Архив рубрики: ‘Тимошенко Юлія’

Журналіст розповів, як дізнався про зв’язок #Тимошенко з Медведчуком

timmedv

 

Телеведучий Євген Кисельов розповів, як дізнався про зв’язок між очільницею “Батьківщини” Юлією Тимошенко та колишнім першим заступником глави адміністрації президента Віктора Януковича. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

За словами Кисельова, він познайомився з Андрієм Портновим, у часи, коли той входив до ВО “Батьківщина” і неформально вважався “головним юристом” у команді Тимошенко.

“Він був людиною, яка вирішувала питання в судах і в прокуратурі, придумувала різні дотепні юридичні схеми”, – зазначає журналіст в інтерв’ю виданню “Гордон”.

Журналіст зазначає, що той час він вже “розумів, що Портнов добре знайомий з Медведчуком, і попросив – чисто з інтересу – влаштувати зустріч”.

“Яке ж було моє здивування, коли я, приїхавши за вказаною адресою в одному з непримітних київських бізнес-центрів на задвірках Великої Васильківської вулиці, недалеко від площі Льва Толстого, виявив офіс, на вході якого висіла значних розмірів табличка, яка повідомляла, що тут знаходиться приймальня народного депутата Андрія Портнова”, – розповідає Кисельов.

“Всередині цього офісу, як у матрьошці, був захований – захищений від можливих неприємностей депутатською недоторканністю Портнова – офіс Медведчука”, – додав журналіст.

Нагадаємо, раніше з’ясувалося, що у 2013 році Тимошенко активно підтримувала сепаратиста і голову забороненої проросійської партії “Родіна” Ігоря Маркова.

Лідер ВО Батьківщина Юлія Тимошенко у 2013 році активно підтримувала сепаратиста і голову забороненої проросійської партії “Родіна” Ігоря Маркова.

Коли у вересні 2013 року Печерський районний суд Києва арештував колишнього народного депутата-регіонала Ігоря Маркова у справі про побиття, яке він вчинив у 2007 році під час сутички з націоналістами, Тимошенко активно виступила на захист відверто проросійського політика. “Батьківщина” також відкрито засудила позбавлення мандата народного депутата Маркова.

Зараз вже багато хто забув про те, що Юлія Володимирівна засуджувала і арешт топового проросійського куратора сепаратистів в Одесі та за її межами. У вересні 2013 вона написала лист Януковичу, назвавши арештованого Маркова не інакше, як «новим лідером південного сходу».

“12 вересня на Сході та Півдні України народився новий молодий, енергійний, харизматичний, ідеологічний лідер проросійськи налаштованих громадян України, який гарантовано буде балотуватися в президенти, а це вже початок кінця самого Януковича”, – йшлося в листі Тимошенко.

Тоді Тимошенко називала сепаратиста Маркова не інакше, як майбутнім президентом. У листопаді того ж року, вже перебуваючи за гратами, Марков зробив реверанс у бік лідера “Батьківщини”. Зокрема, наполягаючи на начебто політичності своєї справи, заявив, що “на наших місцях, на моєму місці, на місці Юлії Тимошенко, сидітимуть зовсім інші люди, і за реальними звинуваченнями, а не за тим, в чому нас звинувачують”.

Зять #Тимошенко носить у суди мільйонні хабарі, — плівки Онищенка. Стенограма

Chechetkin-Timoshenko1-500x332

 

Онищенко стверджує, що судді вимагають дати їм 2 млн. Причому «зв’язковим» з цього приводу називає Артура Чечоткіна, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Зять Юлії Тимошенко Артур Чечоткін міг займатись вирішенням судових проблем одіозного біглого депутата Олександра Онищенка. 

Це витікає з запису нібито розмови Онищенка з екс-депутатом «Народного фронту» та одним з найближчих соратників колишнього прем’єра Арсенія Яценюка Миколою Мартиненком. Запис було оприлюднено ресурсом «Страна».

В ході розмови Мартиненко пропонує своєму співрозмовнику варіанти вирішення ситуації з компрометуючими президента записами, які нібито має Онищенко, та переслідуванням депутата, на якого заведена кримінальна справа. Сам Онищенко однією зі своїх умов ставить відновлення депутатської недоторканості рішенням Адміністративного суду.

Онищенко говорить, що судді вимагають дати їм два мільйони гривень авансу. Причому на уточнююче питання Мартиненка «Хто в тебе на зв’язку з цього приводу?» Онищенко називає прізвище Артура Чечоткіна – чоловіка доньки Юлії Тимошенко Євгенії. Ось цей фрагмент діалогу:

Онищенко: Я ж сказав, що вони сказали, що треба два їм дати (мова йде про два мільйони гривень авансу – Ред.)

Мартиненко: Хто в тебе на зв’язку з цього приводу?

Онищенко: Ну є там люди. ЮВТ (мабуть, мова йде про Юлію Володимирівну Тимошенко — ред.). Вона не розрахується.

Мартиненко: Вони давали людину на зв’язок з…

Онищенко: Ну там буде зять її наймати.

Мартиненко: Саш, потрібно давати прізвище…

Онищенко: Ну Артур Чечоткін

Мартиненко: Артур Чечоткін. Добре.

На гачку у ФСБ? Матеріали кримінальних справ, у якій фігурує #Тимошенко, вивезли на окуповані Росією території

Putin-Timoshenko1

 

Напередодні окупації Криму колишній Генеральний прокурор України Віктор Пшонка наказав вивезти туди 400 томів кримінальної справи щодо вбивств Євгена Щербаня і Вадима Гетьмана, у якій фігурує Юлія Тимошенко.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав член парламентської фракції Радикальної партії Олега Ляшка Ігор Мосійчук, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

“Шановні друзі, а ви помітили, що очільниця ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко не сказала жодного (!!!) слова про події останніх днів в Авдіївці?

Не засудила російських агресорів, які масовими обстрілами доводять ситуацію в Авдіївці до гуманітарної катастрофи. Не підтримала українських вояків в боях з московськими окупантами”, – написав парламентар.

Політик зазначив, що Юлія Тимошенко промовчала і полетіла на молитовний сніданок до США.

“Не боротися за майбутнє України, а молитися за велич Америки і служити Кремлю – в цьому вся її суть і все її нутро”, – наголосив Ігор Мосійчук.

“А ще вчора стало відомо, що близько 400 томів кримінальної справи, щодо вбивств Євгена Щербаня і Вадима Гетьмана, в якій фігурує Юлія Тимошенко, за вказівкою колишнього генпрокурора Пшонки, напередодні російської окупації Криму, були вивезені на півострів і зараз контролюються Кремлем”, – додав народний депутат.

Нагадаємо, раніше повідомлялося про те, що дев’ять представників парламентської фракції партії “Батьківщина” та її лідер проігнорували голосування Верховної Ради за введення в Україні нового державного свята – Дня добровольця.

У грудні 2016 року стало відомо, що лідер парламентської фракції “Батьківщини” отримує основний прибуток від анонімного інвестування та офшорних проектів, зареєстрованих на тих самих номінальних осіб, що й російські тіньові компанії.

Також журналісти з’ясували, що у 2010—2013 роках заради отримання політичної протекції з боку президента Росії Володимира Путіна Юлія Тимошенко здійснила декілька геополітичних поступок проти інтересів України.

СБУ вполювала «Шатуна». Нею виявилася… #Тимошенко. Розслідування. Документ

kurva-Timoshenko1

 

Розслідування про фінансування Кремлем Вітренко допомогло Службі безпеки вилучити у бютівців «знаряддя» для реалізації плану «Шатун».

Напередодні річниці Майдану Служба безпеки повідомила про загрозу інспірованого ззовні так званого плану «Шатун». Дотепною назвою, яка швидко стала мемом у соцмережах, влада охрестила мітинги місячної давнини в урядових кварталах столиці біля Нацбанку, адміністрації президента та парламенту, де хтось за гроші, а хтось за переконаннями обурювалися тарифами, неповернутими вкладами, зубожінням.

18 листопада 2016 року, через три дні після анонсу «Шатуна», СБУ провела обшуки поруч із епіцентром мітингів – у Центрі культури та мистецтв профспілок України (більш відомому як Жовтневий палац). У підвалі будівлі контррозвідники знайшли понад 700 спальників, десятки наметів, вогнегасників, скрині з прапорами, портативні електростанції, імпровізовані «буржуйки» та решту революційного інвентарю.

Одразу після вилучення майна заступник голови фракції «Батьківщини» (партії Юлії Тимошенко) у Київській облраді Олег Кищук заявив, що ці речі мали бути передані до зони АТО для допомоги воїнам. А дії силовиків є помстою за участь його громадської організації «Стоп корупція» (Кищук – керівник цієї структури) за мітинги проти голови НБУ Валерії Гонтаревої 15 листопада.

У свою чергу, як відомо з матеріалів розслідування, всі ці речі були вилучені оперативниками СБУ, але розцінені спецслужбою як знаряддя розколу України. «За допомогою цього майна невстановлені особи мали забезпечити масові заходи, спрямовані на зміну меж території України, порушення порядку, встановленого Конституцією України, та розпалювання національної ворожнечі», – так представники Служби безпеки пояснювали у суді клопотання про арешт атрибутів вуличних акцій.

Контекст подій, які передували цій суперечливій історії, викликає сумніви у заявах обох сторін.

«Схрон» в урядових кварталах

Перш за все малоймовірними виглядають плани передати намети, їжу, спальні мішки та решту речей до зони АТО. Річ у тім, що заснована бютівцями громадська організація «Антикорупційний рух «Стоп корупція», у якої було вилучено зазначені вище речі, набула майно лише за кілька днів до початку «Шатуна».

Один зі співзасновників громадської організації «Антикорупційний рух «Стоп корупція» Олег Кищук – добрий знайомий Костянтина Бондарєва (наближена особа Юлії Тимошенко, наразі очолює обласну партійну організацію «Батьківщини» у Київській області). У 7-му скликанні Кищук працював помічником Бондарєва, а два роки тому, коли стосунки Юлії Тимошенко та в.о. президента Олександра Турчинова ще не було зіпсовано, останній призначив Кищука на посаду голови Броварської РДА. Інший співзасновник «Стоп корупції» – Анна Гоголіна. Людина з таким ім’ям та прізвищем керувала броварською партійною організацією «Батьківщини».

До 13 листопада інвентар вуличних акцій перебував у власності і користуванні іншої структури – громадської організації «Бюро підтримки бізнесу». Але за два дні до «Шатуна» ця ГОшка передала реквізит вуличних акцій у безоплатне користування рухові «Стоп корупція». До і після укладення цього договору майно зберігалося у підвалах Центру культури просто біля урядових кварталів.

Характерним виглядає й інший факт: ГО «Бюро підтримки бізнесу» орендувала підвальні приміщення для зберігання зазначеного майна у Центрі культури та мистецтв профспілок України лише 1 жовтня.

Засновником ГО «Бюро підтримки бізнесу», зареєстрованої за адресою Центру культури, є Михайло Симонов. Про нього відомо небагато: раніше жив у Ялті, та після анексії Криму оселився на Київщині. Людина з таким прізвищем також є співзасновником фірми «Джосс Плюс» та інформагентства «Лідер Ньюз» (портал bublbe.com). Останні також зареєстровані у Центрі культури в 2015 році. Окрім цього, Симонов є засновником ГО «Кримська діаспора Київщини».

Нагадаємо, в середині листопада наймасовіші акції в центрі міста влаштувала партія «За життя» народного депутата з фракції «Опозиційний блок» Вадима Рабіновича. Сумнівний контингент людей, яких організатори зібрали під стінами Нацбанку в ті дні, дав привід для припущень, що таким чином влада намагається дискредитувати саму ідею протестів, аби у майбутньому виключити широку підтримку вуличних акцій. Та водночас завадити політичній силі Юлії Тимошенко та профспілкам провести свої демонстрації в центрі Києва. Останні готувалися до протестів та навіть анонсували їх у прес-релізах, хоча згодом скасували ці плани.

Проте не виключено, що частина прихованих у Жовтневому палаці речей таки встигла «провітритися» на акціях протесту в листопаді. Як описувалося у репортажах журналістів інтернет-видання «Страна», 15 листопада серед активістів під будівлею парламенту, де протестували чорнобильці, вкладники (з прапорами банку «Михайлівський» і «Фінанси та кредит»), незгодні з «поліцейським режимом Авакова», були й представники «Батьківщини» Юлії Тимошенко. Ця частина пікетувальників – колона з кількох тисяч людей – підійшла від Європейської площі до Верховної Ради.

Ймовірно, про «схрон» із Жовтневого палацу і його можливе використання на акціях протестів СБУшники добре знали. Адже силовики нагрянули у цокольне приміщення Центру культури та мистецтв профспілок 18 листопада. За день до цього заступник голови фракції ВО «Батьківщина» Сергій Соболєв заявив на політичному ток-шоу, що якщо суд 18 листопада не скасує підвищення комунальних тарифів, «мільйони людей» вийдуть на масові акції протесту (на той час у суді розглядався позов щодо скасування підвищення тарифів для населення). «Терпіти ніхто не буде», – попереджав Соболєв.

Про впевненість представників СБУ в тому, що вилучені у Жовтневому палаці речі вже використовувались на акціях протесту, свідчить й інший факт – у суді, де вони домагалися арешту майна протестувальників, силовики запевняли: майно «зберегло на собі сліди» злочину і призначалося для матеріального забезпечення кримінального правопорушення.

Timoshenko-shatun1

Редакція видання «Главком» спробувала зв’язатися із представниками Антикорупційного руху «Стоп корупція» для отримання коментарів. Пошук контактів, які не зазначено в реєстрі юросіб, спочатку помилково вивів до іншої, але співзвучної організації – «Стоп корупції» (відрізняється остання літера). Її представник – відомий журналіст Роман Бочкала – повідомив «Главкому», що між двома структурами існує конфлікт через назву, але не лише через це.

За словами Бочкали, торік громадська організація «Стоп корупції», яку він представляє, робила кілька журналістських матеріалів про незаконну забудову у селі Княжичі під Києвом. В одному з них розповідалося про сумнівне виділення місцевою владою 8 гектарів, де розташувався кінний клуб, який начебто належить Кищуку. Бочкала запевняє, що саме після цього бютівець і створив клон під співзвучною назвою «Стоп корупція».

У коментарі для «Главкома» сам Кищук встиг повідомити, що вилучені Службою безпеки речі досі не повернуто, хоча вже було відповідне рішення суду. Водночас, коли у телефонній розмові він почув уточнюючі запитання – щодо походження наметів, прапорів, спальних мішків та іншого, – політик раптом почав погано чути співрозмовника та поклав слухавку. Після цього зв’язок із абонентом було втрачено через відсутність у мережі.

Рука Москви

Заяви громадської організації про плани передати революційний реквізит в АТО, який більш за все призначався для мітингів, виглядає так саме сумнівно, як і методи полювання Служби безпеки на «Шатуна». Річ у тім, що клопотання про вилучення майна у громадської організації бютівців відбулось у рамках розслідування проти благодійної організації Наталії Вітренко. Зв’язок між цими фактами злочинів у розслідуванні, що розпочато 2,5 року тому, та обшуками місячної давнини можна віднайти лише у формулюваннях кримінальних правопорушень: на кшталт розпалювання національної ворожнечі.

«Справу Вітренко» було розпочато у травні 2014 року через підозру у фінансуванні сепаратистів і зазіханні на територіальну цілісність України.

Річ у тім, що на початку російської агресії громадська жіноча організація «Дар життя», яку заснувала лідер Прогресивної соціалістичної партії України Наталя Вітренко, уклала договір із російським Фондом підтримки та захисту прав співвітчизників, що проживають за кордоном, про надання гранта в розмірі 8 млн російських рублів. Засновником російського фонду-донора є міністерство закордонних справ РФ і Росспівробітництво (голова наглядової ради – міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров).

Офіційно зазначену суму було виділено для фінансового забезпечення надання правової допомоги, і наприкінці квітня 2014 року гроші вже були на рахунку громадської організації. Але слідство запідозрило, що кошти підуть зовсім на інші цілі. Зокрема, на пропагандистську роботу з дискредитації української влади, провокації збройних конфліктів між різними верствами населення України, розпалювання національної ворожнечі, інформаційну підтримку проведення в східних регіонах України «референдумів».

Федір Орищук, Національне бюро розслідувань України

Коханець Юлії Тимошенко отримав 7,5 мільйонів від продажу землі її зятю. Подробиці. Відео

VlasenkoTimoshenko1

 

Народний депутат фракції ВО «Батьківщина» Сергій Власенко отримав 7,5 млн грн. доходу від зятя Юлії Тимошенко Артура Чечьоткіна у зв’язку з відчуженням нерухомості, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Відповідна інформація опублікована у Єдиному державному реєстрі декларацій.

За даними реєстру нерухомості, 14 листопада 2016 року Артур Чечьоткін придбав 0,25 га землі у селі Великі Дмитровичі Київської області. Раніше власником цієї ділянки був Сергій Власенко.

Ділянка вільна від забудови і призначена під будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Timoshenko-Vlasenko-zemlya1-500x365

За інформацією кадастрової карти, сусідня ділянка зареєстрована на Володимира Яворівського, який був нардепом від «Батьківщини» у парламенті 6-7 скликань. Також поряд є ділянка, власником якої значиться Петро Ющенко – брат екс-президента Віктора Ющенка.

Сергій Власенко був адвокатом Юлії Тимошенко у кримінальній справі щодо газових угод із Росією. Нині він депутат ВР від Батьківщини.

Донька Юлії Тимошенко Євгенія стала дружиною одеського бізнесмена Артура Чечьоткіна 27 грудня 2014 року.  Оскільки Євгенія не проживає з матір’ю, у декларації Тимошенко, вона не зазначена.

У 2016 році Артур Чечьоткін придбав 46% акцій «Укрбудінвестбанку, а також 47 га землі у Васильківському районі на Київщині поблизу траси Е-95 Київ-Одеса.

Також він є власником ТОВ «Армакс ЛТД», що спеціалізується на консультаційних послугах, і ТОВ «Круїз Атлантик», що займається нерухомістю.

У 2012 році було опубліковано відео, де жінка, схожа на екс-прем’єр-міністра Юлію Тимошенко цілується з чоловіком, який дуже схожий на адвоката екс-прем’єра Сергія Власенка.

Тимошенко на відео швидко ходить по камері на високих підборах, застеляє ліжко, чепуриться. Потім до неї приходить Власенко, вони обнімаються і довго цілуються взазос.

Відео датоване 15 грудня 2011 року, коли Юлія Тимошенко була ще в СІЗО.

Зачем Тимошенко рвется к власти?

Timoshenko-teatr1-500x333

 

«Ваш выход!» Эти слова одновременно и волновали и
бодрили Джулию Ламберт, как бокал шампанского»
Сомерсет Моэм, «Театр».

Пока в Украине не вырастут системные партии с идеологией, стратегией и целями дольше одной выборной кампании, украинцам суждено выбирать «артистов разговорного жанра». В этой товарной категории нет равных Юлии Владимировне Тимошенко. Ее стихия – сцена, а репертуар – все, что вкладывается в уши избирателям и делает им приятно. Даже если это полная чушь. В репертуаре обещаний Леди Ю за 19 лет сольной карьеры было все: и возврат сгоревших вкладов СССР, и отмена воинского призыва, и бензин по 2.90 грн/литр, и кредиты по 2-3% годовых. Правда, со сбычей обещаного хронически не складывалось. Милое уху советского избирателя регулирование цен происходило как в армейском анекдоте про прапорщика, который командовал остановить поезд: «Поезд, стой — раз-два!». Раздача «Юлиной тысячи» в 2008 году ускорила инфляцию, заставила печатать деньги, и привела к отощанию кошельков тех, кого было обещано осчастливить. Одним словом, вместо молочных рек и кисельных берегов одни катастрофы. С удивительной регулярностью, виновниками катастроф назначались соратники и подчиненные Юлии Владимировны, которых она сперва назначала, и сама же потом обвиняла во всех смертных грехах.

Первое ее премьерство 2005 года запомнилось ростом цен и скандалами с «любими друзями». Премьерство 2007—2010 годов тоже запомнилось: грабительским газовым контрактом с «Газпромом», девальвацией гривны и банкопадом, свиногриппозной паникой с экстренной закупкой препарата «Тамифлю», стычками с «напомаженною істотою» (первый заместитель главы СБУ Валерий Хорошковский), «Кащеєм Безсмертним» (замглавы Секретариата Президента Роман Безсмертный), и эпичным «Пропало все!» — когда в 2009 году не получилось создать широкую коалицию с Виктором Януковичем и расписать роли во власти на 10 лет вперед по примеру Путина с Медведевым.

Народ восторженно рукоплескал сцене, даже не догадываясь, какой праздник жизни происходил в это время за кулисами. Именно при Юлии Владимировне началась и пышно расцвела практика рефинансирования за государственный счет банков — «кошельков» соратников Юлии Владимировны и дружественных ФПГ. Правда, ради спасения страны от финансового кризиса, «Укргазбанк» национализировали, а вот банку «Финансы и кредит» БЮТовца Константина Жеваго великодушно влили больше 5 миллиардов гривен «краткосрочных стабилизационных кредитов», и ни одной акции у владельца в госсобственность не взяли. Тогда же 4 миллиарда гривен рефинансирования ушло «Приватбанку» Игоря Коломойского. Донецкая бизнес-группа также не осталась в обиде.

Все «продюсеры» и «концертмейстеры» талантливейшей актрисы почему-то закончили плохо. Начиная с Павла Лазаренко, который помог ей избираться в парламент, а ее компании ЕЭСУ — стать монополистом импорта российского газа в Украину. Как только Лазаренко уволили с должности, а затем у него начались серьезные проблемы с американским правосудием, Юлия Владимировна отмежевалась от дурной славы покровителя и его партии «Громада», и начала сольную карьеру, основав партию «Батькивщина». Политический дуэт с Виктором Ющенко начинался с идиллии и клятв в вечной любви – разумеется, к Украине, которую надо освободить от ненавистных олигархов, опутавших ее схемами воровства газа и электроэнергии. Юлия Владимировна в правительстве Ющенко в 1999 году сразу дала понять, что в схемах ей равных нет. Показать мастер-класс разным Суркисам-Медведчукам не успела – попала за решетку за делишки минувших дней, связанные с ЕЭСУ. Но этот эпизод и помог определиться с имиджем и репертуаром до 2005 года. Образ «узницы совести» оказался именно тем, что зацепило людей, искренне и сильно мечтавших свалить ненавистного Кучму. И то, что было проблемой, стало и возможностью: вместе с Оранжевой революцией и свержением «преступного кучмовского режима» и приходом к власти Тимошенко, были закрыты и дела ЕЭСУ, и забыты выставленные корпорации колоссальные штрафы в 1,5 млрд. долларов. Союз с Ющенко свое отработал, леди Ю отмежевалась от теряющего популярность «мессии» и уж больно часто летала в Москву и слишком громко хихикала с Путиным над злоключениями Ющенко. И слишком красноречиво молчала, когда Россия в 2008 году напала на Грузию и оккупировала Абхазию и Южную Осетию. Благодаря неучастию БЮТ в голосовании, Верховная Рада тогда так и не признала Россию страной-агрессором.

Переждав, пока народ забудет про ее былые подвиги, и мимо проплывут трупы врагов и бывших соратников (что в 90% случаев одни и те же фамилии), Юлия Владимировна устраивает очередную цыганочку с выходом. Сменив множество костюмов, от лат Жанны д’Арк до гламурного Луи Виттон, Леди Ю неизменна в обещании хлеба и зрелищ. В качестве хлеба народу обещаны низкие коммунальные тарифы. Словно и не она навязала Украине грабительский газовый контракт, будто не ее дружбаны, в том числе Александр Онищенко и К, пилили из бюджета миллиарды на газовых схемах. Зрелища привычные – разоблачения многочисленных врагов и покусывание бывших соратников. Из них только Александру Турчинову удалось мирно разойтись с шефиней и при этом остаться уважаемым человеком, но ведь еще не вечер… Будучи и при власти, и при оппозиции, Леди Ю называет главным злом Нацбанк. В 2009 году она обещала, что еще немного, еще чуть-чуть – и «будет политическая воля менять председателя Нацбанка, тогда мы сможем изменить и стабилизировать ситуацию в банковской системе».

Перефразируя политический сленг языком музыкального критика, репертуар Леди Ю – не классика, не фольк, и не джаз, а попса, которая нравится всем. И попса с явным российским душком. Ведь кто-то же научил первого номера списка «Батькивщины» Надежду Савченко потребовать у Петра Порошенко извиниться перед Виктором Януковичем? Поскольку неоднозначные заявления Надежды Савченко, практически слово в слово повторяющие тезисы кума Путина Виктора Медведчука, не получили публичного осуждения «Батькивщины», речь идет не о спонтанном акапельном соло, а о расписанной партитуре концерта. В отличие от Повалий и Лорак, Тимошенко беспрепятственно собирает полные залы и срывает аплодисменты.

Леди Ю рвется на сцену не от большой любви к искусству: надо успеть, пока жесткая критика власти и переживание «за народ» еще подымают рейтинги «Батькивщины». Скромные 19 парламентских штыков из 450-ти — не тот отряд, которым привыкла командовать Юлия Владимировна. Так и чешется язык назначить конец света и объявить себя спасительницей Украины, как например, в 2009 году от эпидемии «свиного гриппа». Обидно, что нет возможности, как тогда, вытащить на спасение 5,5 миллиарда гривен из бюджета. Приходится вспоминать тяжелый и скудный 2002 год и по крупицам, как в те оппозиционные времена, создавать очередной «Фронт национального спасения». Но тогда можно было сказать − слава Богу, есть друзья, и у друзей есть шпаги (вернее, деньги). А сейчас, на безрыбье, и писающий мальчик – кабальеро. Скамейка соратников узка до тошноты, раз «поющей тетеньке» приходится сидеть на одном гектаре с Оппоблоком, «писающим мальчиком» Сергем Тарутой и восставшим из гроба главой Ассоциации банков Александром Сугоняко. А окно возможностей – даже не окно, а форточка. Которая вот-вот захлопнется ветром перемен, как весной 2014 года, когда из прославленной «узницы режима», освобождения которой добивались все мировые лидеры, леди Ю чуть не превратилась в политическую пенсионерку.

Валерия Негонтарева, Национальное бюро расследований Украины

Юлия Тимошенко: крестная мать оффшорной коррупции. Новые факты

Timoshenko-Turchinov-Lazarenko1-500x371

Как лидер «Батьківщини» использовала зарубежные счета для коррупционных дел в Украине?

Народный депутат, изучивший документы американского суда, впервые рассказал, как Тимошенко использовала зарубежные счета для коррупционных дел в Украине.

— «7 миллионов долларов (перечислены Евгению) Марчуку за право включить Тимошенко в газовую торговлю. Деньги были переведены со счета „Bainfield“».

— ФБР имеет доказательства того, что через оффшорную фирму «Somolli Enterprises» Тимошенко передала Лазаренко 100 миллионов долларов.

… Он пообещал газете «Экспресс» новые подробности оффшорных дел украинских политиков, как только разразился скандал с зарубежными сделками Петра Порошенко. Произошло это в известной степени случайно — во время одного из телевизионных шоу.

Он — это народный депутат Сергей Лещенко, которого попросили выйти из студии за несколько минут до прихода туда лидера «Батьківщини Юлии Тимошенко. «Тимошенко уже годами ставит авторам требование, чтобы во время ее зажигательных выступлений меня не было, — возмутился в ответ Сергей Лещенко, — потому что я начну рассказывать о том, кем является Юлия Тимошенко на самом деле: о ее оффшорах, о ее откатах на счета Лазаренко, о ее попытки разделить власть с Януковичем на 20 лет».

Мы предложили народному депутату выполнить свое публичное обещание. Было понятно, что Лещенко таки обладает интересной и эксклюзивной информацией о тайных делах Тимошенко, ведь именно он в свое время получил прямой доступ к материалам судебного дела Лазаренко, хранящегося в архиве американского суда Северного округа Калифорнии, где Павла Лазаренко судили.

К чести народного депутат следует признать, что на разговор он согласился почти сразу. А также подтвердил, что все сказанное нам основано на реальных документах, которые он в ближайшее время передаст следственной комиссии, если таковая будет создана.

Разговор получился очень познавательным. Он добавляет понимания, что происходит в кулуарах украинской политики, зачем политикам оффшоры и какие счета они оплачивают с их помощью.

— Вы исследовали, как это началось? Как именно начали работать в политике оффшорные деньги Тимошенко?

— Свой первый оффшор Юлия Тимошенко создала еще в 1992 году — на Кипре. Назывался он «Somolli Enterprises».

— Есть прямые доказательства, что именно она это сделала?

— Конечно. В материалах американского суда я нашел прямые документальные доказательства, что эту компанию создали она и ее муж.

— И как они использовали зарубежные счета этой компании?

— В середине 1990-х со счетов этой и других оффшорных компаний ею было переведено, в частности, более 100 миллионов первому вице-премьеру, а потом премьеру Павлу Лазаренко.

Часть таких денег использовали впоследствии в политической борьбе. В частности, партия «Громада» была финансируема такими деньгами. За эти деньги покупали масс-медиа — например, газету «Киевские ведомости», телеканал ЮТАР, газету «Правда Украины» … Эти медиа играли важную роль в пропаганде «Громады» на выборах 1998 года.

Ну а еще из этих же денег Лазаренко покупал, например, недвижимость в Калифорнии — виллу в городке Новато возле Сан-Франциско за 6 миллионов 745 тысяч долларов. Это имение, в котором только спален — десять, среди местных жителей имеет неформальное название «вилла Эдди Мерфи». Но на самом деле знаменитый кинокомик раньше ею не владел, а лишь останавливался там, когда снимался в каком-то фильме. Эту виллу американское правительство впоследствии конфисковало у Лазаренко для погашения его финансовых обязательств по решению суда.

— Как на счетах компаний Юлии Тимошенко за рубежом появлялись деньги? И почему вы утверждаете, что это был результат коррупционных сделок в Украине?

— Кроме названной компании «Somolli Enterprises Limited», была, скажем, еще такая компания, как «Bassington Limited». Симптоматично, что исполнителем юридических процедур по созданию этой компании была и та самая компания «Mossack Fonseca», утечка документов из которой наделала такой шум в мировой прессе весной этого года.

«Bassington Limited» в свою очередь была основателем британской компании «United Energy International» и — основателем возглавляемой Тимошенко компании «Единые энергетические системы Украины», которая действовала на газовом рынке Украины. То есть оффшорная компания «Somolli» была звеном бизнес-деятельности Юлии Тимошенко здесь.

Итак, как действовала схема? Переводя со своих зарубежных счетов часть средств на зарубежные счета премьера Лазаренко, Тимошенко получала преференции. Привилегии, которые она имела на газовом рынке страны, а также в проведении других, не только газовых сделок, давали ей возможность получать сверхприбыли и выводить их из Украины в другие юрисдикции — в те же кипрскую «Somolli» и британскую «United Energy International».

— Неужели Тимошенко не понимала, что, передавая взятки Лазаренко, ставит себя под удар?

— Конечно, понимала. Поэтому схема была немного хитрее. Со счетов компаний Тимошенко платежи шли сначала на транзитные счета, которые контролировал Петр Кириченко, соратник Павла Лазаренко (оба в США проходили по одному уголовному делу). А только потом оттуда — на частные счета Павла Лазаренко.

Вот именно с этих частных, а также транзитных счетов верхушка преступной организации и покупала роскошные имения, масс-медиа, финансировала избирательные кампании в Украине.

Кстати, власть Виргинских островов в 1998 году даже выдала ордер на обыск в помещениях компании «Mossack Fonseca» именно для изъятия документов, связанных с этой группой украинцев. В этом ордере ясно выписаны его причины: «в помещениях компании «Mossack Fonseca» могут храниться записи, файлы, чеки и другие документы и корреспонденция со информацией о связанных с «Bassington Ltd.» транзакциях, которые осуществляли Юлия Тимошенко, Александр Тимошенко, Петр Кириченко, Александр Гравец, Павел Лазаренко и другие лица».

— Вы подробно описываете схемы, суммы, названия счетов, компаний, которые использовали Тимошенко, Лазаренко и их друзья. Откуда у вас такая подробная информация обо всем этом?

— Мои утверждения основываются на материалах, которые выявило американское следствие по делу Павла Лазаренко в 1990-х — 2000-х годах.

Напомню, в США суд признал его виновным по 9 пунктам и дал 8 лет лишения свободы. Многие подробности я выяснил, когда провел три недели в суде Северного округа Калифорнии за изучением американского процесса против Павла Лазаренко.

Также имел возможность разговаривать об этом деле с одним из спецагентов ФБР, который, собственно, и расследовали действия Лазаренко. Брайан Эрл говорит, что Тимошенко в 90-х действительно платила «откаты» Лазаренко за право вести и развивать свой газовый бизнес. В частности, ФБР имеет доказательства того, что через оффшорную фирму «Somolli Enterprises» Тимошенко передала Лазаренко 100 миллионов долларов. Эрл рассказал, что документы о трансфере лично подписывал муж Юлии Владимировны — Александр.

Есть в материалах дела также интересный эпизод относительно Евгения Марчука. Петр Кириченко (партнер Лазаренко, свидетельствующий против него в обмен на соглашение об ослаблении ответственности за свои деяния) 17 мая 2000 года заявил Федеральному бюро расследований: «Лазаренко переправил 7 миллионов долларов Марчуку за право включить Тимошенко в газовую торговлю. Деньги были переведены со счета «Bainfield» на счет Марчука в «Union Bank» в Швейцарии». Напомню, пока Лазаренко работал первым вице-премьером, возглавлял правительство именно Марчук.

— Почему американское правосудие не требует выдачи Тимошенко?

— Лазаренко имел неосторожность использовать для некоторых сделок территорию США, еще и просить там убежище. Как следствие, американские прокуроры получили прямые юридические основания для расследования этого дела. Цитирую слова прокурора на процессе: «Павел Лазаренко с 1992 по 1999 год коррупционным способом взял сотни миллионов долларов в своей родной стране путем мошенничества и вымогательства, а затем незаконно перевел более 114 миллионов в банки, которые снаходятся здесь в районе залива Сан-Франциско».

В то же время деятельность Тимошенко не была предметом рассмотрения американского суда, поэтому всю доказательную базу о ее роли собрали, но рассматривали только действия Лазаренко. Я изучил документы об этих сделках и в Украине, и в США. У меня они на руках. Готов был предоставить их, в частности, следственной комиссии Верховной Рады по вопросам оффшоров и коррупции, но, к сожалению, ее в Верховной Раде так и не создали.

— Среди обвинений, выдвинутых Лазаренко, была и статья «вымогательство». Тимошенко может сегодня выдавать из себя жертву чиновничьего вымогательства?

— Может, кто-то и был жертвой вымогательства, но роль Тимошенко в этом деле так оценить трудно. Благодаря Лазаренко она и ее компания — «Единые энергетические системы Украины» — в 1990-х стремительно стали крупнейшим импортером газа в Украину.

Далее они в союзе с Лазаренко создали партию «Громада», Тимошенко была там его заместителем, партия преодолела избирательный порог и создала фракцию в парламенте в 1998 году.

И, наконец, Юлия Владимировна вовсе не демонстрировала энтузиазм в том, чтобы помогать американскому расследованию. Напротив, долго избегали допроса и она, и ее муж Александр, а когда полномочная группа американских юристов в 2003-м наконец приехала для этого в Киев, супруги прямо отказалось давать показания. Зато Тимошенко привезла американским прокурорам и адвокатам письменное заявление, в котором Лазаренко назвала жертвой политических преследований Кучмы и выразила уверенность в его оправдании в Америке.

Вы видите в этих фактах хоть какой-то намек на то, что она была жертвой, а не соучастником?

— Сейчас Юлия Владимировна все горячее критикует значительное влияние оффшоров в нашей экономике и политике. Может, зная, как это негативно влияет на политику, Тимошенко решила, что пора положить этому конец?

— Юлия Тимошенко, думаю, и сегодня имеет отношение к оффшорным компаниям. Да, судебных документов, таких, как об оффшорах, сотрудничавших с Лазаренко, сейчас мы не имеем, поэтому, с формальной точки зрения, это мое субъективное мнение. Но оно опирается на некоторые факты, которые в настоящее время публично известны. Например, факты оплат лоббистов, которые организовывали ее поездки в США.

Прошлой осенью я обратил внимание вот на что. В июне Юлия Тимошенко побывала в США с неафишируемым визитом. О ее поездке в Соединенные Штаты я узнал из отчета, который в июле подала в минюст США лоббистская компания «Wiley Rein LLP», которая уже не один год обслуживает Тимошенко в Вашингтоне. Когда я стажировался в Америке, то побывал на встрече с экс-конгрессменом-демократом Джимми Слаттером, который в этой компании ведет вопросы Тимошенко. Он тогда рассказал, что его нанял муж Юлии Тимошенко после ее заключения для лоббирования интересов бывшего премьера. Как следует из официального июльского (за 2015 год) отчета лоббистской компании, она действовала в интересах Юлии Тимошенко.

Причем, начиная с декабря прошлого года, муж Тимошенко перестал заказывать услуги для жены, зато счета взялась оплачивать малопонятнаяй британская компания «Trident Foundation». За первое полугодие прошлого года лоббизм в интересах Тимошенко был оценен в 215 тысяч 940 долларов.

Всю эту сумму за Тимошенко внесла фирма «Trident Foundation», за исключением 5000 долларов, которые заплатил ее муж.

Базовый контракт между «Wiley Rein LLP» и «Trident Foundation» был заключен 1 марта 2014 года. При этом саму компанию «Trident Foundation» официально создали на две недели позже, 13 марта 2014 года. То есть легализация отношений состоялась задним числом. Директором компании «Trident Foundation» является Михаил Соколов. Именно такие данные — имя, фамилию и день рождения — имеет бывший депутат от партии «Батькивщина». Фирма же зарегистрирована в Лондоне, на знаменитой Бейкер-стрит.

— То есть, вы утверждаете, что Тимошенко продолжает использует счета зарубежных компаний для финансирования своей партии?

— Да, и утверждаю, что это противоречит не только политической морали, но и закону. Законы Украины запрещают финансировать политические партии из-за рубежа, тогда как визит Тимошенко в Вашингтон был осуществлен именно как визит лидера партии и фракции, а также для обсуждения политических вопросов (это официально указано в отчете лоббистов). Кроме того, Юлия Тимошенко с ноября 2014 года имеет статус народного депутата. И оплата счет «Trident Foundation» в интересах Юлии Тимошенко может подпадать под статью 23 закона «О предупреждении коррупции», которой введены ограничения относительно получения подарков.

Наконец, последний факт. Когда упомянутая лоббистская структура попала в поле зрения, то я проанализировал отчеты «Wiley Rein LLP», поданные Минюсту США. В целом, начиная с 2012 года, за лоббизм интересов Юлии Тимошенко в адрес компании «Wiley Rein LLP» от разных лиц и фирм, в том числе оффшорных, было переведено 1 миллион 150 тысяч долларов. И ни копейки этих средств не перечислены с официального счета партии «Батькивщина».

— То есть вы считаете, что то и дело требуя расследовать деятельность оффшорных украинских политиков и сетуя на коррумпированность власти, Тимошенко кривит душой?

— Расследовать надо, конечно, потенциально коррупционные сделки всех политиков, а президента и подавно. Вот только когда делать себе на этой теме рейтинги пытается Юлия Владимировна … Юлия Тимошенко была не только одной из первых, кто стал создавать оффшорные компании в Украине. По моему, мнению, ее роль значительно хуже — она была именно той первой, кто запустил оффшорный вирус в украинскую политику. Она — крестная мать оффшорной коррупции: именно благодаря ей в украинской политике впервые появился некий замкнутый круг: коррупция — оффшоры — политика — коррупция.

На фото: начинающие украинские политики бизнесвумен Юлия Тимошенко, вчерашний комсомольский работник Александр Турчинов и первый вице-пресьер-министр Павел Лазаренко, осужденный в США.

Анастасия Марцинюк, Национальное бюро расследований Украины

#Тимошенко перевела на рахунки Лазаренка $100 млн, – американський прокурор

lazarenko-timoshenko1

 

Для забезпечення «даху» її бізнесу Тимошенко перевела на рахунки Лазаренка 100 млн доларів. Про це повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Нардеп від БПП Сергій Лещенко на своїй сторінці у Facebook заявив, що за словами американського прокурора, яка вела справу Павла Лазаренка, Марти Берш, Юлія Тимошенко «перевела мінімум 100 млн доларів» на рахунки екс-прем’єра.

«Марта відверто говорить про мінімум 100 млн доларів, які були виявлені американським слідством як перекази від Юлії Тимошенко на рахунки Павла Лазаренка в якості забезпечення „даху“ її бізнесу. Цей епізод не дійшов до суду присяжних через відмову Тимошенко давати свідчення, а також незгоду Росії співпрацювати в цій справі», – йдеться в заяві.

Крім того, за словами Лещенка, під час особистої зустрічі з ним Берш висловила готовність «попрацювати декілька років [генеральним] прокурором в Україні».

Офшор і Юля

Timoshenko-bidna1-500x338 (1)

 

Опублікування панамських паперів і наявність у них даних про кампанії, дотичні до президента Петра Порошенко викликала неприховану бурю обурення у головної конкурентки чинного президента – лідера партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Гнівним голосом вона зажадала створення у Верховній раді тимчасової слідчої комісії, для вивчення причетності президента країни до офшору, який (жах!) купував пальне у дочки російського «Газпрому» — в обсязі кількох заправок для літака.

На тираду пані Юлії зразу ж відреагували колеги по Раді, що характерно – особи, яких у симпатіях до чинного президента не звинуватиш аж ніяк. «Я хочу аби Тимошенко першою дала показання, які 200 мільйонів доларів вона перелічувала на компанію Somolli Enterprises на офшорах?» — заявив нардеп Мустафа Найєм. Somolli Enterprises – це та сама компанія, участь у створенні якої підтвердив на допиті в поліції Ізраїлю колишній віце-президент корпорації Єдині енергетичні системи України Олександр Гравець. Створена компанія була на Кіпрі у 1992 р., серед засновників крім Гравця – подружжя Олександр та Юлія Тимошенко. Серед іншого компанія перелічувала гроші на рахунки Павла Лазаренка – сумно відомого українського прем’єра.

Оприлюднити документи про дотичність до офшорів Юлії Тимошенко пообіцяв і інший відомий незламний борець з корупцією – нардеп Сергій Лещенко. І це не жарт. Ще у жовтні 2015 р. він оприлюднив факти оплати рахунків Юлії Тимошенко офшорними компаніями, які серед своїх власників мають в тому числі Дмитра Фірташа – одного зі спонсорів тої самої політичної сили, молитвами якої пані Юлія два роки топтала зону.

Та й це – не межа. У травні 2015 р. колишній заступник Генпрокурора Микола Обиход поширив інформацію про те, що на офшорних рахунках Юлії Тимошенко перебуває мільярд доларів США.

Від патронеси не відставало й оточення. У 2011 р. спалахнув скандал через злам пошти народного депутата від БЮТ Григорія Немирі. З оприлюднених документів громадськість дізналася що нардеп оплачував британській фірмі «Ridge Consulting Limited» піар свого політичного патрона. При чому рахунки виставлялися на ім’я Немирі, а оплачували їх офшорні компанії. Тоді Блок Юлії Тимошенко назвав цю інформацію політичним замовленням.

Панам-гейт крім страшної офшорної фірми Петра Порошенко (по якій заяву мусила робити сама компанія Ротшильда), відкрив цікаві подробиці сім’ї номера 5 у списку «Батьківщини», Олени Шкрум, відомої феєричним інтерв’ю у якому ця пані як довершений факт повідомляє про існування мережі «порохоботів», але заперечує факт існування «юлькаботів». З’ясувалося, що батько пані Олени, відомий київський юрист Іван Шкрум, є бенефіциаром офшорної компанії Betal menаgement Ltd.

Цікаво, навіщо йому офшор? Часом не для того, аби у 28 років його доця крім посвідчення нардепа мала за плечима навчання у магістратурі Сорбонни та на факультеті права у Кембриджі? Недешеве це задоволення…

Аж от і нові подробиці. 14 червня 2016 року Інтернет-ресурс «Тема» http://tema.in.ua/article/9900.html і журналіст телеканалу «Інтер» Роман Бочкала оприлюднили низку документів про оплату Юлією Тимошенко послуг ще двох піар-компаній «TD International» та «Covington & Burling LLP». Йдеться про $3,1 мільйони і $660,8 тисяч відповідно. Чималі питання викликає характер наданих послуг, в кошторисі присутня послуга «Дослідження європейських медіа», оцінена у $ 183 780. Який обсяг медіа треба дослідити за такі гроші – жахливо навіть уявити.

Відкрутитися не вдасться – на документах зазначене ім’я самої Юлії Тимошенко, лідера партії «Батьківщина». Доречне питання, з яких коштів оплачувалися ці послуги?

За логікою, це питання мало б зацікавити всіх ідейних борців з корупцією, які нещодавно здіймали бурю через офшор Порошенка. Не до жартів. Юлія Тимошенко – лідер парламентської фракції і один з найбільш рейтингових українських політиків. Наразі вона має всі шанси стати наступним президентом України, і через те її попередня фінансова та політична діяльність мусить стати приводом для ретельного вивчення. Відомі наші борці з корупцією мусять всі сили кинути, аби до влади не прийшла людина з темним минулим.

Але борці з корупцією, які щойно криком кричали про офшори Порошенко, до історії з документами від Романа Бочкала поставилися на диво стримано і навіть байдуже. І вже одне це примушує засумніватися в їхній неупередженості.

Що ж до Юлії Тимошенко, то дуже схоже, що чим ближче до виборів – тим більше слідів її попередніх «подвигів» вилазитиме на світ Божий.

От тільки, чи помітить їх суспільство?

Далі буде.

Дмитро Калинчук, Національне бюро розслідувань України

Стало известно, на кого работает #Тимошенко

kurva-Timoshenko1

 

Известный украинский журналист и народный депутат Сергей Лещенко заявил о том, что лидер партии “Батькивщина” фактически обслуживает интересы крупного газового бизнеса в стране. Об этом сообщает sprotiv.org.

При этом, как отметил депутат, Юлия Тимошенко старается сохранять имидж защитницы простых людей.

Также Лещенко сообщил, что Тимошенко стала одной из первой использовать офшорные схемы, с их помощью осуществляя политическую коррупцию. Журналист напомнил, что ранее глава “Батькивщины” пыталась договориться с Януковичем и разделить Украину на зоны влияния на 20 лет. Кроме того, по словам Лещенко, политик ходит только на проплаченные ее партией телеэфиры и требует удалять из студии всех тех, кто может задать ей неудобные вопросы.

Напомним, что ранее журналист и народный депутат обвинил Тимошенко в “политическом шантаже” в процессе формирования новой коалиции в Верховной Раде.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: