Сообщения с тегами ‘губернатор’

Голова Запорізької ОДА Костянтин Бриль не задекларував 5 елітних авто і коштовні подорожі, — розслідування. Відео

Bryl-Konstyantyn1-500x333

 

Голова Запорізької облдержадміністрації Костянтин Бриль не вказав у декларації Range Rover і 4 Mercedes, а також не відобразив чималі витрати на закордонні подорожі, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у розслідуванні проекту «Декларації» від Bihus.info.

За словами журналістів, відповідну інформацію вони отримали із судових ухвал у справі про недостовірне декларування, яку зараз проти Бриля розслідує Національне антикорупційне бюро.

Так, за даними розслідування, слідчі НАБУ встановили, що голова ОДА має право користування на 5 автомобілів — Mercedes-Benz G 63 AMG, Mercedes-Benz SLK 200, Mercedes-Benz S 500, Mercedes-Benz Viano і Range Rover — проте не вказує їх у своїх деклараціях.

Також на очільника області оформлена нотаріальна довіреність на управління та розпорядження усім майном його батька. Згідно з витягом із Реєстру речових прав на нерухоме майно, 71-річний Іван Бриль володіє 0,4 га землі і 540-метровим будинком у Києві та ще двома будинками загальною площею 189 кв. м у Переяславі-Хмельницькому, тому вони також мали б з’явитися у його декларації.

Крім того, зазначають журналісти, розслідування НАБУ показало, що Бриль зі своєю дружиною Майєю та трьома доньками побували на відпочинку у Туреччині, Італії, Німеччині, Франції, Греції, Ізраїлі та інших країнах, де зупинялися у дорогих готелях. Зокрема, вартість послуг однієї лише авіакомпанії у 2016 році склала майже 42 тисячі доларів, у той час як офіційний річний дохід губернатора становив лише 10 тисяч.

Повідомляється, що додатково в 10 тисяч доларів Брилю мало обійтися навчання його наймолодшої доньки Майї в елітній «Новопечерській школі».

«Також слідчі НАБУ підозрюють, що очільник Запорізької області з дружиною і трьома дітьми є членами кінного клубу „Butenko Stable“, на що за рік родина мала би витратити ще 160 тисяч гривень. Проте у розділі про видатки витрати ні на подорожі, ні на школу, ні на кінний клуб не відображені», — зазначається в розслідувані.

Журналісти розповіли, що у своїй декларації за 2017 рік Бриль вказав три будинки площею 319, 629 і 282 кв. м, 4 коштовних годинники і 4 карабіни. Із власних транспортних засобів він задекларував Volkswagen Caddy та новеньку Toyota Camry, а також користування Range Rover матері та Mercedes-Benz S 350 тестя. Готівкою губернатор з родиною зберігає 150 тисяч доларів і 3,9 млн гривень.

Автори слідчого проекту зазначають, що, згідно з біографією, все своє життя Костянтин Бриль присвятив державній службі в органах внутрішніх справ, податковій міліції та Службі безпеки України, а свої статки намагається пояснити трьома роками роботи у Східній Німеччині початку 90-х.

Як повідомлялося, 13 липня через Бриля з фракції БПП у Верховній Раді вийшов народний депутат-мажоритарник Вадим Кривохатько, обраний в Запорізької області.

Нардеп заявив, що намагався донести президенту Петру Порошенку і його партії, що Бриль – символ корупції, але його не послухали і він вирішив залишити президентську фракцію.

У 2017 році антикорупційна комісія при ОДА хотіла направити в Генпрокуратуру, САП и НАЗК протокол про незаконне збагачення Костянтина Бриля. У ньому зазначалося, що виявлені статки не відповідають задекларованим прибуткам губернатора Запоріжжя.

Назначенный #Порошенко луганский губернатор Гарбуз оказался пророссийским сепаром. Видео

Garbuz-Yuryi1

 

Видео было сделано еще в 2009 году, сотрудниками пресс-службы Луганского областного совета, журналистами из коммунального учреждения «Известия Луганщины», сообщает Национальное бюро расследований Украины.

В то время нынешний губернатор Луганской областной военно-гражданской администрации Юрий Гарбуз был председателем райдминистрации в Марковском районе.

Интервью с ним записали во время праздника Крещения, когда чиновник показательно на камеру окунулся в прорубь.

В сюжете красочно описываются регалии Гарбуза, говорится о том, что он является генерал-хорунжым украинского казачества, занимает позицию единения русских и украинцев.

«Я б не хотел, чтобы мы до этого дошли, как наши воевали… Вспомнить гражданскую войну… Это неправильно, что историки пытаются что-то изменить. Один народ, один дух и вера одна, и правда одна», — сбивчиво говорит Гарбуз на камеру.

К слову, такие праздники никогда в Марковском районе не обходились без присутствия россиян. В закадровом тексте это упоминается. Журналистка говорит, что на праздник в этот раз были приглашены жители Воронежской и Ростовской областей.

Кстати, на видео запечатлен и экс-председатель Луганского областного совета Валерий Голенко, который с легкостью отдал сепаратистам на откуп Луганщину, активно поддерживал федерализацию Донбасса, а в разгар бунтов пророссийских наемников, спокойно сбежал в Киев.

Голова Київської ОДА Володимир Шандра, живе на одну зарплату, але будує по-новому за містом величезний палац. 2 фото. Відео

Shandra-Volodimir1-300x200

У селі Лісники під Києвом журналісти знайшли будівництво великого палацу, який записаний на батька київського губернатора Володимира Шандри.

Про це йдеться в сюжеті телепрограми «Наші гроші», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Маєток на ділянці площею 1,5 гектара ще будується, тому в реєстрі нерухомості інформації про власника немає, але сам очільник Київської ОДА підтвердив власність своєї родини на нього.

«Я вам можу коротко сказати – у мене немає нерухомості в Лісниках. Є нерухомість у батька, яка не введена в експлуатацію і там ніхто не живе. Ну я допомагав, і фінансово помагав», — визнав Шандра.

Адвокати Шандри розповіли, що ділянку його батько Микола придбав у 2008 році за півмільйона доларів, але про джерело прибутків розповідати не стали.

Shandra-Volodimir-maetok1-500x328

Тоді Володимир Шандра був міністром МНС, а взагалі він працює на держслужбі з 2002 року, коли був обраний нардепом. У 2005—2006 роках він був міністром промполітики, 2006—2008 – членом наглядової ради державного Укрексімбанку, а до 2010 року – главою МНС. З 2014 року займає посаду голови Київської ОДА.

Шандра задекларував 1 млн 53 тисячі 830 гривень доходів в 2014 році. З цієї суми його зарплата склала 82 тис 472 гривні, дохід від авторського права – 226 тис 382 гривні, дивіденди 6 352 гривні і інші доходи — 738 тис 624 гривні. Члени сім’ї губернатора задекларували 83 тисячі 39 гривень доходів. З них 72 тисячі гривень становить зарплата, ще 11 тисяч 39 гривень — відсотки, дивіденди.

Водночас, стверджують журналісти, губернатор досі є співзасновником «Промислово-інвестиційної компанії», яка займається торгівлею будматеріалами та будівництвом.

Поруч із маєтком Шандри знаходиться півгектара його заступника Лева Парцхаладзе: ділянка записана на його дружину Лесю. «Там здається трішки більше, ніж півгектара. Ця земельна ділянка була придбана, здається, у 2011 році по договору купівлі-продажу», — розповів сам Парцхаладзе.

Четыре причины сомневаться в искренности жидобандеровца Игоря Коломойского. 3 видео. Ненормативная лексика

Хоть одному защитнику Украины Коломойский заплатил обещанное?

Хоть одному защитнику Украины Коломойский заплатил обещанное?

Любая версия публикации «разговоров Губарева и Коломойского» предполагает, что губернатору неплохо бы объясниться.

Горячая и всеми обсуждаемая новость: якобы российский пранкер спровоцировал губернатора Днепропетровской области и миллиардера Игоря Коломойского на откровенность, которая ставит под сомнение его образ патриота и миротворца. После того, как в Сети появились видеофрагменты якобы разговоров олигарха с человеком, выдающим себя за одного из лидеров фейковой «Новороссии» Павла Губарева, возникает множество острых вопросов.

Очевидно, что на видео – точно Игорь Коломойский, но вот насколько можно быть уверенным в том, что звуковой ряд соответствует сказанному в действительности – судить сложно (хотя для установления истины достаточно привлечь эксперта, умеющего читать по губам). И совсем уж непонятно, в какой степени миллиардер-губернатор был откровенен с собеседником.

Пока что можно говорить о следующих версиях. Первая — все записи подлинные. Вторая — в них внесены частичные изменения. Третья – Коломойский сразу понял, что перед ним – не Губарев, и не более чем дурачился. Четвертая – Коломойский был уверен, что разговаривает с Губаревым, но преследуя какие-то личные цели, дурачил Губарева. В рамках такой версии возможно даже предположить, что Коломойский и сам собирался использовать подобный компромат на Губарева как «вброс», но его опередили.

Изложенная завязка общения губернатора и пранкера выглядит вполне достоверно. Якобы Коломойскому предложили компромат на Олега Ляшко – и тот согласился. В самом деле, конфликт между Ляшко и Коломойским (дошедший до стадии обмена оскорбительными эсэмэсками) еще летом стал достоянием гласности. Так что поверить в причины, по которым олигарх клюнул на пранкера, в принципе можно.

Но вот дальнейшее общение между ними (даже если предположить, что Коломойский сам разыгрывал собеседника), заставляет задуматься о, скажем так, пределах допустимого даже в политическом троллинге.

Хорошо известно, что Игорь Валерьевич – человек подозрительный и осторожный. В большую публичную политику его вытолкнула экстраординарная ситуация, сложившаяся весной этого года на юго-востоке страны. Но и при этом свое мнение Коломойский предпочитал озвучивать не лично, а через спикеров – Бориса Филатова и Геннадия Корбана. Более того, Коломойский уже далеко не первый раз становился жертвой «слива прослушки». Вряд ли он вообще не просчитывал вероятность, что «диалоги с Губаревым» могут быть опубликованы.

И тем не менее, Коломойский едва ли не «признается в любви» к представителям «ДНР» и «ЛНР» и якобы беспокоится о том, чтобы эти структуры выставили своих кандидатов на мажоритарных округах во время досрочных парламентских выборов. Как будто мало Игорю Валерьевичу упреков в скрытой поддержке многих скандальных мажоритарщиков, в свое время голосовавших за «диктаторские законы» 16 января?

Если предположить, что записи в определенной мере – подлинные, то все равно очень странно выглядит паясничанье по поводу катастрофы «Боинга» малайзийских авиалиний. Голос, похожий на голос Игоря Коломойского отзывается о трагедии как о «случайности». Дескать, что тут такого – целились в один самолет, «шмальнули» по другому, что случилось, то случилось, говорить не о чем.

 

(Внимание: используется ненормативная лексика)

В том же духе собеседники обсуждают и жертвы, попавшие в огненную ловушку в одесском Доме профсоюзов 2 мая 2014 года. Якобы, в этом виноваты… чересчур бережливые бабушки-уборщицы. Они не выбросили поролон, которым зимой заклеивали окна, а сложили под лестницей. Когда в Дом профсоюзов попал коктейль Молотова, этот поролон задымился, что и стало причиной смерти большинства тех, кто находился внутри. «Сами себе нагадили», – констатирует голос, напоминающий голос губернатора, наложенный на видео с изображением Коломойского. И добавляет: «Все элементарно, все случайно».

 

(Внимание: используется ненормативная лексика)

Кстати, Игорь Коломойский также предложил идти в Верховную Раду рашистам «Павлу Губареву», Игорю Безлеру и Александру Захарченко.

 

Хорошо, допустим, что все видеозаписи – смикшированная фальшивка. Но тогда возникает и другой вопрос: а зачем инспираторам было тратить столько времени на их создание? Достаточно было уложиться в меньший хронометраж, спрессовав скандальные заявления от имени якобы олигарха-губернатора в простые и понятные мессиджи. На самом деле, не у каждого потенциального зрителя-слушателя хватит терпения просмотреть все «фейки» до конца.

Предположим, Коломойский сам разыгрывал пранкера. Но не слишком ли много времени он потратил на дуракаваляние? Какой-то уж очень свободный график для губернатора одной из ключевых областей, если у него хватает энергии практически месяцами участвовать в телефонно-скайповом розыгрыше.

И представим себе, что Коломойский был уверен, что общается с Губаревым, но про себя и сам решил провести грубоватого и простоватого деятеля т.н. Новороссии. Какую цель он в таком случае преследовал? Нащупать почву для активизации собственных бизнес-претензий на оставшиеся на территории восточной Украины лакомые куски собственности? Скомпрометировать Губарева? Но перед кем? Для официального Киева Губарев и так персона нон грата. Перед другими представителями самопровозглашенных республик? А они тогда зачем Коломойскому понадобились? Ради каких общих интересов?

Ответ на все эти вопросы мог бы дать сам Игорь Валерьевич. Но предатель Украины молчит – и это очень странно. Как считает директор Института украинской политики Кость Бондаренко, Коломойскому нужно как минимум объясниться по поводу своих откровений с лже-Губаревым. Если это фальшивка, и губернатор не вел никаких переговоров, не обещал финансировать их выборы в самопровозглашенных республиках, и не призывал идти штурмом на столицу, тогда пусть предоставит доказательства. «Если он будет продолжать отмалчиваться – власти нужно признать, что Коломойский стал представлять реальную угрозу для госбезопасности», – заявил Бондаренко.

Вячеслав Потапенко, главный советник Института стратегических исследований «Новая Украина», считает, что подвергать сомнению аутентичность «пленок Коломойского» не имеет смысла – слишком большой объем записей был собран пранкером. А вот истинные цели этого общения еще предстоит прояснить – если они сами не обнаружатся в результате того, как будут разворачиваться события на востоке страны.

«Не исключаю, что Коломойский хотел передать сигнал «кураторам» Губарева о том, что он готов к широким договоренностям с теми, кто контролирует восточные области. Формат телефонного розыгрыша в этом смысле мог его обезопасить от вопросов со стороны руководства Украины», – считает эксперт.

В конце концов, если Коломойский на протяжении нескольких недель так удачно подыгрывал лже-Губареву, что не вызвал у последнего сомнений в своей неискренности, то ему не отказать в незаурядном актерском таланте. Что бы стоило губернатору Днепропетровщины в ответ на все неудобные вопросы убедительно рассмеяться и сказать: «А вы и в такое поверили? Ну вы даете!» Но почему-то Коломойский предпочитает отмалчиваться. И эта тишина днепропетровского проходимца выглядит как-то слишком подозрительно.

Ольга Коваленко, Национальное бюро расследований Украины

О чем забыл рассказать избирателям экс-регионал-губернатор Эдуард Матвийчук? 2 фото

Matveichuk-Eduard4Ты – быдло. Тупое и безмолвное. Да, именно так я считаю. Я тебя оцениваю в кулек гречки, пачку чая, банку сгущенки и кулёк конфет. Даже не шоколадных.

За эту подачку ты должен отдать за меня свой голос, благодаря чему я на пять лет буду народным депутатом.

Я буду получать социальный пакет: зарплата плюс депутатские. Бесплатные перелеты по стране. Бесплатное пользование залом официальных делегаций – чтобы случайно не столкнуться с таким быдлом, как ты, в аэропорту.

Бесплатное проживание в Киеве. Лечение в «Феофании» – тоже подальше от быдла …

Но эти льготы – ерудна. Благодаря голосам быдла я в течение пяти лет буду причастен к распределению бюджета самой большой страны в Европе.

Я смогу получить государственную дотацию для своего предприятия. Я смогу пропихнуть свою фирму на тендер. Я смогу получить пару миллионов за принятие лоббисткого закона. Я смогу оформить льготный кредит в государственном банке…

А про тебя, быдло, я вспомню через пять лет, когда придет время опять раздавать тебе гречку…

Matveichuk-Eduard8

Сергей Марунчак, Одесса, sprotiv.org

Спрут Коломойського, або рейдерське захоплення України

Kolomoyskiy3Останні кілька років з епохи Сім’ї були для Ігоря Коломойського не вельми успішними. Він очолював список тих, чиє майно клан Януковича збирався перерозподілити на свою користь. Щоденною турботою Ігоря Валерійовича було не те, як примножити, а те, як зберегти. І, слід сказати, вберегти вдалося далеко не все.

Але разом з революцією різко змінилася і доля женевського українця. Більше того: перед Коломойським відкрилися перспективи не лише економічного, а й політичного характеру. Власне, за підсумками року ми з однаковою вірогідністю можемо побачити його або на чолі списку найбагатших, або ж … у кріслі прем’єр-міністра.

«Ворог Путіна»

На початку березня світ мав нагоду спостерігати рідкісне і повчальне видовище: російський президент Володимир Путін вступив у публічний обмін випадами з українським олігархом Ігорем Коломойським. Пристрасті досягнули точки кипіння і вилилися у базарну лайку.

Призначений губернатором Дніпропетровської області, Коломойський вже наступного дня після того, як заступив на посаду, назвав Путіна шизофреником. «Він повністю неадекватний, повністю збожеволів», — пояснив олігарх.

У відповідь Путін зірвався і публічно обізвав Коломойського «прохвостом», і не тільки. «Он элементарный проходимец, несколько лет назад даже нашего олигарха Абрамовича кинул», — роздратовано заявив президент РФ.

 В.В. Путин о проходимце И. Коломойском

В умовах постреволюційної України і окупації Криму російськими військами ця сварка президента із олігархом отримала шалений резонанс. Рейтинг Коломойського підскочив вгору, перетворивши новопризначеного губернатора Дніпропетровщини ледь не в національного героя.

«Я думаю, що сьогодні діяльність Ігоря Коломойського викликає, з одного боку, захоплення частини українських громадян, тому що він єдиний олігарх, який неприховано діє всупереч московській інтервенції. Більше того – він матеріально заохочує патріотів України та військових для того, щоб вони чинили опір. З іншого боку, це несе серйозну небезпеку для його бізнесу, оскільки у нього є частина банківського капіталу в Росії і в Криму. Путін прямо сказав, що ті кримчани, які брали кредити в «ПриватБанку», можуть їх не повертати. Фактично, сьогодні триває персональна війна між Путіним і Коломойським, причому війна на фізичне знищення. Відомо, що кілька місяців тому Коломойський найняв особисту охорону з числа ізраїльських фахівців, тому що Путін, я думаю, вже дав вказівку на фізичне знищення Коломойського, і зараз шукають шляхи, як до нього можна ближче підібратися», — вважає політтехнолог Тарас Березовець.

Не те щоб Коломойського дуже любили в Україні, однак особистий ворог Путіна – це сьогодні дорогого вартує. Окрім того, дніпропетровський олігарх продемонстрував надзвичайну активність та ефективність на посаді губернатора. Особливо це кидалося у вічі на фоні безпорадності центральної влади, здатність якої протистояти російській агресії виявилася приблизно такою ж, як здатність імпотента грати у порнофільмах.

Коломойський практично негайно ліквідував усі сепаратистські рухи в Дніпропетровській області, заснував батальйон спецназу «Дніпро» для захисту України від зовнішньої агресії, а також оголосив винагороди за здачу сепаратистів та їх зброї. А на додачу Коломойський за власний рахунок заправив пальним українські війська. Проукраїнська частина суспільства заходилася в оваціях.

Як не парадоксально, але такий стрибкоподібний ріст популярності – це те, що об’єднує Коломойського з Путіним, рейтинг якого в російському суспільстві сягнув захмарних висот після окупації Криму. Однак, як і завжди, диявол ховається в деталях.

Ейфорія, викликана епатажними кроками Коломойського, невдовзі мине – так само, як неминуче розвіється угар ура-патріотизму в Росії. І тоді перед очима українського суспільства постане гігантський спрут, народження якого Україна проспала. Так само, як і Росія проспала народження свого.

Більше того: а чи не розіграна партія публічної війни між Путіним і Коломойським виключно для лохів по той бік телевізора? Чи навіть більше: а чи впевнені ми в тому, що Володимир Володимирович аж так сильно посварився з Ігорем Валерійовичем, що ніколи не помиряться? Звісно, ні. Бо інтереси завжди більші за людей. Тим паче – інтереси таких людей.

«Заробити понад усе»

Не варто вважати, що Ігор Коломойський альтруїст, безоглядно патріотичний і готовий пожертвувати усім заради України. Перш за все він бізнесмен, єдиними ідеалами якого є відсоток прибутку і отриманий зиск. І точно так само він розраховує отримати своє як з політичної ситуації, так і зі свого несподіваного росту популярності. Більше того — вже отримує.

Наприклад, захоплення патріотизмом Коломойського нівелюється тим фактом, що, заправивши БТРи української армії пальним, олігарх отримав у якості винагороди тендери на постачання пального Збройним Силам на суму 188 млн грн. Торги, проведені за неконкурентною процедурою закупівлі у одного учасника, виграло ПАТ «Укртатнафта» Коломойського. Але це була лише перша ластівка. Апетит приходить під час їжі. І спрут взявся за інші «операції».

Коломойський, відомий своїм талантом вибудовувати монополії в різних галузях, на ринку палива зійшовся лоб в лоб з іншим олігархом Ігорем Єремєєвим. Вони обоє непогано заробляють на державних закупівлях: компанії Єремєєва постачають пальне «Укрзалізниці» (у 2013 р. – на суму більш ніж 2 млрд грн., а у 2014 р. за результатами тендеру ця сума становитиме 2,6 млрд грн.), а компанія «Аваст» Коломойського обслуговує більше сотні органів державної влади.

Конфлікт олігархів розгорівся через технічну нафту, якою заповнені нафтопроводи «Укртранснафти» — державної компанії, яка, проте, контролюється Коломойським через топ-менджера Олександра Лазорко. Єремєєв звинувачує дніпропетровського губернатора в спробах викачати технічну нафту з нафтопроводу, замінивши водним або азотно-водним розчином, та переробити на паливо на єдиному працюючому українському НПЗ – Кременчуцькому. Який належить, звісно ж, Коломойському. Останній же аналогічні звинувачення в своїх ЗМІ кидає на адресу Єремеєва.

Зиск цієї суперечки полягає у різниці між балансовою вартістю технічної нафти (700-800 грн за тону) і її нинішньою ринковою вартістю (близько 750 дол за тону). Тобто мова йде про мільярди гривень прибутку.

Єремєєв здатен протистояти Коломойському тільки тому, що контролює у парламенті депутатську групу «Суверенна європейська Україна» з 36 депутатів, без якої провладним фракціям буде непросто ухвалювати рішення через брак голосів. Але, враховуючи звичку Коломойського інвестувати у політику і політиків, з часом дніпропетровський губернатор зможе нівелювати значення «золотої акції» Єремєєва.

Коломойський наступає на усіх фронтах, прагнучи відігратися за кілька років перебування в обороні. Але війна з Сім’єю продемонструвала, наскільки масштабним є вплив олігарха на справи в Україні. Наприклад, штучне банкрутство його авіакомпанії «Аеросвіт» на початку 2013 року супроводжувалося скасуваннями десятків рейсів, сотні пасажирів застрягли в аеропортах, серйозних втрат зазнали туроператори. У «Аеросвіту» справді були фінансові труднощі, однак існує інформація про те, що Коломойський банкрутував компанію лише для того, щоб на ринку монополістом лишити компанію «Міжнародні авіалінії України» — яку таємно викупив у конкурентів. За іншою версією, Коломойський знищив свою авіакомпанію для того, щоб вона не дісталася структурам Олександра Януковича, які намагалися здійснити рейдерське захоплення «Аеросвіту». Таким чином олігарх продемонстрував владі, що здатен створити проблеми навіть всесильній Сім’ї на піку її могутності.

Ще більший вплив на фінансову систему України Коломойський має через «ПриватБанк». Цей банк – найбільший в країні, він займає близько 17% ринку банківських послуг, має найбільшу мережу відділень та банкоматів і обслуговує зарплатні проекти багатьох державних установ. У «ПриватБанку» зберігають свої заощадження більше 40% українських вкладників.

Під час протистояння Коломойського з кланом Януковича (якраз в період банкрутства «Аеросвіту») ходили чутки, що олігарх погрожував обвалити курс гривні або навіть завести фінансову систему країни до колапсу – наприклад, просто закривши всі відділення свого банку чи припинивши обслуговування банкоматів. Уявлення про можливі наслідки цього кроку може дати ситуація в Криму, де «ПриватБанк» припинив свою роботу. На півострові клієнтами банку були 300 тис чоловік, і закриття відділень призвело до кілометрових черг та справжньої паніки серед клієнтів.

Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко не сумнівається, що Коломойський здатен при бажанні обвалити фінансову систему України шляхом припинення чи призупинення роботи «ПриватБанку». «Це цілком реально», — сказав він. «Наслідки (для фінансової системи) будуть критичними, тому що потрібен час на те, щоб це все налагодити», — пояснює Сугоняко.

Навряд чи варто сумніватися в тому, що зі зростанням впливу Коломойського ростиме і вплив «ПриватБанку». Дніпропетровський губернатор вже почав збирати вершки зі своєї патріотичної позиції: на початку квітня Нацбанк видав банку Коломойського 9 млрд грн. на підтримку ліквідності та перекриття відтоку депозитів. Це майже половина із загальної суми виділених усім банкам грошей (21,5 млрд грн.). Більше того: подейкують, що в останні дні урядування Азарова між Коломойським та Арбузовим відбулася розмова приблизно такого змісту: «А чому б не виділити 5 млрд. гривень допомоги «Приватбанку» в обмін на гарантію недоторканості з боку радикалів Майдану?». Чим ця історія закінчилася – знає Сергій Геннадійович та Ігор Валерієвич.

Іншим засобом впливу Коломойського є його медіахолдінг «1+1 Media». Холдинг контролює телеканали «1+1», «2+2», «ТЕТ», «ПлюсПлюс», «1+1 International», «Уніан ТБ» та «Бігуді», а також інформаційно-новинні портали ТСН.ua, Уніан, Главред.info, інтернет-сайти «Телекритика» та «Дуся». Маючи потужні засоби впливу на широку телеаудиторію, Коломойський здатен формувати практично будь-який інформаційний фон важливих для себе подій.

Також Коломойський відомий тим, що часто і щедро інвестує в українську політику та політиків. Причому, що називається, прагне розкладати яйця в різні кошики. Це дозволяє йому мінімалізувати втрати, гарантуючи собі збереження впливу на ухвалення рішень в органах центральної влади.

Наприклад, хоч ВО «Свобода» і заперечує існування стосунків з дніпропетровським олігархом, але є й інша інформація. Зокрема про те, що людина Коломойського Ігор Палиця (тепер губернатор Одещини) підтримує стосунки з кримінальним авторитетом Ігорем Дідухом («Мордою»), який, у свою чергу, пов’язаний з народним депутатом «Свободи» Ігорем Кривецьким.

За інформацією «Главкому», навесні цього року дніпропетровський губернатор вів переговори з донецьким олігархом Ринатом Ахметовим на предмет купівлі того, що лишилося від партії регіонів. У якості альтернативного варіанту Коломойський пропонував Ахметову фінансувати розкрутку «младорегіоналів» під парламентські вибори (Олександр Вілкул, Микола Левченко та ін.) на паях – 50 на 50. Втім, поки їх фінансує сам Ринат Леонідович. Але в те, що Коломойський може стати власником партійного проекту на Сході України, вірять в найвпливовіших кабінетах країни.

«Володар Півдня та Сходу»

Сукупність цих всіх засобів дає Коломойському можливість розвивати свою експансію з Дніпропетровщини у інші регіони. 6 травня губернатором Одещини став вже згаданий Ігор Палиця – давній соратник Коломойського. Попередній керівник ОДА Володимир Немировський втратив посаду після одеського побоїща, яке сталося 2 квітня, коли внаслідок сутичок проукраїнських демонстрантів з сепаратистами та пожежі в Будинку профспілок загинуло майже півсотні людей, а більше двохсот отримали поранення. Призначення Палиці засвідчило не тільки безпорадність центральної влади на фоні ефективності Коломойського, але й успішну реалізацію планів олігарха з отримання контролю над стратегічно важливою областю – з її портами, митницею, Одеським припортовим заводом, який Коломойський намагався купити ще у 2009 р., а також Одеським НПЗ (його Коломойський намагався купити у 2011р.), що зостався без господаря після втечі попереднього власника Сергія Курченка.

Палиця багато років працював головою правління компанії Коломойського ВАТ «Укрнафта», доки у 2007 р. не потрапив до парламенту за списком НУ-НС, а потім у 2012 р. переобрався у мажоритарному окрузі на Волині як безпартійний. Голосування Палиці у парламенті засвідчили готовність Коломойського до компромісів з владою: він послідовно підтримував призначення уряду Азарова, ратифікацію Харківських угод (які продовжили термін перебування Чорноморського флоту РФ у Криму в обмін на знижку на газ) та ухвалення «мовного закону» Ківалова-Колесніченка.

Але Дніпропетровською та Одеською областями амбіції Ігоря Коломойського не обмежуються. Олігарх вже висловив готовність взяти під своє крило і Донеччину. І це лише початок. 11 травня Коломойський планує провести з’їзд представників територіальних громад Донецької, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької, Харківської, Херсонської, Одеської та Миколаївської областей. З цією метою він заснував Міжобласну раду територіальних громад Південного Сходу. «Представники областей обговорять питання захисту права українців на вільне волевиявлення та розглянуть можливість зміни адміністративних кордонів», — йдеться у повідомленні прес-служби Дніпропетровської ОДА.

Таким чином, апетити Коломойського виросли вже ледь не до всієї Лівобережної України. Спрут продовжує охоплювати все більше й більше, доки увага усієї України прикута до східного кордону. По суті, Коломойський здійснює приблизно те ж саме, що й Путін у Криму – повзучу окупацію. Різниця лише в методах та рівні публічності. Користуючись термінологією сучасного бізнесу – олігарх здійснює рейдерський захват України.

І коли настане мир, вже після президентських виборів, хто б не очолив державу, він буде змушений домовлятися з Коломойським. Чи навіть не так – він буде змушений слухати людину, котра має під контролем пів країни. А чого захоче ця людина – грошей чи влади, чи й того, і іншого? Ігор Валерійович думає….

Олексій Бик, Національне бюро розслідувань України

Николай Присяжнюк: кум Януковича на страже интересов «семьи»

Николай Присяжнюк – министр АПК, который сумел сохранить свой портфель в новом Кабмине. На первый взгляд непонятно, как так, ведь многие предприниматели, которые работают на рынке сельхозпродукции неоднократно заявляли, что Присяжнюк не самый лучший министр. При нем были квоты на зерно, при нем исчезали мука и гречка, которую покупали потом в Китае, при нем молочная отрасль пришла в состояние близкому к полному упадку. Тем не менее, Присяжнюку весной некоторые эксперты даже пророчили должность премьер-министра в следующем Кабмине. А все потому, что Присяжнюк далеко не чужой Президенту Виктору Януковичу. Якобы они даже кумовья, Президент крестил старшего сына министра АПК. Кроме этого, отмечают эксперты, именно Присяжнюк помогает семье укорениться на рынке АПК. В частности выводит земли сельскохозяйственного назначения и передает их в аренду неизвестным структурам на 49 лет. Также раздает семье угодья. Таким образом Присяжнюк не покладая рук работает на семью, да и себя не забывает. По информации СМИ его состояние исчисляется десятками миллионов долларов. У него есть шикарная квартира и дом, он любит дорогие автомобили, а его дети получают образование за рубежом.

Министр без профильного образования

Николай Присяжнюк родом с Житомирской области в селе Ксаверив в 1960 году. Его родители попали в село по распределению от своих институтов. Мама – учительница украинского и немецкого языка, отец – агроном. Мама будущего министра вспоминает, что жилось им очень тяжело. Их жилье напоминало избушку на курьих ножках, в ней было настолько холодно, что зимой в доме даже замерзала вода в ведрах. В такие жилищные условия с роддома привезли старшего сына Николая. Он сразу же заболел, получил воспаление легких. В больнице даже думали, что ребенок не выживет, но все обошлось. А сельская повитуха, которую считали прорицательницей, даже сообщила родителям Николая, что он выбьется в люди и будет содержать всю семью.

Сам Николай Присяжнюк вспоминает, что как такого детства у него не было. Кроме него в семье было еще пятеро детей, и он как старший вынужден был быть им нянькой. Мое хобби было – катание колясок, вспоминает Присяжнюк.

Он окончил среднюю школу, до которой по словам министра он добирался пешком семь километров, и уехал в Киев. Там поступил в училище на специальность «огранка алмазов», работал на ювелирном заводе «Кристалл». После пошел в армию, служил в Афганистане. После срочной службы не вернулся к себе на малую родину, а с женой переехал в Енакиево. Сразу же устроился на работу в монтажный трест, потом перешел на шахту «Ольховатская». На этой шахте он сделал себе карьеру – прошел нелегкий, но быстрый путь от ученика до заместителя директора шахты. В 1986 году переходит на работу на «Орджоникидзеуголь» на должность главного технолога. В это время знакомится с Виктором Януковичем (работал в то время на должности директора автобазы). C будущим Президентом у Присяжнюка устанавливаются дружеские отношения, настолько дружеские, что Янукович якобы даже становиться крестным отцом старшего сына Присяжнюка, который родился осенью 1986 года.

В конце восьмидесятых годов Присяжнюк подался в бизнес. Первый его кооператив «Сервис», был образован на базе свиноводческого хозяйства. Партнерами по бизнесу у будущего министра АПК были Юрий Иванющенко, Юрий Шурмаков и Александр Кравцов, который в то время работал в налоговой. Кроме этого, утверждают журналисты, в девяностых годах Присяжнюк вместе с губернатором Януковичем создали на территории Донецкой области такую себе оффшорную зону, через которую завозили в область импортную курятину по льготным ценам. Присяжнюк до 2005 года был основателем около 20 фирм, которые работали на территории Украины, к сотрудничеству он привлекал и зарубежных инвесторов. Также он регестрировал свою фирму и в Штатах. Как объяснил, нужен был кредит на развитие бизнеса, а американские банки давали займы только свои резидентам.

В 1996 году Присяжнюк наконец-то получил высшее образование, окончил Донбасский горно-металургический институт. Через шесть лет окончил Академию госуправления при Президенте. В 2002 году был назначен заместителем главы Житомирской ОГА. Поговаривают, что именно Янукович сделал все для того, чтобы Присяжнюк получил эту должность. Сам же Присяжнюк рассказывает другую историю. Говорит, что в это время вернулся с Венгрии, где умерла его жена от рака крови. Долго присматривался к жизни в Украине, у него появились идеи, как нужно поднимать экономику страны, в частности на примере одной конкретной области. Якобы он долго вел переписку с Анатолией Кинахом, встречался с ним и как результат, получил должность заместителя губернатора.

В 2003 году возглавил областную организацию Партии регионов. В 2006 и 2007 году проходит по спискам ПР в парламент. В 2010 году, когда Янукович стал президентом, многие экперты были уверены в том, что Присяжнюк будет назначен главой Житомирской ОГА. Но друг Януковича получил более хлебную должность – пост министра АПК. Весной прошлого года он успешно пережил кадровые чистки и вернулся в новое правительство опять же на пост министра.

Все для себя

Присяжнюк является учредителем десятка предприятий, среди которых «Корпоративный консалтинг», СК «Классическое страхование», ТД «Потенциал», «Кворум-инвест», ЗАО «Риф» и другие. Тем не менее журналисты говорят о том, что основные свои активы Присяжнюк старается не афишировать, так как они были незаконным образом приобретены во время того периода, когда он работал заместителем губернатора в Житомирской области.

СМИ утверждают, что в Житомирской области ему принадлежат гранитный карьер, карьеры по добыче щебня, песка, а также других полезных ископаемых. Дела в регионе он якобы ведет через подконтрольную себе структуру «Инвестиционные технологии». Кроме этого, якобы Присяжнюку принадлежит и компания «Волынские самоцветы».

О своем состоянии министр АПК говорит скромно, но с достоинством. Он отмечает, что у него достаточно средств для того, чтобы разговаривать с сильными мира сего на равных. Но по его словам бизнес ему не интересен, поэтому он переложил его на партнеров, а сам занимается политикой.

Хотя и политика – это очень доходное дело. По информации СМИ, Присяжнюк в качестве министра АПК положил себе в карман не один десяток миллионов гривен. Например, он покупает у непонятных фирм в резервный фонд без процедуры тендерных закупок сахар, и кладет себе в карман 70 млн. гривен, так как покупает этот самый сахар, во-первых, у своих собственных фирм, во-вторых, по завышенной стоимости.

Также по информации из открытых источников, Присяжнюк занимается тем, что выводит земли сельскохозяйственного назначения из резервов АПК и передает их в аренду компаниям, которые принадлежат либо ему, либо «семьи».

Кроме этого, отмечают эксперты, Присяжнюк сознательно доводит до банкротства предприятия, которые занимаются выращиванием коров для того, чтобы сдавать молоко предприятиям. Все потому, что якобы ему принадлежат компании, которые занимаются продажей сухого молока.

По данным СМИ капитал Присяжнюка составляет около 82 млн. долларов. Ему принадлежит квартира в Киеве площадью 613 квадратов и дом, площадью 516 квадратов. Он ездит на дорогих авто. В его собственности находятся Mercedes SL 550 и Maserati Quattroporte. Последнюю модель еще называют «самой большой роскошью Италии». Стоит она, по данным СМИ, 257 тысяч долларов.

Старшие дети Присяжнюка учатся за рубежом. По его словам, старший сын Роман завершил образование в Англии. А вот его дочь изучает международное право в Бостоне.

По словам экспертов, министр Присяжнюк выгоден Януковичу, поскольку помогает получить его «семье» и ценные земельные участки, и лесные массивы, и самые «вкусные» предприятия. Также с помощью Присяжнюка Янукович собирается проводить земельную реформу, чтобы в будущем продавать земли сельскохозяйственного назначения.

Более того, весной даже ходили слухи, что Присяжнюк может заменить Азарова на посту премьера, так как сумел дать хороший старт земельной реформе.

Нелестные отзывы

Большинство владельцев сельскохозяйственных предприятий, которые работают в Украине, говорят о том, что Присяжнюк плохой министр. Для АПК он ровным счетом ничего не сделал, отрасль находится в глубоком упадке. Ожидать улучшений не приходится, так как Присяжнюк опять оказался в кресле министра, отмечают они.

Не нравится Присяжнюк-министр Аркадию Корнацкому, бывшему владельцу одноименной агрофирмы. По его словам, Присяжнюк будет работать над тем, чтобы помочь «семье» создать агробизнес на территории страны. Также на него якобы делают ставку, если приватизация сельскохозяйственных земель будет разрешена. Тогда он должен помочь «семье» приватизировать самые лучшие земли, считает Корнацкий.

О том, что Присяжнюк плохой министр и ждать развития АПК не приходиться заявила и Людмила Дрыгало, владелец компании «Дрыгало». По ее словам, результаты работы Присяжнюка ее не устраивают, особенно в той части, которая касается сельхозсырья. Цена на него очень завышена, считает предприниматель. Как результат, должна дорожать и ее продукция, но есть проблема – покупательская способность граждан падает практически с каждым днем.

Отзываются о Присяжнюке хорошо лишь те предприниматели, которые называют министра своим другом. Они видят прогресс в его действиях и отмечают, что он один из самых лучших министров в стране.

 

Антикоррупционный информационно-аналитический портал job-sbu.org

 



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: