Сообщения с тегами ‘суддя’

Аваковщина. У Києві у ДТП розбився п’яний підполковник поліції Едуард Регеда. Відео

police-new1-500x330

 

Вечері 10 січня 2018 року сталася аварія – нетверезий водій, рухаючись в сторону Солом’янської вулиці, біля Солом’янської площі, не впорався з керуванням над автомобілем і на великій швидкості в’їхав в електроопору, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Від удару автомобіль почав горіти. На щастя, в салоні, крім водія, нікого не було. Він зумів сам вибратися з машини.

На місце оперативно прибули співробітники ДСНС і ліквідували вогонь. Водія госпіталізували в лікарню.

При цьому, за даними спільноти “Київ Оперативний”, водієм виявився підполковник поліції, старший слідчий-криміналіст Головного слідчого управління – Едуард Регеда.

На вигляд він перебував в стані сильного алкогольного сп’яніння. Пізніше чоловік втік з лікарні.

Раніше на Житомирській трасі п’яний суддя Києво-Святошинського суду Дмитро Усатов влаштував масштабну ДТП, в результаті якої були тяжко постраждалі.

Після двох повідомлень про мінування суду звільнено по амністії кількох фігурантів захоплення Харківської ОДА в 2014 році

separ-nado1

 

Київський районний суд Харкова визнав винним Сергія Юдаєва в масових заворушеннях під час захоплення Харківської обласної державної адміністрації та хуліганстві в редакції новин «АТН» в квітні 2014 року, засудив його до восьми років позбавлення волі і звільнив за амністією.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Таке рішення оголосила суддя Світлана Шмадченко.

Також Сергій Гапонов, Олег Крутов і Денис Левченко, обвинувачені в масових заворушеннях під час захоплення ХОДА в рамках цього ж виробництва, засуджені до п’яти років в’язниці і звільнені від покарання з випробувальним терміном три роки.

Ніхто з обвинувачених провини не визнав. Вироки ще не вступив в силу — сторони можуть його оскаржити.

Увечері 6 квітня 2014 року проросійськи налаштовані активісти захопили будівлю Харківської ОДА.

Під час засідання у понеділок двічі надходили повідомлення про мінування суду. Вдруге повідомлення про мінування надійшло під час оголошення вироку.

В результаті антитерористичної операції 8 квітня вранці були затримані 65 осіб.

Всім їм оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.294 (масові заворушення) Кримінального кодексу України.

Представник Українського східного блоку Єгор Логвинов і проросійський активіст-стриммер Сергій Юдаєв тоді були заарештовані без можливості внесення застави.

Аналогічний запобіжний захід було обрано щодо затриманого пізніше ще одного активіста Спартака Головачова.

На початку червня 2014 року справу було передано в Київський райсуд Харкова.

На корупційну закупівлю «рюкзаків Авакова» скаржилися до суду, але позов відхилили. Відео

avakov-poroshenko-kaznokrad1

 

Колегія суддів у складі головуючого Євгена Аблова, суддів Ігоря Смолія та Павла Григоровича відмовилися скасовувати рішення конкурсних торгів, за яким у лютому 2015 року закуповувалися так звані «рюкзаки Авакова».

Про це стало відомо з постанови Окружного адмінсуду міста Києва від 10 липня 2017 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Також судді не захотіли визнавати протиправними дії посадових осіб МВС під час закупівлі.

Судовий позов на МВС подало ТОВ «Ібіс», яке теж було учасником торгів і їх програло.

Заяву до Окружного адмінсуду товариство подало більш ніж через два роки, 8 червня 2017 року. І вже 10 липня суд цю заяву розглянув.

У справі також були залучені третіми особами решта учасників торгів у тендері: переможці  ТОВ «Дніпровенд» та  ФОП Плигачов і ті фірми, що закупівлю програли –  «Таллегпром» та хорватська компанія «Kroko proizvodnia i razvoj».

ТОВ «Ібіс» заявило, що пропозиції «Дніпровенду» та Плигачова мають бути відхилені, тому що, зокрема, на деяких документах відсутні підписи Плигачова або його представника, а «Дніпровенд» не надало документів, що воно зареєстроване платником податку на додану вартість та стоїть на обліку у податковій і пенсійному фонді.

Також у «Дніпровенду» не було документів по фінансовій звітності, протокольне рішення комітету конкурсних торгів підписувала посадова особа, яка не була членом цього комітету, а результати торгів не оприлюднили на сайті МВС протягом трьох днів з дати затвердження звіту про результати торгів.

У позові «Ібіс» послалося на акт позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності МВС за період з 01.12.2014 по 01.05.2016, складений Держфінінспекцією  у червні 2016 року.

Зазначається, що із третіх осіб до суду ніхто не прийшов, хоча вони й були повідомлені належним чином. Тому суд на чолі з Абловим ухвалив розглядати справу «в порядку письмового провадження», тобто, в закритому режимі, спілкуючись одне з одним листами, — пише видання.

10 липня суд відмовив ТОВ «Ібіс», зауваживши, що відхиляє всі посилання позивача «на виявлені ревізією окремі недоліки» під час закупівлі «рюкзаків Авакова», оскільки «останні загалом не свідчать про допущення МВС України та/або комітетом з конкурсних торгів порушень порядку оприлюднення інформації про застосування переговорної процедури закупівлі та/або порушень, які вплинули на об’єктивність визначення переможців закупівлі».

Як відомо, у лютому 2015 року МВС уклало договори з ТОВ «Дніпровенд» на 5 тис. рюкзаків вартістю 14,49 тис. грн та ФОП Плигачов на 1 тис. рюкзаків вартістю 2, 1 млн грн.

У червні 2015 року вийшло журналістське розслідування про те, що рюкзаки придбано через підприємства, підконтрольні Арсену Авакову.

Кримінальне провадження по «рюкзаках Авакова» відкрито Генпрокуратурою в липні 2015 року, тодішній генпрокурор Шокін передав його за підслідністю військовій прокуратурі, а від квітня 2016 ГПУ передала справу Національному антикорупційному бюро.

Весною 2016 року НАБУ у рамках досудового розслідування отримало доступ до банківських рахунків компанії – постачальника тактичних рюкзаків для МВС «Дніпровенд», яку пов’язують з сином міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи МВС за попередньою змовою з суб’єктами господарської діяльності вчинили розтрату ввіреного їм майна при закупівлі 6000 рюкзаків, для потреб бійців у зоні АТО.

У лютому з’явилося відео з прихованої камери, на якому син міністра внутрішніх справ Олександр Аваков, імовірно, домовлявся з екс-заступником голови МВС Сергієм Чеботарем про поставку рюкзаків для підрозділів міністерства.

Раніше повідомлялося, що фірма-постачальник тактичних рюкзаків для МВС пов’язана з харків’янином Володимиром Литвином, який є другом сина міністра МВС Арсена Авакова.

У лютому 2017 року у НАБУ повідомили, що ця справа перебуває на завершальній стадії розслідування.

Заявлено про злочин судді Нечитайла, що гальмує позов Гладчука проти блокування #ВКонтакте. Документ

VKontakte-Nechitailo1

 

До Генеральної прокуратури України повідомлено про злочин голови Вищого адміністративного суду України О. Нечитайла, який виніс низку завідомо неправосудних ухвал, перешкоджаючи у доступі до правосуддя громадському активісту та журналісту Вадиму Гладчуку та Громадській організації «Автономна Адвокатура», які оскаржують диктаторський указ президента Порошенка про блокування популярної соціальної мережі Вконтакте, пошуковика Яндекс, поштових, антивірусних та інших сервісів. Про це повідомляє sprotiv.org.

Як зазначено у заяві про кримінальне правопорушення, суддя Нечитайло при розгляді позовної заяви до президента України, яка відповідно до статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України має розглядатися колегією не менш ніж з п’яти суддів, не маючи повноважень в обхід встановленого процесуальним законом колегіального розгляду справи одноосібно розглядати заяви про відвід судді згідно ст. 30 КАС України та про вступ у справу третіх осіб згідно ст. 53 КАС України, одноосібно постановив ухвалу від 08.06.2017 р. у справі №П/800/198/17 та ухвалу від 08.06.2017 р. у справі №П/800/217/17, які є завідомо неправосудними через їх постановлення неналежним складом суду.

Відповідно до ст. 375 ч. 1 Кримінального кодексу України постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Суддя Руслан Арсірій приховав маєток з капличкою під Києвом. Відео

Arsirii-Ruslan1

 

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Руслан Арсірій не вніс у декларацію за 2016-й рік маєток під Києвом.

Про це ідеться у сюжеті програми «Наші гроші. Досудилися», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Згідно з декларацією, дружина та теща судді у 2012-му році придбали маленький будиночок площею 65 кв. м у селі Іванковичі, що в 30 км від столиці. На його місці вже виріс в рази більший маєток з власною капличкою, майбутнім басейном чи ставком і супутніми спорудами. За версією судді, все це — реконструкція старого будинку. У той же час, сусіди стверджують, що маєток збудований ще три роки тому.

У відповідь на питання, чому будинок не задекларований, суддя заявив, що інформація в декларації повністю відповідає наявним у нього документам. «Там здійснюється реконструкція, — каже Руслан Арсірій. — В реальності є те, що зареєстровано в реєстрі. Це реальність. Те, що здійснюється реконструкція, вводиться в експлуатацію, — це ще не реальність. Це дії, які передують вводу в експлуатацію».

Суддя наполягає на тому, що не мав декларувати маєток попри те, що у формі електронної декларації є спеціальний розділ для об’єктів незавершеного будівництва. «Форма декларації передбачає вказувати не лише площу речей, що по документам, а відповідно і об’єкту незавершеного будівництва», — пояснює Роман Титикало, адвокат.

Старенький будинок разом з двома земельними ділянками площею 40 соток коштував суддівській родині майже мільйон гривень. У декларації за 2015 рік Руслан Арсірій зазначив, що разом з дружиною має $150 тис. готівки (понад 4 млн. грн.). А також мисливську зброю вартістю ще півмільйона.

Суддя стверджує, що всі ці статки він зміг заробити завдяки суддівській зарплаті.

Суд повністю виправдав терориста Сергія Баранова, який був «міністром» в #ЛНР. Відео

Lugansk-teror1-500x323

 

Кремінський районний суд виправдав Сергія Баранова, який свого часу був на «посаді» так званого «міністра вугільної промисловості ЛНР».

Про це розповідається у сюжеті «5 каналу», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Судді аргументували своє рішення тим, що сторона обвинувачення надала замало доказів причетності Баранова до створення терористичного угрупування.

«В суді Баранов та його захист довели, що „міністром“ він став вимушено під дулами автоматів», — сказано у сюжеті.

Вказується, що за 26 місяців слідчих дій та перебування за ґратами двічі змінювалися прокурори й чотири рази – склад судейської колегії.

Прокурори вимагали позбавити волі підсудного на 10 років.

Сам Баранов заявив, що у червні 2014-го він був викрадений терористами і вже у полоні дізнався, що життя дружини під загрозою.

«Суд судив Баранова Сергія Олександровича за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч 2 ст. 110, ч. 1 ст. 258-3 КК України. Визнати не винуватим і виправдати через недоведеність вчинення ним цих кримінальних правопорушень», – оголосив суддя Кремінського районного суду Валерій Ковальов.

Прокуратура заявила, що оскаржуватиме рішення в апеляційному суді.

У вересні 2015 року прокуратура Луганської області спрямувала до суду обвинувальний акт стосовно одного з так званих «міністрів ЛНР» Сергія Баранова.

Співробітники СБУ затримали його на Луганщині 31 березня 2015 року.

Прокуратура тоді повідомила, що Баранов (колишній керівник одного з підприємств вугільної галузі Луганської області) у травні 2014 року був призначений на так звану посаду «міністра вугільної промисловості Луганської народної республіки», яку обіймав до серпня 2014 року.

Правосуддя по-новому. Вирок суддям #Автомайдан виявився виправдальним. Подробиці

Poroshenko-regional1-500x357

 

Святошинський районний суд Києва виправдав суддю Києво-Святошинського райсуду Київської області Владислава Лисенка у справі про винесення завідомо незаконного рішення про позбавлення прав активіста Автомайдану. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Cуддя Лисенко звинувачувався в тому, що 29 січня 2014 року виніс незаконне рішення про позбавлення на шість місяців прав активіста Автомайдану, який брав участь в автопробігу до резиденції Віктора Януковича в Межигір’ї.

«Лисенка Владислава Вікторовича — виправдати, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання — скасувати», — оголосив суддя Сергій Дячук.

Активіст, однак, довів, що в автопробігу не брав участі, і в березні 2014 року суд апеляційної інстанції повернув йому права.

Суддя Дячук у вироку визнав, що рішення про позбавлення прав було незаконним, але підкреслив, що в діях судді не було умислу. Суддя Лисенко нібито не знав про те, що активіст — член Автомайдану і що рапорт ДАІ проти нього було підроблено.

Крім того, у вироку зазначено, що Генеральна прокуратура порушила процедуру оголошення підозри судді Лисенку і не зібрала достатньо доказів його провини.

Вирок судді Лисенку є першим вироком суддям, які ухвалювали рішення проти активістів Євромайдану.

Автопробіги до «Межигір’я» були однією з форм протесту під час Революції Гідності. Учасників цих акцій пізніше почали масово позбавляти прав за сфабрикованими звинуваченнями.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України відкрила дисциплінарні справи проти 28 суддів, більшість з яких працюють у київських судах.

Нещодавно екс-регіонал Петро Порошенко прововів так звану судову реформу.

Верховний Суд взявся за позов Гладчука і Шеляженка до Верховної Ради про протиправність монополії адвокатури

pres-Gladchuk-Shelyazhenko-2015-05-500x258

 

Верховний Суд України відкрив провадження у справі за позовом Гладчука Вадима Федоровича, Шеляженка Юрія Вадимовича до Верховної Ради України, Президента України про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями. Цим позовом оскаржується протиправний закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Про це повідомляє sprotiv.org.

Спочатку позов було подано до Вищого адміністративного суду України, де суддя Веденяпін незаконно та протиправно заблокував його розгляд двома ухвалами. Про перегляд обох ухвал позивачі просили Верховний Суд України.

«В результаті Верховний Суд, суддя Волков відкрив провадження за заявою про перегляд ухвали про повернення позову. Подивимось, яким буде рішення. Налаштовані рішуче захистити право на справедливий суд або в Києві, або в Страсбурзі» – каже правозахисник Юрій Шеляженко, – «А от з переглядом ухвали про залишення позову без руху вийшла комічна історія. Ми так сформулювали позовні вимоги, щоб не платити грабіжницький судовий збір: просили про відшкодування шкоди від адвокатської монополії в сумі 1 гривня. Але суддя Прокопенко з Верховного Суду зажадав сплати судового збору без будь-яких законних підстав. Ми подали заяву про роз’яснення його ухвали, а саме, в якій сумі та на яких законних підставах маємо платити судовий збір. Прокопенко відмовився роз’яснювати свою ухвалу, послався на те, що існує формальна вимога додавати до заяви квитанцію про сплату судового збору. Тоді ми додали квитанцію про сплату 1 копійки судового збору і тут же подали клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору в сумі 1 копійка. Прокопенко змушений був винести ухвалу про повернення нам цієї копійки».

Нагадаємо, що 25.11.2015 року президент України П. О. Порошенко подав «Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. 02.06.2016 р. Верховною Радою України було прийнято відповідний закон, а 24.06.2016 р. президент України П. Порошенко його підписав. Гладчук та Шеляженко оскаржили відповідні дії Порошенка та Верховної Ради, посилаючись на те, що такий закон суперечить природному праву позивачів на свободу об’єднання довірителя зі своїм представником у судах без примусу представника до вступу в професійну асоціацію, відповідно до гарантій статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 20 Загальної декларації прав людини.

На думку журналіста та громадського діяча Вадима Гладчука, в Україні відбувається руйнація правосуддя та нав’язування кишенькових судів, прокуратури та адвокатури режиму Порошенка. Грабіжницький судовий збір та монополія купки високооплачуваних адвокатів на представництво та захист в суді ускладнюють доступ до правосуддя для більшості людей та перетворюють правосуддя на розкіш правлячого класу, дозовану ручним керуванням судами з адміністрації президента. Суди стають придатком режиму внутрішньої окупації, відпрацьовують вказівки згори щодо безкарності корупційної еліти, безправ’я свідомих українців та політичних репресій.

Суддя Віктор Данилишин, за рішенням якого розганяли #Майдан, розглядав справу щодо земельного дерибану в Києві

sudoustryi1 (1)

 

8 грудня 2016 року під час брифінгу в приміщенні Київської міськради голова фракції «Свободи» Юрій Сиротюк заявив, що судові процеси, які почав розглядати Окружний адміністративний суд Києва за позовами свободівців про визнання незаконними ухвалених Київрадою ДПТ (детальний план території) у столиці, ведуть недолюстровані судді, зокрема Віктор Данилишин, за рішенням якого 30 листопада 2013 року «Беркут» розганяв студентів на Майдані. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Віктор Данилишин, який 21 листопада 2013 року ухвалив рішення про заборону збиратися українцям на Майдані Незалежності, сьогодні вирішує долю киян, розглядаючи справу щодо передачі землі забудовнику у Шевченківському районі на вулиці Туполева, де з легкої руки більшості Київради, всупереч Генеральному плану столиці, хочуть звести новий житловий квартал. Цей суддя ще за часів Революції гідності був у перший десятці люстраційного списку Майдану, але він не тільки не був звільнений, а й наступними рішеннями усіляко боровся проти люстрації. Зокрема, суддя Данилишин заборонив звільняти головного прокурора Києва Олега Валандюка, якій підпадає під люстрацію, 2015 року поновив люстровану начальницю Фіскальної служби Людмилу Демченко, а також входив до колегії суддів, які не задовольнили позов про звільнення одіозного заступника Авакова Василя Паскала», – заявив Юрій Сиротюк.

Свободівець повідомив, що суддя Данилишин безпідставно відмовив у задоволенні позову націоналістів щодо визнання незаконним ухваленого Київрадою ДПТ на вулиці Туполєва, 12. Підставою для відмови у задоволенні позову стало те, що, на думку судді, Сиротюк Ю. М. є неналежним позивачем у справі і не довів порушення своїх прав та обов’язків затвердженням цього детального плану території.

Як зазначив Юрій Сиротюк, суддя, очевидно, вступив у змову з депутатами більшості Київради, які незаконно протягнули це рішення, але юристи, які представляють в судах громаду і ВО «Свобода», оскаржуватимуть це рішення в апеляційному суді.

Партія «Свобода» подала до суду щодо визнання незаконними детальних планів територій у Києві.

Суддя Богдан Санін, який забороняв #Майдан придбав яхту. Відео

sud-corupt1

Сюжет про Богдана Саніна — одного з нелюстрованих суддів, які забороняли Майдан вийшов на каналі «Наші гроші», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Нагадуємо, що тодішні неправосудні та незаконні судові заборони мирно збиратися невизначеному переліку суб’єктів слугували, так би мовити, індульгенціями для міліції, яка застосовувала силові дії проти мирних протестувальників.

Санін досі працює в Окружному адмінсуді.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: