Архив Липень 28th, 2018

Прокурор Холодницкий «слил» расследование «дела МАУ Коломойского», которая присвоила 150 млн гривен

Kolomoyski15-500x445

 

За 2 года авиакомпания «Международные авиалинии Украины» незаконно присвоила 150 миллионов гривен с пассажирских билетов, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Квалификационно-дисциплинарная комиссия прокуроров (КДКП) 26 июля 2018 года приняла решение о привлечении к дисциплинарной ответственности и наложении взыскания в виде выговора руководителю Специализированной антикоррупционной прокуратуры Назару Холодницкому. Причина – отсутствие в его действиях профессиональной этики прокурора.

В частности, главу САП обвиняют в том, что он общался с потенциальными свидетелями и лицами, у которых должны были проходить следственные действия, давал рекомендации в показаниях, закрыл дело против экс-руководительницы НАПК Наталии Корчак, а также выходил за пределы этических норм в разговорах с подчиненными.

Накануне заседания КДКП Центр противодействия коррупции обнародовал на «Украинской правде» анализ деятельности Специализированной антикоррупционной прокуратуры, вспомнив самые громкие уголовные дела, которые по вине прокуроров САП так и не попали в суд. Одним из них стало дело, фигурантом которого является авиакомпания «Международные авиалинии Украины», подконтрольная Игорю Коломойскому.

В течение трех лет МАУ включала в стоимость билетов сумму государственной пошлины, которую авиакомпания должна была платить в специальный государственный фонд. Однако, как выяснили детективы НАБУ, компания перечисляла деньги от пассажиров себе в доход. Только за 2 года таким образом компания «заработала» дополнительно 150 миллионов гривен. То есть пассажиры из своих денег за билеты платили сбор, который руководители МАУ просто присвоили.

«Представьте себе, что вы покупаете в супермаркете продукты, платите налог, включенный в стоимость чека, а компания его потом не перечисляет государству, а присваивает себе. Мало того, объясняет это тем, что этот налог незаконен и его не имели права собирать с граждан, но так, как уже собрали, то не раздавать же его обратно всем, кто уже заплатил», – провели сравнение в Центре противодействия коррупции.

Аналогичная ситуация и с МАУ. Национальное антикоррупционное бюро после проведенного расследования подготовило три подозрения руководству авиакомпании, однако глава САП Назар Холодницкий заблокировал их согласование, обосновывая это тем, что надо подождать финальных судебных решений в споре МАУ и государства.

Единственное, о чем умолчал Холодницкий: судебные споры влияют только на то, у кого украли деньги: у государства или у пассажиров, однако никак не опровергают факта кражи.

Cлідство 3 рік вирішує, чи можна судити Толстошеєва, який збив на смерть жінку на тротуарі

DTP-major1

 

Розслідування щодо водія Станіслава Толстошеєва, який 9 січня 2016 року збив на смерть жінку на тротуарі у Києві, досі триває, прокуратура все ще вивчає, чи можна його судити.

Про це «Українській правді» розповіла речник прокуратури Києва Надія Максимець, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За її словами, прокуратура очікує результати психіатричної експертизи, які стануть наріжними у визначенні судової перспективи цього кримінального провадження.

Матеріали на повторну психіатричну експертизу у державну експертну установу передали лише у цьому місяці – через 2,5 роки після ДТП.

У прокуратурі нагадали, що у вересні 2016 року закрили кримінальне провадження проти Толстошеєва, оскільки результати експертиз підтвердили, що під час ДТП він був неосудний. Але через реакцію громади і генпрокурора справу знову відкрили, матеріали направили у Львів на додаткову експертизу.

«У грудні 2016 року ми отримали результати цієї експертизи і вона підтвердила попередні висновки, що у Толстошеєва в момент ДТП стався епілептичний напад. Ми цим не задовольнилися, із січня 2017 року повторно допитали усіх свідків, очевидців, лікарів, самого Толстошеєва, львівських експертів і навіть тих людей, які розповідали різні історії у ЗМІ. Усі вони були допитані ще раз», — сказала Максимець.

Вона також додала, що у винуватця смертельного ДТП у 2017 році повторно взяли на аналіз волосся і нігті, щоб звірити його ДНК з ДНК, що були в матеріалах провадження.

«Ми перевіряли версію, що біологічні зразки Толстошеєва могли бути підмінені ще на першочерговій стадії слідства. Але обидва зразки ДНК показали, що вони належать одній людині. Крім того, і старі, і нові зразки були ще раз досліджені на вміст наркотиків в одному з провідних діагностичних центрів столиці, який також не виявив в них цих речовин», — розповіла Максимець.

Після цього, за її словами, прокуратура почала перемовини з МОЗ України, щоб вони визначили державну установу, яка може залучити до проведення додаткової експертизи міжнародних фахівців.

«Питання залучення міжнародних експертів для прокуратури було і залишається принциповим. І ми готові здійснити переклад усіх матеріалів кримінального провадження на будь-яку мову, щоб надати їх іноземним спеціалістам», — сказала речник прокуратури Києва.

Вона додала, що у вересні 2017 року матеріали кримінального провадження були скеровані до Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, який погодився провести комплексну амбулаторну психіатричну експертизу із залученням іноземних фахівців відносно Толстошеєва.

«Однак у грудні 2017 року прокуратура отримала лист від зазначеної установи про те, що її фахівці не вбачають об’єктивної необхідності у залученні іноземних експертів до проведення судово-психіатричної експертизи», — сказала Максимець.

Тому з січня 2018 року прокуратура знову почала шукати експертну установу для проведення дослідження.

«Згодом її знайшли. Але чекали, поки вона отримає ліцензію МОЗ України. У липні ми надіслали їм необхідні матеріали», — розповіла Максимець.

Чи залучали вони станом на сьогодні міжнародних експертів і чи почали саме дослідження, прокуратурі наразі невідомо.

Спрогнозувати, скільки така експертиза триватиме, у прокуратурі не можуть, але вірять, що то будуть «розумні строки, а не роки».

Максимець пояснила, що розслідування затяглося, бо це перший випадок, коли для прийняття остаточного рішення необхідно долучення міжнародних фахівців.

«Ні прокурори, ні експерти, на моїй пам’яті, не стикалися з такою ситуацією, як із Толстошеєвим, коли для експертизи потрібно долучати іноземних спеціалістів. Але прокурор не може піти до суду з обвинувальним актом, де в експертизі написано, що „він не керував своїми діями та не міг усвідомлювати їх, а його стан є неосудним“, бо це завідомо незаконне притягнення людини яка, не може бути засуджена з цих підстав», — сказала Максимець.

На запитання, чи закон дозволяє завідомо хворій людині, дії якої можуть нести загрозу життю інших людей, сідати за кермо, Максимець сказала, що напад, який стався у Толстошеєва 9 січня 2016 року, був першим у його житті.

«У своїх висновках експерти зазначили, що епілептичний напад у Толстошеєва стався вперше і про можливість його настання він не міг бути обізнаним. Тобто передбачити цю ситуацію він не міг, бо ніколи не перебував у ній раніше, кажуть спеціалісти», — пояснила Максимець.

Також прес-секретар додала, що Толстошеєва позбавили права керувати транспортним засобом.

«Посвідчення водія, видане на його ім’я, вилучено та анульовано», — сказала вона.

Запобіжний захід йому обирався лише один – тримання під вартою з можливістю застави у 137,8 тисячі гривень 15 січня 2016 року.

Захист Толстошеєва вніс за нього заставу в розмірі 137,8 тисячі гривень. Після цього прокуратура оскаржувала це рішення, але апеляційний суд залишив його в силі.

«Запобіжний захід не може обиратися людині безстроково і на такий тривалий термін», — сказала Максимець.

Також, за словами Максимець, після того, як в березні 2017 року в нього повторно відібрали зразки ДНК, більше не було потреби у виклику його до слідчого.

«До того на всі виклики слідчого та прокурора він завжди з’являвся. Останній раз слідчий зв’язувався із Толстошеєвим 2 тижні тому. Той був у Києві», — додала прес-секретар.

Вона також запевнила, що усі винуватці смертельних ДТП у Києві несуть відповідальність.

«Усі ДТП, де були загиблі (ч.2 чи ч. 3 ст. 286 КК України), вони всі розслідуються і йдуть у суд. От наприклад, депутат Макарівської ради, який отримав реальний термін. Це була теж резонансна справа. Але у нас, принаймні за останні кілька років, не було жодного провадження, де ми мали б таку ситуацію, як з Толстошеєвим», — сказала Максимець.

Вона наголосила, що процесуальне рішення у кримінальному провадженні, у тому числі щодо можливості притягнення Толстошеєва до кримінальної відповідальності, буде прийнято за результатами вищевказаної експертизи.

Печерський райсуд повернув майно родині Арбузова

Arbuzov-simiya1

 

Печерський райсуд Києва зняв арешт із майна Геннадія Арбузова, батька екс-голови Національного банку та першого віце-прем’єра Сергія Арбузова. Не вистачило доказів, що Геннадій Арбузов придбав його незаконно.

Рішення оприлюднили в реєстрі 20 липня 2018 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Геннадію Арбузову повернули будинок площею 415,9 кв. м та дві земельні ділянки — 11 і 17 соток. Будинок він купив 2012 року, а землею володіє з 2014-го.

Майно арештували у справі Сергія Арбузова про привласнення державних коштів у лютому 2016-го.

Адвокат наголошує, що батько не має стосунку до справи сина. Майно купив за 5,1 млн грн, які заробив із 1998-го по 2017 рік.

Слідчий, за клопотанням якого арештували будинок і землю, не з’явився на суд. Тому не надав доказів для спростування рішення.

Сергій Арбузов у 2010–2012 роках, за президентства Віктора Януковича, очолював Нацбанк. Потім був першим віце-прем’єром. Після перемоги Майдану втік з України.

2014-го Сергій Арбузов хотів побудувати маєток у селі Дмитрівка під Києвом. 48 га лісу взяли в оренду на 49 років його батько Геннадій Арбузов та ще один житель Донецької області.

Також Сергій Арбузов фігурує у кримінальній справі про незаконну приватизацію та фінансування з державного бюджету пакету акції «Укртелекому». Це завдало державі збитків на 220 млн грн.

У червні 2018-го Європейський суд у Люксембурзі скасував санкції проти Арбузова, які Рада ЄС запровадила у березні 2017 року. Але він залишається у санкційному списку.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: