Архив Вересень 15th, 2017

За корпоратив #БПП у резиденції «Залісся» заплатили по 75 гривень на рило. Відео

Poroshenko-bokal1-500x287

 

У неформальній зустрічі фракції БПП у резиденції «Залісся» 7 вересня 2017 року брали участь більше 100 осіб, а за оренду приміщення «Солідарність» заплатила 9 тисяч гривень.

Про це розповіли журналісти програми «Схеми», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

На зустріч на дорогих авто, зокрема, прибули депутати Іван Мельничук, Оксана Білозір, Дмитро Білоцерковець, Юрій Соловей, Олександр Співаковський, Ігор Кононенко, а також мер Києва Віталій Кличко і генпрокурор Юрій Луценко.

Директор “Резиденції «Залісся» Василь Грицик розповів, що оплачувала оренду резиденції партія Блок Петра Порошенка «Солідарність».

«Коли звернувся до нас секретаріат партії „Солідарність“ про те, щоб провести тут свій захід, ми погодились: був підписаний договір з розрахунку 75 гривень на одну людину. Партія проплатила. Вийшло в районі 9 тисяч» , – сказав він.

Грицик додав, що це була оплата лише за оренду, без врахування бенкету.

«До цього ми стосунку не маємо. З’ясовуйте далі», — сказав директор «Залісся».

Він запевнив, що оплатити оренду і організувати подію у резиденції може будь-хто.

За інформацією прес-служби адміністрації президента, “на зустріч президента України з фракцією БПП на території державної організації «Резиденція „Залісся“ жодних бюджетних коштів не витрачалося».

В АП порекомендували звернутися за деталями до Державного управління справами, яке, у свою чергу, переспрямувало журналістів до «Залісся».

Тим часом у секретаріаті президентської партії пообіцяли відповісти на запитання щодо фінансування неформальної вечірки у державній резиденції протягом 10 днів.

За словами депутатів, уночі у лісі вони мали можливість вирішувати важливі питання, персонально підійшовши до президента чи прем’єра.

«Це була робоча нарада в неробочій атмосфері. Це ж була не ніч, а вечір. Я, наприклад, як мажоритарник мав можливість поставити запитання і президенту, і прем’єру стосовно своїх округів. Це не було пафосно, фуршетний варіант. Я вам скажу, що весілля у нас в селах виглядають набагато серйозніше», — запевнив нардеп Дмитро Лубінець.

Як раніше повідомлялося у репортажі «Української правди», резиденцію «Залісся» для неформальної зустрічі фракції «Блок Петра Порошенка» обрали, щоб уникнути чужих очей і розголосу у медіа.

Окрім Петра Порошенко, виступали перед нардепами прем’єр-міністр Володимир Гройсман, генпрокурор Юрій Луценко та мер Києва Віталій Кличко.

Також до «Залісся» прибули перший віце-прем’єр Степан Кубів, віце-прем’єр із питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єри Геннадій Зубко та Павло Розенко, міністр фінансів Олександр Данилюк і деякі керівники обласних держадміністрацій.

За словами очевидців, на території резиденції організували легкий фуршет із канапками і солодощами, а також вином, шампанським та горілкою.

Суд лишив на посаді керівника Нацгвардії Володимира Гриняка, який керував штурмом Майдану в ніч з 18 на 19 лютого

Berkut-Maidan1-500x277

 

Генерала Гриняка підозрюють у роздачі командирам «Беркуту» грошових винагород за «хорошу роботу» на суму понад 30 млн грн. Його також обвинувачують у керуванні штурмом Майдану в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Генерала Володимира Гриняка не відсторонили від посади начальника департаменту громадської безпеки Національної гвардії. Таке рішення ухвалив Печерський районний суд Києва, не підтримавши вимогу Генеральної прокуратури.

Суд відмовив ГПУ у задоволенні клопотання сторони обвинувачення й не став відсторонювати Гриняка від займаної посади.

Загалом, Гриняку інкримінують три статті Кримінального кодексу: ст. 340 (протидія мирним зібранням), ст. 365 (перевищення влади) і ст. 369 (надання неправомірної винагороди бійцям спецпідрозділу «Беркут»).

Втім сам підозрюваний і його адвокат вважають всі звинувачення прокуратури надуманими. Вони стверджують, що на момент масових розстрілів на Майдані Незалежності генерал був начальником управління громадської безпеки МВС і жодним чином не міг впливати на дії працівників «Беркута», які йому не підпорядковувалися.

Окрім цього, як інформує прес-служба адвокатської дорадчої групи, 14 вересня суддя відмовила прокурорам у клопотанні про домашній арешт для генерала Гриняка. Суддя вирішила, що генерал залишиться під особистим зобов’язанням. Водночас Гриняк повинен здати свій закордонний паспорт та не виїжджати з міста без дозволу слідчого, прокурора або суду.

4 січня 2017 року департамент спецрозслідувань ГПУ направив до Печерського райсуду Києва обвинувальний акт щодо Гриняка, який обвинувачується у виконанні з метою перешкоджання проведенню мітингів 30 листопада 2013 року завідомо незаконного наказу про силове звільнення Майдану Незалежності від учасників акції.

Також екс-керівнику інкримінують надання незаконного наказу виконавцям — бійцям спецпідрозділу «Беркут», унаслідок реалізації якого біло заподіяно тілесні ушкодження більш ніж 80-ти мітингувальникам.

Окрім цього, ця особа обвинувачується в аналогічних діях по відношенню до мітингувальників та журналістів 1 грудня 2013 року на вул. Банковій, унаслідок чого заподіяно тілесні ушкодження більше ніж 29-ти активістам та 22-м представникам ЗМІ. Тоді тілесні ушкодження отримали також 26 бійців внутрішніх військ.

Загалом екс-начальник управління громадської безпеки МВС Гриняк підозрюється у роздачі командирам «Беркуту» грошових винагород за «хорошу роботу» на суму понад 30 млн грн.

Раніше суд відмовився усунути з посади підозрюваного в організації штурму Майдану генерала.

Також у грудні минулого року суддя Печерського районного суду передала Володимира Гриняка на поруки нардепам Андрію Левусу та Михайлу Бондару.

Доходы нардепа Дейдея в 39 раз больше декларированной суммы, – НАБУ

Dedey-Evgen2

 

Следственный судья Соломенского райсуда Киева Сергей Коробенко отказал НАБУ и САП во внеплановой налоговой проверке народного депутата от «Народного фронта» Евгения Дейдея.

Об этом Национальное бюро расследований Украины узнало из определения по уголовному производству №52016000000000429, открытого за подозрением народного избранника в незаконном обогащении в особо крупных размерах (ч. 3 ст. 368-2).

В НАБУ заявили, что Дейдей вместе со своей женой Ингой приобрели в 2014—2015 годах автомобили на общую сумму 6,9 млн гривен. В это же время они купили квартиру на 158 кв. метра в Киеве за 2,8 млн гривен. Таким образом, семья за время депутатства Дейдея купила имущества на 9,7 млн гривен, которое официально записано на Ингу Дейдей.

Нардеп в 2015 году задекларировал около пяти миллионов гривен при декларативном доходе приблизительно в 1,1 млн гривен. При этом, семья Дейдей согласно налоговым ведомостям заработала всего 350 тыс. гривен в 2011—2016 годах.

Ранее в прессе сообщалось о займе помощника нардепа Дзензерского Игоря Линчевского семье Дейдей. Напомним, кредитор предоставил Инге Дейдей 3,5 млн гривен в беспроцентный займ.

Даже если учесть эти 3,5 млн гривен, то доходы с расходами у семьи Дейдей не сходятся. Детектив указывал в суде, что разница между налогооблагаемый доходом и фактически полученным доходом составляет приблизительно 9,46 млн гривен. По данным ГФС, с 2009 по 2017 годы Дейдей задекларировал 241,9 тыс. гривен. Таким образом, фактический доход политика оказался в 39 раз больше, чем общий декларированный совокупный доход.

Судья заявил, что детектив не уполномочен обращаться к нему по подобным вопросам.

Кличко літає на приватному літаку за 13 300 євро з главою «Укрбуду» Микитасем та екс-депутатом ВР від партії регіонів Столаром

Klichko-prodavat1-500x428

 

Мер Києва Віталій Кличко ввечері 17 серпня 2017 року прилетів з Неаполя до Києва на приватному літаку разом з відомими столичними забудовниками.

Про це розповіли журналісти програми «Схеми», передає «Радіо Свобода».

Журналісти зафіксували, як після посадки літака Cessna Citation XLS з віп-терміналу аеропорту «Бориспіль» вийшли Віталій Кличко і нардеп і керівник державної корпорації «Укрбуд» Максим Микитась з дружиною.

Також на борту літака була Марія Казанцева, яка фігурує в ЗМІ як член наглядової ради будівельної компанії City Capital Group.Крім того, в списку пасажирів виявився екс-депутат ВР від Партії регіонів, колишній керівник патронатної служби Київської міськадміністрації і бізнес-партнер забудовника Вагіфа Алієва в деяких проектах Вадим Столар.У коментарі «Схемам» Кличко повідомив, що за оренду чартеру платив Микитась. За словами Кличка, він випадково зустрів Микитася на вулиці в Неаполі і погодився придбати квиток на чартер, тому що мав переліт зі «стиковкою», а Микитась летів прямим рейсом.

«Пана Микитася зустрів у Неаполі на вулиці, він сказав, що летить до Києва, ті, кого він запросив, хто там з ним летів, я не маю до цього ніякого стосунку, тому що мені запропонували – я погодився», — зазначив мер.

При цьому Микитась заявив, що не платив за весь чартер, а тільки придбав квиток.

Як він опинився в одному літаку з Кличком і Столаром, Микитась повідомити відмовився, пояснивши, що це «особисте питання».

У рахунку за переліт, який Кличко відправив журналістам, зазначено, що він повинен сплатити 1500 євро без ПДВ на рахунок компанії «Tango limeted», зареєстрованої на Сейшельських островах.

Журналісти звернулися до компанії AirPink, що надає в оренду літак, яким скористалися Кличко і Микитась, з питанням, чи існує можливість придбання окремого квитка на чартер. Компанія сказала, що немає такої можливості.

Також в AirPink повідомили, що переліт літака Неаполь — Київ коштує 13 300 євро.

Громадськість закликає Раду не голосувати за судову реформу #Порошенко — це наступ на гласність судочинства

Poroshenko-Petro7

 

Правозахисники та громадські діячі стривожені положеннями законопроекту № 6232 про зміни до процесуальних кодексів, які, за словами експертів, зроблять судочинство непрозорим для суспільства.

«Цим законом передбачене обмеження ключових принципів судочинства — гласність та відкритість судового процесу, які для нашої ситуації перехідного періоду є надважливими», — сказав під час прес-конференції адвокат Небесної сотні, Адвокатська дорадча група Віталій Титич, повідомляє sprotiv.org.

Він повідомив про те, що всі позитивні зрушення у кримінальних справах стосовно подій на Майдані стали можливими виключно завдяки уваги до них громадськості.

«Жодного іншого чинника. Ні наша робота адвокатів, ні вбогість прокуратури чи слідства. Там, де є громадськість, там,  де вона тисла, слідкувала за процесами, там є якийсь результат», — підкреслив він.

«Порівняйте два процеси — терористичний акт 20 лютого 2014 року, як він починався, це було фактично знущання у Печерському суді. Коли людей зганяли спеціально не в залу судового засідання, а в кабінети суддів, порушуючи норму, яка є,  і таким чином зривали цей процес» — розповів захисник, зазначивши, що лише після тиску судова адміністрація за клопотанням захисників організувала «більш-менш пристойне провадження» у Святошинському суді, де зараз будь-хто може слідкувати за процесом: є окрема зала, йде трансляція.

З іншого боку, зазначає Титич, епізод катування студентів 30 листопада 2013 року випав з активного поля зору громадськості. Тому «катування людей» в ньому продовжується: він другий рік перебуває на стадії підготовчого засідання.

Адвокат Небесної сотні переконаний: якщо ці законодавчі зміни будуть прийняті, то «майданівські справи» «тихо вмруть, чого добиваються ті, хто їх веде».

Отже, якщо закон набуде чинності, суд зможе заборонити фотофіксацію, відеозапис чи трансляцію відкритого судового засідання, якщо вони «заважають ходу судового процесу» (ч. 7 ст. 7 ЦПК, ч. 8 ст. 10 кас, ч. 8 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту)

«Що саме перешкоджає ходу засідання, вже сам суддя буде тлумачити. Тобто фактично з будь-яких підстав, з будь-якими мотивами можна заборонити проведення відеозапису. Більше того, загрожуватиме покарання у вигляді штрафних санкцій» — пояснив заступник голови правління «Центру політико-правових реформ» Роман Куйбіда.

Крім цього, за словами експерта, у законопроекті передбачена норма, за якою суд зможе не допускати в залу судових засідань людей. Якщо немає «вільних місць» (ч.2 ст. 7 ЦПК, ч. 3 ст. 10 КАС, ч. 3 ст. 9 ГПК у редакції законопроекту).

«Очевидно, що ця норма може посприяти тому, щоб закривати судові засідання від громадськості, просто прибравши стільці із зали або призначати резонансні справи у якихось невеличких кабінетах. Тобто з’явиться законодавча підстава, яким чином можна обмежити доступ громадськості до судових засідань і при цьому не нести жодної відповідальності», — наголосив Куйбіда.

Він також повідомив, що окрім наступу на прозорість судочинства, законопроект містить багато інших «шкідливих норм, які є кроком назад». Зокрема, це стосується окремих змін до кодексу адміністративного судочинства.

За його словами, якщо зараз громадянин звертається з позовом до органу влади, то обов’язок доводити правомірності своїх дій покладається на цю державну установу, тобто відповідача.

«Кодекс адміністративного судочинства у новій редакції, яку запропоновано до прийняття, містить положення за яким суд може зобов’язати позивача, тобто звичайну людину, доводити факт порушення її прав, тобто фактично перенести обов’язок доказування на позивача. Це теж є величезним кроком назад в можливостях захисту своїх прав від порушень з боку держави» — сказав Куйбіда.

Експерт розповів, що профільний комітет підтримав правки до Кримінально-процесуального кодексу, які можуть призвести до закриття всіх кримінальних справ, які пов’язані із подіями на Майдані.

«Передбачено, що розслідування справ має завершитись, наприклад, через 2-3 місяці після відкриття провадження. Якщо зараз — після пред’явлення підозри, то за змінами передбачено, що — після відкриття провадження. Це може призвести до поширення такого явища, як безкарність», — сказав Куйбіда, зауваживши, що у багатьох випадках слідчі органи досить легко можуть зловживати такими змінами до закону і почекавши, закривати провадження у справах.

Правозахисники підготували заяву щодо недопустимості обмеження гласності судочинства, у якій виклали інформацію про відповідні законодавчі зміни, які набудуть чинності у разі, якщо парламент підтримає законопроект № 6232.

Звернення вже підписали 20 громадських організацій, медіа, активістів.

«Ці дані будуть передані до ОБСЄ, тому що зараз відбувається щорічна нарада з людського виміру у Варшаві, наші колеги знаходяться там, вона перекладена на англійську мову, тож ми сподіваємося, що ця інформація буде доступна і нашій делегації і міжнародній» — повідомила координатор проекту «Суд людською мовою» Валерія Рибак.

Звернення також надіслані до профільних комітетів та адміністрації президента.

Нагадаємо, що Верховна Рада України розпочала розгляд другому читанні законопроекту № 6232 про зміни до процесуальних кодексів в рамках судової реформи на минулому пленарному тижні. Проект закону містить майже 4,5 тис. поправок, з яких парламентарі розглянули лише кілька сотень.

В Национальном союзе журналистов возмутились цензурой СБУ к «Украинской правде»

 

В Национальном союзе журналистов возмутились требованием Службы безопасности Украины к интернет-изданию «Украинская правда» удалить статью, якобы содержащую гостайну.

Об этом на своей странице в Facebook заявил председатель НСЖУ Сергей Томиленко, сообщает sprotiv.org.

«Какие сигналы обществу и журналистам дает СБУ, когда возбуждает дело против знакового для Украины медиа, связанного с именами Георгия Гонгадзе и Павла Шеремета?», — написал он.

И добавил: «Вместо того, чтобы расследовать убийство Шеремета, Веремия, найти и наказать виновных за издевательства над журналистами на Майдане в 2013-14 годах, СБУ начинает расследовать публикации СМИ. И не те, где медиа разоблачают чиновников-коррупционеров, а те, где можно нажать на журналистов, отвлечь их допросами и требованиями от расследований и работы».

«Порог чувствительности к арсеналу средств, которые силовики в Украине могут себе позволить против журналистов, уверенно поднимается. Тормоза не срабатывают…», — резюмировал Томиленко.

СБУ потребовала без решения суда снять с публикации статью «Украинской правды» из-за «разглашения гостайны». Ранее «гостайну» искали в редакции издания «Страна.ua».

Главу СБУ назначает президент Порошенко.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: