Архив рубрики: ‘Луценко Юрій’

Кучмізм переміг! Майно майора Мельниченка арештували, є клопотання Генпрокуратури про взяття його під варту

Lucenko-Kuchma1-500x282

 

Печерський райсуд Києва за клопотанням прокурора ГПУ арештував нерухомість і банківські рахунки екс-майора управління державної охорони Миколи Мельниченка.

Також суд дав дозвіл на його затримання, повідомляє Національне бюро розслідувань України із посиланням на матеріали суду.

Мельниченко фігурує у провадженні №42015000000001762 за підозрою у вчиненні державної зради у формі шпигунства, розголошенні відомостей, що становлять державну таємницю, перевищенні службових повноважень, а також легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом за ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 328, ч. 3 ст. 365 та ч. 2 ст. 209 КК.

Справу відкрили 19 серпня 2015 року.

У 2002—2004 роках він передав записи представникам іноземних організацій за відповідну грошову винагороду, яку в подальшому легалізував шляхом придбання об’єктів нерухомості, транспортних засобів та іншого майна, як на території Сполучених Штатів Америки так і на території України.

У вересні 2006 року і січні 2013 року Мельниченко купив в Україні дві квартири, а у жовтні 2013 житловий будинок та дві земельні ділянки.

Один свідок підтвердив отримання Мельниченком зі США близько 2 мільйонів доларів. Вказані кошти майор начебто зберігав у сейфі власного офісу на Ірининській у Києві.

Зі слів свідка, у 2006—2013 роках була придбана квартира, відповідно до письмового договору доручення, за понад 800 тисяч доларів.

У січні 2013 була куплена квартира на ім’я батька Мельниченка та у подальшому переоформлена на директора ТОВ «Українські інтернет технології», компанія якого афілійовано належала Мельниченку.

Дві земельні ділянки та житловий будинок «з метою маскування незаконного походження коштів» оформлено на кума та довірену особу Мельниченка.

Домовленості щодо продажу квартири узгоджували особисто з ОСОБА_2 та його адвокатом ОСОБА_11. Після продажу квартири у ній зробили капітальний ремонт і відкрили офіс ТОВ «Українські інтернет технології».

25.11.2016 винесено постанову про оголошення підозрюваного Мельниченка в розшук, здійснення якого доручено оперативним працівникам Служби безпеки України.

22.02.2017 підготовлено запит про міжнародну правову допомогу до відділу міжнародних справ кримінально-правового управління Департаменту юстиції США щодо встановлення місцезнаходження майора та проведення з ним слідчих та процесуальних дій.

14.04.2017 до робочого апарату Укрбюро Інтерполу Національної поліції України скеровано матеріали про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного.

Відповідно до інформації, наданої Департаментом контррозвідки СБУ від 11.04.2018, Мельниченко фактично проживає в м. Метючен, штат Нью Джерсі, США.

Ще в листопаді 2016 Печерський суд дав дозвіл на затримання майора. Але термін дії ухвали сплив. 16 травня суд повторно дав дозвіл на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали визначено протягом строку досудового розслідування до 16.11.2018.

Суд арештував дві квартири, житловий будинок і дві земельні ділянки.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з 2006 року по теперішній час Мельниченко начебто проводив операції з використанням підприємств з ознаками фіктивності для відмивання доходів.

Так, з рахунків Американської компанії «Traditional Express Van lines INC» у 2006—2013 років на рахунки Мельниченка перераховувались кошти, в якості поворотної фінансової допомоги. Гроші знімались готівкою в мережі банкоматів як у США, так і в Україні.

Зокрема арештовано кошти на рахунках ТОВ «Новіком Груп» і ТОВ «Батлер», а також особисті рахунки майора у «Приватбанку».

Крім того, суд арештував автомобілі, зареєстровані на дружину Мельниченка: «LEXUS IS 250», седан-В білий 2011 року випуску, «LEXUS RX 350», універсал-В коричневий 2012 року випуску, «TOYOTA CAMRY 2,4», седан-В чорний 2009 року випуску.

Касетний скандал спалахнув після оприлюднення записів із кабінету президента восени 2000 року, які свідчать про причетність Леоніда Кучми та інших високопосадовців і політиків до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.

Записи Мельниченка фігурували у кримінальній справі за фактом вбивства Гонгадзе, відкритій проти Кучми 21 березня 2011 року. Але в грудні 2011-го український суд зобов’язав прокурора припинити обвинувачення проти Кучми на підставі того, що докази про його причетність до вбивства Гонгадзе недостатні.

Суд разрешил Генпрокуратуре Луценко получить доступ к звонкам и переписке журналиста «Новое время» Кристины Бердинских

Lucenko-love-Poroshenko1

 

 

Спикер главы ГПУ Лариса Сарган заявила о разрешении суда получить доступ к звонкам и переписке журналиста НВ Кристины Бердинских, сообщает 40ka.info.

Об этом Сарган написала в комментарии к посту Бердинских в Facebook.

По словам нардепа Светланы Залищук, эту информацию подтвердил и генпрокурор Юрий Луценко.

«Только что была на встрече с генпрокурором по делу Натальи Седлецкой. Он сообщил, что решение суда есть не только по Наталье, но и по Кристине Бердинских», — написала Залищук.

Ранее, Печерский районный суд Киева предоставил Генпрокуратуре доступ к звонкам, переписке и данным о местонахождении главного редактора программы Схемы: коррупция в деталях Натальи Седлецкой за последние полтора года.

Доступ предоставлен в рамках расследования уголовного производства в отношении вероятного разглашение данных следствия директором НАБУ Артемом Сытником.

Уголовное производство открыто на основании опубликованного в интернете разговора, на котором голосом, похожим на Сытника, рассказывают детали прослушивания по делу экс-прокурора Константина Кулика.

Выданный генпрокурором Луценко ФСБ Тимур Тумгоев принимал участие в боевых действиях против российских оккупантов на Донбассе

LucenkoKuchma1-500x333

 

Муслим Чеберлоевский утверждает, что с осени 2017 года Тимур Тумгоев был на передовой, сообщает 40ka.info.

Командир батальона имени Шейха Мансура Муслим Чеберлоевский подтвердил в комментарии корреспонденту LIGA.net, что экстрадированный по запросу ФСБ РФ уроженец Ингушетии Тимур Тумгоев является членом его батальона и принимал участие в боевых действиях.

«С ноября 2017 года он участвовал с нашими ребятами на передовой. Конечно, он не застал 2014—2016 гг, когда действительно шли конкретные бои… Но боевые действия и сегодня продолжаются», — сказал Муслим Чеберлоевский.

По его словам, у Тумгоева было удостоверение члена батальона имени Шейха Мансура, и правоохранители знали об этом.

Также Чеберлоевский подтвердил, что структурно его батальон входит в Украинскую добровольческую армию Дмитрия Яроша.

Командир также отметил, что есть еще несколько разыскиваемых россиянами чеченцев, принимавших участие в русско-чеченских войнах, которых в Украине сейчас «таскают по судам и задают какие-то вопросы».

Ранее в Генпрокуратуре сообщили, что экстрадировали гражданина России Тимура Тумгоева по запросу «компетентных органов РФ».

Пресс-секретарь ведомства Андрей Лысенко заявил, что ГПУ не известно о желании Тумгоева воевать против российского агрессора в Донбассе. «Каких-либо данных об участии лица в АТО или желании участвовать в АТО не поступало», — рассказал байку он.

Генпрокурор Юрий Луценко заявил, что Тумгоев якобы сам сказал, что «воевал только в Сирии за ИГ».

Депутати вимагають зустрічі з Луценком через доступ ГПУ до телефону журналіста Радіо Свобода Седлецької

Lucenko-love-Poroshenko1

 

Група депутатів підписали звернення до генерального прокурора Юрія Луценка з проханням про невідкладний прийом через рішення суду про надання доступу ГПУ до телефону журналістки «Схем» Наталії Седлецької протягом 17 місяців, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у їхньому зверненні.

Відповідне звернення підписали народні депутати Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, Сергій Євтушок, Сергій Лещенко, Ольга Червакова, Олена Сотник, Вікторія Войціцька, Юрій Левченко, Олексій Рябчин, Альона Шкрум, Іван Крулько, Оксана Юринець, Павло Різаненко, Леонід Ємець.

Раніше Радіо Свобода висловило обурення ухвалою суду, який дав Генеральній прокуратурі доступ до інформації з телефону журналістки та головного редактора програми розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької протягом 17 місяців.

В редакції зазначали: такий запит, що охоплює тривалий період спілкування з телефона, який належить відомій українській журналістці, що успішно викриває високопосадову корупцію, викликає серйозне занепокоєння про справжні наміри тих, хто шукає інформацію.

Водночас у Генеральній прокуратурі запевняють, що жодним чином не втручатимуться у професійну діяльність та особисте життя журналістки та головного редактора програми розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької.

Генпрокуратура з 2017 року розслідує кримінальне провадження проти директора НАБУ Артема Ситника через ймовірне розголошення даних слідства на підставі опублікованого в інтернеті аудіо-запису, де людина з голосом, схожим на Ситника, розповідає журналістам деталі деяких резонансних справ.

Провадження щодо директора НАБУ було відкрите за зверненням депутатки від «Народного фронту» Олени Масоріної та цивільної дружини у минулому військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика Ірини Німець.

За даними слідства, розмова Артема Ситника з низкою українських журналістів не під запис відбулася в Києві у травні 2017 року. Керівник НАБУ відкидає звинувачення, що під час неформального спілкування порушив законодавство.

У вересні 2018 року стало відомо, що ГПУ почала перевіряти дзвінки журналістів, з якими Ситник обговорював матір дітей Кулика.

#Луценко розповів байку, чому 19 прокурорів не прийшли до суду над Кернесом

Lucenko-rigi1

 

Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що прокурори не прийшли до суду над Геннадієм Кернесом через хворобу.

Про це він написав у Facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Прокурори були хворі. А суддя не мав права йти в нарадчу кімнату без їхньої присутності», — написав він у Facebook.

Водночас він не уточнив, хто саме із 19 заявлених прокурорів були хворі та чому їх не змогли замінити їхні колеги.

0 серпня Київський райсуд Полтави закрив справу щодо харківського міського голови Геннадія Кернеса і його охоронців щодо катування людей.

На початку липня суд у справі Кернеса та його охоронців переносив дебати, бо жоден із 19 заявлених прокурорів не може приїхати до суду. Раніше на засідання не приходили свідки.

25 січня 2014 року у Харкові напали на учасників ходи на підтримку Євромайдану.

Того ж дня депутат Харківської облради Іван Варченко (ВО «Батьківщина») заявив про викрадення двох активістів Євромайдану – Олександра Кутяніна та Сергія Ряполова «після того, як вони знімали номери автомобілів «друзів Кернеса» біля готелю «Національ».

Пізніше відділ зі зв’язків із громадськістю ГУ МВС у Харківській області заявив, що інформація про викрадення активістів Євромайдану не підтвердилася.

2 березня 2015 року Кернесу повідомили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 146 ККУ (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 2 ст. 127 (катування), ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 1 ст. 129 (погроза вбивством) та про завершення досудового розслідування.

26 березня 2015 року Генеральна прокуратура передала до суду звинувачувальний акт у кримінальному провадженні щодо Кернеса та двох його охоронців.

Згодом розгляд «справи Кернеса» перенесли з Дзержинського райсуду Харкова до Київського райсуду Полтави.

#Луценко збрехав про оголошення нападника на Найєма у міжнародний розшук

Lucenko-rigi1

Юрист Масі Найєм заявляє, Генпрокуратура брехала, коли заявляла про оголошення у міжнародний розшук з блакитною картою нападника на його брата, нардепа Мустафу Найєма.

Про це він написав у Facebook, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Мені стало відомо, що Саітов Магомед-Амін Абубакарович (який вдарив Мустафу і через три години спокійно вилетів в Азербайджан) не оголошений в міжнародний розшук Interpol. Весь цей час Генеральна прокуратура України та Прокуратура міста Києва просто брехали суспільству. В них немає жодного документу від Інтерполу, яке б свідчило про зворотне», — написав Масі Найєм.

Він додав, що на Саітова Магомеда-Аміна Абубакаровича ніколи не заводилась ані червона, ані блакитна картка.

Він додав, що адвокати нардепа 8 серпня направили лист в головний офіс Інтерполу у Франції задля отримання офіційної відповіді.

У коментарі «Українській правді» Найєм уточнив, що правоохоронці дійсно звертались до Інтерполу, але їхні документи не прийняли, бо вони були подані з порушенням.

«Українська правда» звернулася з цього приводу по коментарі до Генпрокуратури і Нацполіції. Їх обіцяли надати найближчим часом.

Як повідомлялося, 30 квітня під час конфлікту біля Бессарабського ринку у Києві група зловмисників напала на нардепа Найєма, йому зламали щелепу.

Трьох чоловіків правоохоронці затримали по «гарячих слідах», ще один втік і полетів до Баку за 2 години після сутички.

Трьом затриманим інкримінують ст. 296, «хуліганство», а тому, кому вдалося втекти, – заочно ст. 296 та 122 «умисне тілесне пошкодження середньої тяжкості» ККУ.

5 травня глава МВС Арсен Аваков заявив, що Магомеда-Аміна Саітова, підозрюваного у побитті Мустафи Найєма, було затримано в Азербайджані, розпочато екстрадиційні процедури.

8 травня речник генпрокурора повідомила, що суд в Азербайджані відпустив Магомеда-Аміна Саітова під особисте зобов’язання.

10 травня стало відомо, що ГПУ направила до Азербайджану запит на екстрадицію в Україну Магомеда-Аміна Саітова.

24 липня генпрокурор Юрій Луценко в коментарях у Facebook зазначив, що Інтерпол не розглянув клопотання Нацполіції про публікацію на Саітова саме «червоної картки», яка дає підстави для затримання та екстрадиції, але оголосив у міжнародний розшук з синьою картою.

«Прокуратура повідомила суд про оголошення фігуранта в міжнародний розшук. Поки що Інтерпол виставив синю картку – без затримання. Клопотання Нацполіції про червону картку Інтерпол не розглянув», – писав тоді генпрокурор.

24 липня речник ГПУ заявив, що Азербайджанська Республіка відмовила Україні у видачі підозрюваного Саітова Магомеда-Аміна.

Луценко хоронит «дело Небесной сотни», — нардеп Мустафа Найем

Lucenko-rigi1

 

Генеральный прокурор Украины Юрий Луценко намерен подписать приказ, которым будет ликвидирован департамент специальных расследований Генпрокуратуры, занимающийся делами Майдана времен Революции Достоинства. Об этом написал в фейсбуку народный депутат от Блока Петра Порошенко Мустафа Найем, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

«У нас совсем плохие новости. Генеральный прокурор готовится подписать приказ, фактически ликвидирующий департамент специальных расследований ГПУ, который занимается расследованием дел Майдана.

Руководитель департамента Сергей Горбатюк уже предупрежден через своих сотрудников об увольнении с занимаемой должности в связи с реорганизацией подразделения.

На последнее совещание по реорганизации департамента Горбатюка даже не пригласили», – заявил Найем.

По его данным, ликвидация будет происходить путем разделения прокуроров и следователей.

«Отдел процессуальных руководителей департамента Горбатюка будет присоединен к общему департаменту процессуальных руководителей под руководством заместителя генерального прокурора Юрия Столярчука.

Следователей департамента готовят перевести в состав Главного следственного управления. Кто будет курировать их работу, на данный момент неизвестно», – отметил нардеп.

Найем добавил, что пока не имеет информации, которая может опровергнуть полученные сведения.

Напомним, ГПУ вручила повестку Бубенчику, который сознался в стрельбе по милиции во время Евромайдана. До этого в его доме на улице Солнечной во Львове следователи Генпрокуратуры с помощью оперативных сотрудников СБУ провели обыск.

$200000, — заступники генпрокурора Луценка таємно зустрічалися зі екс-регіоналом Ставицьким, — розслідування. Аудіозаписи розмов

Stavytskyi-Eduard19

 

Заступники генпрокурора Євген Єнін та Анжела Стрижевська таємно зустрічалися з екс-міністром енергетики Едуардом Ставицьким в Ізраїлі, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Як дізналися журналісти «Слідство.Інфо», зустріч відбулася 13 листопада 2016 року в одному з готелів Тель-Авіва і тривала близько години.

Журналісти отримали аудіозапис розмови.

Вони припускають, що тоді прокурори пробували домовитися з екс-міністром, тому його справу передали до суду лише цієї весни, хоча вона була готова ще півтора роки тому.

Як зазначають журналісти, на зустріч Ставицький прийшов у супроводі рабина Олександра Левіна. Окрім прокурорів, рабина та Ставицього на зустрічі були присутні українські адвокати підозрюваного екс-міністра Інна Рафальська та Ігор Бойко. А також ізраїльський адвокат Євгеній.

Під час розмови Єнін повідомив, що обох заступників уповноважив на розмову сам генеральний прокурор.

Стрижевська пояснювала, чим колишньому топ-посадовцю загрожує заочне засудження та чому краще не змінювати статтю у його справі (ст. 191, ч. 5), хоча Ставицький на цьому наполягав.

«До речі, інші перекваліфікації нічим не кращі… Тому що вони передбачають спецконфіскацію», — говорить, зокрема, Стрижевська.

Учасники збираються перейти до умов домовленості, але конкретикою цей діалог не закінчується. Журналістам достеменно невідомо, чи було досягнуто домовленості між сторонами.

Журналісти зазначають, що ця зустріч могла бути спробою схилити Ставицького до угоди зі слідством. Проте така угода укладається лише за офіційною процедурою.

Єнін в інтерв’ю «Слідству.Інфо» зазначив, що угода зі слідством обов’язково передбачає викривальні свідчення підозрюваного та для таких переговорів зазвичай обирається «нейтральний майданчик».

«Журналістка Слідства.Інфо 12 разів під час інтерв’ю запитала Єніна, чи зустрічався він з Едуардом Ставицьким у Ізраїлі. Він уникав прямої відповіді щодо офіційних зустрічей, але повідомив, що неформальних зустрічей з Едуардом Ставицьким не мав. Його колега, Анжела Стрижевська, у телефонній розмові з журналістом Слідства.Інфо відмовилася коментувати зустріч, поки триває слідство», — повідомляють журналісти.

Вони публікують ще один аудіозапис – телефонної розмови між, імовірно, Ставицьким та невстановленою особою на ім’я Коля.

 

Розмова відбулася у червні 2017 року, через сім місяців після зустрічі в ізраїльському готелі. На ній співрозмовники обговорюють посередництво Колі між Ставицьким та Анжелою (можна припустити, що йдеться про заступницю генпрокурора Анжелу Стрижевську), вірогідно, у кримінальній справі Ставицького.

За словами Колі, перед його зустріччю з Анжелою підозрюваний екс-міністр має передати 200 – ймовірно, тисяч доларів. Це нібито вимога самої Анжели.

«Спитати Анжелу Стрижевську про ймовірність такої домовленості не вдалося – вона поклала слухавку під час розмови з журналістом Слідства.Інфо. Зв’язатися з Едуардом Ставицьким через його адвокатів для отримання коментарів також не вийшло», — зазначають журналісти.

Разом з тим, Євген Єнін у коментарі Громадському назвав оприлюднені «Слідством.Інфо» записи провокацією та пообіцяв надати детальні пояснення 12 червня.

8 травня Генеральна прокуратура направила до суду обвинувальний акт стосовно екс-голови правління НАК «Надра України» колишнього міністра енергетики Едуарда Ставицького, що підозрюється у крадіжці об’єктів комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір’я».

В ОБСЄ розкритикували «список зрадників» від генпрокуратури Луценка

Lucenko-love-Poroshenko1

 

Представник Організації з безпеки і співпраці в Європі з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір називає неприйнятним і небезпечним оприлюднення прес-секретарем генерального прокурора Ларисою Сарган «списку зрадників».

Про це йдеться у заяві ОБСЄ 5 червня 2018 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Дезір висловив стурбованість тим, що прес-секретар генпрокурора опублікувала список, до якого увійшли, в тому числі, журналіст Мирослава Гонгадзе та голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко, звинувативши їх у зраді.

«Публікація списку, включаючи імена журналістів, звинувачуючи їх у зраді, є неприйнятною і небезпечною. Це може мати серйозні наслідки для безпеки журналістів», — написав Дезір у листі владі.

«Я настійно рекомендую владі втрутитися і припинити таку практику, особливо коли вона робиться державними чиновниками, з огляду на чутливу і складну обстановку в Україні на даний момент».

«Журналісти і ЗМІ повинні мати можливість відкрито і вільно висловлювати свою думку. Таврування тих, хто критично налаштований, як зрадників, ставить їх під великий ризик, і це – неприйнятно», – додав Дезір.

30 травня після оголошення правоохоронними органами, що смерть журналіста Аркадія Бабченка була організована в рамках спеціальної операції, прес-секретар генпрокурора Лариса Сарган розмістила на своїй сторінці Facebook список людей, яких вона назвала «зрадофілами» через критику на адресу держави і правоохоронних органів щодо безпеки журналістів і безкарності за злочини проти ЗМІ в країні.

#Луценко фейкове вбивство Бабченка: знали #Порошенко та санітари

Lucenko-genprokuror1

 

До десяти осіб в Україні знали про проведення операції з інсценуванням вбивства російського журналіста Аркадія Бабченка.

Про це розповів генпрокурор Юрій Луценко в ефірі передачі «Право на владу», повідомляє 40ka.info.

«До десяти осіб в державі знали про проведення цієї операції», — сказав Луценко і додав, що не буде коментувати, хто знав у сім’ї Бабченка.

«Ясно, що про операцію знало керівництво, знали члени слідчої, оперативної, прокурорської групи, але мусили ще знати двоє санітарів, які везли людину з пульсом, але під простирадлом як вбитого», — пояснив генпрокурор.

«Президент на фінальному етапі знав, як глава держави для того, щоб відразу після завершення спецоперації знати, що відповідати своїм колегам», — додав Луценко і додав, що прем’єр-міністр Володимир Гройсман не знав про спецоперацію.

Луценко натякнув, що прем’єр не знав, щоб «спровокувати на подальші активні дії та розмови організатора цього теракту».

Він наголосив, що завдяки спецоперації вдалося отримати список із 30 осіб, на яких планувався замах, як і Бабченка.

Раніше міністр закордонних справ Павло Клімкін також запевнив, що не знав про спецоперацію СБУ.

Сам Бабченко заявив, що не знає, чому СБУ вирішила інсценізувати його вбивство, хоч мала вже достатньо доказів для затримання підозрюваного.

Журналіст розповів, що після «вбивства» його відвезли в машині швидкої допомоги в морг, де він переодягнувся і почав стежити за новинами, а щоб інсценувати смерть слідчі Служби безпеки України використали свинячу кров.

31 травня суд заарештував Бориса Германа, підозрюваного в організації «вбивства» журналіста Аркадія Бабченка.

Під час засідання Герман заявив, що співпрацює з українською контррозвідкою та назвав замовника з фонду Путіна.

Герман також є обвинуваченим в інших кримінальній справах.

Увечері 29 травня 2018 року стало відомо про нібито розстріл російського журналіста Аркадія Бабаченка на порозі його квартири у Києві. А ввечері 30 травня голова СБУ Василь Грицак заявив, що Бабченко живий: «вбивство» інсценувала його спецслужба, аби попередити справжнє вбивство і затримати замовника.

Грицак заявив, що «організатора» вбивства Бабченка затримали. На брифінгу він розповів, що нібито російські спецслужби завербували громадянина України Г., який найняв для вбивства колишнього АТОвця. А той допоміг СБУ – і відзвітував організатору, що «вбивство відбулось».



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: