Архив Липень 5th, 2017

#БПП хоче засудити Київоблраду за звернення щодо імпічменту #Порошенко

Poroshenko-Rostov1

Дії органу місцевого самоврядування виходять за рамки його повноважень, вважають провладні депутати, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Депутати фракції «Блок Петра Порошенка» в Київській обласній раді подали позов до Окружного адмінсуду Києва проти Київоблради з вимогою скасувати рішення про звернення до Верховної ради щодо ініціювання процедури імпічменту президента, повідомляють ЗМІ.

Обласні депутати зазначають, що дії органу місцевого самоврядування про імпічмент виходять за рамки його повноважень.

«Відповідно до ч.10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні“ акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України визнаються незаконними в судовому порядку», — наголошує фракція БПП.

22 червня 2017 року на сесії Київської облради депутати проголосували звернення до парламенту з вимогою ініціювати процедуру імпічменту Порошенка.

Звернення про зняття з посади чинного президента в порядку імпічменту підтримали 57 з 84 депутатів.

Нардеп #Поляков купив 2 телефони iphone 7 на отриманий хабар, — #Лещенко. Відео

rada-zlodii1-500x278

 

Народний депутат України (БПП) Сергій Лещенко розповів подробиці операції по викриттю нардепів Максима Полякова та Бористава Розенблата, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зокрема він зазначив, що справою Розенблата-Полякова займався другий підрозділ детективів НАБУ, для якого це одне з найбільших проваджень. Майже рік агент під прикриттям входила в довіру, інтегрувалася в злочинну організацію, ретельно все документуючи. Хабари фігуранти отримували реальними грішми, от тільки всі номери банкнот були переписані.

Також Лещенко додав, що НАБУ простежила, куди Поляков потратив хабар. Виявилося, що прямо у вечір отримання він купив два телефони, один з яких подарував дружині, а другий залишив собі.

«Тепер питання за регламентним комітетом, де більшість контролюють соратники Розенблата та Полякова», – підсумував Лещенко.

Раніше охоронця Розенблата затримали в елітному столичному ресторані «Три вилки» по вулиці Володимирська, 76 з чималою сумою в $ 200 тис. Хабар призначався двом парламентаріям, в тому числі народному депутату фракції «Народний фронт» Максиму Полякову за вирішення питання з ліцензуванням видобутку бурштину.

#Коломойський вкрав 389 млн доларів, 60 млн євро, — ГПУ та НАБУ взялися за #Приватбанк

Kolomoyski15-500x445

 

Генеральна прокуратура, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розслідують декілька справ, пов’язаних з Приватбанком.

Про це заявив генеральний прокурор Юрій Луценко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Перш за все, відразу після звернення голови правління банку Олександра Шлапака про скоєний злочин були накладені арешти на ліквідне майно Приватбанку та пов’язаних з ним структур — понад 700 об’єктів нерухомості ТОВ Приватофіс», — сказав Луценко.

За його словами, ГПУ протягом останніх тижнів активно допитує членів кредитного комітету Приватбанку.

«Готуються підозри. Також ГПУ вивчає документи і допитує ряд працівників Нацбанку, які мали контролювати процеси в Приватбанку», — додав Луценко.

Раніше у розпорядження журналістів потрапило звернення Шлапака на ім’я генпрокурора у якому зазначається, що екс-керівництво Приватбанку перед націоналізацією проводило незаконні операції з пов’язаними з банком особами, що призвело до заподіяння державі збитків в особливо великих розмірах.

У документі наголошується, що 15 та 16 грудня 2016 року колишнє керівництво банку уклало з компанією Claresholm Marketing Ltd, яку визнано пов’язаною з Приватбанком, кредитні договори на суму 389 млн доларів, 60 млн євро і відобразило заборгованість в балансі банку.

Також 16 грудня екс-службовцями Приватбанку укладено кредитний договір з ТОВ «Новафарм» на суму 3,2 млрд гривень, та додаткову угоду з ПАТ СК «Інгосстрах» з зазначенням сум нарахування індексованої винагороди на суму понад 136 млн гривень, які також визнані пов’язаними з банком особами.

«За результатами розгляду звернення голови Приватбанку ГПУ внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем)», — йдеться у відповіді Луценка.

Нагадаємо, 21 грудня 2016 року року Приватбанк перейшов у державну власність.

Як відомо, протягом червня Коломойський подав до суду серію позовів, направлених проти Кабміну НБУ та Приватбанку.

НАБУ та САП оприлюднили докази винуватості Дейдея у незаконному збагаченні. 2 відео

Dedey-Evgen2

 

НАБУ та САП категорично не погоджуються з оцінкою членів регламентного комітету Верховної Ради щодо подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Євгена Дейдея, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у спільній заяві двох відомств.

 «Наголошуємо, уся доказова база, здобута детективами НАБУ у законний спосіб під процесуальним керівництвом прокурорів САП, є цілком достатньою для прийняття рішення про зняття з парламентаря депутатської недоторканості», — запевнили у відомствах, нагадавши, що у комітеті подання назвали «недостатньо обґрунтованим, невмотивованим» та таким, що «не містить конкретних фактів».

У заяві зазначається, що позбавлення імунітету є необхідною умовою для продовження досудового розслідування фактів незаконного збагачення Євгена Дейдея — вже у статусі підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-2 Кримінального кодексу України («Незаконне збагачення»).

На сайті НАБУ також опублікували фрагменти відеодопиту одного зі свідків, аудіозаписи телефонних розмов окремих осіб, а також детальна схема аналізу структури доходів та витрат Євгена Дейдея і його дружини.

З усією цією інформацією, згідно із заявою, під час засідання 3 липня були ознайомлені члени регламентного комітету.

За даними НАБУ та САП, оприлюднені дані підтверджують, що фінансове зобов’язання було зазначено Євгеном Дейдеєм у деклараціях ймовірно з метою легалізації джерел отримання (походження) коштів та надання вигляду законності фактам набуття активів у значному розмірі.

Антикорупційні відомства розяснюють, що документально підтверджений сукупний дохід подружжя Дейдеїв за період з 14 вересня 2007 року по 31 грудня 2016 року склав 1 млн 440 тис. грн.

«Однак це не завадило народному депутатові та його дружині у період 2015—2016 рр набути у спільну сумісну власність лише офіційно підтверджених активів на суму 6 млн 133 тис. грн., що більш ніж у 4 рази перевищує сукупний дохід сім’ї за весь період отримання доходів», — зазначається у заяві.

Відповідно до електронних декларацій особи, поданих Дейдеєм за 2015-й та 2016-й роки, його дружина має фінансові зобов’язання перед підприємцем Ігорем Лінчевським в сумі 3 млн 500 тис. грн, що могло б частково пояснити спосіб життя та статки народного депутата.

«Натомість під час допиту в якості свідка пан Лінчевський не зміг дати чітких відповідей на запитання, де, коли, за яких обставин передавав позичені кошти дружині нардепа або йому самому. Попри значну суму позики бізнесмен сказав, що письмової угоди між ним та іншою стороною не було», — зазначили у САП та НАБУ.

При цьому, згідно з інформацією, результати негласних слідчих дій, що здійснювалися стосовно підприємця Ігоря Лінчевського, спростовують ці свідчення.

«У телефонних розмовах він радився з іншими особами, якими мають бути його відповіді детективам НАБУ. Таким чином, досудовим розслідуванням встановлено, що вірогідно жоден договір позики між дружиною нардепа Дейдея та Ігорем Лінчевським не укладався, а вказана сума коштів не передавалася», — сказано у повідомленні.

«Варто також зазначити, що навіть за умови, що позика відбулася, її сума все одно повністю не покриває всі витрати подружжя Дейдеїв. Легальних доходів, які б дозволили придбати квартиру (2 млн 893 тис. грн) та два автомобілі (вартість кожного перевищує 1 млн 500 тис. грн), не мав ані народний депутат, ані члени його сім’ї», — підкреслюється у заяві.

Як відомо, Генеральна прокуратура просить Верховну Раду дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності нардепа від «Народного фронту» Євгена Дейдея за підозрою у правопорушенні за ч. 3 ст. 368-2 КК України — «незаконне збагачення».

Дейдей підозрюється у набутті у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а також у передачі активів іншій особі.

Сам нардеп звинувачення відкидає, називаючи їх «політичним піаром грузинської групи».

Нардеп несе маячню, що перший заступник директора Національного антикорупційного бюро України Гізо Углава, «за вказівкою Саакашвілі ініціював цю нісенітницю».



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: