Сообщения с тегами ‘Concorde Capital’

БОРГ-МАТЮК: борги Бахматюка втричі перевищили вартість його бізнесу

Bahmatuk-yaica2

 

Компанія UkrLandFarming за підсумками 2017 року отримала $658 млн доходу, що на 31% менше, ніж у попередньому році.

Таке зниження стало результатом скорочення виручки в сегменті дистрибуції сільгоспмашин та сільгоспсировини на 45%, до $157 млн. А дохід від рослинництва скоротився на 20%, до $278 млн, повідомляє антикорупційний портал «Гривна».

Чистий збиток UkrLandFarming упав на 9,4%, склавши $158,6 млн. Активи збільшилися на 2,8%, до $2,128 млрд.

Валовий прибуток у звітному періоді склала $62,6 млн (67%), EBITDA — $91,0 млн (44%). При цьому загальний борг збільшився на 5,3% і склав $1,758 млрд, чистий борг зріс на 6%, досягнувши $1,684 млрд.

Як коментує Олександр Паращій, керівник аналітичного відділу Concorde Capital, результати компанії за 2017 рік виявилися слабкішими, ніж у фінансовій моделі, підтвердженій аудиторами і представленій в кінці 2017 року деяким кредиторам.

За його словами, зараз все здається гіршим, ніж компанія очікувала рік тому. Це означає, що кредитори навряд чи будуть сильно розраховувати на умови реструктуризації боргу, пропоновані в грудні минулого року, в тому числі за облігаціями і UkrLandFarming, і Avangardco.

«Власники облігацій повинні також розглянути намір власника компанії Олега Бахматюка вирішити свої непогашені боргові питання з Національним банком України та Фондом гарантування вкладів — деякі з таких боргів не консолідуються UkrLandFarming, але, швидше за все, будуть погашені з його грошового потоку, — говорить Паращій. — Більш того, рішення проблем заборгованості державним органам може бути головним пріоритетом Бахматюка».

За оцінками Concorde Capital, додатковий борг Бахматюка перед державними органами (поза межами балансу UkrLandFarming) становить $500-600 млн, що призводить до того, що загальна заборгованість Бахматюка перед кредиторами компанії і українськими державними органами складає близько $2,3 млрд.

«Це приблизно в три рази більше, ніж справедлива вартість бізнесу Бахматюка, як ми оцінили у звіті за серпень 2016 року. В цілому продовжуємо дотримуватися позиції, що ніякої цінності в єврооблігаціях UkrLandFarming чи Avangardco немає», — резюмував фінансист.

UkrLandFarming станом на 2017 року має земельний банк в 570 тис. га. У його структуру входять 16 силосних елеваторів, 216 горизонтальних зерносховищ, 5 насіннєвих заводів, 19 птахофабрик, 10 ферм з вирощування курей-несучок, 3 репродуктора, 3 селекційних господарства, 6 комбікормових заводів, завод з виробництва яєчних продуктів, склади тривалого зберігання яєць, цукрові заводи, м’ясокомбінати і 2 заводи з виробництва шкіри.

#Порошенко та державний Укрексімбанк рятує мільйони Андрія та Сергія Клюєвих. Розслідування

Kluevi2-500x314

 

Поки правоохоронці шукають Андрія і Сергія Клюєвих, найближчих соратників екс-президента Віктора Януковича, державний Укрексімбанк допомагає братам-регіоналам врятувати їхні гроші
Лічені люди в Україні — переважно слідчі Генпрокуратури (ГПУ) — знають, що екс-президент Віктор Янукович втікав із України двічі.

Уперше він залишив територію країни 22 лютого 2014 року в районі Урзуфа на Азовському морі. Потрапивши в Росію, утікач провів там менше доби в компанії російських кураторів і повернувся до Криму на літаку, приземлився на військовому аеродромі Гвардійське під Сімферополем, який орендує Чорноморський флот РФ. Оцінивши ситуацію на місці, Янукович на військовому кораблі відбув до РФ. Причини короткого повернення екс-президента в Крим невідомі, можливо, його хотіли використати для звернення до російської армії по допомогу.

В «останній шлях» з України в Росію Янукович взяв одного з найвірніших соратників — екс-голову президентської адміністрації Андрія Клюєва. З ним, а також його молодшим братом Сергієм президент-утікач почав співпрацювати ще в 1990‑х в Донецькій області. Партнерство стало настільки близьким, що навіть найбільшу цінність — резиденцію Межигір’я — Янукович у результаті оформив на Клюєвих.

Після Майдану брати потрапили під міжнародні санкції. На відміну від багатьох фігурантів санкційного списку, які не мали активів за кордоном, для Клюєвих це стало проблемою: у них знайшли рахунки в швейцарському банку Notenstein Privatbank AG у місті Санкт-Галлен — кожен зберігав там по 13 млн франків (аналог $13 млн). У Клюєвих заблокували і австрійські вклади: $ 2,3 млн і €800 тис. у старшого і €0,461 млн у молодшого.

Вітчизняне правосуддя виявилося куди більш милосердним до втікачів. 2014 року з Андрія Клюєва зняли звинувачення за 115‑ю статтею («Вбивство»), висунуті по гарячих слідах після падіння режиму Януковича і кровопролиття на Майдані. Тепер його звинувачують за 340‑ю статтею («Перешкоджання проведенню зборів, мітингів, демонстрацій»). Брати проходять у справі про привласнення чужої власності — лише завдяки цьому європейці зберігають введені щодо них санкції.

Найближчі партнери Януковича не тільки уникають покарання — їм допомагає виводити з України гроші державний Укрексімбанк.

Дешеві напівпровідники

2007‑го Клюєви викупили у Фонду держмайна (ФДМ) Завод напівпровідників у Запоріжжі — збиралися виробляти кремнієві сонячні батареї.

Брати участь у приватизаційному аукціоні могли компанії, які мають відповідні технології та патенти. Клюєви знайшли таку фірму — Силікон — і вмовили її власника Геннадія Когана купити завод спільно. Придбання коштувало партнерам 220,9 млн грн. Потім брати попросили Когана передати контроль над заводом клюєвській компанії Activ Solar під обіцянку поділитися з ним часткою в цій фірмі зі штаб-квартирою в австрійському Відні. Ніякої частки Коган не отримав.

Пізніше брати наростили Силікону борги і, отримавши право їх вимагати, забрали у свого партнера і цей актив.

Налагодити роботу запорізького заводу вони не зуміли, і сьогодні підприємство має величезні борги та перебуває в стадії ліквідації.

Схожа доля спіткала і Activ Solar. У лютому 2016‑го компанія звернулася в австрійський суд, щоб той визнав її банкрутом. Суд задовольнив прохання: борги компанії становлять € 503,4 млн, а активи оцінені лише в €18,7 млн. Кредиторам пообіцяли відшкодувати протягом двох років лише 20% від суми боргу.

Це банкрутство стало в Австрії найбільшим цього року.

Бізнес по‑держбанківськи

Усі вищеописані банкрутства не означають, що Клюєви втратили величезні кошти. Навпаки, вони вивели з непотрібних компаній майже всі активи. І їхнім спільником у цій справі став державний Укрексімбанк.

У березні 2009‑го клюєвський завод напівпровідників отримав у цій установі дві грандіозних позики: одну на суму 1,5 млрд грн і другу на €230 млн. Банк прокредитував підприємство радянського зразка, абсолютно не тривожачись про те, що двома роками раніше ФДМ продав його лише за 220,9 млн грн.

Укрексім не висловлював занепокоєння з цього приводу — адже старший Клюєв незабаром з депутата перетворився на першого віце-прем’єра.

В результаті сьогодні Укрексімбанк має претензії до заводу напівпровідників на 5,1 млрд грн. Це десята частина всього кредитного портфеля банку.

Відшкодувати втрати фінустанові навряд чи вдасться. Кредит забезпечений «продукцією майбутніх періодів», тобто сонячними панелями, які завод планував провести в 2011—2018 роки.

Якби банк був активнішим, він міг би розраховувати на повернення навіть більшої суми — 13 млрд грн, при цьому вимагати борги не з заводу, який не в змозі щось виплачувати, а з його власника — Activ Solar. Ця компанія володіла сонячними станціями в Україні. Частина з них залишилася в Криму, але ті, що розташовані в Одеській і Миколаївській областях, згенерували в 2015‑му 2,9 млрд грн доходу, з яких близько 2,5 млрд грн — чистий прибуток. Такий бізнес міг би компенсувати всі втрати держави, пов’язані з заводом напівпровідників. Але банк не робить в цьому напрямку нічого.

Справу Укрексіму і запорізького заводу розглядає суд. Банк заявляє, що його задовольнить і малоліквідне майно підприємства. Якщо суд погодиться, фінустанова стане «забезпеченим майном кредитором». За законом такий позикодавець не бере участі в раді кредиторів, контрольованій сьогодні Клюєвими через Activ Solar: брати прагнуть довести до банкрутства завод, щоб зникли його борги.

Інвентаризація показала, що «майно», яким готовий задовольнитися держбанк, здебільшого не існує.

«Банк поводиться [в суді] дуже пасивно»,— каже Євген Кириченко, арбітражний керуючий, якого суд призначив розпоряджатися майном заводу. Представники Укрексіму, мовляв, зі всім погоджуються, не заявляють протестів.

Схвильовані занадто активною позицією самого Кириченка, представники Activ Solar хочуть замінити його іншим арбитражником.

Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції, вважає, що в цій справі Укрексім діє спільно з Activ Solar. Мовляв, з подачі президента Петра Порошенка екс-генпрокурор Віктор Шокін випустив з країни молодшого Клюєва — Сергія. Експерт називає це частиною послідовної політики президента щодо братів. «Було б дивно, випустивши Клюєва, потім намагатися отримати його гроші на користь держави»,— каже Шабунін.

Поведінка влади щодо майна Клюєвих бентежила і Павла Жебрівського, коли він у першій половині 2015‑го працював головою антикорупційного управління Генпрокуратури. Але після президент призначив його військовим губернатором Донеччини, і відтоді ГПУ активами Клюєвих активно не цікавиться.

З Укрексімом Порошенко пов’язаний досить тісно. У серпні 2014‑го він лобіював призначення на пост голови банку Олександра Гриценка і ввів у наглядову раду фінустанови Ігоря Мазепу, гендиректора інвесткомпанії Concorde Capital, і радника голови адміністрації президента Бориса Ложкіна. Незабаром після цих кадрових зрушень держбанк пролонгував до 2024 року борг 388 млн грн корпорації Богдан, яка раніше належала Порошенку.

У наглядовій раді банку вже три роки немає представників Верховної Ради — внесення кандидатур, за словами депутатів, блокує нардеп Ігор Кононенко, близький соратник президента.

У прес-службі Укрексімбанку відмовилися коментувати цю справу. Мовчить і Дмитро Лановий, директор фінустанови по роботі з проблемними активами.

Схеми — це до грошей

Андрій Клюєв завжди вмів «причарувати» держбанки.

Поручителем за укрексимівськими кредитами заводу напівпровідників була Activ Solar. Як заставу компанія віддала банку державні єврооблігації номіналом 1,6 млрд грн. Щоб повернути частину кредиту, Укрексім у квітні 2009 року продав їх Нацбанку, причому за номіналом, хоча їхня ринкова ціна на той момент була 939 млн грн. У результаті втрати держави на цій операції склали 617 млн грн.

З приходом Януковича на посаду президента Клюєв-старший, ставши першим віце-прем’єром, розійшовся ще більше. Очолювана ним рада з інвестицій виділила 200 млн грн заводу напівпровідників як фіндопомогу — щоб сплатити відсотки за кредитами. Гроші перерозподілили із захищених статей держбюджету, призначених на допомогу малозабезпеченим сім’ям та інвалідам. Саме через цю аферу Клюєвих оголосили після Майдану в розшук.

За часів Януковича сонячно-енергетичний бізнес братів успішно розвивався, наростивши виробничі потужності до 700 МВт, що становить 88% від усіх українських сонячних електростанцій з урахуванням Криму. Рентабельність сягала 90% через украй низькі операційні витрати, а також украй високі «зелені» тарифи, за якими держава зобов’язалася викуповувати сонячну енергію у компанії Клюєвих.

Через Раду брати ще і протягли закон, який зобов’язував виробників сонячної електроенергії, які претендують на отримання «зеленого» тарифу в повному розмірі, закуповувати панелі для станцій в українського виробника. А Клюєви зі своїм заводом на цьому ринку були монополістами.

Однак і це не зробило підприємство успішним — його обладнання застаріло. Брати вирішили купити нове — в Китаї, щоб випускати кремнієвий напівфабрикат, з якого в тому-таки Китаї робити панелі. Завдяки українському походженню напівфабрикату завод виконував закон про національну складову виробництва. Заразом Клюєви націлилися придбати техніку й для сонячних станцій.

Для цієї схеми під гарантії Ощадбанку в китайської державної CNBM International Corporation вони отримали товарний кредит на €160 млн, який прийшов до України у вигляді готової техніки.

Загалом Ощадбанк підтримав бізнес Клюєвих через кредити і кредитні гарантії на €500 млн, з них €340 млн припадали на кримські активи. Відтоді банк повернув лише €20 млн, а графік виплати боргу пролонгував. Увесь пакет послуг Клюєвим становить понад 21% кредитного портфеля державної фінустанови.

Коли і це не допомогло, Клюєви почали банкрутувати завод.

Розібратися в цих схемах тепер непросто: у листопаді 2015‑го викинувся з вікна своєї квартири їхній ключовий фігурант — Ігор Сотуленко, екс-голова наглядової ради Укрексімбанку та член аналогічного органу Ощадбанку.

Нові китайці

Сьогодні завод напівпровідників разом із іншими клюєвськими активами може відійти китайцям з CNBM — компанія претендує на все майно Activ Solar в Україні в рахунок несплачених боргів. Її президент Джейсон Джанг раніше заявляв, що CNBM отримала контроль над активами в середині 2014‑го саме в рахунок погашення товарного кредиту перед нею.

Джанг підтвердив, що компанії належать усі активи Activ Solar в Україні. Будь‑яких планів щодо заводу напівпровідників у CNBM немає, як і зв’язків з Клюєвими, стверджує він.

Джерело в Ощадбанку, яке опікується кредитом банку для сонячних електростанцій, запевнило: в документах більшості юросіб, які фігурують у цій справі, кінцевим власником значиться CNBM. Вона ж і обслуговує кредит.

В Антимонопольному комітеті розповіли, що в листопаді 2015‑го дозволили китайцям купити клюєвські сонячні електростанції.

У реєстрі юросіб у чотирьох з десяти станцій у списку засновників дійсно вказана CNBM, але не материнська фірма, а її сінгапурський підрозділ.

Олексій Оржель, голова Української асоціації відновлюваної енергетики, каже: цей підрозділ може представляти кого завгодно, зокрема братів Клюєвих. “Ми просили китайців показати документи, за якими до них перейшли активи. Вони відмовили”,— говорить експерт.

CNBM цілком може представляти інтереси Клюєвих, з якими вони досягли домовленостей, додає Ігор Тинний, власник сонячної та декількох невеликих гідроелектростанцій.

Також можливо, що Клюєви встигли продати китайцям свою компанію Activ Solar. Якщо станції генерують більше €80 млн чистого прибутку, то передача їх у рахунок погашення товарного кредиту на €160 млн — це явне заниження вартості активу, а отже, спроба заховати реально отриману за них від CNBM суму.

У будь-якому разі тепер долю клюєвських станцій визначать переговори української влади з китайською держкомпанією. Остання вже готова звертатися в міжнародні судові інстанції.

Іван Верстюк, Сергій Лещенко, Національне бюро розслідувань України

Братам Клюєвим допомагає по-новому виводити з України гроші державний Укрексімбанк та #Порошенко. Розслідування

Kluevi2-500x314

 

В справах Клюєвих помічений і слід Порошенка, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Бізнес братів Андрія і Сергія Клюєвих продовжує добре працювати, незважаючи на гучні банкрутства компаній, які їм належать, свідчить розслідування видання «Новое время».

Куплений ними у Фонду держмайна Завод напівпровідників в Запоріжжі, де вони збиралися робити кремнієві сонячні батареї, має величезні борги і знаходиться в стадії ліквідації — налагодити його роботу брати не зуміли. У лютому 2016 року компанія Клюєвих Activ Solar звернулася в австрійський суд, щоб той визнав її банкрутом. Це банкрутство стало в Австрії найбільшим в цьому році: суд задовольнив прохання, борги компанії складають 503,4 млн євро, а активи оцінені всього в 18,7 млн євро, кредиторам пообіцяли відшкодувати протягом двох років лише 20% від суми боргу.

Вищеописані банкрутства не означають, що Клюєви втратили величезні кошти. Навпаки, вони вивели з непотрібних компаній майже всі активи. І їх спільником у цій справі став державний Укрексімбанк.

У березні 2009 року клюєвський завод напівпровідників отримав в цьому закладі дві грандіозних позики: одну на суму 1,5 млрд грн і другу на 230 млн євро. Банк прокредитував підприємство радянського зразка, абсолютно не зніяковівши, що двома роками раніше ФДМ продав його всього за 220,9 млн грн.

Укрексім не висловлював занепокоєння з цього приводу, адже старший Клюєв незабаром з депутата перетворився у першого віце-прем’єра.

В результаті на сьогоднішній день Укрексімбанк має претензії до заводу напівпровідників на 5,1 млрд грн. Це десята частина всього кредитного портфеля банку.

Відшкодувати втрату фінустанові навряд чи вдасться. Кредит забезпечений «продукцією майбутніх періодів», тобто сонячними панелями, які завод планував виробити в 2011—2018 роки.

Якби банк був активнішим, він міг би розраховувати на повернення навіть більшої суми — 13 млрд грн, при цьому вимагати борги не з заводу, який не в змозі щось виплачувати, а з його власника — Activ Solar. Ця компанія володіла сонячними станціями в Україні. Частина з них залишилася в Криму, але ті, що розташовані в Одеській і Миколаївській областях, згенерували в 2015 м 2,9 млрд грн доходу, з яких близько 2,5 млрд грн — чистий прибуток. Такий бізнес міг би компенсувати всі втрати держави, пов’язані з заводом напівпровідників. Але банк не робить в цьому напрямку нічого.

Справу Укрексіму і запорізького заводу розглядає суд. Банк заявляє, що його задовольнить і малоліквідне майно підприємства. Якщо суд погодиться, фінустанова стане «забезпеченим майном кредитором». За законом такий позикодавець не бере участь в раді кредиторів, контрольованій сьогодні Клюєвими через Activ Solar: брати прагнуть довести до банкрутства завод, щоб пропали його борги.

Інвентаризація показала, що «майно», яким готовий задовольнитися держбанк, здебільшого не існує.

«Банк веде себе (у суді) дуже пасивно», — говорить Євген Кириченко, арбітражний керуючий, якого суд призначив розпоряджатися майном заводу. Представники Укрексіму, мовляв, зі всім погоджуються, не заявляють протестів.

Схвильовані занадто активною позицією самого Кириченка представники Activ Solar хочуть замінити його іншим арбітражником.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що в цій справі Укрексім діє заодно з Activ Solar. Мовляв, з подачі президента Петра Порошенка екс-генпрокурор Віктор Шокін випустив з країни молодшого Клюєва — Сергія. Експерт називає це частиною послідовної політики президента щодо братів.

«Було б дивно, випустивши Клюєва, потім намагатися отримати його гроші на користь держави», — каже Шабунін.

Поведінка влади щодо майна Клюєвих бентежила і Павла Жебрівського, коли він у першій половині 2015 року працював головою антикорупційного управління Генпрокуратури. Але після президент призначив його військовим губернатором Донеччини, і з тих пір ГПУ активами Клюєвих активно не цікавиться.

З Укрексімом Порошенко пов’язаний досить тісно. У серпні 2014 го він лобіював призначення на пост голови банку Олександра Гриценка і ввів в наглядову раду фінустанови Ігоря Мазепу, гендиректора інвесткомпанії Concorde Capital і радника голови адміністрації президента Бориса Ложкіна. Незабаром після цих кадрових перестановок держбанк пролонгував до 2024 року борг 388 млн грн корпорації Богдан, яка раніше належала Порошенку.

В наглядовій раді банку вже три роки немає представників Верховної ради — внесення кандидатур, за словами депутатів, блокує нардеп Ігор Кононенко, близький соратник президента.

У прес-службі Укрексімбанку відмовилися коментувати цю справу. Мовчить і Дмитро Лановий, директор фінустанови по роботі з проблемними активами.

Игорь Мазепа — друг Ложкина и мафиози из Concorde Capital. Расследование

Mazepa-Igor1-300x174

 

Ключевым для отечественного бизнеса остается вопрос привлечения иностранных инвестиций. Украинские предприятия ждут иностранных инвесторов, подобно тому, как земля ждет бурных дождевых потоков после продолжительной засухи. Именно эти инвестиционные потоки способны оживить нашу экономику и поднять уровень жизни населения. Пока этих потоков нет. И, конечно, можно это списывать на войну и сложную политическую обстановку, но все же на нашем рынке есть специализированные субъекты, призвание которых в привлечении капиталов в бизнес. Это инвестиционные банкиры и их инвестиционные компании.

Будни инвестбанкира

Давайте посмотрим на их текущую деятельность на примере некогда ведущего инвестбанкира страны Игоря Мазепы и его Concorde Capital. Вынуждены констатировать, что лучи славы инвестиционного банкира давно не греют Мазепу, а вывеска Concorde Capital несколько лет назад снята с крыши престижного бизнес-центра «Парус». Сегодня его все чаще вспоминают в связи с околополитическими скандалами и бизнес-аферами, о которых поговорим дальше.

В 2013 Украинский медиа холдинг был продан Борисом Ложкиным младоолигарху Януковича Сергею Курченко. Сопровождал сделку приближенный к «семье» инвестбанкир Мазепа и его Конкорд. О «чистоте» операции говорит уже сумма продажи, озвученная недавно журналистом Сергеем Лещенко: 460 миллионов долларов. Лидер американской прессы, газета The Washington Post продана приблизительно в тот же период всего за 250 миллионов. Деньги на УМХ были взяты в кредит в государственном Укрексимбанке. И лишь только благодаря недостаточно квалифицированным действиям подчиненных Мазепы по отмыванию этих, некогда государственных, средств через счета в австрийских банках, европейские правоохранители вскрыли эту аферу. Теперь нынешнему главе администрации президента Порошенка задают неудобные вопросы австрийские прокуроры, а Мазепа «заметает следы» в Укрэксимбанке, в которые его недавно назначили на должность члена наблюдательного совета с непонятным объемом полномочий. Достойный пример профессиональной деятельности инвестбанкира.

И это далеко не единственный случай, когда к Игорю Мазепе возникли вопросы у зарубежных правоохранителей. В 2015 году очередной «привет» его Concorde Capital передали из-за океана. Американские власти обвиняют украинцев в том, что они в течение пяти лет воровали корпоративную информацию и использовали ее для торгов на биржах. Сумма «заработка» злоумышленников может достигать 100 миллионов долларов. В деле украинских хакеров фигурирует название компании Concorde Bermuda, офис которой находится в Киеве, в одном здании с Concorde Capital Мазепы. Федеральная комиссия по ценным бумагам США инициировала судебное разбирательство по фактам использования незаконно полученной информации для игры на бирже, в настоящее время иск рассматривается Окружным судом Нью-Джерси. Concorde заявил, что проводит внутреннее расследование. Интересным является тот факт, что в числе взломанных хакерами фигурируют три сервиса дистрибуции пресс-релизов PRNewswire, Marketwired и Business Wire,  принадлежащие корпорации Berkshire Hathaway Уоррена Баффетта. Последний является одним из наиболее известных в мире инвесторов, состояние которого оценивается в 72.7 млрд. долларов США. После таких «дел» инвестбанкира Мазепы, украинский бизнес рискует навсегда потерять доступ к этим капиталам.

Внутренний рынок

Давайте посмотрим на деятельность инвестбанкира Игоря Мазепы внутри страны. Государственная корпорация «Укрспирт» является одним из немногих госпредприятий, представляющих реальную ценность для приватизации. Возможности этого государственного монополиста приносили только «семье» Януковича сотни миллионов в месяц через схемы по продаже «левого» спирта и водки, построенные Юрием Иванющенко. Ни Януковича, ни Иванющенко там уже нет, а вот схемы работают. Вхожий в высшие властные круги Игорь Мазепа, сегодня поставил на их место Романа Иванюка. Иванюк вплоть до своего назначения в «Укрспирт» работал на должности управляющего директора в компании Мазепы Concorde Capital. Там же трудился когда-то и нынешний глава Государственной фискальной службы Роман Насиров. Налоговики традиционно «крышуют» производство нелегальной водки, упорно пытаясь убедить общество в том, что борются с теневым рынком алкоголя. В 2013—2014 Насиров занимал должность заместителя главы правления «Государственной продовольственно-зерновой корпорации» и не понаслышке знаком со схемами производства контрафактного спирта, сырьем которому служит именно зерно. Кстати, Госфининспекция летом 2015 сообщила о выявлении в ГПЗКУ финансовых нарушений на сумму в 500 млн. грн в период работы в ней Насирова. «Укрспирт» все еще не приватизирован, а значит схемы приносят государственным управленцам — ставленникам Игоря Мазепы – многомилионные теневые доходы. Наверняка они щедро благодарят за это «ведущего инвестбанкира страны».

Игорь Мазепа не брезгует зарабатывать и на войне. Причем он не просто наживается на распиливании бюджета, подобно многим чиновникам. Нет, все гораздо циничнее. Он создал платежную систему, позволяющую финансировать боевиков ДНР/ЛНР. Об этом недавно сообщили журналисты канала «2+2», которые провели журналистское расследование на эту тему. Игорь Мазепа через свою компанию «ОМП-2013» владеет сетью мобильных терминалов, работающих на оккупированных территориях Донецкой и Луганской областей. Эти терминалы фактически заменяют сепаратистам системы безналичных банковских платежей, которые сегодня недоступны на этих территориях вне закона. Сеть терминалов TYME (раннее известная под российским брендом QIWI) позволяет переводить средства обезличенным адресатам, которые идентифицируются лишь по номеру мобильного телефона. Беспрецедентный пример либерализма, недоступный ни одной банковской системе. За это его и ценят боевики. Факты использования ними QIWI для своих целей неоднократно фиксировала Служба безопасности Украины. В августе 2014 года СБУ и МВД провели обыски в офисе платежной системы, арестовав ее счета в банках. Силовики заявили, что компания «неправомерно использовала электронные деньги», систематически переводя средства на электронные кошельки и другие счета, которые принадлежат сепаратистам. В январе 2015 года СБУ было заблокировано более 250 платежных терминалов, которые предприниматели предоставляли террористам. За право работать на оккупированных территориях «министерствам госбезопасности» «народных республик» платился 15% «налог». Вот такой вот «инвестиционный» и «инновационный» бизнес Игоря Мазепы.

Таков портрет Игоря Мазепы, одного из лидеров инвестиционной отрасли, от которой сейчас зависит будущее украинского бизнеса, а значит и будущее украинского государства. Некогда известный инвестиционный банкир на деле оказался мафиози, организатором «грязных» схем, которыми активно интересуются иностранные правоохранители, мошенником, зарабатывающим на украденных хакерами данных, «смотрящим» за незаконными финансовыми потоками государственных предприятий, создателем схем финансирования террористов ДНР/ЛНР. Очевидно, что пока у руля отрасли стоят такие люди, украинский бизнес еще долгое время обречен будет страдать от инвестиционного голода. А перспективы светлого будущего в гармонии с Европой в очередной раз для украинцев откладываются.

Игорь Тетерук, Национальное бюро расследований Украины

Дамоклов меч над бизнесом Бахматюка

Bahmatuk-Oleg11-1

 

 

Международное рейтинговое агентство Fitch Ratings отказалось от анализа деятельности аграрных активов Олега Бахматюка и отозвало рейтинги агроходингов Авангард и Укрлендфарминг. Причиной такого шага в агентстве называют недостаточность корпоративных данных от компаний Бахматюка.

Перед отзывом Fitch подтвердил долгосрочный кредитный рейтинг агроходингов Авангард и Укрлендфарминг в иностранной валюте на уровне СС (высокая вероятность дефолта). Национальный долгосрочный рейтинг агрохолдингов Бахматюка был снижен с BB до B (существенно недостаточный уровень кредитоспособности). Прогноз по национальному долгосрочному рейтингу для обеих компаний — негативный. Понижение нацрейтига, по мнению экспертов Fitch, свидетельствует о слабой ликвидности предприятий. Аналитики опасаются, что агрохолдинги не смогут выплатить внешний корпоративный долг.

Агентства Большой тройки (Standart&Poor’s, Moody’s и Fitch) уже не впервые отказываются оценить украинские компании. «Например, по просьбе эмитентов S&P прекратил покрытие Интерпайпа в январе 2010 и Агротона в июле 2013-го, а Fitch — отказался присваивать рейтинги Индустриалбанку в октябре 2010 и Мрие в ноябре прошлого года», — рассказывает аналитик инвестиционной компании Eavex Capital Иван Дзвинка. В этот список можно добавить и Донецксталь, которая недавно лишилась рейтингов из-за того, что агентству не хватило информации для оценки.

В случае Укрлендфарминга и Авангарда компании хотели сохранить рейтинги Fitch, и их отзывы свидетельствует о негативных ожиданиях аналитиков агентства. «Сегодня Укрлендфарминг несет серьезные валютные риски, учитывая высокую валютную долговую нагрузку, а у Авангарда есть проблемные активы на востоке Украины и в Крыму», — говорит специалист департамента инвестиционного банкинга компании Pro Capital Investment Сергей Парпуланский. Снижение покупательной способности, нехватка оборотного капитала, фактическая остановка банковского кредитования негативно отразилась на финансовых показателях дочерних компаний холдингов. Например, входящая в Укрлендфарминг компания Райз получила за прошлый год 135 млн грн убытка.

Но Бахматюк не сдается. Парпуланский говорит, что 26 марта Укрлендфарминг, несмотря на финансовые сложности, выплатил $27 млн по еврооблигациям. «Это показывает намерения компании своевременно погашать свои обязательства», — говорит эксперт.

В агрохолдингах решение Fitch, и особенно его причина, вызвали недоумение. Топ-менеджер одного из холдингов говорит, что компания предоставляла всю информацию, которую запрашивало агентство. «Относительно последнего аспекта, мы склонны верить компаниям, так как в последние два года мы получали ответы на все наши запросы», — говорит Иван Дзвинка.

Дзвинка предполагает, что Fitch, учитывая финансовые сложности основного акционера агрохолдингов (20 марта 2015 года НБУ принял решение о ликвидации VAB Банка, 86,78% акций которого принадлежит Бахматюку), перестраховался. «Это достаточно неординарная ситуация, когда кредитное агентство решило перестраховаться и занять безопасную позицию, по свой инициативе сняв покрытие компаний Бахматюка для минимизации имиджевого риска», — говорит он.

Насколько болезненным окажется отзыв рейтингов Fitch для агрохолдингов? Учитывая сегодняшнее положение, отзыв рейтингов был для них крайне нежелателен, считает Парпуланский. По его мнению, кредиторы не любят такие новости, что в свою очередь может отразиться на стоимости кредитов для агрохолдингов и привести к нехватке оборотного капитала и уменьшению площади посевов.

Отзыв рейтингов Fitch для компаний некритичен, считает руководитель аналитического департамента инвесткомпании Concorde Capital Александр Паращий: «Плохим сигналом для инвесторов и кредиторов агрокомпаний Бахматюка будет, если сотрудничество с ними прекратит крупнейшее международное рейтинговое агентство S&P, — последнее агентство, которое рейтингует Авангард и Укрлендфарминг».

Укрлэндфарминг — крупнейший агрохолдингом в Европе. Занимается выращиванием зерновых, производством яиц и яичных продуктов, сахара, выращиванием крупного рогатого скота, дистрибуции техники, удобрений и семян. В структуру холдинга входят 12 элеваторов, пять семенных заводов, 19 птицефабрик, 10 ферм по выращиванию кур-несушек, три репродуктора, три селекционных хозяйства, шесть комбикормовых заводов, завод по производству яичных продуктов Имперово Фудз, четыре склада длительного хранения яиц, шесть сахарных заводов, 19 мясокомбинатов и два завода по производству кожи. Земельный банк холдинга составляет 654 тыс. га. Копания не является публичной, планы по IPO отложены на год.

Авангард — агрохолдинг специализирующийся на производстве куриных яиц, крупнейший игрок украинского рынка — более 50%. По итогам девяти месяцев 2014 года выручка холдинга сократилась 24% — до $354,693 млн. Чистый убыток составил $5,747 млн против $161,968 млн чистой прибыли за аналогичный период прошлого года. Данных за 2014 г. еще нет. Акции компании котируются на Лондонской фондовой бирже.

Анна Мифка, БанкИск

Дефолт Бахматюка? ВиЭйБи Банк не может рассчитаться с кредиторами

VAB-bank1ВиЭйБи Банк впервые признал наличие серьезных трудностей с возвратом средств кредиторам: он не смог вовремя рассчитаться по своему внешнему долгу и предложил пролонгировать на пять лет погашение $88 млн.

У учреждения есть проблемы и с украинскими клиентами, которые говорят о сложностях с получением денег со счетов и задержке платежей. В такой ситуации фактического дефолта по еврооблигациям инвесторы вынуждены соглашаться на реструктуризацию долга.

Долг платежа не дождался

У ВиЭйБи Банка возникли проблемы с обслуживанием своих долгов. Учреждение вовремя не рассчиталось с внешними кредиторами и решило пересмотреть условия долга на сумму $88,252 млн. Четырехлетние еврооблигации банка, которые выпускались на сумму $125 млн (в обращении находилось бумаг на $112,5 млн), должны были быть погашены 14 июня, однако банк вчера предложил кредиторам продлить срок обращения бондов еще на пять лет – до июня 2019 года.

Кроме того, планируется изменить купонную ставку доходности: на период с 14 марта до 14 июня 2014 года она будет снижена с нынешних 10,5% до 0% (освобождение от выплаты последнего купонного дохода), с 14 июня 2014-го до 14 июня 2015-го она будет установлена на уровне 9% годовых, а затем до 14 июня 2019 года – 10,9%.

Банк предложил амортизационный механизм погашения ценных бумаг посредством 17 платежей: с 14 июня 2015 года по 14 декабря 2018-го будет ежеквартально выплачиваться $50 из $1 тыс. номинала, с 14 марта 2019-го – $100 из $1 тыс. номинала, с 14 июня 2019 года – финальный платеж в сумме $150.

Инвесторы, согласившиеся путем электронного голосования с предложенными условиями до 20 июня (совещание инвесторов состоится 1 июля), получат премию в размере $26,25 на каждую $1 тыс. номинала. Лид-менеджером сделки стал UBS Ltd.

Это более интересное предложение, чем предыдущее. Первое предложение было идентично по ставке доходности, но тем, кто на него согласится до 30 мая, была обещана премия в размере $5 на каждую $1 тыс. номинала.

В ВиЭйБи Банке не смогли пояснить конкретную причину невозможности рассчитаться с кредиторами в установленный срок, уверяя, что ситуация является нормальной. «В последние годы позиции ВиЭйБи Банка на финансовом рынке значительно усилились. Увеличение уставного капитала, рост активов и наращивание прибыльности бизнеса способствуют повышению доверия инвесторов. В сочетании с положительной кредитной историей это позволяет рассчитывать на успешное проведение реструктуризации и сохранение длительных инвестиций в ВиЭйБи Банк и экономику Украины на выгодных условиях», – говорит заместитель председателя правления – директор корпоративного банка ВиЭйБи Банка Алексей Саливон.

В компании UkrLandFarming, которая принадлежит главному собственнику ВиЭйБи Банка Олегу Бахматюку, не ответили на вопросы журналистов о ситуации в учреждении и возможности его поддержки. Олег Бахматюк через Quickcom Limited к 1 апреля владел 86,778% банка, занимавшего 16-е место по активам (21,88 млрд грн).

Клиентские проблемы

ВиЭйБи Банку сложно выполнять обязательства не только перед внешними кредиторами. Уже давно жалуются на проблемы с получением денег и его розничные клиенты. «ВиЭйБи Банк поступает особенно цинично с вкладчиками. Он установил лимиты на снятие средств – это можно сделать всего три раза в день. Максимально банкомат может выдавать по 40 банкнот за один раз. А банк заправляет банкоматы 10-гривневыми купюрами», – рассказал старший партнер адвокатской фирмы «Кравец и Партнеры» Ростислав Кравец. Юрист подал в суд иск на банк от имени одного из его клиентов.

Среди корпоративных клиентов также есть недовольные задержками платежей. «ВиЭйБи Банк уклоняется от выполнения своих обязательств относительно проведения платежей. Мы в системе «Клиент-Банк» создаем платежи, подписываем их, и банк берет их в работу. Состояние платежей – «Выполнено», но деньги со счета не уходят. При этом банк выбрал себе такую схему работы, что в конце каждого дня по выписке эти платежи отображаются как проведенные и баланс по счету показан за минусом этих платежей. Но на утро следующего дня деньги снова на счету», – рассказала директор патентно-юридической компании «Айпистайл» Марина Ортинская. Компания направила жалобу в Нацбанк. «Просим как можно быстрее осуществить проверку деятельности ОАО «ВиЭйБи Банк» и обязать его выполнить условия договора о банковском расчетном обслуживании и закона «О платежных системах и переводе средств в Украине»», – говорится в письме.

В НБУ не прокомментировали ситуацию в банке. Неофициально регулятор признает наличие проблем у учреждения. «Мы знаем о проблемах в банке. К нам приходят вкладчики, которые жалуются на невыплаты. Представители ВиЭйБи Банка постоянно приходят в Нацбанк, ведутся переговоры. Они обещали провести индивидуальные переговоры с каждым вкладчиком», – сообщил источник в НБУ. По информации ZN.UA, ВиЭйБи Банк получил на 7 апреля рефинансирование на сумму 1,937 млрд грн.

В ВиЭйБи Банке не отрицают наличия проблем с обслуживанием, но ссылаются на общерыночную ситуацию. «Сегодня банковская система Украины переживает сложные времена. Потеря части территории, антитеррористические меры, значительная девальвация национальной валюты вызвали панику среди клиентов банков. За последние месяцы отток вкладов населения достиг почти 90 млрд грн. Недостаток ликвидности в банковской системе влияет на качество обслуживания в ВиЭйБи Банке. Желание значительной части клиентов вывести наличные средства приводит к недостатку наличных в отделениях, вызывает потребность в постоянном подкреплении отделений значительными суммами денег, в повышении уровня безопасности хранилищ и обеспечении дополнительной охраны», – рассказали в банке.

Как назвать дефолт

В целом ВиЭйБи Банк отрицает наличие у него проблем с выполнением обязательств. «Опираясь на поддержку основного акционера и НБУ, ВиЭйБи Банк делает все возможное для качественного обслуживания каждого из 500 тысяч своих клиентов. Платежи клиентов проводятся в сроки, указанные в договорах на обслуживание счетов и в соответствии с законодательством Украины. В среднем ежедневно проводятся расчеты на сумму около 100 млн грн, в том числе расчеты платежными карточками на сумму около 25 млн грн», – заявили в пресс-службе ВиЭйБи Банка.

Тем не менее инвестиционные аналитики считают, что такие действия банка фактически означают дефолт по обязательствам, но инвесторы, скорее всего, согласятся, учитывая повышение премии. «Тот факт, что эмитент предлагает новые условия реструктуризации, сейчас означает то, что на его предыдущие предложенные условия держатели отказались соглашаться. Дефолтом считается невозможность выполнения заемщиком своих обязательств. Именно это и наблюдается сейчас со стороны ВиЭйБи Банка, однако он пытается перейти в режим реструктуризации и все же договориться с кредиторами, чтобы избежать запуска процедуры дефолта – судебные иски, банкротства», – объясняет начальник отдела по работе с долговыми инструментами на локальном рынке инвесткомпании Concorde Capital Юрий Товстенко.

Елена Губарь, для Национального бюро расследований Украины



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: