Архив Серпень 29th, 2017

За схемою Онищенка «нагріли» державу 1,43 млрд гривень: НАБУ взялося за братів Дубневичів

Dubnevychi2

 

Антикорупційне бюро підбирається до впливових львівських політиків і бізнесменів Дубневичів. Чим це загрожує мафіозному клану в новому політичному сезоні?

Детективи НАБУ отримали дозвіл на вилучення оригіналів документів, що знаходяться у НКРЕКП, які можуть стати прямими доказами у справі щодо маніпуляцій з обсягами пільгового газу на Новояворівскій ТЕЦ нардепів Богдана та Ярослава Дубневичів. Про це свідчить рішення Солом’янського райсуду Києва від 21 серпня 2017 року. Це справа здатна в новому політичному сезоні закрутити серйозні процеси в парламенті та на вулицях. Якщо колишній «регіонал» Олександр Онищенко є особистістю вкрай одіозною, і в парламенті він входив до депутатської групи «Воля народу», яка складалася з депутатів, що мають схожу біографію, то Дубневичі – члени фракції БПП, і їхній вплив на політичні процеси вагоміший, аніж у втікача Онищенко-Кадирова.

Але для початку про суть претензій до львівських бізнесменів і депутатів, яких детективи НАБУ підозрюють у тому, що вони «нагріли» державу на сотні мільйонів гривень. За різними підрахунками, йдеться про суму від 0,77 до 1,43 млрд гривень. Яка ж схема дозволяє заробити чималі і при цьому легкі гроші? Вона бере початок ще в 2005 році і будувалася на різниці в цінах на газ для різних категорій споживачів – населення, теплокомуненерго і промисловості. Наприклад, на державну компанію «Укргазвидобування» було покладено соціальну функцію забезпечення населення України дешевим газом, тому компанія видобувала його і продавала за встановленими урядом цінами – близько 50 доларів за 1 тис. кубометрів. Передбачалося, що саме ця низька ціна на газ, що видобувається державою, стане запорукою того, що населення отримає в своїх газових плитах газ за низькою ціною. Однак, у той же час, коли населення спалювало газ «за 50», газ для промисловості коштував 500 доларів за 1 тис. кубометрів. Адже газ – це газ, і на ньому не поставиш штамп «дешевий – для населення», чи «дорогий – для промисловості». Головне – «підмухлювати» з документами, і можна зробити так, що за документами газ було продано населенню «за 50», хоча насправді він був проданий промисловості по 500 доларів.

Найвідомішим бенефіціаром цієї схеми був депутат Верховної Ради Олександр Онищенко, який, як стверджують правоохоронні органи, разом з наближеними йому компаніями завдали державі шкоди в розмірі близько 3 млрд гривень. Його варіант схеми був побудований на тому, що приватні компанії отримували від державної компанії «Укргазвидобування» у користування старі свердловини на умовах спільної діяльності. Видобутий газ вони могли продавати за ринковою ціною, але на біржах реалізовували його посередникам за 50-100 доларів, і саме з цієї суми сплачували частину прибутку «Укргазвидобуванню». На біржі ж газ продавався «своїм» компаніям, які потім перепродували його за ринковою ціною промисловим споживачам. Різниця між цінами на газ становила понад 5 тис. гривень на кожній тисячі кубометрів.

Доходи братів Дубневичів, через які на них насідає НАБУ, було отримано за тією ж схемою, але з варіантами (знову ж, якщо їх провину буде доведено). Річ у тім, що через ланцюжок компаній Дубневичі володіють Новояворівською і Новороздольською теплоелектроцентралями (ТЕЦ). А ТЕЦ при виробництві тепла для населення також може використовувати «дешевий» газ, щоб забезпечити тим самим якомога більш низькі тарифи на тепло. І різниця в ціні газу для виробництва тепла для постачання населенню, і ціною газу для промисловості – також істотна. Наприклад, в 2013-14 рр. за газ для виробництва тепла для населення ТЕЦ платили 1309 гривень за 1 тис. кубометрів, тоді промисловість його купувала в 3-6 разів дорожче. В 2015 році різниця в ціні газу також була суттєва – 3 тис. гривень та 7,4-11,3 тис. гривень за 1 тис. кубометрів.

НАБУ підозрює, що ТЕЦ Дубневичів використовували дешевий газ для виробництва електроенергії, яку потім продавали на оптовому ринку. З документів суду, куди слідчі зверталися за дозволом на виїмку документів, випливає, що збитки від такої діяльності ТЕЦ Дубневичів могли складати за одними оцінками 775 млн гривень, за іншими — 1,43 млрд гривень. Проте, в цілому по країні, збитки від запровадження схеми, побудованої на різниці в цінах на газ для різних категорій споживачів, можуть бути набагато більшими, аніж лише по Онищенко та братам Дубневичам. І якщо вірити голові правління «Нафтогаз України» Андрію Коболєву, який в одному з інтерв’ю зазначав, що цією схемою користувалося багато політиків і бізнесменів, справа проти Дубневичів має вигляд вибіркового правосуддя. Тому що під висунуті їм підозри потрапляють всі, хто має відношення до ТЕЦ. Наприклад, той же Рінат Ахметов.

Юрий Васильченко, Національне бюро розслідувань України

Аваковщина. Генерал-хабарник Будник вніс заставу і вийшов із СІЗО

Budnik-Sergyi1-500x315

 

Підозрюваний у хабарництві начальник департаменту поліції охорони Нацполіції України Сергій Будник вніс заставу і вийшов із СІЗО.

Про це журналістам розповіли у прес-службі міністерства юстиції, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Розмір застави склав 128 тисяч гривень.

Будника затримали минулого вівторка, 22 серпня 2017 року. Його спіймали на хабарі у 96 тисяч гривень. За інформацією прокурорів, Сергій Будник за надання послуг із фізичної охорони через посередників вимагав понад 80 тисяч гривень щомісяця. І це окрім офіційних платежів.

Зазначимо, раніше Будник працював заступником начальника департаменту ДАІ.

Коли димінські і шуфричі перестануть збивати українців на дорогах

DTP-major1

 

Свіжі дорожньо-транспортні пригоди за участю відомих персонажів та їхніх дітей змушують замислитися над одним серйозним аспектом нашого існування…

Україна – країна ДТП. Це, можна сказати, загальновідомий факт. Тому на інциденти на дорозі звертається увага хіба що у випадку численних жертв або якщо в ДТП взяли участь якісь відомі персони. Останні тижні виявилися багатими на «зіркові» дорожньо-транспортні пригоди. Спочатку Петро Димінський, потім Нестор Шуфрич-молодший…

Ці дві історії, звісно ж, серйозно відрізняються. На Львівщині людина загинула, імовірний винуватець ДТП втік (що б там не говорив його адвокат, але виглядає саме на те), а телеканал, який йому належить, тривалий час зберігав безглузду мовчанку. В столиці ж і відреагували швидше, і лікаря вже для жертви із самого Ізраїлю виписали. Але є одна спільна риса, яка не може не лякати.

В обох випадках жертвами ставали так звані «маленькі українці», тоді як імовірними винуватцями – «українці великі». В принципі, для України це аж ніяка не новина. Можливо, в часи Сергія Калиновського – але не зараз, коли список таких інцидентів уже не можна перерахувати на пальцях. Про що ж говорить ріст «зіркових ДТП»?

Перш за все про те, що в Україні не працює система правосуддя. Що людині зі зв’язками та грошима, потрапивши у халепу, де з того боку знаходить пересічний громадянин – нескладно з неї виплутатися, використавши усі доступні важелі. Про олігархів годі і говорити – тут постраждалим не те що на справедливість не варто розраховувати, а на те, щоб на тебе самого цю історію не повісили (та так, щоб із тюремним строком).

А оскільки система не працює – то частина суспільства, ті самі «великі українці», починає відчувати свою безкарність і поводитися відповідно. Це теж ніяка не новина, ми тут лише констатуємо факт.

Звісно, після Революції Гідності ситуація дещо змінилася. Згадайте, як поліція зупиняла самого Григорія Суркіса, а той бідкався, які часи настали, нікому і подзвонити, щоб «порішати». Але в цілому говорити про якісь системні зрушення ще дуже зарано.

Саме тому висновок з цих свіжих ДТП Димінського-Шуфрича є дуже і дуже невтішним. Ми, прості, пересічні жителі України, можемо почуватися у відносній безпеці рівно до того моменту, коли наші шляхи не перетнуться – у згаданих випадках навіть в прямому сенсі – із сильними світу цього. Чи їхніми дітьми, що, в принципі, одне й те саме. (Згаданий вище Калиновський навіть не син, а пасинок такого собі Дмитра Фірташа – і тим не менш.)

І нам з усвідомленням цього факту жити. Причому не тільки за кермом автомобіля чи на пішохідному переході. Навіть попри зміну влади, попри активізацію (принаймні, позірну) роботи Генпрокуратури – в суспільстві немає відчуття того, що правосуддя таки є, що воно функціонує. Після появи першого поліцейського коментаря у справі Димінського, мовляв, за кермом «Мерседеса» був не власник «Карпат», я на своїй сторінці в Facebook провів опитування – вірите ви чи ні цьому твердженню, правдиве воно чи Петра Петровича просто намагаються вигородити. Цілком прогнозовано і розгромно переміг варіант «вигородити». 95% не повірили у цю заяву – і, схоже, правильно зробили.

Втім, навіть якби виявилося, що Димінський таки й справді ніяким боком – це все одно нічого не змінює. Ставлення уже сформоване, і одним випадком його не змінити. Тому реакція була і ще довго буде прогнозованою – та-а-а, ясно, що вони олігарха (депутата, бандюка і т. ін.) покривають.

І ця ситуація, як вже було сказано, виникла не на порожньому місці. Та й впливає вона в першу чергу на самих «димінських» та «шуфричів». Бо в чому була – спираємося на ту інформацію, яка вже відома – причина ДТП піді Львовом? Абсолютно людський фактор, причому, схоже, не вмотивований ніякими зовнішніми аспектами. От просто водію так захотілося – поганяти, пообганяти на перехресті та інше. А чого ж не хотіти, якщо все одно покарання не буде. І вони це хочуть. І роблять.

Саме тому головним підсумком цих двох – зрештою, багатьох інших подібних – ДТП є навіть не те, що суспільство не вірить у покарання для «шишок» та їхніх дітей. А те, що ці самі «шишки» вірять у можливість відмазатися. І тому порушують всі можливі і неможливі правила і приписи. І якраз у цьому криється головне зло – у можливості реалізувати ці свої бажання.

От коли «димінські» з «шуфричами» перестануть порушувати ПДР (і не тільки їх), бо не матимуть можливості їх порушувати і не нести ніякої відповідальності – тоді можна буде говорити про те, що ситуація на дорогах країни змінюється. І що «маленькі» та «великі» українці зрівнялися хоча б перед цим законом.

А до того, любі мої, будьте уважними – раптом і на вас десь очікує «позичений у автосалоні для зйомок» «Бентлі». І не дай Боже, якщо це будуть зйомки ДТП за вашою мимовільною участю.

Володимир Миленко, Національне бюро розслідувань України



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: