Сообщения с тегами ‘Украфлора’

Хто і як фальсифікував вибори у 223 окрузі на користь Пилипишина. Розслідування. Частина перша

Вже 115 днів пройшло від дня невизнання виборів парламентаря від Шевченківського района. Вся країна бачила, як +927 голосів переваги «свободівця» Юрія Левченка над висуванцем влади Віктором Пилипишиним були розвіяні за допомогою спритності рук. За цей час Пилипишин вже став кандидатом в президентські намісники в цьому районі. А про слідство чути лише те, що його курує давній знайомий Пилипишина заступник прокурора Києва Сергій Софієв. Плюс один зі свідків повстав проти ігнорування його показів.

«Свідомо» вирішило не дати цій історії піти в забуття. І назвати поіменні усіх відповідальних за фальсифікацію цих виборів. Як мінімум для того, щоб вони не пролізли у виборчі комісії на виборах майбутніх.

Перемога Левченка була вкрадена шляхом псування бюлетенів з п’яти дільниць. Хто дав їх зіпсувати? Відповідати на це запитання ми почали з дільниці N800987, облаштованої в Київському професійно-педагогічному коледжі імені Антона Макаренка. Там голосували мешканці вулиць Глібова, Кравченка Миколи: 21–23;  та Чорновола В’ячеслава: 2–20, 26/2;.

Підрахунок в ніч з 28 на 29 жовтня показав: Юрій Левченко набрав на цій дільниці 420 голосів, Руслан Брицький від «УДАРу» — 237, Віктор Пилипишин – 236.

Ці голоси рахували усі 24 члени комісії, які і підписали протокол.

1.  Полохайло Олег Володимирович, фракція Народної Партії у ВРУ (Голова)

2. Кунцевич Микола Віталійович, Конгрес Українських Націоналістів (заступник голови)

3. Ткаченко Олександра Іванівна, «Наша Україна» (секретар)

4. Клименко Євгеній Олексійович, депутатська фракція «НУ-НС»

5. Жиляєв Олександр Анатолійович, Компартія

6. Рябченко Сергій Олегович, кандидат Куташев Ігор Вікторович

7. Смик-Ханко Олена Євгенівна, Ліберальна партія України

8. Самусенко Валентина Олександрівна, Народна екологічна партія

9. Гуляницька Інна Миколаївна, партія Віче

10. Камінська Наталія Володимирівна, Партія «Єдина Родина»

11. Михайлова Ірина Іванівна, Партія регіонів

12. Камінський Володимир Валерійович, партія «Реформи і порядок»

13. Сухорукова Оксана Сергіївна, кандидат Пархоменко Ігор Леонідович

14. Ковальов Данило Ігорович, партія «Руський блок»

15.  Крівова Людмила Валентинівна, ВО «Батьківщина»

16. Щербатюк Катерина Петрівна, фракція Компартії

17. Бондаренко Ганна Павлівна, партія Громадянська Позиція

18. Івасюк Надія Миколаївна, політична партія «Єдиний центр»

19. Харитоненко Оксана Василівна, партія «Ліберальна Україна»

20. Кузнецова Крістіна Вікторівна, партія Права Воля Україна

21. Івасюк Сергій Миколайович, УНА-УНСО

22. Самоненко Антоніна Володимирівна, кандидат Тарима Сергій миколайович

23. Приходько Микола Михайлович, фракція БЮТ

24. Прутка Надія Василівна, фракція Партії регіонів

За свідченнями членів комісії та спостерігачів, ключову роль у зникненні цих голосів у подальшому зіграли дві людини. По-перше, голова комісії Олег Полохайло. По-друге, член комісії Оксана Сухорукова. Обох їх пов’язує підприємство «Агрофірма «Теплиці України». Олег там є директором, а Оксана – бухгалтером.

 

Олег Полохайло - третій голова №800987 дільниці

 

В день виборів їх тандем вперше проявився при оголошенні позначок у бюлетені. За законом, це має робити голова або його заступник. Але Полохайло наполіг, що оголошуватиме протоколи Сухорукова. Так само він запропонував Оксану для ведення протоколів. Хоча це мала робити секретар Олександра Ткаченко.

 

Оксана Сухорукова в окружній виборчій комісіїї

 

Далі стався символічний інцидент. Як розповів «Свідомо» заступник голови комісії Микола Кунцевич, в одному з бюлетенів були викреслені і прізвище, і ім’я, і по батькові Віктора Петровича Пилипишина. Полохайло запропонував зарахувати цей бюлетень як…голос за Пилипишина. Здійнявся ґвалт: «Хто викреслює того, кому віддає голос?». Тоді голова комісії поставив питання на голосування і голос Пилипишину було зараховано.

Коли бюлетені було складено та запаковано, протоколи підписані, залишалося їх відвезти. Але машина з окружної комісії не приїхала. Кунцевич запропонував Полохайлу відвезти пакунки на власних машинах або ж викликати власним коштом таксі. Голова, як стверджує його заступник, щоразу крутив головою. В результаті пакунки залишилися в комісії на Чорновола. Впродовж двох днів і трьох ночей — до 31-го числа — члени комісії по-черзі їх охороняли. На запитання «Коли таки поїдемо?», голова комісії відповідав – коли подзвонять з окружної комісії.

30-го у день Кунцевич заявив, що на знак протесту починає голодувати. Ввечері цього дня Полохайло сказав, що бюлетені здадуть завтра, і що це відбудеться о 08:00 ранку в окружній комісії на Щербакова.

За словам заступника і секретаря, голова комісії відправив обох додому та призначив збір на 08:00. Стерегти бюлетені залишилися подружжя Івасюк.

Фото Івасюків з соціальних мереж

Коли Кунцевич прийшов о 07:30 до окружкома, він побачив Івасюків, Сухорукову та Полохайла. Це вже було порушенням закону, бо як заступник голови комісії Кунцевич теж мав супроводжувати бюлетені. Також закон вимагав присутності голови, представника партії-переможця та кандидата-переможця. Але був лише голова — Полохайло.

Коли Кунцевич його побачив вже в окружкому, голова заявив, що бюлетені відправили на перерахунок – хтось поряд з двійкою в протоколі іншою ручкою домалював нуль.

При перерахунку виявилося, що з 420 бюлетнів за Левченка 212 було зіпсовано

Останнє, на що варто звернути увагу в цій історії – місце роботи Сухорукової та Полохайла.

«Агрофірма «Теплиці України»», де він значиться як засновник та директор, говорить про її зв’язок з компанією «Украфлора». На сайті «Украфлори» розділ про компанію зараз пустий, але «Свідомо» вдалося знайти в архівах інтернету, що там було раніше:

 

«Компания «Украфлора» входит в группу компаний «Стоик». В свою очередь, компанія «Украфлора» является частью більшого цветочного проекта, объединившего компанию-продавца с производителями: предприятием «Украфлора Винница» и агрофирмой «Теплицы Украины».«Компания «Украфлора» входит в группу компаний «Стоик». В свою очередь, компанія «Украфлора» является частью більшого цветочного проекта, объединившего компанию-продавца с производителями: предприятием «Украфлора Винница» и агрофирмой «Теплицы Украины». А права на торгову марку «Украфлора» на державному сайті патентів закріплені за Людмилою Пилипишиною – дружиною екс-кандидата.

 

 

Ще один факт – Полохайло був делегований до комісії від фракції Народної партії Литвина. Пилипишин у 2007 році був обраний депутатом від цієї партії та був заступником її голови.

Нижче – відео, на якому Полохайло клянеться, що навіть не знайомий з Віктором Пилипишиним.

 

Голова ДВК 800987 працює у Пилипишина

 

Ми продовжимо розслідувати історію фальсифікацій на наступних дільницях. Якщо у Вас є інформація – давайте знати [email protected]

 

Олесь Лук’яненко, Свідомо

 

Пилипишин: “Своя задница – пэрэдусим!”

Виктор Пилипишин уже давно никого не стесняется. Еще возглавляя Шевченковскую районную государственную администрацию, он смело показывал всему миру свою голую задницу. Люди в шоке молчали, увлеченные экстраординарным зрелищем, а тем временем ловкий чиновник цинично потрошил коммунальную собственность.

Для начала Пилипишин, как спрут, опутал семейным бизнесом все финансовые потоки в районе. Фирмы Пилипишиных «Пассат» и «Украфлора» поставляли району рассаду и детское питание за бюджетные миллионы. Частные жэки под крылышком вороватого чиновника грели карманы хозяев, пока в квартирах зимой батареи оставались холодными, несмотря на оплаченные жильцами счета по завышенным тарифам. Независимые органы самоорганизации населения Пилипишин уничтожил, как угрозу своей власти и серым схемам наживы за счет киевлян.

Войдя в раж, Пилипишин принялся распродавать недвижимое имущество, вверенное ему как должностному лицу. Понятно, что деньги уходили в левый карман.

Типичный пример таких махинаций – бедствие на улице Чапаева. ООО «У хромого Пола», входящее в бизнес-империю днепропетровского миллионера В.Костельмана, приобрело в этом доме подвал площадью 276 кв. м за 300 тысяч у.е. Сделка стала возможной в результате незаконного отчуждения этого вспомогательного помещения у его законных хозяев — жильцов дома бывшим главой Шевченковской райгосадминистрации В.Пилипишиным еще в 2006 году. О том, что ни подвал, ни придомовая территория им не принадлежат, жильцы узнали только в апреле 2011 года, когда дом содрогнулся от подземных работ, грузовики начали вывозить из подвала грунт, а во дворе засуетились строители. Никаких разрешительных документов на строительные работы ООО «У хромого Пола» не имело, но правоохранительные органы почему-то закрыли глаза на повреждение дома и жалобы жильцов.

 

Лакомым куском для Пилипишина стала недвижимость на проспекте Победы. Он передал частным структурам здание действующей вечерней школы № 5 и жилой дом. По данным следствия, начатого органами прокуратуры, это нанесло ущерб бюджету столицы на сумму в 15 млн грн. Испуганный перспективой сесть на 6 лет, Пилипишин слег с инфарктом, а затем… принялся «договариваться» с правоохранителями!

Видимо, выяснилось, что зарвавшийся чиновник умеет делиться. Потому что следствие забуксовало, дело еле дошло до суда, который совсем не торопится выносить приговор.  Тем временем Пилипишин успешно тянет лапы к депутатскому мандату, который даст ему столь желанную для каждого вора неприкосновенность. То есть, надежную, как броня, защиту от уголовной ответственности.

Надо сказать, к такому варианту Пилипишин готовился давно. Все время пребывания у власти он формировал позитивное общественное мнение о себе сомнительными методами.

Бывший депутат Шевченковского райсовета Татьяна Ошкодер рассказывает, что Пилипишин не постеснялся повесить свои портреты на детских площадках, установки которых добилась именно она.

Через общественные организации «Кыяны пэрэдусим» и «Диты пэрэдусим» прикармливались мелкими подачками лояльные избиратели из числа малообеспеченных. Позднее ему удалось – можно только догадываться, какой ценой – заполучить беспрецедентное судебное решение, санкционирующее подкуп избирателей во время выборов.

Этот шедевр юридической казуистики имеет свою историю. Пилипишин думал, будто он единственный «реальный кандидат», по его олигархическим меркам, на округе. О том, что Пилипишин «не видит себе соперников», хвасталось в судебных кулуарах его доверенное лицо по фамилии Боядин. Он, наверное, мечтал про легкое и приятное прохождение в парламент. Но тут нашла коса на камень: единственный из всех формально конкурирующих кандидатов, Вадим Гладчук, публично заявил о намерении «остановить столичного мафиози». Кстати,лишь один Гладчук записал в своей официальной избирательной программе, что после избрания создаст парламентскую следственную комиссию для расследования преступлений Пилипишина. Гладчук останавливал машины с халявным чаем и крупами для избирателей от Пилипишина и привел в суд десятки свидетелей циничной покупки голосов малоимущих.

Видно, Пилипишину пришлось сильно потратиться на то, чтобы из каждого такого скандала выходить сухим из воды. После этого, наверное, чайному олигарху пришло в голову, что дешевле купить раз и навсегда индульгенцию на подкуп избирателей в Центризбиркоме и судах. Такова предыстория скандального разрешения Пилипишину подкупать избирателей, которое ни в какие ворота не лезет, кроме широких ворот нашего «неподкупного» правосудия.

Кстати, название общественной организации Пилипишина «Кияни передусім» одновременно зарегистрировано как торговая марка. Кроме того, Пилипишин приватизировал строчку из гимна Киева – ему принадлежит торговая марка «Києве мій» – а также зарегистрировал брэнд «Киев – это я».

В общем, Пилипишин готов вступить в права владения городом и не боится привлечения к уголовной ответственности. Он, наверное, думает, что всё куплено и все будут плясать под его дудку. Осталось только выяснить, что на это скажут 28 октября настоящие хозяева столицы, киевляне.

 

Юлия Турбаевская, Национальное бюро расследований Украины

 

Дон Пилипишин і його “коза-ностра”

“Хресний батько” дон Віто Корлеоне, герой бестселера Маріо П’юзо про сіцилійських мафіозі в Америці, на старості полюбив займатись садівництвом. Дід вирощував помідори, огірки, квіточки, відволікаючись від думок про численні звірячі вбивства, якими він розчищав собі дорогу до багатства та влади. До честі старого бандита слід зазначити, що він не посідав державних посад і не продавав державі свої овочі втридорога, користуючись службовим становищем. Але він заздрив держслужбовцям. “Один юрист з портфелем може вкрасти у тисячу разів більше, ніж банда головорізів з пукавками” – це улюблене прислів’я мафіозі.

Афоризм дона Корлеоне якнайкраще пасує Віктору Пилипишину, голові Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації. За час управління районом він не оминув жодної можливості наповнити власні кишені за державний рахунок.

В публічних інтерв’ю Віктор Петрович любить підкреслювати, що “брехливі” чутки про його бізнес розпускають конкуренти. Мовляв, ніякий він не олігарх, а скромний чиновник, який “передусім” піклується про киян.

Що ж, це легко перевірити! Зазирнемо, наприклад, до загальнодоступної бази даних “Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг” на сайті Державного підприємства “Український інститут промислової власності” (Укрпатент) і пошукаємо товарні знаки, зареєстровані на прізвище Пилипишин.

Таких товарних знаків знаходимо аж 15! Чотирма з них – на логотипи Batik і “Домашній”, а також слова “Батік” та “Batik” – володіє особисто Пилипишин Віктор Петрович, який мешкає за адресою: вул. Сухумська, буд. 7а, м. Київ, 04114. Іншими володіє його дружина Пилипишина Людмила Костянтинівна, яка мешкає за тією ж адресою. Серед них – товарні знаки: “Украфлора”, “Стоік” та “Stoic Group” в різних варіаціях, “Добра кава”, “Беркофф штрассе”.

Чи треба говорити, що подружжя Пилипишиних отримує прибуток від продажу кожного товару, на якому нанесено відповідні товарні знаки? Це зрозуміло кожному. Неважко оцінити і розмах бізнес-імперії “скромного чиновника”, враховуючи, що товари під такими брендами можна знайти мало не в кожному продуктовому магазині чи кіоску. І тут мова вже не про якісь чутки. “Укрпатент” – державна установа, її дані є офіційним документом.

Але якби Пилипишини просто займались бізнесом! Вони роблять бізнес за рахунок бюджету Шевченківського району…

30 грудня 2008 року Шевченківська районна у м. Києві рада ухвалила рішення “Про підсумки заготівлі плодоовочевої продукції та картоплі на зимове зберігання 2007-2008 р.р.”. В документі прямим текстом написано: “ТОВ “Пасат” забезпечує плодоовочевою продукцією загальноосвітні навчальні заклади, дитячі та лікувальні установи (…) До кінця 2008 року ТОВ “Пасат” буде реалізовано дошкільним закладам Шевченківського району 490, 494 тн. продукції… на загальну суму 2 248 073, 00 грн.”.

Цей документ – один з багатьох, які засвідчують, що за час керівництва в районі Віктора Пилипишина ТОВ “Пасат” постійно отримує вигідні багатомільйонні контракти. І це не дивно. Бо цим товариством з обмеженою відповідальністю володіє… сім’я Пилипишина!

Як вже зазначалося, торгова марка “Стоік” офіційно належить дружині районного голови Людмилі Пилипишиній. Бренд “Стоік” та інші зареєстровані на Пилипишиних бренди служать для відмивання грошей: про людське око Пилипишини не мають власного бізнесу, але водночас тихенько отримують відрахування від підставних осіб за використання їхніх торгових знаків.

Засновником ТОВ “Пасат” є ТОВ “Стоік-плюс”, директором якого є Олена Антонова – депутат Київської міської ради від “Блоку Литвина”, довірена особа Пилипишина. Не дивно, що ТОВ “Пасат” і компанії групи “Стоік” знаходяться за однією адресою: на вулиці Туполева, 12 в Києві. За тією ж адресою знаходиться Святошинська районна організація Народної партії Литвина, яку в Києві очолює Пилипишин. Зв’язок ТОВ “Пасат” з особистими бізнес-інтересами “господаря” Шевченківського районну стирчить, як шило з мішка!

Віктор і Людмила Пилипишини також є засновниками фірми “Украфлора”. Торговий знак “Украфлора”, як вже зазначалося, офіційно належить дружині спритного чиновника.

Державні закупівлі на значні суми в Україні формально проводяться на засадах відкритості та прозорості. Результати закупівель публікуються в офіційному виданні “Вісник Державних Закупівель”. І хоча в Шевченківській райдержадміністрації тендери проводяться так, що “чужому” ніколи не дозволять і поріг переступити, однак, принаймні, ми можемо довідатись із офіційних джерел, хто отримав від кишенькового тендерного комітету бюджетні грошики.

Тільки за 2008 рік, за даними “Вісника Державних Закупівель” (ВДЗ), “Украфлора” двічі отримувала значні суми з районного бюджету.

У ВДЗ № 1 (299) за квітень 2008 року, на сторінці 40 за номером 00032 (ТРП) опубліковане офіційне повідомлення, що Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва 4.04.2008 замовило ТОВ СП “Украфлора” розсаду квітів, 31 найменування на суму 1 499 946 грн.

У ВДЗ № 15 (313) за липень 2008 року, на сторінці 250 за номером 22657 (ТРП) опубліковане офіційне повідомлення, що Шевченківська районна у м. Києві держадміністрація 11.07.2008 замовила ТОВ СП “Украфлора” продукцію розсадників та квітництва – 10 найменувань на суму 219 989 грн.

Таким чином, лише одна з численних фірм та фірмочок Пилипишина поскубла районний бюджет майже на два мільйони гривень.

Зауважте: перед нами офіційні дані, які можуть служити підставою для порушення кримінальної справи. Відповідно до Закону України “Про боротьбу з корупцією”, державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання функцій держави, не має права займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб. Заборонено також сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним особам у здійсненні ними підприємницької діяльності.

Тож цю статтю прошу вважати офіційним запитом до правоохоронних органів, які вже давно зобов’язані були розплутати павутиння сімейної “коза-ностри” Пилипишиних. Платники податків поповнюють Шевченківський районний бюджет не для того, щоб його отак грабували серед білого дня.

Григорій Коршун

 

 



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: