Сообщения с тегами ‘арешт’

Прокурори проситимуть про арешт посіпаки Януковича Олега Татарова або 10 млн застави

Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури проситимуть обрати для заступника голови Офісу президента Олега Татарова запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з можливістю внесення 10 мільйонів гривень застави, повідомляє 40ka.info.

Прокурори клопотатимуть про тримання під вартою з альтернативою внесення 10 млн гривень застави.

Сам Татаров заявив, що судове засідання відбудеться у Вищому антикорупційному суді 24 грудня о 12-30.

1 грудня стало відомо, що НАБУ розслідує справу стосовно заступника керівника Офісу президента Олега Татарова. Вона стосується можливої причетності Татарова до фальсифікації експертизи у справі екснардепа та забудовника Максима Микитася. НАБУ, серед іншого, веде прослуховування заступника голови ОП.

Справа стосується можливої причетності Татарова до фальсифікації експертизи у справі екснардепа та забудовника Максима Микитася. НАБУ, серед іншого, веде прослуховування заступника голови ОП.

З 2017 року НАБУ розслідує можливі зловживання та розкрадання грошей під час будівництва житла для Нацгвардії. Будівництво вела компанія «Укрбуд» Микитася.

До призначення в Офіс президента Олег Татаров був адвокатом і, зокрема, представляв інтереси «Укрбуду», а також працював у фірмі юристом.

За даними УП, антикорупційні органи вважають, що на прохання забудовників Татаров міг домовитись про написання позитивної для фірми експертизи. Її зробив Київський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ.

Пізніше в «Укрбуді» посилались на цю експертизу, яка нібито показала відсутність збитків.

У справі стосовно Татарова НАБУ отримало дозвіл суду на проведення негласних слідчих дій, тобто прослуховування.

Татаров дізнався про прослуховування від Служби безпеки України і після цього звертався за допомогою до керівника ОП Андрія Єрмака.

Не отримавши підтримки, заступник Єрмака вирішив дати інтерв’ю, в якому сказав, що очільник НАБУ Артем Ситник «не має морального права очолювати антикорупційне відомство держави і має піти».

Одне з джерел УП звертає увагу, що Татаров досі має адвокатський статус, хоча дія його свідоцтва призупинена.

Прослуховування адвокатів можливе лише з погодження генерального прокурора. При цьому детективи НАБУ не отримували санкцію від Ірини Венедіктової, їхні дії погоджував прокурор Антикорупційної прокуратури.

За словами співрозмовника, це може поставити під сумнів законність доказів, зібраних стосовно Татарова.

Водночас, за даними УП, позиція НАБУ і Антикорупційної прокуратури полягає в тому, що недоторканість не поширюється на адвокатів, чиє свідоцтво призупинене.

 

З 2011 року Татаров був заступником начальника Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ. У 2014 році після втечі президента Віктора Януковича звільнений з посади.

Під час обіймання посади заступника начальника Головного слідчого управління МВС Україні у 2011—2014 роках вів кримінальні провадження проти громадської діячки та опозиціонерки Тетяни Чорновол, протестувальників Автомайдану та інших громадських діячів.

Був адвокатом ексзаступника голови адміністрації Віктора Януковича Андрія Портнова. У 2016 році також був адвокатом народного депутата України від партії «Опозиційний блок» Вадима Новинського.

Заарештовану птахофабрику мафіозі Бахматюка повторно виставили на продаж

12.11.2020 Печерський райсуд м. Києва за клопотанням прокуратури наклав арешт на цілісні майнові комплекси, які належать ТОВ «Птахофабрика Київська» та знаходяться за адресами: м. Київ, Броварський проспект, 99 і Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна (перейменована на вул. Соборна), 37. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

“Заборонити відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися таким нерухомим майном, у тому числі, але не виключно, продавати, міняти, дарувати, розділяти (виділяти), передавати в іпотеку, оренду, вносити до статутного капіталу юридичних осіб та інше”, — йдеться в судовій ухвалі від 12.11.2020, яка була винесена в рамках кримінального провадження №12020000000001070 від 02.11.2020 (згодом уточнено, що йдеться про №12015220540002023 від 03.09.2015).

У судових матеріалах вказується, що ТОВ «Птахофабрика Київська» було підконтрольне Олегу Бахматюку, а нерухомість передана в заставу для НБУ як забезпечення боргів банку “Фінансова ініціатива” (теж належав О. Бахматюку) по рефінансуванню.

Нещодавно Державна виконавча служба намагалася продати ці активи на майданчику ДП “СЕТАМ”, але відповідна угода зірвалася на фоні того, що в т.ч. первинні покупці, які запропонували за ці лоти майже 1 млрд грн та при цьому могли мати зв’язки з О. Бахматюком, не сплатили кошти.

Так, в ухвалі Печерського райсуду м. Києва від 12.11.2020 наводиться інформація/висновки слідчих, що “Олегом Бахматюком вчиняються дії по придбанню об`єктів нерухомості, що належать ТОВ «Птахофабрика Київська», а саме їх цілісні майнові комплекси, через підконтрольні йому суб`єкти господарської діяльності та фізичних осіб, зокрема таких як ТОВ «КУА «Євротранс-Інвест», ТОВ «ФК «Фінгарант», ТОВ «Карпатська нафтова компанія», ТОВ «Альдаріс-груп», ТОВ «Лейн Груп»”.

Додамо, що 27.11.2020 ДП “СЕТАМ” повідомило, що 28.12.2020 знову плануються аукціони з продажу згаданих майнових комплексів площею 126 579,4 кв.м (за адресою м. Київ, Броварський проспект, 99) і площею 5773,7 кв.м (за адресою Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна, 37).

Їх стартова ціна — 100,8 млн грн і 3,98 млн грн відповідно (на аукціонах 15.10.2020 було 126 млн грн і 4,97 млн грн).

 

Як писав Finbalance, 28.10.2020 Госпсуд м. Києва в рамках справи №910/628/20 про банкрутство ПрАТ “Компанія «Райз» (пов’язане з агрохолдингом “Укрлендфармінг” Олега Бахматюка) прийняв заяву НБУ з кредиторськими вимогами до компанії-боржника на 2,07 млрд грн.

Раніше суд прийняв до розгляду заяву Укрексімбанку про визнання кредитором ПрАТ «Компанія „Райз“ на суму 3,99 млрд грн, заяву Ощадбанку — з вимогами на 1,5 млрд грн, заяву »Дойче Трасті Компані лімітед” — на 20,4 млрд грн, заяву Експортно-Імпортного Банку Сполучених Штатів — на 1,9 млрд грн, заяву “Nibulon S.A.” — на 2,37 млрд грн, заяву ТОВ “Сільськогосподарське товариство «Нива» — на 2,77 млрд грн, заяву ПрАТ “Райз-Максимко” — на 1,8 млрд грн тощо.

Провадження в справі про банкрутство ПрАТ “Компанія «Райз» було відкрите ухвалою суду від 26.02.2020 за ініціативою Альфа-Банку (як правонаступника Укрсоцбанку). Обсяг його кредиторських вимог, визнаних судом, — 202 млн грн.

Уповноважена особа акціонерів ПрАТ “Компанія «Райз» подавала апеляційну скаргу на вказану ухвалу Госпсуду м. Києва від 26.02.2020 з проханням скасувати цю ухвалу. Однак зрештою апеляційна скарга була відкликана, а 09.06.2020 Північний апеляційний госпсуд закрив відповідне апеляційне провадження.

12.10.2020 Госпсуд м. Києва в межах справи №910/638/20 про банкрутство ПрАТ «Райз-Максимко» визнав вимоги низки кредиторів, у т.ч.

— компанії “Дойче Трасті Кампані Лімітед” — на 18,77 млрд грн (4 черга);
— Укрексімбанку — на 3,1 млрд грн (забезпечені заставою);
— Ощадбанку — на 1,75 млрд грн (з яких 1,5 млрд грн — забезпечені заставою);
— “СП Кепітал Менеджмент, ЛЛС” (США) — 2,06 млрд грн (4 черга);
— Експортно-імпортного банку Сполучених Штатів — 1,67 млрд грн (4 черга);
— Альфа-Банку — 156,7 млн грн (4 черга);
— Avonex Limated — 299 млн грн (4 черга);
— ТОВ “Фінансова компанія “Фінгарант” — 334 млн грн (з них 318,5 млн грн — 4 черга);
— ТОВ “Фінансова компанія “Монополіум фінанси” — 276,1 млн грн (4 черга);
— ТОВ “Сільськогосподарське підприємство “Нива” — 611,3 млн грн (4 черга).

Разом з тим, суд відмовився визнати частину вимог кредиторів, у т.ч. Укрексімбанку (на 822 млн грн), банку “Фінансова ініціатива” (на 54,4 млн грн), Експортно-імпортному банку Сполучених Штатів (на 68,9 млн грн).

ПрАТ «Райз-Максимко», як і ПрАТ “Компанія «Райз», пов`язане з «Укрлендфармінгом», який належить Олегу Бахматюку. Водночас у держреєстрі кінцевим бенефіціаром ПрАТ “Райз-Максимко” і ПрАТ “Компанія «Райз» вказаний Ніколас Піацца (США).

За даними Секретаріату з фінансової реструктуризації, в 2018—2019 роках Ощадбанк реструктуризував заборгованість ПрАТ “Райз — Максимко”. У переліку пов’язаних осіб підприємства фігурували в т.ч. компанії “Укрлендфармінг плс”, ПАТ «Компанія «Райз», ПАТ «Агрохолдинг Авангард», ТОВ «Імперово Фудз» тощо. Як повідомлялося, йшлося про реструктуризацію зобов’язань на 4,4 млрд грн.

У листопаді 2019 року група міжнародних кредиторів холдингів «Укрлендфармінг» і «Авангард» (теж належить Олегу Бахматюку) заявляла, що загальна сума тіла боргових зобов`язань групи ULF становить близько $1,65 млрд і складається з близько $1,25 млрд боргових зобов`язань перед міжнародними кредиторами та близько $400 млн — перед українськими банками (зокрема державними Укрексімбанком, Ощадбанком). У свою чергу борг перед міжнародними кредиторами складається з близько $775 млн у вигляді єврооблігацій і $475 млн у вигляді кредитної заборгованості перед європейськими й американськими банками (та їхніми відповідними страховиками кредитного ризику).

07.10.2020 Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/13550/20 про банкрутство ТОВ “Станіславська торгова компанія”, а також визнав вимоги ініціюючого кредитора — інвестфонду “Фавор” — на 1,19 млрд грн.

Згідно з судовими матеріалами, інвестфонд “Фавор” викупив відповідні права вимоги у фінкомпанії “Авістар”, яка в свою чергу придбала їх у Фонду гарантування (первинним кредитором був ВіЕйБі Банк, який на ліквідації).

За даними держреєстру, кінцевим бенефіціаром ТОВ «Станіславська торгова компанія» є Олег Бахматюк, а інвестфонду “Фавор” — Оксана Козачок і Юрій Костробій (був членом наглядової ради Укрексімбанку).

Згідно з судовими матеріалами, ТОВ «Станіславська торгова компанія» було майновим поручителем ВіЕйБі Банку та банку “Фінансова ініціатива” по рефінансуванню, залученому в НБУ.

09.10.2020 Госпсуд м. Києва в рамках справи про банкрутство ТОВ “Станіславська торгова компанія” частково задовольнив клопотання інвестфонду “Фавор” і зупинив усі виконавчі провадження щодо боржника, а також зупинив реалізацію будь-якого рухомого та нерухомого майна ТОВ «Станіславська торгова компанія», що здійснюється держпідприємством “СЕТАМ”, у т.ч.

— зупинив публічні торги з продажу торгово-офісного комплексу, загальною площею 1685,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, буд. 62, загальною початковою ціною 13,3 млн грн, лот №444357, провадження №60731484 (стягувач — НБУ);

— зупинив публічні торги з продажу цеху по виробництву лікеро-горілчаних виробів загальною площею 12346,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29, загальною початковою ціною 41 млн грн, лот №445816, провадження №61409886 (стягувач — НБУ).

22.10.2020 Північний апеляційний госпсуд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою НБУ на ухвалу Госпсуду м.Києва від 09.10.2020.

30.09.2020 Госпсуд Львівської області задовольнив позов НБУ до ТОВ “Юрок Плюс” (в справі №914/569/18) та в рамках часткового погашення заборгованості банку “Фінансова ініціатива” по рефінансуванню вирішив стягнути з відповідача на користь позивача предмети іпотеки — чотири будівлі (площею 780 кв.м., 1363,5 кв.м., 1610,7 кв.м., 7417 кв.м.), які розташовані за адресою м. Львів, вул. Жовківська, 63.

Суд встановив спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначеннями вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У держреєстрі кінцевим бенефіціаром ТОВ “Юрок Плюс” вказаний Олег Бахматюк.

Раніше Нацбанк наводив інформацію про поруку О. Бахматюка по зобов’язанням ВіЕйБі Банку на 4,55 млрд грн, а по зобов’язанням банку “Фінансова ініціатива” — на 4 млрд грн. За даними НБУ, на початок листопада 2019 року борг ВіЕйБі Банку та банку “Фінансова ініціатива” по рефінансу становив 10,6 млрд грн.

ФГВФО повідомляв, що ВіЕйБі Банк в березні-2020 погасив борги перед НБУ на 2,05 млрд грн.

НБУ подав низку позовів до О. Бахматюка про стягнення з нього як поручителя заборгованості по рефінансу.

У 2019 році Нацбанк заявляв про борги структур О. Бахматюка перед НБУ, ФГВФО, держбанками на 29,3 млрд грн. Власник агрохолдингу «Укрлендфармінг» називав цю інформацію маніпуляцією.

17.06.2020 Верховний Суд відхилив касаційні скарги НБУ і ФГВФО та залишив без змін рішення судів нижчих інстанцій у справі №826/11415/16, якими на вимогу власника банку “Фінансова ініціатива” — ТОВ «Інвест-Сервіс» — було скасовано постанову НБУ про визнання вказаного банку неплатоспроможним. Олег Бахматюк, який був кінцевим бенефіціаром “Фінансової ініціативи”, публічно заявив про намір судитися з державою за компенсацію.

25.08.2020 Госпсуд м. Києва відкрив провадження в справі №910/12542/20 за позовом Олега Бахматюка до НБУ про розірвання договору поруки.

“Позовні вимоги обґрунтовані істотною зміною обставин, якими сторони керувались станом на день укладення договору поруки №12/09/6/п від 04.06.2014 та протиправними діями відповідача”, — йшлося в ухвалі суду.

Згідно з судовими матеріалами, вказаний договір поруки може стосуватися рефінансування НБУ для банку “Фінансова ініціатива” на 2 млрд грн.

Згідно з судовими матеріалами, 25.09.2015 Печерський райсуд м. Києва в рамках справи №344/1754/15-ц задовольнив заяву НБУ про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно О. Бахматюка, в т.ч. на його грошові кошти, в загальному розмірі 1,22 млрд грн.

Надалі НБУ в судах намагався оскаржити дії/бездіяльність держвиконавців щодо виконання вказаної ухвали.

29.07.2020 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду задовольнила скаргу прокурора САП та скасувала закриття кримінального провадження щодо можливого заволодіння 1,2 млрд млрд рефінансу, виданого Нацбанком для ВіЕйБі Банку.

У листопаді О. Бахматюк публічно заявив, що якби йому встановили заставу в сумі 5-10 млн грн (а не вимагали заставу 1,2 млрд грн), він був би готовий повернутися в Україну з-за кордону, щоб перебуваючи в Україні, захищатися від звинувачень, які йому висувають правоохоронці.

При цьому НАБУ публічно заявило (висловило думку), що Офіс генпрокурора двічі безпідставно відмовився направити документи на екстрадицію колишнього бенефіціара ВіЕйБі Банку.

Раніше ФГВФО заявляв, що неодноразово отримував від О. Бахматюка звернення з пропозицією провести переговори з врегулювання заборгованості по кредитних портфелях ВіЕйБі Банку та банку «Фінансова ініціатива» перед Фондом і НБУ (як зазначалося, зокрема, в жовтні 2019 року була пропозиція про погашення 8 млрд грн впродовж 7 років).

У Меморандумі з МВФ влада України взяла зобов’язання до кінця жовтня 2020 року внести зміни в закон про ФГВФО та інших законів для вдосконалення механізмів ліквідації банків та повернення активів.

Цитата з Меморандуму: “Ці поправки посилять можливість ФГВФО вимагати відшкодування збитків від пов’язаних сторін, не виявляючи дефіцит у ліквідаційному майні, та без спливу терміну позивної давності.

Крім того, ФГВФО буде уповноважений укладати судове врегулювання із пов’язаними сторонами, за умови чітких гарантій (наприклад, після підтвердження незалежним аудитом того, що перспективи відновлення у розумні строки обмежені без врегулювання з огляду на фінансовий стан пов`язаних осіб, захищаючи права ФГВФО на дострокове врегулювання у разі порушення, в тому числі через заставу та через прозоре інформування громадськості про такі угоди).

Ці поправки сприятимуть запровадженню тимчасових заходів щодо пов’язаних осіб під час цивільних позовів та визнають статус ФГВФО як постраждалого у кримінальному судочинстві”.

Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів Світлана Рекрут заявляла, що підтримує внесення змін у законодавство, які уможливили б укладання мирових угод Фондом з власниками банків-банкрутів, причому ці мирові угоди мали б включати у т.ч. можливість списання та/або реструктуризації частини боргу. За її словами, відповідні норми спершу були в “антиколомойському” законопроекті, але потім їх вирішили прибрати та внести у ВР окремий проект змін.

Печерський райсуд розморозив щонайменше 26 рахунків близьких до Януковичів фірм

PoroshenkoYanuk1-300x225

 

Печерський суд Києва протягом місяця скасував арешти зі щонайменше 26 рахунків, які правоохоронці пов’язували з оточенням екс-президента Віктора Януковича.

Про це йдеться у рішеннях, оприлюднених в Єдиному реєстрі, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Рахунки були заарештовані у справі, яку веде Генпрокуратура. Слідство вважає, що до реєстраційних документів низки компаній внесли неправдиви дані. Також ймовірні злочинці нібито сприяли відмиванню «брудних» коштів – їхні дії передували легалізації грошей, отриманих незаконним шляхом.

У цій справі кільком підприємствам за листопад-грудень вдалось зняти арешти зі своїх рахунків та сум ПДВ в системі електронного адміністрування.

Це «Аскор-Інвест», «Гендальф», «Фігаро Еволюшн», «Екотрейд 2016», «Фартісіма», «Фаршмаг», «Ін-Том».

Більшість з них фігурують також в інших провадженнях, зокрема, щодо розкрадання коштів Укрзалізниці. Слідство у цій справі заявляло, що причетні фірми нібито належать сину екс-президент Олександру Януковичу.

Судді вирішили, що слідство не довело причетність компаній до злочинів та незаконність їхніх коштів.

Деякі з рахунків були відкриті, зокрема, у «Всеукраїнському банку розвитку», який належить Януковичу-молодшому.

Які суми зберігались на арештованих рахунках, не відомо. Однак наприкінці листопада джерела УП у Генпрокуратурі повідомляли, що оточення Януковича хотіло зняти арешт з 250 мільйонів доларів. В одній зі справ арешт тоді залишився дійсним, однак, судячи із судових рішень, ці з кошти фігурують також серед десятків рахунків, розморожених у листопаді.

Раніше УП повідомляла про скасування арештів рахунків у банку Олександра Януковича. Кошти пізніше арештовували у банку Порошенка.

У лютому 2018 року суд зняв арешт з рахунків компаній, пов’язаних з сином екс-президента: на них зберігались майже 550 мільйонів гривень та понад 27 мільйонів доларів США.

Ці кошти були арештовані у справі про заволодіння державними коштами через регіональні відділення «Укрзалізниці».

Пізніше стало відомо, що майже 2 мільярди гривень, які знаходились на депозитах підставних осіб у банку сина екс-президента, були виведені через банк чинного президента Петра Порошенка.

Рада дала згоду на затримання й арешт нардепа-казнокрада з Опоблоку Євгена Бакуліна

Bakulin-Evgen1-500x323

 

Верховна Рада дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата Євгена Бакуліна з фракції «Опозиційний блок».

За це парламентарі проголосували після виступу генпрокурора під час засідання 15 березня 2018 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Згоду на притягнення до кримінальної відповідальності Бакуліна дали 274 депутати, на його затримання – 252 депутати, на тримання під вартою депутата – 240 депутатів.

12 березня регламентний комітет Верховної Ради дав дозвіл на притягнення до відповідальності, затримання й арешт Бакуліна за підозрою в участі у «злочинній організації Віктора Януковича», заволодінні чужим майном і замаху на заволодіння чужим майном, фінансовій оборудці, складанні фіктивних документів.

Зокрема, Бакуліну інкримінують заволодіння коштами «Нафтогазу Україна» у сумі 449 млн 963 тисячі гривень, закінчено замах на заволодіння коштами цього ПАТ у сумі 5 млрд 100 млн 36 тисяч гривень, а також у заволодінні майном і коштами «Чорноморнафтогазу» у сумі 404 млн 374 тисячі доларів при закупівлі нафтовидобувних вишок.

Розгляд у комітеті відбувся без Бакуліна, який повідомив листом про незадовільний стан здоров’я.

Генпрокурор Юрій Луценко запропонував Бакуліну піти на угоду зі слідством.

За даними ГПУ, Бакулін давно не відвідував Україну.

Бакулін очолював «Нафтогаз України» з березня 2010 року до березня 2014 року.

У березні 2014 року його затримали за підозрою в розкраданні коштів в особливо великих розмірах. Згодом Печерський райсуд Києва відпустив Бакуліна під заставу в сумі 10 млн грн.

Апеляційний суд скоротив термін арешту сєпару-спільнику Медведчука

Medvedchuk-Victor6

 

Апеляційний суд Харківської області скоротив термін тримання під вартою голові Харківської територіальної ради руху «Український вибір — Право народу» Андрію Лесику, якого підозрюють у сепаратизмі.

Про це Національному бюро розслідувань України повідомили в прес-службі прокуратури Харківської області.

 “Апеляційний суд скоротив термін запобіжного заходу майже на місяць: було до 30 березня, стало до 2 березня. Ми не знаємо, чому ухвалено таке рішення. Сьогодні зачитували лише резолютивну частину. Наступного тижня ми плануємо звернутися до суду з клопотанням щодо продовження запобіжного заходу”, — розповіли у відомстві.

Крім того, у прокуратурі Харківської області зазначили, що суд не ухвалив рішення про зміну запобіжного заходу.

«Запобіжний захід залишився колишнім, а це означає, що апеляційний суд вважає його законним за своєю суттю», — пояснили у відомстві.

Як відомо, екс-депутат Харківської міськради від партії «Відродження» Андрій Лесик був затриманий і доставлений до суду 15 грудня 2017 року, йому обрали запобіжний захід у вигляді двох місяців утримання в СІЗО без права застави.

Лесику оголошено підозру у ч. 2 ст. 110 КК України — «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України особою, яка є представником влади».

Лесик — глава Харківської організації «Український вибір» Віктора Медведчука. Під час сесій Харківської міськради він неодноразово демонстрував проросійську позицію, говорячи про конфлікт на Донбасі.

9 травня на Меморіалі Слави в Харкові Лесик з’явився з георгіївською стрічкою. В результаті сталася бійка між проукраїнськими активістами і їх опонентами.

Лесика позбавили депутатського мандата як проросійського депутата-піарника, який «не виправдав довіру партії».

Генпрокуратура затримала екс-нардепа-регіонала Володимира Медяника з банди луганських сєпаров Єфремова

Medanyk-Volodimir1-500x375

 

В рамках розслідування справи щодо колишнього керівника фракції Партії регіонів у Верховній Раді Олександра Єфремова Генпрокуратура затримала нового фігуранта — екс-нардепа від Партії регіонів Володимира Медяника.

Про це заявила спікер генпрокурора Лариса Сарган на своїй сторінці у Facebook, повідомляє sprotiv.org.

«В понеділок о 9.00 Печерський суд розгляне клопотання Генпрокуратури про його арешт. Також у понеділок о 13.30 відбудеться Апеляційний суд у справі про арешт Олександра Єфремова», — зазначила Сарган.

Зазначимо, що Медяник обирався депутатом Луганської міськради у 2010 році за списками Комуністичної партії України. У 2012 році він написав заяву про вихід з фракції комуністів у міській раді і того ж дня вступив до Партії регіонів.

Нагадаємо, Олександра Єфремова 30 липня 2016 року затримали в аеропорту «Бориспіль» при спробі вилетіти до Відня. Його підозрюють у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Крім того, його звинувачують у прямій підтримці злочинної організації ЛНР, а також незаконному заволодінні майном компанії «Луганськвугілля».

За даними звинувачення, колишній голова фракції регіоналів у Раді Олександр Єфремов намагався сфальсифікувати докази на свій захист.

Юрій Іванющенко має «кишенькову суддю» Ірину Литвинову, що веде його справи, — Сергій Лещенко

Ivanushenko-Yuryi2-300x241

 

Суддя Печерського суду Києва Ірина Литвинова затягувала розгляд санкцій на арешт соратника екс-президента Віктора Януковича Юрія Іванющенка.

Про це під час брифінгу у Верховній Раді заявив нардеп від БПП Сергій Лещенко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Він розповів, що Іванющенка бачили на футбольному матчі в Європі.

«На сьогоднішній день пан Іванющенко перебуває на території Європи. Його бачили на фіналі Ліги Чемпіонів у Мілані 28 травня цього року в товаристві панів Суркісів та пана Аврамова», — розповів Лещенко.

«Аврамов був „смотрящим“ від Іванющенка, а пани Суркіси – це, скажемо, відомі українські олігархи, які мають власність в енергетичній сфері, яких називають „смотрящими“ за оборудками на державних пакетах акцій під парасолькою пана Кононенка», — сказав він.

За інформацією Лещенка, ГПУ розслідує провадження щодо судді Печерського суда Києва Ірини Литвинової, яка «затягувала розгляд санкцій на арешт Івнющенка, що лягало в основу потім його міжнародного розшуку».

«Два місяці ця суддя затягувала отримання санкцій на арешт Іванющенка», — сказав він.

Як розповів Лещенко, суддя Литвинова є «суддею в справі за позовом пана Іанющенка відносно депутата Левуса і журналіста Бутусова».

«Ця сама суддя є суддею у справі, яку подав проти мене Іванющенко… Ця саме суддя незаконно вивела з під удару і закрила кримінальне провадження відносно дружини свого бізнес партнера, пана Шепелєва», — розповів Лещенко.

«На сьогоднішній день ми маємо унікальну ситуацію. Виявляється, що більшість справ, які стосуються, так чи інакше, пана Іванющенка, в Печерському суді Києва потрапляють до такої собі судді Ірини Литвинової…Це типові ознаки корупційної злочинної змови, що дозволяє пану Іванющенку зловживати своїми грошима, статусом і отримувати необхідні рішення суду, для того, щоб бути безкарним», — сказав Лещенко.

Він заявив, що звернувся в прокуратуру для перевірки цих фактів. За словами Лещенка, те що Інтерпол поновив розшук Іванющенка «нічого не означає», так як той «перебуває в Європі і може вільно пересуватися по її території».

Як відомо, 4 липня 2016 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив, що Інтерпол відновив міжнародний розшук близького соратника екс-президента Віктора Януковича Юрія Іванющенка.

В Одесі поліцейські незаконно затримували і катували громадян, — прокуратура

police-new1-500x330

 

В Одесі поліцейські Чорноморського відділення поліції Овідіопольського відділу поліції незаконно затримували і катували громадян. Про це 14 березня 2016 року розповіла прес-служба Військової прокуратури Південного регіону, повідомляє sprotiv.org.

«У ході досудового розслідування встановлено, що вищевказані посадові особи перевищили владу і службові повноваження, що супроводжувалося насильницькими діями стосовно трьох цивільних осіб», – йдеться в повідомленні.

За інформацією відомства, поліцейські незаконно їх затримали і позбавили волі, супроводжуючи це заподіяння сильного фізичного болю і морального страждання шляхом нанесення побоїв, тортур та інших насильницьких дій з метою змусити їх учинити дії, що суперечать їх волі.

Повідомляється, що чотирьом оперуповноваженим відділення повідомили про підозру у вчиненні зазначених злочинів, а щодо двох з них Приморський райсуд міста обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на 60 діб. Також до суду внесено клопотання про арешт ще двох підозрюваних.

Досудове розслідування триває, перевіряється причетність до скоєння даних злочинів та інших поліцейських.

Чому екс-регіонал, корупціонер Юрій Бойко уникнув суду і спокійно залишається значущою фігурою в політиці? Розслідування

Boiko-Yurii13

 

Колишній держчиновник і член Партії регіонів уникнув суду за кричущим звинуваченнями в корупції у зв’язку зі скандальними «вишками Бойка» і спокійнісінько живе в елітному маєтку під Києвом.

Хто допоміг йому в цьому?

Він спокійно живе в маєтку під Києвом, у закритому кооперативі. Протягом тижня без усіляких проблем їздить на роботу до Верховної Ради на особистому Mercedes, який цілком відповідає його статусу лідера третьої за величиною парламентської фракції Опозиційного блоку (ОБ).

Ця людина — Юрій Бойко. Він не намагається втекти з країни, що не побоюється арешту й оточений повагою колег. «Юра буде останнім, щодо кого порушать кримінальну справу»,— так, за словами політтехнолога Тараса Березовця, кажуть про Бойка його соратники.

Між тим цей політик — один з ключових діячів епохи Віктора Януковича, якого звинувачують у причетності до корупції в розмірі $400 млн. Саме стільки 2011 року держкомпанія Чорноморнафтогаз, якою опікувався Бойко, який на той момент обіймав посаду міністра палива та вугільної промисловості, переплатила за дві морські бурові установки. За кожну держбюджет виділив по $400 млн невідомим компаніям-посередникам, переплативши вдвічі. Власником однієї з цих фірм виявився латвійський бомж-алкоголік. «Класична корупційна схема»,— наполягали тоді представники Дзеркала тижня, видання, що розкопало цю аферу. Ту саму фразу повторювали й опозиціонери, які докоряли Януковичу тим, що Генпрокуратура цією сумнівною оборудкою так і не зацікавилася.

Тепер вчорашня опозиція має весь обсяг влади в країні, а Бойко опинився в ролі політичного опонента влади. Але ані справа про скандальні вишки, ані нові звинувачення в співучасті в незаконній схемі продажу скрапленого газу, реалізованій 2010‑го «младомільярдером» Сергієм Курченком за участю Бойка і його підлеглих, не зробили з колишнього міністра обвинуваченого в судах щодо корупції.

Генпрокуратура мляво розслідує обидві справи. Експерти впевнені: безпеку високопосадовцю забезпечує влада, яка послідовно дотримується нейтралітету. Таким само чином вони поводяться щодо друзів і партнерів Бойка — мільярдера Дмитра Фірташа і Сергія Льовочкіна, заступника голови фракції Опоблоку.

«Переконаний: без домовленостей із Банковою лідер ОБ не почувався б настільки безкарним»,— каже Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції.

Бойко не лише уникає суду, але і залишається значущою фігурою в газовій галузі, контролюючи один із важливих активів — компанію Київгаз. Його зять Сергій Горовий вже шостий рік працює головою правління Київгазу, який частково перебуває в муніципальній власності.

Найщасливіший

Два роки після Майдану, протягом яких країна пройшла крізь глобальні потрясіння, а політична еліта — крізь струс, зокрема втечу з країни ключових чиновників і частковий арешт їх активів, Бойко пережив без особливої напруги. Він ще не оприлюднив декларацію за 2015 рік, проте, з огляду на дані за 2014‑й, його справи йшли непогано.

У власності політика і його рідних опинилися чотири ділянки землі площею від 600 соток до 2 га, два житлових будинки — один з них на 450 кв. м. За інформацією ЗМІ, сім’я Бойка живе в елітному кооперативі Лісовий в селі Іванковичі, що за 15 км від Києва. Крім того, його родина задекларувала понад 9 млн грн річного доходу. А на рахунках подружжя Бойків зберігається 27,5 млн грн. І це лише видима частина: як кажуть експерти, навряд чи екс-чиновник розкрив усю свою власність у декларації.

Бойко не просто заможно живе за містом і працює у Верховній Раді — фортуна в буквальному сенсі не втомлюється йому посміхатися.

Навесні 2014 року українська Генпрокуратура підготувала для ЄС санкційний список з 22 осіб, що входять у близьке оточення Януковича. Прізвище Бойка там відсутнє. Так само, як і прізвища його друзів і партнерів — Фірташа, Льовочкіна, а також колишнього керівника НАК Нафтогаз України Євгена Бакуліна. Тобто до санкційного списку не потрапив жоден з членів так званої групи Росукренерго (РУЕ), названої на честь газотрейдера-посередника, на якій Фірташ збагатився.

Люди з РУЕ уникли санкцій завдяки Олегу Махніцькому, першому постмайданному генпрокурору та члену ВО Свобода, вважає Сергій Лещенко, депутат від Блоку Петра Порошенка (БПП). За його версією, Махніцький не вніс до списків представників РУЕ через те, що залежав від іншого свободівця Ігоря Кривецького на прізвисько Пупс, колишнього партнера Фірташа.

Генпрокуратура і в інших випадках була поблажливою до Бойка. У лютому минулого року до Остапа Семерака, народного депутата фракції Народного фронту, звернулися співробітники прокуратури. Вони розплутували справу про закупівлю вишок Бойка — цією саом темою цікавився і сам Семерак.

За Януковича ГПУ ця справа не зацікавила, але після Євромайдану, у квітні 2014‑го, вона взялася за нього ґрунтовно, порушивши справу за фактом того, що службові особи Міненерго в змові з представниками НАК Нафтогаз і Чорноморнафтогазу вкрали у держави $400 млн, сплачених за вишки.

І хоч Бойко не підписував тендерну документацію і контракти на придбання вишок, але, як людина, що опікувалася Нафтогазом і Чорноморнафтогазом, не міг не знати про деталі цієї афери, переконаний Семерак.

Слідчі прийшли до депутата, за його словами, по допомогу. Мовляв, готували постанову про арешт Бойка, але лідер Опоблоку розпочав переговори з кимось із представників влади, намагаючись уникнути цього. Щоб екс-чиновник все ж відчув на зап’ястях наручники, працівники ГПУ попросили депутата вжити контрзаходів. Семерак проанонсував арешт Бойка. Але в результаті ГПУ навіть не передала в Раду клопотання про зняття недоторканності з очільника Опоблоку. Причини такої поведінки Генпрокуратури Семерак не знає.

Сам Бойко завжди заперечував звинувачення у штучному завищенні ціни на бурові, називаючи маржу платою за додаткове устаткування.

Сьогодні обидві установки, що працювали біля Криму, росіяни вкрали. Також в російському полоні несподіваним чином опинилася і частина документації щодо закупівлі цього обладнання.

Колишній керівник Нафтогазу Бакулін, під орудою якого проводився скандальний тендер, лише короткий час навесні 2014‑го провів під арештом і зараз разом з Бойком засідає в парламенті у фракції Опоблоку.

У Генпрокуратурі на запит журналістів відповіли, що слідство за фактом афери все ще ведеться. Зокрема, перевіряють і законність дій нинішнього лідера опозиції. Тривале розслідування у відомстві пояснили тим, що в його межах співробітники прокуратури звертаються із запитами до закордонних органів.

Вибіркове неправосуддя

ГПУ виявилася вкрай милостивою до лідера ОБ і в іншій справі. Лещенко згадує, що ще влітку 2015‑го слідчі прокуратури підготували клопотання про зняття недоторканності й арешт Бойка за його участь в інший афері — схемі реалізації скрапленого газу, створеній Курченком.

Бойко, на той момент міністр палива і енергетики, і Оксана Масс, перший заступник директора  «Газ України», штучно завищували потребу населення у скрапленому газі в семи областях. Щоб її задовольнити, держава проводила аукціони з продажу додаткових обсягів енергоносія за соціальними цінами, що становлять 20 % від ринкової вартості. Покупцями ставали 12 фіктивних підприємств, створених Курченком. Придбаний таким чином газ перепродувався за комерційними цінами на ринку. «Бойку було відомо про сенс скоєного злочину, була визначена його роль у злочинній організації: він мав не тільки діяти як міністр, але і забезпечувати скоєння злочину за лінією Міненерго та дочірніх підприємств»,— цитує текст клопотання слідчих ГПУ Лещенко.

Але Шокін клопотання не підписав.

ГПУ не цікавиться й іншими темними справами екс-чиновника, яких не бракувало. Російський бізнесмен Костянтин Григоришин нещодавно кинув світло на гігантський масштаб корупції під патронатом міністра Бойка. «Раніше [на держзакупівлі] сиділи люди Юри Бойка, вони казали: помножте ціну на шість, поставте трансформатори, а потім 80 % поверніть нам готівкою»,— розповідав він НБРУ, говорячи про особливості здійснення держзакупівель у часи, коли нинішній головний парламентський опозиціонер був у владі.

Бойко не відповів на запит журналістів про те, чи викликають його до прокуратури, як кого і щодо яких справ.

Весь у газі

Лідер Опоблоку не тільки дешево відбувся за старими справами, але і залишається важливим гравцем на газовому ринку.

Тут його ключовим активом є зять Сергій Горовий, чоловік старшої дочки Ярослави.

2010 року, коли Бойко служив міністром, Горового на позачергових зборах акціонерів Київгазу обрали головою правління. Відтоді зять політика не залишає цей пост, хоча результати його роботи негативні. Нацкомісія з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) у травні 2015‑го перевірила компанію на предмет дотримання ліцензійних умов. Підсумок — НКРЕКП наклала на Київгаз максимальний штраф у 800 тис. грн.

Але звільнити зятя Бойка Київська міськдержадміністрація (КМДА) не може: за словами Петра Пантелєєва, заступника голови КМДА, це здатна зробити лише наглядова рада. Як стверджує чиновник, міська влада вже попросила компанію призначити загальні збори акціонерів, щоб переобрати раду. І сподіваються, що вони відбудуться до середини весни.

У липні минулого року Київгаз створив дочірнє підприємство КиївГазЕнерджі, якому делегував функції обслуговування споживачів. Директором стала теж не чужа Бойку людина — Владислав Красавін, який на сайті Ради досі значиться помічником на громадських засадах лідера Опоблоку.

Ані Горовий, ані Красавін не відповіли на питання журналістів, чи пов’язані їхні призначення з Бойком.

Горовий для Бойка — не тільки інструмент впливу на Київгаз, але і сімейний роботодавець. Він є співвласником видавничого дому Вавилон, до якого входять модні журнали l’Officiel та Pink. І дві старші дочки лідера ОБ працюють у цих виданнях: Ярослава — креативним директором l’Officiel, а Уляна — шеф-редактором Pink.

Непотоплюваний

Чому ГПУ спускає на гальмах справи, до яких причетний Бойко? Відповідаючи на це запитання, експерти зазначають кілька причин.

Лещенко каже, що у Шокіна є старший помічник — Василь Драган. За часів Януковича він був завідувачем сектора запобігання та виявлення корупції в апараті Міненерговугілля. «Драган був у Бойка головним борцем з корупцією саме тоді, коли купували вишки Бойка»,— пояснює нардеп БПП.

Бойко не захотів коментувати свої зв’язки з Драганом.

Але у ГПУ є і значно вагоміша причина затягувати слідство. І ця причина — найвища влада в особі президента країни. Про те, що без домовленостей з Банковою Бойко не був би такий спокійний за свою свободу, говорить Шабунін. Лідер Опоблоку, на його думку, дуже зручний конкурент для Порошенка на наступних президентських виборах.

Про існування якогось таємного «акта про ненапад», на думку політолога Євгена Магди, свідчить і те, що Опозиційний блок не виконує найважливішої функції — він не опонує главі держави. «ОБ не турбує владу, він шукає можливість з нею домовитися»,— пояснює експерт.

На останній прес-конференції президента журналісти нагадали Порошенку про те, що Шокін не підписує клопотання до парламенту про зняття депутатської недоторканності й арешт Бойка. На що президент відповів, що тепер це робота вже не ГПУ, а нових антикорупційних органів. “І про Бойка, будь ласка, матеріали в Антикорупційне бюро. І справи не будемо вибирати. Бойко, не Бойко — всіх корупціонерів до відповідальності”,— театрально заявив засновник Партії регіонів.

У Національному антикорупційному бюро журналістам сказали, що зараз у них немає кримінальних проваджень щодо Бойка.

Христина Бердинських, Національне бюро розслідувань України

Арештовано колишнього керівника НСК «Олімпійський» Чернявського

Правоохоронні органи затримали колишнього директора НСК «Олімпійський» Дмитра Чернявського. Екс-чиновника взяли під варту після скарги до СБУ колишнього міністра у справах молоді та спорту Юрія Павленка. Екс-керівник національного спорткомплексу «Олімпійський» Дмитро Чернявський 26 травня 2010 року був затриманий по кримінальній справі, яке ведуть Служба безпеки і Генпрокуратура, пише газета «Дело». «Він уклав угоди з трьома комерційними структурами на 549 тис. грн. нібито про здійснення планувальних робіт з благоустрою території, — прокоментувала вчора причини затримання заступник генпрокурора Тетяна Корнякова. — Однак ці роботи вже були виконані раніше. Таким чином, комерційним структурам незаконно було перераховано понад півмільйона гривень». Прокурор також повідомила, що під час перевірки з’ясувалося: одна з фірм виявилася банкрутом. Кримінальна справа відносно Дмитра Чернявського було порушено 24 березня цього року. Згідно з матеріалами справи, які має в своєму розпорядженні «Дело», персоною Чернявського спочатку зацікавилися в Службі безпеки після звернення в спецслужбу міністра у справах молоді та спорту Юрія Павленка. У грудні 2009 року він заявив в СБУ про зловживання свого колишнього підлеглого. У результаті слідчих дій було встановлено, що з листопада 2008 року по березень 2009-го в. о. директора НСК «Олімпійський» Дмитро Чернявський і його заступник, голова тендерного комітету спорткомплексу (ім’я не відомо), провели «фіктивний» тендер на консультативний супровід проекту реконструкції спортивних об’єктів «Олімпійського». За його результатами були укладені договори з двома іноземними компаніями. Одна з них — Strategic Leisure Ltd (Великобританія), друга — Poyru Archtects Oy (Фінляндія). Перша — Strategic Leisure Ltd — виграла підряд на підготовку комплексної комерційної концепції реконструкції та подальшої експлуатації проекту реконструкції; розробку бізнес-плану будівництва та експлуатації спорткомплексу; також на компанію покладалися роботи по забезпеченню виконання проектного рішення і контроль над виконанням проектної документації відповідно до вимог УЄФА . Фінська Poyry Architects Oy зобов’язалася залучити команду експертів з міжнародним досвідом зі спорудження проектів реконструкції та будівництва, експлуатації стадіонів і атлетичних арен. Також фіни повинні були сприяти в процесі проходження стадіоном сертифікації згідно з вимогами УЄФА. У той же час, як відзначають слідчі прокуратури у своїх матеріалах, всі послуги, які збиралися надати англійська та фінська компанії, повинна була надати німецька GMP Generalplanungsgesellschaft mbH. Цю фірму кількома місяцями раніше — в серпні 2008 року — держпідприємство НСК «Олімпійський» обрало генеральним проектувальником спортивного комплексу. І як з’ясували слідчі, в перелік зобов’язань компанії GMP Generalplanungsgesellschaft mbH входили також роботи, тендер з яким пізніше виграли фірми Strategic Leisure Ltd і Poyru Archtects Oy. Таким чином, держпідприємство НСК «Олімпійський» уклало договори на повторне надання одних і тих же послуг. Так вилядає, що судячи з неперервності потоку кримінальних справ маніпуляції з будівництвом та нерухомістю залишаються хоч і ризиковою, але й досить прибутковою справою.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: