Сообщения с тегами ‘суд’

Судді, які розглядають справу Єфремова, заявили про погрози

Efremov-Oleksandr3

 

Судді Старобільського районного суду Луганської області Олександр Пелих і Ігор Кудрявцев, які, серед інших, розглядають справу екс-депутата Олександра Єфремова, заявили про втручання в їхню діяльність.

Про це розповіло Радіо Свобода, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За повідомленням, 7 березня 2018 року на сайті «Живой Старобельск» невідомі в коментарях до новини оприлюднили образливі й погрозливі висловлювання щодо суддів: «за ними плаче шибениця», «щодо цих людей має бути суд».

Як повідомляє портал Судової влади, судді через це звернулися до правоохоронців.

«Такі висловлювання судді сприймають як погрозу розправою і пов’язують із розглядом ними в складі колегії суддів кримінального провадження, оскільки раніше на згаданому сайті вже з’явились коментарі щодо вказаного кримінального провадження», – йдеться у повідомленні.

Портал Судова влада не уточнює, про яке кримінальне провадження йдеться. Відомо, що Пелих і Кудрявцев входять до складу суддівської колегії, яка розглядає справу щодо колишнього народного депутата Олександра Єфремова.

5 березня Старобільський районний суд Луганської області продовжив тримання під вартою екс-глави парламентської фракції Партії регіонів Олександра Єфремова до 3 травня.

Єфремова затримали за підозрою в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України 30 липня 2016 року в аеропорту Києва.

1 серпня Єфремова взяли під варту.

Крім посягання на територіальну цілісність і недоторканність країни Єфремова підозрюють у  у прямій підтримці злочинної організації «ЛНР», а також незаконному заволодіння майном «Луганськвугілля».

Захист підсудного неодноразово просив відпустити його з-під варти. Водночас суд вказані клопотання адвокатів відхиляв, вважаючи, що перебуваючи на волі, Єфремов може переховуватися від слідства та погрожувати свідкам.

#Порошенко і його команда «узурпували» судову систему, – нардеп Віталій Купрій. Відео

poroshenko-ligitimnyi1

 

Президент разом зі своєю командою встановили контроль над судочинними органами.

Про це на телеканалі ZIK заявив нардеп Віталій Купрій, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Забезпечити справедливість у нашій країні неможливо, оскільки державою править узурпатор. Президент контролює усі гілки судової системи. Вона ж, однозначно, потребує тотального реформування», – вважає депутат.

Коли корупція просочила усі гілки влади, тому й президент є частиною нечесних схем, переконаний нардеп.

«Кругова порука виникає усюди. Хабарництво панує не лише у судовій системі, а й серед тих органів, які б мали її контролювати. Це і Вища рада правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів. Крім того, виникає дуже багато запитань, коли завідома судді виносять несправедливий вирок. Таких служителів Феміди мали б карати згідно 375 статті Кримінального кодексу», – упевнений нардеп.

Віталій Купрій переконаний, що безліч злочинних суддів співпрацюють із правоохоронними органами, прокуратурою, НАБУ.

«Коли правоохоронці заявляють, що вони не можуть боротися з корупцію, бо у нас погані суди, у мене виникають питання. Чи притягнули поліціянти до відповідальності хоча б одного суддю за неправомірне рішення? Відповідь – ні. Звідси я роблю висновок, що вся судово-правоохоронна система є однією корупційною схемою», – додає Купрій.

Дело #Гонгадзе: исчезло громкое заявление Пукача о заказчиках убийства Кучме и Литвине

gongadze20011-2

 

Из уголовного дела об убийстве украинского журналиста Георгия Гонгадзе исчезло громкое заявление осужденного Алексея Пукача о экс-президенте Украины Леониде Кучме и экс-спикере Верховной Рады Владимире Литвине.

Об этом заявила адвокат пострадавшего общественного деятеля Алексея Подольского Татьяна Костина, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

«Например, ярким доказательством несоответствия протокола судебного заседания суда первой инстанции реальным обстоятельствам дела является отсутствие в протоколе известных на весь мир слов Алексея Пукача о том, что приговор суда будет ему понятен тогда, когда Кучма и Литвин будут сидеть вместе с ним. В 2015 году эти записи незаконно не рассекретил тот же судья Андрей Мельник, который в 2011 году сам незаконно закрыл процесс в суде первой инстанции. Обществу важно узнать правду о том, что в действительности происходило на незаконно закрытых заседаниях суда первой и апелляционной инстанций», — подчеркнула она.

Вищий адмінсуд покриває протиправну монополію адвокатури, яка порушує природне право на свободу об’єднань

На фото Вадим Гладчук

На фото Вадим Гладчук

 

Вадим Гладчук та Юрій Шеляженко звернулися до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України, якою було залишено без руху позов щодо протиправного закону узурпатора Порошенка та його посіпаки Філатова «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Про це повідомляє sprotiv.org.

«Ухвала Вищого адміністративного суду, яку ми просимо переглянути, є зразком дикого спотворення дійсності. Суддя Веденяпін написав, що позивачами не заявлено вимог до відповідачів про вирішення публічно-правового спору, не зазначено зміст позовних вимог і виклад обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, не надано доказів на підтвердження цих обставин. Насправді, звісно ж, все перераховане в позові було. Просто бюрократична звичка плодити юридичні фейки стала другою натурою наших суддів, які плювати хотіли на реальність прав людини та турбуються лише про те, як вислужитися перед владою, і цинічно маніпулюють процедурними нормами у нікчемних спробах приховати свій правовий нігілізм. Якщо Верховний Суд України не виправить цю помилку, звертатимемося до Європейського Суду з прав людини» – пояснює редактор газети «Правдошукач» Юрій Шеляженко.

Нагадаємо, що 25.11.2015 року президент України П. О. Порошенко подав «Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. 02.06.2016 р. Верховною Радою України було прийнято відповідний закон, а 24.06.2016 р. президент України П. Порошенко його підписав. Гладчук та Шеляженко оскаржили відповідні дії Порошенка та Верховної Ради, посилаючись на те, що такий закон суперечить природному праву позивачів на свободу об’єднання довірителя зі своїм представником у судах без примусу представника до вступу в професійну асоціацію, відповідно до гарантій статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 20 Загальної декларації прав людини.

«Порошенко і його банда не збираються нести відповідальність за свої злочини і антинародну тиранію. Вони не хочуть платити за свої вчинки, але примушують всіх інших платити їм данину, встановили грабіжницький судовий збір та змушують адвокатів бути лояльними режиму, щоб унеможливити доступ більшості громадян до правосуддя. Схоже, державну владу в Україні банально узурпувала банда містечкових рекетирів. У разі, якщо руйнація правосуддя в Україні та нав’язування кишенькових судів, прокуратури та адвокатури Порошенка під виглядом реформ продовжиться, ми будемо привертати увагу міжнародних структур до такої деградації правосуддя в Україні та готові організувати громадянський спротив монополії адвокатури та тиранії кремлівського сатрапа» — заявляє правозахисник, редактор часопису sprotiv.org Вадим Гладчук.

Подсказка для ботинка Парасюка: Дмитрий Нескоромный

Parasuk-ebash1

 

Мы живем в стране, где войну стыдливо называют АТО, где чиновники и депутаты жируют за счет нищего электората , где воровство считается нормой, где умело имитируют реформы, где за деньги можно решить любой вопрос, где не ищут защиту в судах и в милиции и не верят СМИ. Народ давно живет сам по себе, а его «слуги» сами по себе. Особенно обидно это осознавать во вторую годовщину Майдана, палачи которого не только не наказаны, но и продолжают активно работать в государственных органов.

Возьмем в качестве примера некоторые подробности из жизни абсолютно закрытого ведомства. Внутри него, за толстыми стенами со звукоизоляцией, происходят очень любопытные процессы. Не имею в виду пытки и экзекуции, хотя как знать. И тут снова диссонанс: с одной стороны, де-юре Служба безопасности Украины считается ключевой организацией, призванной защищать интересы страны, с другой, де-факто некоторые ее представители о государстве думают в самую последнюю очередь.

Если кто-то спросит, чем отличаются современные украинские «рыцари плаща и кинжала» от своих предшественников советского периода, отвечу мгновенно — безграничной алчностью.

Чтобы не быть голословным, давайте остановим взгляд на заместителе начальника Главного управления «К» Центрального управления СБУ Дмитрии Нескоромном, отвечающем за правоохранительную деятельность. Он не покладая рук денно и нощно борется с казнокрадством, коррупцией, беспределом, оргпреступностью в правоохранительных и судебных органах. Предан любимому делу всей душой.

Когда-то господин Нескоромный работал в управлении СБУ города Киева и области. Дослужился до начальника отдела. Постоянно злился, что ему приходилось собирать небольшую дань с таможенников и налоговиков. И не потому, что занятие это малоприятное и с душком — его бесило, что почти все, добытое непосильным трудом, приходилось отдавать руководству. Поэтому тешил себя мечтами, что все-таки настанет время, когда именно в его кабинет будут приносить вожделенные купюры. Да чтоб ни с кем не делиться. Как выяснится позже, мечты сбываются.
В ту пору амбициозного молодого коллегу проталкивали по карьерной лестнице, наставляли и учили уму-разуму опытные кураторы — Владимир Иванович Дикий вместе одиозным Артюховым. Бедолага Артюхов (жены Нескоромного и Артюхова единоутробные сестры) практически за руку довел Нескоромного аж до кресла заместителя начальника 2-го управления главка «К», а потом… сам оказался в подчинении протеже, сделавшего стремительную карьеру.

Свои выдающиеся способности Нескоромный реализовал во время Революции Достоинства. Он координировал деятельность судей и прокуроров, требуя принимать «нужные» решения против протестующих. Запугивал, шантажировал, обещал и почти всегда добивался желаемого. Правда, некоторые его «подопечные» уже понесли ответственность перед законом за те решения, другим это еще предстоит. А сам Нескоромный, как всегда, остался в стороне . Это его стиль, его фирменный почерк.

Вообще, если бы вы знали, насколько трепетно Нескоромный любит отступные от судей за непривлечение и недокументирование их преступной деятельности, были бы в шоке. Он может дать мастер-класс, как следует плести интриги в судах, прокуратуре и МВД, единственная цель которых — получение денег за якобы необнаружение таких же воров, как он сам.

Еще Нескоромный настоящий дока в трудоустройстве правильных людей на хлебные места в таможне и налоговой. Конечно, обе стороны договариваются сразу и по-взрослому — с обязательствами вечной благодарности в денежном выражении.

Например, Нескоромный ежемесячно имеет солидные суммы от проведения незаконных операций субъектами внешнеэкономической деятельности во время таможенного оформления товаров по стоимости ниже установленных рисков. В теневых схемах он ас. От него требуется только одно — знать все и не принимать меры, то есть симулировать борьбу. А то, что бюджет страны что-то недополучает, дело десятое.

Сейчас главной задачей Нескоромного является повышение по службе: недавно его начальник Трепак подал в отставку. Если обойдет на вираже остальных претендентов, настанет его звездный час. Все нити, все денежные потоки будут в одних руках, а что еще нужно истинному суперпрофессионалу?

Все видели, как поступил недавно нардеп Парасюк, не выдержавший открытой лжи и цинизма генерала СБУ. Не оправдываю бывшего сотника Майдана ни в коем разе, но вот скажите, как бороться с такими, как Нескоромный? Единственный выход давать им пощечины перед камерами, чтоб журналисты потом хорошенько покопались в биографии «жертвы» и раструбили самые пикантные подробности.

Поэтому обращаюсь к Парасюку: Володя, есть еще один объект! Желающих скинуться тебе на новые ботинки немало, поскольку после соприкосновения с рожей Нескоромного обувь придется выбросить.

Сергей Александров, Национальное бюро расследований Украины

Після Майдану комуніст Ігор Калетнік по-новому вивів до Росії десятки мільйонів

Kaletnik-Igor3

 

Колишній керівник митниці та екс-віце-спікер парламенту Ігор Калетнік після втечі команди Віктора Януковича вивів з України 7 млн доларів (в еквіваленті — понад 66 млн гривень).

Про це стало відомо з ухвали Печерського суду Києва від 30 вересня 2015 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Згідно з цим рішенням, співробітникам Національного банку України було доручено провести позапланову виїзну перевірку в «Райффайзен Банк Аваль».

Клопотання про проведення цієї ревізії в суд подала Генеральна прокуратура. Представники Головного слідчого управління ГПУ пояснювали, що ці дані допоможуть у розслідуванні про незаконне збагачення колишнього першого заступника глави Верховної Ради Ігоря Калєтніка.

За даними слідства, Калєтнік «в період 2011—2014 років, займаючи посади в державних органах влади, задекларував і отримав загальну суму сукупного доходу, який явно перевищує дохід держслужбовця, а походження значних сум коштів не підтверджується декларантом, що дає підстави говорити про їх незаконне походження».

Як випливає з судових документів, в ході розслідування було встановлено, що Калєтнік і його близькі родичі здійснювали великі фінансові операції через рахунки в банках «Райффайзен Банк Аваль».

Зокрема, з’ясувалося, що після втечі команди Януковича з України, Калєтнік і його близькі перевели до Росії великі суми.

Так 17 березня 2014 року з рахунку Калєтніка в «Райффайзен Банку Аваль» на рахунок його родича (ім’я не вказано) в ZAO RAIFFEISENBANK (Москва) був здійснений переказ на суму 6,923 млн доларів (у гривневому еквіваленті — 66,47 млн гривень). Призначення платежу — допомога родичам.

Гроші перекладала довірена особа Калєтніка (ім’я не вказано) на підставі довіреності, виданої на її ім’я 14 лютого 2014 року.

Слідство встановило, що ця ж довірена особа 14 березня 2014 року перевела зі свого рахунку, відкритого в «Райффайзен Банк Аваль», на рахунок вже згаданого вище “родича Калєтніка ” 957,556 євро (у гривневому еквіваленті — 12,65 млн гривень).

Для з’ясування обставин кримінального злочину, кола осіб, причетних до його скоєння прокуратура попросила провести позапланову виїзну перевірку «Райффайзен Банк Аваль».

Суд визнав за необхідне задовольнити клопотання.

Тепер ревізори повинні з’ясувати, чи було порушено законодавство при здійсненні за дорученням зазначених клієнтів операцій з переказу валютних цінностей за межі України з зазначених рахунків, а також дотримання достовірності та встановленого порядку формування та подання в Нацбанк і його територіальних управлінь звітності про зазначені валютні операції, пише видання.

Проведення перевірки доручено співробітникам Національного банку України.

Раніше повідомлялося, що Генпрокуратура отримала доступ до рахунків Калєтніка. Було встановлено, що сім’я Калєтніка, в 2011—2014 роках отримувала значні суми, походження яких не встановлено.

У листопаді 2014 року Генеральна прокуратура відкрила проти Калєтніка справу за підозрою в отриманні 8 млн доларів хабара.

Гладчук оскаржив до суду незаконне підвищення цін на хліб у Києві. Документ

На фото Вадим Гладчук у адміністративному суді Києва

На фото Вадим Гладчук у адміністративному суді Києва

 

До Окружного адміністративного суду міста Києва

Позивач:    Гладчук Вадим Федорович
[email protected]

Відповідач:     Київська міська державна адміністрація
вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044
тел. (044) 1551
[email protected]

Третя особа:     ПАТ «Київхліб»
вул. Межигірська, 83, м. Київ, 04080
Тел./факс: (044) 277-70-31

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про зобов’язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди

30 січня 2015 року позивач придбав у магазині ПАТ «Київхліб» за адресою вул. Е. Потьє, 4 батон «Київський» ціною 5 грн 50 коп., хліб «Пшеничний» ціною 5 грн 48 коп, хліб «Український» ціною 6 грн 80 коп.

З новинних повідомлень на офіційному сайті відповідача та в ефірі міського телеканалу «Київ» позивачу відомо, що між Київською міською державною адміністрацією та ПАТ «Київхліб» наприкінці 2014 року укладено інвестиційний договір, відповідно до якого ПАТ «Київхліб» має зафіксувати на три роки такі ціни на соціальні сорти хліба: «Український» – 5,25 грн, «Пшеничний» – 4,05 грн і батон «Київський» – 4,15 грн.

Владні управлінські функції Київської міської державної адміністрації із регулювання цін на хліб передбачені п. 12 додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» у зв’язку із п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про ціни і ціноутворення». Такий спосіб регулювання, як установлення фіксованих цін, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 13 цього Закону. Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 9 цього Закону, громадяни України мають право оскаржити в суді неправомірні дії державних органів та органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання і вимагати відшкодування завданих їм збитків у разі реалізації товарів з порушенням вимог законодавства про ціни і ціноутворення.

Оскільки ПАТ «Київхліб» реалізовано хліб позивачу за цінами, вищими за фіксовані, це підтверджує бездіяльність Київської міської державної адміністрації, яка не забезпечила належне регулювання цін на хліб у м. Києві. Викликає сумнів і законність установлення фіксованих цін на хліб у місті Києві не шляхом видання адміністративного акта, а шляхом укладення інвестиційного договору з суб’єктом господарювання, навіть обраним на конкурсних засадах, оскільки внаслідок таких дій регуляторний вплив обмежується лише одним суб’єктом господарювання, що не передбачено діючим законодавством.

Внаслідок незаконних дій (регулювання цін у спосіб, не передбачений ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» – шляхом проведення конкурсу та укладення інвестиційного договору) та бездіяльності (невиконання обов’язків із регулювання цін, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548, незабезпечення дотримання контрагентом за інвестиційним договором оприлюдненого рівня фіксованих цін на хліб) Київської міської державної адміністрації позивачу було завдано шкоди, обсяг якої позивач обчислює як різницю між фіксованими і реальними цінами на хліб у сумі 4 (чотири) гривні 33 коп.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 КАСУ суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Для з’ясування в суді змісту та законності інвестиційного договору між відповідачем та третьою особою вважаю за необхідне витребувати цей договір.

Враховуючи викладене, а також на підставі ст. 56 Конституції України

ПРОШУ:

1. Відкрити провадження в цій адміністративній справі та витребувати у Київської міської державної адміністрації та ПАТ «Київхліб» як доказ у справі копію укладеного між ними інвестиційного договору, яким фіксуються ціни на хліб.

2. Зобов’язати Київську міську державну адміністрацію вчинити певні дії, а саме, забезпечити шляхом застосування регуляторного та адміністративного впливу на ПАТ «Київхліб» приведення у відповідність роздрібних цін на хліб для населення до фіксованих цін на соціальні сорти хліба, які були оприлюднені на офіційному сайті Київської міської державної адміністрації і встановлені інвестиційним договором між Київською міською державною адміністрацією та ПАТ «Київхліб» («Український» – 5,25 грн, «Пшеничний» – 4,05 грн і батон «Київський» – 4,15 грн.).

3. Зобов’язати Київську міську державну адміністрацію, ідентифікаційний код 00022527, відшкодувати Гладчуку Вадиму Федоровичу шкоду, заподіяну незаконними діями та бездіяльністю органу державної влади, в сумі                                          4 (чотири) гривні 33 копійки.

2 лютого 2015 року

Перелік документів та інших матеріалів, що додаються:
–    Чек, що підтверджує покупку хлібу.
–    Роздруківка з сайту КМДА.
–    Роздруківка з сайту ТРК «Київ».
–    Копія довіреності, що підтверджує повноваження представника позивача.
–    Квитанція про сплату судового збору.
–    Копії позовної заяви з додатками для відповідача та третьої особи.

«Именем Кивалова Сергея Васильевича…»

Kivalov1С чего начинается оглашение принятого решения во всех наших судах? Правильно, со слов «Именем Украины…», а далее по тексту. И вот тут-то наступает самый интересный момент: правосудие совершается от лица государства вообще, но делает это вполне реальный человек в мантии. Со своим характером, амбициями, радостями и горестями, проблемами и, естественно, запросами. Даже те, кому посчастливилось лично никогда не сталкиваться с украинской судебной системой, знают, что за последние годы запросы отечественных служителей Фемиды неимоверно выросли. Поэтому, суды всех инстанций практически полностью превратились в высокодоходный бизнес, из-за чего Украину называют «страной непредсказуемого правосудия».

(більше…)



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: