Сообщения с тегами ‘Мустафа Найєм’

Воєнний стан дасть Порошенку диктаторські повноваження. Скасувати вибори, заборонити мітинги, обмежити політичну активність, ввести цензуру

voen-stan1

 

Введення воєнного стану на території України може тимчасово обмежувати низку конституційних прав громадян – від права на вибори і на протест до права недоторканність житла.

Про це народний депутат Мустафа Найєм написав у Facebook.

«Згідно з проектом указу президента, воєнний стан пропонується ввести на території всієї країни з 26 листопада 2018 року до 26 січня 2019 року з правом тимчасового обмеження конституційних прав і свобод громадян, передбачених ст. 30-34, 38, 39, 41-44 і 53 Кон111сти1туції України», — сказав він.

Найєм нагадав, що стаття 30 гарантує недоторканність житла, стаття 31 – таємницю листування, телефонних розмов, стаття 32 – невтручання в його особисте і сімейне життя, стаття 33 – свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

«Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», — нагадав нардеп.

Також можуть обмежуватися права, гарантовані статтею 39 (право збиратися мирно, без зброї і проводити збори), статтею 41 (право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності), статтею 42 (право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом).

Крім того, під час воєнного стану можуть тимчасово обмежувати права громадян, закріплені у статті 43 (право на працю), статті 44 (ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів) та статті 53 (право на освіту).

Нагадаємо, 25 листопада військово-морські сили ЗС України повідомили, що в районі Керченської протоки в Чорному морі прикордонні катери ФСБ РФ відкрили вогонь на ураження по корабельній групі ВМС України.

ВМС України повідомили, що росіяни захопили у Керченській протоці три українські кораблі й поранили 6 українських військовослужбовців.

Під час засідання РНБОУ начальник Генштабу Віктор Муженко заявив, що загалом на українських суднах перебували 23 особи.

За результатами засідання РНБО президент Петро Порошенко просив Верховну Раду розглянути на позачерговому засіданні в понеділок рішення про запровадження воєнного стану в Україні.

У зв’язку із ситуацією на Азовському морі Збройні Сили України привели у повну бойову готовність.

26 листопада Порошенко своїм указом ввів у дію рішення РНБО «Про надзвичайні заходи щодо забезпечення державного суверенітету і незалежності України та запровадження воєнного стану в Україні».

Рішення РНБО містить 12 пунктів, з них останній – Таємно.

Тепер на засіданні Верховної Ради 26 листопада він повинен бути затверджений народними депутатами.

Комітет ВР з питань національної безпеки й оборони підтримав запровадження воєнного стану в Україні до 25 січня.

Депутати вимагають зустрічі з Луценком через доступ ГПУ до телефону журналіста Радіо Свобода Седлецької

Lucenko-love-Poroshenko1

 

Група депутатів підписали звернення до генерального прокурора Юрія Луценка з проханням про невідкладний прийом через рішення суду про надання доступу ГПУ до телефону журналістки «Схем» Наталії Седлецької протягом 17 місяців, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у їхньому зверненні.

Відповідне звернення підписали народні депутати Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, Сергій Євтушок, Сергій Лещенко, Ольга Червакова, Олена Сотник, Вікторія Войціцька, Юрій Левченко, Олексій Рябчин, Альона Шкрум, Іван Крулько, Оксана Юринець, Павло Різаненко, Леонід Ємець.

Раніше Радіо Свобода висловило обурення ухвалою суду, який дав Генеральній прокуратурі доступ до інформації з телефону журналістки та головного редактора програми розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької протягом 17 місяців.

В редакції зазначали: такий запит, що охоплює тривалий період спілкування з телефона, який належить відомій українській журналістці, що успішно викриває високопосадову корупцію, викликає серйозне занепокоєння про справжні наміри тих, хто шукає інформацію.

Водночас у Генеральній прокуратурі запевняють, що жодним чином не втручатимуться у професійну діяльність та особисте життя журналістки та головного редактора програми розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької.

Генпрокуратура з 2017 року розслідує кримінальне провадження проти директора НАБУ Артема Ситника через ймовірне розголошення даних слідства на підставі опублікованого в інтернеті аудіо-запису, де людина з голосом, схожим на Ситника, розповідає журналістам деталі деяких резонансних справ.

Провадження щодо директора НАБУ було відкрите за зверненням депутатки від «Народного фронту» Олени Масоріної та цивільної дружини у минулому військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика Ірини Німець.

За даними слідства, розмова Артема Ситника з низкою українських журналістів не під запис відбулася в Києві у травні 2017 року. Керівник НАБУ відкидає звинувачення, що під час неформального спілкування порушив законодавство.

У вересні 2018 року стало відомо, що ГПУ почала перевіряти дзвінки журналістів, з якими Ситник обговорював матір дітей Кулика.

#Луценко збрехав про оголошення нападника на Найєма у міжнародний розшук

Lucenko-rigi1

Юрист Масі Найєм заявляє, Генпрокуратура брехала, коли заявляла про оголошення у міжнародний розшук з блакитною картою нападника на його брата, нардепа Мустафу Найєма.

Про це він написав у Facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Мені стало відомо, що Саітов Магомед-Амін Абубакарович (який вдарив Мустафу і через три години спокійно вилетів в Азербайджан) не оголошений в міжнародний розшук Interpol. Весь цей час Генеральна прокуратура України та Прокуратура міста Києва просто брехали суспільству. В них немає жодного документу від Інтерполу, яке б свідчило про зворотне», — написав Масі Найєм.

Він додав, що на Саітова Магомеда-Аміна Абубакаровича ніколи не заводилась ані червона, ані блакитна картка.

Він додав, що адвокати нардепа 8 серпня направили лист в головний офіс Інтерполу у Франції задля отримання офіційної відповіді.

У коментарі «Українській правді» Найєм уточнив, що правоохоронці дійсно звертались до Інтерполу, але їхні документи не прийняли, бо вони були подані з порушенням.

«Українська правда» звернулася з цього приводу по коментарі до Генпрокуратури і Нацполіції. Їх обіцяли надати найближчим часом.

Як повідомлялося, 30 квітня під час конфлікту біля Бессарабського ринку у Києві група зловмисників напала на нардепа Найєма, йому зламали щелепу.

Трьох чоловіків правоохоронці затримали по «гарячих слідах», ще один втік і полетів до Баку за 2 години після сутички.

Трьом затриманим інкримінують ст. 296, «хуліганство», а тому, кому вдалося втекти, – заочно ст. 296 та 122 «умисне тілесне пошкодження середньої тяжкості» ККУ.

5 травня глава МВС Арсен Аваков заявив, що Магомеда-Аміна Саітова, підозрюваного у побитті Мустафи Найєма, було затримано в Азербайджані, розпочато екстрадиційні процедури.

8 травня речник генпрокурора повідомила, що суд в Азербайджані відпустив Магомеда-Аміна Саітова під особисте зобов’язання.

10 травня стало відомо, що ГПУ направила до Азербайджану запит на екстрадицію в Україну Магомеда-Аміна Саітова.

24 липня генпрокурор Юрій Луценко в коментарях у Facebook зазначив, що Інтерпол не розглянув клопотання Нацполіції про публікацію на Саітова саме «червоної картки», яка дає підстави для затримання та екстрадиції, але оголосив у міжнародний розшук з синьою картою.

«Прокуратура повідомила суд про оголошення фігуранта в міжнародний розшук. Поки що Інтерпол виставив синю картку – без затримання. Клопотання Нацполіції про червону картку Інтерпол не розглянув», – писав тоді генпрокурор.

24 липня речник ГПУ заявив, що Азербайджанська Республіка відмовила Україні у видачі підозрюваного Саітова Магомеда-Аміна.

«Я тобі не дорогенька», — #Порошенко звинувачують у сексизмі

Poroshenko-angl1

 

Президенту Петру Порошенку нагадали, що сексизм у сучасному світі неприпустимий, повідомляє 40ka.info.

З нагоди Міжнародного дня боротьби за права жінок, який Україна та світ офіційно святкують 8 березня, випустили футболки з написом «Я тобі не дорогенька».

Нагадаємо, під час своєї прес-конференції 28 лютого 2018 року Порошенко запросив журналістку видання «Детектор Медіа» Марину Баранівську провести з ним день, щоб подивитися як він живе.

При цьому президент застосував до журналістки звернення «дорогенька»: «Проїдьте, будь ласка, подивіться… Ключова позиція, дорогенька моя, ми маємо змінити з вами країну».

Журналістську спільноту таке звернення обурило.

Дехто порівняв цю фразу зі словами екс-президента Віктора Януковича «Я вам не завидую», яку той озвучив на прес-конференції у 2011 році журналісту Мустафі Найєму.

Дехто вважає це просто панібратством та фамільярністю, ще хтось – сексизмом.

Зокрема, останньої думки притримуються журналістка «Громадського радіо» Ліза Кузьменко та медіаекспертка і тренерка з безпеки Інституту масової інформації Ірина Земляна.

Саме вони вирішили випустити до 8 березня такі футболки собі та подарувати Марині Баранівській.

«На знак солідарності з журналісткою „Детектору Медіа“ та в знак протесту проти сексизму щодо жінок-журналісток, який він транслював на своїй прес-конференції», – пояснила «Українській правді. Життя» Земляна.

Аваковщина. Суд дозволив поліції лише огляд, а не знесення містечка під парламентом

3 березня 2018 року. Парламент України. Минуло 4 роки після Революції Гідності.

3 березня 2018 року. Парламент України. Минуло 4 роки після Революції Гідності.

 

Демонтаж наметового містечка біля Верховної Ради і затримання людей 3 березня 2018 року – незаконні, оскільки рішення суду, яким керувалася поліція, дозволяло лише огляд.

Про це в блозі на «Українській правді» пише народний депутат Мустафа Найєм, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«У мене є всі підстави вважати, що дії співробітників Національної поліції в суботу біля Верховної Раді були сумнівні з точки зору законності, непропорційні, недоцільні і виходили за рамки прийнятої міжнародної практики», — написав він.

Депутат додав, що сам факт затримання людей в суботу не мав під собою ніякого юридичного обґрунтування.

«На фото рішення суду, на підставі якого діяли співробітники НПУ в суботу під Верховною Радою. Згідно з документом, відомий суддя Білоцерковець дав слідчим дозвіл на огляд приміщення та іншого майна в наметовому містечку з метою знайти причетних до нападу на поліцейських двома днями раніше, а також предметів, якими це було скоєно», — написав Найєм.

Він додав, що обшук і огляд не передбачають знесення приміщення або майна, а затримання громадян в ході обшуку можливе тільки тоді, коли особу застали під час замаху або вчинення злочину, або безпосередньо після вчинення злочину, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі.

«У цих випадках поліцейські повинні були зафіксувати ці факти, і не пізніше ніж через 24 години прокурор або слідчий зобов’язані були внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань», — нагадав Найєм.

Згідно з офіційними даними, в суботу було затримано 111 осіб, але складено лише 4 протоколи про адміністративні правопорушення.

«З цього випливає, що всі затримання були протизаконними і єдиний статус, який могли мати затримані на колінах – це свідки. Але в законодавстві немає жодної норми, яка б давала право правоохоронним органам затримувати свідків події», — підсумував Найєм.

Як відомо, 27 лютого, після прийняття у першому читанні законопроекту про Антикорупційний суд, з Маріїнського парку у Києві прибрали частину наметів, оскільки прийняття цього документа было одною з вимог учасників акції протесту.

Вранці 3 березня біля наметового містечка під Верховною Радою відбулися сутички між поліцією і протестувальниками.

У поліції заявили, що на території табору проводяться слідчі дії за рішенням суду в рамках 2 кримінальних проваджень – одне з них відкрито за фактом спроби захоплення Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневого палацу), інше – відносно подій 27 лютого біля ВР.

Повідомлялося про 50 затриманих та доправлених до відділків поліції учасників акції під ВР.  Згодом у поліції уточнили, що з наметового табору до відділків поліції доправили понад 100 осіб, а на території містечка вилучили 9 гранат РГД-5, запали, «коктейлі Молотова» та 5 димових мін. Також у поліції повідомили про 4 правоохоронців, які отримали поранення під час сутичок.

Фото правоохоронців, які тримають затриманих на колінах у снігу, викликало хвилю обурення в соцмережах.

Речник МВС Артем Шевченко заявив, що нетривале перебування затриманих мітингувальників на колінах під час штурму наметового містечка під Верховною Радою не було приниженням.

Але низка правозахисних організацій заявили, що у діях правоохоронців при ліквідації наметового містечка під Верховною Радою 3 березня вбачається низка грубих порушень прав людини.

Прокуратура Києва зареєструвала кримінальне провадження щодо можливого перевищення службових повноважень поліцейськими під час ранкових подій біля Верховної Ради.

Аваковщина. Речник #МВС: затримані на колінах в снігу – це не приниження. 2 фото

avakovshina-mvs1

 

Речник МВС Артем Шевченко заявляє, що нетривале перебування затриманих мітингувальників на колінах під час штурму наметового містечка під Верховною Радою в суботу не було приниженням.

Про це він написав 4 березня 2018 року на своїй сторінці в Facebook, коментуючи обурення, яке викликали в соцмережах фото правоохоронців, які тримають затриманих на колінах у снігу, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Щодо зойків про нібито приниження затриманих. Нетривале перебування затриманого на колінах перед посадкою до транспорту це — ніяке не приниження, а загальновживана поліцейськими різних країн тактика забезпечення особистої безпеки співробітника шляхом приведення затриманого у підконтрольне становище, яке виключає можливість раптового нападу на нього», — заявив Шевченко.

За його словами, такий спосіб контролю було обрано саме для того, щоб не класти затриманих на снігу обличчям вниз.

Шевченко висловив здивування, що цих базових тактичних правил «не знає нардеп Мустафа Найєм, який сам був причетний до набору у патрульну поліцію у декількох містах у 2015—2016 роках».

«При цьому вчора зранку під ВР вже затриманим, які сиділи на корточках чи стояли на колінах, дозволяли спілкуватися, курити і не били», — додав речник МВС.

avakovshina-mvs2

На його переконання, ступінь жорсткості дій поліції в суботу зранку не була надмірною, враховуючи «досвід постійних сутичок, спровоковних мітингарями; їхню налаштованість на агресію; наявну оперативну інформацію про можливу наявність зброї (яка підтвердилася під час обшуків), а також трагічний досвід 31 серпня 2015 року, коли під ВР граната забрали життя 4 гвардійців».

Вранці 3 березня біля наметового містечка під Верховною Радою відбулися сутички між поліцією і протестувальниками. Представники поліції демонтували намети біля Верховної Ради.

Фотографії з затриманими учасниками протесту, що стоять на колінах, викликали обурення в соцмережах.

Зокрема, нардеп від БПП Мустафа Найєм заявив, що ініціюватиме проведення спеціального розслідування цих фактів у рамках парламентського контролю.

«Це в яких інструкціях прописано — ставити затриманих на коліна і позувати на камери, тримаючи людей за комір як худобу?!», — обурився він.

Віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко також обурилася тим, що затриманих ставили на коліна.

Вона зазначила, що її ставлення до наметового містечка й депутатів, «які його розбили й мучили Киів 6 місяців, незмінно-критичне».

«Але я не можу сприймати ці фото, де людей тримають на колінах (про кого б не йшлося)… Затримувати правопорушників із застосуванням сили — це зрозуміло й це право поліції. Затримувати і принижувати — це неправильно й також перекреслює справедливі дії поліції», — вважає Геращенко.

Керівник секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини Богдан Крикливенко також заявив про намір поставити питання про таке поводження з затриманими в офіційних запитах до слідчих органів.

«Виникають питання, які ми поставимо слідчим органам в офіційних запитах: Що за дивний статус „свідки“ у більше 100 осіб, яких силою доставлено до різних відділень поліції, опитано та відпущено? Які були підстави для застосування сили та спецзасобів, що призвело до таких тілесних ушкоджень? Що це за методи поводження з людьми, коли їх ставлять на коліна, в мороз (-7), на снігу та інше?», — написав він.

Офшор і Юля

Timoshenko-bidna1-500x338 (1)

 

Опублікування панамських паперів і наявність у них даних про кампанії, дотичні до президента Петра Порошенко викликала неприховану бурю обурення у головної конкурентки чинного президента – лідера партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Гнівним голосом вона зажадала створення у Верховній раді тимчасової слідчої комісії, для вивчення причетності президента країни до офшору, який (жах!) купував пальне у дочки російського «Газпрому» — в обсязі кількох заправок для літака.

На тираду пані Юлії зразу ж відреагували колеги по Раді, що характерно – особи, яких у симпатіях до чинного президента не звинуватиш аж ніяк. «Я хочу аби Тимошенко першою дала показання, які 200 мільйонів доларів вона перелічувала на компанію Somolli Enterprises на офшорах?» — заявив нардеп Мустафа Найєм. Somolli Enterprises – це та сама компанія, участь у створенні якої підтвердив на допиті в поліції Ізраїлю колишній віце-президент корпорації Єдині енергетичні системи України Олександр Гравець. Створена компанія була на Кіпрі у 1992 р., серед засновників крім Гравця – подружжя Олександр та Юлія Тимошенко. Серед іншого компанія перелічувала гроші на рахунки Павла Лазаренка – сумно відомого українського прем’єра.

Оприлюднити документи про дотичність до офшорів Юлії Тимошенко пообіцяв і інший відомий незламний борець з корупцією – нардеп Сергій Лещенко. І це не жарт. Ще у жовтні 2015 р. він оприлюднив факти оплати рахунків Юлії Тимошенко офшорними компаніями, які серед своїх власників мають в тому числі Дмитра Фірташа – одного зі спонсорів тої самої політичної сили, молитвами якої пані Юлія два роки топтала зону.

Та й це – не межа. У травні 2015 р. колишній заступник Генпрокурора Микола Обиход поширив інформацію про те, що на офшорних рахунках Юлії Тимошенко перебуває мільярд доларів США.

Від патронеси не відставало й оточення. У 2011 р. спалахнув скандал через злам пошти народного депутата від БЮТ Григорія Немирі. З оприлюднених документів громадськість дізналася що нардеп оплачував британській фірмі «Ridge Consulting Limited» піар свого політичного патрона. При чому рахунки виставлялися на ім’я Немирі, а оплачували їх офшорні компанії. Тоді Блок Юлії Тимошенко назвав цю інформацію політичним замовленням.

Панам-гейт крім страшної офшорної фірми Петра Порошенко (по якій заяву мусила робити сама компанія Ротшильда), відкрив цікаві подробиці сім’ї номера 5 у списку «Батьківщини», Олени Шкрум, відомої феєричним інтерв’ю у якому ця пані як довершений факт повідомляє про існування мережі «порохоботів», але заперечує факт існування «юлькаботів». З’ясувалося, що батько пані Олени, відомий київський юрист Іван Шкрум, є бенефіциаром офшорної компанії Betal menаgement Ltd.

Цікаво, навіщо йому офшор? Часом не для того, аби у 28 років його доця крім посвідчення нардепа мала за плечима навчання у магістратурі Сорбонни та на факультеті права у Кембриджі? Недешеве це задоволення…

Аж от і нові подробиці. 14 червня 2016 року Інтернет-ресурс «Тема» http://tema.in.ua/article/9900.html і журналіст телеканалу «Інтер» Роман Бочкала оприлюднили низку документів про оплату Юлією Тимошенко послуг ще двох піар-компаній «TD International» та «Covington & Burling LLP». Йдеться про $3,1 мільйони і $660,8 тисяч відповідно. Чималі питання викликає характер наданих послуг, в кошторисі присутня послуга «Дослідження європейських медіа», оцінена у $ 183 780. Який обсяг медіа треба дослідити за такі гроші – жахливо навіть уявити.

Відкрутитися не вдасться – на документах зазначене ім’я самої Юлії Тимошенко, лідера партії «Батьківщина». Доречне питання, з яких коштів оплачувалися ці послуги?

За логікою, це питання мало б зацікавити всіх ідейних борців з корупцією, які нещодавно здіймали бурю через офшор Порошенка. Не до жартів. Юлія Тимошенко – лідер парламентської фракції і один з найбільш рейтингових українських політиків. Наразі вона має всі шанси стати наступним президентом України, і через те її попередня фінансова та політична діяльність мусить стати приводом для ретельного вивчення. Відомі наші борці з корупцією мусять всі сили кинути, аби до влади не прийшла людина з темним минулим.

Але борці з корупцією, які щойно криком кричали про офшори Порошенко, до історії з документами від Романа Бочкала поставилися на диво стримано і навіть байдуже. І вже одне це примушує засумніватися в їхній неупередженості.

Що ж до Юлії Тимошенко, то дуже схоже, що чим ближче до виборів – тим більше слідів її попередніх «подвигів» вилазитиме на світ Божий.

От тільки, чи помітить їх суспільство?

Далі буде.

Дмитро Калинчук, Національне бюро розслідувань України

Генпрокуратура допомогла мафіозі Корбану уникнути покарання за тяжкий злочин. Подробиці

Korban-Gennadyi6

 

Колишній заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Геннадій Корбан отримав у суді умовний півторарічний термін після підписання угоди примирення.

Про це на своїй сторінці в Facebook заявив нардеп Мустафа Найєм, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«В понеділок 21 березня у Кіровському суді міста Дніпропетровська Геннадій Корбан уклав договір про примирення з потерпілим нардепом Сергієм Рудиком. Договір був підписаний з ініціативи Геннадія Корбана за тиждень до засідання суду. Згідно з документом, колишній заступник губернатора Дніпропетровської області щиросердно визнав свою провину і розкаявся у скоєному», — написав Найєм.

Нардеп розповів, що договір затверджений слідчим з особливо важливих справ Генпрокуратури Макеєвим. Обвинувачений з потерпілим погодили міру покарання у вигляді трьох років умовного ув’язнення. Суддя затвердив угоду винесенням вироку.

«Без прямого сприяння Генеральної прокуратури ця угода була б неможливою. Справа в тому, що спочатку Геннадій Корбан проходив у справі як організатор злочину, вчиненого стійким ієрархічним об’єднанням, за попередньою змовою з метою вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів. Сам злочин кваліфікувалося як викрадення представника влади (це — важлива деталь) з метою примусу вчинити будь-яку дію як умову звільнення заручника. Це правопорушення карається позбавленням волі від восьми до п’ятнадцяти років. При такій кваліфікації закон не дозволяє укладати будь-які договори зі слідством або потерпілим», — пояснив він.

Найєм зауважив, що прокуратура в ході досудового розслідування перекваліфікувала справу. З Геннадія Корбана зняли всі звинувачення в організації злочинної групи. «Викрадення представника влади» перекваліфікували в «незаконне позбавлення волі або викрадення людини». За цією статтею мірою покарання може бути обмеження або позбавлення волі на строк до трьох років.

«Таким чином, Генпрокуратура відкрила шлях до можливості підписання договору про примирення. Фактично реалізувала домовленості з Геннадієм Корбаном», — додав він.

Нагадаємо, дніпропетровського мафіозі й колишнього лідера партії «Укроп» Геннадія Корбана відпустили із зали суду під цілодобовий домашній арешт до 15 квітня 2016 року. Зобов’язали не виїжджати за межі Дніпропет­ровська.

24 мільйони гривень на пісенний фестиваль намагався спіздити з бюджету Сергій Березенко з БПП. Подробиці від Володимира Парасюка

Berezenko-Sergyi2

 

Позафракційний нардеп Володимир Парасюк стверджує, що статтю бюджету про виділення 24 млн грн на пісенний фестиваль «Будь вільним» пролобіював один з лідерів БПП «Солідарність» Сергій Березенко.

Про це повідомляє, не добираючи слів, Національне бюро розслідувань України.

“У ВР є детутат, прізвище якого Березенко. Це той самий Березенко, який змагався і переміг на виборах в Чернігові.

Тепер до смішно-страшної історії. В проекті бюджету була стаття на проведення фестивалю «Будь вільним» вартістю понад 24 млн. грн. (1 млн. дол.), — написав Парасюк на свой сторінці у Facebook. — Один з єврооптимістів, член фракції БПП, підняв це питання і жорстко розкритикував Яценюка. Яценюк відразу ж перекинув відвовідальність на Державне Управління Справами, а всім відомо, що це відомство Президента, а у нашому випадку відповідає депутат Березенко, який теж з БПП. Ну от, після шквалу критики, Яценюк ліквідував цю статтю і передав гроші на МЗС. Що робиться далі? А далі на злодієві шапка горить. Березенко як підірваний рветься до Гройсмана вияснити чому не дають грошей на фест «Будь вільним». І аргументація в нього просто залізна: «Мені треба ці гроші, я обіцяв віддати».

«Позитив в тому, що Березенко не вкрав 1 млн. дол. А страшно від того, що це реальність. І таких фестивалів в цьому бюджеті не на один десяток мільйонів гривень», — констатував нардеп.

25 січня 2015 року уночі Верховна Рада ухвалила Закон «Про державний бюджет на 2016 рік». Депутати отримали його лише близько третьої ночі. Саме тоді, вивчаючи документ, Мустафа Найєм написав  на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook: «Третя година ночі. Видали Держбюджет. Веселий. Наприклад, мільйон доларів (!) (24 млн. Грн.) На проведення Всеукраїнського фестівпля патріотичної пісні „Будь вільним!“. Для порівняння, на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів виділено 8 млн. Грн (~ $ 330 тис)». Після розголосу уряд прибрав цю статтю із проекту державного бюджету.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: