Архив рубрики: ‘Безпредєл’

Когда Кивалов ответит за ложь?

В эпиграфе к  своей книжке «Испытание законом» глава  парламентского комитета по правосудию Сергей Кивалов пишет: «Не гневи  Бога – говори правду!». К сожалению, даже в этой книжке далеко не все  является правдой. Например, на странице 162 Кивалов пишет, что пленки майора Мельниченко не могут быть использованы в качестве доказательств. Компетентным решением Генеральной прокуратуры доказано: могут! Впрочем, это только самый безобидный из примеров лжи Кивалова. За что бы он ни брался – все сомнительные дела под дымовой завесой обмана.

Например, научная  работа. Кивалов – ректор двух ВУЗов, должен же он был сделать вклад  в развитие науки? Оказывается, пытался  сделать. Только с помощью… плагиата.

Бывший политический узник, публицист, основатель и член Украинского Хельсинского Союза Василий Барладяну заявляет, что в 2002 году он перевел на современный украинский язык “привилегии” к Литовскому уставу. Однако, как утверждает публицист, его перевод этого документа Кивалов выдал за свой. “Я считаю, что таможенное право Украины, которое разработал Кивалов – это плагиат с работы московского ученого Бахрака. Я думаю, что в последнее время много так называемых маститых академиков помогают изданию отдельных научных работ и ставят свою фамилию даже не по алфавитному порядку, а на первом месте. То же совершил Кивалов с моим переводом”, – заявил Барладяну.

Каждый раз, когда  в СМИ всплывают «неудобные»  для Кивалова факты, он, ничтоже сумняшися, опровергает все подряд. Коллеги  критикуют его давление на суды – Кивалов с помощью банальных рычагов влияния заставляет судью признать оценочные суждения недостоверной информацией. Его ловят на попытке незаконно пронести в пассажирский самолет оружие, а он уверяет журналистов, что ничего подобного не было. Его видят в Дубаи – он требует опровержения. На публику он «борется против оранжевых», а за кулисами пытается подкупить Виктора Ющенко переименованием Одесской юридической академии в его честь.

И неважно, что  потом публикуются доказательства лжи Кивалова: документы, видеозаписи. Важно, что он открестился, растиражировал наивное «я не я, и корова не моя» через все недорогие в плане рекламных прайсов ленты новостей.

Еще один способ лжи – заказать себе проплаченный статус. Например, статус «юриста года»  с формулировкой «за безупречную репутацию». Впрочем, тут случаются казусы. Потому что в свет приходится идти с семьей.

Татьяна Кивалова уверяет журналистов, что ее муж  – замминистра транспорта и связи, хотя он к тому времени уже уволен. Когда люди видят, что дочка – вруниха, всем ясно, что яблоко от яблони недалеко падает. Кстати, ни для кого не секрет, что Кивалова работает советником одиозного киевского мэра Черновецкого. Удивительную моральную неразборчивость демонстрирует дочь и воспитанница Кивалова!

С дочкой связан еще один эпизод незаконной деятельности Кивалова. Мало того, что он незаконно совмещает кресло нардепа с двумя руководящими местами в одесских ВУЗах, ОНЮА и МГУ. Он еще и организовал защиту докторской диссертации Татьяны Киваловой в ученом совете ОНЮА под своим руководством, игнорируя пункт 4.2 Приказа ВАК № 429 от 29.08.2000 г.

Как известно, шила в мешке не утаишь. Много лжи  Кивалова уже изобличено общественностью, кое-что пока остается в тайне. Но рано или поздно Пидрахуй ответит за свой обман, корыстолюбие и наполеоновские амбиции по порабощению судей.


Алина Гламазда, для Национального бюро расследований Украины

Алкогольный король из БЮТа Константин Бондарев против правды?

12 апреля 2011 года тимошенковская мафиозная группировка «Батьківщина», видимо, собирается по-своему отметить День космонавтики. Именно на эту дату в Подольском райсуде Києва назначено слушание дела №2-17442/11. В роли истца выступает «человек Тимошенко» – Константин Бондарев. Оказывается, сей обладатель алкогольной марки «Бондарев» очень хочет, чтобы судья Светлана Захарчук заставила областную газету «Киевская правда» (внимание!) опровергнуть всеукраинскую пресс-конференцию в УНИАН, где критиковали высшее партруководство «красно-белых»…

Наверное, не надо быть большим юристом, чтобы увидеть очевидный абсурд: как может областная газета отрицать событие, происшедшее в агентстве УНИАН еще 20 января сего года? Речь идет о скандальной пресс-конференции: «Экономические аспекты развития Центральной Украины в 2011 году».

Участниками этой «прессухи» были бывшие сторонники Юлии Владимировны: председатель Ирпенской парторганизации «Батьківщина», Ирпенского отделения ВОО «Правозащита» Оксана Коломиец, депутат Бориспольского горсовета, президент благотворительного фонда «Надежда» Ярослав Годунок, шеф-редактор журнала «Киевщина – самоуправление», член Союза журналистов Украины, экс-бютовец Александр Великодный.

Именно  они, публично обвинив Турчинова, Тимошенко и Бондарева в различных махинациях, выступили за смену руководства «Батьківщини». Поскольку эти заявления касались борьбы внутри тимошенковской партии, жадные на сенсации журналисты бросились освещать эту тему в своих изданиях. В их числе оказался и сотрудник газеты «Киевская правда» Валентин Ковальский, написавший скандальную статью: «Вона» без «Батьківщини»?»

Более подробно об этом можно прочитать в Интернет-публикации: «В борьбе за звание «враг прессы №1» Тимошенко победит Януковича?».

Сейчас  юридическую помощь журналисту Ковальскому оказывают представители Партии Народный порядок и Украинского гельсинского союза по правам человека: благодаря им в Подольский райсуд Києва уже направлены возражения на иск г-на Бондарева. Вот как об этом говорит юрист Виктория Черненко (Партия Народный порядок): «Информация, которую истец считает такой, что не соответствует действительности, является прямой речью участников пресс-конференции – Ярослава Годунка и Александра Великодного. Согласно части 3 статьи 277 Гражданского кодекса Украины от 16.01.2003 №435-IV негативная информация, распространенная о лице, считается недостоверной, если лицо, которое ее распространило, не докажет обратного. Однако в своей статье ответчик не распространял недостоверные сведения об истце, а лишь описал содержание пресс-конференции со ссылкой на прямую речь участников данной пресс-конференции. Согласно статьи 1 Гражданского процессуального кодекса Украины, задачами гражданского судопроизводства является справедливое, беспристрастное и своевременное рассмотрение и разрешение гражданских дел в целях защиты нарушенных, непризнанных или оспариваемых прав, свобод или интересов физических лиц, прав и интересов юридических лиц, интересов государства. Учитывая вышеизложенное, в удовлетворении иска Бондарева к редакции газеты «Киевская правда» и журналисту Валентину Ковальскому следует отказать».

Но, к  сожалению, у партии «Батьківщина» на сей счет свои соображения. Пытаясь привлечь газету и ее журналиста к ответственности, командабанда Юлии Тимошенко продолжает грубо игнорировать закон о прессе (согласно которому газета не несет ответственности за публичные заявления политиков). А втянутый в эту игру Подольский райсуд Киева способен повлиять на решение двух судов – Броварского и Бориспольского (в которых рассматриваются аналогичные иски Константина Бондарева против его обвинителей – Александра Великодного и Ярослава Годунка).

В принципе «человека Тимошенко» понять можно: с помощью своих исков он собирается заблокировать процесс внутрипартийной борьбы. И в случае «нужного» решения Фемиды Юлия Владимировна будет выглядеть не менее белой и пушистой, чем «оправданный» судом владелец одноименной алкогольной марки «Бондарев» (он же – лидер Киевской областной организации партии «Батьківщина»).

Интересно бы узнать: знает ли судья Светлана Захарчук о том, в какую аферу  ее хотят втянуть представители  «Батьківщини»? Пока что можно сказать лишь одно: дело №2-17442/11 уже находится в производстве. И где гарантия, что в дальнейшем какой-нибудь политик (кивая на вердикт Подольского райсуда) не попытается заткнуть рот «неугодным» представителям СМИ?

Оксана Житник, для Национального бюро расследований Украины

Браззавільський синдром при підготовці до Євро-2012

Серед чоловічої частини населення Браззавіля – столиці Конго, однієї з найбідніших країн Африки, існує культ одягу.

Люди можуть жити посеред смітників, їсти зіпсовану їжу та пити жахливу воду, але останні копійки вони відкладають на придбання костюмів кричущих кольорів, часто – дорогих французьких або італійських фірм.

Їхня мета – бути схожим на колонізаторів півсторічної давнини. Наряджаючись у вишуканий, хоч і абсурдний одяг, вони намагаються втекти від сумної африканської дійсності.

Хизуючись один перед одним зеленими або жовтими костюмами-трійками, конголезці доводять всім навколо, що вони не є лузерами. І нехай у них немає грошей на гідне харчування, але життєві негаразди їм компенсує можливість пройтися центральною вулицею в яскравому туалеті.

Таку саму здатність пускати пил в очі продемонструвала головна урядова структури з підготовки до Євро-2012.

У країні, де значна частина населення живе за межею бідності, а соціальна інфраструктура повністю зруйнована, Національне агентство з підготовки до Євро-2012 витрачає мільйонні кошти просто на оренду свого приміщення в найдорожчому бізнес-центрі столиці.

“Українська правда” вже неодноразово писала про непрозорі схеми розподілу фантастичного обсягу бюджетних коштів, які виділяються на Євро-2012, а також про бенефіціарів цього “Клондайку” в статтях “Хто заробляє на Євро-2012? Перша частина розслідування”; а також “Хто заробляє на Євро-2012? Друга частина розслідування”.

Але виявилося, що тендери з одним учасником – не єдиний сумнівний момент в процесі витрати коштів платників податків.

Офіс за 5 мільйонів

Після отримання Україною права проводити європейську першість з футболу, тодішній уряд Януковича створив в серпні 2007 року спеціальний орган – Національне агентство з питань підготовки та проведення Євро-2012. Згодом його очолив вірний соратник екс-президента Ющенка Євген Червоненко. Але у листопаді 2008 вже урядом Тимошенко Нацагентство було ліквідоване.

Нове життя це відомство отримало після обрання Януковича президентом і призначення головним відповідальним за Євро-2012 віце-прем’єра Бориса Колеснікова. Саме він був визначений координатором новоствореного Нацагенства, яке очолив близький до Колеснікова колишній директор будівництва стадіону “Донбас-Арена” Володимир Ковалевський.

Пізніше Нацагентство отримало небачену владу. Згідно зі змінами, ухваленими до закону про держзакупівлі, всі роботи в рамках Євро-2012 проходять без конкурсу саме після погодження з агентством. Тобто з Ковалевським.

А у травні 2010 уряд знайшов Нацагентству нову домівку. Своєю постановою Кабмін дозволив поселити відомство не де-небудь, а на 17 поверсі фешенебельного бізнес-центру “Парус”, що на вулиці Мечникова, 2 в центрі Києва.

Бізнес-центр "Парус"

Питання, яке виникло в зв’язку з таким вибором місця роботи, лежить на поверхні – у яку суму бюджету обходиться оренда цілого поверху шикарного бізнес-центру для державної установи?

Невже для 70 співробітників Нацагентства не знайшлося місця у безлічі київських урядових будівель? І це при тому, що влада оголосила масштабні скорочення державного апарату, внаслідок яких обов’язково мають з’явитися вільні кабінети у тій же будівлі Кабміну.

Але уряд дозволив “центральному органу виконавчої влади” орендувати приміщення в будівлі, де розміщені офіси найбагатших людей України.

Наприклад, поверхом нижче від Нацагентства розташована компанія з управління активами “Concorde”. Також у “Парусі” свої офіси мають фігуранти списку “Форбс” Віктор Пінчук та Дмитро Фірташ.

“Українська правда” попросила Нацагентство офіційно повідомити вартість оренди. Адже платники податків мають знати, скільки їхніх грошей іде на комфортні умови праці чиновників з підготовки Євро-2012 – і скільки недоотримають, наприклад, лікарні та школи.

Однак Нацагентство… відмовилося назвати ціну оренди! Вони послались на пункт договору з орендодавцем, який забороняє розголошувати інформацію про обставини угоди.

Ціна оренди офісу Нацагентства – це не пусте питання. З офісу Євро-2012 відкривається чудова панорама “Октябрської лікарні”, що перебуває в жахливому стані – як й переважна частина інших українських лікарень.

І зекономлені на “Парусі” гроші могли би піти, наприклад, саме на утримання лікувальних закладів України.

Отримавши відмову від Нацагенства, “Українська правда” зв’язалася з відповідним відділом самого бізнес-центру “Парус”.

Менеджери розповіли, що наразі вартість оренди приміщення оцінюють у 45 доларів США за квадратний метр, плюс 8 доларів – за експлуатаційні послуги. Всього 53 долари за квадрат.

Згідно з таблицею, яка доступна на сайті “Парусу”, площа 17 поверху, де знаходиться Нацагентство, складає 1 380 квадратних метрів.

Шляхом нескладних математичних підрахунків отримуємо, що у місяць оренда поверху обходиться у 73 тисячі 140 доларів.

Тобто майже 578 тисяч гривень на місяць!

Рішення уряду поселити Нацагентство у “Парусі” з’явилося в травні. Якщо рахувати з 1 червня, ця установа орендує приміщення вже повних дев’ять місяців. Виходить, що за цей час лише за оренду приватному бізнес-центру держава сплатила близько 5 мільйонів 134 тисяч гривень!

Мабуть, не варто нагадувати, що у цей же час уряд всіма силами намагається залатати бюджетні дірки, а під стіни Кабміну приходять тисячі освітян, що вимагають підвищення зарплат.

Відповідь на ще одне питання, навіщо державній установі винаймати офіс у такому бізнес-центрі, глава Нацагенства Володимир Ковалевський дав задовго до цієї публікації.

Після скандалу, коли журналісту “Українській правді” перешкоджали фотографувати офіс Нацагентства, відомство поширило гнівну відповідь, у який Ковалевський, зокрема, стверджував, що Нацагентство здійснює “важливі представницькі функції”.

Дійсно, можна лише уявляти, яких людей приймають в установі, керівник якої благословляє застосування безтендерних процедур при закупівлях для Євро-2012.

Чиновники озвучили ще одну версію, чому Нацагентство орендує “Парус” – тому що в цьому ж бізнес-центрі знімає квадратні метри місцевий організаційний комітет Євро-2012 на чолі з Маркіяном Лубківським.

Проблеми лише в тому, що за їхню оренду платить УЄФА, а не українські громадяни. Подібний же вибір офісу державною структурою межує з марнотратством у напівзлиденній країні.

Цікаво, що за старої влади Нацагентство з Євро-2012 квартирувалося у будівлі Державної акціонерної компанії “Хліб України”, що знаходиться зовсім поруч з “будівництвом сторіччя” – НСК “Олімпійський”.

Будівля ДАК "Хліб України"

Колишній керівник Нацагентства і теперішній чиновник МНС Євген Червоненко розповів “Українській правді”, що тоді відомство орендувало по половині двох поверхів у цій будівлі. Однак вартість оренди він пригадати не зміг.

Але це й не так важливо, адже у тому випадку державна установа орендувала приміщення у державної компанії. Тобто гроші просто перекладалися з однієї бюджетної кишені до іншої. Зараз же бюджет платить комерційній структурі – при чому суми явно непорівнянні.

Власником бізнес-центру “Парус” є олігарх Дмитро Фірташ, який користується особливою повагою у нинішніх господарів Банкової.

Ремонт, який не відбувся

Втім, для державних чиновників, які відповідають за підготовку до Євро-2012, мати офіс у престижному бізнес-центрі виявилося недостатньо. Вони ще вирішили його… відремонтувати. Звісно, за державні кошти.

Так, у листопаді 2010 року Нацагентсво замовило собі капітальний ремонт офісного приміщення. Звісно, без проведення тендеру. Підряд на роботи в розмірі 1 мільйон 73 тисячі бюджетних гривень отримало ТОВ “Авіа-Буд”.

Щоправда, залишалося незрозумілим, навіщо робити цей самий ремонт, якщо сам хмарочос лише 2007 року здали в експлуатацію?

Із запитанням, яка була потреба в ремонті, “Українська правда” направила до Нацагентства ще один інформаційний запит. Однак відповіді на це питання ми не отримали. Державна установа відповіла, що процедуру закупівлі робіт з капремонту в одного учасника скасували 27 грудня. Очевидно, зробили це після резонансу в пресі.


За час нетривалого перебування в офісі Нацагентства у журналіста не склалося враження, що кабінети потребують навіть косметичного ремонту.

Немає потьоків на стінах, протягів від щілин у віконних рамах, розбитого паркету або інших явищ такого гатунку, які можна спостерігати у приміщеннях інших державних організацій.

Підлога застелена чистим ковроліном, кабінети відділені охайними скляними перегородками, на яких висять жалюзі, пофарбовані у нейтральний колір стіни, які увішані фотографіями стадіонів, сучасні офісні меблі та техніка…

Щоб внести ясність в питання щодо “житлових умов” Нацагентства, “Українська правда” намагалася домовитися про офіційну фотозйомку офісу цієї державної установи. Але виявилося, що підлеглі Колеснікова засекречені не гірше Міністерства оборони.

За версією чиновників, для фотозйомки на орендованому ними поверсі… необхідний дозвіл бізнес-центру. Відповідний запит редакція направила ще два тижні тому, але питання фотозйомки, яка має зайняти не більше 10 хвилин, не узгоджене й досі.

Напевно, на думку чиновників, українських громадян, як і конголезьких модників, має цікавити лише яскрава обгортка Євро-2012. А якою ціною буде проведено футбольну першість і на що витрачаються бюджетні гроші, їм знати необов’язково.

Сергій Щербина, Сергій Лещенко, УП

Украинская быдло-элита: бедный, бедный Прогнимак…

Одно курьезное обстоятельство заставило нас присмотреться к фигуре яркого представителя столичного политикума: известного «зеленоборца», мецената-коллекционера-литератора, а в действительности – бессовестного жулика, психически неадекватного и, смеем предположить, социально опасного циника. Переходим к доказательной базе.

(більше…)

Кивалов на одесском пляже строит “замок Дракулы”. Расследование

Пришла весна, не за горами и новый курортный сезон, но и сейчас на набережных уже достаточно отдыхающих, истосковавшихся по теплому морскому бризу.

Набережные –  гордость любого курортного города, прогуливаясь  по которым, можно и полюбоваться водной гладью и подышать свежим воздухом, встретить рассвет или проводить  за горизонт корабли. Если набережные граничат с пляжем, можно спуститься и попробовать насколько «мокрая» вода.  Одним словом – огромное удовольствие для любого «нормального» аборигена, не говоря уже о гостях,  приехавших издалека.

(більше…)

Кивалов незаконно строит особняк на одесском побережье. Фото. Видео

Ради незаконной застройки на одесской набережной в районе 8-й станции Большого Фонтана Сергей Кивалов организовал передачу государственной земли в частную собственность. Детали этой аферы президента двух одесских ВУЗов, академика и депутата сообщаются в документальном фильме студии «Шаг влево» на веб-сайте YouTube. (більше…)

Сергея Кивалова обвинили в коррупции и узурпации влияния на судебную ветвь власти

«Попытки президента Украины Виктора Януковича реформировать судебную систему власти были использованы Сергеем Киваловым в корыстных целях», об этом заявил 15 февраля 2011 года на пресс-конференции «Именем Кивалова Сергея Васильевича» в УНИАН редактор оппозиционного Интернет – издания sprotiv.org Вадим Гладчук, сообщает ua3.info.

(більше…)

«Именем Кивалова Сергея Васильевича…»

Kivalov1С чего начинается оглашение принятого решения во всех наших судах? Правильно, со слов «Именем Украины…», а далее по тексту. И вот тут-то наступает самый интересный момент: правосудие совершается от лица государства вообще, но делает это вполне реальный человек в мантии. Со своим характером, амбициями, радостями и горестями, проблемами и, естественно, запросами. Даже те, кому посчастливилось лично никогда не сталкиваться с украинской судебной системой, знают, что за последние годы запросы отечественных служителей Фемиды неимоверно выросли. Поэтому, суды всех инстанций практически полностью превратились в высокодоходный бизнес, из-за чего Украину называют «страной непредсказуемого правосудия».

(більше…)

Щодо незаконно затриманого журналіста Мустафи Наема склали адмінпротокол? Фото. Аудіо

Щодо телеведучого і журналіста «Української правди» Мустафи Найема затриманого співробітниками підрозділу «Беркут» складено адмінпротокол, про це lb.ua повідомив прес-секретар столичної міліції полковник Володимир Поліщук. (більше…)

Эдуард Федосов – «серый кардинал» ГУБОЗа

Fedosov1Если организованную преступность нельзя побороть – значит нужно ее возглавить. Именно эта крылатая фраза стала девизом жизни нынешнего «серого кардинала» Главного управления по борьбе с организованной преступностью МВД Украины Эдуарда Федосова.

Благодаря немалым деньгам и коррупционным связям Федосов умудрялся продвигаться по службе при любой власти. При Белоконе он подбрасывал гранаты «Поре», при Луценко – внедрялся в окружение Бориса Колесникова, при Могилеве … а при Могилеве он просто зарабатывает деньги любыми способами.

(більше…)



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: