Архив Жовтень, 2015

Белый дом США us дом пидрахуя Центризбиркома Украины Михаила Охендовского. 4 фото. Видео

ohendovskyi-pidrahuy21

 

Резиденция Президента США и «домик» председателя Центральной избирательной комиссии Украины Михаила Охендовского могут посоревноваться, как в архитектурном убранстве, так и в размерах, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Представим, что может быть внутри «Личного дворца» украинского чиновника, по аналогии с Белым домом.

На сегодняшний день общая площадь Белого дома составляет около 7,2 гектаров земли. В нем насчитывается 132 комнаты и 412 дверей. Здесь располагается 32 ванные комнаты и 28 каминов.

Чтобы подняться на один из шести этажей, можно воспользоваться одним из трех лифтов или одной из восьми лестниц.

Среди помещений здания — знаменитые цветные комнаты: Овальный голубой зал для торжественных приемов, Зеленый зал неофициальных встреч, Красная комната, а также Фамильная обеденная комната, Большой холл, Перекрестный зал, Столовая для официальных приемов, Овальный кабинет, в котором заседает президент и т.д.

Конечно, Охендовский не может похвастаться Овальным кабинетом (хотя, как знать), но вот собственным озером — может. В этом госслужащий не наивысшего государственного звена может дать фору главе Белого Дома. Это при том, что в декларации за 2014 год Охендовский отметил сумму дохода около 300 000 грн. То есть, ежемесячная зарплата (или общие доходы) чиновника на уровне 25 000 грн.

Ohendovskyi-Mihailo-budinok1

Biliy-dim-USA1

Ohendovskyi-Mihailo-budinok3

Для сравнения — нынешний президент США Барак Обама получает в год $400 000 ($33 000 ежемесячно).

Ранее активисты движения Автомайдан с помощью беспилотного летательного аппарата сняли видео роскошного особняка пидрахуя Охендовского под Киевом.

 

 

 

Нардеп Сергій Драюк із партії Яценюка не задекларував 10 компаній

Drauk-Sergyi1

 

Народний депутат з «Народного Фронту» Сергій Драюк не задекларував внесок до статутного фонду принаймні десяти фірм.

Про це стало відомо з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Згідно з затвердженою формою подачі декларації про доходи, Драюк був зобов’язаний надати інформацію про розмір внесків до статутного капіталу товариства, підприємства або організації — своїх та своєї родини.

У декларації за 2014 рік нардеп не вказав внесків до статутного капіталу жодної фірми. А в декларації за 2013 рік Драюк вказав лише 2 тис грн статутних внесків.

Утім, за даними ЄДРПОУ, нардеп уже понад п’ять років є співвласником щонайменше восьми юридичних фірм та ще двох компаній, що займаються нерухомістю. Сума статутних внесків Драюка наразі перевищує 117 тис грн.

Драюк має частки в таких фірмах з правової та адвокатської сфери:

ТОВ «Верітас Альфа» , частка 33%, співвласник з 2000 року

Адвокатське об’єднання “Адвокатська Компанія «Верітас», частка 21%, співвласник з 2011 року

ТОВ Фірма правового захисту «Верітас», частка 1,3%, співвласник з 2000 року

ТОВ «Верітас Інформ», частка 33%, співвласник з 2003 року

ТОВ «Верітас Пік», частка 33%, співвласник з 2003 року

ТОВ Фірма «Верітас», частка 33%, співвласник з 2003 року

ТОВ «Верітас Дельта», частка 23%, співвласник з 2000 року

ТОВ «Верітас Лекс», частка 23%, співвласник з 2000 року.

Окрім того, Драюк є одним з кінцевих бенефеціарів корпорації «Верітас», яка також займається правовою діяльністю. Її власниками значаться згадані вище ФПЗ «Верітас», «Верітас Лекс» та «Верітас Дельта», у яких Драюк має частку.

Також нардеп є одним зі співвласників двох фірм, які займаються орендою та експлуатацією нерухомого майна:

ТОВ «Верітас Плюс», його частка складає 0,12%. Також однією зі співвласниць значиться компанія ТОВ «Верітас Абсолют». Драюк є співвласником з 2000 року

ТОВ «Верітас Абсолют» з часткою Драюка 1,3%, співвласник з 2003 року.

Згідно з декларацією, Драюк у 2014 р. мав загальний дохід 174 тис грн., а члени його родини — 25 тис грн. Також нардеп з родиною має дві земельні ділянки розміром 0,6 га кожна, квартиру 42 кв м, авто Toyota Corolla та Chevrolet Aveo 2007 року випуску.

Окрім того, Драюк з родиною задекларували 470 тис грн на банківських рахунках.

Драюк став депутатом ВР від «Народного Фронту» у 2014 році. Наразі він є також Головою підкомітету з питань державного соціального страхування Комітету ВР з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

До парламенту Драюк працював у Державній виконавчій службі на посаді начальника управління організаційного та кадрового забезпечення. Служба підпорядкована Мін’юсту, очолюваному Павлом Петренком також з «Народного фронту».

Як відомо, закон «Про засади запобігання і протидії корупції» зобов’язує чиновників декларувати розмір внесків до статутного капіталу товариства, підприємства, організації. Також у 2015 році набрали чинності зміни до антикорупційного законодавства, зокрема – до Кримінального кодексу, які можуть призвести у таких випадках до кримінальної відповідальності.

Після Майдану комуніст Ігор Калетнік по-новому вивів до Росії десятки мільйонів

Kaletnik-Igor3

 

Колишній керівник митниці та екс-віце-спікер парламенту Ігор Калетнік після втечі команди Віктора Януковича вивів з України 7 млн доларів (в еквіваленті — понад 66 млн гривень).

Про це стало відомо з ухвали Печерського суду Києва від 30 вересня 2015 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Згідно з цим рішенням, співробітникам Національного банку України було доручено провести позапланову виїзну перевірку в «Райффайзен Банк Аваль».

Клопотання про проведення цієї ревізії в суд подала Генеральна прокуратура. Представники Головного слідчого управління ГПУ пояснювали, що ці дані допоможуть у розслідуванні про незаконне збагачення колишнього першого заступника глави Верховної Ради Ігоря Калєтніка.

За даними слідства, Калєтнік «в період 2011—2014 років, займаючи посади в державних органах влади, задекларував і отримав загальну суму сукупного доходу, який явно перевищує дохід держслужбовця, а походження значних сум коштів не підтверджується декларантом, що дає підстави говорити про їх незаконне походження».

Як випливає з судових документів, в ході розслідування було встановлено, що Калєтнік і його близькі родичі здійснювали великі фінансові операції через рахунки в банках «Райффайзен Банк Аваль».

Зокрема, з’ясувалося, що після втечі команди Януковича з України, Калєтнік і його близькі перевели до Росії великі суми.

Так 17 березня 2014 року з рахунку Калєтніка в «Райффайзен Банку Аваль» на рахунок його родича (ім’я не вказано) в ZAO RAIFFEISENBANK (Москва) був здійснений переказ на суму 6,923 млн доларів (у гривневому еквіваленті — 66,47 млн гривень). Призначення платежу — допомога родичам.

Гроші перекладала довірена особа Калєтніка (ім’я не вказано) на підставі довіреності, виданої на її ім’я 14 лютого 2014 року.

Слідство встановило, що ця ж довірена особа 14 березня 2014 року перевела зі свого рахунку, відкритого в «Райффайзен Банк Аваль», на рахунок вже згаданого вище “родича Калєтніка ” 957,556 євро (у гривневому еквіваленті — 12,65 млн гривень).

Для з’ясування обставин кримінального злочину, кола осіб, причетних до його скоєння прокуратура попросила провести позапланову виїзну перевірку «Райффайзен Банк Аваль».

Суд визнав за необхідне задовольнити клопотання.

Тепер ревізори повинні з’ясувати, чи було порушено законодавство при здійсненні за дорученням зазначених клієнтів операцій з переказу валютних цінностей за межі України з зазначених рахунків, а також дотримання достовірності та встановленого порядку формування та подання в Нацбанк і його територіальних управлінь звітності про зазначені валютні операції, пише видання.

Проведення перевірки доручено співробітникам Національного банку України.

Раніше повідомлялося, що Генпрокуратура отримала доступ до рахунків Калєтніка. Було встановлено, що сім’я Калєтніка, в 2011—2014 роках отримувала значні суми, походження яких не встановлено.

У листопаді 2014 року Генеральна прокуратура відкрила проти Калєтніка справу за підозрою в отриманні 8 млн доларів хабара.

Суд отказался отбеливать грязную репутацию Сергея Арбузова

Arbuzov-simiya1

 

Апелляционный суд Киева отказался удовлетворять иск бывшего вице-премьер-министра Сергея Арбузова, который добивался опровержения информации СБУ о его причастности к трагическим событиям в Одессе 2 мая 2014 года.

Об этом стало известно из определения суда от 13 октября 2015 года, размещенного в Едином реестре судебных решений, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Как следует из материалов дела, адвокат Арбузова подал иск против Службы безопасности Украины о защите чести, достоинства, деловой репутации летом прошлого года.

Она настаивал на опровержении информации, которая ранее была опубликована пресс-центром СБУ на своей странице: sbu.gov.ua. В этом сообщении говорилось о том, что «провокации, состоявшиеся 2 мая в Одессе и повлекшие столкновения и массовые жертвы среди людей, произошли при внешнем вмешательстве и были профинансированы бывшими высокопоставленными чиновниками правительства». СБУ даже назвал фамилии этих людей — Александра Клименко и Сергея Арбузова.

Адвокат Арбузова заверил суд, что данная информация «не соответствует действительности, унижает честь, достоинство и вредит деловой репутации» его клиента, а потому просил признать информацию недостоверной и обязать Службу безопасности опровергнуть.

Более того, в иске изложена уже подготовленная версия «опровержения», где предусматривается признание Службой безопасности невиновности Арбузова в трагических событиях в Одессе.

Решением Шевченковского суда столицы от 30 июля 2014 года в удовлетворении иска было отказано. Однако 1 декабря Апелляционный суд Киева все же удовлетворил иск. Статус-кво вернул Высший специализированный суд Украины 8 июля 2015 года, который отменил решение апелляции и направил дело на новое рассмотрение.

При повторном рассмотрении, коллегия судей установила, что истцом не представлено никаких доказательств в подтверждение распространения СБУ через свою страницу опровергаемой информации. На момент рассмотрения дела в апелляционном суде, на официальном сайте СБУ данная информация отсутствовала, а «проверить наличие прошлых публикации не представляется возможным, поскольку согласно ответу Аппарата СБУ, хранение на материальных носителях сообщений обнародуемых через веб-сайт, не осуществляется».

Коллегия судей также отказалась принять в качестве доказательства скриншот с оспариваемой публикацией, «поскольку суду не представлено надлежащих и допустимых доказательств о том, что текст, размещенный на этом скриншоте, опубликован и распространен именно СБУ».

Скандал навколо секретного VIP-автопарку СБУ. Відео

sbu10

 

У мережі з’явилося відео проведеного журналістами розслідування, в якому йдеться про елітні автомобілі співробітників СБУ.

Відео розміщено на каналі Радіо Свобода на YouTube, повідомляє  Національне бюро розслідувань України.

“Ми звернули увагу, що співробітники Служби безпеки України пересуваються на дуже дорогих автомобілях – вартість деяких сягає 50-70 тис. доларів. Офіційну зарплату держслужбовця на таке авто можна було б накопичувати довгі роки, а то і все життя. Про незаконні способи заробітку правоохоронців у Україні вже відомо багато. Тому Михайло Ткач вирішив придивитися – хто саме їздить на транспорті, несумісному з офіційними доходами”, – йдеться в анотації до програми “Схеми”.

Скандал! Кличко оказался марионеткой Левочкина. Видео. Документы

Nikonov-Klichko1-500x298

 

Это распечатка чартерных рейсов за 27.12.2014. Можете развлечь себя их изучением и узнать, где предпочитают встречать новогодние праздники люди, которые обычно рвут на себе рубашки и голосовые связки, соревнуясь в патриотизме.

Казалось бы, что здесь нового. Традиционный рождественский трип толстосумов и мажоров всех мастей за бугор. Но вот список пассажиров чартера, следующего из Киева на Мальдивы. Вот он.

Интересен состав компании, включавшей в себя практически всё генеалогическое древо Лёвочкиных, а также целый семейный клан с загадочным безымянным человеком по фамилии Nikonov во главе списка.

Levochkin-i-Nikonov1

Это Игорь Владимирович Никонов, первый заместитель Киевской городской администрации, правая рука мэра Киева Виталия Кличко, хотя до сих пор окончательно непонятно, кто чьей рукой является на самом деле.

Levochkin-i-Nikonov2

Игорь Никонов, как и полагается бизнесмену, подвизающемуся на урожайной девелоперской ниве, не очень публичен. До своего назначения на пост он возглавлял группу компаний «К.А.Н. Девелопмент», а также являлся её официальным владельцем.

“]

Год назад тогда ещё журналист «УП», а ныне народный депутат Сергей Лещенко, назвал Никонова «первым позором Кличко».

Никонов, как и Лёвочкин, очень плотно ассоциируется с олигархом Фирташем, и даже не скрывал, что имеет общий бизнес с «венским узником», который, в свою очередь, утверждает, что поддерживал избирательные кампании Порошенко и Кличко. Последний факт Лёвочкин подтвердил на допросе в Венском суде.

 

 

Сергей Иванов, Национальное бюро расследований Украины

Злата Огневич оказалась любовницей Сергея Льовочкина. Видео

Levochkin-Sergii4-300x220

 

Экс-регионал, одиозный глава администрации президента Януковича Сергей Левочкин протянул в парламент свою любовницу по спискам Радикальной партии Олега Ляшка.

Zlata-Ognevich3

Злата Огневич (Инна Бордюг) тайно встречается с лидером Оппоблока и даже ездит вместе с ним заграницу развлекаться, говорится в сюжете Национального бюро расследований Украины.

“]

Не насосала, а наспивала?

Не насосала, а наспивала?

Бахматюк: Поддержка реструктуризации облигаций «Авангарда» — свидетельство доверия к компании

Bahmatuk-4

 

Предварительное согласие более 86% держателей облигаций крупнейшего в Украине производителя яиц компании Avangardco Investments Public Limited (Кипр) 2010 года перенести выплату $200 млн. с октября 2015 на октябрь 2018 года свидетельствует о высоком уровне доверия кредиторов к компании. Об этом, как стало известно изданию «фрАза», заявил мажоритарный акционер «Авангарда» Олег Бахматюк.

«Мы имеем беспрецедентную для рынка поддержку кредиторов, которые видят перспективу в компании. Особенно важно, что „Авангард“ получает согласие абсолютного большинства держателей облигаций на реструктуризацию при падении операционных и финансовых показателей Авангарда в связи с утратой существенных активов и рынков Крыма, части Донецкой и Луганской областей, а также падении покупательной способности людей спровоцированной инфляцией вызванной девальвацией валюты. Кроме того, в сентябре наша холдинговая компания Укрлендфарминг провела оплату очередного купона порядка 27 млн долларов по собственному облигационному выпуску. Мы также подтвердили наши кредитные линии с украинскими банками и близки к завершению переговоров с нашими кредиторами по синдикату. Фактически мы получили полную поддержку и понимание от наших инвесторов и кредиторов за что мы им благодарны», — отметил Олег Бахматюк, комментируя информацию о предварительном согласии кредиторов.

Согласно решению Верховного Суда Англии и Уэльса, 22 октября «Авангард» сможет провести собрание кредиторов относительно переноса погашения выпущенных в 2010 году пятилетних еврооблигаций на $200 млн на октябрь 2018 года. По информации компании, распространенной через сайт Лондонской фондовой биржи, если Суд одобрит план реструктуризации, все держатели, которые поддержали его на раннем этапе, получат вознаграждение в размере 2,5% номинала облигаций, а те, кто поддержит по истечению раннего этапа до 17:00 20 октября, — получат вознаграждение в размере 0,5%. Тем, кто уже поддержал план реструктуризации, предстоит подтвердить свою позицию на собрании.

Гроші голови адміністрації президента: злочинні схеми Бориса Ложкіна. Розслідування

Lozkin-Kurchenko1-300x215

 

Заявивши публічно про продаж свого бізнесу за сотні мільйонів доларів, права рука Порошенка не вказав у річній декларації очікуваних доходів від цієї оборудки. Глава адміністрації президента, який закликає усіх жити по-новому, використав, щоб не сплачувати податки в Україні, багатоступеневу схему з офшорних компаній. Отримавши від продажу бізнесу “гроші Курченка”, пан Ложкін мав би тепер довести, що ці гроші не здобуті злочинним шляхом, а купівля-продаж бізнесу не були їх легалізацією.

“Я завжди хотів стати мільярдером. І я ним стану” — ці слова належать теперішньому главі адміністрації президента Борису Ложкіну, правій руці президента Петра Порошенка. Він сказав це в інтерв’ю журналістам 7 червня 2013 року.

Психологи кажуть, що інколи бажання стати багатим штовхає людей на вкрай необдумані вчинки.

Боря, Боря, що ж ти накоїв?

І ось рівно через тринадцять днів, 20 червня 2013 року інформаційний простір України облетіла сенсаційна новина: засновник та власник другого за величиною українського медіахолдингу Борис Ложкін продає справу всього свого життя. Покупець — одіозний олігарх, якому подобалося, коли його називали “вун­деркіндом”, Сергій Курченко. Якою була ціна продажу? Прямих даних немає. Але, зіставляючи свідчення Курченка і Ложкіна, можна зрозуміти, про що йдеться. Ось в одному з інтерв’ю Ложкіна питають:
— У квітні цього року ви говорили, що оцінюєте свій бізнес в 450 — 500 мільйонів доларів…

І він відповість так:

— Можу сказати, що моє уявлення про оцінку компанії виявилось достатньо близьким до того, якою була сума угоди.

Себто, Ложкін натякав, що от­римав від продажу майже 400, а за експертними оцінками, близьку до 340 мільйонів доларів суму.

Інша сторона договору купівлі-продажу, тодішній олігарх “Сі­м’ї” Курченко, у ті дні теж висловився з цього приводу. Розмовляючи з ним, журналіст із здивуванням зазначає, що пан Курченко витратив на придбання у поточ­ному році майже мільярд доларів. Курченко не погоджується, він починає перераховувати свої покупки і називає вголос їх ціну. Коли йдеться про бізнес Лож­кіна, Курченко, описуючи опе­рації з ним, підсумовує: “Отож, Український медіа холдинг — близько 170 мільйонів доларів”.

Зіставивши свідчення покупця і продавця, отримуємо суму від 170 до 340 мільйонів доларів. Угоду про продаж підписано у середині 2013 року і завершено наприкінці цього ж року — це підтвердили обидві сторони.

Таким чином, продаж відбувся, гроші сплачено. І якби це була стандартна угода між двома підприємцями, ми б ніколи не ворушили минулого. Однак Ложкін сьогодні — глава адміністрації президента. Того президента, який оголосив новий курс — на життя в новій країні. Чесній, прозорій, некорумпованій. Де всі платять податки.

Чи заплатив Борис Ложкін, права рука президента, податки із доходів в описаних операціях? Офіційним шляхом отримуємо на підставі запиту декларацію пана Ложкіна. І — подиву немає меж: у декларації не вказано очікуваних доходів із продажу. На наше прохання офіційно прокоментувати угоду із продажу пан Ложкін не відповів, мабуть, не чекав, що у когось таке запитання виникне.

Це дає підстави зробити два при­пущення, і кожне із них, мабуть, буде неприємним для пана Ложкіна. Перше: нинішній глава адміністраціїї президента, використовуючи певну схему, зумів уникнути сплати в Україні сотень мільйонів гривень прибуткового податку. Або… Борис Ложкін не отримував доходів від продажу, а лише напускав туману в очі людям, щоб приховати якусь схему легалізації доходів Курченка, здобутих ним у сумнівний спосіб.

“Это одна из крупнейших и масштабных сделок на украин­ском рынке”, “соглашение с UMH является образцом европейских и даже мировых стандартов”, “публичность сделки говорит о ее прозрачности и честности”. Так розхвалювали угоду Ложкіна і Курченка видання, які ще донедавна належали Ложкіну.

Отже, що ж насправді може критися за цією, на перший погляд, начебто блискучою угодою між Ложкіним і Курченком? Ми спробували розібратися, чи справ­ді ця угода була такою “про­зорою та публічною”, як її описували у матеріалах з ознаками замовності, і яким чином успішне завершення цієї угоди позначилося на майновому стані одного з найвищих посадовців держави та, головне, на сумі сплаченого ним прибуткового податку.

Схеми Бориса Ложкіна

Яке продовження мала історія “блискучої угоди”? Скажемо відверто, не дуже приємне принаймні для однієї її сторони. 23 квіт­ня цього року Курченка оголошено у міжнародний розшук.

19 травня 2014 року СБУ офіційно заявляє, що “викрито факти безпосередньої причетності С. Курченка до реалізації злочинних механізмів придбання на користь фінансово-промислової групи “ВЕТЕК” (Курченка) медіа-ресурсу “UMH group” (ТзОВ “Ук­раїнський медіа холдинг”)”.

 

Lozkin-Boris-sbu1

Офіційно СБУ пише, що викрила “злочинні механізми” в угоді Курченка — Ложкіна, застосовані “злочинною організацією”.

О, це вже дуже цікаво. Якщо покупець Курченко, на думку слідчих СБУ, використовувв незаконні, дослівно “злочині схеми”, купуючи бізнес Ложкіна, то напрошується запитання: а ким у цій ситуації був сам Ложкін — жертвою Курченка чи його спільником?

СБУ не встигла дати відповідь — 10 червня 2014 року Ложкін застрибує у крісло глави адміністрації президента. Зрозуміло, допитати його і з’ясувати роль в оборудках Курченка слідчим СБУ стає важче — культура у нас, знаєте, така політична, бояться правоохоронці чіпати владоможців з Банкової.

А дарма. Втім, поки СБУ збирається з думками, спробуємо поглиблено проаналізувати угоду Ложкіна — Курченка, пересвідчитися, чи Борис Ложкін, який займає високе крісло в найвищих коридорах влади, має підстави вважати, що він чистий перед законом.

У повідомленні СБУ предмет купівлі-продажу визначено так: товариство з обмеженою відповідальністю “Український медіа холдинг”. Відразу дозволимо собі зазначити — це помилка. Простий аналіз даних державного реєстру засвідчує, що власник 99,9% цього підприємства давненько не змінювався.

Якщо проглянути установчі документи цієї начебто компанії Ложкіна, то його контрольний пакет там знайти годі. На початок 2013-го йому належало аж 0,015% цієї компанії. Хоча сам він стверджував, що контролює підприємства, які видавали на території України злегка адаптовані до місцевих реалій версії великих російських газет, переповнених, за оцінкою медіадослідників, не­офі­ційною політичною рекла­мою людей режиму Януковича. А ще — декілька радіостанцій та інтереси в інтер­неті.

Утім, це деталі. Адже нас цікавить, яким чином Ложкін контролював роботу Українського медіа холдингу, не будучи, згідно з даними держреєстру, його безпосереднім власником? Тижні напруженої роботи — і ми встановили це. Отже, в Україні управління медіаактивами Ложкіна здійснювалось декількома українськими компаніями, які майже стовідсотково належали компанії United Media Holding N.V., зареєстрованій у Нідерландах. Оцю компанію, там, у Нідерландах, очолював сам Ложкін, хоча лише як найманий директор. А єдиним власником голландської компанії було кіпрське підприємство UMH Group Public Limіted.

І тут починаються перші загадки: прізвища справжніх власників кіпрської компанії покриті таємницею. Остання відкрита ін­формація про перелік акціонерів кіпрської компанії датована 22 серпням 2011 року. Тоді основним акціонером з контрольною часткою понад 60% була компанія з Британських Віргінських островів під назвою Integrity International Holding Limited. Решта дрібних пакетів акцій була розділена між іншими компаніями, зареєстрованими на Кіпрі, Британських Віргінських островах та іншими.

Примітно те, що серед акціо­не­рів і цієї кіпрської компанії сам Борис Ложкін не фігурував, що дає підстави припустити: “зас­новник і власник UMH Group” реалізовував свої права власника по-іншому. Як? Дуже просто — через компанію, яка заснована на Британських Віргінських островах. Де це? У Карибському мо­рі, серед тропічної зелені. Чому там? Це елементарно — спе­цифікою цього тропічного архі­пелагу та водночас одного з найбільш популяр­них серед любителів “чорної готівки” офшору є можливість реєструвати компанії з анонімними власниками, з’я­сувати імена яких практично неможливо, якщо ви не американське Федеральне бюро розслідувань (ФБР).

Ложкін і фатум

Усе, мабуть, так і залишилось би таємницею за сімома замками, та Борису Ложкіну трішечки не пощастило — вперше. На початку 2013 року Міжнародний консорціум журналістів-розслідувачів оприлюднив базу даних влас­ників офшорів. За даними сайта offsho­releaks.icij.org , серед власників вір­гінської компанії Integrity Inter­national Holding Limited фігурує саме Борис Ложкін. Себто саме він, майбутній глава адміністрації президента України, зробив гаванню для своїх гроши­ків заморський острів. І мотив тут міг бути лише один — на офшорних островах з прибутків із-за кордону не платять податків.

Отже, хитромудра схема, яку вибудував Ложкін, виглядала так. Він стає співвласником компанії на Британських Віргінських островах, вона встановлює контроль над кіпрським UMH Group, кіпрське підприємство, своєю чергою, заснувало компанію у Нідерландах. А вже нідерландське підприємство контролювало підприємства в Україні.

Навіщо така складна схема? Мовою юристів це називається створенням такої схеми, яка давала змогу “консолідовувати дохід” там, де податки з прибутку були або мінімальні, або їх не потрібно було сплачувати узагалі.

У вересні 2011 року акціонери кіпрської компанії вирішили скористатися улюбленим інструментом українських бізнесменів, чиновників та депутатів, які соромляться афішувати свої імена як власників офшорних компаній. Йдеться про залучення так званих номінальних акціонерів — громадян Кіпру, які за символічну плату фігурують в усіх офіційних реєстрах замість реальних власників, при цьому позбавлені можливості самостійно розпоряджатися акціями чи управляти компанією. Цікаво, що приблизно в той самий час ключова в Україні управляюча компанія холдингу проводить реорганізацію, перетворюючись з акціонерного товариства в товариство з обмеженою відповідальністю — форму ведення бізнесу, яка не вимагає опублікування фінансово-господарської звітності. Ймо­вірно, що зміна організаційної форми в Україні та залучення “підставних” акціонерів на Кіпрі мали ту саму мету – зробити діяльність компаній менш публічною та мінімізувати доступ до фінансового стану компаній.

На той час бізнес Ложкіна починають притискати кредити, час до сплати яких настає.

 

Lozkin-Boris-shema1

 

Ось такого “офшорного спрута”, за інформацією з бази даних offshoreleaks, вибудував глава адміністрації президента Борис Ложкін на екзотичних островах у Карибському морі.

Так от, починаючи з вересня 2011 року, офіційно власниками другої за розмірами медіакомпанії в Україні стали “домогосподарки” та “вчителі” з екзотичними для вуха українця грецькими іменами. За логікою, саме вони мали б отримати гроші від Кур­ченка, якщо Ложкін сказав правду і дійсно все майно Україн­ського медіа холдингу змінило власника.

Але, як можна судити, місцеві кіпріоти в оборудках Ложкіна — лише “для меблів”. І зрозуміло, що Борис Ложкін та його партнери не переставали володіти холдингом аж до моменту його продажу у 2013 році. Інакше він би просто нічого не продав.

І ось червень 2013 року, з’являється офіційна інформація про купівлю холдингу на користь фінансово-промислової групи “ВЕТЕК” ще тоді олігарха Сергія Курченка.

Які ж зміни відбуваються у персональному складі власників холдингу внаслідок продажу? А ніякі. Майже ніякі. Українські компанії, які здійснюють управління холдингом в Україні, далі на 99% контролює голландська United Media Holding.

Ніяких суттєвих змін не зазнає і структура власності нідерландської компанії. Декоративні акціонери-кіпріоти надалі значаться в реєстрі компаній Кіпру. З цього випливає, що дійсна зміна реальних власників відбулася на рівні “підводної” частини айсберга під назвою УМХ.

Де? А все там-таки, на далеких екзотичних островах.

Як це стало відомо? Мабуть, тому, що Ложкіну в цей час не пощастило вдруге — більше деталей його угоди з Курченком вдалось довідатися через недбалість клерків офісу олігарха. Вони не дуже сумлінно замітали сліди в лютому 2014 року, і людям з “Канцелярської сотні” у дні революції вдалося знайти ці­кавий документ, завдяки якому можна ще краще зрозуміти ха­рактер гучної угоди. Цей документ, який, вочевидь, готували особисто для Курченка, розповідає про те, що ключова операція з продажу бізнесу Ложкіна по­винна відбутися між двома ком­паніями — “Інтегріті” як продавцем і “Тріладо” як покупцем. Обидві зареєстровані на Бри­танських Віргінських островах. Ми не відкидаємо, що назва покупця була лише одним із варіантів в угоді купівлі-продажу, однак інші зібрані нами дані підтверджують, що операція в ці­лому проходила за планом, викладеним у цьому документі.

Таким чином, усе вказує на те, що зміна власників у бізнесі Ложкіна відбулася за класичною схемою, яку використовують для “оптимізації податків”, — один вір­гінський офшор з острова Тро­тола, контрольований Ложкіним та його партнерами, продав ін­шо­му віргінському офшору з острова Тротола, контрольованому Кур­чен­ком, контрольний пакет акцій над усією кіпріотсько-голландсько-українською вертикаллю УМХ.

Lozkin-Boris-shema2

Зіставивши дані з різних джерел, ми спробували реконструювати схему, яка могла допомогти нинішньому главі Адміністрації Президента Борису Ложкіну не платити податків на сотні мільйонів гривень з угоди з одіозним Курченком. Однак не звільнила від необхідності зазначати в декларації про особисті доходи достовірні дані.

Що приховує Ложкін?

Фінансова частина цієї операції цікавить нас ще більше у світлі цілей, поставлених на початку розслідування. Отже, ціна продажу, за словами Курченка і Ложкіна, коливалася від 170 до 340 мільйонів доларів.

За словами самого Ложкіна, половину цієї суми акціонери отримали наприкінці червня 2013 року, друга половина повин­на була надійти не пізніше як у першому кварталі 2014 року. Однак 5 листопада 2013 року було оголошено про дострокове завершення угоди з продажу і виконання усіх фінансових зобов’язань. Це означало, що фінансові зобов’язання перед попередніми акціонерами на суму з багатьма нулями в доларах виконано повністю і вчасно.

Здавалось би, така безпреце­дентно успішна фінансова операція повинна була істотним чином вплинути на майновий стан людини, яка позиціонувала себе як головний власник та акціонер холдингу. Зробити його нарешті мільярдером, як він мріяв. Однак декларація про доходи за 2013 рік, яку оприлюднив глава адміністрації президента невдовзі після призначення, дає підстави сумніватися, що Ложкін належить до числа тих акціонерів, яким вдалось збагатитися від цієї угоди. Принаймні офіційно. Інакше важко пояснити, чому немає ніяких причинно-наслідкових зв’язків між доходами із продажу бізнесу на сотні мільйонів доларів і матеріальним станом Ложкіна.

На особливу увагу заслуговує те, що декларацію подано за весь 2013 рік, тобто вона мала б охопити період, протягом якого Борис Євгенович був акціонером холдингу, та період, коли він перестав ним бути, а отже, мав би стати власником коштів або іншого майна, отриманих від продажу.

Що ж ми бачимо натомість? На фоні скрупульозного та деталізованого опису корпоративних прав членів сім’ї у статутному капіталі різних товариств виявляється, що у 2013 році теперішній глава адміністрації володів лише часткою в розмірі 2,8 тис. гривень одного із товариств, яка була продана структурам Курченка ще в жовтні минулого року. Жодних інших корпоративних прав Ложкін-чиновник не задекларував, хоча декларація містить для цього спеціальну графу, де повинні бути відображені відомості про усі акції, внески у статутний капітал товариств, у тому числі тих, що містяться за межами України.

А проте у декларації Ложкіна нема навіть згадки про будь-які доходи, отримані за межами Ук­раїни, чи володіння частками закордонних підприємств.

Шукаємо далі слід сотень мільйонів, які мали б надійти за холдинг. Показані в декларації дохід, кошти на банківських рахунках сумарно не перевищують 2,5 мільйона гривень. Звичайно, завжди можна сказати, що гроші, отримані за свою частину акцій, уже були витрачені, але тоді постає питання: на що? Нерухомості в районі Кенсінгтон-Гарден, океанської яхти або приватного суперджета серед задекларованого майна немає.

Журналіст сайту forbеs.ua, який аналізував декларацію Ложкіна, припускає, що грошей від продажу медіахолдингу, мовляв, і не повинно бути в декларації, адже продавцем та отримувачем грошей міг виступати не Ложкін, а котрась із юридичних осіб. Гаразд, версія має право на існування. Але вона містить логічну помилку, неприпустиму для видань типу “Форбс”: якщо гроші отримав не Ложкін безпосередньо, а компанія на островах, яку він заснував, то чому в його декларації як глави адміністрації президента не зазначено найменування цих компаній та їх акціонерів, фінансові зобов’язання перед якими, за словами самого Ложкіна, були виконані повністю ще в листопаді минулого року?

У правовій системі жодної країни світу не передбачено компаній, кінцевими власниками яких не є фізичні особи, незалежно від довжини ланцюжка проміжних власників. Будь-яка компанія не може існувати сама по собі, у повітрі, завжди існують її явні або анонімні кінцеві власники, які повинні бути, так би мовити, живими людьми.

Останні десять років Борис Ложкін позиціонував себе у публічному просторі як засновник та власник холдингу, в тому числі через медіа, якими він управляв як керівник холдингу. Тому логічно припустити, що саме він мав би бути серед акціонерів віргінської компанії-продавця. І офіційні дані сайту offsho­releaks це підтверджують.

Чому ж тоді глава адміністрації президента не вказав усі свої корпоративні права у декларації про майно українського чиновни­ка, якими він мав би володіти до моменту продажу холдингу та, можливо, після цього продажу? Чому не зазначив, що є (був) власником підприємства на екзотичному острові? А мав це зробити обов’язково — тим більше, беручи до уваги вимоги нового антикорупційного законодавства та люстрацію, яка наближається. Чому не вчинив так, як це, до речі, сумлінно зробив його безпосередній керівник, Петро Порошенко?

Ложкін не наважився говорити. Мабуть, боїться, що кожне сказане слово може бути використане слідчими проти нього.

А відповіді тут може бути лише дві. Перша: заповнюючи декларацію, Борис Ложкін свідомо замовчав той факт, що є власником компанії на далеких островах. І це — фатальна помилка чиновника у країні, де діє закон. Навіть в Україні, згідно з новим антикорупційним законодавством, недостовірно заповнена декларація, щоб щось приховати, для чиновника такого рівня — безумовна відставка з ганьбою. Якщо глава Адміністрації Президента приховує свою власність, свої доходи, не сплачує податків — це вирок і йому, і його роботодавцеві, і усім їхнім закликам до чесного життя. Якщо ж Ложкін не помилився, доходу з продажу компанії в Україні не отримував — тоді він просто маленький брехун, а актуальним стає інше запитання: якщо не він, то хто ж є цими казково багатими акціонерами компаній, на рахунки яких було переказано близько 340 мільйонів доларів? Може, карибські аборигени, кіпрські номінали чи українські менеджери вищої ланки управління? І основне, яке походження цих грошей? Чи означає маленька неправда Бориса Ложкіна у його декларації те, що він співучасник “злочинної схеми”, яку, за твердженням слідчих СБУ, реалізував Курченко? І чому СБУ пов’язала угоду Курченка — Ложкіна з махінаціями “злочинної організації” у “банківській сфері”?

Ми знайшли відповіді на частину цих запитань. І вони — приголомшливі.

 

Олексій Малярчук, Ігор Починок, expres.ua, Національне бюро розслідувань України

Парламентский комитет обратился к посольствам США, Австрии и Латвии за помощью в расследовании отмывания денег руководством блоком Порошенка

Kononenko-Igor-grabue1-500x333

 

В парламентском комитете по вопросам предотвращения и противодействия коррупции экс-глава Службы безопасности Валентин Наливайченко заявил, что располагает информацией об участии представителей «политической верхушки» Украины в отмывании похищенных из бюджета денег через оффшорные компании.

Экс-глава СБУ Валентин Наливайченко рассказал об иностранном журналистском расследовании, согласно которому руководители БПП имели отношение к денежным переводам на большие суммы. По его словам, это имеет признаки отмывания доходов, полученных преступным путем. Игорь Кононенко в ответ отрицал все обвинения, приводя свои неубедительные аргументы, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

В своих обвинениях Наливайченко ссылался на материалы независимого расследования британского журналиста.

«Британский журналист (Graham Stack) приводит схему, связанную с Intraco Management, которую сегодня рассматривает комитет и которая — в предоставленных вам документах. Это оказался не один оффшор Intraco, есть оффшор Ernion для реализации других преступных схем, но также с привлечением из самых высоких эшелонов власти».

Экс-глава СБУ заявил о выводе из Украины средств группой «Укрпроминвест» на Виргинские острова, а затем в латвийские и австрийские банки. Он сообщил, что речь идет о $100-300 тыс. ежемесячно, которые имеют признаки отмывания доходов, полученных преступным путем.

shema-poroshenka1

Первый замглавы парламентской фракции «Блок Петра Порошенко» Игорь Кононенко на заседании комитета отрицал свою причастность к деятельности компаний, через которые якобы отмывались бюджетные деньги.

«Официально заявляю, что лично не имею никакого отношения к компании Intraco Management. Следующая позиция по этой схеме. Честно говоря, не готов комментировать, потому что впервые увидел эти документы… Могу сказать, что эти документы, которые предоставлены…, также и в этой схеме я никакой связи с Украиной не вижу», — заявил он.

Кононенко также опроверг утверждение Наливайченко о том, что прокуратура не расследует возможные правонарушения, связанные с отмыванием денег. По словам депутата, соответствующее заявление Наливайченко находится в прокуратуре Киева. Кононенко заявил, что лично встречался с прокурором столицы по своей инициативе.

Кроме того, он подчеркнул, что экс-глава СБУ предоставил фотокопии соответствующих документов, которые свидетельствуют лишь о намерении осуществить платеж.

«На этих фотокопиях нет ни подписей, ни каких-либо отметок банка для специалистов, которые в этом разбираются, те копии якобы платежных документов, которые там есть, это transfer by payment order, он не является платежным документом… это является исключительно намерением осуществить платеж», — пояснил нардеп.

Он также объясняет сложившуюся ситуацию предстоящими местными выборами, а также считает, что это делается с целью дискредитировать его лично и политическую силу “Блок Петра Порошенко «Солидарность», которую он представляет.

Кроме того, Кононенко заявил, что с 1999 года декларирует свои доходы и заплатил налогов почти $20 млн.

Присутствующий на заседании нардеп Антон Геращенко считает, что наличие фактов перевода денег не является еще преступлением.

В результате парламентский комитет проголосовал за решение о необходимости расследовать изложенные Наливайченко факты относительно оффшоров представителей украинской власти. Также народные депутаты решили обратиться к посольствам США, Австрии и Латвии за помощью в этом деле.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: