Янукович - 40ka.інфо - Портал громадянської журналістики

Сообщения с тегами ‘Янукович’

Украинское гражданство богатейшего оппоблоковца Новинского под сомнением

NovinskiyYanuk1

 

Генеральная прокуратура начала проверку законности выдачи украинского гражданства нардепу Вадиму Новинскому. Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Следователи Генпрокуратуры не обнаружили оригинал подписи экс-президента Виктора Януковича на его указе от 29 мая 2012 года о принятии в гражданство Украины нардепа от «Оппоблока» Вадима Новинского.

Кроме того, прокуратура настаивает на более подробном исследовании подлинности подписей самого Вадима Новинского в документах, которые он предоставил для получения гражданства Украины.

Проверка законности предоставления гражданства Украины Вадиму Новинскому проводится в рамках расследования незаконного лишения свободы архиепископа Александра (Драбинко), который был личным помощником Митрополита Киевского и всея Украины Владимира.

Заступник директора НАБУ Гізо Углава до призначення літав до екс-регіонала Ставицького. Фото

uglava-stavytskyj1-375x500

 

Заступник директора Національного антикорупційного бюро України Гізо Углава на початку 2015 року міг зустрічатися з екс-міністром енергетики та вугільної промисловості Едуардом Ставицьким, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Журналісти Слідства.Інфо отримали фотографію, яка про це свідчить.

За інформацією їхніх джерел, зустріч відбулася у січні-лютому 2015 року у Тель-Авіві.

Ще восени 2014 року була інформація, що Ставицький став громадянином Ізраїлю і змінив прізвище на Розенберг.

Журналісти-розслідувачі зазначають, що в оздобленні закладу харчування видно написи на івриті.

Один із чоловіків за столиком схожий на Ставицького – міністра часів екс-президента Віктора Януковича, а інший, який сидить боком, – на Углаву, що підтвердили дослідники «Белінгкет».

Від своїх джерел Слідство.Інфо отримало інформацію, що Углава нібито пропонував Ставицькому домогтися переведення справи екс-міністра з Генпрокуратури до НАБУ і посприяти її позитивному для втікача вирішенню.

Перевірити інформацю щодо суті зустрічі Слідству.Інфо не вдалося.

Півтора місяці Слідство.Інфо намагалися отримати коментар Гізо Углави.

«Спочатку перший заступник директора НАБУ перебував у відрядження і не міг зустрітися з журналістами. Після відрядження ситуація не змінилася, перемовини про інтерв’ю тривали тижнями. А коли журналіст Слідства.Інфо напряму спитав про зустріч зі Ставицьким, посадовець просто перестав відповідати на повідомлення», – йдеться в замітці.

Спроба журналістів потрапити до Углави на прийом громадян теж не вдалася. Перед прийомом кожен має написати запитання, які збирається поставити чиновнику. Журналіст так і зробив, але до кабінету заступника директора бюро його так і не покликали.

А Едуард Ставицький під час розмови скайпом не одразу пригадав ту зустріч, а коли журналісти показали йому фото, визнав: «Я себе тут впізнаю, безумовно».

Він підтвердив приблизний час зустрічі: «Це фото, судячи з моєї зачіски і вигляду, десь 2014 рік…  Чи це 2015-й, як ви кажете, січень… На жаль, у мене така тоді була ситуація… цей 2014 рік дуже важкий був для мене… того що міграція була і таке все інше».

Але свого співрозмовника Ставицький пригадати не зміг: мовляв, у той час було дуже багато різних зустрічей. І навіть ім’я Гізо Углави йому ні про що не сказало.

«Я особисто по імені і прізвищу, які ви мені зараз задаєте, не згадую цю персону», – заявив екс-міністр.

У прес-службі НАБУ на запитання про зустріч Углави й Ставицького відповіли: «НАБУ не розслідує і ніколи не розслідувало справ стосовно Ставицького. Відтак, повідомлення про нібито таємні переговори першого заступника директора зі Ставицьким щодо „закриття“ є неправдивими».

Директор НАБУ Артем Ситник проігнорував прохання журналістів прокоментувати ймовірну зустріч його заступника з колишнім міністром.

Повноваження заступника директора бюро Гізо Углава отримав лише у квітні 2015 року.

Закон, за яким було створено бюро, набув чинності у січні 2015 року. Гізо Углава входив до групи експертів, яка розробляла законодавство щодо створення НАБУ.

На початку 2015 року справи щодо корупційних дій екс-посадовців залишалися  у ГПУ.

У лютому 2015 року Ставицького підозрювали у привласненні, розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах і в легалізації (відмиванні) доходів, отриманих злочинним шляхом, також він фігурував у справі про відчуження території «Межигір’я».

З приводу останньої справи до Ставицького в Ізраїль восени 2016 року літали заступники генпрокурора Луценка.

У травні 2017 року стало відомо, що Інтерпол припинив розшук Ставицького.

На початку 2018 року ГПУ завершила справу проти Ставицького – і викликала його для ознайомлення з матеріалами.

У травні 2018 року ГПУ направила до суду звинувачувальний акт стосовно Ставицького справу щодо незаконної передачі комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір’я» компанії «Надра України», а потім у приватні руки.

#Герман заявила, что на сегодняшний день Украине нужен президент #Тимошенко

Timoshenko-German1-500x333

 

Нардеп нескольких созывом от партии регионов, советник Януковича в 2011-м и 2013-м годах Анна Герман публично поддержала лидера партии «Во «Батькивщина» Юлию Тимошенко на выборах президента, заявив, что стране нужен такой президент, как она. Потому что она, по словам Герман, сможет вернуть дружбу с Россией, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

По словам украинского блогера Мирослава Олешко, все мы хорошо помним, как Герман была советником Януковича, ближайшим его человеком и с улыбкой смотрела на уничтожение Евромайдана и убийство Небесной Сотни. Сегодня она пытается сторонников Партии регионов четко сориентировать, кого нужно поддержать на ближайших выборах. Пазл начинает складываться очень быстро, сначала Медведчук организовывает для Тимошенко медиаплощадки на своих телеканалах, а затем регионалы начинают завуалировано поддерживать Тимошенко.

Мирослав Олешко отмечает, что не зря политические эксперты предполагают, что между людьми Януковича и Тимошенко есть договоренность о поддержке последней на выборах в обмен на снятие уголовных дел и возможности вернуться в Украину. «Украинцы должны объединиться в 2019 году так, как никогда раньше, чтобы не допустить реванша тех, кто нас убивал», – резюмировал Олешко.

Недобиток Януковича з Опоблоку розлютив українців нахабним візитом в школу. Відео

Vilkul-Oleksandr1 (1)

 

Лідера парламентської фракції «Опозиційний блок» Олександра Вілкула освистали під час його візиту в одну з шкіл міста Кам’янське Дніпропетровської області.

Відео інциденту опублікувала на своїй сторінці у Facebook місцева журналістка, повідомляє 40ka.info.

На запису видно, що в залі в момент зустрічі з нардепом вимкнене світло. Депутат намагався поговорити з присутніми, але його постійно перебивали і було чути незадоволений гул.

За словами самої журналістки, присутні в залі націоналісти почали співати Гімн України, намагаючись заглушити Вілкула. Багато хто приніс з собою українські прапори.

«Що примітно, Вілкул співати Гімн не хоче», — прокоментувала журналістка.


За словами самої журналістки, присутні в залі націоналісти почали співати Гімн України, намагаючись заглушити Вілкула. Багато хто приніс з собою українські прапори.

«Що примітно, Вілкул співати Гімн не хоче», — прокоментувала журналістка.

Суд зняв арешт з 200 мільйонів матері екс-міністра Колобова

 

 

Суд скасував арешт коштів матері екс-міністра фінансів Юрія Колобова, якого раніше підозрювали у заволодінні державними коштами.

Про це йдеться в ухвалі Печерського райсуду Києва від 26 березня 2018 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відповідною ухвалою суд задовольнив клопотання захисту матері екс-міністра, Варвари Шульц.

«Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 30 січня 2015 року… на грошові кошти», – йдеться в рішенні.

Суддя скасував арешт, так як він був накладений у справі Колобова,  яка наразі вже закрита.

Таким чином, арешт був знятий з семи рахунків Варвари Шульц, відкритих у збанкрутілому «Фідобанку».

У попередніх рішеннях йшлось про загальну суму на рахунках у 159 271 гривень, 7 969 145,5 доларів та 34 євро. За нинішнім курсом це понад 200 мільйонів гривень.

За клопотанням ГПУ суд заарештував ці кошти 30 січня 2015 року.

Правоохоронці тоді заявляли, що Колобов з метою приховування грошових коштів, отриманих шляхом зловживання службовим становищем, розмістив їх на рахунках, відкритих на ім’я своєї матері Варвари Шульц.

Крім того, 29 березня до суду звернулось ТОВ «УД», майно якого теж було заарештовано у справі Колобова. Компанія, власницею якої є Варвара Шульц, просила скасувати арешт, але суд клопотання не задовольнив.

Як відомо, Колобов був підозрюваним у справі про розтрату 220 млн грн, виділених на побудову телекомунікаційної мережі спеціального призначення. Слідство стверджувало, що він діяв разом із екс-президентом Віктором Януковичем та екс-прем’єром Миколою Азаровим.

Колобов був затриманий в Іспанії на початку березня 2015 року.

Наприкінці квітня Україна подала запит про його екстрадицію. Однак суд в Іспанії відмовив в екстрадиції Колобова в Україну.

21 лютого 2018 року Колобова звільнили від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності.

У ГПУ на це заявили, що прокуратура інколи повинна приймати непопулярні рішення.

При цьому в прокуратурі «Українській правді» спочатку повідомили, що Колобов дав викривальні показання, але потім спростували це.

Луценковщина. Героя Майдана Бубенчика підозрюють у бажанні порушити «перемир’я» між Януковичем та Яценюком на Майдані

Bubenchik-Ivan1

 

Слідчі з генпрокуратури Луценка підозрюють Івана Бубенчика у тому, що вранці 20 лютого 2014 року він відкрив вогонь на Майдані Незалежності за змовою і для дестабілізації ситуації, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Такі обставини, викладені у підозрі, оприлюднив адвокат «майданівців», член «Адвокатської дорадчої групи» Віталій Титич у Facebook.

У ній зазначається, що Бубенчика затримали при спробі виїхати за межі України і доставили до суду для обрання запобіжного заходу.

У ній зазначається, що Бубенчика затримали при спробі виїхати за межі України і доставили до суду для обрання запобіжного заходу.

«Слідчим ДСР йому пред’явлена підозра у тому, що близько з 7 до 8 години ранку 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності він вчинив 3 прицільні постріли з мисливського карабіну „Сайга М3“ (7,62×39)» – зазначає адвокат.

За даними слідства, Бубенчик убив двох силовиків і поранив ще одного: прапорщика Внутрішніх військ смертельно поранив у стегнову артерію – той втратив багато крові; прапорщика з підрозділу «Беркут» смертельно поранив у живіт, зачепивши внутрішні органи; майора ВВ поранив у грудну клітку й наскрізь прострелив йому плече.

Йому інкримінують убивства працівника правоохоронного органу, який виконував службові обов’язки, і військовослужбовця, який охороняв громадський порядок, а також замах на вбивство військовослужбовця, придбання й носіння вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу (п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 1 ст. 263 ККУ).

«З тексту підозри слідує, що: зазначені особи були відряджені до Києва та залучені для забезпечення охорони громадського порядку у складі підрозділів внутрішніх справ та внутрішніх військ, співробітники яких не мали відношення до злочинних дій стосовно учасників акцій протесту», – пише адвокат.

При цьому приблизно з 6 години вони «перебували у відповідних зведених щільно рядах, („монолітах“) шерензі від Стели Незалежності на Майдані Незалежності до вулиці Інститутської».

На думку слідства, Бубенчик, «встановивши, що правоохоронці і мітингувальники активних дій не вчиняють у зв’язку з перемир’ям між діючою владою та лідерами опозиції, маючи наміри здійснити невибіркове застосування вогнепальної зброї на ураження, вчинив навмисні протиправні дії, діючи за попередньою змовою з іншими особами з метою дестабілізації ситуації тимчасового перемир’я».

При цьому слідчі вказують на «відсутність обставин вчинення необхідної оборони» чи «крайньої необхідності».

Вони вважають, що Бубенчик розумів, що «такі його дії можуть привести до ескалації протистояння – до застосування зброї щодо учасників протестних акцій і, відповідно, до настання тяжких наслідків».

Також про свої дії львів’янин Бубенчик розповів для фільму Володимира Тихого «Бранці» (Captives, # Babylon’13).

У лютому 2016 року начальник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк говорив УП, що не лише Бубенчик публічно заявляв про застосування зброї на Майдані: було ще два випадки таких зізнань у соцмережах: «Ми перевіряємо ці заяви й осіб, які їх робили. Бубенчика хотіли допитати, проте він відмовився».

За півроку по тому Горбатюк говорив: «Ті покази, які він давав, не відповідають фактичним обставинам. Місце, звідки, як він каже, робилися постріли – допустиме. Але як виглядав той, в кого він стріляв, де він знаходився – з показань Бубенчика не відповідає тому, що було в дійсності. А на слідчий експеримент він так і не з’явився».

3 квітня 2018 року прокуратура вручила Бубенчику підозру.

4 квітня Печерський райсуд Києва переніс на 5 квітня обрання запобіжного заходу Бубенчику.

Народні депутати Володимир Парасюк та Семен Семенченко заявили про готовність узяти Бубенчика на поруки.

У лютому в ГПУ повідомляли, що в рамках справи про вбивства правоохоронців на Майдані на початку 2014 року оголошено про підозру одному протестувальнику.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 із них загинули.

19 лютого 2018 року на сторінках «Bird in Flight» вийшло інтерв’ю під заголовком «Иван Бубенчик: «Я убил их в затылок, это правда». В ньому головний герой розповів, що в день розстрілу протестувальників у центрі Києва 4 роки тому першими загинули нібито не активісти Майдану, а бійці «Беркуту», в яких вистрелив він.

Языковой закон Кивалова-Колесниченко признан судом неконституционным

mova04-07-2012Harkiv1

 

Конституционный суд на пленарном заседании 28 февраля 2018 года принял решение №2-р/2018 в деле по конституционному представлению 57 народных депутатов на соответствие Конституции Украины закона «Об основах государственной языковой политики», сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Бывший депутат Верховной Рады Олег Тягнибок, который был одним из инициаторов конституционного представления, сообщил, что закон признан не соответствующим Конституции.

«Антиукраинский закон признан неконституционным и отменен! Это наша общая многолетняя победа», — написал он в фейсбуке.

В заявлении Конституционного суда говорится, что решение принято в связи с нарушение процедуры принятия закона.

«Конституционный суд Украины пришел к выводу, что нарушение конституционной процедуры рассмотрения и принятия проекта закона №9073 во время его принятия в целом на вечернем пленарном заседании Верховной Рады Украины 3 июля 2012 года имели системный характер и существенно повлияли на окончательный результат принятия закона», — сообщается на сайте КС.

Судьи установили, что имело место неперсональное голосование; ко второму чтению законопроекта не было ни сравнительной таблицы, ни вывода комитета; законопроект не обсуждался во втором чтении, а поправки депутатов не учитывались и т.п.

Содержание самого закона Конституционный суд даже не рассматривал.

«Субъект права на конституционное представление обосновывает неконституционность закона не только нарушением конституционной процедуры его рассмотрения и принятия, но и несоответствием Конституции Украины содержания закона. Однако соблюдение установленной Конституцией Украины процедуры рассмотрения, принятия и вступления в силу законов является одним из условий легитимности законодательного процесса, в случае ее нарушения конституционному контролю подлежит не содержание закона, а установленная Конституцией Украины процедура его рассмотрения и принятия», — говорится в заявлении.

Напомним, закон «Об основах государственной языковой политики» вступил в силу в августе 2012 года. Он предусматривает, что в 13 регионах Украины русский язык получает статус регионального, который практически приравнивает его к государственному.

23 февраля 2014 года, после бегства президента Виктора Януковича, Верховная Рада признала утратившим силу закон о языковой политике. Однако исполнявший тогда обязанности президента председатель Верховной Рады Александр Турчинов отказался одобрить отмену данного закона. Через полгода 57 депутатов Верховной Рады попросили КС дать оценку этому закону.

#Турчинов зізнався, що брехав про наявність армії під час окупації Криму

Turchinov-pro-Ukr1

 

Секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що публічно сказав неправду про наявність бойових підрозділів в Україні, які зможуть відстояти Крим у березні 2014 року, аби не сіяти «хаос та паніку». Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це він розповів в Оболонському райсуді Києва, що слухає справу про держзраду екс-президента Віктора Януковича, відповідаючи на запитання адвоката щодо того, чому раніше він казав, що в України були сили та засоби відстояти Крим та Донбас, а зараз спростовує це.

«Після того, як в країні розпочалась російська агресія,  після того, як російські війська почали захоплювати військові частини, почались сепаратистські заколоти в різних регіонах, в країні була паніка», — розповів Турчинов.

За його словами, щоб паніка не переросла «в хаос і безлад», треба було негайно щось робити.

«Я знав, що буде багато диванних героїв, які будуть розповідати, що можна було зробити якось інакше… Але я змушений був говорити, що є армія, яка захистить народ. Я ж не міг вийти і сказати перед всіма, що у нас нічого нема, а ви всі — беззахисні» — зазначив він.

Секретар РНБО зазначив, що він повністю усвідомлював відповідальність за сказане і усвідомлено взяв на себе цю відповідальність.

На уточнююче запитання адвоката, яку саме відповідальність він поніс за свої неправдиві слова, Турчинов відповів:

«Під присягою я тоді ніяких заяв не робив. Обов’язок захистити Україну був важливіший, ніж будь-які розмови».

Він додав, що якщо захисник Януковича вважає, що він робить чи робив щось незаконне, то може подати на нього до суду.

Раніше Турчинов розповів у суді, що новосформовані органи державної влади не могли вживати ефективних заходів для спротиву окупації Криму Росією в лютому-березні 2014 року через плачевний стан української армії та загрозу повномасштабного вторгнення РФ.

Як відомо, Віктора Януковича підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (державна зрада), ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 110 (пособництво в умисних діях, вчинених з метою зміни меж території та державного кордону України) та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни) Кримінального кодексу України.

29 червня 2017 року у суді зачитали обвинувальний акт у справі про сприяння російській владі в анексії Криму та веденні агресивних воєнних дій на території України.

5 липня 2017 року Янукович оголосив, що не бажає брати участь в ініційованому Україною судовому процесі в справі про державну зраду і відкликає з суду своїх адвокатів.

Але 11 грудня адвокат Віталій Сердюк, який бере участь у процесі щодо розстрілів на Майдані, знову почав захищати Януковича у справі про держзраду.

З того часу суд допитує свідків.

31 січня засідання суду не відбулося. Розгляд справи про держзраду Януковича перенесли на 7 лютого у зв’язку з тим, що на засідання не з’явилися захисники Януковича.

За словами прокурора Руслана Кравченка, зі сторони обвинувачення залишилось допитати 18 свідків.

Раніше захист подавав список із 35 осіб, яких просить допитати у суді у якості свідків.

Також повідомлялося, що 21 лютого у суді мають допитати як свідка президента Петра Порошенка.

Al Jazeera розповів, чому #Ложкін пішов із Національної інвестиційної ради, — розслідування

LozhkinPoroshenko1-500x500

 

Телеканал Al Jazeera стверджує, що президент Петро Порошенко виключив екс-керівника адміністрації президента Бориса Ложкіна зі складу Національної інвестиційної ради після того, як телеканал подав запит щодо розслідування відносно продажу United Media Holdings.

Про це Al Jazeera пише у своєму розслідуванні, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зазначається, ніби Порошенко звільнив Ложкіна за кілька годин після того, як журналісти телеканалу сконтактували з ними щодо розслідування про отримання обома десятків мільйонів доларів від угоди при продажі UMH бізнесмену Сергію Курченку у 2013 році.

Телеканал повідомляє, що австрійські правоохоронці розслідували транзакцію в розмірі 130 мільйонів доларів, яка стала частиною угоди, що, за підозрою, могла бути відмиванням грошей.

«Але згодом вони припинили розслідування, заявивши, що не знайшли жодних доказів того, що гроші були „брудними“, частково через те, що вони не отримали жодної інформації від своїх українських колег», — повідомляє Al Jazeera.

Журналісти зазначають, що отриманий ними документ, нібито показує, що заплачені гроші надійшли з позики, забезпеченої Курченком вкраденими активами.

Телеканал повідомляє, що минулого місяця опублікував розслідування, в якому нібито підтверджується існування кредиту у розмірі 160 млн. доларів США, отриманого Курченком для придбання UMH.

«Курченко виділив 50 млн. доларів США як забезпечення для цього кредиту. Окрім того раніше секретний український судовий вирок, опублікований в січні Al Jazeera, вказує на те, що гроші зберігалися у трьох кіпрських компаніях, що входили до складу величезної кримінальної організації, спрямованої на розкрадання та відмивання 1,5 мільярдів доларів колишнім урядом Януковича», — йдеться у розслідуванні.

«Це означає, що майже третина грошей, отриманих Ложкіним та його інвесторами від продажу, була отримана шахрайським шляхом та має незаконне походження», — додали журналісти.

Автори розслідування уточнюють, що це не означає, що продавці знали про сумнівну заставу для кредиту, отриманого Курченком, але тоді вони мають розповісти, чи була в той час здійснена належна перевірка угоди.

«Аналіз документів з реєстру компаній також показує, що президент Петро Порошенко був акціонером у день продажу, тобто він отримав вигоду від цієї угоди. Цей факт він раніше постійно заперечував», — повідомляється у публікації.

«Аналіз установчих документів кіпрських компаній, зроблений Al Jazeera,  показує, що в день продажу він (Порошенко, — ред) все ще володів своїми акціями через компанію на Британських Віргінських Островах», — повідомляють розслідувачі.

«Отже, якщо він не вийшов заздалегідь із компанії на Британських Віргінських, то в момент продажу Порошенко отримав 15 мільйонів доларів США, потроївши свої початкові інвестиції», — підсумовують в Al Jazeera.

З посиланням на юристку Центру протидії корупції Дарину Каленюк телеканал зазначає, що українські правоохоронці не займаються належним розслідуванням щодо угоди з продажу UMH, бо «генеральний прокурор України ніколи не буде виступати проти бізнесових та політичних інтересів Петра Порошенка».

Також на телеканалі повідомляють, що українські та австрійські прокурори відмовилися коментувати цю історію.

Речник президента заперечив Al Jazeera, що Порошенко володів часткою United Media Holdings на момент продажу, тож не отримував ніяких коштів від цієї угоди.

Повідомляється, що телеканал чекає на коментар Ложкіна.

В адміністрації президента «Українській правді» повідомили, що Порошенко не бере участі в будь-якої комерційній діяльності з моменту обрання президентом у 2014 році.

«Порошенко завжди платив усі податки відповідно до українських законів. Інформація, зазначена у запиті, фактично невірна, оскільки пан Порошенко не володів прямо або побічно будь-якої часткою в United Media Holdings 28 жовтня 2013 року», — зазначили в АП.

«Відповідно, пан Порошенко не отримував ніяких грошей від продажу, зазначеної в вашому запиті, і, таким чином, не може мати податкових зобов’язань у цьому відношенні. Також зверніть увагу, що президент Порошенко не втручається в розслідування, що проводяться правоохоронними органами України», — сказали в президентській адміністрації.

Також «Українська правда» звернулася за коментарем до прес-служби Ложкіна щодо причин його звільнення з посади економічного радника.

В своєму пості у Facebook  Ложкін звітував про свою діяльність у НІР і написав, що збирається зосередитися на власному бізнесі.

«При активному лобіюванні офісу НІР були розроблені і частково або повністю ухвалені важливі для залучення інвестицій законопроекти: про приватизацію, про захист бізнесу („стоп маски-шоу“), про ринок електроенергії, про корпоративних договорах, про міжнародні стандарти фінансової звітності, новий закон про аудиті, про спрощення працевлаштування іноземців, про впровадження стимулюючої ренти для видобутку газу в Україні», — написав він.

Також Ложкін перерахував інші досягнення інвестиційної ради за його участю і додав:

«Офіс НІС продовжує працювати. І, звичайно, завжди може розраховувати на мою експертну підтримку. Я ж зосереджуся на власному бізнесі».

7 лютого повідомлялося, що екс-керівника адміністрації президента Бориса Ложкіна виключили зі складу Національної інвестиційної ради, де він обіймав посаду секретаря.

Раніше повідомлялося, що у 2013 році Борис Ложкін продав «Український медіахолдинг» (UMH) за допомогою фірми, зареєстрованої  на Британських Віргінських островах «фінансисту Сім’ї Віктора Януковича» — Сергію Курченку.

Досі точно не відома офіційна сума договору. За різними оцінками йдеться про 300-400 млн євро.

Пізніше бізнесмен-утікач Сергій Курченко заявив, що Порошенко не сплатив податки від продажу йому  у 2013 році медіа-холдингу UMH group за 400 мільйонів доларів.

Як відомо, 22 березня 2017 року Генпрокуратура оголосила українському олігарху-втікачу Сергію Курченку підозру за вчинення злочинів у банківській галузі.

У травні суд за клопотанням старшого слідчого Генпрокуратури арештував майно Сергія Курченка.

Курченко втік до Росії відразу ж після втечі Віктора Януковича до Росії. В Україні та США проти нього розслідується низка кримінальних справ і застосовуються санкції.

Регіонал #Злочевський повернувся в Україну «у шоколаді»

Zlochevskyi-Mikola3

 

Власник газодобувної групи Burisma Holdings Микола Злочевський повернувся в Україну.

Про це «Економічній правді» розповіло джерело, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Приїхав до Києва на днях. Уже провів кілька зустрічей», — повідомило джерело.

Микола Злочевський виїхав з України в кінці 2014 року після того, як отримав статус підозрюваного у незаконному збагаченні в справі, що розслідується Генеральною прокуратурою.

У січні 2015 ГПУ оголосила Злочевського у розшук.

Раніше повідомлялося, що Злочевський зустрічався з Кононенко у Відні, що сам Кононенко спростовував.

Після цієї зустрічі, восени минулого року з сайту МВС була знята інформаційно-статистична картка про розшук Злочевського в зв’язку з відповідним запитом від ГПУ.

Інформація про припинення розшуку була внесена на підставі надісланої з Генпрокуратури постанови про скасування державного розшуку Злочевського.

Місяць тому, в січні ц.р., Burisma заявила про завершення всіх процесуальних і судових справ в Україні проти Злочевського і операційних компаній, що входять до складу Burisma Group.

«Це рішення є результатом спільної багатомісячної роботи двох команд — Генеральної прокуратури України та Burisma Group», — йдеться в прес-релізі.

Основна частина родовищ, якими в даний час оперують компанії з Burisma Holdings, була видана за два періоди.

Перший припав на 2003—2004 рр., коли Злочевський очолював Державний комітет природних ресурсів, який мав у той час право розпорядження спеціальних дозволів (ліцензій) на право користування надрами.

Другий — на 2010—2012 рр., коли Злочевський керував Міністерством охорони навколишнього природного середовища, якому підзвітна Державна служба геології та надр — єдиний на сьогодні розпорядник спецдозволів на користування надрами в країні.

Також повідомлялося, що фірма міністра екології в уряді часів Віктора Януковича Миколи Злочевського продавала газ компаніям президента Петра Порошенка та його оточення.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: