Сообщения с тегами ‘Євген Дейдей’

Обвинувачуваний у розгоні студентського Майдану «екс-беркутівець» працює помічником депутата Дейдея з «Народного фронту»

Berkut-in-Maidan1-500x313

 

Один з екс-«беркутівців» Віктор Ейсмонт, обвинувачуваний у розгоні студентського Майдану 30 листопада 2013 року, працює помічником народного депутата від «Народного фронту» Євгена Дейдея.

Про це адвокат родин Небесної сотні Євгенія Закревська написала на своїй сторінці у Facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Вона зазначила, що в суді розпочали читати обвинувальний акт у справі проти двох колишніх військовослужбовців третьої роти київського «Беркуту». Їх звинувачують у перевищенні повноважень (неправомірне затримання), перешкоджанні проведенню мирних зібрань і внесенні завідомо неправдивих відомостей до рапорту. Мова йде про екс-командира другого відділення спецпідрозділу Віктора Ейсмонта та Володимира Мохоню.

«Інакше кажучи, їх обвинувачують в тому, що заламали людину, яка впала від ударів колег цих беркутівців, затягнули в автозак, а потім „на прохання“ керівництва» зліпили брехливий рапорт для притягнення протестувальника до адмінвідповідальності”, — повідомила Закревська.

Вона додала, що Ейсмонт і надалі служить — тепер у полку поліції спеціального призначення №1 Головного управління Нацполіції у м. Києві, фактично, де і працював раніше.

А також, що він є помічником народного депутата Дейдея.

Слід зазначити, що в коментарі до допису Закревської Дейдей підтвердив, що Ейсмонт дійсно є його помічником.

«Дійсно працює, і не лише працює, а служить, при чому в зоні АТО в тому числі. Має статус учасника бойових дій», — написав депутат.

Дейдей також зазначив, що під час розгону студентського майдану Ейсмонт «лише виконував наказ».

«Я знаю цього хлопця як бійця. Людину, яка давала присягу і звикла виконувати накази. І якщо вже бути чесним, то в 2013 р. він теж виконував наказ. Кого ви звинувачуєте в усіх смертних гріхах? Бійців, які робили свою роботу?», — написав депутат.

У ніч на 30 листопада 2013 року бійці спецпідрозділу МВС «Беркут» жорстоко розігнали і побили студентів на Майдані Незалежності у Києві, які виступали проти відмови тодішньої влади підписати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.

Навіщо депутатам «собача» реформа

zgraya-sobak1

 

Кішки, собаки та інші домашні тварини – те, що об’єднує або роз’єднує, незалежно від віку і статі. Тому законопроект, яким пропонується запровадити облік домашніх та безпритульних тварин (№7220), зареєстрований двома десятками народних депутатів, більшість з яких з фракції «Блок Петра Порошенка», викликав неабияке обговорення у суспільстві.

До речі, після шквалу критики цієї ініціативи, один з авторів — народний депутат з фракції «Радикальної партії» Андрій Лозовий  заявив, що відкликає свій підпис, мовляв, підписати документ його попросили якісь зоозахисники, а він не вник, під чим підписується… Далі «не вник» ще один підписант з фракції «Народний фронт» Євген Дейдей, який заявив, що після зустрічі «з активістами і людьми, яким не байдуже це питання, вирішив відкликати свій підпис». Звісно, згідно Регламенту Верховної Ради, відкликання підписів — дійство сумнівне, але зараз не про це.

Повертаючись до, власне, законопроекту, мене найбільше потішила тема запровадження  штрафів для власників і опікунів  тварин за не прибирання екскрементів своїх підопічних. Сума світить не мала — від 850 до 1700 гривень. Хотілося б помріяти, що більше не доведеться ходити по «замінованих» собаками прибудинкових територіях, або навіть мати небезпечну нагоду вступити у «міну» на сходовому майданчику будинку (дійсно, далеко не всі хазяї тварин прибирають те, що вони віддають природі), але у впровадження такої норми насилу віриться. Вона скидається на мертву. Наприклад, через те, що штраф передбачається, серед іншого, для тих власників, які не прибирають екскременти, навіть у своїх квартирах. Хто зможе проникнути в ці квартири? Яким чином буде стягувати штраф? Та й взагалі, хто цим займатиметься — поліція, якісь комунальні служби?

Так само цікаво, як законотворці бачать впровадження іншої норми запропонованого законопроекту — зобов’язання власників, опікунів собак, котів та інших домашніх тварин віком від двох місяців і більше зареєструвати своїх улюбленців. Якщо, наприклад, власників собак можна «перехопити» на вулиці, під час ранкової чи вечірньої прогулянки з улюбленцем, то як бути з котами, які гуляють, у більшості, в квартирі? Буде проводитися по квартирний обхід? І хто його проводитиме? Певно, ті самі служби, які нараховуватимуть за недотримання цієї норми штраф від 850 до 1700 гривень?

Взагалі, реєстрація тварин – діло гарне і потрібне. Але цей законопроект скоріше відгонить якимось лобізмом, ніж турботою про «братів наших менших». Поміркуйте самі: при реєстрації власникам тварин має видаватися паспорт і жетон, а також здійснюватиметься чіпування тварини. Сама по собі реєстрація, начебто, і не дуже дорого – 160-180 грн. Але додайте сюди ціну жетона, самого паспорта і самої процедури чіпування. Знаючі люди кажуть, що для цього потрібне непросте обладнання і процедура не з дешевих. Деякі українські ветклініки вказують розцінки на таку послугу від 350 гривень. А якщо додати й те, що, згідно законопроекту, передбачено обов’язкове відвідування ветеринара, мінімум, раз на три роки, все це може стати досить серйозним ударом по кишенях, особливо, соціально малозахищених людей.

До речі, моя кішка прожила понад 20 років і бачила ветеринара лише один раз. Ту історію запам’ятали і ветеринар, і кішка, яка просто перестала хворіти. Це, мабуть, не найкращий варіант для наслідування, але й не варіант для стресування тваринки, яка себе добре почуває і ніколи за двері квартири не виходила…

Ще одна божевільна норма цього законопроекту взагалі відгонить якимось фашизмом. Мова про те, що, на думку авторів документу, домашні тварини, які «не мають породної цінності»,  мають бути обов’язково біостерилізовані. Це в яку «світлу» голову прийшла думка про виведення тільки «породистих» котячих та собачих особин? Ба більше, позаплановий приплід також підлягає штрафним санкціям.

Перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, яка постить у Фейсбук свого кота Амурчика, з цього приводу написала: «Пообіцяла Амурчику і всім його кошачим друзям, що оподаткування котів і собак не пройде. Живіть щасливо і народжуйте кошенят, дорогі наші улюбленці)». Пані Ірина свого кота стерилізувала. Тому її зауваження про те, що необхідно дбати про стерилізацію бездомних тварин і на це витрачати кошти, а не на виявлення позапланових кошенят, виглядає досить резонним.
Крім цих, іноді, абсурдних норм, законопроект містить і цілком притомні. Наприклад, щодо заборони використання тварин для  жебрацтва (за такі дії передбачено штраф у розмірі 5100 гривень). Або щодо того, що власник собаки, яка належить до потенційно небезпечної породи,  зобов’язаний надати медичну довідку про проходження обов’язкового попереднього та періодичного психіатричного огляду та довідку з кінологічного центру (клубу) про проходження спеціального навчання з утримання собак потенційно небезпечної породи. Але, знаючи, як в нашій країні отримують довідки, ця норма навряд когось  врятує від неадеквата з собакою небезпечної породи…

Загалом, вийшло багато шуму без реального результату. Законопроект дуже схожий на якісь лобістські ігри, в яких задіяний ветеринарний бізнес та супутні до нього речі. Але парламенту ближчим часом буде, чим зайнятися — сваритися навколо «сирого» непродуманого документу. Як завжди.

Надія Пришляк, Національне бюро розслідувань України

Орден Дейдея. Коли нардепів гнатимуть з фронту

Deydey-poran1

 

Поранення нардепа Євгена Дейдея у зоні АТО не тільки розсмішило військових, але й окреслило велику проблему, котра існує в Україні.

І проблема ця досить проста на перший погляд — це піар на війні. Мова тут піде не тільки про Дейдея, якого поранили 14-го липня, але і про інших нардепів, котрі пишуть ахінею про війну заради піару і займаються не тим, для чого були обрані до ВР.

В 2014-му, 2015-му роках ми бачили на фронті багато політиків. Згадати хоча б Ляшка, який ловив «сєпарів», пораненого ще не нардепа Парасюка… Велика кількість героїв війни увійшли до ВР: командир «Миротворця» Андрій Тетерук, засновник «Азова» Андрій Білецький, лідер «Правого сектора» Дмитро Ярош, той самий координатор батальйону «Київ-1» Євген Дейдей, Семен Семенченко з «Самопомочі», блокувальник і фронтовик. Тоді, в 2014-му, перед виборами багато людей робили собі рейтинги на війні, коли люди ще багато чого не розуміли у часи великих потрясінь.

В 2014-му році, під час гарячої фази АТО, приїхати повоювати могли ледь не всі охочі. Була велика кількість добровольчих батальйонів, діяли бригади ЗСУ, Нацгвардія, прикордонники і так далі. Але чіткої взаємодії між ними не було. Один із знайомих прикордонників у районі Маріуполя ще в 2015-му році розповідав, чому він носить із собою п’ять мобільних телефонів: «Ось на цей телефонує командування, по цьому говорю з „Азовом“, по цьому з армійцями, на цей телефонують наші, а на цей волонтери та інші», — казав він. І додавав, що бували ситуації на початку війни, коли через відсутність взаємодії могли навіть своїх обстріляти. Бо часто не знали про висування добробатів на позиції ворога і так далі.

Сьогодні ж все набагато краще. Вся взаємодія йде через АТЦ і штаб АТО/ ОТУ з ЗСУ. І всі люди, котрі їдуть в АТО воювати фіксуються. Це також цікаво у випадку із Дейдеєм. Полк поліції спеціального призначення «Київ» повідомив у п’ятницю, 14-го липня, що їхній куратор і нардеп Євген Дейдей був поранений в Авдіївській промзоні. За попередніми даними — поранення осколкове, від снаряду 82-го калібру.

Згодом вже традиційно для себе «нагнав» у «Фейсбуці» радикал Ігор Мосійчук, написавши, що Дейдею потрібне переливання крові, а прес-секретар ГПУ Лариса Сарган запевнила, що поранення не важке. Самого ж Дейдея згодом на гелікоптері переправили до Дніпра, ГПУ відкрила справу про теракт.

Всього за кілька днів до цієї історії, антикорупційні органи звинувачували Дейдея в тому, що він спробував приховати купівлю квартири і двох авто за незрозуміло де взяті гроші. 11-го липня ВР не зняла з нього недоторканість, а вже 12-го він у «Фейсбуці» писав, що відмічає День народження на фронті.

Реакція військових та блогерів на поранення Дейдея була зрозумілою, особливо після того, як в мережі з’явилися фото, а згодом інформація, що на час поранення жодних обстрілів у районі Авдіївки не було.

Дивний характер поранення багато описували. Відомий волонтер Серж Марко взагалі розібрався в тому, чому воно не схоже на осколкове та навіть кульове.

Згодом сам Дейдей, котрий довго мовчав, мабуть, спостерігаючи за тим, як над ним сміються і знущаються у соцмережах, виклав у «Фейсбуці» відео своєї перев’язки.

«Да, я, будучи народным депутатом, находился в зоне АТО. Потому что нужен здесь! И мне плевать что все думают по этому поводу!», — написав Дейдей.

І у цій фразі, насправді, прихована важлива проблема в сучасному українському політикумі.

Є такий Закон «Про статус народного депутата України». І там чітко написано: «Народний депутат України (далі — народний депутат) є обраний відповідно до Закону України „Про вибори народних депутатів України“ представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України».

Євгену Дейдею можна нагадати, що головним завданням кожного парламентаря є участь в законотворчості та здійсненні парламентом інших його функцій, а основною метою депутатської діяльності є відображення інтересів народу в парламенті та забезпечення їх відповідності загальнодержавним інтересам. Виборцям варто запам’ятати фразу «и мне плевать что все думают по этому поводу». Це знадобиться на майбутніх виборах.

Тому і виникали у людей запитання, мовляв, чому нардеп опинився на фронті, якщо у нього зовсім інша функція. І поранення якесь дивне, та і вся ця історія, бо трапляється з ним вже не вперше. У 2015-му році в районі Мар’їнки з ним вже втрачали зв’язок і авто розстрілювали. Тепер Авдіївка на фоні галасу щодо його корупційної діяльності, яка підняла на поверхню навіть вже давно забутий вирок Суворовського районного суду Одеси, 2012-го року, за розбій за трьома епізодами. Між іншим, Дейдей — підполковник поліції? З такою історією, котра тягнеться з 2012-го року? Справді, дивно. Чи не є поранення спробою перекрити негатив?

Дивне поранення Дейдея ще й тому, що «Київ», до яких у гості завітав нардеп, стоїть не на самому передку, а на 2-3 лінії.

Можна лише здогадуватися, на що і на кого була розрахована історія з пораненням. Але інформаційний «вкид» провалився з тріском. У середовищі військових після цього ходить навіть припущення про самостріл, відомі волонтери і блогери не повірили у поранення, репутація нардепа суттєво постраждала. Все вказує на те, що людей вже банально нудить від подібних моментів. А інакше і бути не може, коли за час АТО загинули більше 2 600 воїнів, а бійців з пораненнями більш важкими, ніж у Дейдея, часто вивозять на розбитих «таблєтках».

Нардепам варто нарешті зрозуміти, що спекулювати і робити піар на війні не вийде. Бо війна для українців — це рана, яка болить. Народ поважає героїв і ненавидить клоунів, котрі паплюжать своїми вчинками честь. Їх скоро можуть навіть гнати з фронту. І добре, якщо мирно.

Місце нардепа у Верховній Раді. Це стосується всіх, того самого Ігоря Мосійчука, котрий не так давно у «Фейсбуці» розповідав про взяття Спартака… Той самий прогульник Білецький зосередився більше на власному проекті «Нацкорпус» і фронті, ніж законотворчості. І прикладів дуже багато.

Піар на війні швидше знищить рейтинг, ніж зіграє комусь на руку. Бо на війні одразу видно правду. Євгену Дейдею варто було б розповісти її самому про власне поранення, звичайно, якщо його він отримав у бойових діях…

А взагалі, ця історія має і свій позитив. Тепер у народі буде «орден Дейдея», котрий люди «видаватимуть» усім, хто засвітиться у подібних речах, пов’язаних із війною. Бо на ній щодня воюють і гинуть найкращі воїни. А деякі люди роблять власний піар.

Андрій Коваленко, Український інформаційний портал

НАБУ та САП оприлюднили докази винуватості Дейдея у незаконному збагаченні. 2 відео

Dedey-Evgen2

 

НАБУ та САП категорично не погоджуються з оцінкою членів регламентного комітету Верховної Ради щодо подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Євгена Дейдея, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у спільній заяві двох відомств.

 «Наголошуємо, уся доказова база, здобута детективами НАБУ у законний спосіб під процесуальним керівництвом прокурорів САП, є цілком достатньою для прийняття рішення про зняття з парламентаря депутатської недоторканості», — запевнили у відомствах, нагадавши, що у комітеті подання назвали «недостатньо обґрунтованим, невмотивованим» та таким, що «не містить конкретних фактів».

У заяві зазначається, що позбавлення імунітету є необхідною умовою для продовження досудового розслідування фактів незаконного збагачення Євгена Дейдея — вже у статусі підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-2 Кримінального кодексу України («Незаконне збагачення»).

На сайті НАБУ також опублікували фрагменти відеодопиту одного зі свідків, аудіозаписи телефонних розмов окремих осіб, а також детальна схема аналізу структури доходів та витрат Євгена Дейдея і його дружини.

З усією цією інформацією, згідно із заявою, під час засідання 3 липня були ознайомлені члени регламентного комітету.

За даними НАБУ та САП, оприлюднені дані підтверджують, що фінансове зобов’язання було зазначено Євгеном Дейдеєм у деклараціях ймовірно з метою легалізації джерел отримання (походження) коштів та надання вигляду законності фактам набуття активів у значному розмірі.

Антикорупційні відомства розяснюють, що документально підтверджений сукупний дохід подружжя Дейдеїв за період з 14 вересня 2007 року по 31 грудня 2016 року склав 1 млн 440 тис. грн.

«Однак це не завадило народному депутатові та його дружині у період 2015—2016 рр набути у спільну сумісну власність лише офіційно підтверджених активів на суму 6 млн 133 тис. грн., що більш ніж у 4 рази перевищує сукупний дохід сім’ї за весь період отримання доходів», — зазначається у заяві.

Відповідно до електронних декларацій особи, поданих Дейдеєм за 2015-й та 2016-й роки, його дружина має фінансові зобов’язання перед підприємцем Ігорем Лінчевським в сумі 3 млн 500 тис. грн, що могло б частково пояснити спосіб життя та статки народного депутата.

«Натомість під час допиту в якості свідка пан Лінчевський не зміг дати чітких відповідей на запитання, де, коли, за яких обставин передавав позичені кошти дружині нардепа або йому самому. Попри значну суму позики бізнесмен сказав, що письмової угоди між ним та іншою стороною не було», — зазначили у САП та НАБУ.

При цьому, згідно з інформацією, результати негласних слідчих дій, що здійснювалися стосовно підприємця Ігоря Лінчевського, спростовують ці свідчення.

«У телефонних розмовах він радився з іншими особами, якими мають бути його відповіді детективам НАБУ. Таким чином, досудовим розслідуванням встановлено, що вірогідно жоден договір позики між дружиною нардепа Дейдея та Ігорем Лінчевським не укладався, а вказана сума коштів не передавалася», — сказано у повідомленні.

«Варто також зазначити, що навіть за умови, що позика відбулася, її сума все одно повністю не покриває всі витрати подружжя Дейдеїв. Легальних доходів, які б дозволили придбати квартиру (2 млн 893 тис. грн) та два автомобілі (вартість кожного перевищує 1 млн 500 тис. грн), не мав ані народний депутат, ані члени його сім’ї», — підкреслюється у заяві.

Як відомо, Генеральна прокуратура просить Верховну Раду дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності нардепа від «Народного фронту» Євгена Дейдея за підозрою у правопорушенні за ч. 3 ст. 368-2 КК України — «незаконне збагачення».

Дейдей підозрюється у набутті у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а також у передачі активів іншій особі.

Сам нардеп звинувачення відкидає, називаючи їх «політичним піаром грузинської групи».

Нардеп несе маячню, що перший заступник директора Національного антикорупційного бюро України Гізо Углава, «за вказівкою Саакашвілі ініціював цю нісенітницю».

#Аваков готує захоплення влади, — #Лещенко. Відео

avakov-jovbak

 

Арсеній Аваков збирає потуги і готується до будь-яких сценаріїв. Одне відомо точно – покидати уряд міністр внутрішніх справ наміру не має. Він посилює позицію в Кабміні, зібравши навколо себе цілу корпорацію.

Про це в ефірі на телеканалі ZIK сказав нардеп Сергій Лещенко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Команда Арсенія Авакова готується до будь-яких сценаріїв, в тому числі й до захоплення влади. Сам міністр внутрішніх справ готується стати другим прем’єр-міністром. Бо не секрет, що без візи Авакова уряд рішення не приймає. Крім того, він є «смотрящим» над міністрами, які працюють від «Народного Фронту», – говорить гість програми.

Корпорація Арсенія Авакова включає у себе безліч відомих кадрів, додає Сергій Лещенко.

«Це і Антон Геращенко, який в теле- чи радіоефірах все про всіх знає. Крім того, він і жертва невдалих замахів. Зорян Шкіряк також входить до команди. Він веде більш публічну діяльність. Крім цього, Аваков має силовий підрозділ. Це Ілля Кива, Євген Дейдей – обоє були судимі», – розповідає нардеп.

Один із найважливіших підрозділів Арсенія Авакова в уряді – бізнесовий, підкреслює гість програми.

«Є такий бізнесмен і політик, як Ігор Котвіцький. Він нещодавно отримав родовища літієвих руд в Україні. Ймовірно, у цьому посприяв Аваков. Поза тим, з ним співпрацює і кримінальний авторитет Саша Браслєт», – додає Сергій Лещенко.

Це напівкримінальне угрупування Арсенія Авакова функціонує в Україні на офіційному рівні. Воно готове до прямих дій, в тому числі і у владі, зазначає нардеп.

Нардеп #Дейдей майно, що учетверо перевищує доходи, записав на дружину. Подробиці

Dedey-Evgen2

 

ГПУ просить Верховну Раду дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності нардепа від «Народного фронту» Євгена Дейдея за підозрою у правопорушенні за ч. 3 ст. 368-2 КК України — «незаконне збагачення», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як розповіли джерела Української правди у ВР, у поданні, яке було внесено генпрокурором Юрієм Луценком, Дейдей підозрюється у набутті у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а також у передачі активів іншій особі.

Для приховування фактів вчинення незаконного збагачення та уникнення відповідальності Дейдей здійснив держреєстрацію права власності на нерухоме та рухоме майно на ім’я своєї дружини — Інги Дейдей, з якою уклав шлюб 10 жовтня 2010 року.

«Документально офіційно підтверджений загальний сукупний дохід подружжя за період з 14 вересня 2007 року (дата першого прийняття на роботу І.Дейдей) до 31 грудня 2016 року склав 1 440 705,84 грн», — зазначено у поданні. При цьому у своїй декларації Дейдей вказав, що за період з 1 червня 2009 до 31 грудня 2016 р. він отримав сукупний дохід у сумі 241 883,30 грн., з них зарплату у сумі 241 703,30 грн.

За даними ГПУ, у період з 18 грудня 2014 до 26 грудня  2016 року Євген Дейдей набув у спільну сумісну власність  з дружиною офіційно підтверджених активів на суму 6 133 690.95 грн., що у понад 4,2 рази перевищує сукупний дохід подружжя.

«Дейдей у невстановлений досудовим слідством спосіб отримав грошові кошти в сумі щонайменше 6 106 003,89 грн., законність підстав набуття яких не підтверджено доказами. Згодом вищевказані грошові кошти Дейдей передав своїй дружині, з метою придбання рухомого та нерухомого майна. У подальшому  Дейдей набув у спільну власність автомобіль марки Audi Q7 вартістю 1 574 818,67 грн., автомобіль марки Audi Q7 вартістю 1 664 879,22 грн., а також квартиру у Києві загальною площею 165,3 кв.м», — йдетьс у документі.

За твердженням ГПУ, вина Дейдея підтверджується платіжними документами про оплату квартири у Києві дружиною Дейдея, договором купівлі-продажу квартири у Києві, довідками-рахунками про придбання та документами про реєстрацію права власності на автомобілі Audi Q7, придбаних у спільну сумісну власність, протоколами допитів фізичних осіб, причетних до набуття у спільну сумісну власність Дейдеїв квартири у Києві та автомобілів Audi Q7, а також протоколами проведення негласних слідчих дій.

19 травня 2017 року генпрокурор повідомив, що ГПУ підготувала подання до Верховної Ради щодо зняття недоторканності з трьох депутатів: Андрія Лозового (Радикальна партія) підозрюють у незаконному збагаченні та ухиленні від сплати податків, Геннадія Бобова («Відродження») – в ухиленні від сплати податків та декларуванні недостовірної інформації, Євгена Дейдея («Народний фронт») – у незаконному збагаченні.

Дейдей заперечив звинувачення в незаконному збагаченні та заявив, що готовий відстоювати свою невинність.

23 травня Луценко повернув до САП два подання на нардепів А.Лозового та Є.Дейдея.

Загалом генпрокурор вніс до Верховної Ради подання про зняття недоторканості з 5 народних депутатів — Андрія Лозового, Євгена Дейдея, Олеся Довгого, Борислава Розенблата та Максима Полякова. Спікер Верховної Ради Андрій Парубій вже спрямував їх до регламентного комітету Верховної Ради.

Глава Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький заявив, що САП готова розкрити таємницю слідства і надати необхідні матеріали парламенту для ухвалення рішення про позбавлення недоторканності 5 нардепів за підозрою у причетності до корупційних діянь.

Мільярдний тендер – для смотрящих від ”Народного фронту”. Розслідування. 2 відео

Yacenuk-grabuvati

 

Абсурдно, але часто політична топ-корупція має напівофіційне пояснення. «Ми маємо красти з державних підприємств, тому що треба гроші на партію; на доплати міністрам чи депутатам; треба збирати касу на вибори тощо».

Аби зламати це порочне коло, цього року вперше платники податків скинуться грошима – почав діяти закон про фінансування партій. Ідея полягає в тому, щоб дати політикам ресурс для існування за межами «корупційної ренти». За цим законом, лише 2016 року «Народний фронт» та БПП отримають по 100 мільйонів гривень кожна.

Але це нововведення ніяк не позначилося на іншій складовій рівняння. Корупція в політиці нікуди не зникла.

Наприкінці минулого тижня нам вдалося зірвати оборудку, за якою мільярд (!) гривень мав бути засвоєний підприємством, яке контролюється депутатами від «Народного фронту». Ця партія в рамках нинішньої коаліції отримала квоту на Міністерство інфраструктури, куратором якого на рівні уряду є міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

Ідеться про аферу навколо днопоглиблення в порту «Южний», де було все підготовлено для того, щоб «сірі кардинали» від «Народного фронту» поклали до кишені декілька сот мільйонів гривень.

Цей тендер був оголошений ще в лютому 2016 року. У серпня відбулося відкриття пропозицій конкурсних торгів за другим етапом. За його результатами, між собою конкурували три учасники:

— компанія «Будівельний та технічний флот» (Болгарія), ціна пропозиції склала 28 404 811,87 євро (974 655 002,77 грн з ПДВ).

— ТОВ «Ян Де Нул Україна» (Одеса, Україна), ціна пропозиції склала 988 953 852,06 грн з ПДВ.

— дочірнє підприємство «Ван Оорд Україна» (Одеса, Україна) при компанії «Ван Оорд Дреджинг Енд Марін Контракторс Б.В.» (Нідерланди), ціна пропозиції – 900 850 519,33 грн з ПДВ.

Однак, попри те, що стопроцентна донька голандської компанії «Ван Оорд» запропонувала найнижчу ціну 900 мільйонів, переможцем тендеру було визначено ТОВ «Ян Де Нул Україна», ціна якої була найвищої, а структура власності – непрозора.

Як свідчить аналіз інформації навколо тендеру, керівництво компанії «Ян Де Нул Україна» могло перебувати в змові з депутатом Верховної Ради від «Народного фронту» Сергієм Фаєрмарком, який надав їм інформацію про тендерні пропозиції конкурентів.

Так, заявка «Ян Де Нул Україна» була подана останньою та містила пропозицію авансування 0,1 відсотка, тоді як інші учасники подали пропозицію до авансування 10 відсотків.

Саме спираючись на нижчий рівень авансування, перемогу в тендері було віддано ТОВ «Ян Де Нул Україна».

10 відсотків авансу є світовою практикою, що пояснюється платою за мобілізацію суден. Подання ТОВ «Ян Де Нул Україна» пропозиції щодо авансування в розмірі 0,1% суперечить також здоровому глузду, адже «Адміністрація морських портів України» вимагає від підрядника банківську гарантію на 5% від суми договору.

Розгадка цього дивного тендеру, де планували розпиляти 1 мільярд гривень, криється в кадрових та акціонерних перестановках. Керівником компанії «Ян Де Нул Україна» з липня 2016 року став Андрій Розов, донедавна – помічник депутата Сергія Фаєрмарка, що вважається «смотрящим» від «Народного фронту» за морськими портами.

Спочатку компанія «Ян Де Нул Україна» на сто відсотків належала своєму материнському підприємству зі штаб-квартирою у Бельгії. Але під час тендеру в число засновників українського ТОВ вступили дві компанії, зареєстровані на Кіпрі – Медіт Консорціум і Хаворет Інвестментс. Сьогодні їм належить 55% акцій «Ян Де Нул Україна», тоді як бельгійцям – навіть не контрольний пакет, а лише 45%.

Виглядає так, що в обмін на перемогу в даному тендері бельгійська компанія «Ян Де Нул» погодилася розділити акції української доньки з представниками «Народного фронту».

А приналежність Міністерства інфраструктури до квоти «Народного фронту» давало доступ до інсайдерської інформації з метою заробляння на державних потоках.

Згідно з інформацією у ЗМІ, неодноразово у роботу українських портів втручався і міністр внутрішніх справ Аваков, який також представляє «Народний фронт». Крім того, за словами одеського губернатора Михайла Саакашвілі, за дорученням Міністра внутрішніх справ України до нього звертався народний депутат України Євген Дейдей з вимогою відмовитися від залучення латвійського інвестора в порт Рені http://nv.ua/ukr/ukraine/politics/saakashvili-rozpoviv-hto-rozdaje-vkazivki-z-kijeva-177252.html

Ця історія є класичним корупційним кейсом, де політика є способом заробляння тіньових доходів з подальшим розподілом по всій вертикалі задіяних осіб. Також показово, що втягнутою в змову виявилася велика європейська компанія – що, втім, також не є поодиноким явищем. Згадайте, як американська Venco заради участі в тендері з видобутку газу на шельфі Чорного моря впустила в склад своєї української «доньки» українських корупціонерів.

Тендер на мільярд під депутата з «Народного фронту» вдалося зірвати тільки завдяки розголосу навколо цієї історії – зокрема, протягом «Години запитань до уряду» на засіданні Верховної Ради в п’ятницю. Прем’єром Гройсманом, якому автор цих рядків особисто в руки передав документи по цій афері, доручив провести новий тендер за системою ProZorro.

Автором цих рядків також спрямовано депутатські запити до Національного антикорупційного бюро та Генпрокуратури щодо афери, яка була покликана наповнити кишені смотрящих «Народного фронту» на декілька сот мільйонів гривень.

Сергій Лещенко, народний депутат України, журналіст, Національне бюро розслідувань України



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: