Епідемія так званого свинячого грипу, або А/Н1/N1, звалилася на нас, як сніг на голову. Хоча ще навесні фахівці застерігали про можливий спалах небезпечної вірусної інфекції з настанням нового епідемічного сезону. А європейські експерти вже в серпні прогнозували істотне зростання кількості інфікованих штамом вірусу А/Н1/N1. Однак іще в четвер увечері ми лягали спати, будучи впевненими, що ніякої епідемії в Україні немає, а прокинулися вже «у світовій пандемічній зоні так званого каліфорнійського грипу, який раніше називали свинячим». Принаймні так охарактеризував ситуацію міністр охорони здоров’я України Василь Князевич. Із вечора на всіх телеканалах лунала одна й та сама інформація — епідемії немає, вірус іще не ідентифіковано, результати аналізів будуть наступного тижня. І ми повинні були цьому вірити. Навряд чи щось кардинально змінилося за одну ніч, крім позиції міністерства, звісно. І ми знову повинні йому вірити.

У такій екстремальній ситуації стрімко поширюється не лише інформація, а й паніка, яка може підштовхнути людей до різних непродуманих, а часом і небезпечних дій. Самолікування — одна з них. І хоч би скільки запевняв міністр: причина смертей у тому, що люди пізно зверталися в лікарню, статистика летальних випадків свідчить сама за себе — досі немає верифікованих діагнозів жертв. Як і від чого лікували в цьому разі?!

До списку трьох областей, де з початку жовтня лютує епідемія, додалися нові — Рівненська, Волинська і Чернівецька, деякі джерела називають і Закарпаття. У п’ятницю, коли верстався номер, було відомо, що в Західному регіоні від пневмонії померли 34 особи, серед них двоє дітей і лікар, який контактував із хворими. Трохи згодом з’явилася інформація, що жертв уже 37, за уточненими даними, серед них не один, а чотири лікарі. У Львівській області, яку віруси атакували однією з перших, у наказовому порядку вирішили підключити студентів-медиків — вони повинні будуть працювати з хворими вдома. Цікаво, чи мають чиновники на це право? І чи подбали вони про засоби індивідуального захисту для них? І що зможуть зробити ці діти, якщо лікарі з великим досвідом роботи розгублено розводять руками — з такою пневмонією вони раніше справи не мали. Восени справді підвищується рівень захворюваності верхніх дихальних шляхів, але летальні випадки реєструють рідко — один-два на місяць, а тут рахунок жертв іде вже на десятки. Людина приходить у палату своїми ногами, а вже за кілька годин у легенях настають необоротні явища.

Інфекціоністи і вірусологи Національного медичного університету ім. О.Богомольця, яких «ДТ» попросило прокоментувати ситуацію, насамперед звернули увагу на нетиповий перебіг пневмонії — надто короткий час минає від перших проявів хвороби — нежить, дряпання в горлі, кашель — до крупозного запалення і набряку легенів. Наші джерела в МОЗ повідомили, що й у столиці вже є перша жертва пневмонії, але вносити її в статистику поки що «не рекомендується», спалах у Києві прогнозують через 7—10 днів.

Чим і як лікуватимуть хворих, якщо в столиці з липня минулого року не фінансують статей бюджету, призначених на придбання медикаментів, дезинфікуючих засобів, засобів індивідуального захисту для медперсоналу? Постільна білизна, рушники, халати тощо прати немає де і немає за що — стаціонари викручуються хто як може. Про який епідрежим може йтися в такій ситуації?! І як тут виконувати рекомендації МОЗ, котрий запевняє, що врятуватися від інфекції можна, якщо грамотно чхати — у рукав, наприклад, часто мити руки з милом, проводити вологе прибирання в приміщеннях.

Ненабагато краще медикаментозне забезпечення й у регіонах, які вже відчули удар епідемії. Львів’яни повідомляють, що антибіотиків у них залишилося від сили на два—три дні. У Тернополі всі скаржаться на те, що навіть елементарну маску неможливо купити в аптеках, не кажучи вже про противірусні мазі, що їх фахівці вважають справді ефективними.

З одного боку, можна тільки вітати рішення влади про карантин, у тому числі в навчальних закладах. Але, наказавши студентам очистити гуртожитки, тим самим створили нову проблему. Діти поїхали додому, але не виключено, що слідом за ними вирушать і збудники пневмонії, що їх ніяк не можуть розпізнати в наших лабораторіях. Що буде зі студентами, коли вони почнуть хворіти вдома, в селах, де немає не те що поліклініки, а навіть фельдшерсько-акушерського пункту?! Пораду-вимогу міністра звертатися до лікаря при перших симптомах захворювання буде дуже важко виконати. І якщо в обласних лікарнях досі не знають (або приховують) точного діагнозу, то що можуть записати в картку призначень у якійсь амбулаторії або навіть ЦРЛ? Лікуватимуть на око — зніматимуть симптоми ГРВІ, а потім розводитимуть руками — не допомогло! Сьогодні, як ніколи раніше, особливо болісно вдарила по нас відсутність доступної і якісної первинної меддопомоги, а також майже повний параліч лабораторно-діагностичної служби.

Не до кінця зрозуміло, чому МОЗ не звернувся в європейські лабораторії раніше — адже епідемія почалася в перших числах жовтня, тоді ж, за словами одного із заступників міністра, було зареєстровано й перші летальні випадки.

Про діагнози цими днями сперечаються всі, але поки що немає чіткої відповіді з авторитетної лабораторії, — все це тільки здогади. У четвер, 29 жовтня, на засіданні Кабінету міністрів В.Князевич сказав, що результати будуть наступного тижня, але вже наступного дня, 30 жовтня, з’явилися дані про те, що в одних хворих було виявлено свинячий грип, а в інших — ні. Що ж тоді послужило причиною пневмонії?

Сьогодні стурбовані й розгублені не тільки пацієнти, а й лікарі, — досі не відомо, що насправді стало причиною епідемії та смерті такої кількості людей. Як і чим лікувати в такій ситуації тих, хто звертається по медичну допомогу?..

Ми маємо кілька версій подій, але без верифікованого діагнозу — це поки що лише припущення. Залишається одне — дочекатися висновків лабораторії, чий авторитет не піддається сумніву, і враховувати їх, розробляючи стратегію й тактику боротьби з епідемією. Клініцисти стверджують: щоб ідентифікувати вірус, справді потрібно багато часу — інколи два-три тижні. Але в нашій ситуації це смерті подібне — за словами чернівецьких медиків, молода пацієнтка згоріла від пневмонії буквально за дві години.

Вчора на позачерговому засіданні уряду з приводу епідемії було озвучено такі дані. Станом на 29 жовтня, кількість хворих становила близько 40 тисяч, із них 3,5 тис. дітей. Померло 30 чоловік. Усього госпіталізовано 951 особу, з них 497 дітей. За останні десять днів особливо загострилася ситуація в Тернопільській області, де зареєстровано близько 30 тисяч хворих. Насторожує, що хвороба підкошує переважно молоде працездатне населення. Вік більшості тих, хто помер, — від 20 до 50 років, не вдалося врятувати також двох дітей. Особливістю епідпроцесу є його швидке поширення по території. Випадки захворювання вже реєструються у Вінницькій, Хмельницькій, Закарпатській та Київській областях. Ще одна тривожна особливість — стрімкий перебіг від початку захворювання до розвитку атипової пневмонії, яка дуже важко піддається лікуванню.

Керівництво Мінздоров’я в підготовлених для Кабміну матеріалах каже, що «про серйозні наслідки у випадку поширення інфекції попереджало ще навесні. Наприкінці квітня уряд прийняв відповідне розпорядження, яким передбачалася централізована закупівля медикаментів, тест-систем, засобів індивідуального захисту і дезінфікуючих засобів, лабораторного устаткування».

Чи не час запитати: як і куди використано гроші, виділені на боротьбу зі свинячим грипом? Ще у квітні було прийнято рішення про виділення 50 мільйонів гривень із держбюджету на заходи для протидії епідемії. Судячи з інформації, виділено їх було не тільки на папері, — влітку проводилися тендери, йшли закупівлі. Але навіть сьогодні, у розпал епідемії в кількох областях, ви не знайдете на офіційних сайтах — куди й на що було витрачено ці гроші. Може, тому, що витрачалися вони традиційно для нашої країни — за відпрацьованими схемами. По-перше, не було вибору — вирішили, що все — від тест-систем і медикаментів до лабораторного устаткування — буде краще купувати в одного учасника. Не уточнюватимемо — для кого. Це справа компетентних органів. За наявними в «ДТ» даними, Генеральна прокуратура отримала необхідну інформацію, і тепер з’ясовує, для кого й під кого прописували такі схеми. По-друге, добрий намір витратити пару мільйонів гривень на закупівлю тест-систем для діагностики грипу — не тільки сезонного, а насамперед А/H1N1, обернувся, м’яко кажучи, конфузом. Наші джерела в Мінздоров’ї повідомили, що тендер дивним чином виграла фірма, яка не виробляє тест-систем для практичної охорони здоров’я. Кажуть, чиновники, які благословили цю угоду, й самі здивувалися, довідавшись про цей «секрет» виробника. До речі, ми б хотіли, як кажуть, із перших вуст почути, як було використано виділені 50 мільйонів, і зателефонували першому заступникові міністра охорони здоров’я, головному санітарному лікарю України Олександру Біловолу. Проте, щойно почувши «Дзеркало тижня», він ухилився від відповіді, пославшись на прес-конференцію, хоча тоді він її не проводив.

Вочевидь, таким чином було використано не тільки кошти, призначені на закупівлю тест-систем. Сьогодні з’ясувалося, що навіть у столичних аптеках немає одноразових пов’язок та масок, оксолінової мазі, яка дуже ефективно захищає від проникнення інфекції в організм. (До речі, міністр В. Князевич на брифінгу в Мінздоров’я 30 жовтня заявив, що Україна забезпечена противірусними препаратами в повному обсязі.) І лише коли, як мовиться, вдарив грім, Мінздоров’я взялося за посилення протиепідемічних режимів і розробку заходів із мінімізації епідемії. Власне, а що заважало це робити раніше? Про закупівлю 15,5 млн. доз якої вакцини «для профілактики пандемічного грипу» йдеться? І наскільки ефективно проводити вакцинацію проти сезонного грипу в період епідемії?

До останнього часу фахівці санепідслужби рекомендували робити щеплення проти грипу, не особливо уточнюючи, проти якого — сезонного чи т.зв. свинячого. Проти останнього в нас ще немає вакцини, тому й радили трохи туманно — коліть ту, яка є, вона однак допоможе. Львівські лікарі категорично виступають проти вакцинації, вважаючи, що в нинішній ситуації це остаточно «доб’є» імунітет. Вчені теж вважають, що вакцинація під час епідемії — не просто помилка, а злочин. Поки що всі сходяться на тому, що найбільш прийнятними засобами зміцнення імунітету залишаються традиційні: — мед, малина, калина, цибуля, часник. До речі, наші бабусі дуже успішно лікували онуків трав’яними чаями, а дорослим на стіл ставили натертий хрін із буряком — він містить у 20 разів більше вітаміну С, ніж лимон. Медикаменти рекомендують приймати все-таки під наглядом лікаря — щоб не зашкодити.

Ольга СКРИПНИК, Лідія СУРЖИК, газета “Дзеркало тижня”