Сообщения с тегами ‘Майдан’

Обвинувачуваний у розгоні студентського Майдану «екс-беркутівець» працює помічником депутата Дейдея з «Народного фронту»

Berkut-in-Maidan1-500x313

 

Один з екс-«беркутівців» Віктор Ейсмонт, обвинувачуваний у розгоні студентського Майдану 30 листопада 2013 року, працює помічником народного депутата від «Народного фронту» Євгена Дейдея.

Про це адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська написала на своїй сторінці у Facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Вона зазначила, що в суді розпочали читати обвинувальний акт у справі проти двох колишніх військовослужбовців третьої роти київського «Беркуту». Їх звинувачують у перевищенні повноважень (неправомірне затримання), перешкоджанні проведенню мирних зібрань і внесенні завідомо неправдивих відомостей до рапорту. Мова йде про екс-командира другого відділення спецпідрозділу Віктора Ейсмонта та Володимира Мохоню.

«Інакше кажучи, їх обвинувачують в тому, що заламали людину, яка впала від ударів колег цих беркутівців, затягнули в автозак, а потім „на прохання“ керівництва» зліпили брехливий рапорт для притягнення протестувальника до адмінвідповідальності», — повідомила Закревська.

Вона додала, що Ейсмонт і надалі служить — тепер у полку поліції спеціального призначення №1 Головного управління Нацполіції у м. Києві, фактично, де і працював раніше.

А також, що він є помічником народного депутата Дейдея.

Слід зазначити, що в коментарі до допису Закревської Дейдей підтвердив, що Ейсмонт дійсно є його помічником.

«Дійсно працює, і не лише працює, а служить, при чому в зоні АТО в тому числі. Має статус учасника бойових дій», — написав депутат.

Дейдей також зазначив, що під час розгону студентського майдану Ейсмонт «лише виконував наказ».

«Я знаю цього хлопця як бійця. Людину, яка давала присягу і звикла виконувати накази. І якщо вже бути чесним, то в 2013 р. він теж виконував наказ. Кого ви звинувачуєте в усіх смертних гріхах? Бійців, які робили свою роботу?», — написав депутат.

У ніч на 30 листопада 2013 року бійці спецпідрозділу МВС «Беркут» жорстоко розігнали і побили студентів на Майдані Незалежності у Києві, які виступали проти відмови тодішньої влади підписати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

У Києві вшанували пам’ять загиблих у боях з російськими окупантами захисників України. Відео

slava-patriotam-RIP1-500x353

 

 

У столиці на Михайлівській площі провели акцію «Час не лікує», під час якої вшанували пам’ять загиблих воїнів АТО та учасників Майдану,  повідомляє 40ka.info.

«Уже третій рік поспіль Об’єднання дружин і матерів бійців учасників АТО збирається 28 серпня, щоб згадати загиблих, вшанувати пам’ять та підтримати матерів, які залишилися самі», — розповів під військовий капелан Ігор Шулік.

Акцію розпочали з гімну, молитви за всіх, хто загинув, хвилини мовчання.

 

«Час лікує? Та не лікує. Рани болять ще більше. Рани кровоточать і кричить душа… Мій син був разом із тисячами хлопців на Майдані. І тоді добровольцем пішов на війну… Потрапив у батальйонів „Азов“, захищав Маріуполь, Новий світ і багато інших населених пунктів. І 10 серпня у мій будинок постукала сумна звістка, що мій син тяжко поранений у бою, витягуючи двох своїх побратимів із поля бою. 44 дні я боролася за життя своєї дитини», — розповіла мати бійця Тетяна Перетятько, син якої помер у шпиталі в Німеччині після кількох складних операцій.

За словами Шуліка, з усієї України з’їхалося на акцію понад 300 матерів загиблих. Вони принесли з собою портрети своїх синів, котрі загинули на війні.

Організатори уточнили, що серед присутніх — матері та рідні загиблих у АТО та на Майдані.

Всього в акції взяли участь кількасот учасників та рідних загиблих воїнів.

Жінки ділилися спогадами, розповідали про своїх рідних, а потім поставили біля Меморіалу пам’яті запалені лампадки.

Американські криміналісти довели, що протестувальників на Майдані вбивав міліцейський Беркут. Відео

Berkut-Maidan1-500x277

 

Американська компанія SITU Research за допомогою комп’ютерних технологій докладно реконструювала загибель трьох активістів Майдану 20 лютого 2014 року, повідомляє sprotiv.org.

Її висновки доводять, що протестувальників убивав «Беркут» з барикад на Інститутській вулиці.

Про це йдеться в матеріалі New York Times.

Дослідники використовували відеоархів, зібраний українкою Евеліною Нефертарі, щоб відновити обставини стрілянини. Компанія за допомогою лазерних сканерів створила точну 3D-модель Інститутської вулиці, де відбувалися вбивства, також було вивчено наявні відеозаписи і матеріали судово-медичної експертизи.

Наприклад, убивство Ігоря Дмитрова зафіксували три камери: дві з боку протестувальників, одна — з боку міліції.

На одному із записів чітко чути звук пострілу і видно падіння активіста. Час, який минув між цими двома подіями, дозволив визначити приблизну відстань стрільця від камери, а комп’ютерне моделювання — точний напрямок, з якого велася стрілянина.

На інших відеозаписах видно не тільки дим від пострілу, але і самого стрільця на міліцейських барикадах саме в тому місці, звідки, за оцінками дослідників, велася стрілянина.

Аналогічні висновки були зроблені стосовно Андрія Дигдаловича і Юрія Паращука — їх також убили співробітники міліції з барикад.


У самій компанії свою роботу називають банальною. «Все, що ми намагаємося зробити, — це взяти і так доволі очевидне і зробити його абсолютно чітким, помістивши в простір», — сказав керівник компанії Бред Семюелс.

Луценковщина. Героя Майдана Бубенчика підозрюють у бажанні порушити «перемир’я» між Януковичем та Яценюком на Майдані

Bubenchik-Ivan1

 

Слідчі з генпрокуратури Луценка підозрюють Івана Бубенчика у тому, що вранці 20 лютого 2014 року він відкрив вогонь на Майдані Незалежності за змовою і для дестабілізації ситуації, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Такі обставини, викладені у підозрі, оприлюднив адвокат «майданівців», член «Адвокатської дорадчої групи» Віталій Титич у Facebook.

У ній зазначається, що Бубенчика затримали при спробі виїхати за межі України і доставили до суду для обрання запобіжного заходу.

У ній зазначається, що Бубенчика затримали при спробі виїхати за межі України і доставили до суду для обрання запобіжного заходу.

«Слідчим ДСР йому пред’явлена підозра у тому, що близько з 7 до 8 години ранку 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності він вчинив 3 прицільні постріли з мисливського карабіну „Сайга М3“ (7,62×39)» – зазначає адвокат.

За даними слідства, Бубенчик убив двох силовиків і поранив ще одного: прапорщика Внутрішніх військ смертельно поранив у стегнову артерію – той втратив багато крові; прапорщика з підрозділу «Беркут» смертельно поранив у живіт, зачепивши внутрішні органи; майора ВВ поранив у грудну клітку й наскрізь прострелив йому плече.

Йому інкримінують убивства працівника правоохоронного органу, який виконував службові обов’язки, і військовослужбовця, який охороняв громадський порядок, а також замах на вбивство військовослужбовця, придбання й носіння вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу (п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 1 ст. 263 ККУ).

«З тексту підозри слідує, що: зазначені особи були відряджені до Києва та залучені для забезпечення охорони громадського порядку у складі підрозділів внутрішніх справ та внутрішніх військ, співробітники яких не мали відношення до злочинних дій стосовно учасників акцій протесту», – пише адвокат.

При цьому приблизно з 6 години вони «перебували у відповідних зведених щільно рядах, („монолітах“) шерензі від Стели Незалежності на Майдані Незалежності до вулиці Інститутської».

На думку слідства, Бубенчик, «встановивши, що правоохоронці і мітингувальники активних дій не вчиняють у зв’язку з перемир’ям між діючою владою та лідерами опозиції, маючи наміри здійснити невибіркове застосування вогнепальної зброї на ураження, вчинив навмисні протиправні дії, діючи за попередньою змовою з іншими особами з метою дестабілізації ситуації тимчасового перемир’я».

При цьому слідчі вказують на «відсутність обставин вчинення необхідної оборони» чи «крайньої необхідності».

Вони вважають, що Бубенчик розумів, що «такі його дії можуть привести до ескалації протистояння – до застосування зброї щодо учасників протестних акцій і, відповідно, до настання тяжких наслідків».

Також про свої дії львів’янин Бубенчик розповів для фільму Володимира Тихого «Бранці» (Captives, # Babylon’13).

У лютому 2016 року начальник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк говорив УП, що не лише Бубенчик публічно заявляв про застосування зброї на Майдані: було ще два випадки таких зізнань у соцмережах: «Ми перевіряємо ці заяви й осіб, які їх робили. Бубенчика хотіли допитати, проте він відмовився».

За півроку по тому Горбатюк говорив: «Ті покази, які він давав, не відповідають фактичним обставинам. Місце, звідки, як він каже, робилися постріли – допустиме. Але як виглядав той, в кого він стріляв, де він знаходився – з показань Бубенчика не відповідає тому, що було в дійсності. А на слідчий експеримент він так і не з’явився».

3 квітня 2018 року прокуратура вручила Бубенчику підозру.

4 квітня Печерський райсуд Києва переніс на 5 квітня обрання запобіжного заходу Бубенчику.

Народні депутати Володимир Парасюк та Семен Семенченко заявили про готовність узяти Бубенчика на поруки.

У лютому в ГПУ повідомляли, що в рамках справи про вбивства правоохоронців на Майдані на початку 2014 року оголошено про підозру одному протестувальнику.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 із них загинули.

19 лютого 2018 року на сторінках «Bird in Flight» вийшло інтерв’ю під заголовком «Иван Бубенчик: «Я убил их в затылок, это правда». В ньому головний герой розповів, що в день розстрілу протестувальників у центрі Києва 4 роки тому першими загинули нібито не активісти Майдану, а бійці «Беркуту», в яких вистрелив він.

У генпрокуратурі #Луценко вважають розстріл «Беркутом» Майдану «охороною громадського порядку». 2 фото

Berkut-strilyae8-500x375

 

Генпрокуратура розслідує злочини під час протестних акцій у листопаді 2013 року – лютому 2014 року, зокрема вбивств як протестувальників, так і правоохоронців.

Речник Генеральної прокуратури України Андрій Лисенко прокоментував скандальне затримання активіста Майдану Івана Бубенчика, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Лисенко повідомив, що департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України розслідує злочини під час протестних акцій у листопаді 2013 року – лютому 2014 року, зокрема розслідування вбивств як протестувальників, так і правоохоронців.

«03.04.2018 року, повідомлено про підозру особі, яка брала участь у протестних акціях у вчиненні 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності у місті Києві вбивств працівника правоохоронного органу і військовослужбовця внутрішніх військ та замаху на вбивство військовослужбовця у зв’язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку, а також придбанні та носінні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто злочинів, передбачених п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України», — написав він.

Lisenko-GPU-Maidan1-500x382

Раніше активіста Революції Гідності Івана Бубенчика, який розповів журналістам, що стріляв по «Чорній роті» Беркуту під час Майдану, затримали на кордоні з Польщею. За попередньою інформацією, йому інкримінують вбивство на Майдані двох працівників МВС.

Пізніше стало відомо, що начальник управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк заявив, що Івана Бубенчика затримали на кордоні через численні неявки на допит та вручили підозру у вбивстві беркутівців під час Революції гідності.

Також, Печерський районний суд Києва відклав на невизначений термін обрання запобіжного заходу для активіста Майдану Івана Бубенчика, якого підозрюють у вбивстві двох правоохоронців 20 лютого 2014 року.

Колишній працівник спецпідрозділу МВС «Беркут» Віктор Шаповалов у Подільському районному суді Києва 3 жовтня 2016 року розповів що патрони для розстрілу Майдану привозили спецмашини.

Відзначимо, станом на 2018 рік за вбивства майданівців тюремний строк отримав лише один «тітушка». А над співробітниками МВС, які винні у розстрілах, суди досі тривають. Хоча більшість з них виїхали в окупований Крим або Росію.

Луценковщина. Генпрокуратура затримала майданівця Бубенчика, який розповідав, як стріляв у беркутівців на Майдані

Bubenchik-Ivan1

 

Іван Бубенчик, який заявив, що вбив двох беркутівців 20 лютого 2014 року, отримав повідомлення про підозру, Печерський суд має обрати йому запобіжний захід.

Про це «Українській правді» заявив начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, повідомляє sprotiv.org.

Він пояснив, що у зв’язку з неодноразовими неявками на допит, було ухвалено рішення про примусовий привід Бубенчика до слідчого для проведення слідчих дій.

«Він був доставлений, йому повідомили про підозру і звернулися до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу. Суд має приймати рішення. Нашого рішення щодо його затримання не було», — зазначив Горбатюк.

«Вони зі слідчим поїхали до суду», — додав він.

Він уточнив, що засідання має відбутися у найближчі години в Печерському суді.

Горбатюк також зазначив, що Бубенчика підозрюють у посяганні на життя працівника правоохоронних органів – вбивстві двох правоохоронців. (Стаття 348 КК — УП).

Відповідаючи на питання про іншого підозрюваного, якому в лютому оголосили підозру, після чого він не з’явився до суду про обрання запобіжного заходу і втік, Горбатюк зазначив, що «справа Бубенчика пов’язана з тим же епізодом».

Як відомо, у лютому Горбатюк повідомив, що в межах справи про вбивства правоохоронців на Майдані на початку 2014 року оголошено про підозру одному протестувальнику.

У 2016 році в інтерв’ю «Українській правді» Горбатюк коментував розповідь Бубенчика про те, як він стріляв на Майдані.

«І Бубенчик не один такий — було ще два випадки, коли конкретні особи в соцмережах розповідали про застосування зброї. Ми перевіряємо ці заяви і осіб їх робили. Бубенчика хотіли допитати, проте він відмовився. Ще викличемо. При цьому, коли ми викликали раніше іншу людини з приводу його розповідей про стрілянину, з ним прийшов натовп людей, обурених „поведінкою“ слідства», — розповів він.

У лютому 2016 року з’явилося інтерв’ю з учасником Євромайдану зі Львова, колишнім військовим Іваном Бубенчиком. В інтерв’ю він розповідав, що він нібито вбив двох бійців «Беркуту» на Інститутській 20 лютого 2014 року.

У так званих справах Майдану покарання наразі відбуває одна людина.

У період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.

Бубенчик повідомив журналістам, що був затриманий на українсько-польському кордоні на контрольному пункті пропуску «Шегині» у Львівській області.

«Затримали мене на українсько-польському кордоні в „Шегинях“ для примусового приводу і привезли до Києва в прокуратуру … У мене поїздка була (до Польщі) на 4 години туди-назад», — зазначив він, передають Українські Новини.

При цьому Бубенчик відмовився прямо відповісти на питання, чи визнає він свою провину у вбивстві беркутівців на Майдані.

«Захисник народу вбиває злочинців. Все. Він не помиляється», — заявив він.

Зараз в засіданні оголошено перерву до 21:00 для ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи.

2 роки тому вийшло інтерв’ю з Іваном Бубенчиком, в якому він зізнався в убивстві командирів «Беркута» 20 лютого 2014 року. Через кілька днів СБУ і ГПУ провели обшук у будинку Бубенчика у Львові.

Sprotiv.org закликає всіх учасників Революції гідності прийти на засідання Печерського райсуду Києва.

Убийца Веремия знал о расстрелах на Майдане и охранял банк генпрокурора Яремы и губернатора Савченко

Krisin-Yuryi1

 

Через десять дней – четвертая годовщина расстрелов на Майдане. Сейчас я и мои ассистенты внимательно следим за расследованием одного из убийств той зимы, и нам стали известны шокирующие факты. Как оказалось, на Майдане были люди, знавшие о готовящихся расстрелах 20 февраля 2014 года. А непосредственный организатор одного из убийств был партнером бывшего Генпрокурора и другом действующего губернатора.

Речь идет о Юрие Крысине – непосредственном организаторе группы лиц, которая убила журналиста газеты «Вести» Вячеслава Веремия. В марте 2014 года Крысину предъявили подозрение в умышленном убийстве. 19 июня 2014 года Генеральным прокурором Украины назначен Виталий Ярема, и уже через пять дней, 24 июня 2014 года производство по статье об умышленном убийстве в отношении Красина было…закрыто. Еще через два дня – 26 июня 2014 года – действяи Крысина переквалифицировали в хулиганство.

Так, меньше чем за три месяца Юрий Крысин превратился из убийцы в хулигана. Сейчас он на свободе – суд отпустил организатора титушек под домашний арест. Для понимания, надо отметить, что ранее Крысин уже обвинялся в убийстве своего охранника, разбойном грабеже заправки и попытках влиять на показания следователей.

ТЕПЕРЬ САМОЕ ВАЖНОЕ

До Майдана Юрий Крысин работал директором фирмы «Пятый регион», сотрудники которого привлекались к охране «Авант-Банка» – банка, который напрямую аффилирован с бывшим Генеральным прокурором Украины Виталием ЯРЕМЫ. Тем самым, через пять дней после назначения которого Крысину поменяли подозрение с убийства на хулиганство. Во времена работы Яремы Генпрокурором ведомство активно переводило свои зарплатные проекты именно в «Авант-Банк» и даже рассматривался вопрос размещения в этом банке счетов Генпрокуратуры. До 2012 года сын Виталия Яремы работал помощником председателя правления банка.

Но и это не все. Председателем правления «Авант-Банка» на тот момент работал нынешний губернатор Николаевской области и бывший народный депутат фракции БПП Алексей САВЧЕНКО.

Помимо этого в свое время вице-президентом «Авант-Банка» работал нынешний глава УДО и бывший-министр обороны Украины Валерий ГЕЛЕТЕЙ.

1 МАРТА ЭТОГО ГОДА ПО ДЕЛУ ЮРИЯ КРЫСИНА СОСТОИТСЯ ЗАСЕАДНИЕ АПЕЛЛЯЦИОННОГО СУДА, и чем больше людей увидит этот пост, тем больше шансов добиться справедливости в одном конкретном эпизоде.

ВЫДЕРЖКИ ИЗ МАТЕРИАЛОВ УГОЛОВНОГО ПРОИЗВОДСТВА

«Юрій Крисін повідомив суду, що у нього було своє охоронне агентство, і він мав багато знайомих. 17 лютого 2014 року йому зателефонував знайомий просив знайти 200-300 людей для охорони громадського порядку в урядовому кварталі, але він знайшов лише близько 15 осіб.

18 лютого 2014 року приблизно о 22 год. 00 хв. вони разом з Юрієм Крисіним зібралися біля пам’ятника Богдана Хмельницького на Софійській площі в м.Києві, де обвинувачений отримав від невстановленої особи дерев’яну біту для застосування її відносно мирних протестувальників, які будуть йти з боку Михайлівської площі в м.Києві в бік Львівської площі м.Києва.

Близько 23 год.57 хв. до перехрестя вулиць Володимирської та Великої Житомирської під’їхав та зупинився автомобіль „Шкода Октавія“ із якого здійснював відеозапис на телефон кореспондент газети „Вести“ В’ячеслав Веремій. Бажаючи не дати зафіксувати їх протиправні дії, невстановлені особи вирішили зупинити автомобіль та безпричинно заподіяти тілесні ушкодження особам, що перебували в автомобілі аби останні не могли зафіксувати їх дії.

При цьому, обвинувачений Юрій Крисін разом з іншими особами наніс множинні удари дерев’яним кийком (битою) В’ячеславу Веремію по тулубу та ногах. Від заподіяних Юрієм Крисіним ударів В’ячеслав Веремій впав на проїжджу частину. Коли він підвівся і спробував втекти від нападників. Побачивши це, один з членів групи Крисіна здійснила постріл у Веремія, від якого він втратив свідомість. Пізніше В’ячеслав Веремій був доставлений до лікарні швидкої медичної допомоги, де від отриманого вогнепального поранення помер.

Юрій Крисін свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю».

Мустафа Найем, народний депутат України, Національне бюро розслідувань України

Люстрація навпаки: прокурор-антимайданівець Павло Головко розслідує злочини проти Майдану. Відео

praviln-lustracya1-500x301

 

Прокурор Павло Головко, який у 2014 році виступав в суді проти активістів Революції гідності, сьогодні працює в Департаменті спеціальних розслідувань ГПУ, який розслідує злочини проти Майдану.

Про це йдеться у програмі «Наші гроші з Денисом Бігусом», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Головко виступав проти активістів Романа Тисівського і Едуарда Крижанівського, нагадує ЗМІ.

Суд проходив надзвичайно швидко. Не минало, мабуть, півтори хвилини, як люди виходили. Всіх — під одну печатку, і відправляли туди — на Лук’янівку», — розповів Крижанівський.

Дружина Павла Головка — Аліна Головко — також виступала в суді проти активістів Революції. Ще під дівочим прізвищем Мінчук — клопотала про тримання під вартою 72-річного пенсіонера Миколи Пасічника. Його затримали у Києві 22 січня і сильно побили.

«До самого вечора нас тримали роздягнутих, двері настіж, на вулиці — мороз. Аж на другу ніч нас привезли в суд. Суд був вночі. Я сидів за ґратами і кров на вусах обламував», — розповів про своє затримання Пасічник.

Окрім того, Мінчук-Головко 25 січня просила суд взяти під варту іншого активіста — Василя Слівінського.

Усі перелічені ухвали відсутні у відкритому Єдиному реєстрі судових рішень.

Нині Павло Головко працює старшим слідчим в Департаменті спеціальних розслідувань ГПУ, який займається саме розслідуваннями злочинів проти Майдану і революції.

При цьому у своїй анкеті доброчесності цей прокурор вказав, що не вчиняв дій, які компрометували б його або прокуратуру загалом і які б змусили сумніватися в його об’єктивності і незалежності. Так само анкету заповнила і Аліна Головко, яка нині працює в Київській місцевій прокуратурі №6 (Печерський район).

«Це не є зовсім правильним. Але ми виходимо з тієї ситуації, в яку нас поставили. Нам же спочатку в групу виділяють людину. Тобто ми просимо чи прокуратуру міста, чи іншої області: „Надайте людей, які можуть працювати“. Тут не ми вирішуємо. Ми за людиною певний час спостерігаємо, виходячи з її професійних якостей. І після того приймаємо рішення про взяття в штат», — сказав начальник Департаменту Сергій Горбатюк.

У цьогорічних деклараціях подружжя вказали нову нерухомість, придбану в червні минулого року — два будинки в с. Велика Бугаївка біля Києва.

Адекватна ринкова ціна такої нерухомості становить не менше 1,3 млн грн. При цьому в декларації вартість нерухомості не вказана. Місячна зарплата прокурорської сім’ї, тим часом, становить не більше 30 тис. грн на одного. Не могли вони придбати нерухомість і на заощадження: якщо торік у декларації Головки вказували, що мають 1,3 млн грн готівкою, то цього року заощадження не лише не зменшилися, а навіть зросли на 100 тис. грн.

Депутат з Опоблоку Мірошниченко проігнорував 7 допитів у справах Майдану

Miroshnichenko-Yuriy2

 

Народний депутат від «Опозиційного блоку» Юрій Мірошниченко проігнорував сім викликів на допит у справах щодо подій на Майдані під час Революції гідності.

Про це заявив у коментарі  журналістам начальник департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Ми викликали його сім разів і жодного разу Мірошниченко Юрій не з’явився», — сказав він.

Горбатюк уточнив, що Мірошниченка викликали у справі про штурм Майдану силовиками 19 лютого 2014 року. Також народному депутату направляли повістки на допит у справі злочинної організації екс-президента Віктора Януковича та у справі ухвалення так званих «диктаторських законів» 16 січня 2014 року.

Як повідомлялося, депутат Мірошниченко у Верховній Раді 7-го скликання був членом фракції Партії регіонів, із 2010-го по 2014 роки був представником екс-президента Януковича у парламенті.

Під час виборів у 2014 році пройшов до Верховної Ради за списком «Опозиційного блоку».

За даними ЗМІ, у власності родини Мірошниченка є елітна нерухомість у США. Зокрема, двоповерховий будинок вартістю 3,1 млн дол. у Каліфорнії, який раніше належав американському комедійному акторові Райану Стайлзу.

Буде Податковий #Майдан? #Гройсман змусить всіх підприємців встановити платіжні термінали

proti-podatk-kodeksu4-10-2010-10

 

У Кабінеті міністрів Гройсмана пропонують зобов’язати встановити платіжні термінали всіх суб’єктів господарювання, в тому числі платників єдиного податку.

Відповідний проект постанови Кабміну розробило міністерство економічного розвитку і торгівлі, повідомляє 40ka.info.

Мінекономіки пропонує зобов’язати всіх без винятку суб’єктів господарювання, які продають товари (включаючи продажі дистанційним способом) або надають послуги, забезпечити можливість безготівкових розрахунків з використанням терміналів.

Торговці, які працюють на загальній системі оподаткування, повинні будуть встановити платіжні термінали до 1 липня 2018 року.

Платники єдиного податку другої та третьої груп з торговою площею до 20 кв. м, які працюють в містах, повинні забезпечити можливість безготівкового розрахунку до 1 січня 2019 року.

Для «єдинників» другої і третьої груп з торговою площею до 20 кв.м. і для працюючих в селах торговців норма стане обов’язковою з 1 липня 2019 року.

Спрощенці першої групи повинні обзавестися платіжними терміналами до 1 січня 2020 року.

При цьому контролювати установку платіжних терміналів буде Державна фіскальна служба.

У Міністерстві економіки підрахували, що введення таких вимог вплине приблизно на 183 тисячі малих і мікропідприємців.

Згідно з оцінками відомства, на установку платіжного терміналу і його обслуговування один суб’єкт протягом першого року витратить понад 6 тисяч грн.

Витрати всіх суб’єктів, які потраплять під регулювання, протягом першого року становитимуть понад 1,21 млрд грн.

Нагадаємо, починаючи з травня 2017 року всі магазини (зареєстровані за спрощеною системою оподаткування та інтернет-магазини), повинні продавати побутові товари та електроніку через касовий апарат.

У перелік продукції, яку потрібно продавати виключно через РРО, потрапили понад 300 товарів: холодильники, плити, насоси, котли, кондиціонери, пральні машини, пилососи, бойлери, принтери, сканери, ноутбуки, телефони, колонки і навіть електронні книги з зовнішніми жорсткими дисками.

Фіскальна служба з початку року по грудень 2017 року провела 343 перевірки продавців техніки і електроніки. Але сума санкцій, застосована до всіх суб’єктів за невидачу фіскальних чеків, незначна — лише 189,2 тис. грн.

Раніше у Державній фіскальній службі заявляли про необхідність відмови від спрощеної системи оподаткування та поступове переведення малих підприємців на загальну систему.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: