Архив рубрики: ‘Банковские аферы’

#Приватбанк отримав на 1 мільярд більший збиток, ніж вважалося

Privat2-500x375

 

Державний Приватбанк отримав 23,9 мільярда гривень збитку у 2017 році — на 1 мільярд більше, ніж вважалося раніше.

Про це повідомляє Банкіск.

Згідно зі звітністю Приватбанку, за підсумками 2017 року він зафіксував збиток у 23,9 млрд грн. Раніше в оборотно-сальдовому балансі банку йшлося про 22,966 млрд грн збитку.

За 2016 рік банк декларував негативний фінрезультат на рівні 176,2 млрд грн.

Як зазначається, чистий процентний дохід Приватбанку в 2017 році становив 6,1 млрд грн (у 2016 році — 2 млрд грн). При цьому в звіті про рух грошових коштів констатується, що отримані банком торік проценти становили 20,9 млрд грн (у 2016 році — 22,2 млрд грн), а сплачені проценти — 18,5 млрд грн (у 2016 році — 29,4 млрд грн).

За даними банку, його торішні відрахування до резерву під знецінення кредитів становили 18,34 млрд грн (у 2016 році — 154,6 млрд грн).

Доходи за виплатами та комісійними перевищили відповідні витрати на 10,2 млрд грн (у 2016 році — на 8,2 млрд грн).

Адміністративні та інші операційні витрати зросли на 2,4 млрд грн (+24,8%) до 12,2 млрд грн.

Відповідно до звітності Приватбанку, в 2017 році його активи зросли на 49,6 млрд грн (+24,2%) — до 254,8 млрд грн.

Це стало наслідком, передусім, його докапіталізації та відповідно збільшення портфелю цінних паперів.

У той же час, кредитний портфель — після вирахування резервів — зменшився на 5,25 млрд грн, або на 12% до 38,3 млрд грн).

Депозитний портфель банку торік зріс на 31,6 млрд грн (+17,5%) до 212,75 млрд грн.

На кінець 2017 року власний капітал Приватбанку становив 24,8 млрд грн (на кінець 2016 року наводилося значення у мінус 882 млн грн).

Приватбанк констатує, що в 2018 році планує наростити якісний кредитний портфель на 5%, депозитний портфель — на 8%, отримати погашення частини токсичних активів, зберегти адекватність капіталу на рівні 14-15% тощо.

Аудитором звітності Приватбанку за 2017 рік (як і за 2016 рік) була компанія EY (Ернст енд Янг).

Наглядова рада Приватбанку на засіданні 27 квітня 2018 року затвердила стратегію його розвитку на період до 2022 року.

Суд Одеси заборонив юристам Приватбанку судитися з Коломойським

Kolomoyski11-500x363

 

Київський районний суд міста Одеси заборонив юристам Приватбанку судитися з Коломойським.

Про це йдеться в матеріалах суду від 4 січня 2018 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Коломойський подав позов до НБУ, Міністерства фінансів, Приватбанку, Kroll Associates U.K., AlixPartners Services UK LLP, Hogan Lovells International LLP, «Астерс Консалт» і «Астерс» щодо захисту честі, гідності й ділової репутації і попросив визнати інформацію, яку розповсюдила одеська телекомпанія «АРС» 21 грудня 2016 року, такою, що не відповідає дійсності.

Суд задовольнив позов Коломойського і заборонив телекомпанії вчиняти будь-які дії щодо трансляції, сповіщення, коментування та будь-якого іншого поширення інформації, що прямо або опосередковано стосується або впливає на права чи законні інтереси Коломойського до вирішення спору по суті.

Також суд наклав заборону на юристів і консультантів до моменту вирішення спору. Таким чином юристи не можуть діяти в в інтересах НБУ, Приватбанку, Мінфіну в Україні й за кордоном, якщо вони якимось чином зачіпають інтереси Коломойського.

Крім того суд заборонив Приватбанку і Міністерству фінансів оплачувати послуги вище зазначених юридичних фірм, а юридичним фірмам приймати оплату послуг, якщо вони тим чи іншим чином стосуються Коломойського.

Всім відповідачам по позову суд заборонив розголошувати, вказувати та вчиняти будь-які інші дії з персональними даними олігарха.

Раніше Солом’янський районний суд міста Києва за позовом Ігоря Коломойського заборонив компаніям, які вели розслідування виведення коштів з Приватбанку перед націоналізацією, здійснювати будь-яку діяльність, що стосується розслідування можливих шахрайських схем Приватбанку.

Проте 3 січня Солом’янський райсуд Києва розблокував проведення розслідування, у відповідь на що Коломойський подав апеляцію.

#ПриватБанк пачками скупает госдолг, и несет колоссальные убытки на кредитах

Privat2-500x375

 

Национализированный банк формирует очень большие резервы под проблемный кредитный портфель, сообщает портал БанкИск.

ПриватБанк за девять месяцев этого года получил чистый убыток в размере 1,604 млрд грн вместо 592 млн грн чистой прибыли за прошлый год.

Согласно финансовому отчету на веб-сайте банка, его чистый процентный доход за девять месяцев возрос на 43,8% — до 4,959 млрд грн. После вычета резервов под обесценивание кредитов чистый процентный убыток составил 2,265 млрд грн против 2,714 млрд грн чистой процентной прибыли в январе-сентябре 2016 года.

Чистый комиссионный доход банка за указанный период возрос на 23,4% — до 7,015 млрд грн, административные и прочие операционные расходы увеличились на 23,4% — до 7,986 млрд грн.

Активы банка за девять месяцев возросли на 23,5% и составили 253,387 млрд грн, в том числе кредиты клиентам — на 8,6%, до 47,622 млрд грн.

Основной прирост активов обеспечило поступление на баланс инвестиционных ценных бумаг на 32,253 млрд грн, которые будут удерживаться до погашения.

В пассивах баланса ПриватБанка основные изменения зафиксированы в объеме средств клиентов, который возрос на 11,9% — до 202,677 млрд грн и в капитале банка в результате проведенной докапитализации.

Екс-голову банку «Національний кредит» підозрюють в розкраданні 4 мільйонів

Onistrat-Andryi3-500x283

 

Прокуратурою Києва повідомлено про підозру колишньому голові правління ПАТ «Банк Національний Кредит» у розкраданні грошових коштів в особливо великому розмірі.

Про це повідомляє прес-служба прокуратури Києва.

«У ході досудового розслідування встановлено, що вказана особа, вступивши у змову з іншими посадовими особами банку, вчинила привласнення грошових коштів фінансової установи на суму близько 4 млн гривень», — йдеться у повідомленні.

Дії екс-глави правління кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинені за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах).

«На даний час вирішується питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу», — повідомляє прес-служба.

Досудове розслідування триває.

5 червня 2015 року Національний банк відніс ПАТ «Банк Національний Кредит» до категорії неплатоспроможних, повідомляє БанкІск.

Банк «Національний кредит» засновано в 1996 році. Найбільшим акціонером банку на 1 квітня 2015 року був Андрій Оністрат (30,4373%).

Згідно з даними Нацбанку, до 1 січня 2015 року за розміром загальних активів банк «Національний кредит» посідав 57 місце (2,499 млрд гривень) серед 158 українських банків.

«Державний» #Приватбанк очолила дружина менеджера авіакомпанії Коломойського

Kolomoyski15-500x445

 

Чоловік нової виконуючої обов’язки голови правління Приватбанку Галини Пахачук працює в авіакомпанії «Роза вітрів».

Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Наглядова рада «Приватбанку» прийняла рішення про призначення виконуючої обов’язки голови правління банку Пахачук. До нинішнього призначення Пахачук очолювала Департамент боргової політики Міністерства фінансів України.

Згідно з декларацією за 2016 рік, її чоловік Андрій Ващук працює в ТОВ «Авіаційна компанія» Роза вітрів» (Windrose), його річна зарплата становила 768 тис. грн.

«Розу вітрів» контролює група «Приват». Віднедавна підписантом цієї авіакомпанії значиться Олексій Діденко — директор ТОВ «Міжнародний аеропорт» Дніпропетровськ», власником якого є ВАТ «Авіаційна компанія «Дніпроавіа».

Засновниками авіакомпанії «Роза вітрів» записано ТОВ «Райдел», ТОВ «Феста», ТОВ «Ренлі» та кіпрські «Брегензер Лімітед» (Bregenzer Limited) і «Перфекцій Лтд» (Perfekciy Ltd).

Крім того, Ващук разом з киянкою Оленою Донець володіє консультативним ТОВ «Прайм-Рейт», яке очолює Євген Годес.

Як повідомлялося, голова правління Приватбанку Олександр Шлапак подав у відставку.

Пізніше стало відомо, що німецький банкір Райнер Мюллер-Ханке, який вже працював в Україні — в Сведбанку, претендує на посаду нового голови Приватбанку.

#Коломойський вкрав 389 млн доларів, 60 млн євро, — ГПУ та НАБУ взялися за #Приватбанк

Kolomoyski15-500x445

 

Генеральна прокуратура, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розслідують декілька справ, пов’язаних з Приватбанком.

Про це заявив генеральний прокурор Юрій Луценко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Перш за все, відразу після звернення голови правління банку Олександра Шлапака про скоєний злочин були накладені арешти на ліквідне майно Приватбанку та пов’язаних з ним структур — понад 700 об’єктів нерухомості ТОВ Приватофіс», — сказав Луценко.

За його словами, ГПУ протягом останніх тижнів активно допитує членів кредитного комітету Приватбанку.

«Готуються підозри. Також ГПУ вивчає документи і допитує ряд працівників Нацбанку, які мали контролювати процеси в Приватбанку», — додав Луценко.

Раніше у розпорядження журналістів потрапило звернення Шлапака на ім’я генпрокурора у якому зазначається, що екс-керівництво Приватбанку перед націоналізацією проводило незаконні операції з пов’язаними з банком особами, що призвело до заподіяння державі збитків в особливо великих розмірах.

У документі наголошується, що 15 та 16 грудня 2016 року колишнє керівництво банку уклало з компанією Claresholm Marketing Ltd, яку визнано пов’язаною з Приватбанком, кредитні договори на суму 389 млн доларів, 60 млн євро і відобразило заборгованість в балансі банку.

Також 16 грудня екс-службовцями Приватбанку укладено кредитний договір з ТОВ «Новафарм» на суму 3,2 млрд гривень, та додаткову угоду з ПАТ СК «Інгосстрах» з зазначенням сум нарахування індексованої винагороди на суму понад 136 млн гривень, які також визнані пов’язаними з банком особами.

«За результатами розгляду звернення голови Приватбанку ГПУ внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем)», — йдеться у відповіді Луценка.

Нагадаємо, 21 грудня 2016 року року Приватбанк перейшов у державну власність.

Як відомо, протягом червня Коломойський подав до суду серію позовів, направлених проти Кабміну НБУ та Приватбанку.

Друзья Коломойского, которые получили от Приватбанка $1 млрд перед национализацией. Инфографика

Privat-miliard1

 

В период 2015—2016 годов Приватбанк выдал более 1 млрд долларов 28-ми харьковским компаниям, которые контролировались лицами, связанными с Игорем Коломойским, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

По меньшей мере на 185 млн долларов из этой суммы не было залогов.

Об этом пишет журналист Грэхем Стэк на сайте Проект по расследованию коррупции и организованной преступности (OCCRP).

Почти все компании были зарегистрированы в 2015 году и почти у всех уставный капитал равнялся тысяче гривен. Несмотря на это, им удалось получить почти 28 млрд кредитов в Приватбанке.

По данным журналиста, деньги ушли компаниям Виктора Шкинделя (бывший глава «Днеправиа») — 154,1 млн долларов, Вячеслава Плакасова (гендиректор «Оптима 770») — 136,8 млн долларов, Ивана Маковийчука (директор туристической компании «Скорзонера-Закарпатье») — 154,4 млн долларов, Сергея Казарова (бывший глава «Цюрупинского Агропостача») — 155,6 млн долларов, Владимира Головко (глава «Запорожнефтепродукта») — 141,2 млн долларов, Игоря Маланчака (гендиректор заправок «Колумбини») — 148,8 млн долларов, Вадима Андреюка (менеджер «Укрнафты») — 115,3 млн долларов.

Еще два человека — Анатолий Деркач и Виталий Немов — были, судя по всему, подставными лицами. Один из них работал на заправке, другой — таксистом. На двоих они получили 50,6 млн долларов.

Все компании, получившие миллиард долларов, были ликвидированы в начале 2017 года.

Вищий адмінсуд визнав незаконним рішення Нацбанку Гонтаревої про неплатоспроможність банку «Фінансова ініціатива»

gontareva-rus1

 

Вищий адміністративний суд України від 13 квітня 2017 рокупідтвердив незаконність рішення Національного банку про визнання неплатоспроможним банку «Фінансова ініціатива» і введенні в нього тимчасової адміністрації, заявив журналістам власник банку Олег Бахматюк. Про це повідомляє банківський інформаційний портал БанкІск.

«Попри шалений опір з боку Нацбанку, за останні півтора року нам вдалося довести, що банк („Фінансова ініціатива“) був штучно виведений з ринку і міг продовжити функціонувати», — заявив Бахматюк.

За його словами, суд визнав незаконним введення тимчасової адміністрації, підтвердив заниження з боку Нацбанку вартості належних «Фінансової ініціативи» державних цінних паперів, що штучно створила умов для банкрутства фінустанови.

Власник банку, якому належать великі агрохолдинги «Укрлендфармінг» і «Авангард», розраховує, що такий вердикт суду підвищить довіру інвесторів, яку, на його думку, Нацбанк цілеспрямовано руйнував останні два роки.

«Ми хочемо показати суспільству і міжнародним інвесторам, що саме Гонтарева (глава НБУ Валерія Гонтарєва) і позиція Нацбанку призвели до введення тимчасової адміністрації в банк «Фінансова ініціатива». Ми будемо формувати для Нацбанку пакет для відшкодування втрат і хотіли б відновити платоспроможність банку «, — сказав О.Бахматюк.

Він визнав, що повернути банк на ринок буде вкрай складно через півтора року після введення в нього тимчасової адміністрації.

Бізнесмен, якого також належав ще один виведений Нацбанком з ринку банк — ВіЕйБі Банк, підтвердив готовність до діалогу з НБУ з питання висунутих до нього фінансових вимог без будь-яких преференцій.

Бахматюк констатував, що за В.Гонтаревої такий діалог відсутній, і висловив надію, що при новому главі регулятора ситуація зміниться на краще.

НБУ 20 березня 2015 року вирішив відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ВіЕйБі Банк, а в червні 2015 року визнав неплатоспроможним банк «Фінансова ініціатива». Потім Нацбанк подав на О.Бахматюка до суду п’ять позовів про стягнення заборгованості по персональному договору поруки за зобов’язаннями цих кредитних установ, сумарно заборгували НБУ з рефінансування 10,9 млрд грн.

У вересні 2016 року НБУ опублікував інфографіку з портретом бізнесмена, в якій стверджував: «О.Бахматюк заборгував державі, громадянам і бізнесу 37,9 млрд грн». У цю суму регулятор включив вже зазначену раніше заборгованість з рефінансування, а також 5,3 млрд грн боргу компаній бізнесмена перед держбанками і 21,7 млрд грн заборгованості двох його банків перед кредиторами на дату визнання їх неплатоспроможними.

Бахматюк поклав відповідальність за погіршення ситуації в банках на НБУ. У жовтні 2016 року його підтвердив готовність до компромісу з Нацбанком з питання поручительств і запропонував мирову угоду з розстрочкою на сім років з можливістю збільшити заставу перед НБУ.

За його словами, всі переговори з Нацбанком з питання поручительств завершувалися безуспішно. Бізнесмен також заявляв, що його компанії досягли домовленості з державними банками про борги і з зовнішніми кредиторами про реструктуризацію єврооблігацій на $1 млрд. Бахматюк підкреслив, що PR-кампанія НБУ персонально проти нього значно погіршує перспективи «Укрлендфармінга» і «Авангарду», дестабілізує ситуацію в компаніях.

Уголовное дело против ВиЭйБи Банка и его собственника Олега Бахматюка закрыто

VAB-bank1

 

В ВиЭйБи Банке не было никаких злоупотреблений – к такому выводу пришли в главном следственном управлении Национальной полиции в г. Киеве, в котором, по обращению прокуратуры столицы,  расследовалось соответствующее уголовное производство. Об этом сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Должностные лица ПАО «ВиЭйБи банк» направляли средства рефинансирования Нацбанка исключительно на поддержание финансовой стабильности учреждения и выплаты вкладчикам-физлицам. При этом ни злоупотреблений, ни разворовывания средств, ни сговора с должностными лицами НБУ, ни списания кредитной задолженности связанных лиц в банке в период до введения временной администрации в течение 2014 года не выявлено.

По результатам расследования было принято решение закрыть производство в связи с отсутствием состава уголовного правонарушения. Письмо с копией постановления направил бывшему руководителю «ВиЭйБи Банка» следователь НП Виталий Сыченко.

Согласно постановлению следователя, НБУ выделял рефинансирование «ВиЭйБи Банку» в соответствии с действовавшим на тот момент законодательством, а также под залог, оценочная стоимость которого более, чем в два раза превышала сумму рефинансирования. При этом средства были направлены по целевому назначению – на погашение вкладов физлиц и поддержку финансовой стабильности учреждения.

«Досудебным расследованием фактов разворовывания средств не установлено, в то же время доказано совершение должностными лицами действий, направленных на выполнение взятых банком обязательств относительно своевременного возвращения их депозитных вкладов», — сказано в постановлении следователя.

Следователь, в частности, указал, что анализ действий должностных лиц банка свидетельствует о намерении поддерживать ликвидность банка и его платежеспособность в условиях экономического и политического кризиса, в том числе и с учетом безнадежной задолженности заемщиков, которые находятся на территории Донецкой и Луганской областей и возвращение кредитов которыми на данный момент невозможно.

Таким образом, ни в действиях должностных лиц «ВиЭйБи Банка», ни в действиях конечного бенефициара Олега Бахматюка признаков уголовных преступлений не установлено, в связи с чем принято решение о закрытии производства.

В свою очередь, глава Совета директоров Ukrlandfarming и конечный бенефициар «ВиЭйБи Банка» Олег Бахматюк подчеркнул, что такое решение следователя Нацполиции в очередной раз подтвердило безосновательность обвинений Национального банка в якобы имевших место злоупотреблениях и выведении средств рефинансирования из «ВиЭйБи Банка».

«Мы продолжаем считать публичные заявления и юридические действия Нацбанка в отношении акционеров и менеджмента «ВиЭйБи» попыткой рейдерского захвата крупнейшего в Евразии агрохолдинга и его активов. Административное давление на бизнес, да еще и со стороны органа, который призван поддерживать финансовую стабильность государства, постоянно снижает инвестиционную привлекательность не только банковского или аграрного сектора, но и страны в целом. При этом мы настаиваем на правовом разрешении любых споров между акционерами банков и регулятором рынка» — отметил О.Бахматюк.

#Приватбанк с сюрпризом. Особенности «приватной» отчетности. Расследование

kolom-vrem1-500x386

 

Национализация ПриватБанка, наверное, самая большая экономическая тема последних нескольких дней. Отношение к ней совсем неоднозначное: от прямых обвинений государства в рейдерстве и намеках на политические мотивы национализации, до полного одобрения действий правительства. Попробуем в цифрах разобраться, какой же подарок государство сделало себе на день Святого Николая.

Что такое ПриватБанк?

На рынке депозитов ПриватБанк занимал около 24%, а на рынке депозитов населения — 36,5%. По активам банк также занимал примерно четверть украинской банковской системы. Хороший уровень IT, замечательный уровень платежной системы и высокий уровень покрытия отделениями территории Украины — все это подвело ПриватБанк к черте риска — too big to fail. Банк стал значимым для страны, для ее населения и бизнеса, а в отдельных сегментах рынка его исчезновение могло просто парализовать расчеты или устроить коллапс в платежах отдельных регионов Украины.

С ним нельзя было поступить, как с Дельтой или Надра Банком, нельзя было отправить умирать в Фонд гарантирования. Но и оставлять такое учреждение без тщательной госопеки также было нельзя. Малейший системный кризис, отток депозитов или паника на валютном рынке могли бы усугубить ситуацию в самый неудобный момент. К таким выводам можно прийти, анализируя состояние активов этого теперь уже госбанка.

«Лучший» кредитный портфель в мире

Когда вы анализируете кредитный портфель и не имеете статуса аудитора или служащего надзора, то скорее всего банк не даст вам данные о портфеле в разрезе конкретных заемщиков. Зато есть многочисленные статистические формы НБУ: и об отраслевой структуре кредитного портфеля, и о начислении резервов, и о структуре рисков по пяти категориям и т.д. Из этих форм на самом деле сложно понять, как чувствует себя кредитный портфель банка. И если у банкира нет над душой очень строгого аудитора, то творчески настроенная бухгалтерия быстро составит все отчеты так, что они будут радовать глаз его клиентов. Но есть методы, которые косвенно позволяют оценить уровень художественного мастерства автора отчетности.

Изучим квартальный финансовый отчет Приватбанка за 9 месяцев 2016 года. На странице 8 можно найти данные о кредитах юрлицам, на 30.09.2016 они составляли 166,7 млрд грн. На странице 10 указано, что эти кредиты юрлиц принесли Банку за 9 месяцев 2016 года аж 15,3 млрд грн процентного дохода. Проведем простое арифметическое действие 15,3/166,7 = 9,17%, а теперь этот процент переведем в годовые — 12,23% годовых в гривне.

Выходит, что ПриватБанк в 2016 году в среднем кредитовал своих клиентов юрлиц под 12,23% годовых, хотя в ноябре prime rate ставка для лучшего заемщика составляла 21,5%, а учетная ставка — 14%.

Если пойти дальше и посмотреть предварительные данные ревизии квартальной отчетности, то оказывается, что весь процентный доход от кредитов юр- и физлицам был не 25 млрд грн (как в отчетности) а около 15,7 млрд грн, т.е. почти 10 млрд грн чистого процентного дохода за 9 месяцев ПриватБанк нарисовал себе, выдавая кредиты на выплату процентов старыми заемщиками. Думаю, что основная масса кредитов, по которым рисовались процентные доходы, были именно кредиты юрлицам. В итоге мы вообще можем получить, что кредиты юрлицам обходились в ПриватБанке всего в 5-6% годовых.

Боюсь, что почти все 166,7 млрд грн кредитов юрлицам — это «потемкинские кредиты». Возможно, из всего портфеля юрлиц в 2016 году рабочими кредитами были кредиты на 10-15 млрд грн под рыночные 20-40%, все остальное — это мусорный балласт, раздутый за много лет.

Что получило государство?

Теперь, когда стало понятно, откуда берется предварительный размер дыры в балансе ПриватБанка в 148 млрд грн, который шокировал аналитиков и общественность, стоит подумать: а что же получило государство?

Во-первых, НБУ и Кабмин блокировали падение банка, на который приходилось 36,5% депозитов населения страны. Падение этого банка привело бы к падению в бездну экономики страны и поставило бы под вопрос ее самостоятельность.

Во-вторых, несмотря на заметный размер дыры, говорить, что бывшие акционеры наградили пакетом «потемкинских кредитов» всех налогоплательщиков — методически неверно. Государство сейчас получило в банковском секторе достаточно агрессивную с маркетинговой точки зрения оболочку, способную быстро собирать ресурсы с населения и обеспечивать расчеты. Эта «приватная» оболочка (если ее не сломать) очень чувствительна к динамике экономики страны. Т.е. чем больше растет ВВП, чем выше доходы населения — тем больше растет оборот банка, его комиссионные и процентные доходы. В итоге, вспомните 2005—2007 гг., когда банки продавались за 4-5 капиталов. Думаю, что рост экономики вернет этой хоть и дырявой «приватной» оболочке былую привлекательность, а продав банк, налогоплательщикам вернут потраченные деньги за счет уменьшения госдолга. Однако сколько на это уйдет времени, сказать сложно из-за слабого экономического потенциала на 2017 год.

Риски

Риски у национализации ПриватБанка тоже есть.

1. Участие государства в банковском секторе на уровне, превышающем 50% активов системы, должно быть неприемлемо для страны с рыночной экономикой, поскольку сопровождается неэффективностью, коррупцией и значительными потерями, связанными с кредитованием по указке правительства.

2. Не секрет, что в больших банках лицо банка и его операционная эффективность формируется менеджментом среднего звена. Если у новой команды хватит желания не спешить с разрушением управленческого ядра, то ПриватБанк в его нынешнем состоянии, но уже с качественными активами, запросто проработает 5-7 лет, что не только достаточно для приватизации, но и в принципе должно бы обеспокоить банков-конкурентов.

3. Накапливая ликвидность в ПриватБанке в форме портфеля ОВГЗ у правительства появляется механизм перезапуска экономики через кредиты от госбанка, что является очень опасным инструментом с нерыночной природой. Поэтому надеюсь, что идеи монетизации ОВГЗ и агрессивного кредитования «крепких хозяйственников» в «перспективных отраслях» не будут идеей фикс в Кабмине, а менеджмент Банка будет проводить очень консервативную кредитную политику. Иначе вместо ожиданий по росту стоимости Банка как актива, мы можем получить огромную дыру в балансе — еще большую, чем есть сейчас.

Виталий Шапран, член исполкома УОФА, Национальное бюро расследований Украины



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: