Сообщения с тегами ‘Вернум Банк’

25 банків порушує нормативи НБУ

Àêöèÿ ïðîòåñòà ïðîòèâ «áàíêîâñêîãî ïðîèçâîëà» âî Ëüâîâå 4 ìàðòà 2009 ã.

 

З 79 платоспроможних банків на 1 листопада 2018 року хоча б один норматив порушували 25 банків.

Про це пише БанкІск.

Ще на 1 жовтня 2018 року порушників було 26, але за минулий місяць Комінвестбанк покинув «чорний» список.

Норматив адекватності регулятивного капіталу (Н2), який повинен становити не менше 10%, порушували відразу три банки. У Місто банку значення нормативу впало до 2,89%, у банку Кредит Дніпро — до 3,43%. А БМ банк, у якого НБУ забрав ліцензію 6 листопада, показав Н2 на рівні 1,26%.

Менше необхідних 200 млн грн регулятивний капітал (норматив Н1) був у трьох банків: крім БМ банку (капітал впав до 481 тис. грн), цей норматив порушували Вернум банк (98,577 млн ​​грн), який ініціював процедуру відмови від банківської ліцензії, і Місто банк (за місяць показник капіталу впав з 79,091 млн грн до 42,991 млн грн).

Норматив миттєвої ліквідності (Н4), який повинен становити не менше 20%, виконували всі банки, крім БМ банку, а норматив поточної ліквідності (Н5), який повинен становити не менше 40%, порушували ВТБ банк (8,68%) і БМ банк (0,42%).

ВТБ банк зіткнувся з дефіцитом ліквідності і ввів комісії до 25% за зняття готівкових коштів та переведення безготівкових коштів в інші банки.

Норматив короткострокової ліквідності (Н6), який повинен бути не менше 60%, порушували ВТБ банк (18,72%), банк Кредит Дніпро (45,97%) і БМ банк (3%).

14 банків з 81 порушували норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), який повинен становити не більше 25%.

Норматив Н7 порушували 13 банків: Промінвестбанк (124,11%), Перший інвестиційний банк (69%), Сбербанк (34,44%), Акордбанк (50,49%), Індустріалбанк (53,66%), банк Кредит Дніпро (137,55%), Укрсоцбанк (32,95%), ВТБ банк (60,2%), Альфа-банк (38,29%), «Південний» (26,07%), Місто банк (142,33%), Укрексімбанк (32,36%), БМ банк (3951,29%).

Список порушників покинув ПУМБ, який різко поліпшив норматив з 83,43% до 22,19%.

Норматив великих кредитних ризиків (Н8, не більше 8-кратного розміру регулятивного капіталу) порушував банк Кредит Дніпро (1288,88%) і БМ банк (3951,29%).

Норматив максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов’язаними з банком особами (Н9, не більше 25%) порушували 15 банків: Мегабанк (248,12%), Банк інвестицій і заощаджень (214,36%), Перший інвестиційний банк (153,31 %), Місто банк (183,0%), ПУМБ (87,03%), Асвіо банк (83,25%), Юнекс банк (94,1%), Вернум банк (102,74%), банк «Кліринговий дім»(26,73%), Акордбанк (51,11%), Полікомбанк (33,78%), банк «Український капітал» (51,79%), Полтава-банк (26,14%), банк Кредит Дніпро (45,84%); БМ банк (3951,29%).

Перестав порушувати норматив Комінвестбанк.

Лідерами за порушеними нормативами серед діючих банків є банк Кредит Дніпро (6 нормативів) і БМ банк (9), у якого в листопаді забрали ліцензію. Ще за 4 нормативами порушували Місто банк і ВТБ банк, який хотів би здати ліцензію, але його акції арештовані.

Інші банки-порушники не виконували один — два нормативи.

НБУ зробив систему максимально прозорою: клієнти банків можуть щомісяця стежити за тим, які ключові нормативи вони порушують.

З України вивели 400 мільярдів через австрійський банк Meinl Bank AG. Розслідування

Meinl-Bank-AG1-500x294

 

Національна поліція розкрила «масштабну фінансову аферу»: українські банки вивели понад 400 млрд. гривень з вітчизняного фінансового ринку через австрійський банк.

Десятки мільярдів з них вже втрачені для держави.

Астрономічні суми фігурують у кримінальному провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України, матеріали якого частково оприлюднені у Єдиному реєстрі судових рішень. З них випливає, що протягом 2011 – 2015 років українські банки вивели з України понад 400 млрд. гривень за допомогою представників австрійського Meinl Bank AG.  Кошти, за даними слідства, власники банків розміщували на кореспондентських рахунках австрійської фінустанови для подальшої легалізації в країнах ЄС.

Через «масштабну фінансову аферу», як її вже охрестили в Національній поліції, не сплачувались податки, а вітчизняні банки, що зазнали банкротства, перекладали збитки на Фонд гарантування вкладів фізосіб.

До списку спустошених фінансових установ, що переводили значні суми на кореспондентські рахунки Meinl Bank AG поліція включила: банк «Таврика» (переведено 26 млн. доларів); «Південкомбанк» (448,54 млн. грн. та 38 млн. доларів); «Автокразбанк» (106 млн. грн.); «Міський комерційний банк» (59 млн. євро); «Фінростбанк» (72 млн. грн.); «Терра Банк» (40,4 млн. доларів); «Дельта Банк» (87,3 млн. доларів); «Київська Русь» (50 млн. доларів; «Вернум Банк» (7 млн. євро) та інші, включно з банками «Кредит Дніпро», «КБ «Хрещатик», «Актив-Банк».

Лише за підрахунками Фонду гарантування вкладів фізосіб та Національної поліції, сума неповернених коштів з кореспондентських рахунків Meinl Bank AG склала майже 750 млн. доларів та близько 60 млн. євро.

Проте, загальні втрати можуть бути значно більшими, оскільки фінансові оборудки українських банків з використанням австрійських рахунків вивчає не лише Національна поліція. Наприклад, Генеральна прокуратура окремо досліджує розміщення банком «Фінанси і кредит» 100 млн доларів в Meinl Bank AG. А відповідно до судової суперечки, яку розглядав Вищий адмінсуд України, в цій же віденській фінустанові лежало близько 60 млн євро «Міського комерційного банку». У свою чергу, тимчасове керівництво «Інтеграл-банку» нещодавно написало заяву в поліцію про те, що колишній менеджмент здійснив розтрату на 500 млн. гривень на користь ТОВ «Енран-КМ», ТОВ «Енран груп», ПАТ «ІФК «АРТ Капітал» та згадуваного вже Meinl Bank AG.

Схема виведення та привласнення коштів українських вкладників через віденський Meinl Bank AG працювала так: банки укладали із австрійською установою договори відповідального зберігання та забезпечення, надаючи у заставу всі суми на коррахунках, включно з відсотками та подальшими надходженнями. Застава слугувала забезпеченням кредитів, які Meinl Bank AG укладав із третіми особами офшорами, що були пов’язані із власниками українських банківських установ. Серед них: Melfa Group LTD (Беліз), Tandice Limited, Tosalan Trading Limited, Agalusko Investment Limited, Winten Trading LTD (Кіпр), Silisten Trading Limited, Nasterno Commercial Limited та інші.

Згодом, після невиконання позичальниками своїх зобов’язань Meinl Bank AG через суд списував кошти на свою користь.

Так, наприклад, відбулось  з активами банку «Київська Русь», діяльність якого наразі вивчає не лише поліція, а і Служба безпеки України. Кілька років тому топ-менеджмент цього банку розмістив 44 млн. доларів на коррахунках у Meinl Bank AG. У червні 2015 року (за місяць до прийняття рішення НБУ про ліквідацію банку «Київська Русь») кошти були списані віденською фінустанову. Як з`ясувалось, ці гроші виступали заставою під кредит, який третя сторона – кіпрська фірма Tandice limited – не повернула австрійцям. За даними СБУ, засновником та бенефіціаром Tandice limited є акціонер та колишній голова правління ПАТ «Банк «Київська Русь» Володимир Братко.

Таким чином, «кінцевою метою (таких) дій керівництва банківських установ було одержання неправомірної вигоди для власників офшорних компаній, які отримавши кредитні кошти від Meinl Bank AG, не виконали свої кредитні зобов’язання», сказано в матеріалах слідства. А борги позичальників погасили українські банківські установи за рахунок коштів їх клієнтів. Ці фінансові оборудки, впевненні представники правоохоронних органів, стали одним із основних факторів, які призвели до визнання перелічених банків неплатоспроможними.

Варто зазначити, що для виведення коштів з України вказаним австрійським банком користувалися не лише банкіри, а й державні компанії. Так, відповідно до розслідування, яке здійснює Національне антикорупційне бюро, протягом листопада 2014 – грудня 2015 року держпідприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» перевів на рахунки фірми Steuermann Investitions- und Handelsgesellschaft mbH в банку Meinl Bank AG 72 млн доларів. Ці кошти – оплата за закупівлю уранового оксидного концентрату. Детективи НАБУ підозрюють, що держпідприємство переплатило постачальнику не менше 20 млн. доларів.

В тому ж банку відкриті рахунки ще одного скандально відомого підприємства – Bollwerk Finanzierungs- und Industriemanagement AG. За даними НАБУ, топ-менеджмент ДП «Об’єднана гірничо-хімічна компанія» в 2015 році продавав цій австрійській фірмі майже всю титанову сировину, яка вироблялась на державному підприємстві. При цьому вартість  товару була на 15-55% нижче від світових середньоринкових цін. Загальна сума поставки склала майже 700 млн гривень, а втрати держави перевищують 100 млн гривень.

Як повідомляла Deutsche Welle, правоохоронні органи Австрії зафіксували рекордну кількість заяв від фінустанов про підозру у відмиванні грошей, які стосуються громадян України. Так, протягом минулого року австрійські банки заявили правоохоронним органам про ймовірне відмивання грошей 197 українцями. У порівнянні з 2014 роком, ця цифра зросла в чотири рази.

Федір Орищук, Національне бюро розслідувань України



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: