Сообщения с тегами ‘UMH group’

Гроші голови адміністрації президента: злочинні схеми Бориса Ложкіна. Розслідування

Lozkin-Kurchenko1-300x215

 

Заявивши публічно про продаж свого бізнесу за сотні мільйонів доларів, права рука Порошенка не вказав у річній декларації очікуваних доходів від цієї оборудки. Глава адміністрації президента, який закликає усіх жити по-новому, використав, щоб не сплачувати податки в Україні, багатоступеневу схему з офшорних компаній. Отримавши від продажу бізнесу “гроші Курченка”, пан Ложкін мав би тепер довести, що ці гроші не здобуті злочинним шляхом, а купівля-продаж бізнесу не були їх легалізацією.

“Я завжди хотів стати мільярдером. І я ним стану” — ці слова належать теперішньому главі адміністрації президента Борису Ложкіну, правій руці президента Петра Порошенка. Він сказав це в інтерв’ю журналістам 7 червня 2013 року.

Психологи кажуть, що інколи бажання стати багатим штовхає людей на вкрай необдумані вчинки.

Боря, Боря, що ж ти накоїв?

І ось рівно через тринадцять днів, 20 червня 2013 року інформаційний простір України облетіла сенсаційна новина: засновник та власник другого за величиною українського медіахолдингу Борис Ложкін продає справу всього свого життя. Покупець — одіозний олігарх, якому подобалося, коли його називали “вун­деркіндом”, Сергій Курченко. Якою була ціна продажу? Прямих даних немає. Але, зіставляючи свідчення Курченка і Ложкіна, можна зрозуміти, про що йдеться. Ось в одному з інтерв’ю Ложкіна питають:
— У квітні цього року ви говорили, що оцінюєте свій бізнес в 450 — 500 мільйонів доларів…

І він відповість так:

— Можу сказати, що моє уявлення про оцінку компанії виявилось достатньо близьким до того, якою була сума угоди.

Себто, Ложкін натякав, що от­римав від продажу майже 400, а за експертними оцінками, близьку до 340 мільйонів доларів суму.

Інша сторона договору купівлі-продажу, тодішній олігарх “Сі­м’ї” Курченко, у ті дні теж висловився з цього приводу. Розмовляючи з ним, журналіст із здивуванням зазначає, що пан Курченко витратив на придбання у поточ­ному році майже мільярд доларів. Курченко не погоджується, він починає перераховувати свої покупки і називає вголос їх ціну. Коли йдеться про бізнес Лож­кіна, Курченко, описуючи опе­рації з ним, підсумовує: “Отож, Український медіа холдинг — близько 170 мільйонів доларів”.

Зіставивши свідчення покупця і продавця, отримуємо суму від 170 до 340 мільйонів доларів. Угоду про продаж підписано у середині 2013 року і завершено наприкінці цього ж року — це підтвердили обидві сторони.

Таким чином, продаж відбувся, гроші сплачено. І якби це була стандартна угода між двома підприємцями, ми б ніколи не ворушили минулого. Однак Ложкін сьогодні — глава адміністрації президента. Того президента, який оголосив новий курс — на життя в новій країні. Чесній, прозорій, некорумпованій. Де всі платять податки.

Чи заплатив Борис Ложкін, права рука президента, податки із доходів в описаних операціях? Офіційним шляхом отримуємо на підставі запиту декларацію пана Ложкіна. І — подиву немає меж: у декларації не вказано очікуваних доходів із продажу. На наше прохання офіційно прокоментувати угоду із продажу пан Ложкін не відповів, мабуть, не чекав, що у когось таке запитання виникне.

Це дає підстави зробити два при­пущення, і кожне із них, мабуть, буде неприємним для пана Ложкіна. Перше: нинішній глава адміністраціїї президента, використовуючи певну схему, зумів уникнути сплати в Україні сотень мільйонів гривень прибуткового податку. Або… Борис Ложкін не отримував доходів від продажу, а лише напускав туману в очі людям, щоб приховати якусь схему легалізації доходів Курченка, здобутих ним у сумнівний спосіб.

“Это одна из крупнейших и масштабных сделок на украин­ском рынке”, “соглашение с UMH является образцом европейских и даже мировых стандартов”, “публичность сделки говорит о ее прозрачности и честности”. Так розхвалювали угоду Ложкіна і Курченка видання, які ще донедавна належали Ложкіну.

Отже, що ж насправді може критися за цією, на перший погляд, начебто блискучою угодою між Ложкіним і Курченком? Ми спробували розібратися, чи справ­ді ця угода була такою “про­зорою та публічною”, як її описували у матеріалах з ознаками замовності, і яким чином успішне завершення цієї угоди позначилося на майновому стані одного з найвищих посадовців держави та, головне, на сумі сплаченого ним прибуткового податку.

Схеми Бориса Ложкіна

Яке продовження мала історія “блискучої угоди”? Скажемо відверто, не дуже приємне принаймні для однієї її сторони. 23 квіт­ня цього року Курченка оголошено у міжнародний розшук.

19 травня 2014 року СБУ офіційно заявляє, що “викрито факти безпосередньої причетності С. Курченка до реалізації злочинних механізмів придбання на користь фінансово-промислової групи “ВЕТЕК” (Курченка) медіа-ресурсу “UMH group” (ТзОВ “Ук­раїнський медіа холдинг”)”.

 

Lozkin-Boris-sbu1

Офіційно СБУ пише, що викрила “злочинні механізми” в угоді Курченка — Ложкіна, застосовані “злочинною організацією”.

О, це вже дуже цікаво. Якщо покупець Курченко, на думку слідчих СБУ, використовувв незаконні, дослівно “злочині схеми”, купуючи бізнес Ложкіна, то напрошується запитання: а ким у цій ситуації був сам Ложкін — жертвою Курченка чи його спільником?

СБУ не встигла дати відповідь — 10 червня 2014 року Ложкін застрибує у крісло глави адміністрації президента. Зрозуміло, допитати його і з’ясувати роль в оборудках Курченка слідчим СБУ стає важче — культура у нас, знаєте, така політична, бояться правоохоронці чіпати владоможців з Банкової.

А дарма. Втім, поки СБУ збирається з думками, спробуємо поглиблено проаналізувати угоду Ложкіна — Курченка, пересвідчитися, чи Борис Ложкін, який займає високе крісло в найвищих коридорах влади, має підстави вважати, що він чистий перед законом.

У повідомленні СБУ предмет купівлі-продажу визначено так: товариство з обмеженою відповідальністю “Український медіа холдинг”. Відразу дозволимо собі зазначити — це помилка. Простий аналіз даних державного реєстру засвідчує, що власник 99,9% цього підприємства давненько не змінювався.

Якщо проглянути установчі документи цієї начебто компанії Ложкіна, то його контрольний пакет там знайти годі. На початок 2013-го йому належало аж 0,015% цієї компанії. Хоча сам він стверджував, що контролює підприємства, які видавали на території України злегка адаптовані до місцевих реалій версії великих російських газет, переповнених, за оцінкою медіадослідників, не­офі­ційною політичною рекла­мою людей режиму Януковича. А ще — декілька радіостанцій та інтереси в інтер­неті.

Утім, це деталі. Адже нас цікавить, яким чином Ложкін контролював роботу Українського медіа холдингу, не будучи, згідно з даними держреєстру, його безпосереднім власником? Тижні напруженої роботи — і ми встановили це. Отже, в Україні управління медіаактивами Ложкіна здійснювалось декількома українськими компаніями, які майже стовідсотково належали компанії United Media Holding N.V., зареєстрованій у Нідерландах. Оцю компанію, там, у Нідерландах, очолював сам Ложкін, хоча лише як найманий директор. А єдиним власником голландської компанії було кіпрське підприємство UMH Group Public Limіted.

І тут починаються перші загадки: прізвища справжніх власників кіпрської компанії покриті таємницею. Остання відкрита ін­формація про перелік акціонерів кіпрської компанії датована 22 серпням 2011 року. Тоді основним акціонером з контрольною часткою понад 60% була компанія з Британських Віргінських островів під назвою Integrity International Holding Limited. Решта дрібних пакетів акцій була розділена між іншими компаніями, зареєстрованими на Кіпрі, Британських Віргінських островах та іншими.

Примітно те, що серед акціо­не­рів і цієї кіпрської компанії сам Борис Ложкін не фігурував, що дає підстави припустити: “зас­новник і власник UMH Group” реалізовував свої права власника по-іншому. Як? Дуже просто — через компанію, яка заснована на Британських Віргінських островах. Де це? У Карибському мо­рі, серед тропічної зелені. Чому там? Це елементарно — спе­цифікою цього тропічного архі­пелагу та водночас одного з найбільш популяр­них серед любителів “чорної готівки” офшору є можливість реєструвати компанії з анонімними власниками, з’я­сувати імена яких практично неможливо, якщо ви не американське Федеральне бюро розслідувань (ФБР).

Ложкін і фатум

Усе, мабуть, так і залишилось би таємницею за сімома замками, та Борису Ложкіну трішечки не пощастило — вперше. На початку 2013 року Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів оприлюднив базу даних влас­ників офшорів. За даними сайта offsho­releaks.icij.org , серед власників вір­гінської компанії Integrity Inter­national Holding Limited фігурує саме Борис Ложкін. Себто саме він, майбутній глава адміністрації президента України, зробив гаванню для своїх гроши­ків заморський острів. І мотив тут міг бути лише один — на офшорних островах з прибутків із-за кордону не платять податків.

Отже, хитромудра схема, яку вибудував Ложкін, виглядала так. Він стає співвласником компанії на Британських Віргінських островах, вона встановлює контроль над кіпрським UMH Group, кіпрське підприємство, своєю чергою, заснувало компанію у Нідерландах. А вже нідерландське підприємство контролювало підприємства в Україні.

Навіщо така складна схема? Мовою юристів це називається створенням такої схеми, яка давала змогу “консолідовувати дохід” там, де податки з прибутку були або мінімальні, або їх не потрібно було сплачувати узагалі.

У вересні 2011 року акціонери кіпрської компанії вирішили скористатися улюбленим інструментом українських бізнесменів, чиновників та депутатів, які соромляться афішувати свої імена як власників офшорних компаній. Йдеться про залучення так званих номінальних акціонерів — громадян Кіпру, які за символічну плату фігурують в усіх офіційних реєстрах замість реальних власників, при цьому позбавлені можливості самостійно розпоряджатися акціями чи управляти компанією. Цікаво, що приблизно в той самий час ключова в Україні управляюча компанія холдингу проводить реорганізацію, перетворюючись з акціонерного товариства в товариство з обмеженою відповідальністю — форму ведення бізнесу, яка не вимагає опублікування фінансово-господарської звітності. Ймо­вірно, що зміна організаційної форми в Україні та залучення “підставних” акціонерів на Кіпрі мали ту саму мету – зробити діяльність компаній менш публічною та мінімізувати доступ до фінансового стану компаній.

На той час бізнес Ложкіна починають притискати кредити, час до сплати яких настає.

 

Lozkin-Boris-shema1

 

Ось такого “офшорного спрута”, за інформацією з бази даних offshoreleaks, вибудував глава адміністрації президента Борис Ложкін на екзотичних островах у Карибському морі.

Так от, починаючи з вересня 2011 року, офіційно власниками другої за розмірами медіакомпанії в Україні стали “домогосподарки” та “вчителі” з екзотичними для вуха українця грецькими іменами. За логікою, саме вони мали б отримати гроші від Кур­ченка, якщо Ложкін сказав правду і дійсно все майно Україн­ського медіа холдингу змінило власника.

Але, як можна судити, місцеві кіпріоти в оборудках Ложкіна — лише “для меблів”. І зрозуміло, що Борис Ложкін та його партнери не переставали володіти холдингом аж до моменту його продажу у 2013 році. Інакше він би просто нічого не продав.

І ось червень 2013 року, з’являється офіційна інформація про купівлю холдингу на користь фінансово-промислової групи “ВЕТЕК” ще тоді олігарха Сергія Курченка.

Які ж зміни відбуваються у персональному складі власників холдингу внаслідок продажу? А ніякі. Майже ніякі. Українські компанії, які здійснюють управління холдингом в Україні, далі на 99% контролює голландська United Media Holding.

Ніяких суттєвих змін не зазнає і структура власності нідерландської компанії. Декоративні акціонери-кіпріоти надалі значаться в реєстрі компаній Кіпру. З цього випливає, що дійсна зміна реальних власників відбулася на рівні “підводної” частини айсберга під назвою УМХ.

Де? А все там-таки, на далеких екзотичних островах.

Як це стало відомо? Мабуть, тому, що Ложкіну в цей час не пощастило вдруге — більше деталей його угоди з Курченком вдалось довідатися через недбалість клерків офісу олігарха. Вони не дуже сумлінно замітали сліди в лютому 2014 року, і людям з “Канцелярської сотні” у дні революції вдалося знайти ці­кавий документ, завдяки якому можна ще краще зрозуміти ха­рактер гучної угоди. Цей документ, який, вочевидь, готували особисто для Курченка, розповідає про те, що ключова операція з продажу бізнесу Ложкіна по­винна відбутися між двома ком­паніями — “Інтегріті” як продавцем і “Тріладо” як покупцем. Обидві зареєстровані на Бри­танських Віргінських островах. Ми не відкидаємо, що назва покупця була лише одним із варіантів в угоді купівлі-продажу, однак інші зібрані нами дані підтверджують, що операція в ці­лому проходила за планом, викладеним у цьому документі.

Таким чином, усе вказує на те, що зміна власників у бізнесі Ложкіна відбулася за класичною схемою, яку використовують для “оптимізації податків”, — один вір­гінський офшор з острова Тро­тола, контрольований Ложкіним та його партнерами, продав ін­шо­му віргінському офшору з острова Тротола, контрольованому Кур­чен­ком, контрольний пакет акцій над усією кіпріотсько-голландсько-українською вертикаллю УМХ.

Lozkin-Boris-shema2

Зіставивши дані з різних джерел, ми спробували реконструювати схему, яка могла допомогти нинішньому главі Адміністрації Президента Борису Ложкіну не платити податків на сотні мільйонів гривень з угоди з одіозним Курченком. Однак не звільнила від необхідності зазначати в декларації про особисті доходи достовірні дані.

Що приховує Ложкін?

Фінансова частина цієї операції цікавить нас ще більше у світлі цілей, поставлених на початку розслідування. Отже, ціна продажу, за словами Курченка і Ложкіна, коливалася від 170 до 340 мільйонів доларів.

За словами самого Ложкіна, половину цієї суми акціонери отримали наприкінці червня 2013 року, друга половина повин­на була надійти не пізніше як у першому кварталі 2014 року. Однак 5 листопада 2013 року було оголошено про дострокове завершення угоди з продажу і виконання усіх фінансових зобов’язань. Це означало, що фінансові зобов’язання перед попередніми акціонерами на суму з багатьма нулями в доларах виконано повністю і вчасно.

Здавалось би, така безпреце­дентно успішна фінансова операція повинна була істотним чином вплинути на майновий стан людини, яка позиціонувала себе як головний власник та акціонер холдингу. Зробити його нарешті мільярдером, як він мріяв. Однак декларація про доходи за 2013 рік, яку оприлюднив глава адміністрації президента невдовзі після призначення, дає підстави сумніватися, що Ложкін належить до числа тих акціонерів, яким вдалось збагатитися від цієї угоди. Принаймні офіційно. Інакше важко пояснити, чому немає ніяких причинно-наслідкових зв’язків між доходами із продажу бізнесу на сотні мільйонів доларів і матеріальним станом Ложкіна.

На особливу увагу заслуговує те, що декларацію подано за весь 2013 рік, тобто вона мала б охопити період, протягом якого Борис Євгенович був акціонером холдингу, та період, коли він перестав ним бути, а отже, мав би стати власником коштів або іншого майна, отриманих від продажу.

Що ж ми бачимо натомість? На фоні скрупульозного та деталізованого опису корпоративних прав членів сім’ї у статутному капіталі різних товариств виявляється, що у 2013 році теперішній глава адміністрації володів лише часткою в розмірі 2,8 тис. гривень одного із товариств, яка була продана структурам Курченка ще в жовтні минулого року. Жодних інших корпоративних прав Ложкін-чиновник не задекларував, хоча декларація містить для цього спеціальну графу, де повинні бути відображені відомості про усі акції, внески у статутний капітал товариств, у тому числі тих, що містяться за межами України.

А проте у декларації Ложкіна нема навіть згадки про будь-які доходи, отримані за межами Ук­раїни, чи володіння частками закордонних підприємств.

Шукаємо далі слід сотень мільйонів, які мали б надійти за холдинг. Показані в декларації дохід, кошти на банківських рахунках сумарно не перевищують 2,5 мільйона гривень. Звичайно, завжди можна сказати, що гроші, отримані за свою частину акцій, уже були витрачені, але тоді постає питання: на що? Нерухомості в районі Кенсінгтон-Гарден, океанської яхти або приватного суперджета серед задекларованого майна немає.

Журналіст сайту forbеs.ua, який аналізував декларацію Ложкіна, припускає, що грошей від продажу медіахолдингу, мовляв, і не повинно бути в декларації, адже продавцем та отримувачем грошей міг виступати не Ложкін, а котрась із юридичних осіб. Гаразд, версія має право на існування. Але вона містить логічну помилку, неприпустиму для видань типу “Форбс”: якщо гроші отримав не Ложкін безпосередньо, а компанія на островах, яку він заснував, то чому в його декларації як глави адміністрації президента не зазначено найменування цих компаній та їх акціонерів, фінансові зобов’язання перед якими, за словами самого Ложкіна, були виконані повністю ще в листопаді минулого року?

У правовій системі жодної країни світу не передбачено компаній, кінцевими власниками яких не є фізичні особи, незалежно від довжини ланцюжка проміжних власників. Будь-яка компанія не може існувати сама по собі, у повітрі, завжди існують її явні або анонімні кінцеві власники, які повинні бути, так би мовити, живими людьми.

Останні десять років Борис Ложкін позиціонував себе у публічному просторі як засновник та власник холдингу, в тому числі через медіа, якими він управляв як керівник холдингу. Тому логічно припустити, що саме він мав би бути серед акціонерів віргінської компанії-продавця. І офіційні дані сайту offsho­releaks це підтверджують.

Чому ж тоді глава адміністрації президента не вказав усі свої корпоративні права у декларації про майно українського чиновни­ка, якими він мав би володіти до моменту продажу холдингу та, можливо, після цього продажу? Чому не зазначив, що є (був) власником підприємства на екзотичному острові? А мав це зробити обов’язково — тим більше, беручи до уваги вимоги нового антикорупційного законодавства та люстрацію, яка наближається. Чому не вчинив так, як це, до речі, сумлінно зробив його безпосередній керівник, Петро Порошенко?

Ложкін не наважився говорити. Мабуть, боїться, що кожне сказане слово може бути використане слідчими проти нього.

А відповіді тут може бути лише дві. Перша: заповнюючи декларацію, Борис Ложкін свідомо замовчав той факт, що є власником компанії на далеких островах. І це — фатальна помилка чиновника у країні, де діє закон. Навіть в Україні, згідно з новим антикорупційним законодавством, недостовірно заповнена декларація, щоб щось приховати, для чиновника такого рівня — безумовна відставка з ганьбою. Якщо глава Адміністрації Президента приховує свою власність, свої доходи, не сплачує податків — це вирок і йому, і його роботодавцеві, і усім їхнім закликам до чесного життя. Якщо ж Ложкін не помилився, доходу з продажу компанії в Україні не отримував — тоді він просто маленький брехун, а актуальним стає інше запитання: якщо не він, то хто ж є цими казково багатими акціонерами компаній, на рахунки яких було переказано близько 340 мільйонів доларів? Може, карибські аборигени, кіпрські номінали чи українські менеджери вищої ланки управління? І основне, яке походження цих грошей? Чи означає маленька неправда Бориса Ложкіна у його декларації те, що він співучасник “злочинної схеми”, яку, за твердженням слідчих СБУ, реалізував Курченко? І чому СБУ пов’язала угоду Курченка — Ложкіна з махінаціями “злочинної організації” у “банківській сфері”?

Ми знайшли відповіді на частину цих запитань. І вони — приголомшливі.

 

Олексій Малярчук, Ігор Починок, expres.ua, Національне бюро розслідувань України

Борис Ложкін відмив 5 мільйонів євро, — австрійське видання

LozhkinPoroshenko1-500x500

Австрійська прокуратура оцінює суму збитку у справі, за якою глава адміністрації президента Борис Ложкін може проходити як мінімум в якості свідка, в 5 мільйонів євро.

Про це пише австрійське інформаційне агентство APA, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відділ по боротьбі з корупцією прокуратури Австрії заявляє про те, що знайшов факти відмивання коштів, розслідуючи підозрілу історію з главою адміністрації президента України Борисом Ложкіним.

У цій історії фігурують ще дві людини — громадяни України, зазначає видання.

«Мова йде про збиток у більш ніж п’ять мільйонів євро», — йдеться у публікації.

Не виключається також, що Ложкін може проходити в цій справі як свідок. Прокуратура Австрії вже направила в Генпрокуратуру України запит про правову допомогу в розслідуванні, про що напередодні повідомляв народний депутат Сергій Лещенко.

Агентство повідомляє, що 43-річний Ложкін за кілька місяців до початку політичних потрясінь в Україні продав в 2013 році свою частку (на 400-500 млн доларів) в UMH group олігарху Сергію Курченку, який після зміни влади втік до Росії. «Не виключено, що нинішнє розслідування пов’язане з цією угодою», — йдеться в повідомленні.

Для президента України Петра Порошенка розслідування зараз зовсім невчасне, підкреслюється в статті. «Він стикався неодноразово в останній час із західною критикою про те, що робить недостатньо в боротьбі проти корупції», — пише агентство.

У листопаді 2013 року Ложкін продав 99% медіахолдингу UMH компанії СЄПЕК Сергія Курченка. 10 червня 2014 Борис Ложкін був призначений главою адміністрації президента України.

Алексей Филатов поехал в Вену в связи с уголовным делом против главы АП Бориса Ложкина, — Сергей Лещенко

Lozkin-Boris1-500x369

По словам народного депутата от БПП Сергея Лещенко, «юрист» главы администрации президента Бориса Ложкина в сделке продажи UMH и замглавы АП Алексей Филатов сейчас находится в Вене, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Заместитель главы администрации президента (АП) Украины Алексей Филатов находится в Вене – предположительно, в связи с уголовным делом против главы АП Бориса Ложкина. Об этом написал в Facebook народный депутат от Блока Петра Порошенко (БПП) Сергей Лещенко.

«На публике Борис Ложкин продолжает молчать о своем уголовном деле в Австрии. Но за кулисами кипит работа. Юрист Ложкина в сделке продажи UMH Курченко и замглавы Администрации Президента Алексей Филатов сейчас находится в Вене. А как иначе? Надо тушить пожар на крыше, пока он не перебросился на весь дом», – написал он.

Lozkin-Boris-Leshenko1

24 сентября 2015 года Лещенко сообщил, что прошлым Бориса Ложкина заинтересовались правоохранительные органы Австрии. По словам народного депутата БПП, причиной уголовного производства стала продажа Ложкиным «Украинского медиахолдинга» в 2013 году. Ложкин заявил, что ничего не знает о данном уголовном производстве.

Медиахолдинг UMH Group был куплен Курченко у Ложкина в 2013 году. В холдинг входит более 50 брендов, включая украинские версии Forbes и Vogue, а также издания «Корреспондент», «Фокус», радиостанции «Авторадио», «Europa Plus» и другие.

Борис Ложкин из администрации Порошенка не заплатил сотни миллионов гривен подоходного налога. Расследование

LozhkinYanukovich1-500x353

 

Всем известно, что подбор министров-иностранцев в правительство Яценюка проводило кадровое агентство с мировым именем… Поиском достойных претендентов на министерские кресла занималась непосредственно руководитель агентства Татьяна Фурцева (чьи услуги, кстати, были оценены в более чем миллион гривен). Так вот, в одном из комментариев для СМИ Фурцева заявила: основное требование к кандидатам – отсутствие коррупционных связей… В связи с этим у нас возникли веские причины полагать, что если бы за подобным критерием отбирали кадры и в администрацию президента, то ее глава – Борис Ложкин – никогда бы не заполучил свою должность. Потому что глава администрации президента – не только подозревается в масштабных коррупционных связях, но и, судя по всему, сам является идейным вдохновителем коррупционных схем на сотни миллионов долларов…

Летом прошлого года информационное пространство облетела сенсация: двадцатишестилетний Сергей Курченко, «вундеркинд», как он сам себя называл, а попросту один из смотрящих от «семьи» Януковича, покупает у своего земляка, харьковчанина Бориса Ложкина, одного из самых больших медиа-холдингов на украинском рынке — UMH group. Группа компаний ВЕТЭК, подконтрольная Курченко, получила контроль над рядом изданий – «Forbes», «Vogue», «Корреспондент»,  «Теленеделя», «Аргументы и факты в Украине», «Команда», «Футбол», «Комсомольская правда в Украине», порталы i.ua, bigmir.net, радио «Ретро FM», «Наше радио», «Europa Plus», «Авторадио» и.т.д.

Сумма сделки не разглашалась. Однако в интервью «Коммерсанту» в апреле того же года Ложкин заявил: «Могу только сказать, что мое представление об оценке компании UMH — $450-500 миллионов». Итак, будем полагать, что озвученная тогда Ложкиным цифра оказалась  достаточно близкой к тому, какой была сумма сделки…

Интересно, что за два месяца до сделки Петр Порошенко продал UMH group свою долю в журнале «Корреспондент», сайте korrespondent.net и радиостанции «Наше радио».

Интересно также, что уже бывший владелец UMH  Борис Ложкин всячески восхвалял Сергея Курченко и заявлял, что «ВЕТЭК сможет дать серьезный толчок для развития UMH».

По словам самого Ложкина, половину суммы сделки акционеры получили в конце июня 2013 года, вторая половина должна была поступить не позднее чем в первом квартале 2014 года. Однако, 5 ноября 2013 было объявлено о досрочном завершении сделки по продаже и выполнении всех финансовых обязательств. Это означало, что финансовые обязательства перед предыдущими акционерами на сумму со многими нулями в долларах выполнено полностью и в срок. Но вот в декларации главы fдминистрации президента за 2013 год (которую журналисты получили официальным путем, на основе соответствующего журналистского запроса) эта сделка не была указана…

Повторим: речь идет об огромной сумме, которая может составлять около полумиллиарда долларов. На просьбу журналистов прокомментировать такое несоответствие, господин Ложкин не ответил…

Это позволяет предположить, что нынешний глава администрации президента, используя определенную схему, сумел избежать уплаты в Украине сотен миллионов гривен подоходного налога. Либо Ложкин и не получал никаких доходов от продажи, провернув операцию по легализации доходов Курченко…

Собственно, эту историю можно было бы «подверстать» под Криминальный кодекс Украины и дать сказать последнее слово Службе безопасности Украины. Но вот незадача, Борис Ложкин ныне – обитатель политического Олимпа, а, значит, по правилам, существующим в Украине — персона неприкасаемая. Хотя очень надеемся, что правила эти в скором времени изменятся…

И КУРЧЕНКО, И ЛОЖКИН СОСТАВЛЯЛИ «ПРЕСТУПНУЮ ОРГАНИЗАЦИЮ», — СБУ

Ведь еще в апреле 2014 года года Курченко был объявлен в международный розыск. Правда, наши источники в СБУ утверждали, что этот «вундеркинд» продолжал спокойно разгуливать Киевом, особо ни от кого не прячась. Тем не менее, уже 19 мая СБУ официально заявляет, что «разоблачены факты непосредственной причастности Курченко в реализации преступных механизмов приобретения в пользу финансово-промышленной группы ВЕТЭК компании UMH group . То есть,  СБУ  утверждает, что разоблачила «преступные механизмы» в соглашении Курченко — Ложкина, применимые «преступной организацией».

Иными словами, если в схеме покупки-продажи UMH group, как утверждали следователи СБУ, были применены «преступные механизмы», да еще не одним из действующих лиц, а «преступной организацией», то это означает, что и продавец, и покупатель об этих механизмах прекрасно знали, а, еще более вероятно, совместно их разработали и внедрили. То есть, в Службе безопасности пришли к выводу, что и Курченко, и Ложкин и составляли эту самую «преступную организацию».

Но уже в начале июня «дело UMH group» ложится в длинный ящик в одном из многих кабинетов Службы безопасности, поскольку господин Ложкин занимает должность главы администрации Петра Порошенко.

В ДЕКЛАРАЦИИ ГЛАВЫ АДМИНИСТРАЦИИ ПРЕЗИДЕНТА ПОРОШЕНКА ЗА 2013 ГОД СДЕЛКА ПО ПРОДАЖЕ UMH НЕ УКАЗАНА

Однако, после того как всплыла несколько странная декларация Ложкина за 2013 год, в которой не зафиксировано ни копейки доходов от продажи UMH, дело набирает новых оборотов.

lozhkin-deklaratsiya2013-1

lozhkin-deklaratsiya2013-2

После побега Януковича и всей его гоп-компании с Украины,  «канцелярская» сотня, получила доступ до закрытых ранее документов, оставленных впопыхах в резиденциях диктатора (или выброшенных в спешке, как в Межгорье, в реку, но вовремя оттуда выловленных).

Итак, журналистам удается узнать, что задолго до продажи своего медиахолдинга Борис Ложкин стает совладельцем компании на Британских Виргинских островах Integrity International Holding Ltd, она, в свою очередь, устанавливает контроль над кипрским UMH Group, кипрское предприятие учредило голландскую компанию United Media Holding. А уже это предприятие контролировало предприятия в Украине…  Как утверждают юристы, создание подобной схемы позволяет либо свести налоги на прибыть к минимуму, либо вообще не платить их…

Однако и вторая версия — о том, что Ложкин всего лишь помог легализировать доходы Курченко – тоже имеет право на существование.

Дело в том что, в результате покупки холдинга в пользу финансово-промышленной группы ВЕТЭК, в персональном составе владельцев холдинга не происходит абсолютно никаких изменений. Кампании, которые осуществляют управление холдингом в Украине, продолжает на 99% контролировать голландская компания United Media Holding.

Как бы там ни было, и какой из озвученных нами вариантов не был применен, факт остается фактом — Борис Ложкин создал схему, которая помогла ему уклониться от уплаты сотни миллионов долларов налогов со сделки с Курченко.

На этом фоне еще более комично воспринимаются пассажи, печатаемые летом прошлого года изданиями, еще вчера принадлежавшими нынешнему главе Администрации президента: «…Одна из крупнейших и масштабных сделок на украинском рынке!»… «соглашение с UMH является образцом европейских и даже мировых стандартов!»….  «публичность сделки говорит о ее прозрачности и честности!»

Можно понять желание властьпридержащих, которые стояли у руля полтора года назад, при Януковиче, выставить нас всех лохами. Собственно, именно постоянное вранье тогдашней власти и ее просто маниакальное желание красть у государства, вывело людей на Майдан. Но проблема в том, что власть нынешняя тоже держит общество за лохов, продолжая врать и заниматься коррупционными махинациями…

Несложно себе представить, что произошло бы, например, с вице-президентом США, если бы был доказан факт уклонения от уплаты налогов в особо крупных размерах. Его бы уволили с должности, арестовали бы всю его недвижимость и банковские счета и упекли бы за решетку. Но можем поспорить, что Борис Ложкин и дальше будет чувствовать себя прекрасно в кресле главы президентской Администрации, сколько бы фактов его причастности к коррупционным схемам не было бы доказано.

«У меня есть мечта стать миллиардером, и я им стану», — в одном из своих интервью заявил как-то Ложкин. Мы не сомневаемся, что его мечта в скором времени осуществиться. Жаль только, что за наш с вами счет…

Виктор Ландаренко, Национальное бюро расследований Украины

Перші призначення Порошенка: бізнес-партнери і любі друзі Медведчука та Черновецького. 2 фото

Борис Ложкін та Віктор Медведчук

Борис Ложкін та Віктор Медведчук

Керувати адміністрацією президента Петро Порошенко призначив свого друга і бізнес-партнера медіамагната Бориса Ложкіна.

Своє багатство теперішній голова АП мультимільйонер Борис Ложкін заробив на медіа. Маючи 18 років, у 1989 році Ложкін створив першу в Харкові мережу з продажу газет і журналів. А вже через рік вклав зароблені кошти в комерційну газету АТВ. Потім були інші медіа-проекти і зрештою — створення одного з найуспішніших медіахолдингів України — UMH Group.

UMH Group об’єднує медіапроекти в сегментах преси, радіо та інтернету в Україні та Росії. Серед найбільш відомих видань — «Кореспондент», Forbes, «Теленеделя», «Комсомольська правда в Україні», «Аргументи і факти в Україні», «Команда», «Футбол». Володіє також «Нашим радіо», «Авторадіо», «Європа Плюс», «Ретро FM», «Радіо Алла» та рядом локальних станцій. Партнерами UMH в медіабізнесі з неконтрольними частками є Ігор Суркіс (радіо «Динамо»), Геннадій Боголюбов (газета «Комсомольська правда»), група СКМ (холдинг United Online Ventures, контролюючий інтернет-портали bigmir.net, tochka.net і i.ua ).

У 2013 році журнал «Фокус» оцінив стан Бориса Ложкіна в $126,4 млн (101 місце рейтингу «200 найбагатших людей України»).

UMH Group був проданий у 2013 році корпорації ВЕТЕК, якою володіє молодий олігарх «Сім’ї» Януковича Сергій Курченко.

Із Порошенком Ложкіна поєднують бізнес-зв’язки. 13 квітня 2011 Порошенко та Ложкін спільно придбали акції медіа-компанії KP media (власник Інтернет-порталів BigMir.net, Korrespondent.net, Ricardo.com.ua, Novynar.com.ua, Політорг.net.). Минулого року Порошенко продав свою долю у цій компанії Ложкіну. Крім того, Порошенко і Ложкін спільно володіли станціями «Наше радіо», «Ретро FM», «Next».

Указом № 521/2014 Олега Рафальського призначено заступником глави адміністрації президента України.

Про Рафальського відомо те, що він вже працював в АП за часів Леоніда Кучми на посаді керівника Головного управління з питань внутрішньої політики. У той час адміністрацією керував Віктор Медведчук. Після помаранчевої революції був звільнений з АП. Після року роботи провідним науковим співробітником Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України у жовтні 2006 року Рафальський повернувся у владу.

Його призначили заступником керівника апарату прем’єр-міністра України секретаріату Кабінету міністрів. Уряд у той час очолював Віктор Янукович. Рафальський пішов з цієї посади разом із відставкою Януковича у 2007.

У партії регіонів про Рафальського не забули. У 2008 році його призначили першим заступником завідувача секретаріату депутатської фракції партії регіонів апарату Верховної Ради України.

Із 2010 року він повертається в АП на посаду заступника голови — керівника Головного управління документального забезпечення.

26 лютого 2014 року в.о. президента України Олександр Турчинов призначив Рафальського тимчасовим виконувачем обов’язки голови АП.

Рафальського вважають близьким до колишнього глави АП часів Віктора Януковича Сергія Льовочкіна.

Державне управління справами Порошенко віддав 30 річному вінничанину Сергію Березенкові. У 2006 році він закінчив факультет економічних наук Національного університету «Києво-Могилянська Академія».

Березенка привів у команду Порошенка давній друг нового президента Анатолій Матвієнко, колишній голова Вінницької ОДА та лідер партії «Собор». Березенко є його племінником.

Ще у студентські роки Березенко вступив до партії «Український Молодіжний Собор», а потім навіть став заступником її голови, а потім деякий час навіть очолював партію.

Ця партія активно підтримувала тодішнього мера Києва Леоніда Черновецького.

Сергій Березенко

Сергій Березенко

У лютому 2006 року Березенко очолив молодіжне крило Блоку Леоніда Черновецького.

З червня 2006 Сергій Березенко працював радником Київського міського голови з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму. У той час він зав’язав дружбу із тодішнім секретарем Київради Олесем Довгим.

З вересня 2006 року очолював Головне управління у справах сім’ї та молоді Київської міської державної адміністрації.

Сергій Березенко навіть був депутатом Київської міської ради п’ятого скликання (2006 — 2011 років) від фракції «Блок Леоніда Черновецького».

«Українська правда» у матеріалі 28 березня писала, що Березенко розвивав мережу виборчих штабів Петра Порошенка.

Петро Порошенко також призначив Геннадія Зубка першим заступником голови АП. До того Зубко керував обласним штабом кандидата в президенти Петра Порошенка в Житомирській області, де отримав підтримку 58,64% виборців.

Останні два тижні Зубко встиг пропрацювати керівником Державного управління справами.

2012 року Геннадій Зубко був обраний до Верховної Ради по мажоритарному окрузі №62 (м. Житомир) від ВО «Батьківщина».

Зубко «засвітився» в скандалі із призначенням нового директора Житомирського лікеро-горілчаного заводу.

17 травня новий директор заводу, якого призначив керівник Державного управління справами намагався потрапити на місце роботи. Але працівники підприємства завадили йому це зробити. Пізніше Зубко пояснив новому директорові від імені колективу, що люди хочуть аби нового керівника погодили з ними, бо бояться, що невідома людина доведе підприємство до банкрутства.

У мережі YouTube є відео, де Зубко, якого запросили на збори трудового колективу заводу, говорить із головою адміністрації президента Сергієм Пашинським. Останній звинувачує Зубка у використанні ситуації на заводі для агітації за Порошенка. Натомість Зубко пропонував відправити для зустрічі з колективом, якому, за словами Пашинського «промили мізки», в.о. керівника ДУС Чернецького.

Пізніше Пашинський сказав журналістам: «Мені дуже сумно, що мій колега депутат Зубко, прикриваючись трудовим колективом просто організував злочинну групу. Дуже просто взяти пару людей, дати їм гроші, вкрадені в держави, дуже просто корумпувати засоби масової інформації — така інформація теж у нас є».

Подейкують, що призначення на посаду голови ДУС Геннадія Зубка пов’язане із Житомирським лікеро-горілчаним заводом, який належить ДУСі. Зубко хотів залишити лояльний до нього менеджмент і тому Порошенко попросив Турчинова призначити Зубка.

Посаду першого помічника президента обійняв 42-річний кадровий дипломат Юрій Оніщенко. Два останні роки Оніщенко працював Надзвичайним і повноважним послом України в Королівстві Норвегія. До того був директором департаменту секретаріату міністра МЗС України. Із 2005 до 2009 працював у представництві України в ООН. Спершу радником, а потім заступником представника.

Прес-службу Петра Порошенка буде очолювати професійний тележурналіст, обличчя 5 каналу Святослав Цеголко. У 1996 році він почав працювати у Львові журналістом газети «Разом». Потім був «Поступ», «За вільну Україну», радіо «Люкс ФМ», а з 2004 року Цеголко працює у Києві на 5 каналі.

Юлія Турбаєвська, Національне бюро розслідувань України

Головою адміністрації Порошенка призначений кремлівський агент впливу Ложкін. 2 фото. Відео

Борис Ложкін та Валентина Матвієнко

Борис Ложкін та Валентина Матвієнко

 

Призначений головою адміністрації президента Борис Ложкін свого часу “піднявся” виключно на просуванні в Україні московських прес-видань та ретрансляції російськомовних радіомереж. Усі його інтернет-ресурси, м’яко кажучи, займали негативну позицію, як до україномовного контенту, так і до наявності державної мови у фронт-енді на усіх його сайтах.

Ось перелік його активів, що в різні часи входили до так званого “Укрїнського медіа холдінгу” (UMH Group), де від українського було лише слово у назві:

Інтернет: Korrespondent.net, Forbes.ua, Vogue.ua, Football.ua, Bigmir) net, I.ua, (“Комсомольская правда в Украине”) KP.ua, (“Аргументы и факты”) Aif.ua, Tv.ua, Vgorode.ua, iSport.ua,  Tochka.net, Dengi.ua, Gloss.ua.

Російські друковані видання: Теленеделя, Футбол, Журналы историй.

Радіостанції: Авторадио, Ретро FM, Наше радио, Europa Plus, Голос Столицы, Lounge FM, Джем FM.

Телеканали: Меню-ТВ.

Видавничий бізнес: Forbes, Vogue, Кореспондент, Теленеделя, Футбол, Комсомольская правда, Аргументы и факты, За рулём.

11 липня 2013 року спікер Ради Федерації РФ Валентина Матвієнко вручила «успішному українському бізнесмену» почесну грамоту Ради Федерації «за великий внесок у розвиток засобів масової інформації в Україні та зміцнення добросусідських відносин між Росією та Україною»…

Як кажуть, коментарі зайві… Цікавого “фрукта” підібрав собі у керівники апарату Петро Олексійович Порошенко!.. Враховуючи, що “нова влада” звикла усі призначення робити “по квоті”, то мабуть Ложкін – це квота саме промосковської партії в українській політиці!

Борис Ложкін та Віктор Медведчук

Борис Ложкін та Віктор Медведчук

 

Влад Брова



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: