайович    –

Донець Олександр Євгенович    Дружина Переясловська Юлія Анатоліївна у 2013 році була помічником голови Вищої Ради юстиції, відтоді провідний спеціаліст секретаріату ВРЮ.

Єрьомін Анатолій Васильович    Дочка Єрьоміна Вікторія Анатоліївна до 2015 року була помічником судді Київського районного суду Одеси.

Голяшкін Олег Володимирович    Дружина Голяшкіна Олена Анатоліївна у 2015 році була секретарем судового засідання Вищого адмінсуду.

Головчук Світлана Володимирівна    –

Голубєва Галина Кирилівна    Чоловік Голубєв Геннадій Вікторович з 1999 року адвокат ТОВ «Імідж сервіс» (Вінниця).
Син Голубєв Віктор Геннадійович з 2013 року помічник судді Вищого адмінсуду. До того був у спеціалістом у Київському апеляційному адмінсуді.
Зять Кобан Віктор Ігорович з 2012 року помічник судді Вищого адмінсуду. До того був помічником у Київському апеляційному адмінсуді.
Племінниця чоловіка Поліщук Ірина Миколаївна з 2009 року суддя Вінницького окружного адмінсуду.
Племінниця чоловіка Поліщук Тетяна Миколаївна з 2008 року була помічником судді Вінницького окружного адмінсуду.

Гончар Любов Ярославівна    Донька Швець Анастасія Юріївна у 2014 році була державним нотаріусом, з 2015 року – приватний нотаріус у Києві.
Сестра Бойко Оксана Ярославівна у 2009—2013 роках була суддею Чернігівського окружного адмінсуду. Відтоді суддя Одеського окружного адмінсуду.

Горбатюк Сергій Андрійович    Племінник Салюк Петро Іванович з 2009 року був суддею Хмельницького окружного адмінсуду.
Дочка Посунько Юлія Сергіївна з 2013 року помічник судді Вищого адмінсуду.
Син Горбатюк Віталій Сергійович з 2013 року старший консультант Вищого адмінсуду.

Іваненко Яна Леонідівна    –

Калашнікова Олена Володимирівна    Сестра Мягка (Мозгирьова) Тетяна Іванівна до 2014 року була головним спеціалістом відділу кадрів Конституційного суду.

Кобилянський Микола Генріхович    Син Кобилянський Костянтин Миколайович у 2010 році був помічником судді Київського апеляційного адмінсуду, у 2011—2012 роках помічник судді Вищого адмінсуду. У 2012 році став суддею Господарського суду Дніпропетровської області. З 2012 року суддя Окружного адмінсуду Києва.
Син Кобилянський Олександр Миколайович у 2013 році був прокурором прокуратури Шевченківського району Києва, у 2013—2015 роках прокурор прокуратури Подольського району Києва. З 2015 року заступник керівника Київської місцевої прокуратури №7.
Невістка Клочкова Наталія Вікторівна з 2010 року суддя Окружного адмінсуду Києва.
Брат дружини Безпалюк Олександр Леонідович у 2011 році був прокурором Генпрокуратури, з 2013 року прокурор прокуратури Вінниці.
Племінник дружини Метельський Віктор Валентинович з 2011 інспектор ДАІ Житомирського району.
Племінниця дружини Щавінська Світлана Валентинівна у 2009—2011 роках була помічником судді Госпсуду Житомирської області. З 2011 року секретар судового засідання та спеціаліст Вищого адмінсуду.
Племінник дружини Сліпченко Андрій Григорович у 2013—2015 роках був зам начальника відділу інформтехнологій Вищого адмінсуду. З вересня 2014 по лютий 2016 приймав участь у АТО (Донецька область).

Кравцов Олег Вікторович    Племінник Кравцов Віктор Ігорович з 2015 року заступник керівника прокуратури №1 Харківської області. Брат дружини Асташкін Євген Олександрович з 2012 року прокурор прокуратури Києва.
Маринчак Нінель Євгенівна    –
Маслій Володимир Іванович    Син Маслій Ігор Володимирович з 2011 року суддя Господарського суду Вінницької області.

Масло Інна Валентинівна    –

Мойсюк Микола Іванович    –

Мороз Лариса Леонтіївна    –

Мороз Валентин Федорович    Дружина Руденко Валентина Анатоліївна у 2009—2012 роках була суддею Дніпропетровського апеляційного адмінсуду. З 2012 року суддя Київського апеляційного госпсуду.
Нечитайло Олександр Миколайович    Колишня дружина Нечитайло Інна Вацлавівна з 2007 року приватний нотаріус.
Олексієнко Микола Миколайович    Донька Олексієнко Яна Миколаївна з 2014 року спеціаліст Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Олендер Ігор Ярославович    Двоюрідний брат Мельник Олександр Іванович з 2006 року міліціонер-водій батальйону судової міліції «Грифон» УМВС Хмельницької області.
Невістка дружини Солодка Олена Маркіянівна з 2012 науковий співробітник Національної академії СБУ.

Острови Сергій Ернестович    –

Пасічник Світлана Сергіївна    –

Приходько Ірина Віталіївна Сестра Карпушова Олена Віталіївна з 2010 року суддя Донецького апеляційного адмінсуду, з 2014 року суддя Київського апеляційного адмінсуду.
Племінниця Карпушова Катерина Геннадіївна до 2015 року була помічником судді Донецького апеляційного адмінсуду, відтоді працює в апараті Київського апеляційного адмінсуду.
Дочка Войкова Владлена Валеріївна у 2010—2012 працювала в апараті Калініського райсуду Донецька, відтоді помічник судді Госпсуду Донецької області.

Рецебуринський Юрій Йосипович    Дочка Рецебуринська Вероніка Юріївна з 2014 року помічник судді Господарського суду Києва.

Штульман Ігор Володимирович    Син Штульман Володимир Ігорович з 2012 року помічник судді Подольського райсуду Києва.

Швед Едуард Юрійович    Дружина Швед Олена Іванівна з 2013 року працює начальником відділу в Департаменті здоров’я КМДА.
Нерідний син Швед Владислав Сергійович з 2013 року є секретарем судового засідання в Окружному адмінсуді Києва.

Швець Віктор Володимирович    –

Шипуліна Тетяна Михайлівна    Дочка Бак Віра Ігорівна з 2008 року адвокат, само зайнята особа.
Мати Шипуліна Поліна Василівна до смерті у 2015 році була адвокатом Чернігівської колегії адвокатів.

Смокович Михайло Іванович
Замголови ВАСУ
Дружина Смокович Юлія Петрівна з 2008 року старший прокурор Генпрокуратури, а тепер  ще й начальник відділу.
Сестра Смокович Віра Іванівна з 2007 року помічник судді, а з 2012 року суддя Волинського окружного адмінсуду.
Племінник Смокович Михайло Васильович у 2009—2016 роках був помічником судді Харківського апеляційного адмінсуду, нині суддя Оріхівського райсуду Запорізької області.
Двоюрідний брат Клубук Василь Олександрович у 2010—2015 роках був депутатом Любешівської райради Волинської області від ПР, вчитель.
Двоюрідний брат Смокович Валерій Семенович у тих же роках був депутатом Великокурінської сільради Любешівського району від Народної партії, підприємець.
Двоюрідний брат Хомич Микола Григорович з 2010 року депутат Любешівського-Волянської сільради, безпартійний пенсіонер.
Двоюрідна сестра Бартошик (Хомич) Світлана Григорівна у 2010—2015 роках була депутатом Седлищенської сільради Любешівського району від «Сильної України», замдиректора школи.
Двоюрідний брат дружини Гапончук Віктор Васильович з 2010 року суддя Апеляційного суду Волинської області.
Двоюрідний брат дружини Квач Андрій Степанович у 2010—2015 роках був депутатом Ківецівської райради Волинської області (БЮТ), директор школи.

Сорока Микола Олексійович    Дружина Сорока Віолетта Миколаївна з 2016 року працює в спеціалістом Вищого адмінсуду.

Стародуб Олександр Павлович    Племінниця Горбань Мар’яна Юріївна з 2013 року помічник судді Госпсуду Львівської області.
Двоюрідний брат Пасічнюк Руслан Вікторович у 2011—2014 роках працював у експертно-криміналістичному центрі при УМВС на Львівській залізниці.
Двоюрідний брат дружини з 2002 року старший дільничний інспектор Личаківського райвідділу ГУНП у Львівській області.

Степанко Олександр Іванович    Брат дружини Ященко Олег Іванович у 2010—2015 роках був депутатом Варвинської райради Чернігівської області від БПП, підприємець.
Сестра дружини Джеренова Тетяна Іванівна у 2010—2015 роках була депутатом Варвинської сільради, безпартійна.

Стрілець Тетяна Геннадіївна    Сестра Лук’янець Ірина Геннадіївна до 2016 року була адвокатом у Полтавській області.
Племінниця Цирфа Тетяна Володимирівна з 2013 року прокурор прокуратури Полтавської області.

Цвіркун Юрій Іванович    Двоюрідний брат Ткаченко Юрій Миколайович є тюремником – начальник Бобринецького РВ КВІ УДПтС в Кіровоградській області.
Двоюрідний брат Костенко Олександр Володимирович у 2010—2013 роках був співробітником УСБУ в Одеській області, потім в Івано-Франківському УСБУ і нині в ГУСБУ Києва та Київської області.
Двоюрідна сестра Усата Оксана Віталіївна з 2015 року депутат Бобринецької міськради від Радикальної партії Ляшка, пенсіонер, Голова ГО Червоного Хреста України.

Черпак Юрій Кононович    Пасинок Іванов Денис Олександрович у 2015 році був секретарем судового засідання Вищого адмінсуду.

Черпіцька Людмила Тимофіївна    Чоловік Черпіцький Олег Зенович був до 2012 року нардепом.

Юрченко Валентина Петрівна    –

Юрій Ніколов,  «Наші гроші», Національне бюро розслідувань України

#Порошенко бьет по свободе слова. Расследование

Опубликовано: Лютий 21st, 2017

poroshenko-chort1-500x346

 

Несмотря на выходные дни, эта новость распространилась со скоростью лесного пожара. При этом были существенно сгущены краски. Например, на одном из интернет-сайтов было написано буквально следующее: «Порошенко поручил Кабинету Министров подготовить законопроект, позволяющий блокировать доступ к любому сайту, любому телеканалу и любым печатным СМИ на территории Украины».

Внимательное чтение указа приводит к выводу, что это не совсем так и норматив направлен, прежде всего и главным образом, на укрепление кибербезопасности и защиту от хакерских атак критически важных информационных систем, например, систем управления воздушным движением или атомных станций. На первый взгляд, средств массовой информации это не касается, как следует из названия документа. Тем более это не касается печатных СМИ и телевидения.

Но некоторые положения этого опуса выписаны так, что их можно с успехом использовать для наезда на неугодные СМИ и для зажима свободы слова, прежде всего в отношении интернет-изданий. Если учесть, что все современные медиа, включая печатные СМИ и телевидение, в той или иной мере связаны с Интернетом, удар по свободе слова и неугодным СМИ может оказаться сильным.

Ситуация усугубляется двумя секретными пунктами, не подлежащими публикации. Это крайне подозрительное обстоятельство. В этих пунктах может содержаться все что угодно, вплоть до «наезда» на СМИ и передела медиарынка.

Время тоже выбрано подозрительно «удачно»:  масштабная критика в адрес Порошенко, его возрастающая неустойчивость, политическая и социальная нестабильность в стране вообще.

Складывается впечатление, что, прикрываясь важнейшей проблемой обеспечения кибернетической безопасности в условиях войны, власть намеревается получить средство для затыкания ртов несогласным.

Порошенко подписал указ № 32/2017 от 13 февраля 2017 года о введении в действие решения СНБО «Об угрозах кибербезопасности государства и неотложных мерах по их нейтрализации» от 29 декабря 2016 года.

Нормативом предписывается безотлагательно подготовить и установить на законодательном уровне требования по киберзащите объектов критической информационной инфраструктуры. Речь также идет об определении прав и обязанностей основных субъектов обеспечения кибербезопасности, собственников (распорядителей) объектов критической информационной инфраструктуры, механизма взаимодействия между ними во время выявления, предупреждения, предотвращения кибератак и киберинцидентов, устранения их последствий, о введении ответственности за нарушение требований киберзащиты соответствующих объектов. Указ предписывает Кабинету Министров в установленном порядке внести на рассмотрение Верховной Рады соответствующий законопроект.

В документе содержится весьма любопытное и одновременно шокирующее требование. Речь идет об обеспечении выполнения в месячный срок задания, предусмотренного Постановлением Кабмина от 23 августа 2016 года № 563 «Об утверждении Порядка формирования перечня информационно-телекоммуникационных систем объектов критической инфраструктуры государства». Предписывается также привлечь к ответственности лиц, которые не обеспечили выполнение этого задания в установленный постановлением срок.

Попробуем перевести сию норму с канцелярита на понятный для рядового гражданина язык. В стране уже три года идет хоть и необъявленная, но война. Государство-агрессор применяет против Украины не только танки, артиллерию, системы залпового огня и прочие стреляющие устройства, но и средства кибернетической войны. Эти средства используются против информационно-телекоммуникационных систем, применяемых в авиации, включая управление воздушным движением, в энергетике, включая атомные станции, на железнодорожном транспорте, в государственных реестрах и так далее.

В то же время, как следует даже из самого названия упомянутого выше Постановления Кабмина № 563, по состоянию на конец августа 2016 года отсутствовал полный перечень тех информационно-телекоммуникационных систем объектов критической инфраструктуры государства, которые надлежит защищать вообще, тем более в условиях войны. Насколько можно понять из текста нынешнего указа Порошенко, с тех пор дело не слишком сдвинулось с места и такого перечня по-прежнему нет. Атас!

Кстати, решение СНБО «Об угрозах кибербезопасности государства и неотложных мерах по их нейтрализации» от 29 декабря 2016 года, которое введено в действие указом Порошенко, было принято после того, как в декабре 2016 года имело место вмешательство предположительно российских хакеров в работу информационной системы международного аэропорта Борисполь. Очевидно, что такое вмешательство могло привести к непоправимым последствиям. С тех пор прошло два месяца — и ничего!

Кроме того, решением СНБО, введенным в действие указом, предусматривается целый ряд мер.

В частности, речь идет об отказе от использования в информационно-телекоммуникационных системах объектов критической инфраструктуры и в государственных органах вообще программных продуктов, разработанных в государстве-агрессоре, то есть в России. В целом это вполне разумно. Нельзя же на самом деле на четвертом году фактической войны с Москвой пользоваться антивирусником Касперского в критически важных для государства информационных системах.

Правда, уже звучат призывы запретить обывателям пользоваться «Одноклассниками» и «В контакте». Но подобные идеи «задвигает» небезызвестный Шкиряк, и этим, как говорится, все сказано.

Национальному банку предписывается разработать и внедрить меры, направленные на полный отказ от использования платежных систем государства-агрессора. На первый взгляд, это правильно и очень патриотично. Но есть одно важное обстоятельство в виде наших заробитчан, количество которых в России исчисляется в миллионах. Правда, хотя бы приблизительное число наших трудовых мигрантов в России доподлинно неизвестно, поскольку власти на это глубоко наплевать. Можно по-разному относиться к тому, что наши трудовые мигранты работают в России. Но главной причиной является отсутствие работы в Украине. Надо отдать должное стране-агрессору, она к нашим заробитчанам относится иногда более уважительно, чем родное государство. Например, российские банки даже ввели специальные платежные системы, удобные для пользования заробитчанами и членами их семей. Через эти платежные системы трудовые мигранты осуществляют значительную часть денежных переводов в Украину. Если этот канал перекрыть, то вместо легального перевода денег расцветет криминал вокруг перевозки наличных денег через границу. Но наша власть, повторим, не интересуется судьбой своих граждан, дающих, к тому же, значительные валютные поступления в экономику страны.

Предлагается пойти дальше и приступить к разработке и внедрению программного обеспечения отечественного производства. Речь идет об операционной системе, антивирусных программах, программах бухгалтерского учета и документооборота и так далее. Также предписывается создание единого основного и резервного защищенных центров хранения информации государственных электронных информационных ресурсов. Планируется унифицировать информационно-коммуникационные средства для потребностей органов государственной власти и интеграции государственных информационных ресурсов.

Намечается в течение года создать и развернуть национальную телекоммуникационную сеть, а также подключение к ней информационно-коммуникационных систем органов государственной власти, других государственных органов, учреждений и организаций.

Указанные меры и задачи будут включены в Национальную программу информатизации на 2018—2020 годы, которую вскоре планируется вынести на рассмотрение Совета нацбезопасности и обороны.

В этом месте необходимо сделать некоторые комментарии. Как сказано выше, несмотря на актуальность проблемы кибербезопасности, особенно в условиях войны, ее решение фактически стоит на месте, поскольку даже с перечнем критически важных информационных систем чиновники никак не могут определиться до сих пор. В этом смысле гротескно смотрится старинная чиновничья забава, состоящая в написании, рассмотрении и утверждении очередной программы, призванной «расширить», «углубить», «усилить» и так далее. Пока идут эти кабинетные игры, агрессор, повторим, вмешивается в систему управления воздушного движения, а завтра с таким же успехом может влезть в управление энергосистемой или атомной станцией.

К тому же все эти «программы» отвлекают внимание общественности от олигархического сговора, нанесшего вред, в том числе, национальной безопасности. Напомним, как недавно разгорелся, но затем утих скандал вокруг «Укртелекома», который в 2012—2013 годах через австрийскую фирму-«прокладку» прибрал к рукам Ахметов. Не будем вдаваться в вопрос о том, «на фига козе баян», то есть зачем Ахметову, в дополнение к металлургии, тепловой энергетике, горнодобывающей и угольной промышленности, футбольному клубу и прочим газетам, заводам и пароходам, понадобился еще и раздолбанный «Укртелеком» с его древними телефонными проводными линиями и отвратным Интернетом, которые неуклонно теряют клиентов и требуют огромных средств на модернизацию. Очевидно, это тот самый случай, когда «жадность фрайера сгубила».

Над этим можно было бы посмеяться, если бы не то важнейшее обстоятельство, что государственная спецсвязь проходит именно по каналам «Укртелекома». В этом смысле приватизация «Укртелекома» была самым настоящим государственным преступлением! Ведь в руках «частной лавочки», хозяином которой является весьма неоднозначный с точки зрения сепаратизма на Донбассе олигарх, оказалась государственная спецсвязь!

Правда, в инвестиционных условиях при «прихватизации» предполагалось, что новый «эффективный собственник» за свой счет создаст и передаст государству современную систему спецсвязи. «Эффективность» собственника пока что выражается только в постоянном повышении тарифов на проводную связь и радиовещание, качество которых от этого особо не улучшается, зато клиентская база неуклонно сокращается, что ведет к дальнейшему повышению цен. Что же касается инвестобязательств, то наши олигархи никогда не были такими «лохами», чтобы их выполнять. В результате обещанную новую систему спецсвязи государство так и не получило, о чем недавно разгорелся скандал. Скандал со временем утих, но данных о том, что государство получило, наконец, обещанную спецсвязь, не поступало. Возможно, это держится в строгой тайне, но почему-то думается, что государство так ничего не получило. Кто сейчас прослушивает спецсвязь, можно только гадать, особенно если учесть, что Украина просто-таки завалена московской агентурой. Итак, скандал утих, зато появилась информации о том, что структуры, близкие к Порошенко, получают ощутимые дивиденды от прибылей ахметовской ДТЭК. Как говорится, комментарии излишни…

Указанные меры можно было бы считать такими, которые направлены на укрепление кибербезопасности страны, конечно, с учетом целого ряда указанных выше и неуказанных оговорок.

Что же тогда так всполошило медиа-общественность в этом нормативе?

Документ содержит ряд завуалированных положений, которые могут быть использованы для зажима свободы слова, выявления и давления на несогласных.

В решении СНБО, введенном в действие указом Порошенко, говорится также о предоставлении правоохранительным органам полномочий относительно внесения обязательных для выполнения предписаний в отношении собственников компьютерных данных, операторов, провайдеров телекоммуникаций, других юридических и физических лиц о немедленном фиксировании данных, необходимых для раскрытия преступления, на срок до 90 дней с возможностью продления этого срока до 3 лет.

Планируется также установить требования относительно предоставления операторам и провайдерам телекоммуникаций по требованию правоохранителей информации, необходимой для идентификации услуг и маршрута, которым была передана информация. Кроме того, предлагается ввести механизм использования в уголовном процессе доказательств в электронной форме, собранных в процессе осуществления оперативно-розыскной деятельности.

Таким образом, поставщика и маршрут поставки услуг провайдеры обязаны будут раскрывать по таким себе «требованиям» правоохранительных органов, например, СБУ. Для этого не нужно даже решение суда, хотя подобное получение информации сравнимо с обыском, для которого решение суда требуется.

Иными словами, любого пользователя, написавшего на каком-нибудь интернет-сайте, например, комментарий, в котором высказываются резкие суждения в адрес Порошенко и его Липецкой фабрики, может быть идентифицирован, а электронная информация об этом может фигурировать в судебном процессе. О том, какие у нас суды, лишний раз напоминать не следует.

Но своего рода «вишенкой на тортике», несомненно, является норма о блокировании (ограничении) по решению суда операторами и провайдерами телекоммуникаций определенного (идентифицированного) ресурса или информационного сервиса. Обращаем внимание на тот факт, что речь идет об информационном сервисе в общем виде, под каковое определение подпадает, например, любое интернет-издание общественно-политической направленности, критикующее власть. Правда, норматив ссылается на необходимость решения суда, но, повторим, отечественная судебная система не дает сколько-нибудь достаточных поводов для оптимизма.

Напоследок еще раз повторим следующее. Прикрываясь, несомненно, важным вопросом обеспечения безопасной работы критически важных для государства, особенно в военный период, информационно-телекоммуникационных систем, власть намеревается протащить нормы, направленные на зажим свободы слова, подавление инакомыслящих и неугодных. По сути, речь идет о наступлении «демократической» власти на демократические права граждан. Нечто подобное, только в более явном виде, пыталась проделать предыдущая власть Януковича, принимая так называемые диктаторские законы, которые взорвали ситуацию и привели к кровопролитию.

Пока трудно оценить, насколько реальным является прохождение указанных норм по зажиму свободы слова через парламент. Но если учесть, что, несмотря на фактическое отсутствие коалиции, многие нужные власти решения протаскиваются коррупционным путем, то ожидать можно всего.

Александр Карпец, интернет-издание «Фраза», Национальное бюро расследований Украины

Заступник начальника управління патрульної поліції Києва Олег Чувілкін вдарив Катерину Коханівську в обличчя. Подробиці

Опубликовано: Лютий 20th, 2017

Kohanivsku-pobili1-500x340

 

В ході протестів проти «торгівлі на крові» у центрі української столиці поліцаї Авакова жорстоко поводилися з активістами, які вимагають повної блокади окупованих Росією територій. Били в обличчя навіть народних депутатів, повідомляє sprotiv.org.

«Коханець Зозулі Чувілкін під час паковалова заїхав Каті Коханівський в зуби … Це у нього звичка така дівчаток бити … Гендерний сміття — це печаль », — написала на своїй сторінці в Facebook журналістка Ганна Сінькова.

У коментарі до запису деякі користувачі запропонували перестати ходити на Майдани, а спалити Кончу-Заспу, елітний район під Києвом, де розташовані особняк Порошенка та його друзів-олігархів.

Олег Чувілкін, названий Сінькової «коханцем Зозулі», — заступник начальника управління патрульної поліції Києва, а Юрій Зозуля — його безпосередній начальник.

Сам же комбат батальйону «ОУН» Микола Коханівський був затриманий поліцейськими.

За грати кинули ветерана #АТО, керівника ОУН Миколу Коханівського, 10 осіб постраждало під час сутичок з поліцією, є черепно-мозкові травми

Опубликовано: Лютий 19th, 2017

menti-po-novomu1

 

На Майдані Незалежності відбулися сутички між учасниками «блокадного віча» та правоохоронцями, внаслідок чого є постраждалі, повідомляє sprotiv.org.

Про постраждалих внаслідок сутичок у коментарі «Громадському» повідомили представники «Червоного Хреста», які чергують на Майдані.

За даними медиків, кількість постраждалих — близько 10 осіб, один з них — з закритою черепно-мозковою травмою, один — «сердечник».

Повідомляється, що сутички сталися після того, як частина учасників «віча» спустилася до готелю «Дніпро» на Європейській площі після того, як силовики відтіснили їх на вул.Інститутській та не дали встановити намет біля АП.

Під час «другої фази» протистояння було затримано кількох учасників акції у камуфляжі, у т.ч. — керівника ОУН Миколу Коханівського, якого затримав начальник департаменту патрульної поліції Києва Юрій Зозуля.

Як повідомляє кореспондент Української правди, протестувальники намагалися прорватися через огорожу до Майдану.

Наразі на вул.Хрещатик між Європейською площею та Майданом зосереджено правоохоронців, які шикуються у шеренги. З боку Європейської площі на вулиці також встановлено сітку — паркан, прохід там обмежено.

У коментарі ЗМІ голова Нацполіціі Києва Андрій Крищенко заявив, що затримано 5 осіб, серед поліцейських є 1 поранений. Подробиць інциденту, в результаті якого поліцейський отримав травму, Крищенко не повідомив.

Разом з тим, за повідомленням Укрінформу, близько 10 активістів «блокадного віча» виламали одну із секцій паркану, який розділяв вулицю Інститутську на розі з вулицею Садовою. Активісти ходи віднесли вирвану частину паркану в один із дворів на вулиці Інститутській.

Після інциденту з парканом підійшли додаткові сили правоохоронців і відтиснули учасників акції назад.

Організатори протестів проти співпраці з окупантами прокремлівського режима Порошенка-Медведчука запрошують киян прийти на Майдан і їх підтримати.

Диктатор #Порошенко доручив Гройсману розробити законопроект про блокування сайтів

Опубликовано: Лютий 18th, 2017

Poroshenko-angl1

 

Президент Петро Порошенко доручив Кабінету міністрів розробити законопроект, який буде передбачати блокування інформаційного ресурсу операторами і провайдерами телекомунікацій  за рішенням суду. Про це повідомляє sprotiv.org.

Про це йдеться в указі президента №32 від 13 лютого 2017 року про введення в дію рішення РНБО «Про погрози кібербезпеки держави та негайні заходи щодо їх нейтралізації» від 29 грудня 2016 року.

Також Порошенко доручив Кабміну затвердити протокол спільних дій суб’єктів забезпечення кібербезпеки, об’єктів критичної інформаційної інфраструктури під час виявлення попередження і припинення кібератак і киберинцидентов, а також при усуненні їх наслідків.

Також у зазначеному рішенні РНБО містяться 2 секретних пункти.

ОБСЄ засуджує підпали авто журналіста і двох телестудій в Україні. Подробиці

Опубликовано: Лютий 16th, 2017

OBSE2-500x315

 

Представниця ОБСЄ з питань свободи медіа Дуня Міятович засудила нещодавні підпали автомобіля журналіста на Дніпропетровщині та приміщень телеканалів «М1» та «М2», повідомляє sprotiv.org.

За її даними, 12 лютого 2017 року у Кам’янському на Дніпропетровщині невідомі підпалили машину шеф-ректора місцевого видання “Город 5692” Сергія Гузя, 27 січня та 10 лютого зафіксовано неодноразові спроби підпалів студій музичних телеканалів “М1” та “М2” у Києві.

“Ці випадки повинні турбувати медійників і не можуть бути толеровані, — заявила Міятович. — Я вітаю той факт, що поліція почала провадження атаки на Серій Гузя, і я сподіваюсь, що цей випадок буде швидко і ретельно розслідуваний”.

Дуня Міятович нагадала, що 15 серпня минулого року зафіксовано випадок підпалу автомобілю журналістки Ксенії Зайцевої у Дніпрі, і закликала українську владу активізувати розслідування злочинів проти медійників.

Представник ОБСЄ з питань свободи медіа моніторить ситуацію щодо свободи слова у всіх 57 державах-учасницях ОБСЄ, повідомляє про порушення та сприяє повному дотриманню зобов’язань ОБСЄ зі свободи ЗМІ.

#Порошенко зі своїми спільниками кинув банк «Київська Русь» на 6 мільйонів доларів. Розслідування. Відео

Опубликовано: Лютий 16th, 2017

Poroshenko-Petro8

 

Підконтрольне президенту Петру Порошенку та його друзям «Автотранспортне підприємство-2240» відмовляється повертати кредит у сумі 6 мільйонів доларів неплатоспроможному банку «Київська Русь».

Про це йдеться в матеріалі видання «Слідство.Інфо», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як зазначається, поки вкладники «Київської Русі» домагаються відновлення роботи банку і виплат своїх депозитів у повному обсязі, президент Порошенко та його давні друзі й бізнес-партнери: народний депутат Ігор Кононенко та заступник секретаря РНБО Олег Гладковський зовсім не проти, щоб банк був ліквідований.

«Підконтрольне їм АТП взяло в 2007 році в банку „Київська Русь“ 6 мільйонів доларів кредиту. Заставою була будівля по вулиці Павла Усенка неподалік Дарницької площі в Києві. Але кредит транспортне підприємство Порошенка і друзів так і не повернуло. Заставу за кредитом, яка могла б покрити збитки банку,
фірма також не віддала», — йдеться у матеріалі.

За словами журналістки «Радіо Свобода», яка досліджувала цю тему, АТП мало віддати банку «Київська Русь» все своє заставне майно, в рахунок свого боргу, але раптом з’являється компанія, яка каже, що ми все це встигли забрати раніше.

Вона раніше дослідила, як фірма друзів президента залишила банк і без грошей і без нерухомості.

«Підприємство Порошенка і друзів оголосило банкрутство, а всі будівлі перед ліквідацією передало фірмі „Про Девелопмент Тім“. Продаж мав ознаки фіктивності, оскільки майно так і залишилося в руках друзів президента. Засновником „Про Девелопмент Тім“ виявилася віргінська компанія „Інтрако Менеджмент Лімітед“, а її  власником, як раніше з’ясувало „Слідство.Інфо“, виявився інший друг президента — заступник генерального директора корпорації „Рошен“ Сергій Зайцев», — пише видання.

«Виходить така ситуація: у нас є боржник, який має віддати банку або гроші, або свою територію, у нас є ймовірно пов’язана з цим боржником компанія, яка стверджує, що встигла забрати все його майно раніше. І в нас є банк, який залишається ні з чим. А потім ще у стані ліквідації перебуває», – додає журналістка.

В самому банку вже не сподіваються повернути від оточення президента ані кредит, ані нерухомість.

Адвокатка Тетяна Кілічава, яка допомагає повернути заощадження населення, стверджує, що якби компанія Порошенка та його друзів повернула банку кредит, а разом з нею те ж саме зробили й інші великі боржники, це дозволило б виплатити всі депозити, які звичайні вкладники втратили на рахунках «Київської Русі».

“Та поки що впливові боржники «Київської Русі» можуть почувати  себе спокійно. Настільки, що позбувшись претендента на нерухомість, вони вже отримали й величезну ділянку землі під нею. 11 гектарів під АТП та навколо восени 2015 Київрада передала в оренду на двадцять п’ять років іншій фірмі друзів Порошенка – товариству з обмеженою відповідальністю «Автоекспо», — зазначає «Слідство.Інфо».

6 грудня 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд визнав незаконною ліквідацію банку «Київська Русь».

1 листопада Київська місцева прокуратура повідомила про підозру екс-директору Київського центрального відділення ПАТ “Банк «Київська Русь» у службовому підробленні та привласненні грошових коштів в особливо великих розмірах.

Раніше про підозру у вчиненні зазначених злочинів було повідомлено начальнику відділу та завідувачу каси, які діяли спільно зі своїм керівником.

У серпні 2016 року СБУ викрила екс-топ-менеджера банку «Київська Русь» у розкраданні 44 млн доларів, він був оголошений в міжнародний розшук.

19 березня 2015 року НБУ відніс банк  до категорії неплатоспроможних.

«Ах ты вонючий скунс», — украинский журналист показал как генпрокурор #Луценко борется с коррупцией. 2 фото

Опубликовано: Лютий 16th, 2017

Lucenko-rigi1

 

Украинский журналист Дмитрий Гнап опубликовал разгромный пост, адресованный антикоррупционной работе генпрокурора Украины Юрия Луценка. На своей странице в «Фейсбуке» Гнап выразил возмущение по поводу фейковой борьбы с коррупцией кума Порошенка, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

«Минутка скунс-активизма. Посмотрите на неистовую борьбу с коррупцией в исполнении генпрокурора Луценко. Это фото с сегодняшнего совещания в ГПУ. В первых рядах слушают выступление генпрокурора известные борцы с коррупцией:

1. Антон Яценко — король коррупционных сделок «Тендерной палаты».

2. Юрий Мирошниченко — верный служака режима Януковича, любитель России, при этом, владелец имения в Калифорнии за 3 млн долларов. Нынешняя власть с этими деятелями последние 20 лет просто регулярно меняется местами «зал» — «президиум», и это называется «борьба с коррупцией». Вам это не нравится? Ах, вы вонючие скунсы!» — написал Гнап.

В добавок журналист опубликовал фото.

Lucenko-corupt1

#Гройсман разрешил экспорт антрацита в Словакию компании из территорий захваченных рашистами «ЛНР». Подробности

Опубликовано: Лютий 15th, 2017
БПП за торговлю с оккупантами

БПП за торговлю с оккупантами

 

 

ООО “Горно-обогатительная фабрика «Центральная», зарегистрированная в городе Антрацит на не подконтрольной Украине территории, в мае начала отгружать на экспорт уголь-антрацит, получив соответствующую лицензию у украинских властей, сообщает Национальное бюро расследований Украины со ссылкой на нескольких угольных трейдеров.

Уголь фабрика поставляет в Словакию местным компаниям. Стоимость антрацита на границе — около $80/тонна (на условиях DAP).

ГОФ «Центральная» принадлежит Виталию Жарчинскому, Наталье Жарчинской и Дмитрию Полубатко.

Жарчинский — довольно известный луганский предприниматель, бывший член Партии регионов, которую представлял в горсовете Антрацита. Ранее он также работал помощником народного депутата от КПУ Сергея Гмыри.

Дмитрий Полубатко — сын луганского предпринимателя Владимира Полубатко, бывшего президента футбольного клуба «Сталь» (Алчевск). Младший Полубатко сейчас проживает в Киеве.

Точные объемы экспорта ГОФ «Центральная неизвестны». Всего в мае Украина экспортировала около 30 000 тонн антрацита, добытого на неподконтрольных территориях. Это крупнейший объем экспорта этой марки угля с декабря 2014 года. Сейчас в Украине наблюдается дефицит антрацитовых углей.

По данным издания, кроме ГОФ «Центральная» экспортом антрацита занимаются еще ряд компаний: ООО «Интегралл» (Старобельск, Луганская область), которую возглавляет попавший под украинские санкции Павел Подлипян, ООО «Ровеньки-Углепостач», принадлежащая Сергею Мельничуку, брату советника так называемого министра энергетики «ЛНР» Александра Мельничука.

Экспорт антрацита из Украины подлежит лицензированию. Разрешение на экспортные операции выдает Минэкономразвития по согласованию с Министерством энергетики и угольной промышленности. Правительство возглавляет ставленик БПП пропутинский колаборант Владимир Гройсман.

« Предыдущие записи
Следующие записи »


Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: