Архив Грудень, 2017

ОБСЕ зафиксировала более 56 российских танков возле Луганска

tank-rus5-500x373

 

По данным ОБСЕ в двух населенных пунктах временно оккупированного Донбасса пророссийские наемники спрятали танки, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Беспилотник специальной мониторинговой миссии ОБСЕ зафиксировал 56 танков недалеко от временно оккупированного Луганска. Об этом рассказали в пресс-службе миссии.

«На основе данных воздушного наблюдения было обнаружено 31 танк (Т-64 или Т-72, — ред.) вблизи села Круглик, которое расположено к 31 км к юго-западу от Луганска», — отметили в пресс-службе.

Также беспилотник зафиксировал 26 гаубиц (семнадцать буксируемых Д-30 Лягушка, 122 мм, и девять самоходных 2С3 Акация, 152 мм, — ред.), восемь минометов (2Б11 Сани, 120 мм, — ред.) и 25 танков (Т-64 или Т-72) вблизи поселка Мирное в 28 километрах к юго-западу от Луганска.

29 сентября 2017 года ОБСЕ сообщала о 153 танках боевиков в ОРДЛО.

ДНР и ЛНР — террористические организации, захватившие при поддержке Российской Федерации часть Донецкой и Луганской областей Украины. Обе организации созданы, финансируются и содержатся Россией, откуда, кроме прочего, террористы получают боевиков, инструкторов, а также тяжелую технику, оружие, боеприпасы и топливо.

#Гройсман предлагал Парасюку 20 млн грн за бюджет

Groisman-Volodimir10-500x448

 

Кабинет министров Украины в лице премьер-министра Владимира Гройсмана и правящая коалиция выделяют дополнительные средства на тот или иной округ только при условии голосования за госбюджет, заявил журналистам внефракционный нардеп Владимир Парасюк. Об этом сообщает 40ka.info.

За три года в Верховной Раде внефракционный народный депутат Владимир Парасюк ни разу не голосовал за государственный бюджет. Об этом в интервью заявил сам парламентарий, подчеркнув, что не голосовал «за», даже когда премьер-министр Владимир Гройсман, по словам Парасюка, предлагал ему выделить дополнительные 20 млн грн на округ.

“Я за всю свою каденцию нардепа ни разу ни за один госбюджет не голосовал. Потому что там дерибан, а не планирование. В прошлом году даже премьер-министр Гройсман мне звонил и предлагал: «Володь, поддержи бюджет, а я тебе 20 млн грн выделю на округ», – рассказал Парасюк.

Нардеп добавил, что общался с Гройсманом в том числе по вопросу облегчения в Украине регистрации для автомобилей с иностранными номерами, но это, по словам Парасюка, ни к чему не привело.

«До того я не раз бывал в его кабинете, мы пытались решить проблему автомобилей с иностранной регистрацией. Гройсман говорил: „Давайте урегулируем этот вопрос, чтобы не было бардака и все имели доступ к автомобилям“. В конечном итоге они меня кинули, не выполнили обещаний», – заявил Парасюк.

Народный депутат подчеркнул, что дополнительное финансирование на округ выделяется только при условии голосования за госбюджет.

«За эти годы Кабмин и коалиция никаких дополнительных средств на мой округ не выделили, хотя я пытался что-то выбить. Но они выделяют дополнительные 15–20 млн грн на округ только при условии голосования за годовой госбюджет. Я что, пришел в Раду совестью торговать? У меня были сомнения: „Вот чего ради люди должны страдать?“ Но, во-первых, в разрезе нынешней инфляции 20 млн на округ из 175 тыс. избирателей – это копейки. Во-вторых, власть будет считать, что меня можно купить. Нет, никакие деньги этого не стоят. Надо страну менять, а не бюджет дерибанить», – подытожил Парасюк.

7 декабря 2017 года Верховная Рада приняла бюджет на 2018 год, «за» проголосовали 273 нардепа. Согласно документу, на следующий год предусмотрены доходы на уровне 913,6137 млрд грн, расходы – 988,6343 млрд грн. С 1 января следующего года прожиточный минимум будет составлять 1700 грн, с 1 июля – 1777 грн, с 1 декабря – 1853 грн. Документ разработан, исходя из прогноза инфляции 9% и роста ВВП в 3%. В закон заложили курс гривны 29,3 грн/$.

Владимир Парасюк был избран народным депутатом на внеочередных парламентских выборах осенью 2014 года. На 122-м одномандатном округе во Львовской области за него проголосовали 56,56% избирателей. Парасюк является членом парламентского комитета по вопросам предотвращения и противодействия коррупции.

«Единый бенефициар киевских протестов #Саакашвили – #Россия», – Тарас Черновол

Saakahvili-Miho8-500x405

 

Политический эксперт Тарас Черновол ожидает, что стычки у здания Октябрьского дворца могут лишить Михаила Саакашвили поддержки Запада, сообщает 40ka.info.

Тарас Черновол, политический эксперт, считает, что Саакашвили становится заложником последствий собственных действий, потому как толпу, которую он собирает в центре Киева, трудно контролировать.

Черновол уверен, что единый бенефициар киевских протестов Саакашвили – Россия как страна-агрессор.

«Российская пропаганда полным ходом использует так называемый фактор Саакашвили, представляя это в следующем виде: если они не могут справиться с каким-то несчастным Саакашвили и группкой дебоширов, то как они собираются наводить порядок на Донбассе», — поясняет эксперт.

Что касается самого Саакашвили, то, по мнению Черновола, тот является и провокатором, и заложником обстоятельств, что созданы им самим. Эксперт настаивает на том, что в столкновении виноват именно экс-глава Одесщины, потому как хотел спровоцировать правоохранителей на применение силы.

Также Черновол отмечает, что хотя диалог между властью и оппозицией важен, однако политика «молчания» в отношении протестов Саакашвили со стороны Банковой может быть вполне оправданной. Он ожидает, что события, подобные инциденту под Октябрьским дворцом, лишат политика поддержки Запада.

Екс-слідчий генпрокуратури Дмитро Сус розповів, як підтасовують імена суддів для справ

pravosudya-po-novomu1-500x225

 

Екс-слідчий ГПУ зауважив, що це нормальна практика, коли в апеляційному суді Києва підтасовують імена суддів, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Можливість штучної маніпуляції у виборі судді має голова будь-якого суду. Зробити відповідні розрахунки може будь-який оператор ПК, який має потрібний ключ доступу.
Про це розповів екс-слідчий ГПУ Дмитро Сус в ефірі на телеканалі ZIK.

Екс-слідчий ГПУ зауважив, що це нормальна практика, коли в Апеляційному суді Києва підтасовують імена суддів. Адже можливість штучної маніпуляції у цій системі має голова будь-якого суду.

«Є кілька параметрів, які можна змінити. Не обов’язково навіть влізати у систему і друкувати прізвище судді, адже можна просто відправити окремих суддів у відпустку, можна «погратися» з навантаженням суддів, і програма просто автоматом вибере того суддю, кого підтасували нібито за нормальних обставин», – пояснив Дмитро Сус.

Відтак будь-який голова суду, та будь-хто із операторів ПК, які мають доступ з ключами, можуть зробити такі розрахунки.

«Ті справи, які випадали одіозному судді Чернушенку, були між собою пов’язані.Адже розбій та викрадення людей були пов’язані з нафтовидобуванням, відтак були і спільні фігуранти. Вірогідно, Чернушенко просто обслуговував інтереси цих осіб, а тому і брав на себе всі справи», – зауважив колишній слідчий ГПУ Дмитро Сус.

Що ж до справи викрадення Семінського, то до цього причетна приблизно одна й та ж група осіб. Але винних не знайдено, і єдине досягнення в цій справі, за словами екс-слідчого, це успішний пошук Семінського.

Партократії кінець? До Ради подали законопроект про вибори за мажоритарною системою

vibori-ogol1-500x388

 

До Верховної Ради подали на заміну законопроект про вибори народних депутатів за мажоритарною системою.

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

19 грудня 2017 року до апарату Верховної Ради України був поданий на заміну законопроект №7366 про вибори народних депутатів України за мажоритарною системою.

Зазначається, що сам проект зареєстрували ще 6 грудня і 20 грудня — останній день подання альтернативних законопроектів від народних депутатів.

Серед співавторів законопроекту — Олег Барна, Сергій Рудик, Андрій Река та інші народні депутати.

«Фокусом є те, що законопроект був зареєстрований 6.12, потім на сайті ВРУ з‘явилась позначка „відкликаний“, а станом на зараз додалось під 3 десятки співавторів та 1 день на альтернативні», — зазначила голова правління громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська.

Зараз в Україні половину депутатів до парламенту обирають за партійними списками, що перетворилося на багатомільйний корумпований бізнес для власників політичних партій. Обрані за партсписками водії та коханки не підзвітні виборцям, є маріонетками розпіарених партійних бонз. Склад ЦВК не змінюється роками, гарантуючі владі потрібні цифри під час виборів.

Томенка та Фірсова повернуть у Раду? Конституційний суд скасував тоталітарний закон про «партійну диктатуру»

politic-partii1

 

Конституційний суд визнав неконституційними і скасував закон, що дозволяв виключати кандидатів у депутати парламенту з виборчого списку вже після виборів, повідомляє 40ka.info.

Таке рішення суд прийняв на засіданні 21 грудня 2017 року, розповіли у прес-службі відомства.

КС дійшов висновку, що можливість виключення партією кандидатів у народні депутати з виборчого списку від партії після встановлення результатів виборів за рішенням її з’їзду, «суперечить принципам народовладдя; правової визначеності та правомірних очікувань як складовим принципу верховенства права; свободи політичної діяльності; вільних виборів та вільного волевиявлення виборців; вільного депутатського мандата».

Також в суді заявили, що положення закону «порушують право громадян України вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування…, уможливлюють заперечення партією політичної волі виборців, втіленої у результатах голосування на виборах народних депутатів України, та суперечать засадам конституційного ладу України».

Також в рішенні КС констатується, що пункт 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» закону порушує формально-юридичну визначеність правовідносин за участю суб’єктів виборчого процесу на позачергових виборах депутатів 26 жовтня 2014 року і суперечить частині першій статті 8, частини першої статті 58 Конституції.

Таким чином суд постановив, що відповідні частини закону визнані неконституційними і втрачають чинність. Рішення оскарженню не підлягає.

Водночас рішення КС не стосується так званого «імперативного мандату». Норма про те, що парламентські фракції мають право забрати мандат у депутата-списочника, який вийшов із фракції, Конституційним судом не скасована.

Звернення до КС надійшло 22 березня 2016 року. Його спрямували 49 народних депутатів.

Як відомо, 27 лютого 2016 року набрав чинності закон, згідно з яким дозволяється виключати кандидатів в депутати парламенту з виборчого списку партії після виборів.

У ньому вказувалося, що «Партія, яка висувала кандидатів у депутати, включених до її виборчого списку, яка взяла участь в розподілі депутатських мандатів, може прийняти рішення про виключення кандидата у депутати, який за підсумками результатів виборів… . вважається необраним, зі свого виборчого списку у будь-який час після дня виборів до прийняття рішення ЦВК про визнання його обраним».

Цим законом користувалися свого часу партії «Самопоміч»,  БПП і Радикальна партія.

Національна спілка журналістів вимагає від Порошенка відреагувати на рішення суду у справі про вбивство Веремія

Krisin-Yuryi1

 

Національна спілка журналістів України вимагає від президента Петра Порошенка дати політичну оцінку рішенню Шевченківського райсуду у справі про вбивство журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це написав на своїй сторінці у Facebook голова НСЖУ Сергій Томіленко.

 “Національна спілка журналістів України вимагає від Президента, Генпрокурора і Міністра внутрішніх справ дати політичну та правову оцінку діям співробітників МВС та ГПУ, а також рішенню Шевченківського районного суду у справі про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія”, — підкреслив голова НСЖУ.

Вирок суду щодо керівника групи «тітушок» Юрія Крисіна за причетність до вбивства В’ячеслава Веремія Томіленко назвав «ганебним».

«Потрібна чітка політична оцінка рішення суду і дій правоохоронних органів, які надали суду такі матеріали, котрі зробили можливим ганебний вирок. Оцінка, яка унеможливить залишення вироку без змін апеляційною інстанцією і підготовку такої якості матеріалів слідством у подальшому. Якщо такого політичного сигналу не буде — все було дарма», — заявив він.

Як відомо, журналіста Веремія вбили біля Михайлівської площі в Києві в ніч із 18 на 19 лютого 2014 року, у розпал сутичок із «майданівцями».

За версією слідства, безпосереднє вбивство журналіста здійснив житель Горлівки (Донецька область) Джалал Алієв.

Суд у справі про вбивство Веремія проходив у закритому режимі. Справу розглядали близько 3 років.

22 грудня 2017 року Шевченківський райсуд Києва засудив до 4 років позбавлення волі умовно керівника групи «тітушок» Юрія Крисіна за причетність до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія.

Рішення суду присутні зустріли криками «Ганьба», сам Крисін утік від представників ЗМІ. Після оголошення вироку він вільно залишив залу суду.

Суддя Олег Лінник відпустив організатора вбивства журналіста В’ячеслава Веремія

Krisin-Yuryi1

 

Шевченківський райсуд Києва засудив до 4 років позбавлення волі умовно керівника групи «тітушок» Юрія Крисіна за причетність до вбивства журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія.

Вирок оголосив суддя Олег Лінник, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Суд установив, що 17 лютого 2014 року Крисін, уродженець Горлівки Донецької області, погодився за грошову винагороду в сумі 20 тисяч доларів зібрати групу «тітушок» для протидії активістам Євромайдану.

Зокрема, 18 лютого 2014 року він і його підлеглі зібралися на Михайлівській площі в Києві для блокування й побиття мітингувальників.

Близько 21:00 того самого дня вони за допомогою гранати зупинили автомобіль, у якому їхав Веремій, витягли його з авто й побили битами.

Один із «тітушок» після цього вистрілив у журналіста. Від отриманих поранень той помер у лікарні.

Крисін у суді визнав свою провину в інкримінованих йому злочинах, а саме в хуліганстві й завданні тілесних ушкоджень. Він заперечує, що навмисне вбив Веремія.

Прокуратура просила суд засудити підсудного до 6 років в’язниці.

Суд вирішив, що дії Крисіна підпадають під ч.4 ст. 296 Кримінального кодексу (хуліганство), але є пом’якшувальні обставини: каяття і наявність 2 малолітніх дітей.

У зв’язку з цим суд засудив його до 4 років в’язниці умовно, тобто звільнив від покарання з випробувальним терміном в 2 роки.

Суд також зобов’язав Крисіна відшкодувати судові видатки в розмірі 12 284 гривень.

Рішення суду присутні зустріли криками «Ганьба», сам Крисін утік від представників ЗМІ. Після оголошення вироку він вільно залишив залу суду.

Дружина Веремія, яка була у суді, заявила, що у вироку вказано неправдиві дані: зокрема, суд назвав Крисіна не судимим, хоча його двічі засуджували за хуліганство й побиття громадян.

У вироку суддя проігнорував непогашену судимість Крисіна за статтею КК щодо незаконного зберігання боєприпасів і його судимість у 2010 році за ненавмисне вбивство.

Пізніше прокурор Людмила Гетьман пояснила журналістам, що судимість за ненавмисне вбивство вважається погашеною, оскільки Крисін відбув покарання за даний злочин, повідомляє УНІАН.

Гетьман заявила, що прокуратура оскаржуватиме даний вирок в Апеляційному суді Києва і наполягатиме на покаранні у вигляді позбавлення волі терміном на шість років.

Журналіст Ірина Ромалійська зазначила, що Крисін прийшов до суду з дружиною і без речей. «Упевнений, що його відпустять, мабуть. З журналістами спілкуватися відмовився», – написала вона у Facebook.

Журналіст наголосила, що Веремія «забили і дострелили», але прокуратура кваліфікувала це як хуліганство, а не як убивство, – і просила 6 років.

Як відомо, журналіста Веремія вбили біля Михайлівської площі в Києві в ніч із 18 на 19 лютого 2014 року, у розпал сутичок із «майданівцями».

За версією слідства, безпосереднє вбивство журналіста здійснив житель Горлівки (Донецька область) Джалал Алієв.

Суд у справі про вбивство Веремія проходив у закритому режимі. Справу розглядали близько 3 років.

Поліцейська держава? Рада ввела презумпцію винуватості водіїв у неправільній парковці

pohovano-demokratiu1

 

Верховна рада підтримала законопроект, яким вводяться високі штрафи за порушення правил паркування і автоматична фіксація порушень, повідомляє sprotiv.org.

За прийняття законопроекту №5364 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів» у другому читанні проголосувало 237 народних депутатів.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про дорожній рух», «Про національну поліцію» і «Про страхування».

Як наголошується в пояснювальній записці до документа, документ розроблений з метою створення системи паркування в Україні, яка буде зручною для учасників дорожнього руху, а також забезпечить невідворотність відповідальності водіїв транспортних засобів за порушення правил парковки, зупинки та стоянки.

Проект, серед іншого, передбачає створення законодавчого механізму невідворотності відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів шляхом введення фото- , відеофіксації правопорушень.

Також пропонується ввести адмінвідповідальність особи, на яку зареєстровано транспортний засіб, за окремі порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Зокрема, передбачені штрафи за несплату вартості послуг з користування послугами платного паркування у двадцатикратному розмірі від вартості однієї години послуги.

Відповідно до закону, постанова про накладення штрафу за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

В такому випадку постанова про штраф буде надіслана рекомендованим листом на поштову адресу, вказану при реєстрації автомобіля, і буде вважатися врученою через три дні.

При цьому, в разі повернення листа, постанова також буде вважатися врученою, що введено для перешкоджання ухилення від штрафів.

При цьому, власник авто зможе перевірити ці дані через інтернет.

Контролюючі органи повинні залишати копію постанови чи повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення, зафіксовані в режимі фотозйомки/відеозапису, на лобовому склі транспортного засобу.

Ряд нововведень також передбачений для власників авто на єврономерах.

Так, штрафувати за зафіксовані в автоматичному режимі порушення на такому автомобілі будуть особу, яка ввезла транспортний засіб на територію України.

Постанову про штраф водіям таких автомобілів з іноземним громадянством вручатиме Держприкордонслужба.

Інспекторам з паркування буде заборонено приймати грошові кошти в готівковій формі в рахунок оплати вартості таких послуг і/або в рахунок оплати штрафів, накладених на місці вчинення правопорушення.

Змінами до законів «Про дорожній рух» та «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень МВС України пропонується віднести ведення Реєстру адміністративних правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху, надання доступу до ресурсів цього Реєстру та уповноважити залучати до адміністративної відповідальності за відповідні правопорушення.

Також затверджуються вимоги щодо обладнання та функціонування майданчиків для паркування автомобілів.

Тоталітарний закон вступає в силу через 180 днів з дня його опублікування.

Трьом автомайданівцям оголосили підозру у побитті нардепа Олега Барни яйцями

Barna-Oleg1-500x302

 

Поліція повідомила про підозру в побитті курячими яйцями народного депутата Олега Барни активістам «Автомайдану» Сергію Хаджинову, Олегу Пушаку та Богдану Мельнику.

Про це «Українській правді» розповіли в «Автомайдані», повідомляє 40ka.info.

З отриманої підозри випливає, що 13 липня 2017 року поруч із Верховною Радою в Києві активісти перекрили дорогу Барні, який йшов до ВР, та нанесли йому удари, «у тому числі використовуючи заздалегідь заготовлені курячі яйця».

Зокрема, заявляють правоохоронці, Хаджинов, тримаючи в руці яйце, наніс нею Барні удар по лівому плечі, а Пушак і Мельник по разу вдарили Барну курячими яйцями по голові.

Таким чином, кажуть правоохоронці, активісти вимагали від депутата голосувати за зняття недоторканості з кількох нардепів.

Зокрема підозру оголошено за ч.2 ст.346 Кримінального кодексу (погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча, легкі чи середні тілесні ушкодження). Карається позбавленням волі на строк від 4 до 7 років.

Як повідомив УП один з керівників «Автомайдану» Олексій Гриценко, за його інформацією, підозра лежала в поліції понад місяць. «А команда надійшла після того, як „Автомайдан“ з’їздив до Луценка», — сказав він.

За словами автомайданівців, у день інциденту, 13 липня, Барна заявив у бік активістів, що ті «не є народом», і спробував закрити рот протестувальникам. У відповідь у нардепа полетіли яйця.

13 липня фракція БПП звернулася з вимогою до СБУ та поліції розслідувати інцидент, який стався з Барною біля Ради того ж дня.

Лідер фракції Артур Герасимов заявив, що близько опівдні депутата закидали яйцями активісти ГО «Автомайдан», а близько 17:30 в парламенті почалося голосування за позбавлення недоторканості нардепа Михайла Добкіна.

13 грудня двоє учасників «Автомайдану» отримали повістки із запрошенням з’явитися до Головного слідчого управління Національної поліції для участі у слідчих діях.

В «Автомайдані» припустили, що ці повістки пов’язані із їхньою акцією «Ковдра для генпрокурора» біля будинку Юрія Луценка з вимогою його відставки.

9 грудня у день протидії корупції учасники «Автомайдану» та громадські активісти вирушили до помешкання Луценка, вимагаючи припинити тиск на НАБУ та піти у відставку через те, що генпрокурор розкрив дані агентів НАБУ. Картату ковдру Луценку привезли як «символ корумпованості».

21 грудня у приміщенні Міністерства внутрішніх справ у Києві мав відбутися допит активістів «Автомайдану» Сергія Хаджинова, Олега Пушака і Богдана Мельника щодо інциденту із киданням яйцями в Барну. Про це повідомляв сайт ГО.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: