Архив рубрики: ‘Луценко Юрій’

Генпрокурор Луценко став адвокатом Портнова: «А у Вас є докази про скоєний ним злочин?». 3 фото

lucenko-portnov1

Генеральний прокурор України пояснив, чому правоохоронці не перешкоджали поверненню до країни екс-заступнику адміністрації президента з юридичних питань Андрію Портнову, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це він написав у Facebook, відповідаючи на запитання виконавчого директора Українського інституту майбутнього (UIF), кандидата політичних наук Віктора Андрусіва.

«Юрій Луценко, я правильно розумію, що Ви все ще на посаді генерального прокурора? І саме за Вашої бездіяльності сьогодні прилетів Портнов і пішов вільно гуляти?», — звернувся Андрусів до очільника ГПУ.

«А у Вас є докази про скоєний ним злочин?» — запитав у відповідь Луценко.

«Я думаю, що є доказом а що ні — встановлюєте Ви і суд. Тому нормально було б щоб Портнова допитали навіть на основі наявної інформації щодо його причетності до законів 16 січня, які привели до ескалації і перших смертей. Загалом, якщо б Портнов цілодобово ходив на допити — це принаймні свідчило б про Вашу честь», — такими були слова Андрусів після репліки генпрокурора.

19 травня 2019 року, Портнов повідомив про своє повернення до України. Протягом п’яти років він мешкав спершу в Росії, а потім в Австрії.

Завтра, 20 травня, має відбутися інавгурація новобраного президента Володимира Зеленського.

У минулому році генпрокурор Юрія Луценко «випадково» зустрічався закордоном з мафіозі Ігорем Коломойським.

kolomoiskyi-lucenko1-500x373 (1)

Раніше в інтернеті поширювали скріншот з телеграм-каналу Портнова з анонсом політрепресій.

«Друзі, думаю через кілька тижнів, крім зміни Президента, в країні почнуть відбуватися ще деякі процеси. Вони торкнуться ключових активістів, патріотів, тітушек, підконтрольних силовикам банд, порохоботів і створених на офшорні гроші лідерів думок. Упевнений, вони почнуть потихеньку зникати. Хтось до в’язниці, хтось в еміграцію, хтось під диван, хтось в лікарню, а хтось взагалі», — написав Портнов в своєму телеграм-каналі.

portnov-voobshe1

Як одним підписом Луценко зруйнував справу проти Бахматюка на 1,2 мільярда. Розслідування

Bahmatuk-Zhevago1-500x375

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

У 2014 році НБУ видав «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка мільярдний кредит на підтримку установи, але вкладники грошей не отримали — їх забрав власник банку. НАБУ знайшло кінці, але у справу втрутився генпрокурор.

Посада генерального прокурора передбачає надзвичайно серйозні повноваження. Лише один підпис може або дати зелене світло покаранню, або мати катастрофічні наслідки і коштувати державі 1,2 млрд грн.

Генпрокурор Юрій Луценко, схоже, обрав останній варіант, змінивши підслідність у справі про розкрадання кредиту Нацбанку представниками «ВіЕйБі банку» Олега Бахматюка.

Йдеться про розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) стосовно державної підтримки комерційних банків після Революції гідності. Тоді гроші платників податків виділялися фінансовим установам для їх підтримки, аби вони не банкрутували і не втрачали кошти вкладників.

Одним з таких отримувачів допомоги був «ВіЕйБі банк», яким тоді володів один з найбільших латифундистів країни Олег Бахматюк. Однак ці гроші пішли не на підтримку установи. За даними НАБУ, кошти просто виводилися з неї через різні схеми, а звичайні вкладники банку не могли забрати свої вклади.

Слідчі бюро вийшли на фінішну пряму, але генпрокурор вирішив віддати справу в поліцію — попри численні прохання НАБУ передати справу їм. В ГПУ кажуть, що у них для цього були законні підстави.

У той же час поліція, яка уже розслідувала зловживання у «ВіЕйБі банку», частину доказів випадково втратила: сто томів кримінальної справи зберігалися у підвалі стороннього підприємства і були затоплені.

Кредит без гарантій

Справу Бахматюка НАБУ почало розслідувати в жовтні 2016 року. Детективів зацікавив факт виділення Нацбанком у жовтні 2014 року 1,2 млрд грн ПАТ «ВіЕйБі банк» як стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення банку.

Гарантією повернення кредиту повинні були стати активи банку — комерційна нерухомість у Києві та Харкові, а також майно власників установи. Однак детективи НАБУ встановили, що в банку підробили висновки про вартість майна, яким забезпечувався кредит, зазначивши завищені цифри. Про це, зокрема, стало відомо з ухвали Солом’янського суду.

Як зазначається в ухвалі, банк також не надав НБУ програму фінансового оздоровлення — чіткий детальний план використання кредиту для подальшої роботи установи. Без цієї програми Нацбанк взагалі не мав права надавати позику.

Якщо провести паралель із звичайними позичальниками, то виглядає так, ніби банк дав величезний кредит людині без довідки про доходи, яка як гарантію подала кімнату в гуртожитку,  оціненою чомусь у мільйон доларів.

Як вивели гроші

З іншої судової ухвали випливає, що детективи встановили, у який спосіб грооші виводились з банку. Зокрема, їх виводили трьома шляхами.

Спочатку у банку несподівано згадали, що мають борг перед кіпрською фірмою. Одразу після отримання кредиту регулятора банк переказав 45 млн дол (680 млн грн) на рахунки компанії Quickom Limited. Куратор від Нацбанку, який контролював усі фінансові операції «ВіЕйБі банку», цього «не помітив».

Як виявилося, Quickom Limited була не звичайним «позичальником», а контролювалася самим Бахматюком. Тобто «борг» сплатили самі собі. Через цю компанію Бахматюк володів й іншим банком — «Фінансова ініціатива». Обидві установи Нацбанк визнав неплатоспроможними у 2014—2015 роках.

Згодом «ВіЕйБі банк» повернув 380 млн грн депозитів Тростянецькому м’ясокомбінату і фірмі «Свiтанок», які контролював Бахматюк. Однак тоді діяла заборона НБУ на дострокове повернення депозитів пов’язаним компаніям.

Решту грошей вивели через зняття готівки. Звичайні ж вкладники не могли забрати свої гроші. Вони отримували по 1 тис грн на день через касу банку.

Як «подарувати» 1,2 мільярда

У лютому 2019 року генпрокурор змінив підслідність справи і передав її слідчим поліції та підопічним прокурорам.

 Lucenko-Bahmatuk1-500x304

Про це також свідчить відповідь НАБУ на запит авторів, в якому відомство пояснює, чому відповідна справа не могла бути передана.

Як стало відомо, у корупційному злочині щодо втрати 1,2 млрд грн підозрюють першого заступника голови Нацбанку. За законом, розслідування корупції стосовно чиновників такого рівня — виняткова підслідність НАБУ.

«Детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів…, якщо злочин вчинено головою Національного банку, його першим заступником та заступником, або розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму», — наголошується у відповіді НАБУ.

У ході розслідування детективи та прокурори САП з’ясували, що схожі справи розслідує поліція. Вони не раз зверталися до цього відомства, щоб забрати документи і скасувати постанови про закриття цих справ.

НАБУ та САП ці справи були необхідні, перш за все, для аналізу доказів. Антикорупційні органи також хотіли запобігти тому, щоб фігуранти не могли використовувати закриття справ у поліції для прикриття у справі НАБУ. Фігуранти могли б посилатися на поліцію, яка не знайшла складу злочину.

Однак генпрокурор віддав справу поліції. Він використав свої повноваження про вирішення спорів про підслідність, хоча ніякого спору у цьому випадку не було, вважають в НАБУ.

Отже, вважають в бюро, Луценко порушив статтю 216 КПК щодо підслідності і статтю 36 КПК, яка забороняє передавати підслідні НАБУ справи іншим правоохоронцям.

Проте, в Генпрокуратурі іншої думки.

У відповідь на запит ЕП у відомстві зазначили, що «притягнення особи до кримінальної відповідальності починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення».

«Готування пред’явити підозри» не є  в розумінні КПК України стадією, яка свідчить про те, що особи, які вчинили злочин, достеменно відомі та їм повідомлено про підозру», — зазначають в ГПУ.

Крім цього, у відомстві наголошують, що інформація про «встановлений збиток у 1,2 мільярда» залишається не підтвердженою.

«Виходячи із запиту, 1,2 млрд є сумою „виділення Національним банком стабілізаційного кредиту для фінансового оздоровлення“, що, вочевидь, не може вважатися сумою збитку за умови повернення кредиту», — стверджують в Генпрокуратурі.

З повною відповіддю Генпрокуратури можна ознайомитися тут.

Як топлять кримінальну справу

Серед потенційних підозрюваних у справі — колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук, який виконував обов’язки голови в період відпустки Валерії Гонтаревої, сам власник банку Олег Бахматюк та його менеджмент.

Передавання справи в поліцію означає, що фігуранти ніколи не отримають підозр. Річ у тім, що підопічні Арсена Авакова відмовилася від усіх претензій до банку Бахматюка.

Головне слідче управління та слідчі київських підрозділів поліції раніше розслідували чотири справи щодо «ВіЕйБі банку». Усі ці справи закрили. При цьому під час розслідування слідчі поліції вилучили в банках важливі докази, наприклад, оригінали кредитних справ.

Далі ще цікавіше: ці докази згнили у підвалі підприємства, що проводить експертизи, через затоплення. Хоча відповідно до внутрішньої інструкції, усі матеріали кримінальних справ після їх закриття повинні зберігатися у спеціальних приміщеннях без доступу сторонніх осіб.

Схоже, поліція порушила справи лише для того, аби зібрати та поховати докази.

Тепер і справою НАБУ, ймовірно, займуться ті ж слідчі та прокурори, які потопили частину доказів. Не виключено, що за таких умов зібрані НАБУ і САП докази також можуть зникнути. Тоді держава остаточно втратить шанс покарати відповідальних і повернути хоча б частину вкраденого.

Проте, це лише один приклад вартістю 1,2 млрд грн. Скільки ще таких справ знищено, залишається тільки здогадуватися.

Олена Щербан, Андрій Савін, Центр протидії корупції, Економічна правдаНаціональне бюро розслідувань України

Луценко заявил, что пленки Мельниченко – операция ФСБ против Кучмы

Lucenko-Kuchma1-500x282

Генпрокурор Юрий Луценко заявил, что, по его мнению, аудиофиксация разговоров в кабинете тогдашнего президента Украины Леонида Кучмы была «операцией ФСБ против украинского президента», который заявил о своем курсе в сторону Европы. Об этом Луценко сказал в интервью Дмитрию Гордону, сообщает Национальное бюро расследований Украины.

Луценко заявил, что не существует доказательств того, что лично Кучма давал указание убить журналиста Георгия Гонгадзе.

«У меня нет сейчас юридических доказательств того, что лично Кучма давал команду на уничтожение Гонгадзе. К сожалению, майор Мельниченко до сих пор не сдал оригинальные записи и записывающие устройства, и сам не сотрудничает со следствием. Без этого юридическое решение судьбы Кучмы невозможно», — сказал Луценко.

При этом генпрокурор заявил, что считает Кучму виновным в том, что он «создал атмосферу, при которой неудовольствие президентом улавливалось окружением и принимало характер «кто быстрее уничтожит врага».

Луценко также считает, что «порыв участников акции „Украина без Кучмы“ сломить диктатуру был использован Москвой».

«Пленки Мельниченко – это операция ФСБ против украинского президента, который посмел заявить о несмелом, но четком, движении в НАТО», — сказал генпрокурор.

По словам Луценко, Мельниченко в конце 2004 года через руководство ФСБ передавал СБУ, «чтобы конкретные два человека от Кучмы  — Пинчук или Бакай – прибыли к нему на переговоры о продаже пленок».

«Бакай поехал и через несколько поездок вручил Мельниченко и Ляшкевичу 2 млн долл. После этого ФСБ в официальном порядке присылает пленки в СБУ. Выводы, мне кажется очевидны», — сказал генпрокурор.

По мнению Луценко, ФСБ использовала Мельниченко «вслепую».
Юрий Луценко более 10 лет является представителем так называемой «Лужниковской группы» в Украине и фактически покрывает бизнес российского олигарха Александра Бабакова. Об этом ранее писал на своей странице в «Фейсбуке» журналист Владимир Бойко.

Он подчеркнул, что об отношениях между Юрием Луценко и Александром Бабаковым писал достаточно – особенно «после того, как Луценко, став второй раз министром внутренних дел, пытался незаконно задержать и депортировать с Украины российского беженца Михаила Гангана».

По его словам, лучшим свидетельством особых отношений Юрия Луценко с «Лужниковским» формированием являются часы стоимостью 15 тысяч евро, с которыми он так любил красоваться на митингах.

hodynnyk_lutsenka_2

Таких часов было выпущено только 300 штук к 300-летию Петербурга и предназначались они для российской государственной элиты.

5,5 млрд доларів, — на вкрадені з «Приватбанку» гроші купували яхти і картини Пікассо

kolomoiskyi-lucenko1

 

Генеральна прокуратура встановила перелік активів на 5,5 мільярда доларів, які були придбані за виведені з «Приватбанку» кошти.

Про це заявив генеральний прокурор Юрій Луценко, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Ми встановили колосальні активи на 5,5 млрд доларів, ті що в кінці схеми, — від яхт і картин Пікассо до заводів і нерухомості», — сказав він.

У той же час генпрокурор додав, що для застосування до вказаних активів будь-яких заходів впливу необхідно встановити їх кінцевого власника — бенефіціара.

При цьому він зазначив, що заяви Kroll за підсумками форензик аудиту не мають юридичної сили.

«Дослідження Kroll показало, як деякі фірми через 30-40 рахунків на Кіпрі „провернули“ в один день кошти і вивели їх на „третю хвилю“ — таке собі офшорне підприємство, яке придбало певні активи. Наразі відомо, які це активи, і це схоже на відмивання коштів — ст. 209 КК», — заявив Луценко.

«Але тепер суду потрібен конкретний документ, який засвідчує, хто є бенефіціарієм цього майна. Якщо це дійсно екс-власники „Приватбанку“, тоді ми зможемо накласти на них арешт через український суд і суди інших юрисдикцій — там дуже багато країн, в тому числі США, Люксембург, Австрія, Іспанія, Кіпр», — пояснив генпрокурор.

ГПУ наразі працює над отриманням підтвердження бенефіціарства цих активів.

Разом з тим, додав Луценко, для того, щоб в подальшому відкрити провадження за ст. 209 КК, необхідно також встановити так званий «предикат» — тобто розкрадання, шахрайство або будь-які інші протизаконні дії з боку екс-власників.

«Стаття 209 не діє без „предиката“ — не можна заявляти про відмивання, якщо ти не встановив, де вкрадено, і в цьому моральні, людські оцінки дуже часто відрізняються від юридичних», — пояснив він.

У свою чергу, продовжив генпрокурор, встановлення «предиката» ускладнене відсутністю можливості встановити збиток «Приватбанку» внаслідок операцій, що стали основою для виведення коштів.

Йдеться надання кредитів 36 компаніям на 133 млрд грн, виданих в жовтні-листопаді 2016 року, за рахунок яких були погашені кредити 193 інших позичальників банку.

«Ці 36 фірм мають 10-річні кредитні лінії. Поки вони є чинними, баланс „Приватбанку“ сходиться, і у фінустанови відсутній кредитний збиток, що є підставою для застосування ст. 191 КК», — сказав він.

За словами Луценка, для виходу з ситуації, що склалася, необхідно або достроково розірвати ці кредитні лінії, посилаючись на те, що позичальники не обслуговують взяті на себе зобов’язання, або чекати 10 років.

«Вважаю безглуздим чекати 10 років, оскільки пізніше можна знову взяти у кого-небудь кредит і таким же чином перекредитуватися. З іншого боку — НБУ, Міністерство фінансів, Кабінет міністрів, Kroll і всі інші — вважають неможливим розірвати ці договори. Мене оголосили зрадником і ким завгодно, коли я намагався розірвати одну таку кредитну лінію, оскільки я, як виявилося, підриваю цим лондонський процес (суд в Лондоні — ред)», — заявив Луценко.

«Таким чином, наразі склалася ось така парадоксальна ситуація: виведено понад 120 млрд грн, але збитку де-юре ми повинні чекати 10 років», — пояснив він.

Генпрокурор вважає, що така «геніальна схема» стала можливою через недалекоглядність чиновників, які дозволили замінити борги одних компаній боргами інших.

Як повідомлялося, детективна агенція Kroll за підсумками аудиту Приватбанку підтвердила, що фінустанова до її націоналізації в кінці 2016 року була об’єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій, що призвело до збитків мінімум в 5,5 млрд доларів.

Приватбанк в грудні 2017 року подав позов до Високого суду Лондона проти Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. і ZAO Ukrtransitservice Ltd., які імовірно їм належать або знаходяться під їх контролем.

Позивач домігся, що суд як запобіжний захід видав наказ про всесвітній арешт активів  екс-власників банку і зазначених шести компаній на суму більше 2,5 млрд доларів.

Нагадаємо, Кабінет міністрів 18 грудня 2016 року прийняв рішення про націоналізацію Приватбанку і купівлю Міністерством фінансів 100% його акцій за 1 грн.

Репресії по-новому. Генпрокуратура Луценко отримала доступ до телефонів «автомайданівців» у сфабрикованій справі про «побиття яйцями»

represii-richnicya1-500x304

Генпрокуратура отримала доступ до усіх трафіків та локації під час дзвінків трьох обвинувачених у справі про «побиття яйцями» нардепа Олега Барни під час мітингу біля Верховної Ради, який відбувся у липні 2017 року, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це у своїй колонці на УП написав адвокат, член Громадської ради доброчесності та член ГО ВО «Автомайдан» Роман Маселко.

Він нагадав, що прокуратура та поліція завершили розслідування у цій справі і 10 вересня вручили обвинувальний акт трьом автомайданівцям — Сергію Хаджинову, Олегу Пушаку та Богдану Мельнику — за ч.2. ст. 346 КК, що передбачає покарання від 4 до 7 років ув’язнення.

Разом з тим прокуратура також отримала доступ до усіх трафіків обвинувачених та їх локації під час дзвінків за місяць.

Окрім того заступник генпрокурора Юрій Столярчук поставив слідчим завдання відпрацювати усі контакти, зв’язки активістів та провести негласні слідчо розшукові дії (НСРД).

«Це може бути будь-що, починаючи від візуального спостереження, до встановлення жучків та проникнення у житло, і  все це в рамках розслідування факту кидка трьох яєць», — зазначив адвокат.

Маселко додав, що адвокати ознайомились з матеріалами справи після завершення досудового розслідування, і у справі проти трьох «автомайданівців» не було ані ухвал суду про вилучені трафіки, ані трафіків, ані результатів проведення НСРД.

«Дії проводились, а їх результати у справу не поклали. Це логічно – для справи вони не потрібні. То для чого їх збирали, що зібрали і як використали чи збираються використати?», — зазначає адвокат.

За його словами, справа «яєць Барни» є «помстою Юрія Луценка за поїздку «автомайданівців» до його маєтку у грудні 2017 року.

«Тоді стає зрозумілим, що кримінальне провадження використано для нейтралізації найбільш активних та збору інформації про усе оточення Автомайдану. … Пояснення Луценка стосовно дій прокуратури у справі журналістів є лише спробою знайти логічне пояснення для дій, які мають зовсім іншу мету. А мета простежується одна – переслідування та покарання активних громадян, які вимагають від влади виконання обіцянок чи викривають корупцію і у зв’язку з цим стають небезпечними для влади», — заявляє Маселко.

Він додав, що з цією метою прокуратура «за ініціативою Луценка відновила використання методів Януковича, Пшонки, Захарченка, і справа проти трьох автомайданівців – яскраве тому підтвердження».

Нагадаємо, 13 липня 2017 року активісти перед Радою закидали нардепа від БПП Олега Барну яйцями.

Фракція «БПП» виступила з вимогою до СБУ та Нацполіції розслідувати інцидент.

За даними слідства, в той час, коли Барна йшов до будівлі ВР, на його адресу лунали погрози заподіяння шкоди здоров’ю, після чого вказані автомайданівці  «вирішили спричинити йому побої шляхом нанесення ударів, у тому числі, використовуючи заздалегідь заготовлені курячі яйця».

У документі вказано, що Хаджинов вдарив Барну яйцем по плечу, а Мельник і Пушак — яйцями по голові, що було умисним нанесенням шкоди державному діячу за попередньою змовою.

У свою чергу активіст Автомайдану, а нині — член Ради громадського контролю при НАБУ Сергій Хаджинов заявляв, що Барна кілька разів проходив через їхній «блокпост», а яйця в нього полетіли тоді, коли нардеп почав ображати людей.

На початку вересня прокуратура вручила обвинувальні акти трьом активістам «ВО «Автомайдан», які закидали яйцями нардепа від БПП Олега Барну.

Раніше Печерський суд дозволив ГПУ отримати доступ до смс, дзвінків і місцеперебування телефонів журналістів Седлецької і Бердинських за 17 місяців.

Це викликало широку критику українських та міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій – як таке, яке суперечить принципам свободи слова і може бути розцінене як тиск на журналістів-розслідувачів.

На «Радіо Свобода» висловили обурення ухвалою суду. В редакції зазначали: такий запит, що охоплює тривалий період спілкування з телефона, який належить відомій українській журналістці, що успішно викриває високопосадову корупцію, викликає серйозне занепокоєння про справжні наміри тих, хто шукає інформацію.

У ГПУ запевнили, що жодним чином не втручатимуться у професійну діяльність та особисте життя Седлецької, а журналістка виступає в якості можливого свідка.

18 вересня Європейський суд із прав людини зобов’язав українську владу утриматися від доступу до будь-яких даних від мобільного оператора з телефону журналістки.

Ці заходи діють до 18 жовтня – доки «Радіо Свобода», де Седлецька працює головним редактором програми журналістських розслідувань «Схеми», готуватиме повну скаргу до ЄСПЛ.

Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу Седлецької та обмежив обсяг даних, які може отримати слідчий із її телефона.

Згодом журналісти з понад 15 медіа відправили інформаційні запити до Генеральної прокуратури і запустили у Facebook флешмоб із закликом #Луценко_дай_відповідь.

У ГПУ на це відповіли, що не вбачають підстав для надання будь-яких відомостей у відповідь на інформаційні запити.

Також у ГПУ повідомили, що на вимогу Європейського суду з прав людини призупинили збір даних про геолокації мобільного телефону журналіста Наталії Седлецької.

Генпрокурор #Луценко звинувачує громадських активістів у »тотальній ненависті до влади»

Lucenko-love-Poroshenko1

Генпрокурор Юрій Луценко поклав частину провини за повільне розслідування нападів на активістів на них самих.

Про це він сказав журналістам після участі у засіданні парламентського комітету з нацбезпеки і оборони, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

«Вина в цій ситуації лежить не тільки на бандитських елементах та неякісній роботі правоохоронних органів, але й на атмосфері тотальної ненависті до влади, яку сіє частина громадських активістів», — заявив голова ГПУ.

Він зазначив, що запланована акція протесту під адміністрацією президента є продовженням такої політики, коли владу вважають апріорі винною.

«З моєї точки зору, треба всім сторонам зупинитися і почати співпрацювати заради законності й порядку в Україні», — заявив генпрокурор.

Луценко зазначив, що слідство практично в усіх випадках нападів на активістів вже встановило виконавців, а от із замовниками ситуація складніша.

«Розкриття злочинів – це не заводський конвеєр», — підкреслив він.

За словами генпрокурора, розкриття таких злочинів є достатньо серйозною оперативною роботою.

Також він наголосив, що тільки каральними методами не вдасться «привести Україну в кожне місто», де ображають проукраїнських активістів, аби покращити ситуацію, там треба задіяти методи «пропаганди, любові і поваги».

27 вересня представники громадських організацій влаштували під адміністрацією президента мирну акцію «Ніч на Банковій» з вимогою розслідувати напади на активістів.

Вони нагадали, що 5 березня у Знам’янці побили депутата «Сили Людей» у Знам’янській міській раді Олега Рубана, 16 березня у Кривому Розі жорстоко побили  громадського діяча Сергія Мокрякова, 24 травня в Одесі двоє невідомих здійснили замах на громадського активіста Сергія Стерненка.

5 червня в Одесі невідомі напали на місцевого лідера руху «Автомайдан» Віталія Устименка, 5 червня в селищі Есхар Харківської області в лісовій смузі було знайдено повішеним місцевого активіста Миколу Бичка, 18 червня у Херсоні двоє невідомих напали на журналіста та активіста Сергія Нікітенка.

31 липня в Херсоні невідомий облив кислотою радника міського голови та громадську діячку Катерину Гандзюк, того ж дня у Бердянську вбили громадського активіста і ветерана АТО Віталія «Сармата» Олешка.

2 серпня в Одесі невідомий на вантажівці протаранив автомобіль, в якому знаходилися активіст Григорій Козьма і голова Одеської міської організації «Народного Руху України» Михайло Кузаконь, того ж дня у Кам’янському стався вибух мікроавтобуса, внаслідок чого постраждав місцевий депутат Віталій Чернявський.

22 вересня стався напад на голову одеського осередку партії «Сила людей» Олега Михайлика, а в Кушугумі під Запоріжжям після низки погроз стався напад на голову Запорізької організації ДемАльянсу Сергія Лукіна.

Відзначається, що у всіх випадках поліція досі не встановила замовників. У більшості випадків не затримані навіть виконавці.

 

Кучмізм переміг! Майно майора Мельниченка арештували, є клопотання Генпрокуратури про взяття його під варту

Lucenko-Kuchma1-500x282

 

Печерський райсуд Києва за клопотанням прокурора ГПУ арештував нерухомість і банківські рахунки екс-майора управління державної охорони Миколи Мельниченка.

Також суд дав дозвіл на його затримання, повідомляє Національне бюро розслідувань України із посиланням на матеріали суду.

Мельниченко фігурує у провадженні №42015000000001762 за підозрою у вчиненні державної зради у формі шпигунства, розголошенні відомостей, що становлять державну таємницю, перевищенні службових повноважень, а також легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом за ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 328, ч. 3 ст. 365 та ч. 2 ст. 209 КК.

Справу відкрили 19 серпня 2015 року.

У 2002—2004 роках він передав записи представникам іноземних організацій за відповідну грошову винагороду, яку в подальшому легалізував шляхом придбання об’єктів нерухомості, транспортних засобів та іншого майна, як на території Сполучених Штатів Америки так і на території України.

У вересні 2006 року і січні 2013 року Мельниченко купив в Україні дві квартири, а у жовтні 2013 житловий будинок та дві земельні ділянки.

Один свідок підтвердив отримання Мельниченком зі США близько 2 мільйонів доларів. Вказані кошти майор начебто зберігав у сейфі власного офісу на Ірининській у Києві.

Зі слів свідка, у 2006—2013 роках була придбана квартира, відповідно до письмового договору доручення, за понад 800 тисяч доларів.

У січні 2013 була куплена квартира на ім’я батька Мельниченка та у подальшому переоформлена на директора ТОВ «Українські інтернет технології», компанія якого афілійовано належала Мельниченку.

Дві земельні ділянки та житловий будинок «з метою маскування незаконного походження коштів» оформлено на кума та довірену особу Мельниченка.

Домовленості щодо продажу квартири узгоджували особисто з ОСОБА_2 та його адвокатом ОСОБА_11. Після продажу квартири у ній зробили капітальний ремонт і відкрили офіс ТОВ «Українські інтернет технології».

25.11.2016 винесено постанову про оголошення підозрюваного Мельниченка в розшук, здійснення якого доручено оперативним працівникам Служби безпеки України.

22.02.2017 підготовлено запит про міжнародну правову допомогу до відділу міжнародних справ кримінально-правового управління Департаменту юстиції США щодо встановлення місцезнаходження майора та проведення з ним слідчих та процесуальних дій.

14.04.2017 до робочого апарату Укрбюро Інтерполу Національної поліції України скеровано матеріали про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного.

Відповідно до інформації, наданої Департаментом контррозвідки СБУ від 11.04.2018, Мельниченко фактично проживає в м. Метючен, штат Нью Джерсі, США.

Ще в листопаді 2016 Печерський суд дав дозвіл на затримання майора. Але термін дії ухвали сплив. 16 травня суд повторно дав дозвіл на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали визначено протягом строку досудового розслідування до 16.11.2018.

Суд арештував дві квартири, житловий будинок і дві земельні ділянки.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з 2006 року по теперішній час Мельниченко начебто проводив операції з використанням підприємств з ознаками фіктивності для відмивання доходів.

Так, з рахунків Американської компанії «Traditional Express Van lines INC» у 2006—2013 років на рахунки Мельниченка перераховувались кошти, в якості поворотної фінансової допомоги. Гроші знімались готівкою в мережі банкоматів як у США, так і в Україні.

Зокрема арештовано кошти на рахунках ТОВ «Новіком Груп» і ТОВ «Батлер», а також особисті рахунки майора у «Приватбанку».

Крім того, суд арештував автомобілі, зареєстровані на дружину Мельниченка: «LEXUS IS 250», седан-В білий 2011 року випуску, «LEXUS RX 350», універсал-В коричневий 2012 року випуску, «TOYOTA CAMRY 2,4», седан-В чорний 2009 року випуску.

Касетний скандал спалахнув після оприлюднення записів із кабінету президента восени 2000 року, які свідчать про причетність Леоніда Кучми та інших високопосадовців і політиків до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе.

Записи Мельниченка фігурували у кримінальній справі за фактом вбивства Гонгадзе, відкритій проти Кучми 21 березня 2011 року. Але в грудні 2011-го український суд зобов’язав прокурора припинити обвинувачення проти Кучми на підставі того, що докази про його причетність до вбивства Гонгадзе недостатні.

Суд разрешил Генпрокуратуре Луценко получить доступ к звонкам и переписке журналиста «Новое время» Кристины Бердинских

Lucenko-love-Poroshenko1

 

 

Спикер главы ГПУ Лариса Сарган заявила о разрешении суда получить доступ к звонкам и переписке журналиста НВ Кристины Бердинских, сообщает 40ka.info.

Об этом Сарган написала в комментарии к посту Бердинских в Facebook.

По словам нардепа Светланы Залищук, эту информацию подтвердил и генпрокурор Юрий Луценко.

«Только что была на встрече с генпрокурором по делу Натальи Седлецкой. Он сообщил, что решение суда есть не только по Наталье, но и по Кристине Бердинских», — написала Залищук.

Ранее, Печерский районный суд Киева предоставил Генпрокуратуре доступ к звонкам, переписке и данным о местонахождении главного редактора программы Схемы: коррупция в деталях Натальи Седлецкой за последние полтора года.

Доступ предоставлен в рамках расследования уголовного производства в отношении вероятного разглашение данных следствия директором НАБУ Артемом Сытником.

Уголовное производство открыто на основании опубликованного в интернете разговора, на котором голосом, похожим на Сытника, рассказывают детали прослушивания по делу экс-прокурора Константина Кулика.

Выданный генпрокурором Луценко ФСБ Тимур Тумгоев принимал участие в боевых действиях против российских оккупантов на Донбассе

LucenkoKuchma1-500x333

 

Муслим Чеберлоевский утверждает, что с осени 2017 года Тимур Тумгоев был на передовой, сообщает 40ka.info.

Командир батальона имени Шейха Мансура Муслим Чеберлоевский подтвердил в комментарии корреспонденту LIGA.net, что экстрадированный по запросу ФСБ РФ уроженец Ингушетии Тимур Тумгоев является членом его батальона и принимал участие в боевых действиях.

«С ноября 2017 года он участвовал с нашими ребятами на передовой. Конечно, он не застал 2014—2016 гг, когда действительно шли конкретные бои… Но боевые действия и сегодня продолжаются», — сказал Муслим Чеберлоевский.

По его словам, у Тумгоева было удостоверение члена батальона имени Шейха Мансура, и правоохранители знали об этом.

Также Чеберлоевский подтвердил, что структурно его батальон входит в Украинскую добровольческую армию Дмитрия Яроша.

Командир также отметил, что есть еще несколько разыскиваемых россиянами чеченцев, принимавших участие в русско-чеченских войнах, которых в Украине сейчас «таскают по судам и задают какие-то вопросы».

Ранее в Генпрокуратуре сообщили, что экстрадировали гражданина России Тимура Тумгоева по запросу «компетентных органов РФ».

Пресс-секретарь ведомства Андрей Лысенко заявил, что ГПУ не известно о желании Тумгоева воевать против российского агрессора в Донбассе. «Каких-либо данных об участии лица в АТО или желании участвовать в АТО не поступало», — рассказал байку он.

Генпрокурор Юрий Луценко заявил, что Тумгоев якобы сам сказал, что «воевал только в Сирии за ИГ».

Депутати вимагають зустрічі з Луценком через доступ ГПУ до телефону журналіста Радіо Свобода Седлецької

Lucenko-love-Poroshenko1

 

Група депутатів підписали звернення до генерального прокурора Юрія Луценка з проханням про невідкладний прийом через рішення суду про надання доступу ГПУ до телефону журналістки «Схем» Наталії Седлецької протягом 17 місяців, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у їхньому зверненні.

Відповідне звернення підписали народні депутати Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, Сергій Євтушок, Сергій Лещенко, Ольга Червакова, Олена Сотник, Вікторія Войціцька, Юрій Левченко, Олексій Рябчин, Альона Шкрум, Іван Крулько, Оксана Юринець, Павло Різаненко, Леонід Ємець.

Раніше Радіо Свобода висловило обурення ухвалою суду, який дав Генеральній прокуратурі доступ до інформації з телефону журналістки та головного редактора програми розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької протягом 17 місяців.

В редакції зазначали: такий запит, що охоплює тривалий період спілкування з телефона, який належить відомій українській журналістці, що успішно викриває високопосадову корупцію, викликає серйозне занепокоєння про справжні наміри тих, хто шукає інформацію.

Водночас у Генеральній прокуратурі запевняють, що жодним чином не втручатимуться у професійну діяльність та особисте життя журналістки та головного редактора програми розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької.

Генпрокуратура з 2017 року розслідує кримінальне провадження проти директора НАБУ Артема Ситника через ймовірне розголошення даних слідства на підставі опублікованого в інтернеті аудіо-запису, де людина з голосом, схожим на Ситника, розповідає журналістам деталі деяких резонансних справ.

Провадження щодо директора НАБУ було відкрите за зверненням депутатки від «Народного фронту» Олени Масоріної та цивільної дружини у минулому військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика Ірини Німець.

За даними слідства, розмова Артема Ситника з низкою українських журналістів не під запис відбулася в Києві у травні 2017 року. Керівник НАБУ відкидає звинувачення, що під час неформального спілкування порушив законодавство.

У вересні 2018 року стало відомо, що ГПУ почала перевіряти дзвінки журналістів, з якими Ситник обговорював матір дітей Кулика.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: