Архив рубрики: ‘Рибалка Сергій’

Нардеп-радикал Рибалка вже 3 рік успішно ховає квартиру у Парижі від НАЗК

Ribalko-Sergyi-kvart1

 

Рибалка придбав квартиру в центрі Парижа в 2014 році за 1,4 млн євро, а пізніше переписав її на рідну тітку, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Народний депутат від «Радикальної партії» Сергій Рибалка вже 3 роки ховає незадекларовану квартиру в м. Париж від Національного агентства з питань запобігання корупції.

Вперше про незадекларовану квартиру в Парижі стало відомо у вересні 2015 року з інформації, добутої журналістами «Радіо Свобода».

Журналісти зазначили, що Рибалка придбав квартиру в центрі Парижа в 2014 році за 1,4 млн євро через фірму під назвою Vesta Estate. До червня 2015 року нардеп і його батько офіційно значилися власниками Vesta Estate.

Однак в електронній декларації в 2014 і в 2015 році Рибалка не вказував зазначену компанію і паризьку квартиру.

Як відомо, в червні 2015 року новими засновниками Vesta Estate стали офшорні компанії. При цьому її директором стала Ольга Кривохатько, яка є рідною сестрою матері політика.

Раніше Рибалка привітав свою дівчину Анастасію Байбородіну з Днем народження, розмістивши фото своєї подруги на рекламному екрані на Таймс-сквер у Нью-Йорку.

Поляков торгует законопроектами в паре с Рыбалкой. Расследование

Polyakov-Ribalka1

 

Торговля депутатскими возможностями давно являются одним из путей заработка для собственников мандатов. Не так давно в Раде было презентовано видео, на котором радикал Игорь Мосийчук называет расценки за свои услуги: от депутатского запроса до подготовки заявления в правоохранительные органы. Знающие люди говорят, что цены у всех разные. Кто-то за 1 тыс. уе. три запроса может написать, а кто-то за такую сумму даже и говорить не станет о вероятности “оказания услуги”.

Совсем другой порядок цифр, конечно, когда речь заходит о подготовке законопроекта или правок к нему. Тут за лобби нужной позиции придется выложить от 20 до 50 тыс. долларов минимум. А если законопроект оказывает глобальное влияние на отрасль, тогда цена работы депутатов достигает и 100 и 200 тыс. долларов. В таком случае, как правило, “услуга оказывается” целым коллективом народных избранников.

Яркий пример торговли депутатскими возможностями продемонстрировали миру обвиняемые НАБУ в “янтарном деле” депутаты Максим Поляков из “Народного Фронта” и Борислав Розенблата (из БПП). На видео-доказательствах, представленных детективами в СМИ, зафиксировано, как помощница М.Полякова — Татьяна Либонько ведет переговоры с потенциальным покупателем (агентом НАБУ) нужных правок в законопроект о добыче янтарного камня.

В правоохранительных органах уверяют, что имеют массу данных и фактов, которые свидетельствуют об активно бизнес-активности народных избранников в сфере оказания парламентских услуг. В частности, тот же Максим Поляков в соавторстве с представителем “Радикальной партии” Сергеем Рыбалкой не стесняются зарабатывать даже на госпредприятиях.

За “отдельную плату” они внесли в Раду сразу два законопроекта касательно расширения полномочий “Укрпочты” по части оказания услуг в финансовой сфере (№ 6633 и № 6601). Не исключено, что такие законодательные инициативы действительно могут быть во благо государственного ГП, который в силу ограничений сегодня не в состоянии конкурировать с более мобильными и прогрессивными частными компаниями. Однако, если бы все было честно и прозрачно, то “Укрпочте” или тем людям, который сегодня отвечают за ее финансвое благополучение, навряд ли бы пришлось прибегать к услугам Полякова и обвиняемого в неуплате налогов Рыбалки.

Еще один пример общего “парламентского бизнеса” Полякова и Рыбалки — это неоднократные попытки протянуть в Раде законопроект о деятельности ломбардов. Документ № 1800 (О ломбардах и ломбардной деятельности) изначально инициировал Поляков (Рыбалка был в соавторах). В начале текущего года документ провалился — антикоррупционный комитет заявил о наличии в нем коррупциогенных факторов и Рада не проголосовала.

Позже, в июне, документ аналогичного содержания, только уже под другим заголовков в Раде зарегистрировал Рыбалка ( №6569). Думать, что такая напористость нардепов — чистая случайность, как минимум глупо. Поэтому, остается надеяться на то, что у НАБУ хватит пороха в пороховницах довести до ума как можно больше уголовных дел о политической коррупции в стенах парламента.

Инна Нефьодова, Национальное бюро расследований Украины

Українці оголосили бойкот насінню «SEMKI» і горішкам «Macho», — Сергій Рибалка з партії #Ляшко платить податки агресору

Lyashko-kolorad1-500x335

 

Так як сімейний cнековий бізнес нардеп від Радикальної партії Сергія Рибалки платить податки агресору, українці оголосили байкот продукції його компаній – «S. Group», повідомляє Національне бюро розслідувань України.

У соціальних мережах користувачі активно коментуючи факт наявності у Рибалки Липецького заводу, який виробляє аналог українських горішків «Macho» та низку інших снеків.

Дописувачі закликають українців не купувати товари «S. Group», серед яких окрім «Macho»:

насіння «SEMKI»,
горішки «Козачька слава»,
фісташки «Red», чіпси «KartoFan»,
сухарики «Snekkin» тощо.

«Той хто купує снеки від радикалів – спонсорує російську агресію, платить податки окупантам і підтримує лицемірство окремих нардепів», — зазначають користувачі соцмереж.

Сергій Рибалка перераховує виручку на офшори. Розслідування. Відео

Ribalko-Sergyi-kvart1

 

Бізнес родини депутата Сергія Рибалки, з якого фінансуються радикали, і сам задіює офшорні юрисдикції, направляючи за кордон частину виручки, зібраної з українців.

Про це йдеться у розслідуванні Радіо Свободи, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Народний депутат Рибалка обраний у Раду за списком Радикальної партії Олега Ляшка. І офіційно називається одним із її спонсорів.

У родини Рибалки – великий бізнес. Завод у Дніпрі, що виробляє промислові товари для дому – серветки, мило, сміттєві пакети, товари для прибирання. А ще такі впізнавані для українців снеки – це і горішки, і сухарики, і соняшникове насіння.

Корпорація називається «S Group». Голова її наглядової ради – брат народного депутата Дмитро Рибалка.

Снеками в корпорації займається ТОВ «Снек-Експорт», власник якого – батько депутата Віктор Рибалка.

Сам депутат Рибалка до обрання у Верховну Раду офіційно був радником гендиректора з юридичних питань. А в промисловій групі його відкрито називали співзасновником.

Частину доходів корпорація родини Рибалки перераховує на кіпрські фірми. Бо на них формально оформили фактично усі торговельні марки компанії. До цього доклав руку і сам народний депутат.

На сайті Державної служби з інтелектуальної власності будь-хто може подивитися, хто, де, та коли реєстрував торгові марки в Україні. Нас зацікавили дві торгові марки, під брендом яких випускають популярну лінійку смаженого насіння, – ТМ «СЕМКИ» та ТМ «SEMKI». Заявник – Сергій Рибалка у 2006 році власноруч зареєстрував їх на кіпрську фірму – Lagrion Limited.

«Це означає, що спочатку ця фізична особа-заявник на себе подала заявку, а потім передала права на торгову марку іншій особі, тобто фактично ця особа і буде приймати роялті від інших осіб», – пояснює експерт з інтелектуальної власності Марія Ортинська.

Щонайменше до 2015 року ця кіпрська фірма збирала роялті за використання бренду «СЕМКИ». Більше того – ще близько трьох десятків торгових марок українських снеків завели на цей офшор, а також на декілька інших, споріднених. Це і фісташки «Мачо», «Red pistachio» та чіпси «КартоФан».

Загалом же, наприклад, у 2014 році концерн Рибалок, за даними редакції Радіо Свобода, відзвітував у податкову, що сплатив щонайменше 25 мільйонів гривень роялті за користування своїми ж брендами.

У 2015 році суми менші: наприклад, кіпрський власник брендів Lagrion Limited отримав трохи менше від мільйона гривень винагороди, але основний звіт фірма не подавала, тому повні суми не пораховані.

У минулому році чи не всі бренди компанії перекинуті на новий офшор – Dianatus Management Limited, споріднений із попередніми.

Компанія Dianatus Management Limited зареєстрована у столиці Кіпру Нікосії у бізнес-центрі Тлаіс Тауер в офісі 301. Саме ця адреса засвітилася у базі Офшорлікс як місце масової реєстрації десятків компаній. А єдина власниця і директор компанії – Єліна Крістодолу – «професійний» засновник таких фірм-прокладок. У мережі інтернет легко можна знайти інформацію про неї.

Фірма Lagrion Limited, яка «тримала марку» для Рибалок всі роки до 2015-го і акумулювала профіт – теж має всі ознаки секретарської, зареєстрована у тому самому офісі, що й нова «оболонка» Dianatus Management Limited.

Тобто про реальну господарську діяльність у цьому випадку найімовірніше не йдеться і це просто прослідковується.

Це схоже на типову схему: коли компанії виводять гроші у вигляді роялті за кордон на свій же офшор, звітуючи про це в податкову як про здійснені витрати; це автоматично зменшує прибутки компанії, а отже, і платити з них податків у бюджет України треба менше.

У відповіді на письмовий запит Рибалка визнав, що згадані торгові марки йому належали, утім, зараз про їхню долю він не знає.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: