Архив Квітень 4th, 2018

Неуязвимый Бурбак или как своровать миллионы госсредств и тебе ничего за это не будет. Расследование

Burbak-Maxim1-500x281

 

Глава фракции «Народный фронт» Максим Бурбак подал электронную декларацию о доходах за 2017 год и удивил своей щедростью. Практически все что было «заработано и нажито непосильным трудом» он переписал на свою супругу.

В целом, депутат задекларировал свою зарплату в размере 260 тыс. грн, 2 автомобиля, 2 квартиры, 1 земучасток и номер в гостинице «Киев», который арендует.

Жена политика оказалась куда богаче – ее доход составил 1 млн. грн, а денежные накопления: 28 тыс. долларов и 19 тыс. евро наличкой и 1,2 млн. и 369 тыс. гривен в Укргазбанке и Приватбанке соответственно.

Также супруга Бурбака владеет 5 объектами коммерческой недвижимости, 2 квартирами, домом, участком, 4 авто и 8 прицепами к ним.

Если суммировать денежные богатства четы Бурбаков, то за год они разжились более, чем на 5 млн. гривен.

Откуда деньги, — спросите вы? От государства, — отвечаем и поясняем как такое возможно на реальных примерах и фактах.

«Украерорух»

«Украерорух» прибыльное государственное предприятие, отвечающие за безопасность полетов в украинском небе. Эту контору на протяжении последних 4 лет курирует лично Максим Бурбак. Еще будучи министром инфраструктуры им на ГП были трудоустроены «правильные» люди, которые и по сей день «правильно» распоряжаются заработанными «Украэрорухом» средствами, а также поступлениями на счета ГП из государственного бюджета.

Последний, пожалуй, самый яркий пример распила средств, который просочился в СМИ, — это история с «Платинум банком». Напомним, что в канун падения банка на его счета были переброшены более 404 млн. грн «Украэроруха». Произошло это вопреки приказу Мининфраструктуры, которое своим письмом запретило руководству подотчетных предприятий переводить деньги на счета коммерческих финучреждений. Перевод средств осуществлялся непосредственно теми людьми, которые и сегодня продолжают трудиться на руководящих должностях в «Украэрорух». И это на фоне расследования, по меньшей мере, трех уголовных дел тремя правоохранительными органами станы по этим фактам.

Так, в Нацполиции зарегистрировано уголовное производство № 42017111100000022. В рамках его расследования, следователи недавно получили доступ к документам Министерства инфраструктуры. Правоохранители подозревают служебных лиц «Украэроруха» в злоупотреблении властью и превышении служебных полномочий. Суть уголовного дела сводиться к тому, чтобы выяснить, на каком основании и кем принималось решения о перечислении около полумиллиона гривен «Украэроруха» на счета «Платинум банка», который лопнул буквально сразу после этого, «перераспределив» таким образом госсредства в карманы нужных людей.

В Генеральной прокуратуре расследует аналогичное дело. Номер производства — №42017100000000118. Находиться оно в САПе ГПУ. Факты изучаются те же, и подозрения в адрес служебных лиц «Украэроруха» аналогичны тем, что имеются и у следователей полиции. Но, кроме этого, прокуроры еще намерены требовать возмещения нанесенных преступными действиями чиновников «Украэроруха» убытков государству.

Но на этом тоже не все!

Факты вывода средств «Украэроруха» на проблемный «Платинум банк» расследует еще и НАБУ — в рамках уголовного производства № 52017000000000756.

При этом, ни одно из трех силовых ведомств до сих пор не инициировало отстранения подозреваемых чиновников «Украэроруха» от занимаемых должностей на время следствия. Более того, никому их них по сей день так и не было вручено подозрение, хотя события «Платинум банка» — это 2016 год!

Вся причина в том, что в торможении этого следствия заинтересован лично Максим Бурбак, ведь все подозреваемые в выше перечисленных делах – его люди, которые и сегодня приносят ему в зубах ежемесячную мзду от работы ГП «Украэрорух».

Администрация морских портов Украины

ГП «Украэрорух» оказалось не единственным предприятием, где Максим Бурбак сохранил свое влияние после того, как покинул пост Министра инфраструктуры в конце 2014 года.

С АМПУ, по странному стечению обстоятельств, случилась та же беда что и с «Украэрорухом». «Порты» аналогично перечислили на счета «Платинум банка» в канун того, как тот лопнул, сумму почти в 415 млн. грн. Как и в ситуации с «воздушным» предприятием, на «морском» по сей день тоже трудятся верные подданные Бурбака, коих он покрывает перед силовиками.

Таким образом хищение бюджетных денег в размере более 800 млн грн на протяжении более полутора лет никто толком не расследует. За это никто не сел в тюрьму и никто не компенсировал государству потери. Зато Максим Бурбак по средствам приближенных людей и десятка оффшорных компаний успешно профинансировал и политичную силу Яценюка, и Банковую, ну и, конечно же, про себя не забыл.

Что дальше?

Пока Бурбак сохраняет достаточно стойкое свое положение в АМПУ, в «Украэрорух» всячески пытаются избавиться от его влияния. Коллектив ГП высказал недоверие людям Бурбака – директору Бабейчуку, замам Даценко, Шевчуку, Мельникову и Гомболевскому. Люди требуют от министра инфраструктуры их увольнения и просто отказываются работать в коррупционном логовище «Народного фронта». Но Омелян не в состоянии принять волевое решение и назначить новое руководство на ГП, так як тоже является ставленником Бурабака и, по сути, вступает с ним в уголовный сговор. Сам Бурбак, тем временем, обогащается на налогах украинцев, ни капли, не смущаясь при этом покупать все новые квартиры и машины.

Валентин Абрамов, Национальное бюро расследований Украины

У генпрокуратурі #Луценко вважають розстріл «Беркутом» Майдану «охороною громадського порядку». 2 фото

Berkut-strilyae8-500x375

 

Генпрокуратура розслідує злочини під час протестних акцій у листопаді 2013 року – лютому 2014 року, зокрема вбивств як протестувальників, так і правоохоронців.

Речник Генеральної прокуратури України Андрій Лисенко прокоментував скандальне затримання активіста Майдану Івана Бубенчика, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Лисенко повідомив, що департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України розслідує злочини під час протестних акцій у листопаді 2013 року – лютому 2014 року, зокрема розслідування вбивств як протестувальників, так і правоохоронців.

«03.04.2018 року, повідомлено про підозру особі, яка брала участь у протестних акціях у вчиненні 20 лютого 2014 року на Майдані Незалежності у місті Києві вбивств працівника правоохоронного органу і військовослужбовця внутрішніх військ та замаху на вбивство військовослужбовця у зв’язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку, а також придбанні та носінні вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто злочинів, передбачених п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України», — написав він.

Lisenko-GPU-Maidan1-500x382

Раніше активіста Революції Гідності Івана Бубенчика, який розповів журналістам, що стріляв по «Чорній роті» Беркуту під час Майдану, затримали на кордоні з Польщею. За попередньою інформацією, йому інкримінують вбивство на Майдані двох працівників МВС.

Пізніше стало відомо, що начальник управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк заявив, що Івана Бубенчика затримали на кордоні через численні неявки на допит та вручили підозру у вбивстві беркутівців під час Революції гідності.

Також, Печерський районний суд Києва відклав на невизначений термін обрання запобіжного заходу для активіста Майдану Івана Бубенчика, якого підозрюють у вбивстві двох правоохоронців 20 лютого 2014 року.

Колишній працівник спецпідрозділу МВС «Беркут» Віктор Шаповалов у Подільському районному суді Києва 3 жовтня 2016 року розповів що патрони для розстрілу Майдану привозили спецмашини.

Відзначимо, станом на 2018 рік за вбивства майданівців тюремний строк отримав лише один «тітушка». А над співробітниками МВС, які винні у розстрілах, суди досі тривають. Хоча більшість з них виїхали в окупований Крим або Росію.

Луценковщина. «Цей закон є нікчемним», — заявив прокурор Донський, що репресує майданівця Бубенчика

z-Maidanu1-500x381

 

Прокурор департаменту спецрозслідування Головного слідчого управління Генпрокуратури Олексій Донський вважає, що закон про амністію учасників Революції гідності, не може бути застосований до підозрюваного Івана Бубенчика.

Про це він заявив виданню УНІАН.

«По-перше, про це ще рано говорити. По-друге, там немає статті 115 (КК), там тільки є стаття про замах на правоохоронців», — сказав він.

«А по-третє, цей закон є нікчемним, оскільки прописаний так, що суперечить Кримінальному процесуальному кодексу, в якому йдеться про те, що будь-який закон, який не відповідає порядку, прописаному в КПК, не може бути застосований», — сказав Донський.

Закон про амністію учасників Революції Гідності був прийнятий парламентом 21 лютого 2014 року.

3 квітня ГПУ вручила підозру Бубенчику, який розповідав, як стріляв на Майдані в правоохоронців. Його підозрюють у вбивстві двох правоохоронців.

Бубенчика підозрюють в посяганні на життя співробітників правоохоронного органу (стаття 348 КК), умисне вбивство (п.п. 1, 12 ч. 2 ст. 115 КК) і незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами ( ч.1 ст. 263 КК).

У законі про амністію вказана лише 348 стаття КК. Статей 115 і 263 КК в законі немає.

У вівторок суд обирав йому запобіжний захід.

Депутат Володимир Парасюк і Семен Семенченко готові взяти Бубенчика на поруки, повідомляє sprotiv.org.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: