Концерн NICMAS екснардепа Григорія Дашутіна був постачальником ВПК росії навіть після 24 лютого 2022 року. Відео

Опубликовано: Листопад 24th, 2022

Державне бюро розслідувань заблокувало роботу українського концерну, який продовжив забезпечувати російський військово-промисловий комплекс навіть після вторгнення, рештовано майно на 1 мільярд гривень, повідомляє sprotiv.org.

«Працівники ДБР викрили та блокували міжнародний канал постачання комплектуючих для ВПК та об’єктів критичної інфраструктури Росії.

Бюро також унеможливило участь зрадників-колаборантів, колишніх представників однієї з проросійських партій, у тендерних процедурах силових відомств агресора. Це — одна з наймасштабніших реалізацій ДБР у низці багатьох інших успішних операцій за цим напрямком», — розповіли у пресслужбі ДБР.

За даними джерела УП в правоохоронних органах йдеться про народного депутата 3-го і 4-го скликання Григорія Дашутіна і його концерн NICMAS.

Правоохоронці встановили, що промислово-інноваційна група компаній родини колишнього нардепа з 2014 року забезпечувала держпідприємства РФ високоефективним та енергозберігаючим обладнанням, необхідним для сталого функціонування нафтогазовидобувних, гірничих, металургійних, хімічних, вугільних, транспортних підприємств.

Серед них були структури оборонно-промислового комплексу країни-агресора.

Концерн займав друге місце у поставках продукції для російських компаній, експортуючи 95% виробленої в Україні продукції.

Після повномасштабного вторгнення російської федерації, власники продовжили співпрацю з агресором, налагодивши постачання через підконтрольні іноземні та російські фірми-прокладки. Саме ці компанії відправляли «замовлення» українському виробнику нібито для потреб третьої  сторони з країни-посередника.

З 24 лютого 2022 року за цією схемою до РФ поставлено комплектуючих щонайменше на 190 млн грн, зазначають у ДБР.

Після одержання стратегічної продукції, «посередники» переправляли її до росії.

У ДБР звітують, що зупинено постачання російським виробникам:

— зброї та боєприпасів (АТ “БПТ «Сибприбормаш», рф, Алтайський край, м. Бійськ),

— вертольотів, літаків та інших літальних апаратів (АТ «Смоленський авіаційний завод», рф, м. Смоленск),

— космічних апаратів (АТ «Міаський машибудівний завод», рф, Челябинська обл., м. Міас)

— підприємств критичної інфраструктури російської федерації (АТ «Федеральна пасажирська компанія», м. Москва; ФБУ «Адміністрація Волго-Балт», м. Санкт-Петербург; ПАТ «Сахаліненерго», м. Южно-Сахалінськ, АТ «Кузбассенерго» та інш.).

У ході проведення слідчих дій на виробництві та в офісах концерну, ДБР вилучило чорнову бухгалтерію, паспорти, печатки та штампи, інші матеріали, що підтверджують протиправну діяльність.

Серед іншого — в одного з керівників заводу та його дружини знайшли паспорти громадян РФ.

Було вилучене листування фігурантів у «месенджерах», з виправданням російської агресії на кшталт «бедные русские, их довели и вынудили», «Украину до конца 2023 заберет РФ» тощо.

Також ДБР наклало арешти на майно концерну, у тому числі на два заводи в Сумах та Полтаві, ТРЦ в Сумах, низку квартир у Києві, елітні авто. Загальна вартість вже знайденого становить понад один мільярд гривень.

Також ініційовано арешт корпоративних прав та коштів на рахунках.

Крім того, ДБР перевіряє зв’язки бенефіціарів концерну з високопосадовцями вищих ешелонів влади України, які забезпечували відшкодування ПДВ зловмисникам.

Проводяться заходи з виявлення необґрунтованих активів у держслужбовців

Готуються підозри за ст. 111-1 (колабораційна діяльність) КК України.

Процесуальне керівництво здійснює Офіс генерального прокурора.

Апеляційна палата ВАКС заочно заарештувала ексголову правління VAB Банку Денису Мальцеву

Опубликовано: Листопад 20th, 2022

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід фігуранту гучної справи щодо заволодіння 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту «ВіЕйБі Банку», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це пише пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Зазначається, що апеляційна палата ВАКС задовольнила скаргу прокурора САП та обрала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою колишньому Голові правління «ВіЕйБі банку», який є підозрюваним у справі щодо заволодіння 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту та перебуває у розшуку.

«Після його затримання та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу», – йдеться в повідомленні.

Додається, що у жовтні 2014 року віднесений до категорії проблемних банків «ВіЕйБі Банк» звернувся до Національного Банку України щодо надання стабілізаційного кредиту під заставу нерухомого майна, вартість якого була завищена майже у 25 разів. Попри відсутність необхідних документів, правління Нацбанку все ж пристало на пропозицію і незаконно виплатило 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту. Ці кошти так і не були повернуті.

Детективи НАБУ у листопаді 2019 року повідомили про підозру 8 колишнім та чинним службовим особам Національного банку України, ПАТ «ВіЕйБі Банк» та службовцям приватного сектору, причетним до реалізації цієї злочинної схеми.

Мафіозі Олегу Бахматюку загрожує у США кримінальна справа про шахрайство на 1 мільярд доларів

Опубликовано: Листопад 7th, 2022

Інвестиційна компанія Gramercy Funds Management LLC звинувачує українського мільярдера Олега Бахматюка у використанні ним шахрайських схем для виведення майже 1 млрд доларів активів з UkrLandFarming Plc, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зазначається, що Gramercy Funds Management LLC і пов’язані з ним фонди та рахунки стверджують, що Олег Бахматюк та інші вчинили шахрайство, яке вплинуло на Gramercy як на найбільшого власника облігацій UkrLandFarming і Avangardco, — про це повідомляє Bloomberg.

Gramercy, інвестиційна компанія, що займається ринками, що розвиваються, очолювана Мохамедом Ель-Еріаном, стверджує, що Бахматюк і його спільники використовували складні схеми для виведення майже 1 млрд доларів активів з UkrLandFarming Plc на Кіпр і Вайомінг (США), тримаючи їх поза досяжністю власників облігацій.

Бахматюк, 48-річний власник UkrLandFarming — одного з найбільших виробників яєць у Європі — подав клопотання про закриття справи, що стало його першим публічним визнанням процесу.

Наразі Бахматюк знаходиться у Відні, оскільки в Україні його звинуватили в розкраданні 1,2 млрд гривень (32,8 млн доларів) стабілізаційних кредитів, наданих VAB банку, яким він володів.

Клопотання було відхилено цього місяця, і Gramercy також вдалося 19 вересня 2022 року добитися, щоб кіпрський суд видав наказ про всесвітнє замороження активів. Це також потенційно може стати причиною судової битви в Шайєнні, штат Вайомінг, між одним із найбільш суперечливих олігархів України та фінансовим менеджером із Грінвіча, штат Коннектикут.

Минулого тижня Бахматюк подав апеляцію до Апеляційного суду десятого округу США, стверджуючи, що справа необґрунтована, намагаючись припинити судовий процес.

Проблеми Бахматюка з Gramercy, тим часом кореняться в анексії Криму Росією у 2014 році. Скарга Gramercy полягає в тому, що в роки після 2014 року активи були передані з UkrLandFarming підставним компаніям у Вайомінгу та на Кіпрі. За словами керуючого активами, близько 66% активів компанії було переміщено з організацій, які випустили облігації, у трасти Вайомінгу.

Gramercy стверджує, що двоє чоловіків змовилися з метою вилучення активів з UkrLandFarming і Avangardco, розміщення дочірніх компаній у кіпрській групі під назвою Maltofex і Piazza’s TNA Corporate Solutions LLC у Вайомінгу.

Руслан Стефанчук вніс тоталітарний законопроект, за який обмежує права журналістів

Опубликовано: Жовтень 31st, 2022

Руслан Стефанчук вніс проєкт, за яким про зйомку публічних заходів та зйомку на вулиці треба завчасно попереджати, а особам заперечувати проведення зйомки, повідомляє, 40ka.info.

Як відомо, відповідно до статті 307 Цивільного кодексу фізична особа може бути знята на фото- , кіно- , теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Втім, у тій же статті визначено, що згода особи на знімання її на фото- , кіно- , теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Загалом за вже усталеною практикою зйомка у публічних місцях та зйомка публічних осіб, які знаходяться при виконанні своєї державницької роботи, не забороняється.

25 жовтня 2022 року у Верховній Раді спікер парламенту Руслан Стефанчук разом з колегами зареєстрував законопроект 8153 «Про захист персональних даних», яким положення законодавства щодо правил поведінки з персональними даними, зібраними у публічних місцях та щодо публічних осіб, викладаються іншим чином.

Зокрема у статті 11 проекту «Обробка персональних даних в результаті аудіо- , відео- або фотофіксації публічних заходів» правила зйомки публічних заходів визначені так:

У разі здійснення аудіозапису, відеозйомки, кінозйомки, фотозйомки або будь-якої іншої фіксації зображення або голосу суб’єкта персональних даних, незалежно від технології, що використовувалася, відкрито на вулиці або на заходах публічного характеру (публічних зборах, конференціях тощо), контролер зобов’язаний завчасно вжити достатніх заходів для повідомлення суб’єктів персональних даних про здійснення аудіозапису, відеозйомки, кінозйомки, фотозйомки або будь-якої іншої фіксації зображення або голосу суб’єкта персональних даних, а також мети цієї фіксації, у спосіб, який надає можливість суб’єкту персональних даних заперечити проти обробки його персональних даних.

Оприлюднення, у тому числі публічний показ матеріалів відеозйомки, кінозйомки або фотозйомки, на яких можна ідентифікувати суб’єктів персональних даних, допускається за умови, що оприлюднення є пропорційним відносно легітимної цілі, яка переслідується, узгоджується із початковою метою фіксації, враховує принцип поваги до суті права на захист персональних даних та передбачає належні та відповідні засоби захисту основоположних прав та інтересів суб’єкта персональних даних.

Отже, для проведення зйомки, як витікає з тексту проекту, треба повідомити осіб, які можуть потрапити на відео чи фото, та повідомити у такий спосіб, що дає їм можливість заперечити проти цього.

При Лубченко объемы скруток достигли десятков миллиардов гривен. Расследование

Опубликовано: Серпень 8th, 2021

Первый вице-премьер-министр и министр экономики Алексей Любченко опубликовал на сайте LB.ua свою программу действий на посту главы правительства. Конечно, прямо об этом не написано, но фактически второй человек в Кабмине подтвердил активные слухи о том, что его назначение на эту должность связано с желанием заменить осенью премьера Дениса Шмыгаля. Однако кроме плана «реформ», очевидно стоит вспомнить и о «достижениях» Любченко, как минимум, на предыдущем месте работы — на посту главы Государственной налоговой службы.

Забыть прошлое

Несмотря на постепенное угасание деловой активности, связанное с летними отпусками и уходом Верховной рады и всей политической верхушки на каникулы, на Печерских холмах, судя по всему, продолжаются жаркие дискуссии и торги относительно будущего переформатирования правительства осенью. В кулуарах уже многие не сомневаются, что премьеру Денису Шмыгалю придется покинуть свой пост, а вот кто придет ему на замену — вопрос, судя по всему, решенный не до конца. И даже если «конкурс» формально не объявлен, трудно не заметить, как потенциальные претенденты всячески пытаются показать, как сильно они хотят и достойны победить.

Яркий пример — информационная активность первого вице-премьера и министра экономики Алексея Любченко. Вот уже несколько недель подряд он генерирует «программные» информповоды — от планов по развитию стратегических точек роста для экономики, инновационных технологий и тематики получения очередного кредита от МВФ до оценки теневой части трудовых ресурсов на президентском форуме «Украина 30». Накануне же он и вовсе опубликовал программный текст о своем видении развития экономики, где описал, как он видит роль банков, фискальных органов, инвестклимат, вопросы развития малого и среднего бизнеса и многое другого.

Очень похоже, что пиар-советники Любченко пытаются максимально быстро отстроить его от того прошлого, по которому его знает бизнес-сообщество и чиновничий аппарат: фискала времен Януковича, «профессионала» «старой закалки», которого на должность главы ГНС в апреле 2020 года якобы пролоббировал известный в СМИ предприниматель, которого связывают с контрабандой, Илья Павлюк, и под которого Минюст даже пересмотрел свое видение о правоприменении закона о люстрации.

И если на «региональное» прошлое в принципе сейчас принято закрывать глаза, беря во внимание только профессиональные качества, то конкретные «результаты» нынешнего первого вице-премьера на посту главы ГНС уже при правлении Владимира Зеленского все-таки, наверное, стоит зафиксировать. Благо, документированием нарушений, связанных с работой налоговых и таможенных органов в 2019 и 2020 годах, тщательно занималась специально созданная Временная следственная комиссия Верховной рады, отчеты которой публично доступны на сайте парламента.

«Скрутки» не закончились

Как известно, одним из ключевых «толчков» для кадровых перестановок в фискальных органах весной 2020 года стали не только и не столько трудности в дальнейшим наполнением бюджета, в связи с начавшейся пандемией коронавируса и мировым финансовым кризисом, сколько обвинения в наличии коррупционных схем, из-за которых недобор налогов в кризис ощущается еще больнее.

Одно из самых резонансных заявлений сделал ставший на несколько недель министром финансов Игорь Уманский, который говорил о 60 млрд грн потерь госказны ежегодно от так называемых «скруток» налога на добавленную стоимость. Суть схемы состоит в том, чтобы совместить в системе налоговый кредит, сформированный в результате ввоза или изготовления товаров на теневом рынке, которые потом продаются за наличные без уплаты налогов, и налоговое обязательство, возникающее у плательщиков легального сектора экономики, когда им нужно легализовать товары, изготовленные в теневом секторе.

Источником возникновения «фиктивного» налогового кредита является реализация товара за наличные без всякого учета с последующей продажей документов на этот же товар заказчику налогового кредита. Характерным признаком «скрутки» является сочетание в операциях несовместимых товаров, например, «скрутчик» отражает в документах приобретения сигарет, при этом осуществляет продажу огурцов, кукурузы и др. Собственно «скрутка», то есть замена номенклатуры, происходит на «транзитных» предприятиях-посредниках.

Когда главой ГНС стал Алексей Любченко, он практически сразу признал правоту Уманского и пообещал бороться со «скрутками» как с одной из наиболее ресурсоемких схем уклонения от уплаты налогов. Которую, к тому же, видно через электронные реестры налоговых органов. А значит получается, что их беспрепятственная реализация невозможна без участия фискалов. Уже через несколько месяцев после вступления в должность Любченко отрапортовал в СМИ, что «скрутки» почти перестали существовать. Для этого он приводил в пример запутанную схему с сельхозпроизводителями, в которую никто попросту предпочитал не углубляться, и поэтому главному фискалу «поверили на слово».

Но сигналы с рынка о том, что скрутки и другие злоупотребления налоговых органов либо при их участии не прекратились, а только усилились — продолжили поступать. Как выяснит впоследствии ВСК парламента, «скрутки» при Любченко не только не прекратятся, но и будут расти по сравнению с его предшественником Сергеем Верлановым, который руководил ГФС в 2019—2020 гг. Согласно отчету ТСК, в период с мая по декабрь 2020 года объем «скруток» составил 19,6 млрд грн. или порядка 2,5 млрд грн. ежемесячно. Ряд примеров публиковались в СМИ.

За такой же период 2019 года — то есть до пандемии и в условиях более или менее стабильного, хоть и небольшого экономического роста, «скрутки», согласно отчету ВСК, составили 17 млрд грн.То есть, Любченко сумел «наладить» работу подконтрольного органа таким образом, что даже в условиях стремительного падения экономики одна из ключевых схем уклонения от налогообложения стала только процветать.

Если следовать гипотезе, что «скрутки» продолжают работать с интенсивностью примерно в 2,5 млрд грн. потерь для бюджета ежемесячно, то за 2021 год, пока Любченко возглавлял ГНС, как можно предположить, фискалы недосчитались еще как минимум 12,5 млрд грн. Народные депутаты Гео Лерос, Александр Дубинский, а также ставший к тому моменту советником главы Офиса Президента Игорь Уманский озвучивали цифры в 2-4 раза выше, однако максимум, который удалось зафиксировать ВСК — 4,3 млрд грн. в ноябре 2020 года.

Интересно, что в отчете ВСК отдельный блок посвящен тому, как фискальная служба реагировала на выявленные «скрутки». Например, во Львовской области налоговики «отработали» только 20% выгодоприобретателей коррупционных схем, в Одесской — 33%, в Харьковской — 45%. То есть в регионах, которые приносят львиную долю налоговых злоупотреблений, не смогли в полной мере «прижучить» даже тех «махинаторов», которые «попались» и зафиксированы в электронных системах фискалов как проблемные. Можно только догадываться, какими «аргументами» горе-предприниматели убеждали налоговиков на месте забыть о своем существовании.

«По мелочи» комиссия также выявила схемного возмещения НДС за 2020 год на 1,2 млрд грн., схем с невозвратом валютной выручки нерезидентами на 1,4 млрд грн. потерь для бюджета, уклонения от уплаты акцизного налога примерно на 7-8 млрд грн. в год. То есть суммарно, кроме «скруток», «набегает» еще порядка 10 млрд грн. ежегодных «дыр», на которые налоговая служба закрывала глаза всегда — и, судя по всему, благополучно продолжила это делать при Любченко.

Главный по давлению на бизнес

Среди других «достижений» Любченко стоит отметить, например, растущее количество жалоб бизнеса на давление со стороны ГНС во время проверок, даже несмотря на то, что правительство запретило фискалам в период карантина вообще проводить какие-либо выездные проверочные мероприятия. Согласно годовому отчету Совета бизнес-омбудсмена, в 2020 году количество жалоб в эту структуру на действия налоговых органов было рекордным — 1193 жалобы, это больше, чем когда-либо жаловались на фискалов за все время существования Совета с 2016 года. При этом процент жалоб на налоговиков также остается самым большим среди других госорганов, а по итогам 2020 года он вообще впервые превысил 60% и составил 64%. Среди основных претензий — невыполнение судебных решений по регистрации налоговых накладных и их блокирование, налоговые проверки, необоснованное включение в перечень «рисковых» налогоплательщиков, уголовные дела по налоговым вопросам.

Рост числа жалоб на налоговиков в период, когда в стране снижалась экономическая активность и были запрещены выездные налоговые проверки — это еще один сигнал, что с приходом Любченко для бизнеса началось глобальное закручивание гаек. Причем одним из индикаторов стало самовольное принятие ГНС решения о возобновлении проверок и увеличении фактической налоговой нагрузки и доведения повышенных планов региональным службам в период, когда для самой налоговой планы от Минфина были снижены из-за кризиса. И только за счет этих манипуляций фискалам и удавалось перевыполнять план.

Впрочем, все это не помешало Любченко регулярно отчитываться о перевыполнении планов бюджетных поступлений и анонсировать тотальную детенизацию и фискализацию операций обычных граждан. А теперь — уже в статусе первого вице-премьера — двигать «инновационные идеи» о развитии экономики и улучшении инвестиционного климата в стране. Однако одной из причин, которая вероятно остановит триумфальное движение Любченко к премьерскому креслу, может стать букет уголовных производств, которые уже сегодня расследуются по заявлениям народных депутатов и находятся на контроле ВСК ВР. И в которых роль и место руководства фискальных органов в многомиллиардных потерях бюджетов на схемах со «скрутками» и других махинациях будет по достоинству оценена вначале следователями, а затем и судьями.

Иван Троянов, Национальное бюро расследований Украины

Мафіозі Олександр Дубілет виявився громадянином Ізраїлю

Опубликовано: Травень 27th, 2021

Олександр Дубілет, ексголова правління «ПриватБанку», якого у березні оголосили у розшук, має громадянство Ізраїлю та проживає в цій країні, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це заявив адвокат Дубілета під час судового засідання з обрання йому запобіжного заходу, передає hromadske.

Адвокат повідомив, що його підзахисний надіслав електронний лист до Вищого антикорупційного суду, у якому вказав своє місце перебування.

«Повідомив також про те, що протягом тривалого часу, а саме з 2017 року, проживає на території держави Ізраїлю. Це підтверджується документами, які ми вже надали. Повідомив про те, що є громадянином Ізраїлю, тобто на законних підставах проживає в цій країні», — зазначив адвокат.

За словами захисника, Дубілет не переховується від слідства та хоче брати участь у судових засіданнях. Водночас через обмеження в Ізраїлі він не може приїхати в Україну.

У березні підозри за фактом розтрати 8,2 млрд грн Приватбанку отримали ще три топпосадовці фінустанови. Серед тих, хто отримав підозри – ексголова правління Приватбанку Олександр Дубілет.

Вже наприкінці березня Національне антикорупційне бюро оголосило ексголову правління у розшук.

Генпрокурорка Ірина Венедіктова раніше пояснювала обставини епізоду розтрати 8,2 млрд грн коштів банку.

За її словами, коли топпосадовці зрозуміли, що невдовзі втратять контроль над коштами банку напередодні націоналізації, вони «прийняли рішення про незаконне списання грошових зобов’язань іноземних товариств перед банком і за рахунок коштів цього ж банку». Відтак, замість цих товариств боржником визначили пов’язану з Приватбанком фірму Claresholm Marketing LTD.

Олександр Дубілет також раніше отримав підозру за іншим епізодом справи, а саме розтрати 136 млн грн коштів банку.

НАБУ взялось за семерых подельников яичного мафиози Бахматюка по делу «ВиЭйБи Банка»

Опубликовано: Травень 27th, 2021

Национальное антикоррупционное бюро сообщило о подозрении шести чиновникам Нацбанка и представителю компании-оценщика по делу о завладением средствами стабилизационного кредита на сумму 1,2 млрд грн, передает БанкИск.

Так, круг подозреваемых возрос до 17 человек, пишет пресс-служба НАБУ. 24 мая под процессуальным руководством САП о подозрении сообщили (должности указаны на момент возможного совершения преступления):

— заместителю начальника ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— начальнику одного из управлений ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— начальнику одного из отделов ГУ НБУ по Киеву и Киевской области;

— директору юридического департамента Национального банка Украины;

— главному экономисту отдела надзора за деятельностью банков департамента пруденциального надзора Генерального департамента банковского надзора НБУ;

— директору департамента пруденциального надзора Генерального департамента банковского надзора НБУ;

— заместителю директора ООО (компании, которая готовила рецензию на оценку имущества банка).

Экс-владельца банка Олега Бахматюка подозревают в завладении 49 млн долларов (1,2 млрд грн) стабилизационного кредита, выданного VAB банку. По данным следствия, Бахматюк в октябре 2014 года получил стабкредит от Национального банка с предоставлением заведомо неликвидного обеспечения.

В ноябре 2019 года НАБУ и САП сообщили о подозрении 10 лицам, среди которых — первый заместитель председателя НБУ и бенефициарный владелец «ВиЭйБи Банка». Бахматюка тогда же объявили в розыск.

Также экс-владельца подозревают в том, что он совместно с менеджментом VAB-банка организовал финансовые операции с незаконно полученными стабкредитом, направленные на маскировку источника их происхождения и их местонахождения.

Ватний нардеп Антон Яценко не встав під час виконання гімну України в міськраді Умані. Відео

Опубликовано: Травень 27th, 2021

Народний депутат Антон Яценко в уманській міській раді не встав під час виконання гімну України, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у відео на Telegram-каналі Sternenko.

Нардеп Антон Яценко в уманській міській раді не встав під час виконання гімну України.


18 травня стало відомо, що Антон Яценко увійшов до складу фракції «Батьківщина».

Яценко є нардепом чотирьох скликань Верховної Ради. У 2007 році він пройшов до парламенту за списками «Батьківщини». З 2012 року обирався по виборчому округу №200 на Черкащині: у 2012 році – від Партії регіонів, у 2014 та 2019 роках – як самовисуванець. Яценко був у керівництві Тендерної палати, що пограбувала українську державу на мільярди гривень. 

Медведчук вітав 9 травня ватажка терористів «ДНР» Пушиліна і бажав йому «побільше перемог». Відео

Опубликовано: Травень 12th, 2021

На сайті українського «24 каналу» з’явилося повідомлення про отримання запису розмови кума путіна й лідера ОПЗЖ Віктора Медведчука з представником окупаційної влади ОРДО на переговорах ТКГ у Мінську Денисом Пушиліним, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

На записі двоє чоловіків, чиї голоси схожі на голоси Медведчука й Пушиліна (тоді він називав себе головою Народної Ради «ДНРи»), дружньо спілкуються та обмінюються вітаннями. При цьому обидва бажають один одному «побільше перемог у житті».

За даними журналістів «24 каналу», ця розмова відбулася 9 травня 2015 року — тоді Медведчук зателефонував Пушиліну, аби привітати з «подвійним святом» – днем народження та 9 травня.

У свою чергу чоловік з голосом, схожим на голос Пушиліна, дякує, та вітає співрозмовника у відповідь словами «дай нам бог побільше перемог у житті».

Цитата з розмови: «Вітаю, Денисе Володимировичу (говорить Медведчук — НБРУ), по-перше, з днем народження. По друге, з днем перемоги».

Повний аудіозапис у цьому відео:

  • 2 лютого президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони від того ж дня про застосування санкцій проти нардепа Тараса Козака та телеканалів з орбіти кума Путіна Віктора Медведчука – «112 Україна», NewsOne, ZIK.
  • Підставою для санкцій проти нардепа від ОПЗЖ Тараса Козака та пов’язаних із ним юридичних осіб стало розслідування СБУ, яке встановило, що схеми з поставками вугілля з окупованих територій сприяють фінансуванню тероризму.
  • Статки лідера Опозиційної платформи «За життя» Віктора Медведчука у 2020 році зросли вдвічі у порівнянні із 2019 роком, а більшість заощаджень він зберігає у російських рублях у білоруському банку.

432 українці померли від COVID за добу, лише 4 українці отримали друге щеплення проти коронавірусу, але Степанов заявив, що Україна почала виходити з третьої хвилі COVID – 19

Опубликовано: Квітень 27th, 2021

За добу 26 квітня в Україні зафіксували 7 915 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19, госпіталізували 1 650 осіб, померли 432 хворих, одужала 17 391 особа, повідомляє 40ka.info.

Про це йдеться у статистиці від міністра охорони здоров’я Максима Степанова.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м Київ (869), Полтавській (651), Донецькій (588), Одеській (580) та Запорізькій (552) областях.

Серед нових хворих – 336 дітей та 202 медпрацівники.

Тестувань у цей понеділок зробили 72 239: методом ПЛР – 35 761, методом ІФА – 15 133 досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 21 345.

За весь час пандемії в Україні коронавірус виявили у 2 038 248 осіб, із них одужали 1 596 829 осіб, померли 42 950 хворих.

Загалом від початку вакцинальної кампанії, з 24 лютого, зробили 539 126 щеплень. Першу дозу вакцини отримали 539 124 особи, завершили вакцинацію (отримали обидві дози) – 9 осіб (із них 2 особи отримали 1 дозу за кордоном).

Досі повністю вакцинованих в Україні було лише п’ятеро!

У Міністерстві охорони здоров’я вважають, що Україна почала виходити з третьої хвилі коронавірусної хвороби COVID-19.

Про це заявив міністр охорони здоров’я Максим Степанов на брифінгу: «Наша країна почала поступовий вихід із третьої хвилі коронавірусної хвороби. Про це свідчать основні епідеміологічні показники та маркери».

« Предыдущие записи


Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: