Архив рубрики: ‘Луценко Юрій’

5,5 млрд доларів, — на вкрадені з «Приватбанку» гроші купували яхти і картини Пікассо

kolomoiskyi-lucenko1

 

Генеральна прокуратура встановила перелік активів на 5,5 мільярда доларів, які були придбані за виведені з «Приватбанку» кошти.

Про це заявив генеральний прокурор Юрій Луценко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Ми встановили колосальні активи на 5,5 млрд доларів, ті що в кінці схеми, — від яхт і картин Пікассо до заводів і нерухомості», — сказав він.

У той же час генпрокурор додав, що для застосування до вказаних активів будь-яких заходів впливу необхідно встановити їх кінцевого власника — бенефіціара.

При цьому він зазначив, що заяви Kroll за підсумками форензик аудиту не мають юридичної сили.

«Дослідження Kroll показало, як деякі фірми через 30-40 рахунків на Кіпрі „провернули“ в один день кошти і вивели їх на „третю хвилю“ — таке собі офшорне підприємство, яке придбало певні активи. Наразі відомо, які це активи, і це схоже на відмивання коштів — ст. 209 КК», — заявив Луценко.

«Але тепер суду потрібен конкретний документ, який засвідчує, хто є бенефіціарієм цього майна. Якщо це дійсно екс-власники „Приватбанку“, тоді ми зможемо накласти на них арешт через український суд і суди інших юрисдикцій — там дуже багато країн, в тому числі США, Люксембург, Австрія, Іспанія, Кіпр», — пояснив генпрокурор.

ГПУ наразі працює над отриманням підтвердження бенефіціарства цих активів.

Разом з тим, додав Луценко, для того, щоб в подальшому відкрити провадження за ст. 209 КК, необхідно також встановити так званий «предикат» — тобто розкрадання, шахрайство або будь-які інші протизаконні дії з боку екс-власників.

«Стаття 209 не діє без „предиката“ — не можна заявляти про відмивання, якщо ти не встановив, де вкрадено, і в цьому моральні, людські оцінки дуже часто відрізняються від юридичних», — пояснив він.

У свою чергу, продовжив генпрокурор, встановлення «предиката» ускладнене відсутністю можливості встановити збиток «Приватбанку» внаслідок операцій, що стали основою для виведення коштів.

Йдеться надання кредитів 36 компаніям на 133 млрд грн, виданих в жовтні-листопаді 2016 року, за рахунок яких були погашені кредити 193 інших позичальників банку.

«Ці 36 фірм мають 10-річні кредитні лінії. Поки вони є чинними, баланс „Приватбанку“ сходиться, і у фінустанови відсутній кредитний збиток, що є підставою для застосування ст. 191 КК», — сказав він.

За словами Луценка, для виходу з ситуації, що склалася, необхідно або достроково розірвати ці кредитні лінії, посилаючись на те, що позичальники не обслуговують взяті на себе зобов’язання, або чекати 10 років.

«Вважаю безглуздим чекати 10 років, оскільки пізніше можна знову взяти у кого-небудь кредит і таким же чином перекредитуватися. З іншого боку — НБУ, Міністерство фінансів, Кабінет міністрів, Kroll і всі інші — вважають неможливим розірвати ці договори. Мене оголосили зрадником і ким завгодно, коли я намагався розірвати одну таку кредитну лінію, оскільки я, як виявилося, підриваю цим лондонський процес (суд в Лондоні — ред)», — заявив Луценко.

«Таким чином, наразі склалася ось така парадоксальна ситуація: виведено понад 120 млрд грн, але збитку де-юре ми повинні чекати 10 років», — пояснив він.

Генпрокурор вважає, що така «геніальна схема» стала можливою через недалекоглядність чиновників, які дозволили замінити борги одних компаній боргами інших.

Як повідомлялося, детективна агенція Kroll за підсумками аудиту Приватбанку підтвердила, що фінустанова до її націоналізації в кінці 2016 року була об’єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій, що призвело до збитків мінімум в 5,5 млрд доларів.

Приватбанк в грудні 2017 року подав позов до Високого суду Лондона проти Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. і ZAO Ukrtransitservice Ltd., які імовірно їм належать або знаходяться під їх контролем.

Позивач домігся, що суд як запобіжний захід видав наказ про всесвітній арешт активів  екс-власників банку і зазначених шести компаній на суму більше 2,5 млрд доларів.

Нагадаємо, Кабінет міністрів 18 грудня 2016 року прийняв рішення про націоналізацію Приватбанку і купівлю Міністерством фінансів 100% його акцій за 1 грн.

Репресії по-новому. Генпрокуратура Луценко отримала доступ до телефонів «автомайданівців» у сфабрикованій справі про «побиття яйцями»

represii-richnicya1-500x304

Генпрокуратура отримала доступ до усіх трафіків та локації під час дзвінків трьох обвинувачених у справі про «побиття яйцями» нардепа Олега Барни під час мітингу біля Верховної Ради, який відбувся у липні 2017 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це у своїй колонці на УП написав адвокат, член Громадської ради доброчесності та член ГО ВО «Автомайдан» Роман Маселко.

Він нагадав, що прокуратура та поліція завершили розслідування у цій справі і 10 вересня вручили обвинувальний акт трьом автомайданівцям — Сергію Хаджинову, Олегу Пушаку та Богдану Мельнику — за ч.2. ст. 346 КК, що передбачає покарання від 4 до 7 років ув’язнення.

Разом з тим прокуратура також отримала доступ до усіх трафіків обвинувачених та їх локації під час дзвінків за місяць.

Окрім того заступник генпрокурора Юрій Столярчук поставив слідчим завдання відпрацювати усі контакти, зв’язки активістів та провести негласні слідчо розшукові дії (НСРД).

«Це може бути будь-що, починаючи від візуального спостереження, до встановлення жучків та проникнення у житло, і  все це в рамках розслідування факту кидка трьох яєць», — зазначив адвокат.

Маселко додав, що адвокати ознайомились з матеріалами справи після завершення досудового розслідування, і у справі проти трьох «автомайданівців» не було ані ухвал суду про вилучені трафіки, ані трафіків, ані результатів проведення НСРД.

«Дії проводились, а їх результати у справу не поклали. Це логічно – для справи вони не потрібні. То для чого їх збирали, що зібрали і як використали чи збираються використати?», — зазначає адвокат.

За його словами, справа «яєць Барни» є «помстою Юрія Луценка за поїздку «автомайданівців» до його маєтку у грудні 2017 року.

«Тоді стає зрозумілим, що кримінальне провадження використано для нейтралізації найбільш активних та збору інформації про усе оточення Автомайдану. … Пояснення Луценка стосовно дій прокуратури у справі журналістів є лише спробою знайти логічне пояснення для дій, які мають зовсім іншу мету. А мета простежується одна – переслідування та покарання активних громадян, які вимагають від влади виконання обіцянок чи викривають корупцію і у зв’язку з цим стають небезпечними для влади», — заявляє Маселко.

Він додав, що з цією метою прокуратура «за ініціативою Луценка відновила використання методів Януковича, Пшонки, Захарченка, і справа проти трьох автомайданівців – яскраве тому підтвердження».

Нагадаємо, 13 липня 2017 року активісти перед Радою закидали нардепа від БПП Олега Барну яйцями.

Фракція «БПП» виступила з вимогою до СБУ та Нацполіції розслідувати інцидент.

За даними слідства, в той час, коли Барна йшов до будівлі ВР, на його адресу лунали погрози заподіяння шкоди здоров’ю, після чого вказані автомайданівці  «вирішили спричинити йому побої шляхом нанесення ударів, у тому числі, використовуючи заздалегідь заготовлені курячі яйця».

У документі вказано, що Хаджинов вдарив Барну яйцем по плечу, а Мельник і Пушак — яйцями по голові, що було умисним нанесенням шкоди державному діячу за попередньою змовою.

У свою чергу активіст Автомайдану, а нині — член Ради громадського контролю при НАБУ Сергій Хаджинов заявляв, що Барна кілька разів проходив через їхній «блокпост», а яйця в нього полетіли тоді, коли нардеп почав ображати людей.

На початку вересня прокуратура вручила обвинувальні акти трьом активістам «ВО «Автомайдан», які закидали яйцями нардепа від БПП Олега Барну.

Раніше Печерський суд дозволив ГПУ отримати доступ до смс, дзвінків і місцеперебування телефонів журналістів Седлецької і Бердинських за 17 місяців.

Це викликало широку критику українських та міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як таке, яке суперечить принципам свободи слова і може бути розцінене як тиск на журналістів-розслідувачів.

На «Радіо Свобода» висловили обурення ухвалою суду. В редакції зазначали: такий запит, що охоплює тривалий період спілкування з телефона, який належить відомій українській журналістці, що успішно викриває високопосадову корупцію, викликає серйозне занепокоєння про справжні наміри тих, хто шукає інформацію.

У ГПУ запевнили, що жодним чином не втручатимуться у професійну діяльність та особисте життя Седлецької, а журналістка виступає в якості можливого свідка.

18 вересня Європейський суд із прав людини зобов’язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних від мобільного оператора з телефону журналістки.

Ці заходи діють до 18 жовтня – доки «Радіо Свобода», де Седлецька працює головним редактором програми журналістських розслідувань «Схеми», готуватиме повну скаргу до ЄСПЛ.

Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу Седлецької та обмежив обсяг даних, які може отримати слідчий із її телефона.

Згодом журналісти з понад 15 медіа відправили інформаційні запити до Генеральної прокуратури і запустили у Facebook флешмоб із закликом #Луценко_дай_відповідь.

У ГПУ на це відповіли, що не вбачають підстав для надання будь-яких відомостей у відповідь на інформаційні запити.

Також у ГПУ повідомили, що на вимогу Європейського суду з прав людини призупинили збір даних про геолокації мобільного телефону журналіста Наталії Седлецької.

Генпрокурор #Луценко звинувачує громадських активістів у »тотальній ненависті до влади»

Lucenko-love-Poroshenko1

Генпрокурор Юрій Луценко поклав частину провини за повільне розслідування нападів на активістів на них самих.

Про це він сказав журналістам після участі у засіданні парламентського комітету з нацбезпеки і оборони, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Вина в цій ситуації лежить не тільки на бандитських елементах та неякісній роботі правоохоронних органів, але й на атмосфері тотальної ненависті до влади, яку сіє частина громадських активістів», — заявив голова ГПУ.

Він зазначив, що запланована акція протесту під адміністрацією президента є продовженням такої політики, коли владу вважають апріорі винною.

«З моєї точки зору, треба всім сторонам зупинитися і почати співпрацювати заради законності й порядку в Україні», — заявив генпрокурор.

Луценко зазначив, що слідство практично в усіх випадках нападів на активістів вже встановило виконавців, а от із замовниками ситуація складніша.

«Розкриття злочинів – це не заводський конвеєр», — підкреслив він.

За словами генпрокурора, розкриття таких злочинів є достатньо серйозною оперативною роботою.

Також він наголосив, що тільки каральними методами не вдасться «привести Україну в кожне місто», де ображають проукраїнських активістів, аби покращити ситуацію, там треба задіяти методи «пропаганди, любові і поваги».

27 вересня представники громадських організацій влаштували під адміністрацією президента мирну акцію «Ніч на Банковій» з вимогою розслідувати напади на активістів.

Вони нагадали, що 5 березня у Знам’янці побили депутата «Сили Людей» у Знам’янській міській раді Олега Рубана, 16 березня у Кривому Розі жорстоко побили  громадського діяча Сергія Мокрякова, 24 травня в Одесі двоє невідомих здійснили замах на громадського активіста Сергія Стерненка.

5 червня в Одесі невідомі напали на місцевого лідера руху «Автомайдан» Віталія Устименка, 5 червня в селищі Есхар Харківської області в лісовій смузі було знайдено повішеним місцевого активіста Миколу Бичка, 18 червня у Херсоні двоє невідомих напали на журналіста та активіста Сергія Нікітенка.

31 липня в Херсоні невідомий облив кислотою радника міського голови та громадську діячку Катерину Гандзюк, того ж дня у Бердянську вбили громадського активіста і ветерана АТО Віталія «Сармата» Олешка.

2 серпня в Одесі невідомий на вантажівці протаранив автомобіль, в якому знаходилися активіст Григорій Козьма і голова Одеської міської організації «Народного Руху України» Михайло Кузаконь, того ж дня у Кам’янському стався вибух мікроавтобуса, внаслідок чого постраждав місцевий депутат Віталій Чернявський.

22 вересня стався напад на голову одеського осередку партії «Сила людей» Олега Михайлика, а в Кушугумі під Запоріжжям після низки погроз стався напад на голову Запорізької організації ДемАльянсу Сергія Лукіна.

Відзначається, що у всіх випадках поліція досі не встановила замовників. У більшості випадків не затримані навіть виконавці.

 

Кучмізм переміг! Майно майора Мельниченка арештували, є клопотання Генпрокуратури про взяття його під варту

Lucenko-Kuchma1-500x282

 

Печерський райсуд Києва за клопотанням прокурора ГПУ арештував нерухомість і банківські рахунки екс-майора управління державної охорони Миколи Мельниченка.

Також суд дав дозвіл на його затримання, повідомляє Національне бюро розслідувань України із посиланням на матеріали суду.

Мельниченко фігурує у провадженні №42015000000001762 за підозрою у вчиненні державної зради у формі шпигунства, розголошенні відомостей, що становлять державну таємницю, перевищенні службових повноважень, а також легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом за ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 328, ч. 3 ст. 365 та ч. 2 ст. 209 КК.

Справу відкрили 19 серпня 2015 року.

У 2002—2004 роках він передав записи представникам іноземних організацій за відповідну грошову винагороду, яку в подальшому легалізував шляхом придбання об’єктів нерухомості, транспортних засобів та іншого майна, як на території Сполучених Штатів Америки так і на території України.

У вересні 2006 року і січні 2013 року Мельниченко купив в Україні дві квартири, а у жовтні 2013 житловий будинок та дві земельні ділянки.

Один свідок підтвердив отримання Мельниченком зі США близько 2 мільйонів доларів. Вказані кошти майор начебто зберігав у сейфі власного офісу на Ірининській у Києві.

Зі слів свідка, у 2006—2013 роках була придбана квартира, відповідно до письмового договору доручення, за понад 800 тисяч доларів.

У січні 2013 була куплена квартира на ім’я батька Мельниченка та у подальшому переоформлена на директора ТОВ «Українські інтернет технології», компанія якого афілійовано належала Мельниченку.

Дві земельні ділянки та житловий будинок «з метою маскування незаконного походження коштів» оформлено на кума та довірену особу Мельниченка.

Домовленості щодо продажу квартири узгоджували особисто з ОСОБА_2 та його адвокатом ОСОБА_11. Після продажу квартири у ній зробили капітальний ремонт і відкрили офіс ТОВ «Українські інтернет технології».

25.11.2016 винесено постанову про оголошення підозрюваного Мельниченка в розшук, здійснення якого доручено оперативним працівникам Служби безпеки України.

22.02.2017 підготовлено запит про міжнародну правову допомогу до відділу міжнародних справ кримінально-правового управління Департаменту юстиції США щодо встановлення місцезнаходження майора та проведення з ним слідчих та процесуальних дій.

14.04.2017 до робочого апарату Укрбюро Інтерполу Національної поліції України скеровано матеріали про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного.

Відповідно до інформації, наданої Департаментом контррозвідки СБУ від 11.04.2018, Мельниченко фактично проживає в м. Метючен, штат Нью Джерсі, США.

Ще в листопаді 2016 Печерський суд дав дозвіл на затримання майора. Але термін дії ухвали сплив. 16 травня суд повторно дав дозвіл на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали визначено протягом строку досудового розслідування до 16.11.2018.

Суд арештував дві квартири, житловий будинок і дві земельні ділянки.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з 2006 року по теперішній час Мельниченко начебто проводив операції з використанням підприємств з ознаками фіктивності для відмивання доходів.

Так, з рахунків Американської компанії «Traditional Express Van lines INC» у 2006—2013 років на рахунки Мельниченка перераховувались кошти, в якості поворотної фінансової допомоги. Гроші знімались готівкою в мережі банкоматів як у США, так і в Україні.

Зокрема арештовано кошти на рахунках ТОВ «Новіком Груп» і ТОВ «Батлер», а також особисті рахунки майора у «Приватбанку».

Крім того, суд арештував автомобілі, зареєстровані на дружину Мельниченка: «LEXUS IS 250», седан-В білий 2011 року випуску, «LEXUS RX 350», універсал-В коричневий 2012 року випуску, «TOYOTA CAMRY 2,4», седан-В чорний 2009 року випуску.

Касетний скандал спалахнув після оприлюднення записів із кабінету президента восени 2000 року, які свідчать про причетність Леоніда Кучми та інших високопосадовців і політиків до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.

Записи Мельниченка фігурували у кримінальній справі за фактом вбивства Гонгадзе, відкритій проти Кучми 21 березня 2011 року. Але в грудні 2011-го український суд зобов’язав прокурора припинити обвинувачення проти Кучми на підставі того, що докази про його причетність до вбивства Гонгадзе недостатні.

Суд разрешил Генпрокуратуре Луценко получить доступ к звонкам и переписке журналиста «Новое время» Кристины Бердинских

Lucenko-love-Poroshenko1

 

 

Спикер главы ГПУ Лариса Сарган заявила о разрешении суда получить доступ к звонкам и переписке журналиста НВ Кристины Бердинских, сообщает 40ka.info.

Об этом Сарган написала в комментарии к посту Бердинских в Facebook.

По словам нардепа Светланы Залищук, эту информацию подтвердил и генпрокурор Юрий Луценко.

«Только что была на встрече с генпрокурором по делу Натальи Седлецкой. Он сообщил, что решение суда есть не только по Наталье, но и по Кристине Бердинских», — написала Залищук.

Ранее, Печерский районный суд Киева предоставил Генпрокуратуре доступ к звонкам, переписке и данным о местонахождении главного редактора программы Схемы: коррупция в деталях Натальи Седлецкой за последние полтора года.

Доступ предоставлен в рамках расследования уголовного производства в отношении вероятного разглашение данных следствия директором НАБУ Артемом Сытником.

Уголовное производство открыто на основании опубликованного в интернете разговора, на котором голосом, похожим на Сытника, рассказывают детали прослушивания по делу экс-прокурора Константина Кулика.

Выданный генпрокурором Луценко ФСБ Тимур Тумгоев принимал участие в боевых действиях против российских оккупантов на Донбассе

LucenkoKuchma1-500x333

 

Муслим Чеберлоевский утверждает, что с осени 2017 года Тимур Тумгоев был на передовой, сообщает 40ka.info.

Командир батальона имени Шейха Мансура Муслим Чеберлоевский подтвердил в комментарии корреспонденту LIGA.net, что экстрадированный по запросу ФСБ РФ уроженец Ингушетии Тимур Тумгоев является членом его батальона и принимал участие в боевых действиях.

«С ноября 2017 года он участвовал с нашими ребятами на передовой. Конечно, он не застал 2014—2016 гг, когда действительно шли конкретные бои… Но боевые действия и сегодня продолжаются», — сказал Муслим Чеберлоевский.

По его словам, у Тумгоева было удостоверение члена батальона имени Шейха Мансура, и правоохранители знали об этом.

Также Чеберлоевский подтвердил, что структурно его батальон входит в Украинскую добровольческую армию Дмитрия Яроша.

Командир также отметил, что есть еще несколько разыскиваемых россиянами чеченцев, принимавших участие в русско-чеченских войнах, которых в Украине сейчас «таскают по судам и задают какие-то вопросы».

Ранее в Генпрокуратуре сообщили, что экстрадировали гражданина России Тимура Тумгоева по запросу «компетентных органов РФ».

Пресс-секретарь ведомства Андрей Лысенко заявил, что ГПУ не известно о желании Тумгоева воевать против российского агрессора в Донбассе. «Каких-либо данных об участии лица в АТО или желании участвовать в АТО не поступало», — рассказал байку он.

Генпрокурор Юрий Луценко заявил, что Тумгоев якобы сам сказал, что «воевал только в Сирии за ИГ».

Депутати вимагають зустрічі з Луценком через доступ ГПУ до телефону журналіста Радіо Свобода Седлецької

Lucenko-love-Poroshenko1

 

Група депутатів підписали звернення до генерального прокурора Юрія Луценка з проханням про невідкладний прийом через рішення суду про надання доступу ГПУ до телефону журналістки «Схем» Наталії Седлецької протягом 17 місяців, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у їхньому зверненні.

Відповідне звернення підписали народні депутати Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, Сергій Євтушок, Сергій Лещенко, Ольга Червакова, Олена Сотник, Вікторія Войціцька, Юрій Левченко, Олексій Рябчин, Альона Шкрум, Іван Крулько, Оксана Юринець, Павло Різаненко, Леонід Ємець.

Раніше Радіо Свобода висловило обурення ухвалою суду, який дав Генеральній прокуратурі доступ до інформації з телефону журналістки та головного редактора програми розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької протягом 17 місяців.

В редакції зазначали: такий запит, що охоплює тривалий період спілкування з телефона, який належить відомій українській журналістці, що успішно викриває високопосадову корупцію, викликає серйозне занепокоєння про справжні наміри тих, хто шукає інформацію.

Водночас у Генеральній прокуратурі запевняють, що жодним чином не втручатимуться у професійну діяльність та особисте життя журналістки та головного редактора програми розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької.

Генпрокуратура з 2017 року розслідує кримінальне провадження проти директора НАБУ Артема Ситника через ймовірне розголошення даних слідства на підставі опублікованого в інтернеті аудіо-запису, де людина з голосом, схожим на Ситника, розповідає журналістам деталі деяких резонансних справ.

Провадження щодо директора НАБУ було відкрите за зверненням депутатки від «Народного фронту» Олени Масоріної та цивільної дружини у минулому військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика Ірини Німець.

За даними слідства, розмова Артема Ситника з низкою українських журналістів не під запис відбулася в Києві у травні 2017 року. Керівник НАБУ відкидає звинувачення, що під час неформального спілкування порушив законодавство.

У вересні 2018 року стало відомо, що ГПУ почала перевіряти дзвінки журналістів, з якими Ситник обговорював матір дітей Кулика.

#Луценко розповів байку, чому 19 прокурорів не прийшли до суду над Кернесом

Lucenko-rigi1

 

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що прокурори не прийшли до суду над Геннадієм Кернесом через хворобу.

Про це він написав у Facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Прокурори були хворі. А суддя не мав права йти в нарадчу кімнату без їхньої присутності», — написав він у Facebook.

Водночас він не уточнив, хто саме із 19 заявлених прокурорів були хворі та чому їх не змогли замінити їхні колеги.

0 серпня Київський райсуд Полтави закрив справу щодо харківського міського голови Геннадія Кернеса і його охоронців щодо катування людей.

На початку липня суд у справі Кернеса та його охоронців переносив дебати, бо жоден із 19 заявлених прокурорів не може приїхати до суду. Раніше на засідання не приходили свідки.

25 січня 2014 року у Харкові напали на учасників ходи на підтримку Євромайдану.

Того ж дня депутат Харківської облради Іван Варченко (ВО «Батьківщина») заявив про викрадення двох активістів Євромайдану – Олександра Кутяніна та Сергія Ряполова «після того, як вони знімали номери автомобілів «друзів Кернеса» біля готелю «Національ».

Пізніше відділ зі зв’язків із громадськістю ГУ МВС у Харківській області заявив, що інформація про викрадення активістів Євромайдану не підтвердилася.

2 березня 2015 року Кернесу повідомили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146 ККУ (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 127 (катування), ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 1 ст. 129 (погроза вбивством) та про завершення досудового розслідування.

26 березня 2015 року Генеральна прокуратура передала до суду звинувачувальний акт у кримінальному провадженні щодо Кернеса та двох його охоронців.

Згодом розгляд «справи Кернеса» перенесли з Дзержинського райсуду Харкова до Київського райсуду Полтави.

#Луценко збрехав про оголошення нападника на Найєма у міжнародний розшук

Lucenko-rigi1

Юрист Масі Найєм заявляє, Генпрокуратура брехала, коли заявляла про оголошення у міжнародний розшук з блакитною картою нападника на його брата, нардепа Мустафу Найєма.

Про це він написав у Facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Мені стало відомо, що Саітов Магомед-Амін Абубакарович (який вдарив Мустафу і через три години спокійно вилетів в Азербайджан) не оголошений в міжнародний розшук Interpol. Весь цей час Генеральна прокуратура України та Прокуратура міста Києва просто брехали суспільству. В них немає жодного документу від Інтерполу, яке б свідчило про зворотне», — написав Масі Найєм.

Він додав, що на Саітова Магомеда-Аміна Абубакаровича ніколи не заводилась ані червона, ані блакитна картка.

Він додав, що адвокати нардепа 8 серпня направили лист в головний офіс Інтерполу у Франції задля отримання офіційної відповіді.

У коментарі «Українській правді» Найєм уточнив, що правоохоронці дійсно звертались до Інтерполу, але їхні документи не прийняли, бо вони були подані з порушенням.

«Українська правда» звернулася з цього приводу по коментарі до Генпрокуратури і Нацполіції. Їх обіцяли надати найближчим часом.

Як повідомлялося, 30 квітня під час конфлікту біля Бессарабського ринку у Києві група зловмисників напала на нардепа Найєма, йому зламали щелепу.

Трьох чоловіків правоохоронці затримали по «гарячих слідах», ще один втік і полетів до Баку за 2 години після сутички.

Трьом затриманим інкримінують ст. 296, «хуліганство», а тому, кому вдалося втекти, – заочно ст. 296 та 122 «умисне тілесне пошкодження середньої тяжкості» ККУ.

5 травня глава МВС Арсен Аваков заявив, що Магомеда-Аміна Саітова, підозрюваного у побитті Мустафи Найєма, було затримано в Азербайджані, розпочато екстрадиційні процедури.

8 травня речник генпрокурора повідомила, що суд в Азербайджані відпустив Магомеда-Аміна Саітова під особисте зобов’язання.

10 травня стало відомо, що ГПУ направила до Азербайджану запит на екстрадицію в Україну Магомеда-Аміна Саітова.

24 липня генпрокурор Юрій Луценко в коментарях у Facebook зазначив, що Інтерпол не розглянув клопотання Нацполіції про публікацію на Саітова саме «червоної картки», яка дає підстави для затримання та екстрадиції, але оголосив у міжнародний розшук з синьою картою.

«Прокуратура повідомила суд про оголошення фігуранта в міжнародний розшук. Поки що Інтерпол виставив синю картку – без затримання. Клопотання Нацполіції про червону картку Інтерпол не розглянув», – писав тоді генпрокурор.

24 липня речник ГПУ заявив, що Азербайджанська Республіка відмовила Україні у видачі підозрюваного Саітова Магомеда-Аміна.

Луценко хоронит «дело Небесной сотни», — нардеп Мустафа Найем

Lucenko-rigi1

 

Генеральный прокурор Украины Юрий Луценко намерен подписать приказ, которым будет ликвидирован департамент специальных расследований Генпрокуратуры, занимающийся делами Майдана времен Революции Достоинства. Об этом написал в фейсбуку народный депутат от Блока Петра Порошенко Мустафа Найем, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

«У нас совсем плохие новости. Генеральный прокурор готовится подписать приказ, фактически ликвидирующий департамент специальных расследований ГПУ, который занимается расследованием дел Майдана.

Руководитель департамента Сергей Горбатюк уже предупрежден через своих сотрудников об увольнении с занимаемой должности в связи с реорганизацией подразделения.

На последнее совещание по реорганизации департамента Горбатюка даже не пригласили», – заявил Найем.

По его данным, ликвидация будет происходить путем разделения прокуроров и следователей.

«Отдел процессуальных руководителей департамента Горбатюка будет присоединен к общему департаменту процессуальных руководителей под руководством заместителя генерального прокурора Юрия Столярчука.

Следователей департамента готовят перевести в состав Главного следственного управления. Кто будет курировать их работу, на данный момент неизвестно», – отметил нардеп.

Найем добавил, что пока не имеет информации, которая может опровергнуть полученные сведения.

Напомним, ГПУ вручила повестку Бубенчику, который сознался в стрельбе по милиции во время Евромайдана. До этого в его доме на улице Солнечной во Львове следователи Генпрокуратуры с помощью оперативных сотрудников СБУ провели обыск.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: