Дед Зеленского и расстрел жителей Кривого Рога в 1963 — неизвестная история. Расследование

zel-semen-izrail1-1

Владимир Зеленский в день  9 мая, основного пропагандисткого праздника в стране-террористе, выдал душещипательный пост про посещение могилы своего деда Семена Ивановича (Израилевича) Зеленского. К сожалению, биография его родственника недоступна для широких масс. И вряд ли когда будет доступна, если конечно пропагандисты Зеленского быстренько не наваяют какую нибудь историю. Мы не знаем каким солдатом был дед Зеленского, но криворожане точно знают, что Семен Иванович Зеленский был одним из больших ментовских чинов в Кривом Рогу в послевоенное время (зам.начальника отдела уголовного розыска УВД) . И именно он, как один из руководителей МВД, несет ответственность за расстрел криворожан во время восстания в 1963 году. После тех событий Семен Зеленский был награжден (повышен до полковника).

Все началась 16 июня с попытки задержания подвыпившего солдата пьяным ментом. При попытке задержать солдата, мусора открыли огонь по толпе в которой он пытался скрыться, ранив случайных прохожих. После задержания, его жестко избивали и не вызывали медиков. Возмущенная толпа собралась у здания РОВД с требованием освободить солдата, и наказать виновных в нарушении законов ментов.

В восстании принимало участие несколько тысяч человек с 16 по 18 июня. Только с прибытием солдат из танковой дивизии и внутренних войск из Днепропетровска 18 июня, начался финальный этап разгона и расстрела протестующих. Всю ночь 18 числа по району Соц.города гремели выстрелы. Тогда по официальным данным ментами было убито 7 человек 15 ранено. Очевидцы рассказывают, что студенты пединститута в общаге спасались от пуль закрывая окна матрацами.

Однако медики рассказывали что в больницах было минимум 200 раненых покалеченных.

Вот как описываются хроники тех дней в статье «Июньский бунт 1963 года в Кривом Роге: урок истории, который может еще повториться», где было выделено три этапа:

«Первый — мирное выступление небольшой группы людей и перерастания его в массовые беспорядки с четко выраженными требованиями.

Все началось с того, что пассажиры, которые ехали в трамвае, выступили против пьяного солдата Тараненко, который возвращался из отпуска. Он курил сигарету, пускал дым в лицо девушки. По требованию пассажиров милиционер Панченко сделал замечание, и военный перестал хулиганить. Но тут случился парадокс. Милиционер, тоже будучи навеселе, сам допустил нарушение закона: на остановке стал задерживать солдата. Этого он не имел права делать, потому что военнослужащего мог задерживать только военный патруль.

На помощь милиционеру пришли его коллеги, которые дежурили на проспекте Металлургов. Солдат стал убегать, милиционеры применили оружие, ранили юношу и девушку (кто-то вызвал скорую помощь, раненых отправили в больницу). Когда представителя армии поймали, грубо потащили в участок, настроение людей изменились. Теперь они стали защищать солдата, требуя отпустить его. В такой ситуации они выступали не как хулиганы (так их характеризовали на партийных заседаниях), а правозащитники.

В милиции с солдатом поступили грубо, над ним издевались.

Известие о том, что милиционеры арестовали и бьют солдата, проливают человеческую кровь, мигом облетело весь квартал города. У милиции собралась большая толпа людей, которая быстро росла. Их негодование еще больше усилилось, когда они узнали о новых фактах жестокости милиционеров Сташкевича и Хандоса.

Вместе со своим начальником Майстриком они не позволили врачу перевязать рану пострадавшему (скорую вызвала сторож Музыченко). Юноши остановили автомобиль, на руках подняли и отнесли его обратно. Они заставили бездушных садистов исполнять свои обязанности. Медицинская помощь была оказана.

Теперь уже хорошо видно, что трудящиеся выступили как настоящие правозащитники. Они протестовали против нарушения законов и кровопролития, нечеловеческого отношения к людям. Правозащитное движение стало массовым. Были сформулированы его программные требования: немедленно наказать правонарушителей и виновников кровавой трагедии, не допускать подобного в будущем.

Поскольку милицейская власть пыталась скрыть правду о своих преступлениях, было решено обратиться к верхам. Правозащитниками была создана инициативная группа (фамилии ее членов и руководителя не удалось установить). Группа обратилась с телеграммой к правительству и лично к Н.С.Хрущеву.

Ее содержанием были вышеназванные требования. Журналист Пономарев-Беседин пишет, что толпа захватила телеграф, пыталась связаться с самим Хрущевым. В партийных документах об этом не говорится (возможно, сознательно). Из воспоминаний же видно, что никакого захвата не было. Речь идет лишь о посылке телеграммы. Отношение к телеграмме показало, что круг нарушителей закона увеличился.

Исполняющий обязанности прокурора города Закоморный запретил ее отсылать. Такое беззаконие вызвало возмущение не только правозащитников, но и представителей власти. Начальник Криворожского комитета безопасности Н.Ф.Кучма выступил против таких незаконных действий. Наконец, информация о событиях была доставлена ​​в Москву специальным самолетом. Это сделал один из руководителей правоохранительных органов Т.М.Афанасьев.

Как только в правительственных кругах стало известно о событиях в Кривом Роге, секретарь обкома КП Украины Толубеев отправил сюда группу руководящих работников для принятия мер. Из Киева прибыли представители ЦК партии. Такими мерами, которые могли удовлетворить правозащитников, должны быть только одни — снятие с них обвинений в хулиганстве, признание как равноправных партнеров для переговоров и выполнение изложенных в телеграмме требований осуждения правонарушений и немедленного наказания преступников, арест и предание их суду с уведомлением об этом в печати и по радио. На других условиях восставшие не желали прекращать борьбу.

В партийных документах замалчиваются эти требования трудящихся, их мирная инициатива, попытка связаться с самим Хрущевым. В них подчеркивается, что разгневанная толпа требовала выдать преступников для самосуда. Возможно, в толпе и были такие — отдельные — выкрики, но не они определяли настроение всех людей.

Власти обещали разобраться, но действенных, быстрых мер в этом направлении не принимала. Республиканские и областные руководители, местные деятели (люди относились к ним доброжелательно, об этом также идет речь в документах шли в народ и рассказывали, что приехала бригада ЦК КПУ, ведется следствие, виновные будут наказаны, просили и умоляли разойтись, не собираться, прекратить поддерживать хулиганов.

Митингующие таким заявлениям не доверяли, они были убеждены, что среди них хулиганов нет; они знали о фактах, которые свидетельствовали, что готовится расправа над ними. И все же поведение людей имело мирный характер, наблюдавшийся 16-го и больше половины 17-гоапреля.

«В течение дня, — говорится в одном из выступлений на расширенном заседании бюро обкома, — люди все прибывали. Возмущение толпы нарастало. Но все-таки толпа имела мирное настроение». Эта цитата свидетельствует, что правозащитное движение с самого начала и на протяжении почти всех этих дней носило мирный характер. Когда мы говорим об этом, то имеем в виду мирное поведение манифестантов. Они апеллировали к власти, к самому Хрущеву (телеграмма) с просьбой принять меры. И терпеливо ждали их, несмотря на кровопролитие, избиения и т.д.

Второй этап проходил в форме острых столкновений трудящихся с властными структурами. В это время демонстранты, в ответ на провокации милиции, стали применять камни (основное оружие пролетариата), битый кирпич, в столкновениях с милиционерами пускали в ход кулаки, особенно когда они стали применять такое нововведение Хрущева, как резиновые дубинки.

Впервые рабочие прибегли к силовым методам в ходе встречи с заместителем республиканского прокурора (фамилию установить на удалось). Он решил повлиять на митингующих авторитетом своего поста, напоминая людям об уголовном кодексе. Ему советовали не делать этого, так как это приведет к еще большему обострению обстановки. Но он не послушал и выступил с речью с балкона (другие говорят, что он выступал с бульдозера, которым закрыли проход в помещение милиции.

В своем выступлении он поносил хулиганов, которые подбили людей на действия против власти, обещал их выявить и жестоко наказать. Призвал слушаться не преступников, а его, представителя закона. Это вызвало всеобщее возмущение митингующих. И тут впервые кто-то бросил камень, который разбил высокому чиновнику очки и ранил голову. Срочно вызвали нейрохирурга и отправили пострадавшего самолетом в Киев.

После этого в руководящих кругах окончательно сформировалось мнение, что выступление трудящихся имело хулиганский характер, что с ними нужно разговаривать силой закона. Эта мысль оказала очевидное влияние и на руководителей милицейских органов. Об этом свидетельствует дальнейшее развитие событий.

Людей, которые подняли бунт, поражала двуличие представителей власти. С одной стороны, они обещали объективно разобраться, шли в толпу и там призывали к спокойному разрешению конфликта, а с другой стороны готовили расправу. Со всего города прибывали милицейские подразделения.

Они были сосредоточены во Дворце культуры металлургов. В конечном счете, как показывает полковник Черный, их собралось около 500. Прибытия каждого нового подразделения вызывало рост возмущения демонстрантов. Об этом свидетельствует партийный документ. «Возмущение толпы заметно усилилось, когда был вызван наряд милиции. Со стороны милиции стали применяться резиновые палки, началась стрельба, в результате были ранены невинные люди.

Толпа была рассеяна, но она затаила злобу». В документах не говорится, кто был инициатором этой стрельбы. Полковник О.Черный пишет, что это был подполковник В.И.Огурцов, ответственный по гарнизону. Он тоже грубо нарушил закон, вышел на работу в гражданской одежде. Когда молодые правозащитники не послушали его команды разойтись, он дал команду применить оружие. Раздались выстрелы — несколько граждан были ранены.

Директор завода М.С.Галатов провел совещание дружинников (т.н. «добровольная народная дружина» — гражданское формирование помощников милиции; «А») (заводская дружина была крупнейшей в городе. Зал, где они собирались, вмещал до 1000 человек и был переполнен, партийных и комсомольских активистов, готовил их к расправе над своими же рабочими, давал инструкции, как и чем вооружаться. Как они действовали, будет видно дальше. Люди это видели, но отступать не желали, потому что вдохнули воздух свободы.

Утром 17 июня стали собираться небольшие группы, которые со временем увеличивались. «На второй день, — говорится в партийном документе, — во дворе районного отдела милиции все время находились люди, обмениваясь мнениями о случившемся, но во второй половине дня собралась довольно большая группа людей, которые требовали выдачи милиционеров, применивших оружие».

Достаточно было принять меры, изложенные в телеграмме, и конфликт был бы исчерпан. Но и на этот раз ничего не делалось. В разгневанной толпе распространился слух о смерти раненых девушки и юноши. Представителей от митинга возили в больницу, они увидели, что раненые живы и в хорошем здравии. Это не успокоило людей.

Некоторые факты свидетельствуют, что с ними можно было договориться. П.Саворский (он был тогда первым секретарем райкома) в своих воспоминаниях пишет, что он вместе с секретарем горкома партии Ф.Пичужкиным пытались увести людей от милиции на стадион. Они охотно пошли на это. Там в ходе острых споров было обещано выполнить их требования. Люди начали расходиться.

Но тут случилось непредвиденное. Все планы мирного урегулирования провалились. В дворец культуры позвонил заместитель начальника УВД подполковник В.И.Юсупов. Трубку взял О.И.Черный. Было приказано разделить резерв на два отряда и двигаться в милицейский участок, заблокировать все выходы. Вооруженные милиционеры быстро выстроились и двинулись по проспекту Металлургов на место определенной дислокации. Но этого не произошло.

Юноши освистали их и стали бросать в них камнями. Позже полковник Черный рассказывал, что ему пришлось пройти через всевозможные военные трудности и освобождать Будапешт, но такого позора он не переживал никогда.

Заблокировав выходы к арке, подразделение Соболева перекрыло все подходы с тыльной стороны. А их коллеги — подходы с улицы Революционной (тогда там различных пристроек не было). Толпа прорвала милицейские заслоны. Возникла угроза рукопашного боя. Части командиров и рядовых милиционеров пришлось отступить и спасаться в помещении милиции (около 100 человек). Другие бежали кто куда, их догоняли и били. Среди милиционеров были раненые.

Для разгона манифестантов попытались использовать пожарную машину. Кто-то говорит, что людей поливали водой, а другие, что только хотели. Но попытка не удалась. Мятежники перерезали шланги, перевернули автомобиль, закрыли все краны. Водителя не трогали, и он пошел домой. Безоружную толпу (если не считать битый кирпич и камни) рассеяло почти полутысячное подразделение милиции во главе с полковником и подполковником. И это после вчерашнего применения милицией оружия!Понятно, что результаты переговоров потеряли смысл.

Милиция, посылая сигналы о спасении, ждала подкрепления. Еще раньше, чувствуя опасность, руководители области и города просили Н.С.Хрущева разрешения использовать войска. Здесь особую активность проявили секретарь обкома Чебриков и областной прокурор Чубарь. Раз за разом они звонили в Москву на предмет своих ходатайств. Как они обрадовались, когда узнали, что в Соцгороде отправились подразделения местной танковой части! А из Днепропетровска на автомобилях — воины внутренних войск. Армия шла на Кривой Рог, воевать с безоружным народом.

А тем временем прибыл новое подразделение милиции, которое должно было помочь окруженным. Но прибывшие также были вынуждены скрыться за дверью отделения милиции. Прибытие подмоги еще больше разозлило повстанцев. Они бросали камни в окна, стали проникать в помещение райотдела, выбрасывать на улицу сейфы, документы, жечь их. Это зрелище было удручающим, оно сопровождалось возгласами, криками. Полковник Черный вспоминает, что у повстанцев было оружие. Но официальные документы это не подтверждают.

Милиционеры из кабинетов перебрались в коридор, закрыли дверь и забаррикадировались. Был перерезан кабель телефонной связи. Дважды мятежники штурмовали дверь. Представляли ли они, что их ожидало, если бы они прорвались? Они были безоружны, а их противники вооружены до зубов. Думали ли они, что идут на верную смерть? Очевидно, что их охватил азарт людей, освободившихся от страха и сражавшихся на баррикадах.

Сколько людей принимало участие в событиях? Иван Глинка называет цифру 600. Свидетельства многих очевидцев говорят, что их было намного больше. Вся территория, подходы и выходы, прилегающие дворы были заполнены, их было больше тысячи. Пономарев-Беседин верно пишет, что на митинг прибывали люди из других районов. Он отмечает, что собравшихся было несколько тысяч.

Именно в это время милиционеры, которые укрылись в подвале, через окна начали стрелять в толпу. Были убитые и раненые. Сколько? Об этом расскажем дальше.

Пономарев-Беседин пишет, что Соцгород буквально взорвался; был захвачен телеграф, переворачивались и поджигались милицейские и пожарные машины, люди били милиционеров. Действительно, милиционеров избивали, и им стало опасно появляться на улицах. Что касается других фактов, то это преувеличение. Были сожжены 2 мотоцикла, перевернута пожарная машина, порезаны ее шланги, огнем уничтожена часть мебели, выбиты окна.

Утром была вызвана бригада жилищного управления, которая быстро ликвидировала повреждения. Люди, которые приходили, почти ничего не замечали. Милиция (очевидно подразумевались тактические соображения) больше в это помещение не возвращалась, ей было выделено другое здание.

Но вернемся к баталии на Соцгороде. Окруженных в доме охватили панические настроения. Среди них были не только криворожские милиционеры, но и другие представители власти. Например зав.отделом обкома Божко, начальник областного управления, генерал Мельник, прокурор области Чубарь. Им действительно угрожала печальная перспектива. Хотя мятежникам и не выгодно было поджигать помещения, потому что верхние этажи этого здания были их жильем.

Дошли слухи о других выступлениях, действительно хулиганского характера. Об этом пишет в своих воспоминаниях полковник Коваль. Когда вся криворожская милиция была мобилизована на Соцгород, в районах почти не осталось милиционеров. Настоящие криминальные элементы начали грабить магазины, прохожих.

Охваченные паникой представители правящей элиты стали думать о спасении. Некоторые из них переоделись в женскую одежду и через окно второго этажа убежали. Паника улеглась, когда стало известно, что в город направлены войска. Таким образом, против восставших возник единый фронт армии, милиции, дружинников, партийного руководства. Руководила их действиями бригада ЦК КПУ, которую возглавлял второй секретарь обкома Чебриков, ему помогал первый секретарь горкома Олейников, который покинул Московский пленум и вернулся в город.

Начался третий этап правозащитного движения, его разгром, безжалостная расправа.

С прибытием солдат засевшие в помещении милиции приготовились к атаке. По сигналу, с криками «Ура» открыли все двери, овладели кабинетами, через окно выскакивали во двор, стали хватать всех подряд, арестовывать и отправлять в управление ВД города по улице Ленина.

Солдаты внутренних войск сняли ремни и ими били мятежников по чем попало. Им помогали дружинники, как пишет П.К.Саворский, тоже вооруженные ремнями. Есть свидетельства, что они применяли обрезки труб, арматуру, которые были завернуты в бумагу или ветошь. Многие правозащитники было сфотографированы, чтобы доказать их участие в событиях. Солдаты танковых войск несли патрульную службу на улицах, по несколько раз проверяли каждого, кто входил в этот район или выходил из него.

По официальным данным, были убиты 4, ранены 15 человек. Двое раненых находились в тяжелом состоянии. Для их спасения из Киева был вызван профессор.

Очевидно, что и эти данные занижены. В устной беседе, перед тем, как написать воспоминания, П.К.Саворский сказал, что только из окон подвала были убиты 7 человек. Такие же данные называет и газета «Хроника».

Ветеран металлургического института Е.И.Лебедина, которая дежурила в те дни, рассказывала, что у нее сложилось впечатление, будто началась война. Стрельба продолжалась всю ночь. Опасность была и для жителей всех домов. Студенты пединститута спасались, закрыв окна матрасами. До сих пор можно услышать рассказ о мальчике, который вышел на балкон и был застрелен (ходит версия и о девочке).

Во время массовых арестов и избиений 86 человек были арестованы, 36 получили тяжелые травмы. Все люди были потрясены такой расправой. Доцент Скиба С.М. пишет, что все его 8 дядьев, которые работали на различных предприятиях, говорили об этом с большой грустью. Тогда на улицах можно было увидеть избитых, окровавленных людей. Среди медиков до сих пор существует мнение, что тогда по больницам было размещено около 200 раненых и искалеченных.

Через три дня состоялись похороны убитых. Полковник В.Р.Фесенко вспоминает, что партийная и государственная власть боялись, что в это время состоятся новые беспорядки. Но жестокая расправа над людьми настолько их деморализовала, что беспорядков не было.

Но правозащитников ждали еще большие испытания. Позорным было то, что эти мужественные и благородные люди, которые рисковали жизнью ради законности и правопорядка, против бесчеловечного отношения к людям, даже коммунисты и комсомольцы, были охарактеризованы как хулиганы, и это клеймо лежит на них до сих пор. Это видно из постановления ЦК КП Украины «О нарушении правопорядка и хулиганских проявлениях в Кривом Роге». В таком духе принимали постановления и другие инстанции.

Все они требовали наказать участников тех событий, как хулиганов. «Прокурору Чубарю, — говорится в постановлении бюро обкома, — В кратчайшие сроки провести следствие по выявлению активных участников хулиганских действий, привлечь их к уголовной ответственности» (2, 348). Всего 41 граждан были осуждены, как злостные хулиганы, которых к этому преступлению подтолкнуло пьянство.»

Alex Noyt, Национальное бюро расследований Украины

4 транші по 200 тис доларів, — The Insider підтвердив фінансування Зеленського російським ФСБ. Розслідування

zel-pidhuilo1-500x456

The Insider, той самий, що у співпраці з The Bellingcat (який зробив неоціненний внесок у розкриття участі Росії в окупації Донбасу і Криму), розкрив участь агентів ГРУ Петрова і Бошірова в отруєнні Сергія Скрипаля та його дочки в Солсбері, підтверджує фінансування Зеленського ФСБ та ГРУ ЗС РФ . Зокрема, в схемі задіяні Малофєєв і Сурков.

«Я уважно вивчив листування (ви можете теж – там посилання варто). І це не схоже на фейк. Найбезневинніше з можливих пояснень – люди Зеленського просто мало цікавилися тим, хто їх фінансує», – написав у Twitter російський журналіст Роман Доброхотов.

Проект російських спецслужб з втручання у вибори в Україні мав назву «Буратіно», пише у своєму розслідуванні The Insider.

Ще у 2014 році у Суркова був план фінансування кандидата-коміка, про це стало відомо задовго до того, як Зеленський став думати про участь у виборах. У 2014 році був зламаний масив листування партії ЛДПР, і там виявилися документи, пов’язані з Донбасом. Серед них були службові записки з печатками і підписами, копія паспорта Пушиліна Дениса Володимировича (людина Суркова, один з лідерів терористів ДНР) та інші документи, які складно підробити, а головне — нема чого підробляти. У цих масивах були також і документи про проект «Буратіно», який розробила команда Пушиліна, а реалізовувати його було доручено перебіжчикові з СБУ Єгору Соболєву.

zel-buratino1-1
Документи зі зламаної бази російської ЛДПР 2014 року окреслюють план «Буратіно», що дуже нагадує кампанію Зеленського.

Цей план, отриманий групою анонімних хакерів з серверів ЛДПР у транші 3 Гбайт документів, розкриває російський політичний технологічний план, щоб залучити до українського парламенту партію на чолі з коміком. Це було розповсюджено знову після першого туру президентських виборів, який відбувся 31 березня 2019 року, журналістом Христо Грозевим.
zel-buratino2-500x398
З моменту оприлюднення у вересні 2014 року деякі документи все ще розміщені тут. (Хак, ймовірно, продовжує жити в потоках прихованої мережі. Якщо ви знайдете його, будь ласка, надішліть повідомлення. Поки що ми змогли знайти лише половину).

Чи автентичні витоки? У публікації від 2014 року Христо Грозев привертає увагу до кількох критеріїв, які можна використати для відповіді на це запитання.

По-перше, величезний розмір траншу і послідовний опис документів дозволяють підозрювати, що потрібно було б надто багато зусиль, щоб підробити так багато файлів.

По-друге, наявність контенту, недоступного з інших джерел, таких як проект інтерв’ю Жириновського з «Аргументи і Факти», яке ніколи не вийшло, і зміст, який не можна сфабрикувати, – наприклад, позов Жириновського до суду проти української держави, особисті рахунки та голосові записи – все це підтверджує, що документи є справжніми.

Також там міститься листування з лідерами російських маріонеткових республік на сході України, Луганської та Донецької «народних республік», їхні паспортні дані, схема транспортування палива з Росії до «республік», а також плани щодо створення там прес-центру.

Лідер російської партії ЛДПР Володимир Жириновський 3 квітня 2019 року заявляв, що ЛДПР визнає українські вибори, якщо переможе Володимир Зеленський.

7 квітня 2019 року український центр «Миротворець» звернувся до українських правоохоронців з наступним зверненням:

«25 лютого 2019 року офіцер російських спецслужб Пінчук Андрій Юрійович, після узгодження з поки невідомими особами, дав безпосередню вказівку фактичного власника кріптобіржі WEX і бойовику з ДНР Хавченко Дмитру Васильовичу періодично виводити з криптовалюта в готівкову форму значні суми грошей з метою подальшої їх передачі за наявними каналам для фінансування передвиборної кампанії кандидата в Президенти України Володимира Зеленського. З огляду на, що зазначені дії російських спецслужб несуть загрозу національної безпеки України, інформуємо вас для прийняття подальших невідкладних рішень ».

Сайт «Миротворець» посилається на зламану листування екс-бойовика ДНР Дмитра Хавченко, керівника кримського відділення Союзу добровольців Донбасу. Хавченко — людина Олександра Бородая, який, в свою чергу, працював піарником Костянтина Малофєєва, а після вторгнення в Україну його було проголошено прем’єр-міністром ДНР.
rus-okup-donbas1-500x333

Фото з зламаного листування. Хавченко на фото праворуч від Бородая.

Полковник ФСБ Андрій Пінчук, який засвітився в листуванні про яке йдеться у розслідуванні на сайті «Миротворець», також брав активну участь у війні проти України і був призначений в той період «міністром держбезпеки ДНР». Нагадаємо, що в той же період міністром оборони ДНР був Ігор Гиркин (Стрєлков), який раніше також працював у Малофєєва і не приховував, що є полковником ФСБ Росії.

rus-okup-donbas2-500x424
Андрій Пінчук (другий зліва від Суркова).

Сьогодні Пінчук очолює Московське відділення Союзу добровольців Донбасу, в той час як Хавченко, нагадаємо, очолює Кримське відділення. Курирує організацію Владислав Сурков.

Судячи з листування, в ніч на 25 лютого 2019 року року Андрій Пінчук сигналізує Дмитру Хавченко про те, що слід перевести «перші 200 тисяч» на «акції коміка», а решта буде вирішуватися в залежності від результатів соціології. Хавченко через кілька годин відповідає, що починає «вивід з крипти» і що гроші прийдуть адресату протягом тижня:
Kloun2
На наступний день Хавченко пише лист на адресу штабу Зеленського в місті Миколаїв ([email protected]), де стоять лише дві цифри — 4 і 200. Як можна зрозуміти з контексту попереднього листа, мається на увазі, що погоджено 4 транші по 200 тис доларів.
Kloun3
Достовірність поштової скриньки The Insider вдалося встановити, поговоривши з іншими учасниками листування Хавченко, чиї листи також були виявлені в цьому масиві. Також The Insider вдалося знайти старе резюме Пінчука, де вказано саме ця email адреса.

pinchuk-fsb1

Розслідувачі «The Insider» і «The Bellingcat» раніше розкрили співробітників ГРУ «Петрова і Бошірова», а також участь ГРУ ЗС РФ в організації перевороту в Чорногорії.

Сергій Федорчук, Національне бюро розслідувань України

#Коломойский для Украины — это как 100 Свинарчуков. Расследование

Kolomoyskiy10

Тётя Роза:

— Изя, а как ты оцениваешь эффективность деятельности Коломойского для Украины?
— Не могу сказать точно, Сёма. Но где-то примерно, как 100 Свинарчуков. А может и больше.

Карл Волох:

Читая Коломойского.

Нормальные люди удивляются, с чего вдруг олигарх, как последний совок, ругает МВФ, хвалит дефолт и утверждает, что в Венесуэле (!) дела лучше, чем в Украине? Беня, в отличие от обработанных телевизором лохов, прекрасно знает, что история с национализацией Привата и попытка получить украденное из банка с акционеров — большей частью не самодеятельность Порошенко, а результат давления американцев (через МВФ). И это не изменится ни после ухода с должности Порошенко, ни после воцарения марионетки Коломойского на Банковой, ни после того, как партия Слуга народа станет частью правящей коалиции. То есть, в случае, если президент-инфант или будущее правительство начнёт играть с Беней в поддавки, неизбежен кризис в отношениях с Западом, отказ от кредитования и пр.

Что это означает для олигарха практически? А то, что следует формировать в общественном мнении отрицательное отношение к Западу и МВФ, а также готовить к почти неизбежному в этих условиях будущему дефолту. Именно такими мессиджами переполнен известный программно-президентский сериал и все последние интервью Коломойского.

Готовьтесь, лохи: Беня ради своих шкурных интересов пойдёт на изоляцию страны от Запада и легко спустит её народ в унитаз. Что он, в общем, не очень-то и скрывает.

И хотя тупорылые 73 процента именно такого отношения и заслуживают, но ведь в стране и вполне нормальные люди живут. Их-то за что?

Sergey Fursa:

Вторая серия интервью Коломойского – и снова кровь из глаз. Но теперь не потому, что Коломойский раскрывается как личность, как в первой части. А потому что тезисы, которые он озвучивает, ужасны и могут ожидаемо звучать от Шарикова, но никак от одного из самых богатых людей Украины.

Что говорит Коломойский?
— Хуже не будет. А все плохо что случилось, то МВФ и пророк его Порошенко.
— Сценарий 1917 года может быть неплохим решением
— В Венесуэле сейчас лучше чем в Украине (читайте – дефолт это прекрасно).
— В Норвегии люди получают газ по себестоимости
— МВФ заставил повысить тарифы, чтобы довести людей до разорения и поставить страну на колени
— Супрун страшное зло, еще и вакцинация, которая, правда, непонятно тут причем

Каждый из этих тезисов либо ложен (Норвегия, где одни из самых высоких коммунальных тарифов в мире) либо ужасен сам по себе (сценарий 1917 года). Но все они укладываются в один вариант мировоззрения. Запад это зло (это ведь они довели Венесуэлу, утверждает вслед за российскими телеканалами украинский олигарх), Украине нужен свой путь. Один в один повторяя тезисы и сценарий сериала «Слуга народа». И тут есть три варианта.
— это Коломойский писал сценарий «Слуги народа» или по крайней мере озвучивал ключевую идею
— Коломойский судит о мире по сериалу «Слуга народа»
— просто случайно совпало

О Коломойском можно говорить все что угодно, но он не глуп. А значит вряд ли он может судить о мире по сериалу, по крайней мере по такому дешевому, как «Слуга народа»…

Пропаганда социализма от олигарха, помноженная на тезисы российской пропаганды – вот тот опасный коктейль, который предлагает нам Коломойский. Когда такие вещи озвучивает студент ПТУ, то можно понять, что он так думает. Когда такие вещи говорит умный и богатейший человек, это означает, что он хочет, чтобы выпускник ПТУ так думал. А также пенсионерка, учительница и слесарь третьего разряда. И теперь главный вопрос – зачем? Зачем олигарху навязывать определенные мысли населению? Только для того, чтобы подтолкнуть это население к определенным действиям. Олигарх хочет заставить людей выгнать МВФ и кредиторов из страны, потому что они мешают ему жить. Не людям, а именно олигарху. И он запускает механизм «стокгольмского синдрома», когда люди, которых он годами использовал и на которых наживался, должны помочь ему избавиться от его проблемы и сделать это должны за свой счет. Мы же помним, что именно украинский народ должен принести деньги на Майдан и избавить олигархов от гнета МВФ.

Почему Коломойский подталкивает нас к этому решению? Одна цифра, которая все объясняет. В 2013 году отношение состояния украинский олигархов, входящий в список Форбс, к украинскому ВВП, составляло 18%. На сегодня эта цифра – 13%. Сокращение почти на треть. Это сокращение влияния. И это ночной кошмар олигархов. Особенно Игоря Коломойского. Они беднеют относительно украинского народа. И этот процесс надо срочно остановить. Коломойскому надо.

И для этого нужно избавиться от МВФ. Который приучает играть по правилам. И желательно избавиться от влияния США, где ФБР очень хочет увидеть у себя на «собеседовании» господина Коломойского. Не украинскому народу это надо. Потому что без МВФ украинский народ повторил бы как раз путь добрый венесуэльцев, которые, по мнению Коломойского, живут гораздо лучше украинцев при минимальной зарплате в 8 долларов в месяц, инфляции в миллион процентов в год и курсе валют, который никто не знает (поэтому и посчитать корректно сейчас ВВП на душу населения там просто невозможно).

Это тот путь, который предлагает Украине Коломойский. Это тот путь, который предлагает Украине сериал «Слуга народа». Это тот путь, на который, возможно, наставляют избранного президента его старые друзья. Это плохой путь для Украины. Но прекрасный для олигархов. И не только для Игоря Коломойского. Не говоря уже о том, что это мечта любого олигарха – запустить процесс передела собственности когда ты при власти. А Коломойский всем своим видом показывает, что теперь при власти именно он.

И да, хотелось бы услышать мнение Зеленского на счет таких советов…

Национальное бюро расследований Украины

Російські бойовики в односторонньому порядку відмінили режим припинення вогню, — #ООС

rus-okup-8

Бойовики на Донбасі в односторонньому порядку скасували режим припинення вогню, повідомляє 40ka.info.

Про це йдеться у повідомленні на офіційній сторінці Операції об’єднаних сил у Facebook.

«За повідомленням української сторони СЦКК, о 10.00 08.05.2019 від команди СММ ОБСЄ отримано повідомлення про припинення в односторонньому порядку російськими бойовиками на Сході України режиму припинення вогню у вздовж усієї лінії зіткнення», — сказано у повідомленні.

В прес-центрі заявили, що було припинено роботи по відновленню будівель, які були пошкоджені в наслідок обстрілів.

«Через нахабне порушення Мінських домовленостей російськими окупаційними військами, було припинено роботи по відновленню будівель, які були пошкоджені в наслідок обстрілів. Через байдужість окупантів до потреб мирних жителів Донбасу призупинено відновлення житлових масивів у населених пунктах Мар’їнка та Красногорівка», — повідомили в прес-центрі ООС.

ЗЕбанда хоче знати все про доходи українців, отримати відсоток з «амністування» нерухомості та 5% з доходів заробітчан

zel-zarobitchane1-500x289

У ЗЕбанді новообраного президента Володимира Зеленского розглядають можливість введення загального декларування доходів громадян, повідомляє 40ka.info.

Про це заявив «експерт» ЗЕбанди Зеленського Данило Гетманцев, який відповідає за сферу економіки, фінансів і оподаткування в інтерв’ю виданню Цензор.НЕТ.

«Наступний пункт наших пропозицій — загальне декларування доходів. Воно не буде стосуватися тільки тих, хто отримує доходи від держави. Скажімо, пенсіонерів…», — зазначив Гетманцев.

Також він підтримав проведення податкової амністії в Україні.

«І це дозволило вивести на світ божий 117 мільярдів доларів, не тільки в грошах, але і в інших активах. Адже амністувати потрібно не тільки капітал, але і, скажімо, нерухомість, яка є в Україні і за кордоном, інші цінності», — розповів «експерт», додавши, що така амністія не торкнеться чиновників, де є питання корупції.

Гетманцев підкреслив, що амністія капіталу не буде працювати на доходи, отримані злочинним шляхом.

«У нашому проекті закону записано, що доходи, здобуті злочинним шляхом, отримані від корупції або торгівлі людьми, на них не поширюватиметься амністія. І якщо якийсь умовний корупціонер скористається амністією, а потім буде доведено, що він є злочинцем, гроші будуть конфісковані. За Кримінальним кодексом» — запевнив радник Зеленського.

Нагадаємо, що улюблений кремлівський блазень Володимир Зеленский — новий президент України. Він набрав більше ніж 73% голосів виборців. Це рекордний відсоток в історії України.

Не повірите, якщо в Україні 135 податкових платежів, то у Швеції — лише два! У Гонконгу, Катарі й на Мальдівах — по три.

У Черкасах сильно побили журналіста Вадима Комарова, він у важкому стані

zhurn-2013-1-500x422

У Черкасах жорстоко побили відомого місцевого журналіста Вадима Комарова, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це розповів голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко на своїй сторінці в Facebook.

За його словами, Комаров перебуває в реанімації «у надзвичайно важкому стані».

«Журналіст часто порушував резонансні теми, реально дратував багатьох у Черкасах, хто мав велику владу і великі гроші», — додав Томіленко.

Зазначається, що Комаров у своїх публікаціях не раз порушував дуже гострі теми, зокрема, нещодавно писав про обставини п’яного бунту в Черкаській колонії №62. Він також писав про розкрадання бюджетних коштів, незаконне будівництво, корупцію в Черкаській міськраді. У 2016 році журналіста намагалися застрелити.

Пізніше депутат Черкаської міськради Олександр Радуцький повідомив у Facebook, що Комарова прооперували, він перебуває в комі.

У поліції Черкаської області повідомили, що за фактом нападу на черкащанина відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 121 (Умисне тяжке тілесне ушкодження) Кримінального кодексу України.

Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Там повідомили, що напад на жителя Черкас стався в суботу близько 9 години ранку на одній із вулиць у центрі міста.

«Як стало відомо правоохоронцям, потерпілий йшов по вулиці та на нього напав невідомий чоловік, який завдав йому тілесних ушкоджень, після чого зник з місця події», — додали в поліції.

НАЗК викрило нардепів Дмитра Святаша та Ярослава Дубневича у конфлікті інтересів

Dubnevych1

Національне агентство з питань запобігання корупції виявило, що двоє нардепів — Дмитро Святаш та Ярослав Дубневич — реалізуючи депутатські повноваження, діяли у власних інтересах, повідомляє 40ka.info.

Як розповіли у прес-службі НАЗК, за виявленими фактами складено протоколи про адмінпорушення за ч.2 ст. 172-7 КУпАП (Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів), їх скеровано до суду.

Зазначимо, покарання за цією статтею — штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за умови вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів – накладення штрафу від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За даними НАЗК, інформація про порушення нардепами надходили від журналістів, громадських організацій та активістів.

«НАЗК зібрало докази, які підтверджують, що депутати мали особисту зацікавленість у розгляді судом такого подання. З’ясовано, що правоохоронні органи здійснюють досудове розслідування кримінального провадження за фактом привласнення кредитних коштів АТ „УкрСиббанк“, виготовлення та використання підроблених документів. В рамках розслідування було накладено арешт та передано в управління АРМА нерухоме майно і корпоративні права низки підприємств, зокрема ТОВ „Легалплейс“ та ТОВ „Укрбізнес ЛТД“, засновником яких є дві юридичні особи: ТОВ „ФАВ-Україна“ та компанія „Файмарк Рісорсиз Корп“, Панама», — повідомили у НАЗК.

Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ФАВ-Україна» є мати Дмитра Святаша.

Також встановлено, що депутату видавались довіреності, згідно з якими він є повноважним представником другої компанії – «Файмарк Рісорсиз Корп», засновника ТОВ «Легалплейс» та ТОВ «Укрбізнес ЛТД», наділений повноваженнями керівника, неодноразово брав участь у загальних зборах учасників цих товариств та у прийнятті рішень, що стосувались діяльності зазначених товариств.

«Щодо Дубневича було встановлено, що в рамках досудового розслідування кримінального провадження за фактом заволодіння понад 300 мільйонів куб. м. природного газу НАК „Нафтогаз України“ було накладено арешт та передано в управління АРМА цілісні майнові комплекси „Новороздільська ТЕЦ“ та „Новояворівська ТЕЦ“, належні ТОВ „Енергія-Новий Розділ“ та ТОВ НВП „Енергія-Новояворівськ“, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є безпосередньо депутат», — йдеться у повідомленні.

Встановлені обставини свідчать, що Святаш та Дубневич вчинили дії та прийняли рішення в умовах реального конфлікту інтересів: користуючись наданими їм депутатськими повноваженнями щодо права на конституційне подання, разом з іншими народними депутатами України звернулися до Конституційного Суду з конституційним поданням, щодо якого у них наявний приватний інтерес, заявили в НАЗК.

#Коломойський тепер сєпар? Відео

zel-pidhuilo1-500x456

Близький до новообраного президента Володимира Зеленського мафіозі Ігор Коломойський озвучив кремлівський темник, що війна з Росією на сході України – це «громадянський конфлікт», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це він заявив в інтерв’ю «Bihus.info».

«Громадянський конфлікт, можна сказати і громадянська війна, але це занадто глобально, а це громадянський конфлікт», — вважає він.

За його словами, на сході України «воюють українці з українцями», а Росія «підтримує одну частину українців і якби її не було, то українці уже давно помирилися».

Він вважає, що в Україні відбувається «внутрішній громадянський конфлікт, внутрішня громадянська війна, яка має гарячу фазу на Донбасі і холодну фазу по всій країні».

Коломойський пояснив, що «холодна фаза – це ненависть один до одного».

«Ми ж розуміємо, що коли йде революція, то є дві сторони, які протистоять одна одній. Те ж саме і тут», — вважає він.

Водночас, за його словами, під час президентства Януковича був злочинний режим і іншого шляху, крім як «повстання», не було.

За його словами, революція це завжди погано. «Майдан – це погано, тому що влада Януковича довела до Майдану, але революція це завжди погано».

Дружина Зеленського купила пентхауз у Криму за половину вартості – Reuters. Фото

zel-imperator1-500x300

Дружина новообраного президента України Володимира Зеленського Олена у 2013 році купила елітну квартиру в Лівадії менш ніж за половину ринкової вартості в екс-нардепа, олігарха Олександра Буряка.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань Українипосиланням агентство Reuters.

Зазначається, що трикімнатний пентхауз у житловому комплексі «Імператор» у Лівадії (біля Ялти в окупованому з 2014 року Криму) по сусідству з Лівадійським палацом на узбережжі Чорного моря Зеленська купила у квітні 2013 року за 163 893 доларів.

Про це свідчить декларація про доходи її чоловіка Володимира Зеленського та український реєстр прав на нерухоме майно.

Агентство зазначає, що у 2012 році, згідно з даними сайту нерухомості domik.ua, квартири в ЖК «Імператор» продавалися за ціною від 3500 до 4000 доларів за квадратний метр.

На іншому сайті, indoor-estate.ru, квартири в цьому будинку у 2012 році продавалися мінімум по 2800 долари за квадратний метр.

«Кримський агент із нерухомості на умовах анонімності підтвердив, що квартири, порівнянні з квартирами в ЖК „Імператор“, зазвичай продавалися в 2013 році за ціною від 2500 до 3000 доларів за квадратний метр, але ціна могла доходити й до 5000 доларів за метр», — йдеться в матеріалі.

У реєстрі прав на нерухоме майно Зеленська вказана чинним власником пентхаузу в Лівадії.

«Ця квартира була виставлена на продаж у квітні агентством нерухомості „Причал 82“ за ціною 790 668 доларів, тобто за ціною, вчетверо більшою за ту, яку було заплачено 2013 року, або по 5 195 доларів за квадратний метр», — пише Reuters.

Агентство не змогло з’ясувати, чому квартиру 2013 року продали за ціною, значно нижчою за ринкову.

Зазначається, що ані Зеленський, ані його дружина не відповіли на прохання про коментар. Олександр Буряк, який продав квартиру, по телефону відмовив агентству в коментарі з цього приводу та не відповів на письмові питання.

Агентство звернулося за коментарем до олігарха Ігоря Коломойського, якого пов’язують із Зеленським.

«Коломойський висловив Reuters думку, що Буряк продав квартиру Зеленській дешево, оскільки його банк не мав ліквідності і йому необхідно було швидко отримати готівку. Він не навів доказів на підтвердження цієї думки», — йдеться в матеріалі.

Буряк — колишній депутат українського парламенту, який разом зі своїм братом Сергієм були контролюючими акціонерами Брокбізнесбанку, принаймні з 2010 року, поки вони не продали мажоритарний пакет акцій у середині 2013 року.

Агентство зазначає, що неназвані колишні керівники Брокбізнесбанку перебувають під слідством за підозрою у привласненні грошей банку, починаючи з 2012 року. Водночас Reuters не може стверджувати, що під слідством перебуває саме Олександр Буряк. Сам він не відповів на питання з цього приводу.

Зазначається, що український Національний банк оголосив Брокбізнесбанк неліквідним 28 лютого 2014 року, через 10 місяців після продажу квартири Зеленській.

Reuters також повідомляє, що, за даними виборчої комісії, Буряк був спостерігачем від Зеленського у рідному місті шоумена, Кривому Розі, на виборах президента 2019 року.

Агентство пише, що в ході президентської кампанії Зеленський позиціонував себе як людину, що стоїть осторонь від заможної еліти українського бізнесу та політики. Однак описана угода з купівлі пентхаузу в ЖК «Імператор» показує, що родина Зеленського отримала вигоду від угоди з членом тієї самої заможної еліти.

Олександр Буряк був депутатом Верховної Ради 4-го, 5-го та 6-го скликань: спочатку від «Нашої України», а потім – від БЮТу. ЗМІ називали його одним з найбагатших тодішніх нардепів.

Повзуча #окупація: путін готує роздачу паспортів РФ усім українцям

Putin-shur1

Президент РФ Володимир путін заявив, що в Москві думають над тим, щоб надавати громадянство Росії у спрощеному порядку не тільки жителям ОРДЛО, але і всім українцям, повідомляє 40ka.info.

«Ми взагалі думаємо про те, щоб надавати в спрощеному порядку громадянам України наше громадянство» — заявив він на прес-конференції в Пекіні, передає російський «Інтерфакс».

Крім того, президент РФ назвав «страшилками» твердження про те, що надання паспортів РФ жителям Донбасу дорого обійдеться російському бюджету.

«Що стосується обговорення цієї теми: я думаю, що в обговоренні цієї теми, перш за все, особливо з точки зору „страшилок“ для російського бюджету, для наших бюджетників, ось ці „страшилки“ вкидаються, безумовно, тими людьми або тими політичними силами, які не хочуть, щоб Росія якось підтримувала людей, які проживають на Донбасі», — заявив він.

Президент РФ підкреслив, що рішення про громадянство не було спонтанним, і «не приймалося з кондачка».

«Ми все прорахували. І кількість можливих претендентів на наші паспорти, і кількість пенсіонерів з цього числа. Це приблизно одна третина з того контингенту, який, як ми вважаємо, може претендувати на наше громадянство», — відзначив Путін.

24 квітня 2019 року Володимир путін підписав указ про спрощений порядок отримання російського громадянства для жителів окупованих районів Донецької та Луганської областей.

Міністерство закордонних справ України назвало «юридично нікчемним» указ президента РФ Володимира Путіна про спрощену видачу російських паспортів українцям в ОРДЛО та заявило, що це рішення має на меті дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації в Україні у післявиборчий період.

Рада Безпеки ООН зібралась на екстрене засідання, щоб обговорити указ президента РФ про спрощений порядок отримання російського громадянства жителям ОРДЛО.

Його учасники наголосили, що «паспортний указ Путіна» підриває суверенітет України.

У Великій Британії заявили, що такі дії Росії — це спроба дестабілізувати Україну. Дії РФ засудили також Німеччина і Франція.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що українські дипломати працюють над посиленням міжнародного тиску на Росію через рішення про видачу паспортів РФ жителям окупованої частини Донбасу.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: