Тарас Козак - 40ka.інфо - Портал громадянської журналістики

Сообщения с тегами ‘Тарас Козак’

Опоблок фінансують фіктивні фірми, – розслідування. Відео

opoblok-viina1-500x500

 

Партію «Опозиційний блок» у 2017 році, окрім надходжень з держбюджету та внесків фізосіб, фінансували фіктивні фірми.

Про це йдеться у розслідуванні програми «Джокери» з Севгіль Мусаєвою на телеканалі ZIK, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Так, фізичні особи перераховували кошти лише регіональним осередкам, і це були незначні суми, які загалом склали 4 мільйони 750 тисяч гривень.

Юридичні особи спонсорували «Опоблок» набагато активніше. Компанія «Агротрейдмаркет» перерахувала 2,55 млн гривень, «Полібудсервіс» – 1 мільйон гривень, ТОВ «Магден-плюс» – 1,1 мільйона гривень, «Гіперіон мега» – 1 мільйон гривень.

Як з’ясували журналісти, за зазначеними адресами розташування фірм «Гіперіон мега», «Магден-плюс» та «Полібудсервіс» не було жодної.

Фінансовий аналітик ГО «Ейдос» Сергій Адаменко зазначив, що протягом 2016 року «Опозиційний блок» профінансували сім юридичних осіб на загальну суму понад 12 мільйонів гривень. У 2017 році чотири юридичні особи профінансували її приблизно на 3,8 мільйона гривень.

«Є чотири основні фірми, „Агротрейдмаркет“ є основною, бо вона внесла 2,5  мільйони гривень на рахунки політичної партії „Опозиційний блок“. Прізвища засновників цих компаній я свідомо не буду називати, але вони паралельно ще є засновниками кількох десятків фірм. Тобто одна людина керує двома або трьома десятками фірм. І щоб ви розуміли, статутний фонд в них є до тисячі гривень. Тобто це фірми, які існують тільки на папері», – наголосив Адаменко.

Разом з тим, на питання журналістів, чи знають своїх спонсорів представники «Опоблоку», народний депутат від цієї політсили Юрій Мірошниченко відповів, що на сьогоднішній день є запитання до звітів більшості політичних сил.

«Я вважаю, що це пов’язано зі складнощами заповнення звітів. На першому етапі у 2016 році було більше запитань, у 2017 їх вже менше. Я прогнозую, що це еволюційний процес», – сказав Мірошниченко.

Журналісти припускають, що прихованими спонсорами «Опоблоку» можуть бути Віктор Медведчук, Дмитро Фірташ та Рінат Ахметов.

Нардеп від БПП Сергій Лещенко зазначив, що «Опоблок» із самого початку був проектом цих людей.

«Із самого початку «Опозиційний блок» був проектом трьох олігархічних кланів: Медведчука, Фірташа з Льовочкіним та Ахметова, куди входять його юристи, особисті менеджери та довірені люди – починаючи від пана Морока, Долженкова, Воропаєва, Бєлого, бо Новинський є окремим олігархом, але в нього з Ахметовим є бізнес зв’язки. Тобто вони є співвласниками «Метінвесту», – розповів Лещенко.

Разом з тим, директор Інституту світової політики Євген Магда переконаний, що Дмитро Фірташ досі має вплив на «Опозиційний блок», хоча перебуває в Австрії і до нього є запитання в американських слідчих.

«Дмитро Фірташ впливає приблизно на 20 різних парламентаріїв і називати головним виконавцем його політичної волі в Україні та його бачення, думаю, що можна Сергія Льовочкіна», — сказав він.

У свою чергу, колишній народний депутат чотирьох скликань Тарас Чорновіл стверджує, що Медведчук досі контролює деяких депутатів парламенту.

«У Верховній Раді і досі є аж п’ять депутатів з групи Медведчука, яку він контролює ще з часів СДПУ(О): Нестор Шуфрич, Ігор Шурма, Михайло Папієв, Тарас Козак, Василь Німченко. Нестор Шуфрич йде з „Опоблоку“, і це робиться саме в інтересах Медведчука. Щоб у наступному парламенті отримати більше мандатів. На вибори вони підуть окремо. Тобто „Опоблок“ розколеться», – вважає Чорновіл.

Журналісти зазначають, що формально розкол політсили уже триває.

«Група Фірташа зіграла на користь влади, коли підтримала судову реформу 20-ма голосами. Згодом група Ахметова підтримала зміни в енергетичній сфері. Як наслідок – з’явилася формула „Роттердам+“, за якою тепер Україна дорожче купує усе вугілля», — йдеться у програмі.

Як повідомлялося, у квітні 2017 року журналісти «Наших грошей» з’ясували, що «Опоблок» фінансують фірми, зареєстровані у «віртуальному офісі»: в перукарні, а також на рибному держпідприємстві.

Серед них – компанія ТОВ «Гіперіон мега», що перерахувала на рахунок «Опоблоку» понад мільйон гривень, директором і засновником якої є Ткаченко Володимир Іванович.

Журналісти програми відвідали директора, і з’ясували, що Ткаченку не відомо ані про внески, ані про саму компанію.

11 вересня 2017 року Шевченківський райсуд міста Києва зобов’язав Національну поліцію перевірити дані з фінансового звіту партії «Опозиційний блок».

Однак 29 січня цього року стало відомо, що провадження закрили, бо власник «Гіперіон Мега» Володимир Ткаченко повідомив слідчим, що сприйняв журналістку та оператора «Наших грошей» за шахраїв – і саме тому заперечував і наявність в нього компанії, і мільйонні пожертви на «Опоблок».

«Чорні чоловічки» Віктора Медведчука. Розслідування Радіо Свобода. 3 відео

Medvedchuk-putin3

 

 

Віктор Медведчук – у минулому голова адміністрації президента Леоніда Кучми та віддавна наближений до президента Росії Володимира Путіна – і нині займає вагомі позиції в політично-бізнесовому житті України, повідомляє Національне бюро розслідувань України з посиланням на Радіо Свобода.

Українська влада синхронно з російською навіть робить для нього виняток із загальних правил – його приватному літаку дозволяють літати поміж двома країнами без зупинок ані в Білорусі, ані деінде, попри заборону прямого авіасполучення. Мовляв, бо відряджений на урегулювання конфлікту між Україною та Росією. Та чи завжди цей привілей він використовує за призначенням? Чи не вирішує заодно ще й свої бізнесові справи? Під час проведення розслідування на цю тему охоронці Віктора Медведчука напали на знімальну групу програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»). Це сталося біля VIP-терміналу аеропорту «Київ».

Один із охоронців одразу блокує авто знімальної групи програми «Схеми». Журналіст та оператор виходять із машини і намагаються зняти летовище. Це громадське місце, тому знімальна група має на це законне право. Однак охоронці виходять із мікроавтобуса і починають перешкоджати зйомці.

О 16:30 з того самого аеропорту вилітає приватний літак з бортовим номером М-ARRH і прямує до Москви.

У 2015 році російський Фонд боротьби з корупцією опублікував розслідування, в якому встановив, що літак із цим бортовим номером належить російському олігарху та другу президента Росії Аркадію Ротенбергу.

О 17-й годині з аеропорту вилітає борт Віктора Медведчука. Він облітає Східну Україну і перетинає кордон.

Спостерігаючи за перельотами через FlightRadar, знімальна група «Схем» рушає до VIP-терміналу аеропорту «Київ», щоб зафільмувати пасажирів приватного літака. Але тут на журналістів уже чекають ті самі охоронці. Вони одразу під’їжджають до знімальної групи, яка вкотре демонструє журналістські посвідчення.

У цей час із мікроавтобуса знову виходять охоронці з парасольками. Один з чоловіків, який керує ними, дає команду чекати.

Як тільки літак заходить на посадку, охорона починає перешкоджати зйомці. Згодом серед них з’являються люди в масках. Аби уникнути фізичного протистояння, знімальна група починає рухатись у бік терміналу, але мікроавтобус блокує авто знімальної групи, а охоронці навіть не дають можливості підняти відеокамеру.

Тим часом з іншого боку летовища другий оператор програми, про якого не знає охорона Медведчука, безперешкодно знімає посадку літака.

До нього підходять поліцейські перевірити документи, і він просить правоохоронців підійти до VIP-терміналу на допомогу знімальній групі, якій не дають знімати охоронці Медведчука.

Однак на звернення журналістів поліцейські реагують дивно: спершу пропонують звертатися до охорони VIP-терміналу і взагалі відмовляються перевіряти документи людей у масках. А на зухвале перешкоджання журналістській діяльності жодним чином не реагують.

Показово, що в присутності поліцейських охоронці не застосовують фізичну силу, але й далі перешкоджають зйомці. Та попри це оператору вдається зафіксувати вихід чоловіків із терміналу, а журналісту – зняти бодай номерні знаки автомобілів, оскільки облич не видно.

Тим часом другий оператор встигає дістатися VIP-терміналу і з бокової точки зняти виїзд кортежу Віктора Медведчука. А заодно і те, як охоронці перешкоджають зйомці.

Як тільки кортеж виїхав з аеропорту, охоронці швидко сідають в автівки. І лише після чергового прохання журналіста поліцейський погоджується перевірити документи нападників.

Переговорний процес чи приватні інтереси?

Це не вперше «Схеми» фіксують прямі перельоти Віктора Медведчука до Росії. Рік тому журналісти з’ясували, що його приватний літак має винятковий дозвіл на пряме авіасполучення між Росією та Україною.

Ще в 2016 році голова СБУ Василь Грицак ексклюзивне право на пряме авіасполучення з країною-агресором для Медведчука, попри заборону для всіх українців, пояснив так: «Медведчук входить до тристоронньої контактної групи – зокрема, до гуманітарної підгрупи. І, відповідно до повноважень, наданих йому керівництвом держави, включений у переговорний процес. У зв’язку з цим він дійсно періодично літає до Москви. Ми це підтверджуємо».

Та попри оголошену Грицаком виняткову причину, пізніше «Схемам» вдалося встановити, що Віктор Медведчук прилетів із Москви в компанії народного депутата від «Опозиційного блоку» Тараса Козака та бізнесмена Нісана Моісеєва.

Також під час проведення розслідування, опублікованого влітку, вдалося з’ясувати, що в останні роки у Нісана Моісеєва в Україні з’явився масштабний бізнес, пов’язаний зі скуповуванням російських активів.

Державна компанія «Роснєфть» продала в 2016 році свої активи в Україні. А це майже 150 заправок переважно під брендом «ТНК», мережу нафтобаз та Лисичанський нафтопереробний завод. Покупцем виявилася маловідома швейцарська фірма Glusco Energy. Це дочірня структура іншої швейцарської фірми – Proton Energy Group, офіційний власник якої ізраїльський бізнесмен Нісан Моісеєв.

Нісан Моісеєв у письмовій відповіді на запит журналістів «Схем» тоді відповів: «З паном Медведчуком я знайомий давно, як і з багатьма іншими українськими, російськими, європейськими, ізраїльськими, американськими публічними людьми та бізнесменами. Нас пов’язують дружні відносини, а не ділові. Ніякого стосунку пан Медведчук до цих компаній не має, вони належать мені, я – їхній єдиний власник».

Також приліт із Москви в Київ Медведчука і Моісеєва збігся в часі із «зачищенням» ринку імпорту скрапленого газу України під нового гравця, яким став той самий Нісан Моісеєв. Про це також ішлося в одному з розслідувань «Схем».

 

 

Наприкінці 2016 року в традиційних імпортерів скрапленого газу почалися проблеми: діями СБУ, Мінекономрозвитку та митниці був зупинений його імпорт, і майже одночасно з’явилися фірми, які почали імпортувати великі обсяги скрапленого газу з Росії.

Розслідування «Схем» виявило: тоді ринок немов зачистили під чотири фірми, одна з яких – «Глуско Україна» Нісана Моісеєва, а решта три – пов’язані з нею через менеджерів. Усі вони почали у великих обсягах ввозити до України з Росії газ «Роснєфті», тоді як іншим імпортерам СБУ показала червоне світло.

Хто охороняє Медведчука?

Встановивши, що Медведчук використовує екслюзивне право прямого авіасполучення між Україною та Росією не тільки для переговорного процесу під час війни, а ще й бере з собою попутників, «Схеми» вирішили уважно дослідити його перельоти, тому кілька разів їздили до аеропорту «Київ».

30 жовтня, аеропорт «Київ». Знімальна група помічає, як літак Віктора Медведчука готують до вильоту.

Та як тільки камера починає знімати, як біля журналістів одразу з’являються незнайомці. Спочатку вони просто спостерігають. Згодом таки підходять до знімальної групи. А коли пасажирів привозять до літака, охоронців стає більше і вони починають заважати зйомці.

5 листопада 2017 року, VIP-термінал аеропорту «Київ».

Цього разу знімальна група програми приїжджає в аеропорт не через польоти Віктора Медведчука, а для зйомок іншого матеріалу про перельоти високопосадовців. Але коли на FlightRadar з’являється літак Медведчука, який повертається з Ужгорода, журналісти намагаються зняти летовище. І знову з’являються й охоронці Медведчука.

Та оскільки знімальну групу цікавили перельоти Медведчука саме з Росії, щоб уникнути конфлікту з охороною, журналісти вирішують поїхати звідти. Проте автомобіль «Схем» починають блокувати: мікроавтобус попереду, а охоронець стає позаду автівки, що унеможливлює рух машини в обох напрямках.

І знову історія повторюється: знімальну групу блокують, журналісти намагається фіксувати їхні протиправні дії. Саме в цей час вулицею їде автомобіль із патрульними поліцейськими, до яких журналісти звертаються по допомогу. Але охоронці Медведчука не визнають факт блокування і переконують поліціянтів, що їхнє авто несправне.

Зрештою поліцейським доводиться штовхати авто на край дороги.

Як тільки вони їдуть, охоронці сідають у мікроавтобус, який виявляється все-таки справним.

Один із автомобілів з кортежу «Мерседес Бенц» С 500, який так ретельно охороняли від відеокамер, як з’ясувалося, зареєстрований безпосередньо на самого Віктора Медведчука.

А от автомобілі, якими користувалися охоронці Медведчука під час усіх цих інцидентів, як вдалося встановити «Схемам», зареєстровані на ТОВ «Детективне охоронне агентство «Шторм».

Третя автівка в кортежі Віктора Медведчука «Мерседес Віано» також зареєстрована на «Детективне охоронне агентство «Шторм».

Засновником і керівником цієї компанії, відповідно до офіційних даних, є Віктор Іванович Чорний. Із Віктором Медведчуком його пов’язує Федерація бойового самбо України. У 2013 році на відкритті чемпіонату України він цитував вітального листа від Медведчука. Згадки про те, що останній є почесним президентом федерації, а Віктор Чорний є віце-президентом, можна знайти у ЗМІ і за 2016 рік.

Також у мережі викладене відео, коли Віктор Чорний виступає на зустрічі київського активу руху «Український вибір», лідером якого є Віктор Медведчук.

За годину до ефіру

Редакція завчасно надіслала запит Віктору Медведчуку з проханням прокоментувати дії його охоронців біля VIP-терміналу аеропорту «Київ». Також журналісти запитали: приватним чи офіційним був його візит до російського міста Сочі 7 листопада та чи пов’язаний він із діяльністю Медведчука в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи? Якщо так, то з ким із представників російської влади мав зустріч Медведчук у Сочі?

Однак відповідь отримали за годину до ефіру, коли технічної можливості додати її до програми на каналі «UA:Перший» не було. У листі від імені адвоката Віктора Медведчука Ігоря Кириленка, який представляє його інтереси, виконання журналістської діяльності називають «провокацією» і звинувачують у втручанні в приватне життя.

«Згідно з діючим законодавством України, збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про Медведчука В.В. можливе тільки за його особистої згоди на це. Отже, провокація журналістів Радіо Свобода підпадає під дію статті 182 Кримінального кодексу України («порушення недоторканності приватного життя»). Наразі щодо зазначених подій подано заяви до Національної поліції України та Генеральної прокуратури України про вчинення кримінального правопорушення», – йдеться в листі від адвоката.

Більше того, захист Медведчука листом застеріг від оприлюднення матеріалу в прямому ефірі.

«Вважаю за необхідне поставити вас до відома, що таке оприлюднення конфіденційних даних буде прямим та свідомим порушенням закону. Наголошую, що причетні до цього особи понесуть відповідальність згідно з чинним законодавством України», – вказано в листі від адвоката Кириленка.

Якою буде реакція правоохоронців?

Першою на напад охоронців Медведчука на знімальну групу «Схем» відреагувала прокуратура міста Києва. І наступного дня після нападу відкрила кримінальне провадження.

«За інформацією, поширеною у ЗМІ щодо перешкоджання роботі знімальної групи програми «Схеми» в аеропорту «Київ», органами столичної прокуратури до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) КК України», – йдеться в заяві прес-служби відомства.

Також окремо журналісти програми запитали голову Нацполіції Сергія Князєва про інцидент із перешкоджанням журналістській дільності охоронцями Медведчука і бездіяльністю поліцейських під час інциденту. Він зазначив, що бездіяльність поліцейських, на його думку, буде об’єктом дослідження прокуратури. «Ми проведемо службове розслідування, і висновки будуть достатньо швидкі й конкретні», – пообіцяв він.

Голова Національної поліції Сергій Князєв пообіцяв провести службове розслідування щодо бездіяльності поліцейських
А стосовно інциденту з перешкоджанням журналістам Князєв порадив написати заяву і зазначив: «Повинне бути все по закону. Неважливо, хто і неважливо, який ранг чи рівень посади в громадянина нашої держави».

Редакція програми «Схеми» очікує на об’єктивне розслідування цього інциденту. А також сподівається надалі безперешкодно знімати у громадському місці біля VIP-терміналу аеропорту «Київ» з метою фіксації та оприлюднення суспільно важливої інформації про перельоти приватними літаками українських високопосадовців та впливових політичних діячів, на кшталт Віктора Медведчука, зокрема до країни-агресора – Росії.

Реванш Медведчука. Бизнес кума Путина расцвел после Евромайдана. Расследование

kum-Putina1

 

«Им хочется воевать? Я воевать умею», — написал у себя на странице в Facebook Виктор Медведчук еще в декабре 2013 года. Таков был ответ друга Владимира Путина и сторонника дружбы с Россией на проделки участников «Евромайдана». Те как раз приехали к нему «в гости», попытались сломать забор, и обвинили его в причастности к зверствам в центре Киева. Тогда еще не было массовых убийств, но уже сотни людей пострадали от дубинок «Беркута».

«Евромайдан» у дома Виктора Медведчука

Позднее Медведчук таки доказал: воевать он умеет. Только на чьей стороне? Кум президента страны-агрессора, оккупировавшей Крым и часть Донбасса, фактически стал спикером Кремля в Украине. Его заявления в точности повторяют основные посылы Москвы – нужны поправки в Конституцию, автономное от Киева самоуправление на землях, захваченных боевиками «ДНР» и «ЛНР», и амнистия для сепаратистов. Все это Медведчук регулярно озвучивает у себя в Facebook, либо на сайте своего политического проекта «Украинский выбор». Последнее подобное заявление было опубликовано буквально на днях.

Помимо этого Медведчук взял на себя роль посредника между Киевом и ставленниками Кремля на Донбассе. Именно он вел переговоры об обмене пленными. И, судя по заявлениям его соратников, участвует в процессе по освобождению украинской летчицы и народного депутата Надежды Савченко. В одном из отчетов ОБСЕ Медведчук и вовсе фигурирует как представитель «ДНР» и «ЛНР».

Впрочем, экс-глава администрации Леонида Кучмы оказался опытным «воякой» не только в качестве парламентера. Дружба с Кремлем и тесные связи с местными боевиками позволили окружению политика серьезно укрепить свой бизнес после Майдана. По сути, близкие к Виктору Медведчуку люди получили серьезное влияние на энергетическую безопасность Украины. Они занимаются поставками дефицитного угля на украинские электростанции с оккупированных территорий. А скоро возьмут под контроль и часть рынка нефтепродуктов.

Тем временем сам Виктор Медведчук потихоньку обустраивается в Крыму.

Махинации с углем

Оккупация части Луганской и Донецкой областей стоила Украине потери большей части угольной промышленности. В ноябре 2015 года премьер-министр Арсений Яценюк заявил: из 90 шахт Донбасса Киев потерял контроль над 65-ю. Украине впервые пришлось решать проблему дефицита топлива для электростанций. Ведь под контролем боевиков остались все крупные производители антрацита – основного топлива для производителей электроэнергии.

Справиться с нехваткой угля решили за счет импорта – в основном из России и ЮАР. У боевиков «ДНР» и «ЛНР» «черное золото» пообещали не покупать. Однако позднее выяснилось: уголь у террористов Киев все-таки покупает. По информации народного депутата и члена топливного комитата Верховной Рады Виктории Войцицкой, более 20 компаний поставляют топливо с оккупированной территории на теплоэлектростанции государственной «Центрэнерго», крупнейшего производителя электроэнергии из угля в стране.

Medvedchuk-Victor-Centrenergo1

В «Центрнерго» информацию о том, что компания использует уголь с оккупированных территорий, подтверждают. Но вопросы, связанные с поставщиками топлива из-за линии фронта, не комментируют. Однако расследование «Украинской правды» показало, что среди поставщиков угля, добываемого на территории, контролируемой боевиками, есть некая Arida Global Limited. Бенефициаром компании значится Никита Поз. В СМИ он успел засветиться в качестве собственника доли в «Консул-Украина», компании, которая занимается отельным бизнесом. «Консул» также известна тем, что арендовала участок в санатории им Боброва в Крыму под строительство дачи для Виктора Медведчука.

Контракт на поставку угля «Центрэнерго»

Medvedchuk-Victor-Centrenergo2

Также в компании Поза – «Прайвет Канселер» – работал депутат от «Оппозиционного бока» Тарас Козак, которого СМИ называют соратником Медведчука. По информации СМИ, Козак также ведет переговоры от имени Arida Global.

Выход на топливный рынок

Фигурирует Arida Global не только в махинациях с углем. Компания, близкая к Медведчуку, также имеет отношение к сделке купли-продажи сети заправок в Украине, которые пока принадлежат «Роснефти». АЗС в основном работают под брендом предыдущего собственника – ТНК. В январе 2016 года малоизвестная швейцарская Glusco Energy S.A. подала заявку в АМКУ на покупку этих станций.

Glusco Energy не имеет прямых связей с украинским бизнесом. Однако, по данным «Лиги», среди фирм, на счетах которых оседает вся прибыль швейцарцев, есть уже знакомая нам Arida Global.

В сеть ТНК и родственных брендов (Formula, Золотой Гепард и Smile) в Украине входит более 170 заправок и около десятка нефтебаз. Это одна из наиболее развитых топливных «сеток» в нашей стране.

К тому же людей, близких к Медведчуку, называют новыми собственниками нефтепровода «ПрикарпатЗападТранс». До 2014 года Россия поставляла по нему в Украину около 1 млн тонн дизельного топлива. Это почти четверть украинского рынка. Примерно столько же шло транзитом в Венгрию.

Земля в Крыму

Статус переговорщика и близкие отношения с Путиным позволяют Медведчуку комфортно себя чувствовать и в оккупированном Крыму. Прокремлевский политик владеет земельным участком на границе Алупки и Симеиза.

Официально земля оформлена на «Спорт-тур». Фирма принадлежит инвесткомпании «Терра-инвест», в совладельцах которой значится Александр Валерьевич Мошинский, адвокат, представляющий в судах интересы Медведчука.

Сам Медведчук еще до войны с Россией подтверждал, что имеет отношение к «Спорт-тур». С июня 2009 года лидер «Украинского выбора» числится основателем, участником и непосредственным владельцем компании, которая, в свою очередь, с марта 2012 года является опосредованным владельцем «Спорт-тура».

Виталий Ермаков, Национальное бюро расследований Украины

Депутат Козак підкуповує виборців молитовниками. Фото

У Жовківському районі Львівщини місцевий депутат, колишній митник та податківець Тарас Козак розповсюдив серед парафіян та учнів «Молитовник для школярів та студентів». У книжці відібрано усі традиційні та маловідомі молитви. На обкладинці з однієї сторони класично є зображення образа, а з іншої — фото депутата Львівської облради Козака.

«Молімося за тих, хто офірують цей молитовник вам», — сказано у передмові.

У день Великодня, Різдва та інших великих свят також є традиція, коли після Служби Божої священики зачитують привітання від очільників церкви, єпископів. Після них читають привітання місцевих депутатів. На Мостищині зачитують привітання місцевого депутата-бізнесмена Ярослава Дубневича та його брата Богдана. Вони є меценатами у Мостиському, Пустомитівському районах.

«Привітання до громади від Блаженнійшого Святослава та владики Ігора із Львівської архієпархії є традиційним. Привітання від меценатів священики зачитують на свій розсуд і на свою совість. Церква є окремо від політики, — розповів отець Павло Дроздяк із Львівської Архієпархії УГКЦ. — Церква на сьогодні є єдиною незаплямованою інституцією і лише їй довіряють люди. Тому ми не можемо прив’язувати до неї різних людей, щоб не заплямувати ім’я Церкви. Як вихід, привітання можна видрукувати і вивісити на дошці оголошень при храмі, кожен може собі його прочитати. Нехай ліва рука не знає, що робить права. Справжня жертва має бути таємна і безкорислива, щоби вона була угодна Богу. Ми напередодні виборів закликатимемо священиків не долучатися в жодному випадку до передвиборчої кампанії».

Уся церковна література має мати окрім номеру і серії видавництва ще й окремий номер і серію, надану місцевою архієпархією. Тобто має видаватися за дозволом церкви.

«Просто фраза „друкується за дозволом церкви“ не є свідченням того, що книжка дійсно погоджена і апробована церквою», — додав отець.

10 квітня 2012

 

Тарас Козак или почему же мафия бессмертна?

Иногда диву даешься, до чего одиозные фигуры попадаются в структурах нашей власти. И насколько они живучи. Взять хотя бы таможенника Тараса Козака. Выбить его из обоймы не смогли ни вопиющая, не скрываемая коррумпированность, ни уголовные дела, заведенные прокуратурой, ни подозрение в причастности к убийствам Степана Сенчука и криминального авторитета «Рокеро», ни «тысяча и одно» безобразие, творимое им ранее и сейчас, на должности зампреда ГТС, на которой он восстановился по суду.

Тарас Козак сделал карьеру во Львове, где с помощью Сергея Медведчука дослужился до первого заместителя главы ГНА во Львовской области (2001- 2003 гг). После этого он был назначен начальником Западной региональной таможни. А с июня 2004 совмещал эту должность с постом замглавы Гостаможенной службы. Там он лег под Калетника, благодаря чему успел поруководить многими особо доходными региональными таможнями. Как он это делал, знает и прокуратура, и СБУ, и УБОП, и даже простые люди. Еще в 2004 году на форуме сайта «Україна податкова» один читатель делился информацией, как говорится, с полей. http://web.archive.org/web/20070216083916/podatkova.org.ua/228.htm

«Мимовільним повіреним у темних справах Шегинської митниці я став зовсім випадково: минулого тижня їхав за товаром до Польщі і на самому переході зустрів свого однокласника, який зараз працює у Митній Варті. “Питаєш, чого я тут стою, як х…? – однокласник засміявся, — є таке “указаніє”. Він підняв палець догори: “Колишній заступник начальника Львівської ДПА, а нині керівник Західної регіональної митниці Тарас Романович Козак заявив начальству, що є підозра про те, що не всю “касу” приносять йому, і для того аби вирахувати “крису”, поставили тут нас, Митну Варту. Дивись, кожному з нас начальник Митної варти “Ямєля” (Олег Ямельницький) розробив спеціальні контрольні листки на яких окремо вказано скільки через кордон пройшло “тірів”, “бусів”, авто з причепами тощо. Все це треба облікувати, а рано старший зміни документацію звіряє і разом із зібраною готівкою везе це все до Львова на звірку до першого заступника нині вже генерал-лейтенанта Тараса Козака Ігоря Цибульського. Там йде основний “дєрєбан”. За зміну (зміна 12 годин) збираєм з поста від 30 до 80 тисяч доларів США – все залежить від кількості транспорту. У місяць маємо 60 змін. Множити вмієш? Давай візьмемо середнє: 60 помножимо на 60. Скільки виходить? Правильно — 3 мільйони 600 тисяч доларів !!! Готівки!!! Щомісяця, при мінімальних затратах.

Щоправда, останнім часом митникам залишається тільки те, що впаде з панського столу “Учителя” (саме так називають на Шегинях Тараса Козака, — автор). Йдуть через Шегиню машини, номери яких ми навіть не записуємо, бо то їде аппаратура рідного брата “Учителя” Бодіка, якого ми між собою називаємо “Брат – 2”. Я відкрив термос, ми випили з вартовим наших рубежів трохи кави і він повів ще кілька цікавих моментів. Насамперед, списки усіх авто з назвою товару, номерами машин і “тяглами” СБУ має, але нікого не затримує, бо особисто весь цей бізнес Тараса Козака “кришує” начальник обласної СБУ генерал Химей, якого для цієї мети і прислали з Києва…».

В декабре 2004 года Тараса Козака все же уволили (чуть ли не последним указом президента Кучмы) за абсолютно беспредельную коррумпированность. Первый год после оранжевой революции он скрывался от следствия. В 2006 году всплыл в «Блоке Наталии Витренко» под теоретически проходным 15 номером. А в конце 2006 года выиграл суд (уж не львовский ли, под управлением Зварича?!!!) и восстановился на должности зампредседателя Гостаможслужбы. Что-то там занес браткам Януковича, и те вернули его на прежнее доходное место.

Вскоре посыпались депутатские запросы о деятельности, или, точнее, криминальных деяниях Козака и его многочисленной родни. Фрагменты из этих запросов – это просто хроника криминальных будней таможенного олигарха.

«07.09.2007р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією було видано ТзОВ «Пройпшем Україна» (код ЄДРПОУ 35322594) ліцензію серії АВ №358018, відповідно до якої товариство отримало право на здійснення проектних робіт.

Це дає підстави вважати, що заявник подавав відповідні відомості про наявність запровадженої системи якості згідно з вимогами ДСТУ І5О серії 9000.

Відомо, що процес створення ефективно діючої системи якості, яка б відповідала вимогам ДСТУ І5О серії 9000, а також здійснення встановлених процедур оцінки такої системи та отримання сертифікату відповідності займає тривалий проміжок часу.

В той же час, з моменту державної реєстрації ТзОВ «Пройпшем Україна» як юридичної особи (17.08.2007р.) до моменту отримання ліцензії на провадження будівельної діяльності (07.09.2007р.) минуло лише 20 календарних днів, що однозначно свідчить про неможливість за такий короткий проміжок часу запровадити систему якості згідно з вимогами ДСТУ І5О серії 9000 та підтвердити ЇЇ відповідними документами.

Аналогічні порушення були допущені при видачі ліцензій на провадження будівельної діяльності ТзОВ «Інтер’єр Янкович» (код ЄДРПОУ 35253526, юридичну особу зареєстровано 04.07.2007р., ліцензію серії АВ №358023 видано 07.09.2007р.), ТзОВ «Київінвестспецбуддевелопмент» (код ЄДРПОУ 35141168, юридичну особу зареєстровано 10.05.2007р., ліцензію серії АВ №357630 видано 23.08.2007р.) а також ТзОВ «Будімекс-Дромекс» (код ЄДРПОУ 34668717, юридичну особу зареєстровано 31.10.2006р., ліцензію серії’АВ №313091 видано 26.01.2007р.)…»

Во всех этих предприятиях учредителем является близкая связь Тараса Козака –

Шепита Олег Григорович: его кум. Козак обеспечивал Шепите, как и прочей родне, режим наибольшего благоприятствования по системе, описанной выше относительно «брата Боди»: укрывал их доходы от законного налогообложения, способствовал незаконному получению лицензий и т.д.. Список структур, которые входят в орбиту бизнеса Козака и Ко, — не секрет, его даже называли в депутатских запросах.

«Такими підприємницькими структурами є: ТОБ фірма «Хоммар» ЛТД (код ЄДРПОУ 19329990), ЗАТ Львівський м’ясокомбінат (код ЄДРПОУ 443772), ЗАТ «Біохімфарма» (код ЄДРПОУ 25590698), ТОБ «Тако плюс» (українсько-чеське) (код ЄДРПОУ 30706774), ТОВ «Мальвазія-інвест» (код ЄДРПОУ 25236873), ТОВ «Керамбуд» (код ЄДРПОУ 31829585), ПП торгівельна компанія «Рукавичка» (код ЄДРПОУ 35227449), ТОВ «Озеро» (код ЄДРПОУ 19163911), ТОВ торгівельно- виробнича компанія «Львівхолод» (код ЄДРПОУ 1553681), ТОВ авіаційна компанія «Галавіасервіс» (код ЄДРПОУ 30605611), СП у формі ТОВ українсько» латвійське «Сканді авто» (код ЄДРПОУ 25553941), ТОВ «Капітал плаза» (код ЄДРПОУ 34605772), ТОВ «Добробут-інвесі» (код ЄДРПОУ 31228208), ТОВ «Будімекс-дромекс» (код ЄДРПОУ 34668717), ТОВ «Інтер’єр янкович» (код ЄДРПОУ 35253526), ТОВ «Пройпшем Україна» (код ‘ ЄДРПОУ 35322594), ТОВ «Міськбудмоноліт» (код ЄДРПОУ 32970122), ТОВ «Магнат» РР» (код ЄДРПОУ 33087083), «Київінвестспецбуддевелопмент» (код ЄДРПОУ 35141168).

Протиправна діяльність підприємств координуються і спрямовуються групою осіб, які є або керівниками, або засновками вказаних підприємств. Такими особами є Козак Богдан Романович (брат), Козак Богдан Михайлович (двоюродный брат), Козак Василь Михайлович, Козак Зиновій Павлович, Козак Олег Михайлович, Козак Ольга Романівна (сестра, учредитель «Конкордия-Львов» и «Львівхолод»), Козак Роман Іванович, Козак Роман Михайлович, Козак Софія Степанівна, Шепіта Олег Григорович, Шепіта Григорій Степанович, Марко Роман Михайлович. Підприємства поєднує не тільки одні й ті ж засновники і керівники. Усі вони є елементами кількох злочинних схем…»

Вообще, в количестве «козачих родственнников» — черт ногу сломит, тем болем, что есть полные тезки. Выручает, что все они «кублятся» вокруг «Львівхолода». Тут и Богдан Романович 28.01.1967 г.р., генеральний директор ТзОВ “Торгівельно-виробнича компанія “Львівхолод”, депутат Львовского облсовета. И Богдан Романович (Бодя), 1974 года рождения, учредитель фирмы «Керамбуд».

Кстати, интересная фирма. На нее был оформлен знаменитый контрабандный самолет ЯК-42, за который Козаки не уплатили пошлину и попались (дело вела прокуратура). И не только.

Вот что пишет в своем запросе народный депутат Кендзьор:

«Згідно з отриманою мною інформацією, яка стала мені відома у зв’язку із здійсненням депутатської діяльності, Козаком Т.Р. через підставних осіб, зокрема ТзОВ «Керамбуд», по суті власником якого являється рідний брат Тараса Козака — Роман Козак … за допомогою тіньових схем через дане підприємство фактично за безцінок скуповувались землі Міністерства оборони України, тим самим завдано державі значних збитків…»

История с самолетом и «военными участками» подробно описывалась на сайте «ОРД» в статье «Кайдашева мафия (львовский вариант)» http://ord-ua.com/2006/06/20/kajdasheva-mafiya-lvovskij-variant/. У Тараса Козака дома были обыски, а его кум Олег Сало (бывший начальник львовской милиции) находился в розыске.

Там же упоминалась и нераследованная до конца версия убийства Степана Сенчука. Дело в том, что «Керамбуд» построил фабрику по производству керамики, и ему зачем-то понадобились мощности «Львовсельмаш», на тот момент подконторольной Сенчуку.

По данным львовского интернет-издания «Обсерватор» http://www.observator.com.ua/, братья Козаки начали насиловать «Львовсельмаш» с помощью тещи Боди Козака — Мирославы Дякович, скандально известной собственницы крупнейшей нотариальной конторы во Львове, почетного консула ФРГ, которая через своего мужа начальника областного управления юстиции, сбывала конфискат через… Рава-Русскую таможню.

В прессе не раз упоминалось, что причиной гибели Сенчука был как раз «Сельмаш». Именно о ” Сельмаше “ Сенчук должен был говорить с адвокатом Владимиром Косенко, которого ожидал в машине, в глухом месте рано утром у поселка Брюховичи. Владимир Косенко, вопреки распространенной в СМИ информации, никогда не был адвокатом Сенчука. Он был адвокатом Козака и фирмы «Керамбуд», т.е. представителем противной стороны.

Следствие по убийству Сенчука выявило удивительные факты. Сенчук почему-то решил встретиться с адвокатом утром в лесу возле заправки, а не в офисе или ресторане, где обычно проводят такие встречи. Приехал один, без охраны, но в бронежелете. Адвокат опоздал на встречу на 10 минут. Якобы ему позвонили. За эти 10 минут Сенчука и расстреляли. Тело Сенчука тоже случайно обнаружила… теща Козака Мирослава Дякович (это зафиксировано милицейскими протоколами). Она тоже живет в Брюховичах, как и Сенчук, и по какому-то странному совпадению именно по этой дороге и в это время ехала на работу. Ее водитель увидел автомобиль с разбитым стеклом. Мирослава подошла, увидела, что Сенчук – покойник и вызвала милицию. Только после этого подъехал адвокат. Странно, правда?

По не менее странному стечению обстоятельств, Козак имел бизнес еще с одним покойником — криминальным авторитетом Николаем Лозинским по кличке Коля Рокеро. Коля Рокеро был расстрелян неизвестными на проспекте Черновола 10 января 2007 года. Вскоре после того, как Козак восстановился на должности замглавы таможни.

Как писал в 2007 году сайт УкрИнформБюро, «Рокеро бандитом уже назвать было трудно – он стремительно легализовался. Николай Лозинский владел частью акций Дрогобычского НПЗ, поддерживал контакты с Петром Дыминским и экс-начальником Западной региональной таможни Тарасом Козаком. Впрочем, Тараса Козака неоднократно видели вместе с теми, кто обычно обращается к милиционерам «гражданин начальник» – не только с Лозинским («Рокеро») но и неким Кляпом («Чебурашка»), а также прочими «авторитетами». Соответственно, Рокеро через Козака контролировал экспорт-импорт на Львовщине. В преступных кругах его считали наркобароном. Однажды он был задержан сотрудниками УБОПа во Львове. При задержании у Рокеро изъяли 1 грамм 72 мг героина. Мелковато для наркобарона, но вполне нормально для бандита…».

По сведениям из надежных источников, львовским сыщикам не дали раскрутить версию убийства Рокеро из-за того, что он стал «нависать» над Козаком принуждать к продолжению криминального сотрудничества, которое для Тараса Романовича уже стало «чемоданом без ручки». Еще одна интересная деталь: Коля начинал свою «карьеру» в группировке львовского криминального авторитета Ореста Завинского, он же «Завиня», убитого в начале 90-х. А любовницей «Завини» была та самая теща брата Козака – Мирослава Дякович. Возможно, Коля имел на Козака или его родню жесткий компромат, от которого решили избавиться посредством пули киллера? На этом фоне прочие преступные деяния Козака – это лишь детские забавы.

Впрочем, нынешняя преступная деятельность Козака тоже тянет на несколько серьезных уголовных статей. Цитируем запрос депутата Кендзьора:

«Злочинна діяльність підприємницьких структур, починаючи з порушень під час реєстрації і отримання дозвільних документів, триває роками без належних перевірок фінансово-господарської діяльності завдяки стійким корупційним зв’язкам з посадовцями правоохоронних і контролюючих органів.

Згідно з отриманою мною інформацією одним з кураторів протиправної діяльності злочинного угруповання є заступник Голови Державної митної служби України Козак Т.Р.

Про обґрунтованість зазначеної інформації, крім іншого, може свідчити наступний факт. В період, коли вказана посадова особа здійснювала контроль за питаннями будівництва в Держмитслужбі, був проведений тендер, під час якого обиралось підприємство, що здійснюватиме будівництво вантажного терміналу на митному посту «Порубне». Тендер було організовано Козаком Т.Р. таким чином, що його виграло одне з будівельних підприємств, яке входить до злочинного угруповання, про яке йдеться.

На будівництво Держмитслужбою було виділено невиправдано великі кошти, однак станом на сьогодні вантажний термінал залишається недобудованим і його будівництво знаходиться в законсервованому стані…».

«З метою мінімізації» податків, що підлягають сплаті, підприємствами, основним видом діяльності яких є будівництво, а саме, ТОВ «Добробут-інвест», ТОВ «Будімекс-дромекс», ТОВ «Капітал Плаза», ТОВ «Пройпшем Україна» ТОВ «Інтер’єр янкович», використовуються підприємства, зокрема, ТОВ «Керамбуд», ТОВ «Мальвазія-інвест», які за рахунок операцій з виготовлення і купівлі-продажу будівельних матеріалів забезпечують досягнення протиправних цілей.

Крім того названі підприємства використовуються для легалізації будівельних матеріалів, ввезених в Україну контрабандою.

ЗАТ «Львівський м’ясокомбінат» перетворився на джерело розповсюдження в Україні м’ясопродуктів, що не підлягають вживанню населенням, оскільки виготовлені з неякісної сировини, у тому числі, ввезеної контрабандою, тобто не тільки без сплати обов’язкових платежів, а й без належних ветеринарного і санітарного контролю,

До злочинних схем отримання незаконних прибутків невід’ємним ланцюгом входять підприємства, що займаються оптовою і роздрібною торгівлею: СП у формі ТОВ украінсько-латвійське «Сканді авто», ТОВ фірма «Хоммар» ЛТД, ТОВ «Тако плюс», ПП торгівельна компанія «Рукавичка», ТОВ торгівельно-виробнича компанія «Львівхолод».

Крім вирішення питань мінімізації податків і реалізації контрабандних товарів названі торговельні підприємства причетні до протиправного отримання коштів з держбюджету шляхом незаконного повернення ПДВ.

Недостовірне документальне підтвердження господарсько-фінансових операцій у відповідних документах надає змогу усім з названих вище підприємств не сплачувати податки в повному обсязі.

Характерно, що осередком протиправної діяльності згаданих вище

підприємств перестала бути лише Львівська область. На сьогодні ланцюги злочинного угруповання безкарно забезпечують свої протиправні бізнесові інтереси вже і в Криму, і місті Києві…».

Добавим от себя –сегодня сфера преступной деятельности нашего героя расширилась до общегосударственных масштабов. Если его не остановить, то не, ровен час, будем иметь львовскую-полусемейную ОПГ транснационального значения…

Сергей Ульянов

http://h.ua/story/197389/

http://ord-ua.com/2009/05/14/tara/?lpage=1



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: