Партократії кінець? До Ради подали законопроект про вибори за мажоритарною системою

vibori-ogol1-500x388

 

До Верховної Ради подали на заміну законопроект про вибори народних депутатів за мажоритарною системою.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

19 грудня 2017 року до апарату Верховної Ради України був поданий на заміну законопроект №7366 про вибори народних депутатів України за мажоритарною системою.

Зазначається, що сам проект зареєстрували ще 6 грудня і 20 грудня — останній день подання альтернативних законопроектів від народних депутатів.

Серед співавторів законопроекту — Олег Барна, Сергій Рудик, Андрій Река та інші народні депутати.

«Фокусом є те, що законопроект був зареєстрований 6.12, потім на сайті ВРУ з‘явилась позначка „відкликаний“, а станом на зараз додалось під 3 десятки співавторів та 1 день на альтернативні», — зазначила голова правління громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська.

Зараз в Україні половину депутатів до парламенту обирають за партійними списками, що перетворилося на багатомільйний корумпований бізнес для власників політичних партій. Обрані за партсписками водії та коханки не підзвітні виборцям, є маріонетками розпіарених партійних бонз. Склад ЦВК не змінюється роками, гарантуючі владі потрібні цифри під час виборів.

Томенка та Фірсова повернуть у Раду? Конституційний суд скасував тоталітарний закон про «партійну диктатуру»

politic-partii1

 

Конституційний суд визнав неконституційними і скасував закон, що дозволяв виключати кандидатів у депутати парламенту з виборчого списку вже після виборів, повідомляє 40ka.info.

Таке рішення суд прийняв на засіданні 21 грудня 2017 року, розповіли у прес-службі відомства.

КС дійшов висновку, що можливість виключення партією кандидатів у народні депутати з виборчого списку від партії після встановлення результатів виборів за рішенням її з’їзду, «суперечить принципам народовладдя; правової визначеності та правомірних очікувань як складовим принципу верховенства права; свободи політичної діяльності; вільних виборів та вільного волевиявлення виборців; вільного депутатського мандата».

Також в суді заявили, що положення закону «порушують право громадян України вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування…, уможливлюють заперечення партією політичної волі виборців, втіленої у результатах голосування на виборах народних депутатів України, та суперечать засадам конституційного ладу України».

Також в рішенні КС констатується, що пункт 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» закону порушує формально-юридичну визначеність правовідносин за участю суб’єктів виборчого процесу на позачергових виборах депутатів 26 жовтня 2014 року і суперечить частині першій статті 8, частини першої статті 58 Конституції.

Таким чином суд постановив, що відповідні частини закону визнані неконституційними і втрачають чинність. Рішення оскарженню не підлягає.

Водночас рішення КС не стосується так званого «імперативного мандату». Норма про те, що парламентські фракції мають право забрати мандат у депутата-списочника, який вийшов із фракції, Конституційним судом не скасована.

Звернення до КС надійшло 22 березня 2016 року. Його спрямували 49 народних депутатів.

Як відомо, 27 лютого 2016 року набрав чинності закон, згідно з яким дозволяється виключати кандидатів в депутати парламенту з виборчого списку партії після виборів.

У ньому вказувалося, що «Партія, яка висувала кандидатів у депутати, включених до її виборчого списку, яка взяла участь в розподілі депутатських мандатів, може прийняти рішення про виключення кандидата у депутати, який за підсумками результатів виборів… . вважається необраним, зі свого виборчого списку у будь-який час після дня виборів до прийняття рішення ЦВК про визнання його обраним».

Цим законом користувалися свого часу партії «Самопоміч»,  БПП і Радикальна партія.

Національна спілка журналістів вимагає від Порошенка відреагувати на рішення суду у справі про вбивство Веремія

Krisin-Yuryi1

 

Національна спілка журналістів України вимагає від президента Петра Порошенка дати політичну оцінку рішенню Шевченківського райсуду у справі про вбивство журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це написав на своїй сторінці у Facebook голова НСЖУ Сергій Томіленко.

 “Національна спілка журналістів України вимагає від Президента, Генпрокурора і Міністра внутрішніх справ дати політичну та правову оцінку діям співробітників МВС та ГПУ, а також рішенню Шевченківського районного суду у справі про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія”, — підкреслив голова НСЖУ.

Вирок суду щодо керівника групи «тітушок» Юрія Крисіна за причетність до вбивства В’ячеслава Веремія Томіленко назвав «ганебним».

«Потрібна чітка політична оцінка рішення суду і дій правоохоронних органів, які надали суду такі матеріали, котрі зробили можливим ганебний вирок. Оцінка, яка унеможливить залишення вироку без змін апеляційною інстанцією і підготовку такої якості матеріалів слідством у подальшому. Якщо такого політичного сигналу не буде — все було дарма», — заявив він.

Як відомо, журналіста Веремія вбили біля Михайлівської площі в Києві в ніч із 18 на 19 лютого 2014 року, у розпал сутичок із «майданівцями».

За версією слідства, безпосереднє вбивство журналіста здійснив житель Горлівки (Донецька область) Джалал Алієв.

Суд у справі про вбивство Веремія проходив у закритому режимі. Справу розглядали близько 3 років.

22 грудня 2017 року Шевченківський райсуд Києва засудив до 4 років позбавлення волі умовно керівника групи «тітушок» Юрія Крисіна за причетність до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія.

Рішення суду присутні зустріли криками «Ганьба», сам Крисін утік від представників ЗМІ. Після оголошення вироку він вільно залишив залу суду.

Суддя Олег Лінник відпустив організатора вбивства журналіста В’ячеслава Веремія

Krisin-Yuryi1

 

Шевченківський райсуд Києва засудив до 4 років позбавлення волі умовно керівника групи «тітушок» Юрія Крисіна за причетність до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія.

Вирок оголосив суддя Олег Лінник, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Суд установив, що 17 лютого 2014 року Крисін, уродженець Горлівки Донецької області, погодився за грошову винагороду в сумі 20 тисяч доларів зібрати групу «тітушок» для протидії активістам Євромайдану.

Зокрема, 18 лютого 2014 року він і його підлеглі зібралися на Михайлівській площі в Києві для блокування й побиття мітингувальників.

Близько 21:00 того самого дня вони за допомогою гранати зупинили автомобіль, у якому їхав Веремій, витягли його з авто й побили битами.

Один із «тітушок» після цього вистрілив у журналіста. Від отриманих поранень той помер у лікарні.

Крисін у суді визнав свою провину в інкримінованих йому злочинах, а саме в хуліганстві й завданні тілесних ушкоджень. Він заперечує, що навмисне вбив Веремія.

Прокуратура просила суд засудити підсудного до 6 років в’язниці.

Суд вирішив, що дії Крисіна підпадають під ч.4 ст. 296 Кримінального кодексу (хуліганство), але є пом’якшувальні обставини: каяття і наявність 2 малолітніх дітей.

У зв’язку з цим суд засудив його до 4 років в’язниці умовно, тобто звільнив від покарання з випробувальним терміном в 2 роки.

Суд також зобов’язав Крисіна відшкодувати судові видатки в розмірі 12 284 гривень.

Рішення суду присутні зустріли криками «Ганьба», сам Крисін утік від представників ЗМІ. Після оголошення вироку він вільно залишив залу суду.

Дружина Веремія, яка була у суді, заявила, що у вироку вказано неправдиві дані: зокрема, суд назвав Крисіна не судимим, хоча його двічі засуджували за хуліганство й побиття громадян.

У вироку суддя проігнорував непогашену судимість Крисіна за статтею КК щодо незаконного зберігання боєприпасів і його судимість у 2010 році за ненавмисне вбивство.

Пізніше прокурор Людмила Гетьман пояснила журналістам, що судимість за ненавмисне вбивство вважається погашеною, оскільки Крисін відбув покарання за даний злочин, повідомляє УНІАН.

Гетьман заявила, що прокуратура оскаржуватиме даний вирок в Апеляційному суді Києва і наполягатиме на покаранні у вигляді позбавлення волі терміном на шість років.

Журналіст Ірина Ромалійська зазначила, що Крисін прийшов до суду з дружиною і без речей. «Упевнений, що його відпустять, мабуть. З журналістами спілкуватися відмовився», – написала вона у Facebook.

Журналіст наголосила, що Веремія «забили і дострелили», але прокуратура кваліфікувала це як хуліганство, а не як убивство, – і просила 6 років.

Як відомо, журналіста Веремія вбили біля Михайлівської площі в Києві в ніч із 18 на 19 лютого 2014 року, у розпал сутичок із «майданівцями».

За версією слідства, безпосереднє вбивство журналіста здійснив житель Горлівки (Донецька область) Джалал Алієв.

Суд у справі про вбивство Веремія проходив у закритому режимі. Справу розглядали близько 3 років.

Поліцейська держава? Рада ввела презумпцію винуватості водіїв у неправільній парковці

pohovano-demokratiu1

 

Верховна рада підтримала законопроект, яким вводяться високі штрафи за порушення правил паркування і автоматична фіксація порушень, повідомляє sprotiv.org.

За прийняття законопроекту №5364 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів» у другому читанні проголосувало 237 народних депутатів.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про дорожній рух», «Про національну поліцію» і «Про страхування».

Як наголошується в пояснювальній записці до документа, документ розроблений з метою створення системи паркування в Україні, яка буде зручною для учасників дорожнього руху, а також забезпечить невідворотність відповідальності водіїв транспортних засобів за порушення правил парковки, зупинки та стоянки.

Проект, серед іншого, передбачає створення законодавчого механізму невідворотності відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів шляхом введення фото- , відеофіксації правопорушень.

Також пропонується ввести адмінвідповідальність особи, на яку зареєстровано транспортний засіб, за окремі порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Зокрема, передбачені штрафи за несплату вартості послуг з користування послугами платного паркування у двадцатикратному розмірі від вартості однієї години послуги.

Відповідно до закону, постанова про накладення штрафу за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

В такому випадку постанова про штраф буде надіслана рекомендованим листом на поштову адресу, вказану при реєстрації автомобіля, і буде вважатися врученою через три дні.

При цьому, в разі повернення листа, постанова також буде вважатися врученою, що введено для перешкоджання ухилення від штрафів.

При цьому, власник авто зможе перевірити ці дані через інтернет.

Контролюючі органи повинні залишати копію постанови чи повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення, зафіксовані в режимі фотозйомки/відеозапису, на лобовому склі транспортного засобу.

Ряд нововведень також передбачений для власників авто на єврономерах.

Так, штрафувати за зафіксовані в автоматичному режимі порушення на такому автомобілі будуть особу, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Постанову про штраф водіям таких автомобілів з іноземним громадянством вручатиме Держприкордонслужба.

Інспекторам з паркування буде заборонено приймати грошові кошти в готівковій формі в рахунок оплати вартості таких послуг і/або в рахунок оплати штрафів, накладених на місці вчинення правопорушення.

Змінами до законів «Про дорожній рух» та «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень МВС України пропонується віднести ведення Реєстру адміністративних правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху, надання доступу до ресурсів цього Реєстру та уповноважити залучати до адміністративної відповідальності за відповідні правопорушення.

Також затверджуються вимоги щодо обладнання та функціонування майданчиків для паркування автомобілів.

Тоталітарний закон вступає в силу через 180 днів з дня його опублікування.

Трьом автомайданівцям оголосили підозру у побитті нардепа Олега Барни яйцями

Barna-Oleg1-500x302

 

Поліція повідомила про підозру в побитті курячими яйцями народного депутата Олега Барни активістам «Автомайдану» Сергію Хаджинову, Олегу Пушаку та Богдану Мельнику.

Про це «Українській правді» розповіли в «Автомайдані», повідомляє 40ka.info.

З отриманої підозри випливає, що 13 липня 2017 року поруч із Верховною Радою в Києві активісти перекрили дорогу Барні, який йшов до ВР, та нанесли йому удари, «у тому числі використовуючи заздалегідь заготовлені курячі яйця».

Зокрема, заявляють правоохоронці, Хаджинов, тримаючи в руці яйце, наніс нею Барні удар по лівому плечі, а Пушак і Мельник по разу вдарили Барну курячими яйцями по голові.

Таким чином, кажуть правоохоронці, активісти вимагали від депутата голосувати за зняття недоторканості з кількох нардепів.

Зокрема підозру оголошено за ч.2 ст.346 Кримінального кодексу (погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча, легкі чи середні тілесні ушкодження). Карається позбавленням волі на строк від 4 до 7 років.

Як повідомив УП один з керівників «Автомайдану» Олексій Гриценко, за його інформацією, підозра лежала в поліції понад місяць. «А команда надійшла після того, як „Автомайдан“ з’їздив до Луценка», — сказав він.

За словами автомайданівців, у день інциденту, 13 липня, Барна заявив у бік активістів, що ті «не є народом», і спробував закрити рот протестувальникам. У відповідь у нардепа полетіли яйця.

13 липня фракція БПП звернулася з вимогою до СБУ та поліції розслідувати інцидент, який стався з Барною біля Ради того ж дня.

Лідер фракції Артур Герасимов заявив, що близько опівдні депутата закидали яйцями активісти ГО «Автомайдан», а близько 17:30 в парламенті почалося голосування за позбавлення недоторканості нардепа Михайла Добкіна.

13 грудня двоє учасників «Автомайдану» отримали повістки із запрошенням з’явитися до Головного слідчого управління Національної поліції для участі у слідчих діях.

В «Автомайдані» припустили, що ці повістки пов’язані із їхньою акцією «Ковдра для генпрокурора» біля будинку Юрія Луценка з вимогою його відставки.

9 грудня у день протидії корупції учасники «Автомайдану» та громадські активісти вирушили до помешкання Луценка, вимагаючи припинити тиск на НАБУ та піти у відставку через те, що генпрокурор розкрив дані агентів НАБУ. Картату ковдру Луценку привезли як «символ корумпованості».

21 грудня у приміщенні Міністерства внутрішніх справ у Києві мав відбутися допит активістів «Автомайдану» Сергія Хаджинова, Олега Пушака і Богдана Мельника щодо інциденту із киданням яйцями в Барну. Про це повідомляв сайт ГО.

Меру Ірпеня Володимиру Карплюку повідомили про підозру у низці тяжких злочинів

Kriminal-kodeks1

 

Прокуратура Київської області оголосила про підозру меру Ірпеня Володимиру Карплюку у вчиненні низки тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень.

Про це зазначено на сайті відомства, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Прокурор Київської області Дмитро Чібісов повідомив про підозру Ірпінському міському голові, який діючи у злочинній організації разом зі своїм першим заступником та заступником, а також іншими особами, вчинив низку кримінальних правопорушень», — йдеться в повідомленні.

Зокрема, Карплюка підозрюють за ч. 1 ст. 255 (створення, керівництво злочинною організацією з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів), ч. 4 ст. 28 (вчинення злочину групою осіб), ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому в особливо великому розмірі у складі злочинної організації).

А також за ч. 1 ст. 205 (придбання суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненому в складі злочинної організації), ч. 3 ст. 358 (підроблення документів), ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) КК України.

У прокуратурі додали, що це вже друга підозра Карплюку.

Як відомо, наприкінці серпня меру Ірпеня повідомили про підозру за ч. 2 ст. 272 (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою особою, яка зобов’язана їх дотримувати, якщо це порушення спричинило загибель людей) ККУ.

За даними відомства, Карплюк, керуючи ТОВ «Сарафан», не маючи усіх необхідних дозволів та ліцензії на будівництво житлового комплексу, порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, внаслідок чого одна людина загинула, інша отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Як відомо, Карплюк став відомим після того, як у декларації про доходи за 2013 рік вказав, що у нього у власності є 67 квартир.

У декларації за 2016 рік мер Ірпеня задекларував 9 земділянок, будинок, квартиру та 3 нежитлові приміщення у Бучі та 3 квартири у Польщі. Його дружина – 8 земельних ділянок, квартиру у Києві, 5 квартир у Бучі, чотири офіси у Бучі, чотири нежитлових приміщення у Бучі та 2 будинки в Ірпені.

Також, за даними громадського руху «Чесно», Каррлюк, який у Польщі має 3 квартири, зводить будинок у містечку Маркі, за 10 км від Варшави.

Деньги Януковича: НАБУ проводит обыски в Госфинмониторинге у Игоря Черкасского

cherkaskyi4

 

Детективы Национального антикоррупционного бюро проводят обыски в Государственной службе финансового мониторинга, сообщает НБРУ со ссылкой на источник в правоохранительных структурах.

НАБУ на данный момент не сообщало о спецоперации в госведомстве.

Однако ранее Бюро подтвердило, что ведет расследование в отношении главы  Государственной службы финансового мониторинга Игоря Черкасского.

Речь идет о «преступном списании» $1,5 млрд в бюджет Украины. Стоит отметить, что заявление о нарушении закона подал адвокат одной из оффшорных компаний, у которой и были списаны средства в рамках так называемого закона о спецконфискации. Это распоряжение суда разрешает возврат средств, незаконно выведенных экс-президентом Виктором Януковичем и его окружением.

С просьбой о расследовании в НАБУ обратился адвокат одной из оффшорных компаний, со счетов которой были выведены украденные средства.

Следствие интересуют обобщенные материалы с приложениями по проверке деятельности оффшорных компаний; решения о приостановлении расходных финансовых операций или других установленных ограничений по счетам этих компаний; переписки, договора, платежные поручения, другие первичные бухгалтерские документы.

Суд частично удовлетворил ходатайство, предоставив доступ с возможностью изъятия копий этих документов.

Также 20 декабря Швейцария продлила еще на год арест счетов Януковича и его соратников на общую сумму более $69 млн. В Берне надеются, что это решение поможет в расследовании и поспособствует возврату денег в страну происхождения.

В апреле государственный банк Ощадбанк приступил к спецконфискации $1,5 миллиарда средств экс-президента Украины Виктора Януковича и его окружения согласно решению суда.

Позже президент Украины Петр Порошенко заявил, что конфискованные средства экс-президента Украины Виктора Януковича и его окружения были зачислены на счета Государственного казначейства.

По данным заместителя генерального прокурора Украины Евгения Енина, общая сумма ущерба, нанесенного режимом Януковича, составляет около $40 млрд. Из них $1,5 млрд — арестованных в Украине, уже возвращены в государственную казну.

Также Енин сказал, что на сегодня в разных юрисдикциях, преимущественно европейских, арестован активов окружения Януковича на сумму в эквиваленте около $200 млн.

Екс-регіонал #Хомутиннік продав екс-нардепу Буряку нерухомість у Козині на $2,5 млн

homuttinnik14-500x300

 

Співголова депутатської групи «партія Відродження» Віталій Хомутиннік продав екс-нардепу Олександру Буряку нерухомість вартістю близько 2,5 млн доларів.

Про це «Українські правді» розповів сам нардеп, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Це дім та земельні ділянки під ним», – зазначив він, додавши, що йдеться про приблизно 70 соток землі в смт. Козин Київської області.

Так, протягом 19 та 20 грудня депутат 6 разів вніс до Єдиного державного реєстру декларацій зміни в майновому стані – дохід від відчуження майна.

Сумарна вартість усіх внесених в реєстр змін становить 21 118 837 грн.

Однак у коментарі «Українські правді» Хомутиннік зазначив, що йдеться про значно більшу суму – близько 2,5 млн доларів, тобто майже 70 млн гривень.

«Угода ще не завершена», – сказав нардеп та пояснив, що частину коштів він має отримати пізніше.

Покупцем, відповідно до занесених в реєстр даних, став Буряк Олександр Васильович. Сам Хомутиннік підтвердив «Українській правді», що йдеться про колишнього народного депутата.

Олександр Буряк був депутатом Верховної Ради 4-го, 5-го та 6-го скликань: спочатку від «Нашої України», а потім – від БЮТу. ЗМІ називали його одним з найбагатших тодішніх нардепів.

Крім того, у 2016 році журналісти також писали про схеми забудови землі, які призначались для національного парку. Фігурантами цього розслідування були, зокрема, брати Буряки, Олександр та Сергій, та Віталій Хомутиннік.

У декларації за 2016 рік Хомутиннік вказав дві земельні ділянки та будинок в Козині, заробітню плату в 157 253 грн, чисельні об’єкти цінного рухомого майна та підприємства, зареєстровані в різних областях України, на Віргінських і Кайманових островах та на Кіпрі.

На його банківських рахунках 67 582 418 грн, 12 793 198 доларів та 87 936 євро, готівкою Хомутиннік зберігає 420 тисяч грн.

Нардепу також належать Toyota Tundra 2013 року та Range Rover 2014, його дружині – два Lexus.

#Гройсман буде «відстрілювати» і бити струмом незадоволених українців, — постанова уряду

Groisman-Volodimir10-500x448

 

Кабінет міністрів Гройсмана затвердив правила застосування і перелік спецзасобів, які можуть використовувати військові Нацгвардії, повідомляє 40ka.info.

Військовослужбовцям Національної гвардії було дозволено використовувати гумові та пластикові кийки, електрошокери, наручники (сітки для зв’язування), службових собак і коней, засоби акустичного й мікрохвильового впливу, гранати й боєприпаси світлошумової та димової дії, а також пристрої для відстрілу гумових куль.

Крім того, Нацгвардії дозволено використовувати водомети і бронемашини (без штатного озброєння). При цьому водомети заборонено використовувати, якщо температура повітря нижче +10 градусів.

Відповідно до затверджених правил, перед застосуванням спецзасобів військові Нацгвардії зобов’язані не менше 2 разів через гучномовець попередити порушників.

Також після застосування спецзасобів нацгвардійці зобов’язані якнайшвидше забезпечити надання медичної допомоги потерпілим.

Застосовувати спецзасоби в навчальних закладах, лікарнях, дипломатичних представництвах (без їх письмової згоди) заборонено.

Заборонено застосовувати наручники більше ніж на 2 години, заборонено бити кийками по голові, шиї, ключиці, статевих органів і по животу, заборонено застосовувати світлошумові пристрої на відстані ближче 2 м.

Заборонено використовувати в натовпі засоби сльозоточивої та подразливої дії.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: