Сообщения с тегами ‘Бакай’

Луценко заявил, что пленки Мельниченко – операция ФСБ против Кучмы

Lucenko-Kuchma1-500x282

Генпрокурор Юрий Луценко заявил, что, по его мнению, аудиофиксация разговоров в кабинете тогдашнего президента Украины Леонида Кучмы была «операцией ФСБ против украинского президента», который заявил о своем курсе в сторону Европы. Об этом Луценко сказал в интервью Дмитрию Гордону, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Луценко заявил, что не существует доказательств того, что лично Кучма давал указание убить журналиста Георгия Гонгадзе.

«У меня нет сейчас юридических доказательств того, что лично Кучма давал команду на уничтожение Гонгадзе. К сожалению, майор Мельниченко до сих пор не сдал оригинальные записи и записывающие устройства, и сам не сотрудничает со следствием. Без этого юридическое решение судьбы Кучмы невозможно», — сказал Луценко.

При этом генпрокурор заявил, что считает Кучму виновным в том, что он “создал атмосферу, при которой неудовольствие президентом улавливалось окружением и принимало характер «кто быстрее уничтожит врага».

Луценко также считает, что «порыв участников акции „Украина без Кучмы“ сломить диктатуру был использован Москвой».

«Пленки Мельниченко – это операция ФСБ против украинского президента, который посмел заявить о несмелом, но четком, движении в НАТО», — сказал генпрокурор.

По словам Луценко, Мельниченко в конце 2004 года через руководство ФСБ передавал СБУ, «чтобы конкретные два человека от Кучмы  — Пинчук или Бакай – прибыли к нему на переговоры о продаже пленок».

«Бакай поехал и через несколько поездок вручил Мельниченко и Ляшкевичу 2 млн долл. После этого ФСБ в официальном порядке присылает пленки в СБУ. Выводы, мне кажется очевидны», — сказал генпрокурор.

По мнению Луценко, ФСБ использовала Мельниченко «вслепую».
Юрий Луценко более 10 лет является представителем так называемой «Лужниковской группы» в Украине и фактически покрывает бизнес российского олигарха Александра Бабакова. Об этом ранее писал на своей странице в «Фейсбуке» журналист Владимир Бойко.

Он подчеркнул, что об отношениях между Юрием Луценко и Александром Бабаковым писал достаточно – особенно «после того, как Луценко, став второй раз министром внутренних дел, пытался незаконно задержать и депортировать с Украины российского беженца Михаила Гангана».

По его словам, лучшим свидетельством особых отношений Юрия Луценко с «Лужниковским» формированием являются часы стоимостью 15 тысяч евро, с которыми он так любил красоваться на митингах.

hodynnyk_lutsenka_2

Таких часов было выпущено только 300 штук к 300-летию Петербурга и предназначались они для российской государственной элиты.

Кримінальні таємниці екс-нардепа Олександра Шепелева. Відео

Українська політична історія багата на випадки втечі високопосадовців різного калібру за кордон від переслідування правосуддям.

Починаючи від нинішнього парламентського аксакала, депутата ВР усіх скликань, екс-прем’єра Юхима Звягільського, який у далекому 1994-му році втік на рідну Землю Обітовану від обвинувачень у махінаціях із пальним, і закінчуючи екс-депутатом ВР від ПР та екс-ректором податкового вишу Петром Мельником, який цього літа накивав п’ятами до США від звинувачень у хабарництві, пошивши у дурні всю міліцію на чолі із міністром Захарченком.

В різні часи та від різних звинувачень за часів різної влади за кордон тікали екс-прем’єри, екс-міністри, екс-мери, екс-депутати, а екс-чиновникам та бізнесменам дрібнішого калібру і зовсім ліку немає.

І це справжній калейдоскоп прізвищ відомих і не дуже: Звягільський, Лазаренко, Жердицький, Діденко, Белоконь, Бакай, Боделан, Щербань, Данилишин, Поживанов, Аваков, Романюк, Мельник. Нікого не забув?

Таких як Ахметов у 2005-му та Хорошковський і Піскун зараз у 2013-му свідомо не рахуємо через відсутність чітко артикульованих звинувачень на їхню адресу. Тобто розцінюємо такі «втечі» як просто перечікування лихих часів у комфортних європейських умовах за гроші законно зароблені на ниві служіння рідній державі.

Але є серед нинішніх втікачів ще один вельми цікавий персонаж. Народний депутат ВР 5-го та 6-го скликань Олександр Шепелев ніколи не прагнув публічності: обравшись до парламенту від БЮТ, після зміни влади перебіг до фракції ПР, але потім вийшов і звідти.

Інтерв’ю майже не давав, фотографій у мережі обмаль, відео із ним шукали – не знайшли.

При цьому Олександр Шепелев удостоївся неабиякої честі: принаймні двічі керівники найвищих силових структур – екс-міністр внутрішніх справ Луценко у 2006-му році та екс-голова СБУ Хорошковський у 2010-му публічно говорили про намір домогтися зняття депутатської недоторканості з якогось не в міру злочинного парламентарія, маючи на увазі саме нашого героя – Олександра Шепелева.

Він 4 липня, саме у свій день народження, був затриманий у Будапешті та зараз очікує на рішення угорського правосуддя: про екстрадицію в Україну на запит Генпрокуратури або про надання політичного притулку. Від того, яким буде це рішення, залежать долі багатьох високоповажних людей тут в Україні а ще більше – долі їхніх чималих капіталів.

Таємниці екс-депутата ВР Шепелева

 

Артем Шевченко, автор і ведучий програми розслідувань «Знак Оклику», канал ТВі

 



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: