Аваковщина. Суд дозволив поліції лише огляд, а не знесення містечка під парламентом

3 березня 2018 року. Парламент України. Минуло 4 роки після Революції Гідності.

3 березня 2018 року. Парламент України. Минуло 4 роки після Революції Гідності.

 

Демонтаж наметового містечка біля Верховної Ради і затримання людей 3 березня 2018 року – незаконні, оскільки рішення суду, яким керувалася поліція, дозволяло лише огляд.

Про це в блозі на «Українській правді» пише народний депутат Мустафа Найєм, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«У мене є всі підстави вважати, що дії співробітників Національної поліції в суботу біля Верховної Раді були сумнівні з точки зору законності, непропорційні, недоцільні і виходили за рамки прийнятої міжнародної практики», — написав він.

Депутат додав, що сам факт затримання людей в суботу не мав під собою ніякого юридичного обґрунтування.

«На фото рішення суду, на підставі якого діяли співробітники НПУ в суботу під Верховною Радою. Згідно з документом, відомий суддя Білоцерковець дав слідчим дозвіл на огляд приміщення та іншого майна в наметовому містечку з метою знайти причетних до нападу на поліцейських двома днями раніше, а також предметів, якими це було скоєно», — написав Найєм.

Він додав, що обшук і огляд не передбачають знесення приміщення або майна, а затримання громадян в ході обшуку можливе тільки тоді, коли особу застали під час замаху або вчинення злочину, або безпосередньо після вчинення злочину, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі.

«У цих випадках поліцейські повинні були зафіксувати ці факти, і не пізніше ніж через 24 години прокурор або слідчий зобов’язані були внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань», — нагадав Найєм.

Згідно з офіційними даними, в суботу було затримано 111 осіб, але складено лише 4 протоколи про адміністративні правопорушення.

«З цього випливає, що всі затримання були протизаконними і єдиний статус, який могли мати затримані на колінах – це свідки. Але в законодавстві немає жодної норми, яка б давала право правоохоронним органам затримувати свідків події», — підсумував Найєм.

Як відомо, 27 лютого, після прийняття у першому читанні законопроекту про Антикорупційний суд, з Маріїнського парку у Києві прибрали частину наметів, оскільки прийняття цього документа было одною з вимог учасників акції протесту.

Вранці 3 березня біля наметового містечка під Верховною Радою відбулися сутички між поліцією і протестувальниками.

У поліції заявили, що на території табору проводяться слідчі дії за рішенням суду в рамках 2 кримінальних проваджень – одне з них відкрито за фактом спроби захоплення Міжнародного центру культури і мистецтв (Жовтневого палацу), інше – відносно подій 27 лютого біля ВР.

Повідомлялося про 50 затриманих та доправлених до відділків поліції учасників акції під ВР.  Згодом у поліції уточнили, що з наметового табору до відділків поліції доправили понад 100 осіб, а на території містечка вилучили 9 гранат РГД-5, запали, «коктейлі Молотова» та 5 димових мін. Також у поліції повідомили про 4 правоохоронців, які отримали поранення під час сутичок.

Фото правоохоронців, які тримають затриманих на колінах у снігу, викликало хвилю обурення в соцмережах.

Речник МВС Артем Шевченко заявив, що нетривале перебування затриманих мітингувальників на колінах під час штурму наметового містечка під Верховною Радою не було приниженням.

Але низка правозахисних організацій заявили, що у діях правоохоронців при ліквідації наметового містечка під Верховною Радою 3 березня вбачається низка грубих порушень прав людини.

Прокуратура Києва зареєструвала кримінальне провадження щодо можливого перевищення службових повноважень поліцейськими під час ранкових подій біля Верховної Ради.

По темі:

Комментарии закрыты.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: