Архив Січень, 2016

30 січня на Донбасі в #АТО загинув захисник України Анатолій Гаркавенко, йому відірвало ноги. Фото

Garkavenko-Anatolyi-RIP1

У суботу, 30 січня 2016 року, в зоні антитерористичної операції на Донбасі загинув військовослужбовець Анатолій Гаркавенко з позивним «Морячок». Про це у фейсбуці написла його наречена, боєць 93-ї бригади Збройних сил України Лєра Бурлакова, повідомляє sprotiv.org.

«10:30. Ти прокидаєшся, обіймаєш його ще міцніше, тицяєш пальцем: — Кохаю тебе, зайченя. Ось тебе. — За що-о-о? — За те. Що ти. Найкращий. Хлопець. У. Світі. — Не перебільшуй, Лєріка, — сміється.

Ми разом п’ятий місяць. Я люблю його так, як ніколи і нікого не любила. А він каже, що якою б не була ця війна — добре, що почалася. Бо інакше б не зустрілися. «Де ти була раніше?..»

Ми хотіли поїхати у відпустку й розписатися. Вперше по-справжньому, не здуру як і він, і я минулого разу. Назавжди. Попередньо домовлялися звалити після 20 січня. Але відклалося. Трохи.

…15:10. Ти сидиш на колінах біля нього. 200й. Ноги відірвані. Цілуєш у плече. Грієш скривавлені пальці диханням. Цілуєш ті пальці. Тільки б не відпускати. Диктуєш щось медикам. Так, позивний Морячок. Так. Так. Анатолій Гаркавенко. Сліз немає.

… Люблю тебе, зайченя. І зовсім не знаю, що далі. Я просто сиджу і курю. У твоїй куртці. Вона в крові. Але пахне тобою», – написала Бурлакова в Фейсбуці.

Вона не уточнила причину загибелі. Імовірно, «Морячок» підірвався на міні.

26 вересня 2015 року в квартирі Лєри Бурлакової в Києві пройшов обшук в рамках кримінального провадження про зіткнення під будівлею Верховної Ради 31 серпня.

2 жовтня Бурлакову, яка воює за Україну на Донбасі допитали в Головному слідчому управлінні Міністерства внутрішніх справ Авакова.

На сторінці батальйону «ОУН» в Facebook опубліковано наступне: «Сьогодні при виконанні бойового завдання в підрозділі ОУН 93-ї ОМБ загинув сапер Анатолій Гаркавенко, друг „Морячок“. За своє недовге життя двадцятип’ятирічний хлопець з Івано-Франківщини встиг поборотися: бився в рядах ДУК ПС, ОУН, 93-ї ОМБр. Мріяв про перемогу і про достойне життя українців на своїй землі. Знайшов на війні своє кохання».

Картка ПриватБанку для бажаючих допомогти фінансово: 5168 7572 5234 9529 Лисенко Наталія Сергіївна (картка належить мамі нареченої бійця, Лєри).

Сергій #Ківалов і його нерухомість. Розслідування. Відео

Kivalov12

 

У матеріалі Олени Васіної для 69-го випуску програми «Слідство.Інфо» йдеться про Сергія Ківалова і його нерухомість в Одесі, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Експерти нарахували понад 50 тисяч квадратних метрів «підрахуевої нерухомості» у центрі Одеси, що оформлена на довірених осіб.

 

Украинский спирт снова разливает команда Януковича. Расследование

Chebotarev-Lishenko1-500x325

 

Украина борется с коррупцией. Премьер Яценюк бодро рапортует потребителям новостей из «ящика» об антикоррупционных реформах как залоге поступления западных кредитов. Ему вторят десятки чиновников-коррупционеров разных мастей и статусов, занимающихся дешевым пиаром на всевозможных ток-шоу и форумах. А тем временем коррупционные схемы, созданные командой Виктора Януковича, живут и продолжают обогащать их выгодополучателей. Заскорузлые коррупционные схемы надежно въелись в израненное тело Украины, доказательством чему служит криминальный передел госпредприятия «Укрспирт» под предлогом очередной конкурсной процедуры

Государственный монополист «Укрспирт», который объединяет 42 спиртзавода страны, долгое время служил одной из любимых кормушек прежнего режима. Уже не первый год госмонополию сотрясают коррупционные скандалы. До революции им два года руководил связанный с «семьей» Александр Харт, которого вскоре после Майдана объявили в розыск за нанесение ущерба бюджету на миллиарды гривен. Однако сменивший ставленника «злочинной влады» новый директор Михаил Лабутин сейчас разыскивается Интерполом за растрату средств предприятия на сумму 172,5 миллиона гривен и уклонение от уплаты налогов на 28,2 миллиона гривен.

Нового директора не могут назначить вот уже почти год. После скандальных отставок власти пообещали провести честный и открытый конкурс на эту должность. Объявляли его дважды, и оба раза безрезультатно. Итоги первого конкурса отменил лично премьер Арсений Яценюк, сославшись на якобы криминальное прошлое двух финалистов. Единственный участник второго конкурса, прошедший квалификационную комиссию – и.о. директора «Укрспирта» Роман Иванюк – в последний момент взял самоотвод.

Сейчас Министерство аграрной политики и продовольствия проводит уже третий конкурс на замещение вакантной должности директора «Укрспирта». В этот раз на нее претендуют четыре кандидата: Константин Бурковский, Григорий Трипульский, Анатолий Далибожик и нынешний и.о. директора «Укрспирта» Сергей Блескун. Однако есть все основания полагать, что «конкурс» с таким составом является фиктивным и только внешне походит на открытую и прозрачную процедуру. Назначение любого из этих претендентов лишь укрепит контроль над предприятием людей, которые долгие годы дерибанили Украину еще при Януковиче.

Дело в том, что Бурковский и Далибожик – подопечные Алексея Чеботарева, одного из организаторов нелегального оборота спирта в Украине, крестника генпрокурора Виктора Шокина. Именно благодаря родству с Шокиным Чеботарев избежал уголовного наказания за организацию Антимайдана совместно с экс-министром внутренних дел Виталием Захарченко. Пережив временное изгнание, он безболезненно вернулся в Украину и приступил к восстановлению схемы, апробированной им ранее, вместе с подельниками: тем же Захарченко и Атаманюком, экс-первым заместителем начальника налоговой милиции и теперешним вице-президентом Ассоциации налогоплательщиков Украины.

Как известно, Захарченко на данный момент прячется от правосудия в России. В отличие от него, одиозный коррупционер Юрий Атаманюк, прославившийся участием в схемах по производству и сбыту нелегального алкоголя, сигарет, а также вымогательством, взятками и координацией деятельности нелегальных центров по обналу, при новой власти нашел себе тепленькое место в Ассоциации налогоплательщиков Украины. Теперь у него надежно защищенный тыл и покровительство в лице Григола Катамадзе, президента Ассоциации и его близкого друга, соратника Микаэля Саакашвили, главы Одесской обладминистрации. По мнению журналистов, Атаманюк избрал Ассоциацию в качестве трамплина, с которого он планирует снова вернуться в родную для его продажного нутра налоговую милицию.

Кстати, Трипульский и Блескун являются ставленниками одесского предпринимателя Бориса Кауфмана, который до смены режима был близким бизнес-партнером Александра Януковича и курировал сразу три аэропорта – «Борисполь», одесский и симферопольский. На эти аэропорты припадало 75% всех пассажирских воздушных перевозок в Украине. Более того, по информации СМИ, Кауфман даже сейчас, при губернаторе Саакашвили, контролирует, по крайней мере, часть финансового потока, поступающего от контрабанды табачных изделий через порты, находящиеся близ Одессы. Является ли он монополистом, вопрос спорный. Однако местные газетчики именуют Кауфмана не иначе, как «табачным королем». Именно, благодаря интригам Кауфмана был назначен новый и.о. директора «Укрспирта» Блескун.

Кстати, поговаривают, что фамилия Кауфмана была в последнем списке желающих попасть на прием в Виктору Януковичу. Судя по книге аудиенций беглого екс-президента, Кауфман несколько раз пытался прорваться к готовящемуся в бега Януковичу. Кто знает, может и успел.

Впрочем, неважно, чей протеже победит. Кауфман и Чеботарев уже давно договорились о сотрудничестве. Судя по всему, в ближайшее время ситуация на госпредприятии стабилизируется и спиртовые реки с новой силой понесут финансовые потоки в карманы инициаторов C2H5OH-дерибана.

Напомним, каким образом работала схема обогащения криминальной группировки Чеботарева & Захарченко & Атаманюка.

Во времена Януковича группировка контролировала практически все заводы концерна, на которых руководство заставляли изготавливать «левый» спирт, идущий в дальнейшем на контрафактные напитки. За деятельностью заводов наблюдали смотрящие.

Заводы принудительно отдавали 0,5 грн. с каждой произведенной бутылки, а «левую» водку гнали из поставленного «левого» спирта. Дошло до того, что «смотрящие» заставляли заводы изготавливать продукцию только из своего «левого» спирта. К предприятиям, которые не хотели работать по схеме, приставляли круглосуточных «смотрящих». Если и этого было мало, на завод направляли силовые структуры.

По оценкам экспертов, в те времена обороты на черном рынке водки и табачных изделий составляли почти 120 млрд грн в год. Эта сумма соответствовала годовому бюджету здравоохранения, образования, армии и милиции Украины.

Для реализации незаконно изготовленной и ввозимой контрабандой продукции использовались и продолжают использоваться фальшивые марки, напечатанные в Турции, Чехии и Китае с задействованием следующих преступных схем:

1. Покупка спирта для парфюмерных производств (такой спирт облагался по сниженной ставке акцизного сбора) и использование этого спирта для производства водки с фальшивыми акцизными марками.

2. Организация фиктивного экспорта спирта через подконтрольные предприятия и использование этого спирта для производства водки с фальшивыми акцизными марками.

3. Кражи спирта на спиртзаводах по подложным документам через подконтрольные предприятия, уничтожение документов и использование этого спирта для производства водки с фальшивыми акцизными марками.

Для контроля над кадрами банда работала методом кнута и пряника. В случае повиновения руководитель получал преференции и долю в деле. В противном случае ему блокировали сбыт продукции, на предприятии возникала задолженность по зарплатам. Снижение экономических показателей приводило к расторжению контракта с неугодными.

Благодаря хозяйственной деятельности дельцов некоторые предприятия “Укрспирта” были доведены практически до банкротства. Среди них Тростянецкий, Зирненский и Збручанский спиртзаводы.

Кроме того, из-за искусственной убыточности и инертности Укрспирта неоднократно поднимался вопрос о приватизации как монополиста в целом, так и отдельных его кластеров. Практически год назад экс-глава Минагропрода Игорь Швайка пытался столкнуть Укспирт в нужные руки. Тогда в операцию по приватизации предприятия вмешались конкуренты из “Народного фронта”, между политиками разгорелась борьба за поиск новых собственников для предприятия. По мнению экс-главы концерна Лабутина, на данный момент находящегося в розыске (поговаривают, из-за несговорчивости с властями), команда Яценюка планировала сбыть Укрспирт за символические деньги – 100-150 млн. грн. Хотя в случае проведения реконструкции основных фондов «Укрспирта» предприятие «потянуло» бы минимум на 5 млрд. долларов.

Такой ход событий абсолютно не устраивал команду Порошенко, очевидно, планирующую поживиться за счет “Укспирта” и усадить на “спиртовые реки” государства своих людей. В итоге фракция БПП инициировала возврат на доработку правительству законопроекта №1567 «О перечне объектов права государственной собственности, не подлежащих приватизации». Для приватизации Укрспирта необходимо было вынести госмонополию из перечня.

Этот факт сильно разозлил Яценюка. Премьер даже пригрозился объявить все имена коррупционеров, сорвавших «концерт», невзирая на их происхождение.

Последний раз тему о приватизации «Укрспирта» поднимали в декабре 2015 года, но реального шанса ее реализовать так и не представилось. Рада снова не рассмотрела законопроект. Кроме того, как говорит гендиректор компании Nemiroff Юрий Сорочинский: «Сейчас легче за деньги, за которые предлагают купить заводы, построить их с нуля».

Несмотря на то, что в Минэкономики ожидают рассмотрение законопроекта парламентом в течение первого квартала 2016 г., по данным источников Экономической правды, приватизация «Укрспирта» может быть еще долго заблокирована. Лабутин винит во всем группу чиновников высшего ранга и группу титушек Януковича. Правда, экс-глава Укрспирта не называет фамилии. Но они и без того очевидны. Речь идет о старых друзьях: Чеботареве, прикрывающемся влиятельным генпрокурором Шокиным и Атаманюке, спрятавшимся под крышей Ассоциации налогоплательщиков и заручившегося поддержкой товарища Саакашвили – Катамадзе. И не забудем их нового компаньона – одесского табачного и водочного короля Кауфмана, по всей видимости, заменившего в команде ловких дельцов беглого Захарченко.

Поговаривают, что Атаманюк уже приступил к обзвону крупных оптовиков и супермаркетов с целью оптового сбыта нелегального алкоголя. А предприимчивый Кауфман отрабатывает новый алгоритм работы с одесской таможней на предмет ввоза свежих акцизных марок.

Почему о скандальной ситуации на «Укрспирте» молчат громогласные борцы с коррупцией Саакашвили и Яценюк? Трудно объяснить это чем-либо иным, кроме предположения, что они тоже «в доле».

Все идет к тому, что тему приватизации Укрспирта в очередной раз отложат в долгий ящик. А коррупционные схемы продолжат приносить прибыль их авторам и новой коррумпированной власти, нанося значительный ущерб государственному бюджету Украины.

Олесь Бойкий, Национальное бюро расследований Украины

На фото: Алексей Чеботарев и Александр Лищенко («Лича») в пафосном ресторане «Вареничная», что располагался на улице Красноармейской в Киеве. Чеботарев – слева, Лищенко – справа.

Лещенко розповів як працювали схеми Мартиненка з ураном і титаном. Документи. 6 фото

martinenko-yacenuk2

 

Нардеп Сергій Лещенко виклав матеріали щодо скандалу з постачанням в Україну уранового концентрату й титану через австрійські фірми-прокладки, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Як відомо, сьогодні в Україні розслідуються два кримінальні провадження – перше щодо хабарів від чеської „Шкоди“ на швейцарський рахунок панамської компанії Мартиненка Bradcrest.

Але крім цієї гучно анонсованої справи, яку розслідують у трьох європейських країнах – Швейцарії, Чехії та Україні, є ще одна справа щодо Мартиненка. НАБУ розслідує діяльність австрійської прокладки Steuermann, яка постачала за завищеними цінами урановий концентрат з Казахстану на українське державне підприємство „Східний гірничо-збагачувальний комбінат“.

Згідно з контрактами, Steuermann („Штойєрманн“) купувала урановий концентрат у Казахстані по 95-100 доларів за кілограм. А на українське державне підприємство концентрат продавався австрійською прокладкою по 129 доларів.

При цьому в контакті було обумовлено, що казахський продавець „за свій рахунок та на власний ризик має організувати все необхідне транспортування та страхування поставки до станції Тополі, Україна“.

Таким чином, за те, що папери перекладалися з однії стопки в іншу, прокладка Steuermann „наварювала“ близько 30 доларів на кілограмі урану. У 2014 році було законтрактовано в Казахстані 400 тонн, в 2015 – 600 тонн.

Хто є кінцевим бенефіціаром Steuermann, досі встановити було неможливо. 100 відсотків акцій цієї компанії належить ще одній прокладці з Ліхтенштейну Nemessis Anstalt. Ця країна в центрі Європи фактично є офшором та не розкриває інформацію про акціонерів.

Однак навіть найбільші секрети стають явними. Зі своїх джерел мені вдалося отримати документи щодо компанії Nemessis Anstalt. Як виявилося, кінцевим бенефіціаром є громадянин Грузії Олександр Іосселіані.

Він вказаний у трастовій угоді, яку підписав керівник ліхтенштенського Bonus Capital Trust Александр Абфальтерер.

Martinenko-Mikola-shema1Martinenko-Mikola-shema2Martinenko-Mikola-shema3Martinenko-Mikola-shema4

Олександр Іосселіані мешкає в Києві та є кузеном Давида Жванії – багаторічного партнера Мартиненка в політиці та бізнесі. Наявність Іосселіані як кінцевого бенефіціара підтверджує також викладену Жванією версію про те, що компанія Steuermann створювалася для торгівлі абразивами, але після Революції гідності Мартиненко вставив її як „прокладку“ в схему постачання урану. При чому розпоряджатися „наваром“, зі слів Жванії, міг тільки Мартиненко.

Таким чином підтверджується версія, що 30 доларів з кожної тонни урану осідають у кишенях клану Мартиненка, а робиться все це на очах в Яценюка, який своєю бездіяльністю щонайменше „кришував схему“, якщо не заробляв на ній – це має встановити слідство.

Але це ще не все. Окрім того, що пан Іосселіані зазначений в ліхтенштейнському реєстрі як секретний власник уранової прокладки, його сліди спливають у ще одному реєстрі.

Так, паралельно з прокладкою на урані Мартиненко „кришує“ схеми на державних підприємствах титанової галузі. Зокрема, для реалізації титанової продукції „Об’єднаної горно-хімічної компанії“ на підприємство було заведено ще одного посередника – австрійську компанію Bollwerk. Як випливає з бази даних Держслужби статистики, Іосселіані очолював… представництво Bollwerk в Україні.

Це – ще один доказ причетності Мартиненка до схем держпідприємств уранової та титанової галузей, додатковий до оприлюднених раніше.

Martinenko-Mikola-shema5

Таким чином, на державних підприємствах за часів Яценюку було розбудовано систему заробітку для фірм-прокладок, пов’язаних з оточенням самого Яценюка. Якщо не це, то які треба шукати ще аргументи для відставки такого прем’єр-міністра?», — риторично запитує Сергій Лещенко у власному блозі.

Как Татьяна #Бахтеева, украв миллиарды, договорилась с Яценюком. Расследование

Bahteeva3

 

Здоровье украинцев — одна из главных статей расходов бюджета нашей страны. Даже сейчас, когда война на востоке угрожает самому существованию Украины, мы тратим на здравоохранение 48 миллиардов гривен. Это сумма бюджетных расходов на здравоохранение в регионах (44 млрд грн) и на Минздрав с его госпрограммами закупки лекарств и медицинских изделий (4,1 млрд грн). Это больше, чем расходы на армию, которые составили 42,1 млрд гривен. Куда уходят эти деньги, если мы все и за всё платим при любом посещении врача, а даже простая операция стоит неподъёмные простым украинцам тысячи, а то и десятки тысяч долларов?

Деньги, которые выделяются сейчас, разворовываются по пути к обычному пациенту. Лепту в этот процесс вносит не столько казнокрадство на самом верху (Минздрав распоряжается всего десятой частью расходов на здравоохранение в Украине), сколько безудержное воровство и дикая коррупция в регионах Украины. В каждой области действуют чиновники-махинаторы, которые не прочь нагреть руки на здоровье своих земляков. Помогают в этом фирмы с разветвленной сетью коррупционных «щупалец», налаженными схемами сокрытия преступлений, подставных фирм, купленными чиновниками и правоохранителями, и самое главное — политической «крышей».

Самая лакомая часть коррупции в украинском здравоохранении — это закупки дорогого медицинского оборудования. Причина проста: на лекарствах нельзя получить запредельный «откат», потому что стоимость препаратов легко сравнить. В случае же с медоборудованием замена всего нескольких узлов прекращает агрегат в «уникальный», с уникальной стоимостью. Неудивительно, что завышение стоимости медоборудования достигает 200%, при этом сумма одной-единственной сделки может составить несколько миллионов долларов (столько, например, стоит ускоритель частиц для лучевой терапии рака).

Во времена Януковича политической «крышей» для большинства схем, связанных с продажей в Украине дорогостоящего медоборудования была яркая представительница «донецкого клана», глава комитета Верховной Рады по здравоохранению с 2007 года и во времена Януковича, Татьяна Бахтеева. Деятельность Татьяны Бахтеевой тесно связана с работой крупнейшей из групп, которая занимается поставками медоборудования на украинский рынок — группы братьев Фисталей. Герман и Владимир Фистали — сыновья известного донецкого врача Эмиля Фисталя, которые во время господства Януковича и «донецкого клана» взошли на «Олимп» украинского рынка медоборудования.

Татьяна Бахтеева, как не раз писали медицинские и антикоррупционные общественные организации, использовала весь свой административный ресурс (в частности, дружбу с Николаем Азаровым) для «помощи» братьям Фисталям и укрепления их бизнеса. Главным орудием в этой работе был контроль над главным государственным регулятором в области медицинской техники и лекарственных средств, руководство которого, как сообщала общественная организация «Медицинский контроль», курировало все вопросы с быстрой и сверхбыстрой регистрацией медоборудования в Украине, охраной монопольных позиций Фисталей (то есть, беспричинном отказе в регистрации изделиям конкурентов), а Татьяна Бахтеева обеспечивала политическое прикрытие процесса. В результате фирмы, связанные с братьями Фисталями, стали почти эксклюзивными поставщиками оборудования во все институты Национальной академии медицинских наук, в ряд крупнейших больниц Украины. Это приносило колоссальные прибыли, а госбюджету и рядовым украинцам, соответственно, колоссальные убытки.

Казалось бы, речь идет о реалиях эпохи Януковича, и после Майдана строители коррупционных схем должны были уйти. Но не тут-то было. «Крестная мать» схем с поставками медоборудования Татьяна Бахтеева — и сейчас народный депутат («Оппозиционный блок»), член комитета по здравоохранению Верховной Рады Украины. Влияние Бахтеевой на закупки медоборудования, как утверждают в кулуарах игроки этого рынка, не только не уменьшилось, но, напротив, выросло. И лучшее свидетельство тому — успехи братьев Фисталей и их совместных с Татьяной Бахтеевой «проектов».

В июле 2015 года появилась информация об обыске в офисе фирмы «Медикалгруп-Украина», являющейся украинским представительством немецкой компании B.Braun и находящейся под контролем Фисталей. Вплоть до последнего времени «Медикалгруп-Украина», как сообщали в СМИ, торговала поддельными египетскими и турецкими изделиями для гемодиализа под видом более качественных немецких. В схеме участвовала и «Медицинская торговая компания», также контролируемая Фисталями. Получить все нужные регистрационные документы не было проблемой, учитывая возможности Татьяны Бахтеевой.

Не было проблемой и организовать оффшорные предприятия для построения схем по завышению стоимости медизделий. Обыск в офисе привел к международному скандалу: немецкое издание JudischeZeitung обрушилось с критикой на B.Braun за работу в Украине с посредником, который изготавливал подделки. По мнению украинского СБУ, использование некачественного поддельного оборудования для гемодиализа стоило жизни 10 украинским пациентам. Информация о начатом расследовании попала в украинские СМИ. Однако, после всего — обыска, журналистского расследования, служебной переписки СБУ — следствие вдруг застопорилось. Это возможно только при наличии не просто сильной, а очень сильной политической «крыши», способной «замять дело».

Яркое доказательство того, что Бахтеева сохраняет свое влияние на госзакупки медоборудования — торги Минздрава 2015 года. Несмотря на попытки министра Александра Квиташвили очистить министерство от коррупции, пока это ему не удается. Анализ номенклатуры закупок Министерства здравоохранения Украины на 2015 год, проведенный организацией «Медконтроль», показывает: по программе борьбы с сердечно-сосудистыми заболеваниями МОЗ закупит большую часть медизделий у Фисталей.

Главная по значимости позиция в номенклатуре закупок МОЗ — механические клапаны (14,8 млн. грн.) — представляет собой сборный лот с конкретными наперед определенными количествами трех разных производителей, которые жестко конкурируют во всем мире и в Украине: St Jude (в Украине этого производителя представляет компания Фисталей «Флауер»), ONX (в Украине их представляет компания со словацкими учредителями «Медитрейд»), ATS Medical (находится в сфере влияния бизнесмена Николая Кузьмы). Само наличие такого лота указывает о монопольном сговоре: ни один отдельный дистрибьютор не может торговать конкурирующими позициями без теневой договоренности с их представителями в Украине. Именно Фисталей обвиняют в том, что они организовывают монопольный сговор по этой позиции, «собирают рынок», как говорят в этих кругах.

К чему приводят такие «договорняки»? Прогнозные цены МОЗ на расходные материалы по кардиологии и так в несколько раз выше, чем в соседних (парадокс — более богатых!) странах. Монопольный сговор означает, что цены на расходные материалы для операций на сердце будут не просто высокими, а сверхвысокими. С одной только этой программы Фистали, Бахтеева и компания получат несколько десятков миллионов гривен «дохода». А что получат пациенты? Смерть. Сердечно-сосудистые заболевания — первая по распространенности причина смерти украинцев. Государство обеспечивает необходимыми расходными материалами только 10% пациентов. Один комплект для стентирования в итоге будет стоить 60-70 тысяч гривен, за одну операцию устанавливают 2-4 стент-системы. То есть, только расходные материалы обойдутся пациенту в 5-10 тысяч долларов, а ведь еще нужно будет платить за операцию. Ожидаемая МОЗ цена на стенты, с учетом готовящегося монопольного сговора, составит 9 200 грн.

Без колоссального завышения средств, без коррупционных монопольных сговоров, без алчной политической «крыши» стент-системы могут стоить 3 900 грн: именно за столько их закупили на торгах в Черкассах в июле этого года. При том же бюджете Минздрав мог бы обеспечить расходными материалами для операций на сердце втрое больше украинцев! Так воровство бюджетных средств превращается в убийство пациентов, в геноцид украинцев.

И все-таки наиболее громкий успех Бахтеевой за последнее время — это государственная программа по закупке маммографов, которую она, по данным антикоррупционных организаций, лоббирует с 2012 года. В 2015 году эти усилия увенчались успехом: маммографы попали в план закупок Министерства здравоохранения Украины. Всем отраслевым специалистам известно, как тяжело сейчас добиться увеличения финансирования государственных программ по здравоохранению, в условиях полной экономии и урезания всех возможных бюджетов. И вот в такой ситуации появляется новая программа на 200 млн гривен (!), в рамках которой надо купить новые маммографы и аппараты УЗИ, причем у отечественного производителя. Этот производитель — харьковская фирма «Радмир», и он уникален. Больше в Украине маммографы никто не делает. Значит, 200 млн отдадут в одни, правильные руки. При этом маммографы будут стоить уже на 32% дороже, а аппараты УЗИ — на 68%, что и неудивительно. Неудивительно и то, что компания, связанная с братьями Фисталями, является эксклюзивным представителем «Радмира». Значит, и на этой сделке Татьяна Бахтеева получит свои миллионы.

Как Татьяна Бахтеева, украв миллиарды, договорилась с Порошенко

Все эти факты говорят об одном: теневое влияние Татьяны Бахтеевой на процессы в украинском здравоохранении в последнее время только растет. Даже при Януковиче представители Фисталей не осмеливались звонить конкурентам и рассказывать им, что «мы все решим и все будет по-нашему, договаривайтесь с нами или исчезайте с рынка вообще». Между тем в последнее время, по свидетельствам предпринимателей, такие разговоры — не редкость.

В то время, как прежний друг и покровитель Татьяны Бахтеевой Николай Азаров собирает марионеточное «правительство Украины в изгнании» и пытается пропагандировать идеи «русского мира» через социальные сети, сама Бахтеева тихо и эффективно делает свою работу с помощью братьев Фисталей. Для выживания «донецкому клану» в здравоохранении нужно, чтобы все оставалось, как при Азарове.

И это удается: несмотря на то, что в Верховной Раде успешно проходят голосование практически все реформаторские законопроекты,ё буксует. Главным барьером для реформаторских начинаний министра здравоохранения Квиташвили эксперты в один голос называют комитет по здравоохранению Верховной Рады, находящийся в жесткой оппозиции к любым реформам. Несмотря на то, что формально его возглавляет Ольга Богомолец (а может быть, и благодаря этому), влияние Татьяны Бахтеевой в комитете по здравоохранению колоссально. Неудивительно, что Татьяна Бахтеева голосует в комитете против реформы в унисон с Богомолец (приводя с собой голоса других бывших членов «партии регионов») и громит реформу с парламентской трибуны практически теми же словами, что и Ольга Богомолец.

Пока это положение вещей сохранится, реформы здравоохранения будут невозможны: ни Татьяна Бахтеева, ни ее партнеры по «бизнесу» не смогут получать привычные сверхприбыли в условиях прозрачности. И пока коррупционно-коммерческий «спрут» с политической головой не будет уничтожен — никакой бюджет не поменяет ситуации в нашем здравоохранении. Любые бюджеты будут просто разворовываться, тратиться на поставки ненужного оборудования по многократно завышенным ценам — как и сейчас.

Тем временем украинцы продолжают умирать из-за «недостатка государственных денег на лечение». А на «откатах» и краденых деньгах снова крепнет старая гвардия Януковича — пока еще бледная, скромная, напуганная Майданом; но неизвестно, какой она будет через несколько лет.

Екатерина Гук, Национальное бюро расследований Украины

Иванющенко и Аврамов заметают следы. Расследование

Ivanushenko-Yuryi2-300x241

 

Объявленный в розыск одиозный экс-регионал завершил процесс реорганизации своего бизнеса.

В бизнес-империи одиозного экс-“регионала” Юрия Иванющенко и его партнера Ивана Аврамова убыло. Как выяснило Национальное бюро расследований Украины, недавно официально прекратили существование две компании, зарегистрированные в столице Великобритании, которые считались фундаментом корпоративной структуры их совместного бизнеса — Rollexa Limited и Pallace Limited. Первая из лондонских фирм была ликвидирована 12 января, вторая — 19 января 2016 года. Обе компании «ушли из жизни» добровольно, совершив так называемый voluntary strike-off.

Чем были примечательны указанные компании? Rollexa Limited и Pallace Limited, по сути, были холдинговыми структурами, на которые оформлялись основные активы партнеров по бизнесу, известных в определенных кругах как Юра Енакиевский и Иван Иванович. Первая компания была официально зарегистрирована на Диану и Ирину Иванющенко — дочь и жену бывшего нардепа от Партии регионов. Вторая полностью принадлежала лично Аврамову.

До падения режима Виктора Януковича, при котором бизнес Иванющенко и Аврамова достиг своего расцвета, Rollexa Limited и Pallace Limited совместно владели рядом британских компаний. Среди них были Goodlight Capital Limited, Fieldlane Limited, Production Investment Management Ltd, Fablet Limited, Gazoil Corporation Limited, Impool Limited и многие другие. Через них Иванющенко и Аврамов, в свою очередь, опосредованно контролировали разношерстные активы в Украине, львиной долей которых управляли их венчурные фонды «Инновационные стратегии» и «Новые технологии» (президентом и главой наблюдательного совета последнего до недавнего времени числился лично Аврамов). Среди них были обогатительные фабрики, компании — владельцы лицензий на добычу газа и нефти, финансовые, строительные, торговые и транспортные структуры.

Смена власти в Украине, бегство Иванющенко в Россию вслед за Януковичем, объявление его в розыск и введение против него санкций в ЕС подкосили совместный бизнес двух авторитетных товарищей. Но Юра Енакиевский и его партнер все-таки нашли выход из ситуации. Начало было положено финансистами — летом 2014 г.  банк «ТК Кредит», в наблюдательный совет которого в тот момент входил Иван Аврамов, отчитался, что его бенефициарами являются два гражданина Южно-Африканской Республики — Виллем Мартинус де Бир и Ибанец Эльмари. Оба они, по версии финучреждения, на паритетных началах опосредованно владеют фондом «Новые технологии». Эти же южноафриканцы были названы бенефициарами львиной доли остального бизнеса Иванющенко и Аврамова в Украине — например, компаний «Альба ресурс» и «Мироновкабудмонтаж», владеющих лицензиями на разработку Южно-Медведевской и Южно-Хрестищенской площадей в Харьковской области с суммарными запасами более 7 млрд кубометров газа.

Доказательств того, что за оффшорами, пришедшими на смену компаниям Иванющенко и Аврамова, стоят прежние владельцы, пока нет. Однако очень сомнительно, что некогда всесильный «смотрящий» от Януковича и его тяжеловесный компаньон продали свой бизнес никому не известным юристам из Южной Африки.

Отдельно на Виллема Мартинуса де Бира повесили компанию «Фриланс-транс», которая на паритетных началах со структурами экс-“регионала” Василия Хмельницкого владеет компанией «Мастер авиа» (аэропорт «Киев»), и киевский рынок сельскохозяйственной продукции «Столичный». Вскоре в империи Иванющенко и Аврамова всплыли и другие южноафриканцы. Например, бенефициаром фонда «Инновационные стратегии» была названа Моника ван Зил, которая управляла семейной компанией Иванющенко Rollexa Limited вплоть до ее ликвидации. Вместе с ней засветился еще один гражданин ЮАР — Виллем Шалк ван Геерден, якобы бенефициар одной из главных финансовых компаний Иванющенко и Аврамова — ФК «Лидер».

Параллельно с этой рокировкой похожая замена была проведена и в Великобритании. В течение прошлого года компании Rollexa Limited и Pallace Limited вышли из числа собственников большинства своих лондонских аффилиатов. Вместо них на паритетных началах в капитал «наследия» Иванющенко и Аврамова зашли две новые структуры, юрисдикция которых до сих пор не засвечена (судя по всему, они зарегистрированы в островных оффшорных зонах) — Latchley Holding Limited и Benozan Holdings Limited. Доказательство того, что за ними стоят прежние владельцы, нет. Однако это выглядит все же гораздо более вероятным, чем предположение, что некогда всесильный «смотрящий» от Януковича и его тяжеловесный компаньон, любивший охотиться на кабанов со старшим сыном экс-президента Украины, продали свой бизнес, приносивший им миллиарды гривень, никому не известным юристам из Южной Африки. А вот почему этому  верят наши власти — например, Национальный банк Украины, который до сих пор считает вышеупомянутых африканцев «окончательными ключевыми участниками» банка «ТК Кредит», — понять весьма сложно.

Вадим Стародубцев, Национальное бюро расследований Украины

Справу про бобрицьких собак розгляне апеляційний суд. Відео

Korol-bobryci1

27 січня 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд (м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30, зал № 4, о 9 год 45 хв) спробує розібратися в тому, чому сільський голова Бобриці Олександр Король через бездіяльність всіх місцевих органів влади, включаючи і районний суд, пальцем о палець не вдарив для вирішення проблеми агресивних бездомних собак, які нападають на перехожих, і тільки «розпилив» півтора десятки тисяч гривень на одноразовому відлові та стерилізації собак влітку 2015 року.

Всупереч вимогам діючого законодавства Бобрицька сільська рада не затвердила правила поводження з тваринами в селі, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

А навіть якщо б вона такі правила затвердила, навряд чи хтось би про них дізнався, оскільки на судових засіданнях Король вихваляється відсутністю у сільради офіційного сайту і небажанням заводити офіційну адресу електронної пошти, за якою б громадяни могли надсилати до сільради запити на публічну інформацію.

Бродячі собаки — проблема не тільки Бобриці, її вже піднімають на державному рівні. На сайті президента України Петра Порошенка більше сотні голосів набрала петиція, автор якої просить прийняти закон про бродячих собак і мотивує це таким чином: «Подивіться, що сталося з нашими містами. Кругом зграї собак, які, об’єднавшись, вже нападають на людей, особливо на пенсіонерів і дітей. Я не раз був свідком цього… Те що тварин стерилізують, то воно нічого не вирішує. Собак у дворах, на базарах вже стало дуже багато. Кругом антісанітарія, строять будки для їх проживання. Собаки розгризають мусорні пакети та розносять по всіх дворах, по місту… Собаки гавкають всю ніч, діти просинаються, виспатися неможливо».

Чому екс-регіонал, корупціонер Юрій Бойко уникнув суду і спокійно залишається значущою фігурою в політиці? Розслідування

Boiko-Yurii13

 

Колишній держчиновник і член Партії регіонів уникнув суду за кричущим звинуваченнями в корупції у зв’язку зі скандальними «вишками Бойка» і спокійнісінько живе в елітному маєтку під Києвом.

Хто допоміг йому в цьому?

Він спокійно живе в маєтку під Києвом, у закритому кооперативі. Протягом тижня без усіляких проблем їздить на роботу до Верховної Ради на особистому Mercedes, який цілком відповідає його статусу лідера третьої за величиною парламентської фракції Опозиційного блоку (ОБ).

Ця людина — Юрій Бойко. Він не намагається втекти з країни, що не побоюється арешту й оточений повагою колег. «Юра буде останнім, щодо кого порушать кримінальну справу»,— так, за словами політтехнолога Тараса Березовця, кажуть про Бойка його соратники.

Між тим цей політик — один з ключових діячів епохи Віктора Януковича, якого звинувачують у причетності до корупції в розмірі $400 млн. Саме стільки 2011 року держкомпанія Чорноморнафтогаз, якою опікувався Бойко, який на той момент обіймав посаду міністра палива та вугільної промисловості, переплатила за дві морські бурові установки. За кожну держбюджет виділив по $400 млн невідомим компаніям-посередникам, переплативши вдвічі. Власником однієї з цих фірм виявився латвійський бомж-алкоголік. «Класична корупційна схема»,— наполягали тоді представники Дзеркала тижня, видання, що розкопало цю аферу. Ту саму фразу повторювали й опозиціонери, які докоряли Януковичу тим, що Генпрокуратура цією сумнівною оборудкою так і не зацікавилася.

Тепер вчорашня опозиція має весь обсяг влади в країні, а Бойко опинився в ролі політичного опонента влади. Але ані справа про скандальні вишки, ані нові звинувачення в співучасті в незаконній схемі продажу скрапленого газу, реалізованій 2010‑го «младомільярдером» Сергієм Курченком за участю Бойка і його підлеглих, не зробили з колишнього міністра обвинуваченого в судах щодо корупції.

Генпрокуратура мляво розслідує обидві справи. Експерти впевнені: безпеку високопосадовцю забезпечує влада, яка послідовно дотримується нейтралітету. Таким само чином вони поводяться щодо друзів і партнерів Бойка — мільярдера Дмитра Фірташа і Сергія Льовочкіна, заступника голови фракції Опоблоку.

«Переконаний: без домовленостей із Банковою лідер ОБ не почувався б настільки безкарним»,— каже Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції.

Бойко не лише уникає суду, але і залишається значущою фігурою в газовій галузі, контролюючи один із важливих активів — компанію Київгаз. Його зять Сергій Горовий вже шостий рік працює головою правління Київгазу, який частково перебуває в муніципальній власності.

Найщасливіший

Два роки після Майдану, протягом яких країна пройшла крізь глобальні потрясіння, а політична еліта — крізь струс, зокрема втечу з країни ключових чиновників і частковий арешт їх активів, Бойко пережив без особливої напруги. Він ще не оприлюднив декларацію за 2015 рік, проте, з огляду на дані за 2014‑й, його справи йшли непогано.

У власності політика і його рідних опинилися чотири ділянки землі площею від 600 соток до 2 га, два житлових будинки — один з них на 450 кв. м. За інформацією ЗМІ, сім’я Бойка живе в елітному кооперативі Лісовий в селі Іванковичі, що за 15 км від Києва. Крім того, його родина задекларувала понад 9 млн грн річного доходу. А на рахунках подружжя Бойків зберігається 27,5 млн грн. І це лише видима частина: як кажуть експерти, навряд чи екс-чиновник розкрив усю свою власність у декларації.

Бойко не просто заможно живе за містом і працює у Верховній Раді — фортуна в буквальному сенсі не втомлюється йому посміхатися.

Навесні 2014 року українська Генпрокуратура підготувала для ЄС санкційний список з 22 осіб, що входять у близьке оточення Януковича. Прізвище Бойка там відсутнє. Так само, як і прізвища його друзів і партнерів — Фірташа, Льовочкіна, а також колишнього керівника НАК Нафтогаз України Євгена Бакуліна. Тобто до санкційного списку не потрапив жоден з членів так званої групи Росукренерго (РУЕ), названої на честь газотрейдера-посередника, на якій Фірташ збагатився.

Люди з РУЕ уникли санкцій завдяки Олегу Махніцькому, першому постмайданному генпрокурору та члену ВО Свобода, вважає Сергій Лещенко, депутат від Блоку Петра Порошенка (БПП). За його версією, Махніцький не вніс до списків представників РУЕ через те, що залежав від іншого свободівця Ігоря Кривецького на прізвисько Пупс, колишнього партнера Фірташа.

Генпрокуратура і в інших випадках була поблажливою до Бойка. У лютому минулого року до Остапа Семерака, народного депутата фракції Народного фронту, звернулися співробітники прокуратури. Вони розплутували справу про закупівлю вишок Бойка — цією саом темою цікавився і сам Семерак.

За Януковича ГПУ ця справа не зацікавила, але після Євромайдану, у квітні 2014‑го, вона взялася за нього ґрунтовно, порушивши справу за фактом того, що службові особи Міненерго в змові з представниками НАК Нафтогаз і Чорноморнафтогазу вкрали у держави $400 млн, сплачених за вишки.

І хоч Бойко не підписував тендерну документацію і контракти на придбання вишок, але, як людина, що опікувалася Нафтогазом і Чорноморнафтогазом, не міг не знати про деталі цієї афери, переконаний Семерак.

Слідчі прийшли до депутата, за його словами, по допомогу. Мовляв, готували постанову про арешт Бойка, але лідер Опоблоку розпочав переговори з кимось із представників влади, намагаючись уникнути цього. Щоб екс-чиновник все ж відчув на зап’ястях наручники, працівники ГПУ попросили депутата вжити контрзаходів. Семерак проанонсував арешт Бойка. Але в результаті ГПУ навіть не передала в Раду клопотання про зняття недоторканності з очільника Опоблоку. Причини такої поведінки Генпрокуратури Семерак не знає.

Сам Бойко завжди заперечував звинувачення у штучному завищенні ціни на бурові, називаючи маржу платою за додаткове устаткування.

Сьогодні обидві установки, що працювали біля Криму, росіяни вкрали. Також в російському полоні несподіваним чином опинилася і частина документації щодо закупівлі цього обладнання.

Колишній керівник Нафтогазу Бакулін, під орудою якого проводився скандальний тендер, лише короткий час навесні 2014‑го провів під арештом і зараз разом з Бойком засідає в парламенті у фракції Опоблоку.

У Генпрокуратурі на запит журналістів відповіли, що слідство за фактом афери все ще ведеться. Зокрема, перевіряють і законність дій нинішнього лідера опозиції. Тривале розслідування у відомстві пояснили тим, що в його межах співробітники прокуратури звертаються із запитами до закордонних органів.

Вибіркове неправосуддя

ГПУ виявилася вкрай милостивою до лідера ОБ і в іншій справі. Лещенко згадує, що ще влітку 2015‑го слідчі прокуратури підготували клопотання про зняття недоторканності й арешт Бойка за його участь в інший афері — схемі реалізації скрапленого газу, створеній Курченком.

Бойко, на той момент міністр палива і енергетики, і Оксана Масс, перший заступник директора  «Газ України», штучно завищували потребу населення у скрапленому газі в семи областях. Щоб її задовольнити, держава проводила аукціони з продажу додаткових обсягів енергоносія за соціальними цінами, що становлять 20 % від ринкової вартості. Покупцями ставали 12 фіктивних підприємств, створених Курченком. Придбаний таким чином газ перепродувався за комерційними цінами на ринку. «Бойку було відомо про сенс скоєного злочину, була визначена його роль у злочинній організації: він мав не тільки діяти як міністр, але і забезпечувати скоєння злочину за лінією Міненерго та дочірніх підприємств»,— цитує текст клопотання слідчих ГПУ Лещенко.

Але Шокін клопотання не підписав.

ГПУ не цікавиться й іншими темними справами екс-чиновника, яких не бракувало. Російський бізнесмен Костянтин Григоришин нещодавно кинув світло на гігантський масштаб корупції під патронатом міністра Бойка. «Раніше [на держзакупівлі] сиділи люди Юри Бойка, вони казали: помножте ціну на шість, поставте трансформатори, а потім 80 % поверніть нам готівкою»,— розповідав він НБРУ, говорячи про особливості здійснення держзакупівель у часи, коли нинішній головний парламентський опозиціонер був у владі.

Бойко не відповів на запит журналістів про те, чи викликають його до прокуратури, як кого і щодо яких справ.

Весь у газі

Лідер Опоблоку не тільки дешево відбувся за старими справами, але і залишається важливим гравцем на газовому ринку.

Тут його ключовим активом є зять Сергій Горовий, чоловік старшої дочки Ярослави.

2010 року, коли Бойко служив міністром, Горового на позачергових зборах акціонерів Київгазу обрали головою правління. Відтоді зять політика не залишає цей пост, хоча результати його роботи негативні. Нацкомісія з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) у травні 2015‑го перевірила компанію на предмет дотримання ліцензійних умов. Підсумок — НКРЕКП наклала на Київгаз максимальний штраф у 800 тис. грн.

Але звільнити зятя Бойка Київська міськдержадміністрація (КМДА) не може: за словами Петра Пантелєєва, заступника голови КМДА, це здатна зробити лише наглядова рада. Як стверджує чиновник, міська влада вже попросила компанію призначити загальні збори акціонерів, щоб переобрати раду. І сподіваються, що вони відбудуться до середини весни.

У липні минулого року Київгаз створив дочірнє підприємство КиївГазЕнерджі, якому делегував функції обслуговування споживачів. Директором стала теж не чужа Бойку людина — Владислав Красавін, який на сайті Ради досі значиться помічником на громадських засадах лідера Опоблоку.

Ані Горовий, ані Красавін не відповіли на питання журналістів, чи пов’язані їхні призначення з Бойком.

Горовий для Бойка — не тільки інструмент впливу на Київгаз, але і сімейний роботодавець. Він є співвласником видавничого дому Вавилон, до якого входять модні журнали l’Officiel та Pink. І дві старші дочки лідера ОБ працюють у цих виданнях: Ярослава — креативним директором l’Officiel, а Уляна — шеф-редактором Pink.

Непотоплюваний

Чому ГПУ спускає на гальмах справи, до яких причетний Бойко? Відповідаючи на це запитання, експерти зазначають кілька причин.

Лещенко каже, що у Шокіна є старший помічник — Василь Драган. За часів Януковича він був завідувачем сектора запобігання та виявлення корупції в апараті Міненерговугілля. «Драган був у Бойка головним борцем з корупцією саме тоді, коли купували вишки Бойка»,— пояснює нардеп БПП.

Бойко не захотів коментувати свої зв’язки з Драганом.

Але у ГПУ є і значно вагоміша причина затягувати слідство. І ця причина — найвища влада в особі президента країни. Про те, що без домовленостей з Банковою Бойко не був би такий спокійний за свою свободу, говорить Шабунін. Лідер Опоблоку, на його думку, дуже зручний конкурент для Порошенка на наступних президентських виборах.

Про існування якогось таємного «акта про ненапад», на думку політолога Євгена Магди, свідчить і те, що Опозиційний блок не виконує найважливішої функції — він не опонує главі держави. «ОБ не турбує владу, він шукає можливість з нею домовитися»,— пояснює експерт.

На останній прес-конференції президента журналісти нагадали Порошенку про те, що Шокін не підписує клопотання до парламенту про зняття депутатської недоторканності й арешт Бойка. На що президент відповів, що тепер це робота вже не ГПУ, а нових антикорупційних органів. “І про Бойка, будь ласка, матеріали в Антикорупційне бюро. І справи не будемо вибирати. Бойко, не Бойко — всіх корупціонерів до відповідальності”,— театрально заявив засновник Партії регіонів.

У Національному антикорупційному бюро журналістам сказали, що зараз у них немає кримінальних проваджень щодо Бойка.

Христина Бердинських, Національне бюро розслідувань України

Завод «Стиролбиофарм» Героя Украины Николая Янковского в Горловке спонсирует террористов #ДНР. 4 фото

Yankovskiy-Mikola3-500x372

Предприятие «Стиролбиофарм», которое специализируется на производстве медикаментов и принадлежит Герою Украины Николаю Янковскому, продолжает работать в захваченной рашистами Горловке и платит налоги в так называемый «бюджет ДНР».

23 января 2016 года производство проинспектировал один из главарей ДНР Денис Пушилин, который похвалил завод за то, что оно наполняет бюджет и отметил большую важность завода для боевиков, сообщает Нацинальное бюро расследований Украины.

Yankovskiy-Mikola4-500x333

«Важность работы данного предприятия можно учитывать, по меньшей мере, с двух позиций. Первая позиция – это важно для Донецкой и Луганской Народных Республик препаратами, которые производятся здесь. Вторая позиция – это, конечно же, вопрос уплаты налогов и наполнения бюджета. Предприятие работает и расширяет рынок сбыта, что для нас крайне важно. Хотелось бы отметить, что Министерство экономического развития оказывает достаточно большую помощь. На данный момент, если брать «Стиролбиофарм», он загружен примерно на 30%. У предприятия есть все возможности для увеличения производства, что повлечет за собой создание новых рабочих мест» — цитирует террориста Пушилина официальный сайт «народного совета ДНР».

Yankovskiy-Mikola5-500x333

Yankovskiy-Mikola6-500x333

Предприятие «Стиролбиофарм» работает на базе химического комбината «Стирол», который также раньше принадлежал Николаю Янковскому. В 2010 году Янковский продал комбинат олигарху Дмитрию Фирташу, однако сохранил контроль над фармацевтическим производством.

В 2013 году в интервью сайту Gorlovka.ua Янковский говорил:

— «Стиролбиофарм» для меня сейчас это — удовольствие от работы. Я люблю что-то созидать и создавать, поэтому оставил себе фармацевтический бизнес и занимаюсь им».

В 2003 году Николай Янковский был удостоен звания Герой Украины «за выдающиеся личные заслуги перед Украинским государством в развитии химической промышленности».

Генпрокуратура підозрює Нацбанк та компанію заступниці #Яресько у махінаціях в інтересах Клюєвих. Розслідування. Відео

Kluevi-Yaresko1

 

За висновками Генеральної прокуратури, компанії братів Клюєвих за сприяння НБУ в 2009 році заробили понад 600 млн грн на фінансових маніпуляціях із кредитними коштами, залученими в Укрексімбанку. Це випливає з ухвали Печерського райсуду м. Києва від 29.12.15 та матеріалів Управління спецрозслідувань Генпрокуратури, яке здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000368.

Водночас згідно з ухвалою цього ж суду від 14.01.16, слідчі Генпрокуратури допускають, що ТОВ КУА «ІТТ-Менеджмент», яке пов’язане з заступником міністра фінансів Оксаною Маркаровою, допомагало Клюєвим легалізувати кошти, отримані злочинним шляхом.

Нагадаємо, що ще в квітні 2014 року Генпрокуратура повідомляла про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, вчинене Андрієм Клюєвим – екс-першим віце-прем’єром та екс-главою адміністрації Віктора Януковича.

Як зазначалося, в березні 2009 року Клюєв (тоді нардеп) сприяв отриманню підконтрольним його родині «Заводом напівпровідників» кредиту на 150 млн євро в Укрексімбанку на проекти з виробництва сонячних батарей. Кредит було забезпечено заставою належних підприємству майнових прав за угодами купівлі-продажу обладнання, яке, за висновками слідчих, було неліквідним, що створювало «високі ризики неповернення кредиту державному банку».

Крім того, як повідомлялося, у вересні-жовтні 2010 року за сприяння Клюєва (тоді – першого віце-прем`єра) Держагентство з інвестицій ухвалило висновок про можливість надання фінансування «Заводу напівпровідників» на виробництво фотогальванічної продукції. За даними слідства, відповідні кошти (200 млн грн.) були використані не за призначенням, а для сплати Укрексімбанку процентів за раніше одержаним кредитом.

У жовтні 2015 році Генпрокуратура інформувала, що в кримінальному провадженні щодо А. Клюєва встановлено новий епізод. «Злочинна оборудка полягала в проведенні вдаваної угоди між двома підконтрольними А. Клюєву підприємствами, із залученням 1,5 млрд грн кредиту держбанку, частина з яких була витрачена на придбання заставного майна, а 610 млн грн привласнені на користь підконтрольного йому підприємства», — констатували в ГПУ.

Процентні маніпуляції

Згідно з ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 14.01.2016, Управління спецрозслідувань Генпрокуратури здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000368 від 08.05.2014 за фактом заволодіння держмайном у сумі 230 млн. євро і 170 млн. грн. за попередньою змовою групою осіб з числа посадовців Кабміну, Держінвестицій та Укрексімбанку за ознаками ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу (можливе покарання – позбавлення волі на 7-12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна).

Як зазначається в ухвалі суду, фігуранти справи (далі — цитата) «отримували від ТОВ КУА «ІТТ-Менеджмент» значний інвестиційний дохід від цінних паперів, який в дійсності може бути коштами, що були вказаними особами або підконтрольними їм підприємствами одержані злочинним шляхом, у т.ч. внаслідок заволодіння шляхом зловживання службовим становищем коштами, призначеними відповідно до п. 5 ч.1 ст. 74 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» для надання державної безоплатної допомоги на відшкодування відсотків, сплачених за користування кредитами, залученими підприємствами реального сектору економіки».

Крім того, як констатується, «операції по цінним паперам здійснювались за участю торговців ТОВ «Альта Брок», ТОВ «Мультіброк», а контрагентами виступали ТОВ «КОМБІ-ПРОФ», ТОВ «Український центральний контрагент», ПрАТ «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест».

Згідно з даними держреєстру, засновником ТОВ КУА «ІТТ-Менеджмент» є ПрАТ «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест», а одним з кінцевих бенефіціарів — Данило Волинець – чоловік заступниці міністра фінансів Оксани Маркарової; у 2006—2009 рр. він був главою правління «Ощадбанку». Ще серед бенефіціарів ТОВ КУА «ІТТ-Менеджмент» – З. Кузимків, С. Міщенко, О. Папроцький.

ПрАТ «Інвестиційна компанія «ІТТ-Інвест» з 2003 до березня 2015 року очолювала Оксана Маркарова.

Програма «Слідство.Інфо» з посиланням на інформацію Генпрокуратури повідомляла, що група «ІТТ» була причетною до приватизації Клюєвими «Заводу напівпровідників». О. Маркарова це заперечувала.

Вона зазначала, що в ПраТ ІТТ-Інвест, яке є торгівцем цінними паперами, зберігачем та андеррайтером, за 20 років діяльності «дійсно було декілька угод з корпорацією «Укрпідшипник» [контролери – «Клюєві»], однак вони не стосувалися ані «Запорізького заводу напівпровідників», ані «АктивСолара». «Андрій Клюєв як фізсоба дійсно інвестував в декілька фондів ІТТ протягом 2011—2013 років, отримував дивіденди та потім вийшов з інвестицій», — додала О. Маркарова в листі до ГПУ, на який посилалося “Слідство.Інфо”.

Водночас О. Маркарова підтверджувала, що в 2013 році брати Клюєві продали «Актив-банк» групі «ІТТ». О. Маркарова була членом спостережної ради Актив-банку ще з 20.04.12, а з 17.12.12 по 10.04.13 вона — в.о. голови. Крім того, 10.04.13 членом спостережної ради банку було обрано також Наталію Яресько, а О. Маркарову обрали головою спостережної ради вже на постійній основі.  Навесні 2014 року Актив-банк знову міняє власників. Замість групи «ІТТ», туди заходить група росіян.

Як писали «Наші гроші», після виходу групи «ІТТ» зі складу акціонерів «Актив-банку», в банку почались проблеми. Постановою НБУ від 13 червня 2014 року «Актив-Банк» було віднесено до категорії проблемних та встановлено ряд обмежень діяльності. 2 вересня НБУ відніс «Актив-банк» до неплатоспроможних, а 3 вересня Фонд гарантування вкладів ввів до банку тимчасову адміністрацію. Зараз банк перебуває на стадії ліквідації.

«Але за день до віднесення «Актив-банку» до неплатоспроможних з нього були виведені багатомільйонні активи. А вигоду від цього отримали саме структури Волинця – Маркарової. Ці факти зафіксовані у численних (їх більше ста) судових рішеннях і ухвалах, які ми знайшли у Єдиному державному реєстрі судових рішень,.

Всі договори на виведення активів укладені за однією схемою. Між «Актив-банком» та ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет» 1 вересня (в одному випадку – 7 серпня) 2014 року підписувались договори відступлення боргу за виданими банком кредитами. За це банку сплачувалась невелика (у середньому – одна четверта) частина суми боргу. 2 вересня «Арбімаркету» були відступлені права на стягнення застав за договорами іпотеки, якими забезпечувались всі ці кредити.

А 12 вересня 2014 року «Арбімаркет» переуступив всі ці вимоги (і кредитні, і іпотечні) компанії з управління активами «ІТТ-менеджмент», — йшлося в розслідуванні видання.

У свою чергу О. Маркарова в коментарі наголошувала, що угоди, про які написали «Наші гроші», відбулися вже після того, відбувся продаж групі покупців, яких представляв Олександр Антонов в березні 2014 року. «Ні я, ні мій чоловік, до банку не мали відношення вже з 16 березня 2014 року, коли я продала всі 100% ТОВ Актив фінанс груп, яке володіло банком. А 17 квітня 2014 року, тобто через місяць після продажу, було проведено загальні збори, на яких всю Спостережну раду і мене, в присутності представника НБУ, було переобрано. Під час володіння мною Актив банком його не було визнано ні проблемним, ні неплатоспроможним», — підкреслювала О. Маркарова.

Євробондні махінації

Відповідно до ухвали Печерського райсуду м. Києва від 29.12.2015, «Завод напівпровідників» та Activ Solar GmbH (був власником 74,99% статутного капіталу «Заводу напівпровідників») 23.01.2009 уклали контракти на поставку товарів на 199,99 млн дол, або на 1,54 млрд грн. Під ці контракти «Завод напівпровідників» отримав позику від Укрексімбанку на 150 млн євро.

Activ Solar GmbH, будучи поручителем «Заводу напівпровідників», відповідно до договорів застави цінних паперів від 31.03.2009 та від 07.04.2009 передало Укрексімбанку в заставу держоблігації зовнішньої позики за період з 2003 по 2015 рік на 163,5 млн дол. та 28,85 млн євро.

За період з 03.03.2009 по 09.04.2009 «Укрексімбанк» надав «Заводу напівпровідників» кошти на 1,55 млрд грн. З них на 1,448 млрд грн. «Завод напівпровідників» придбав валюту на 182,2 млн дол. та перерахував її для Activ Solar GmbH як передоплату за контрактами на поставку обладнання. Із залишку коштів у сумі 97 млн грн. повернуто Укрексімбанку тіло кредиту у сумі 13,9 млн грн., а 83,1 млн грн. «Заводом напівпровідників» витратив на інші потреби: закупівлю матеріалів, оплату послуг, тощо.

Відповідно до листа АТ «Укрексімбанк» від 16.04.2009, фактичний борг «Заводу напівпровідників» на цю дату склав 1,53 млрд грн. (за офіційним курсом НБУ – 150,9 млн євро).

У матеріалах кримінального провадження міститься протокол зборів акціонерів Activ Solar GmbH від 06.04.2009, відповідно до якого останнім прийнято рішення:
1) продати вищевказані державні облігації зовнішнього займу;
2) залучити «Укрексімбанк» як посередника щодо продажу облігацій;
3) суму доходу, одержаного Activ Solar GmbH від продажу облігацій спрямувати на погашення заборгованості «Заводу напівпровідників» перед «Укрексімбанком»;
4) з огляду на виконання Activ Solar GmbH грошових зобов`язань «Заводу напівпровідників», розірвати контракти, укладені з «Заводом напівпровідників» 23.01.2009 та здійснити зарахування зустрічних вимог.

10.04.09 «Укрексімбанк» уклав договори купівлі-продажу цінних паперів з НБУ в особі першого заступника голови НБУ, який діяв на підставі постанови правління НБУ від 09.04.2009 №207 (на сайті НБУ цієї постанови, до речі, немає; тоді главою НБУ був Володимир Стельмах, а його першим заступником – Анатолій Шаповалов).

Відповідно до умов договору, НБУ придбав державні облігації зовнішнього займу загальною номінальною вартістю 1,554 млрд грн. (за курсами валют на день укладання угоди) без ПДВ. При цьому договірна вартість дорівнювала номінальній.

Як констатується в судовій ухвалі, слідство встановило, що «дійсна вартість вказаних державних цінних паперів на фондових ринках була значно меншою, ніж номінальна»:

— XS0170177306, загальна номінальна вартість 40 млн. доларів США (за актуальним курсом валют 308 000 000), вартість на фондовому ринку складала 70,875% від номіналу;
— XS0276053112, загальна номінальна вартість 57 млн. доларів США (за актуальним курсом валют 438 900 000 грн.), вартість на фондовому ринку 59,194% від номіналу;
— XS0305394941, загальна номінальна вартість 13,5 млн. доларів США, (за актуальним курсом валют 103 950 000 грн.), вартість на фондовому ринку 51,77% від номіналу;
— XS0330776617, загальна номінальна вартість 48 млн. доларів США, (за актуальним курсом валют 369 600 000 грн.), вартість на фондовому ринку 58,871% від номіналу;
— XS0232329879, загальна номінальна вартість 28,850 млн. Євро (за актуальним курсом валют 294 847 000 грн.), вартість на фондовому ринку 51,573% від номіналу;
— XS0198247305, загальна номінальна вартість 5 млн. доларів США, (за актуальним курсом валют 38 500 000 грн.), вартість на фондовому ринку 90,302% від номіналу.

За оцінками слідства, загальна сума завищення вартості держоблігацій зовнішньої позики, які були куплені Нацбанком, складає не менше ніж 617,4 млн грн. Нижче – цитата з судової ухвали:

«Реалізація ряду вищевказаних угод між Activ Solar GmbH, ВАТ «Завод напівпровідників», АТ «Укрексімбанк» та Національним банком України призвела до того, що одержані ВАТ «Завод напівпровідників» від ВАТ «Укрексімбанк» у якості кредиту кошти в сумі 1 522,4 млн. грн. в період з 25.03.2009 по 02.04.2009 були витрачені на придбання валюти в розмірі 182,2 млн. доларів США, яку та в цей же період перераховано на рахунки Activ Solar GmbH під приводом здійснення авансових платежів за поставку обладнання за контрактами №№ 71-75 від 23.01.2009.

Зазначені кошти контролерами Activ Solar GmbH витрачено не на придбання обладнання, а частково на купівлю вищевказаних облігацій державної зовнішньої позики. Іншою частиною коштів в сумі понад 600 млн. грн., які залишились після купівлі облігацій державної зовнішньої позики на рахунках Activ Solar GmbH, контролерами зазначеного підприємства витрачено за власним розсудом для збільшення активів власних підприємств, тобто у своїх власних інтересах.

Одразу після отримання від ВАТ «Завод напівпровідників» всієї суми під приводом авансу за поставку обладнання, 06.04.2009 Activ Solar GmbH прийнято рішення про розірвання договорів на поставку обладнання та погашення заборгованості ВАТ «Завод напівпровідників» перед ВАТ «Укрексімбанком» за рахунок вищевказаних державних облігацій зовнішнього займу шляхом продажу цих облігацій Національному банку України. Після чого Національний банк України 10.04.2009 придбав вищевказані державні цінні папери за завищеною на суму понад 600 000 000 грн. вартістю, чим спричинено збитки Національному банку України у вказаному розмірі.

Вищевказані дії осіб, які контролювали Activ Solar GmbH та ВАТ «Завод напівпровідників», а також групи невстановлених на цей час осіб з числа посадових осіб ВАТ «Укрексімбанк», Національного банку України та вищого керівництва держави, мали послідовний та узгоджений характер, у сукупності складали схему, яка має ознаки розкрадання державних коштів та їх наступного «відмивання» шляхом перерахування купленої за ці кошти валюти на рахунки Activ Solar GmbH на підставі фіктивних контрактів щодо постачання обладнання, та подальшого перерахування цих коштів з рахунків Activ Solar GmbH іншим юридичним та фізичним особам на формально законних підставах».

 

 

Інна Нефьодова, Національне бюро розслідувань України



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: