Сообщения с тегами ‘парламент’

Яйця по 100 грн і зарплата «мертвим душам», — у Раді зловживають бюджетними коштами. Подробиці

stan-deputatom1-300x201

 

На утримання парламенту загалом виділяють мільярд гривень, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

У їдальні Верховної Ради закупали яйця по 100 гривень, а службовими авто парламенту користуються нардепи, що мають власні транспортні засоби.

Про це йдеться в сюжеті ТСН.

Мільярд гривень з державного бюджету витрачається на утримання будівлі Верховної Ради. Це зарплатня народних депутатів та працівників апарату. А ще транспортні видатки, харчування, лікування, закупівля техніки тощо. Як саме розподіляються кошти — дізнатися не можуть навіть народні депутати.

«Монополія на безперевірочну діяльність завжди викликає бажання позловживати», — каже парламентар Валерій Карпунцов.

Інформацію про видатки адміністрація Верховної Ради приховує.  Кажуть, реформувати апарат лише почали. Щороку депутати заявляють  про наміри економити бюджетні кошти, але кошторис Верховної Ради лише зростає.

У парламенту є своя автобаза. Тут забезпечують пересування керівництва парламенту, голів фракцій, делегацій і депутатів. У диспетчерській кажуть: замовлень небагато, безкоштовним автопарком користуються менше, ніж  половина нардепів, але зазвичай дзвонять не найбільш нужденні.

«Замовляють. Багаті частіше», — каже диспетчер автобази Ради Ілона Борзенко.

ТСН склала рейтинг депутатів, які найчастіше їздять із водіями парламенту, хоча мають і свої власні авто. Сергій Сажко використав  у цьому році 887 літрів державного бензину, Оксана Корчинська — 596, Богдан Матківський наїздив 887 літрів пального, Юрій Левченко та Олена Масоріна — більше ніж по 700 літрів. Чемпіоном виявився Денис Силантьєв. Він витратив майже тонну бензину. Враховуючи, що таких нардепів одиниці, у комітеті дивуються — чому автобаза не зменшує витрати.

#Аваков побив рекорд із прогулів урядових звітів у Раді. Подробиці

avakov-vidstavka1-500x349 (1)

 

Глава МВС у 2016 році був лише тричі з 15 засідань «години запитань до уряду». Про це повідомляє sprotiv.org.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, який цього року відзначився рекордною кількістю прогулів урядових звітів у Верховній Раді, продовжує ігнорувати парламентарів.

Зазначається, що замість Авакова на засідання прибула його заступник Тетяна Ковальчук.

Варто зазначити, що міністр був присутній за рік особисто лише тричі з 15 засідань «години запитань до уряду».

При цьому Аваков прогулює і засідання Кабінету міністрів. Міністр був на кожному четвертому засіданні. З’явився на 28 з 38 засідань, проведених після призначення прем’єром Володимира Гройсмана.

П’ята колона Росії у Верховній Раді: Яків Безбах, Олександр Вілкул, Юрій Бойко, Віталій Хомутиннік, Євген Мураєв. Розслідування

zrada-Sirko1

 

Україна – країна парадоксів. Мова не лише про те, що в нас дивним чином поєднується шалене багатство і велика бідність. Парадокс у тому, коли дехто віддає своє життя за незалежність у війні з агресором, а дехто думає про те, якби пошвидше відновити економічні зв’язки з Росією та нарікає, що не може заробити. Одні думають про те як захистити і звільнити свою країну. Інші – як закрити на все очі і вести торгівлю з окупантами. Одні хочуть нової України, а інші мріють, щоб все лишилось як було. Найгірше те, що люди, які є вихідцями з минулого і готові здати Україну, перебувають не десь на задвірках суспільства. Вони спокійно сидять в українському парламенті і там агітують за відновлення дружби і партнерства з Росією.

11 жовтня 2016 року позафракційний народний депутат з Дніпра Яків Безбах скликав брифінг у стінах парламенту. На ньому він заявив про те, що починає створення парламентської групи з народних депутатів, які ставлять за мету відновити економічну співпрацю з Російською Федерацією і виступатимуть за повне скасування санкцій проти Росії. Русофіл у Верховній Раді виявився не один. Дуже швидко про підтримку такого кроку висловилися ряд нардепів. Серед них представники «Опозиційного блоку» Олександр Вілкул і Юрій Бойко. А також їх колишній соратник і друг по Партії регіонів, який зараз очолює олігархічну групу «Відродження», Віталій Хомутиннік. Ще один позафракційний депутат, екс-член «Опозиційного блоку», а тепер один з лідерів партії «За життя» Євген Мураєв в ефірі телеканалу «112» закликав владу України повністю скасувати взаємні санкції з Росією.

Що означать такі заяви і дії народних депутатів? Вони означать тільки одне: в український парламент пробралася п’ята колона Москви, яка тепер має можливість здійснювати свою роботу під прикриттям депутатської недоторканості. І лише чекає вдалого моменту, щоб показати свою справжню сутність. Цих прихильників нового курсу на зближення з Росією зовсім не турбує питання Криму чи Донбасу. Пролита українська кров також не обходить нових апологетів «руского міра». Незважаючи на те, що Партія регіонів припинила своє існування, її ідеї і носії цих ідей зуміли вдало пристосуватися і проникнути у парламент. Вони не стали інші, не змінилися. І звісно ж не розкаялися. «Регіонали» і носії ідей «руского міра» сповна скористалися слабкістю і нерішучістю української влади, щоб вижити і відродитися.

Яким чином взагалі колишні члени Партії регіонів і їх союзники, які допомагали Януковичу встановлювати диктатуру, проникли у склад парламенту? У всьому винен недосконалий закон про люстрацію. У першій його версії пропонувалося не дозволити колишнім «регіоналам» і тим, хто підтримував закони про диктатуру 16 січня, брати участь у виборах різних рівнів. Однак, таку редакцію толерантна більшість парламенту порахувала занадто жорсткою. Таким чином, всі колишні «регіонали», отримали право знову балотуватися на виборах. Напевно не дарма у лавах деяких правлячих нині сил затесалися наближені до «регіоналів» особи.

Не обійшлося у цій ініціативі про відродження дружби з Росією без впливу українських олігархів. У 2014 році в декого були ілюзії, що мовляв, не всі олігархи погані, є серед них хороші і патріоти. Насправді для олігархів українського формату не існує поняття батьківщини чи національних інтересів. Єдине, що їх обходить, це те якби їм і далі мати можливість отримувати надприбутки та визискувати українські ресурси. Те, що Коломойський чи інші олігархи вдавали з себе патріотів у 2014 році зовсім не означає, що вони стали ними. Та й агітація за відновлення економічних контактів з Російською Федерацією йде саме від олігархату і його представників.

Спочатку прихильники дружби з Москвою почали просувати тезу, що нібито більшість українців виступає за відновлення економічних стосунків з Росією на довоєнний рівень. Потім відбувся Міжнародний економічний форум у Києві, де вже прозвучали ідеї перегляду режиму санкцій з Москвою. Почали лунати гасла, що без Росії нам ніяк не справитися, що наші економіки пов’язані і ми не зможемо встати з колін, поки нам не допоможе агресор. У жовтні ж цього року такі ідеї вилилися у спробу організувати в парламенті клуб відродження економічних зв’язків з РФ.

Нардеп Яків Безбах, який став ініціатором зазначеної ідеї, в часи Януковича був членом Партії регіонів. Його пов’язують з олігархом Віктором Пінчуком – зятем Леоніда Кучми. Віталій Хомутиннік є наближеним до іншого олігарха Ігоря Коломойського. Вадим Новінський, Юрій Бойко, Олександр Вілкул теж належать до досить заможних людей. Всіх їх і не лише їх об’єднує прагнення максимальних прибутків. А декого з них – особлива прихильність до Росії, яку вони ніколи не назвуть агресором чи окупантом.

Коли українські багатії скаржаться на те, що втратили ринки збуту, то що заважало їм знайти нові ринки? Насправді їх більше турбує небажання витрачати кошти на модернізацію свого виробництва. Повернути хід часу назад навряд чи вдасться. За роки війни імпорт і експорт з України в Росію і навпаки кардинально впав. Росія перестала бути нашим головним економічним партнером. І це закономірно. Однак деякі сили в Україні хочуть повернення до минулого. Їхня жадібність, обмежений світогляд і відсутність патріотизму грає на руку Кремля і прирікає українців на злидні.

Ця ініціатива є виявом активності п’ятої колони Росії в українському парламенті. Очевидно, такі кроки були би неможливі, якби нинішня влада була послідовною в протидії російській агресії: розірвала би дипломатичні стосунки з державою агресором, запровадила би реальні санкції проти бізнесу держави-окупанта, в судовому порядку визнала би Росію — державою-агресором. Але цього досі не зроблено, що дозволяє піднімати голову російським реваншистам. Взагалі українській владі варто було б звернути більшу увагу на активістів відновлення дружби з Росією. Можливо, настав час ініціювати звернення до ГПУ та СБУ з вимогою притягнення до кримінальної відповідальності Безбаха та інших депутатів, які увійдуть в цю групу, за державну зраду та підтримку держави-агресора. Так би мала б зробити влада, яка не хоче, щоб діяльність п’ятої колони привела до втрати незалежності. Проте, зважаючи на дивну безхарактерність нинішньої правлячої еліти, невідомо, чи зважиться вона на такі рішучі кроки. І саме через цю мягкотілість влади п’ята колона все ще сподівається на свій шанс.

Святослав Ворон, Національне бюро розслідувань України

Депутаты обойдутся нам почти в миллиард гривен, а #Порошенко в 1,7 млрд грн

stan-deputatom1-300x201

 

В правительстве Гройсмана, похоже, решили в следующем году не обижать депутатов и чиновников. Поэтому на 2017 год им существенно увеличили финансирование, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Так, на обеспечение деятельности парламента заложено 987,8 млн гривен. В бюджете-2016 их запросы были скромнее — на деятельность депутатов закладывали 628 млн грн.

Для обеспечения работы аппарата президента в следующем году будет выделено более 1,7 млрд грн. В 2016-м запросы президентской команды тоже были поскромнее — всего 1,17 млрд грн.

Получается, что в 2017-м расходы на депутатов и чиновников по сравнению с этим годом вырастут в полтора раза. Для сравнения: среди простых бюджетников больше всего обещают добавить учителям и врачам. Им повысят тарифный разряд, в результате чего их доходы вырастут на 20-30%. При этом всем остальным зарплаты и пенсии поднимут всего на 10,1%, большую часть из которых съест инфляция (8,1%).

Как говорится, почувствуйте разницу.

«ВР не повинна дозволяти проходимцям», — Ірина Геращенко вимагає покарати Ігоря Луценка за безпілотник

Rada-dikari1

 

Перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко вимагає у регламентного комітету покарати народних депутатів, які запустили безпілотник у сесійній залі, повідомляє sprotiv.org.

Вона вимагає від комітету розглянути “це порушення і на три дні позбавити права відвідувати засідання Верховної Ради” тих, хто запустив безпілотник.

“ВР не повинна дозволяти проходимцям, які випадково опинилися в сесійній залі, перетворювати вищий законодавчий орган на цирк, тому що подібне уявити в сесійній залі будь-якого європейського Парламенту неможливо. Цей літальний апарат коштує 3 тис. доларів, і сьогодні, коли щодня на фронті вбивають наших хлопців, це – ганьба людині, яка не на фронті, сюди його приносити. жувати гумку і посміхатися, — вважає Ірина Геращенко.

Нагадаємо, народний депутат з фракції «Батьківщина» Ігор Луценко запустив у сесійній залі ВР безпілотник. Це сталося під час розгляду законопроекту №2966-д про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг.

Перед голосуванням за цей законопроект Ігор Луценко з ложі, де зазвичай розміщуються судді у сесійній залі, запустив дрон, чим викликав шквал емоцій у парламентаріїв.

У зв’язку з цим голосування не відбулося. Законопроект підтримало тільки 188 народних депутатів.

За поддержку судебной реформы депутатам платили от $10 тысяч, — Никита Василенко. Видео

Poroshenko-cukerka1-500x283

 

Депутатам Верховной Рады давали от десяти тысяч долларов за то то, чтоб они голосовали за изменения в Конституцию в части правосудия, рассказал в эфире «112 Украина» профессор журналистики, доктор наук Никита Василенко.

Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Василенко отметил, что эту информацию ему сообщили народные депутаты.

«В парламенте по прежнему замешаны большие деньги. В моем близком окружении находятся некоторые нардепы. Именно поэтому я могу себе представить стоимость одного голоса. За то, чтоб вставить свою пластиковую карту в аппарат для голосования могут заплатить очень много. Не шантаж, не суд не позволит повлиять на украинских политиков. Влиять на них могут только деньги в сумме от $10 тыс.», -заявил Василенко.

Напомним, президенту Петру Порошенко удалось казалось бы невозможное — мобилизовать в Верховной Раде 300 голосов с лихвой для переписывания Конституции и запуска судебной реформы, которая добавила ему полномочий. Правда, ради этого главе государства пришлось пойти на широкие договоренности, которые могут иметь далеко идущие последствия вплоть до принятия закона о выборах на неподконтрольных территориях и внесения в Конституцию изменений касательно особого статуса Донбасса.

Ляшко-Артеменко-спорт-деньги. Расследование

Lyasko-zek1-300x212

Самый радикальный Олег Ляшко по бабьи истерит: его однопартийца Андрея Артеменко (а за кампанию – еще одного пламенного радикала Сергея Рыбалко) вызвали на допрос в полицию. Караул, это политическое преследование! А ведь еще в октябре 2014 года я рекомендовал Ляшко повнимательнее присмотреться к своим кандидатам в парламент, указывая прежде всего на Артеменко. два года отсидевшего в СИЗО. Но, видимо прав был Тарас Черновол, утверждавший, что список «радикалов» в парламенте – на сто процентов продажный (за исключением певицы Огневич (которая оказалась любовницей Льовочкина) и прочих «рабочих и колхозников»).

Артеменко – яркий персонаж украинского политикума. Птенец гнезда Игоря Бакая, в 1999 году по его протекции возглавил ФК «ЦСКА-Киев» Минобороны и одновременно стал советником тогдашнего мэра Александра Омельченко. А в 2002-м его арестовали, обвинив в нарушении четырех статей УК и хищении без малого четырех миллионов долларов.

Артеменко продавал футболистов за рубеж через оффшорку «Denvell trading LLC», с которой крал выручку в собственный карман и карман своей супруги.

До этого тем же занимался его предшественник Тополов (будущий министр угольной промышленности). Но если Тополов крал умело и осторожно, то Артеменко непростительно тупо. И если бы в Украине судьям вдруг не позволили закрывать уголовные дела, то сидел бы нынче Артеменко не в парламенте, а доматывал срок на зоне.

Отсидев два года под следствием, Артеменко вдруг стал раковым больным и вышел под поручительство четырех депутатов-регионалов. Вскоре стремительно выздоровел, а потом 2007-м закрыл дело через суд. Он успел поруководитель фракцией БЮТ в Киевсовете, затем перебежал к регионалам… После чего его следы затерялись.

Но уже в 2014-м Артеменко восседал в президиуме на съезде «Правого сектора», в котором он заведовал финансами! А буквально через несколько месяцев вдруг всплыл в проходной части списка радикалов Ляшко. Причем, до этого он в порочащих связях с РПЛ не был замечен.

И ведь если бы тогда Ляшко вовремя отреагировал на призыв прессы повнимательнее присмотреться к персоне Артеменко, сегодня не было бы поводов для истерик…

Казалось бы, какие могут быть претензии: не пойман – не вор, все вопросы Артеменко порешал в далеком 2007 году через наш податливый суд. Но дело в том, что еще два года назад я писал о дополнительном эпизоде его бурной деятельности, который не получил должного следственного развития. Быть может, именно это стало поводом для нынешнего мужского разговора со следователем?

Напомним: должность президента футбольного клуба МО г-н Артеменко получил по протекции Игоря Бакая, во времена Кучмы – главы Госуправделами, руководителя «Нефтегаза» и пр. Кроме того Бакай известен по одному весьма успешному бизнес-проекту: он вместе с ныне покойным столичным мафиозо «Рыбкой» вывел в свет братьев Кличко. В то время они являлись лишь охранниками «Рыбки». Мафиозо вывез братьев в Нью-Йорк, свел с Доном Кингом, который заинтересовался молодыми перспективными спортсменами. Бакай и «Рыба» были в долях боксерского бизнеса братьев. И когда этот проект начал приносить деньги, их стали обслуживать люди и компании, подконтрольные партнерам по бизнесу. Вполне вероятно, с использованием схем по «минимизации налогообложения». И тут вновь всплывает Андрей Артеменко.

В распоряжении автора совершенно случайно оказались материалы служебной переписки прокуратуры Киева, которая в начале 2000-х расследовала финансовые злодеяния Артеменко.

РАПОРТ

Доповідаю, що в моєму провадженні знаходиться кримінальна справа N50-2750 за обвинуваченням колишнього керівника державного підприємства Міністерства оборони України «Футбольний клуб ЦСКА-Київ» Артеменка А.В. у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15, ч.5 ст. 191; ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 208; ч. 2 ст. 366 КК України.

В ході слідства у справі, 10 квітня 2002 року, було проведено обшук у службовому кабінеті Артеменка А.В. в приміщенні Київської міської державної адміністрації, під час якого вилучено комп’ютерний системний блок «Версія» серійний N5497 (S/NO: 001371300).

Згідно висновку експертизи комп’ютерного обладнання N1781 від 13.05.2002, на накопичувачі на жорстких магнітних дисках (НЖМД) з системного блоку комп’ютера Артеменка А.В., вилученого в ході обшуку, виявлено знищені документи (відновлені в ході експертного дослідження), які містять інформацію, що стосується функціонування компанії «Denvell TradingLLC».

Серед таких документів ліцензійні контракти між Клічко Віталієм, Клічко Володимиром та компанією «Denvell Trading LLC», датовані 05.03.2000 та 10.03.2000 відповідно. Згідно даних контрактів, компанія «Denvell Trading LLC» набувала прав на трансляції матчів за участю братів Клічко на території України протягом 2000 р. (тобто до 31.12.2000 р.). Також на НЖМД виявлено контракт аналогічного змісту між компанією Denvell Trading LLC” та компанією «TaurusFilm GMBX & Co» (Германія), датований лютим 2000 р.

Слідством отримано достатні докази того, що фактично компанія «Denvell Trading LLC» не є стороною відповідних договірних відносин, а всю діяльність, пов’язану з їх реалізацією здійснює особисто Артеменко А.В., використовуючи документи компанії «Denvell Trading LLC».

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що документи компанії «Denvell Trading LLC» були використані Артеменком А.В. в якості знаряддя розкрадання у інкримінованих йому епізодах злочинної діяльності, з метою забезпечення повноти слідства, зокрема додаткового доказового підтвердження зв’язку між Артеменком А.В. та нібито компанією «Denvell TradingLLC», виникла необхідність у допиті братів Кличко з наступних питань:

1. Чи укладались ними договори, знищені файли з текстом яких виявлені у комп’ютері Артеменка А.В.? Якщо укладались – за яких обставин, яка у цьому була участь Артеменка А.В., як, на їх думку, текст таких договорів опинився на НЖМД комп’ютера Артеменка А.В.?

2. Чи знають вони представників (власників, посадових осіб, керівників, засновників) компанії «Denvell Trading LLC»? Якщо так – кого саме, за яких обставин відбулось знайомство з ними, які стосунки з ними, протягом якого часу підтримували? Що їм відомо про відношення Артеменка А.В. до компанії «Denvell Trading LLC»?

3. Чи знайомі вони з Артеменком А.В.? Якщо так – за яких обставин відбулось знайомство, які стосунки з ним підтримували, протягом якого часу?

4. Чи мала права на трансляцію матчів за їх участю компанія «Taurus Film GMBX & Co» (Німеччина) у 2000 р.? Якщо так, що їм відомо про взаємовідносини з продажу цих прав, які існували між вказаною компанією та компанією «Denvell Trading LLC»? Яка була необхідність компанії «Denvell Trading LLC» укладати контракти з одного і того ж приводу одночасно з компанією Taurus Film GMBX & Co” (Німеччина) та з самими братами Клічко?

Прошу Вас надати сприяння у проведенні зазначених допитів, оскільки покази, які можуть бути отримані внаслідок їх проведення, матимуть важливе доказове значення для розслідування даної кримінальної справи, встановлення у ній об’єктивної істини.”

Напомню: Ляшко двое суток блокирует работу законодательного органа, требуя создания парламентской группы по расследованию оффшорного скандала. Сам по себе «Панамский скандал» высосан из пальца. Но об этом как-нибудь в другой раз. Но если Ляшко настаивает, то парламентские следователи прежде всего должны заняться изучением оффшорной деятельности N16 в списке РПЛ.

Олег Єльцов, Національне бюро розслідувань України

Ахметов домовляється з Ляшком і Яценюком. Розслідування. Відео

ahmetov-sponsor1-500x281

 

Попри оголошний президентом курс на деолігархізацію вони – олігархи – залишаються ключовими фігурами у політично-владних конструкціях.

Журналіст Михайло Ткач розповів про закулісну гру Ріната Ахметова, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Хрещений батько ДНР таємно зустрічався з лідером Радикальної партії Олегом Ляшком та головою уряду Арсенієм Яценюком.

Після цих зустрічів у парламенті відбулися радикальні зміни.

Подробиці у сюжеті найкращого журналіста-розслідувача:

Почему рэкетир, ворюга и коллаборант Сергей Дунаев сидит у нас в парламенте? Письмо

Dunaev-Sergyi4

 

Раздобыл старое письмо жительницы Лисичанска спикеру горсовета Бараннику, где она описывает, как нынешний нардеп от «Оппозиционного блока» Сергей Дунаев забрал деньги и машину у её сына. До того как стать крепким хозяйственником нардеп Дунаев подрабатывал рэкетиром, но кого в нашей стране волнуют такие мелочи?

Dunaev-Sergyi-list1-1Dunaev-Sergyi-list2-500x287

 

Дунаев не слишком известен в Украине, а зря. По своей разрушительной мощи не уступает какому-нибудь сепарскому батальону. За время его мэрства в Лисичанске остановились почти все промышленные предприятия, а завод «Лисичанская сода» был уничтожен полностью. На его месте сейчас пустырь.

В 2014 году Дунаев прикрывал боевиков, захвативших СБУ в Луганске от штурма и затягивал время, пока они формировали свою «армию юго-востока». В период оккупации города поддерживал батальон «Призрак» Мозгового и размешал его на своём заводе «Мехстекло». Затем опять избрался депутатом и заседает в нашем парламенте.

Зачем Украине такой депутат? Почему рэкетир, ворюга и коллаборант сидит у нас в парламенте? У меня нет ответа на этот вопрос.

Конечно, пока такая публика будет придумывать для нас законы, можно забыть о реформах и оставить всякую надежду на прогресс.

Денис Казанский, Национальное бюро расследований Украины

Православний чекіст: 10 фактів про Андрія Деркача. Розслідування. 6 фото

Derkach-Andryi1

 

Вихованець академії КДБ, партнер кримінальних авторитетів, лобіст Москви — що така одіозна людина робить в українському парламенті?

Народний депутат від «Волі народу» Андрій Деркач вніс до закону «Про державний бюджет на 2016 рік» поправку, яка ставить під загрозу скасування віз для українців – про відтермінування системи електронного декларування до 2017 року. Запровадження такої системи є однією з умов отримання Україною безвізового режиму з Європейським Союзом.

Національне бюро розслідувань України нагадує про те, ким насправді є народний депутат України Андрій Деркач.

1. Чекіст у третьому поколінні

Дід Андрія Деркача служив у НКВС і був «репресований» у сталінські часи – при черговій зміні керівництва. Батько Андрія Деркача також вихованець системи КДБ. У 1973 році закінчив вищі курси КДБ СРСР. Леонід Деркач – фігурант «касетного скандалу», на плівках Мельниченка зафіксовані його розмови з Леонідом Кучмою, зокрема, про журналіста Георгія Гонгадзе.

Деркач-молодший пішов по стопах своїх батька і діда. У 1989 році закінчив Харківське вище воєнне командно-інженерне училище ракетних військ, з 1990 по 1993 рік навчався у вищій школі КДБ імені Дзержинського у Москві (зараз – Академія ФСБ Росії). Потім нетривалий час попрацював в СБУ Дніпропетровської області і швидко пішов у політику. Однак, судячи з подальшої кар’єри назавжди залишився в системі КДБ-ФСБ.

2. «Похресник» Кучми

Тривалий час Деркач-молодший працював в апараті Кучми

Тривалий час Деркач-молодший працював в апараті Кучми

Політична та бізнес кар’єра Андрія Деркача не була б настільки успішною, якби не підтримка «сім’ї». І мова не лише про впливового тата. Ще в часи, коли Деркач-старший працював на «Південмаші» начальником «першого відділу» (фактично – відділ КДБ на підприємстві), він потоваришував з Леонідом Кучмою, який також працював на головному ракетобудівному підприємстві СРСР. Вони навіть породичалися – дружини Кучми і Леоніда Деркача є сестрами. Ставши президентом, Кучма призначив свого друга головою СБУ. Як згадував Андрій Деркач, він «ріс у сім’ї Кучми, сидів у нього на колінях».

Андрій Деркач – сват Володимира Литвина: донька першого Тетяна одружена з сином екс-спікера ВР Іваном. Весілля Деркачі і Литвини відгуляли якраз у розпал силового протистояння на Майдані — за кількасот метрів від епіцентру революції.

3. Представник «хрещеного батька» російської мафії Семена Могилевича

Наприкінці 90-х Андрія Деркача називали неформальним представником в Україні боса російської мафії Семена Могилевича, який у свою чергу тісно пов’язаний із російським ФСБ та особисто Володимиром Путіним. І це зайвий раз доводить, що для російських «чекістів» батько і син Деркачі – свої люди.

Могилевич – мафіозі світового масштабу, один з «хрещених батьків» російської організованої злочинності, чиї інтереси простяглися від Росії та України до США. Він – один з найбільш розшукуваних американським ФБР злочинців, організатор корупційної схеми поставок газу в Україну. Злочинна організація Могилевича також займалася контрабандою зброї та ядерних матеріалів, алкоголю, сигарет, торгівлею наркотиками, «кришуванням» проституції та відмиванням коштів від злочинної діяльності.

На плівках Мельниченка зафіксована розмова Кучми та Деркача про Могилевича, яка свідчить, що голова СБУ щонайменше двічі зустрічався з мафіозі у Києві, а «дон Семен» отримував через нього певні прохання від Кучми.

У інтерв’ю «Дзеркалу тижня» у 1999 році Леонід Деркач заперечував, що знайомий з Могилевичем і заявив, що «немає жодного епізоду на території України, де б ця людина або його соратники порушували закон». На що отримав жорстку відповідь представника американського ФБР: «Могилевич є одним з «хрещених батьків» російського організованого злочинного світу. Порівняння главою СБУ в публічному інтерв’ю відомого всім правоохоронним органам Заходу одного з найнебезпечніших кримінальних лідерів Могилевича з Фордом, одним із засновників автомобілебудівної індустрії США, було сприйнято в США особливо болісно і викликало сумніви щодо серйозності намірів СБУ активно виконувати рішення політичного керівництва України щодо боротьби з організованою злочинністю».

У 1999 році Андрій Деркач нібито допоміг Могилевичу та «алюмінієвому королю» Росії Михайлові Черному, також тісно пов’язаному з російським криміналітетом, отримати контроль над Миколаївським глиноземним заводом – одним з найбільших в Європі підприємств кольорової металургії.

4. Торговець зброєю

За інформацією ЗМІ, Андрій  Деркач на початку 2000-х спробував стати «збройним бароном», зайнявшись нелегальним продажем зброї у «гарячі точки». Масштаби були настільки серйозними, що у 2001 році керівники військової розвідки України з подачі давнього ворога Деркачів Євгена Марчука звернулися до президента Кучми з доповідною, в якій йшлося про те, що  причетність родини Деркачів до незаконної поставки озброєнь в ряд азіатських і африканських країн загрожує національній безпеці України.

Крім того, «Україна кримінальна» опублікувала коментар кримінального авторитета Леоніда Вульфа, який перебував у ізраїльській в’язниці, щодо готовності  свідчити про причетність Деркачів та Вадима Рабиновича (нині – один з лідерів Опозиційного блоку) до незаконних поставок зброї в «гарячі точки» – від Балкан до Іраку. За словами Вульфа, «є інформація про те, що вони поставляли стрілецьке озброєння і важке озброєння руху «Талібан» і «Аль-Каїді». Остання, до речі, отримувала зброю і від Семена Могилевича.

5. Атомний король

Derkach-Andryi3-500x311

В 2000-х Андрій Деркач, на той час президент «Енергоатому», спробував реалізувати амбітний проект – узяти під контроль усю «атомку» України. 29 грудня 2006 року за рішення уряду Януковича було створено Державний концерн «Укратомпром», до складу якого увійшли заводи енергомашинобудування та інститути, що проектують блоки АЕС. Очолив новостворений концерн, звісно, сам Андрій Деркач. За словами президента Віктора Ющенка, схема Деркача передбачала, що в подальшому стратегічні підприємства, які увійшли до складу концерну мали бути приватизовані – всупереч законам, які забороняли продаж стратегічних підприємств.

У грудні 2007-го прем’єр Юлія Тимошенко скасувала постанову про створення «Укратомпрому». У червні 2008-го керівництво уряду звинуватило Деркача у тому, що на посту керівника «Енергоатому» він скоїв фінансові зловживання на суму 3,6 млрд. грн.

6. Політичний хамелеон

"Помаранчевий" Андрій Деркач після перемоги Ющенка

“Помаранчевий” Андрій Деркач після перемоги Ющенка

Деркач – депутат ВР останніх шести скликань. І кожного разу набирав іншого політичного окрасу. В його партійному портфоліо – блок «За єдину Україну»,  партії «Трудова Україна», Соціалістична партія, партія «Справедливість» і, звісно, Партія регіонів, яку він двічі представляв у ВР.

16 січня 2014 року голосував за так звані «диктаторські закони», ставленики Деркача на Сумщині возили «тітушок» у Київ на боротьбу з Майданом. А вже через кілька місяців Деркач активно підтримував на виборах Петра Порошенка. Зараз перебуває у групі «Воля народу», яку сформував із депутатів-бізнесменів покійний волинський олігарх Ігор Єремеєв.

7. Господар Сумщини

У ході місцевих виборів 2015 року уся країна спостерігала, як нащадок роду Терещенків Мішель вів нерівну боротьбу за пост мера Глухова проти ставленика Андрія Деркача. Проти Терещенка брутально застосовували адмінресурс, провокації, але попри все він зумів перемогти увесь ресурс «смотрящого» за Сумщиною.

У Деркача-молодшого теплі стосунки з Петром Порошенко

У Деркача-молодшого теплі стосунки з Петром Порошенко

«Деркач був прокучмівський, потім проющенківський, потім проянуковичівський. Зараз він говорить, що він пропорошенковский. У будь-якому випадку він вважає, що Сумщина – його королівство. І ми робили кампанію проти системи Деркача, який зараз контролює все-все на Сумщині. Губернатор (Микола Клочко – НБРУ) – це людина Деркача, прокурор – людина Деркача, міліціонери – люди Деркача, ректор університету (Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка» – НБРУ) – людина Деркача, головний лікар – людина Деркача. На Сумщині школа-інтернат не може поміняти жінку, яка прибирає кімнати, без дозволу Деркача», – заявляв Мішель Терещенко.

Деркач справді дуже агресивно реагує на спроби зазіхнути на його королівство. У 2012 році міліція затримала на 72 години кандидата від ВО «Свобода» Артема Семеніхіна, який балотувався в одному окрузі з Деркачем. Його примушували написати зізнання та явку з повинною у справі про шахрайство, пригрозивши, що заарештують його дружину, а дитину віддадуть у дитячий будинок. За словами Семеніхіна, присутній на допиті начальник районного відділу відверто заявив, що «це справа політична, з метою залякати і скомпрометувати українських націоналістів». Тоді ж невідомий молодик навідався до батьків «свободівця», заявивши, що їм разом з сином потрібно в ноги кланятися і просити пробачення в Андрія Деркача, якщо не хочуть «отримати рештки тіла свого сина». Невідомий наголосив, що Деркач має безмежний вплив як у органах влади, так і в кримінальному середовищі.

У 2015 році 33-річний Артем Семеніхін впевнено переміг на виборах мера Конотопа. Схоже, Сумщина добряче втомилася від свого «короля»…

8. Липовий кандидат наук

Андрій Деркач гордиться наявністю шести (!) дипломів – п’ять з яких після навчання у Академії КДБ, мабуть. А також статусом кандидата юридичних наук. Свого часу дисертацію Деркача уважно проаналізувало «Дзеркало тижня». Мотивацію Деркача видання визначило відразу і точно: «Андрію Деркачу, президентові НАЕК« Енергоатом», генеральному директору державного концерну «Укратомпром» не дають спокійно спати лаври «проффесора» Януковича, кандидата економічних наук «надзвичайного» міністра Н. Шуфрича та іже з ними. І вирішив він, що для нормального самовідчуття перебування в списках партії відомих учених-регіоналів, і до того ж перебуваючи (поки ще) при великих фінансових потоках, необхідно використати унікальну можливість поповнити їхні ряди».

«Смішним розділом автореферату для спеціалістів є наукова новизна отриманих нашим героєм результатів. Виявляється, дана робота «є першим самостійним комплексним дослідженням, яке присвячене теоретичним та практичним проблемам контролю у галузі ядерної та радіаційної безпеки». Але найсмішніше в дисертації Деркача, на думку «Дзеркала тижня», це наступне: «Серед особистого внеску автора в наукову новизну відзначаються уточнення понять «ядерна безпека», «радіаційна безпека» і обґрунтування необхідності приведення у відповідність з приписами міжнародно-правових актів понять «ядерна установка», «ядерний матеріал», «ядерна шкода». Інакше кажучи, Андрій Деркач банально собі привласнив лаври впровадження наукової термінології, яка використовувалася задовго до нього.

9. Друг Росії

Крім дисертації Андрій Деркач написав і кілька книг. Серед них – «Україна і Росія: Випробування дружбою». Дружба з Росією – улюблена тема політика. Свого часу він навіть заснував у парламенті депутатське об’єднання «У Європу разом з Росією», секретарем якого, до речі, став відомий українофоб Дмитро Табачник. Деркач навіть пропонував зробити цю фразу девізом української зовнішньої політики, стверджуючи, що євроінтеграція України без Росії неможлива. Цікаво, що однойменний розділ на особистому сайті Деркача зараз видалено.

10. Православний олігарх

Андрій Деркач разом із Вадимом Новинським та Петром Порошенком входить до числа так званих «православних олігархів» – групи великих бізнесменів, які спонсорують УПЦ Московського патріархату і суттєво впливають на внутрішнє життя цієї конфесії, а також дбають про її інтереси в Україні. Точніше, стежать, щоб вона не надто відходила від генеральної лінії, визначеної у Москві. «Цікава деталь: підозріло часто по праву руку від Порошенка у всіх церковних ініціативи чомусь постійно виникає відомий гарант інтересів Московського патріархату в Україні – Андрій Деркач», – зазначає відомий релігіє знавець Катерина Щоткіна.

Про вагу Деркача у середовищі Російської православної церкви свідчить такий промовистий факт: у 2004 році він був єдиним політиком, який брав участь у чаюванні Володимира Путіна у митрополита Володимира, коли президент РФ відвідував Києво-Печерську лавру.

У січні 2009 року Андрій Деркач був одним з небагатьох мирян – делегатів Помісного собору Російської православної церкви, яких допустили до участі у виборах патріарха РПЦ. Тоді, нагадаю, обрали патріарха Кіріла – ідеолога «руского міра».

Derkach-Andry5-500x354

Деркач активно лобіював обрання одіозного митрополита Онуфрія главою УПЦ МП, з яким його пов’язують давні дружні стосунки. Саме такий предстоятель потрібен і Москві, і Деркачу, який є противником будь-якої автокефалії УПЦ МП і виступає за тіснішу інтеграцію з Москвою.

***

Власне, після усього сказаного виникає лише одне запитання – що така людина досі робить в українському парламенті. Хоч і відповідь на нього теж очевидна.


Сергій Ружинський, Національне бюро розслідувань України



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: