Обмеження свободи слова - 40ka.інфо - Портал громадянської журналістики

Архив рубрики: ‘Обмеження свободи слова’

У США 2 рік чекають від української влади на розкриття вбивства журналіста Павла Шеремета

Sheremet-Pavlo1-500x284

 

Посол США в Україні Марі Йованович заявила, що з нетерпінням очікує на правосуддя у справі вбивства журналіста Павла Шеремета.

Про це йдеться у заяві посольства у Twitter, повідомляє sprotiv.org.

«Сьогодні вранці українці відзначили другу річницю вбивства журналіста Павла Шеремета. Я з нетерпінням чекаю того дня, коли буде здійснено правосуддя для сім’ї Павла, його друзів та українського народу», — цитуються в повідомленні слова Йованович.

20 липня 2018 року вранці на місці загибелі Шеремета зібралися його колеги та друзі, щоб вшанувати його пам’ять. Також сюди прийшла посол США Марі Йованович.

Представництво ЄС в Україні чекає на прозоре розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета та притягнення винних до відповідальності.

Один з керівників «Української правди» Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

Слідство схиляється до версії про професійні мотиви убивства, але ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило.

Поліція кваліфікувала вбивство за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

Журналісти «Слідство.Інфо» у документальному фільмі «Вбивство Павла», спираючись на записи камер спостереження в районі вибуху, встановили: вибухівку вночі заклала під авто жінка, її прикривав чоловік – вони перебували поруч із місцем вибуху і вранці 20 липня.

Крім того, тієї ночі під будинком, де жив Шеремет, стояли підозрілі червоний «Мерседес» і сіра «Шкода», водій останньої Ігор Устименко виявився колишнім працівником СБУ. У Службі безпеки заявили, що він не виконував завдань відомства. Втім, Устименка допитали.

Потім у поліції визнали, що припустилися помилок при розслідуванні вбивства Шеремета.

Комітет захисту журналістів (CPJ) констатував, що за рік розслідування вбивства Шеремета не дало результатів – і запропонував провести міжнародне розслідування. Там не виключають, що до вбивства Шеремета можуть бути причетні влади Білорусі, Росії й України.

Президент Петро Порошенко запропонував долучити міжнародно визнаного розслідувача до української слідчої групи у справі Шеремета.

На початку розслідування Порошенко називав його справою честі поліції й обіцяв зробити все, щоб винних покарали. У травні 2017 року президент зізнався, що чекав кращого результату.

У вересні 2017 року стало відомо, що головне слідче управління Нацполіції засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Павла Шеремета задля захисту життя осіб, «які беруть участь у кримінальному судочинстві».

У Центрі дослідження корупції й організованої злочинності вважають, що до вбивства журналіста Павла Шеремета причетна українська влада.

У лютому 2018 року редактор-засновник «Української правди» Олена Притула виступила з вимогою до генпрокурора Юрія Луценка розслідувати загибель журналіста УП Павла Шеремета у 2016 році як терористичний акт.

13 квітня 2018 року заступник глави СБУ Віктор Кононенко констатував, що за майже 2 роки розслідування слідство не має реальної доказової бази у справі про вбивство Шеремета.

Журналісти вимагають публічного звіту щодо вбивства Шеремета.

Журналіста «Громадського» Ігоря Бурдигу вдарив лідер С14 Євген Карась

napad-na-presu11

 

Біля Голосіївського районного суду стався конфлікт між журналістом Громадського Ігорем Бурдигою та представниками праворадикальної групи С14.

Про це пише Громадське.

У суді у справі розгону ромського табору на Лисій горі в Києві обирали запобіжний захід одному з координаторів С14 Сергієві Мазуру.

Журналіст Громадського висвітлював цю тему кілька місяців і знаходився у суді за редакційним завданням. Після суду журналіста оточили представники С14, а її лідер Євген Карась дав журналісту ляпаса. Сталася сутичка, в яку втрутилися представники поліції.

Як повідомляється, цьому інциденту передував конфлікт з C14 у соціальних мережах — журналіст використав в одному зі своїх постів нецензурну лайку, за що отримав догану. Його тимчасово усунуто від роботи.

Закриєте кулуари для преси – закриємо Раду для депутатів, – журналіст Братущак звернувся до Парубія

napad-na-presu11

 

«Ви не можете стати тим Головою Верховної Ради, за часів якого здійсниться мрія багатьох парламентських мудаків – обмежити доступ журналістів до депутатів. Загнати журналістів у вольєр» – таку заяву зробив журналіст Олексій Братущак, звернувшись до Голови Верховної Ради Андрія Парубія:

«Пане Андрію, ми з Вами знайомі по парламенту більше 10 років. Ви знаєте, що я часто звертаюсь до парламентарів в обхід прес-служб та прес-секретарів. Ви і самі це неодноразово відчували на собі)

Ви можете ображатися на таку роботу журналістів. Вам може це не подобатися.

Але Ви не можете стати тим Головою Верховної Ради, за часів якого здійсниться мрія багатьох парламентських мудаків – обмежити доступ журналістів до депутатів. Загнати журналістів у вольєр.

Подібні спроби виникають кожного скликання. Але навіть регіоналам не вдалося це провести. А то ж був „злочинний режим“.

З іншого боку, є речі, які не подобаються багатьом українцям у діяльності депутатів.

Наприклад, людям не подобається, коли депутати кидають димові шашки у залі парламенту.

8 років тому у кулуарах я спіймав одного депутата. Нагадаю ту розмову.

„За те, що Ви зробили, Ви маєте сидіти (у в’язниці). Але навіть після цього я потисну Вам руку. Бо страждати за свої переконання – це не соромно. Ви були єдині, хто готовий був йти до кінця за свої переконання. І це викликає повагу до Вас“, – сказав я тому депутату.

Ці слова стосувалися дій депутата у парламенті 27 квітня 2010 року. Тоді регіонали на догоду Путіну протиснули голосування за продовження перебування російського флоту у Криму.

27 квітня згаданий вище депутат продемонстрував, що за свої переконання – протистояти Росії – готовий йти на радикальні непарламентські вчинки, які тягнуть на кримінальну статтю. Повторю: це може не подобатися, і може обурювати виборців, але готовність йти до кінця з праведною метою – викликає повагу.

Але давайте до подій сьогодення.

Обмеження діяльності журналістів в українському парламенті – це російський шлях. Таким чином деякі депутати хочуть перетворити Верховну Раду у Верховну Думу. Може це ті самі „агенти Путіна“, про яких часто згадують патріотичні депутати? То чому і патріоти, і „агенти“ перебувають в лавах одних партій?

Ані я, ані мої колеги не хочуть йти російським шляхом.

У мене достатньо колег, які не погодяться сидіти у „парламентському вольєрі“. І за потреби я знайду десяток відчайдух, які у відповідь зроблять достатньо для того, щоб закрити Раду для депутатів. Бо то вже буде Дума. А українським депутатам нема чого робити у Думі.

Сподіваюсь, Ви мене зрозуміли.

PS Якщо хтось хоче „почистити“ парламент від „негативних елементів“, то варто спрямувати ці зусилля на депутатський корпус. Серед нардепів так само достатньо „російських агентів“, покупців „корочок“, порушників парламентської етики. Якщо є бажання, журналісти допоможуть нагади прізвища цих негідників. Тільки серед більшості парламентарів не спостерігається бажання почистити свої ряди…».

Регламентний комітет Ради пропонує обмежити доступ журналістів до кулуарів парламенту

Skryabin-Rada1

 

Регламентний комітет Верховної Ради України запропонував обмежити доступ ЗМІ до кулуарів парламенту, повідомляє sprotiv.org.

Відповідну пропозицію комітет опублікував на сайті ВР.

У ньому йдеться про те, що на третьому поверсі кулуарів Ради варто створити прес-центр для роботи в ньому журналістів. Також пропонується «унормувати» порядок позбавлення журналіста акредитації та анулювання акредитаційної картки за порушення правил.

Також комітет пропонує переглянути положення щодо доступу працівників ЗМІ до пленарних засідань парламенту, «врахувавши при цьому, що перший і другий поверхи кулуарів Верховної Ради України в адміністративному будинку по вул. Грушевського, 5 мають бути передбачені для вільного доступу народних депутатів України та відкриті для інших відвідувачів – представників органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій, іноземних громадян та громадян України».

Депутат Мустафа Наєм вже висловив обурення подібними пропозиціями, заявивши, що 10 липня 2018 hjre розпочнеться збір підписів проти введення нових порядків.

«Поки я депутат, не буде цього. Якщо треба буде, готовий підписувати „запрошення“ кожному журналісту, оператору і фотографу особисто. Завтра почнемо збір підписів проти цього рішення комітету. І не таких маразматиків журналісти переживали. Коротка пам’ять у них», — написав він.

Повідомляється, що такі заходи комітет пропонує вживати після «недопустимої поведінки» журналістів Юлії Махмуді з «Громадського вісника Києва» та Валерії Єгорової з Flash on Time News.

«Гірше, ніж у Росії», або як Рада хоче знищити свободу в Укрнеті. Розслідування

internet-cenzura1

 

Інформаційна безпека чи тотальна цензура? Чим загрожує інтернет-користувачам тоталітарний законопроект №6688.

4 липня 2018 року парламентський комітет з питань нацбезпеки схвалив законопроект №6688 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері», поданий до Верховної Ради у липні 2017 року.

Автори документа — народні депутати Іван Вінник, БПП, Дмитро Тимчук і Тетяна Чорновол, «Народний фронт».

Що ховається під «протидією загрозам національній безпеці»?

Дозвіл блокувати сайти на 48 годин за рішенням не тільки суду, а й представників правоохоронних органів — слідчих та прокурорів.

Установка провайдерами за власний кошт спеціальних технічних засобів (DPI) для моніторингу інтернет-трафіку, які дозволяють стежити за всім, що роблять користувачі, і здійснювати блокування.

Законопроект фактично передбачає створення української версії Роскомнагляду шляхом примушування регулятора вести реєстр блокувань і штрафувати провайдерів.

5 липня Верховна Рада винесла законопроект на порядок денний, але більшістю голосів він був знятий з розгляду.

6 липня за підтримку цього проекту офіційно висловилася СБУ.

Уже на цьому тижні законопроект може знову з’явитися на порядку денному.

Чому його не можна ухвалювати, і як це може позначитися на звичайних користувачах інтернету?

Навіщо і чому

Як стверджують автори законопроекту, таке рішення повинно захистити користувачів від кібератак, ставши одночасно і антивірусом, і фаєрволом.

«Мова йде про можливість блокування тільки на 48 годин. Цей час дається для того, щоб СБУ змогла отримати рішення суду. Така можливість надається для оперативної нейтралізації інтернет-ресурсу, звідки, наприклад, розсилається вірус.

Якщо рішення суду не буде, а блокування стало наслідком зловживань посадової особи СБУ, — Кримінальний кодекс ніхто не скасовував. Ніщо не заважає редакції ЗМІ подати до суду», — відзначає один з авторів законопроекту Дмитро Тимчук.

Чому інтернет-спільнота проти

Екс-директор компанії «Яндекс Україна» Сергій Петренко має іншу думку.

«Блокування окремих сайтів у разі DDOS-атаки неефективне. В атаці беруть участь кілька мільйонів вузлів, які не є сайтами. Блокування абсолютно нерелевантне в разі вірусної атаки через пошту. Зате воно прекрасно підходить для цензури і навіть для корупційних дій», — відзначає він.

За словами Петренка, проект містить широкі можливості для корупції, оскільки діяльність будь-якого сайту може бути припинена без рішення суду. Так само, як через обшук за надуманими причинами може бути заблокована робота компанії.

«Можна тільки уявити, яких збитків економіці може завдати блокування сайту масштабу Rozetka.ua або Novaposhta.ua, і яку вигоду можна отримати, запропонувавши вирішити питання власнику меншого магазину», — каже він.

За словами Петренка, рішення, запропоновані СБУ для реалізації законопроекту, містять грубі порушення принципів мережевої безпеки шляхом установки на всі пристрої глобального довіреного сертифікату виробника DPI-рішення.

«Це означає, що весь трафік буде шифруватися: спочатку — між пристроєм користувача і комплексом DPI, потім — між DPI і сайтом призначення. Це називається „атака Man-In-The-Middle“ й означає, що комплекс DPI матиме доступ до всього вмісту всього інтернет-трафіку в Україні», — пояснює Петренко.

Засновник IT-компанії NetAssist Макс Тульєв вважає, що після цього з приватними даними в мережі можна буде попрощатися назавжди. «Від цього відмовилися навіть Росія, Білорусь та Китай. Деякий час така система працювала в Казахстані, але через очевидні проблеми від неї відмовилися і там», — зазначає Тульєв.

Спеціаліст з кібербезпеки Єгор Папишев попереджає про такі наслідки.

По-перше — найжорстокіша цензура в інтернеті. Гірша, ніж у Росії. Блокування ресурсів без суду, яке, швидше за все, не вийде обійти.

По-друге — повна втрата анонімності. Ніхто не зможе користуватися TOR-ом.

По-третє — купівля обладнання і послуг за кошти держбюджету в ізраїльської компанії Allot.

По-четверте — детальний моніторинг трафіку українців.

По-п’яте — подорожчання інтернету і зниження швидкості передавання даних: через моніторинг трафіку або в результаті дій користувачів з обходу обмежень.

По-шосте — монополізація ринку.

Чи підвищить усе це кібербезпеку країни? На думку Папишева, ні.

Спікер «Українського кіберальянсу» Шон Таунсенд каже: якщо закон ухвалять, то новим кроком буде заборона анонімізації.

Він виділяє такі наслідки нового законопроекту:

— корупційні ризики (хочу передати полум’яний привіт постачальнику обладнання на літеру «А»);

— корупційні ризики (включення сайтів у реєстр за окрему плату);

— ослаблення інформаційної безпеки (користувачі шукатимуть шляхи обходу блокувань і не всі вони виявляться хорошими);

— нечесна конкуренція (заблокуй конкурента і нехай він потім доводить, що «не верблюд»);

— нечесна конкуренція номер два (великі оператори будуть використовувати DPI, а дрібним доведеться шукати у них «дах»);

— додаткові витрати для бізнесу (обладнання недешеве);

— зниження інвестиційної привабливості України (ніхто не стане розпочинати проекти в Україні, таке вже сталося з хостингом);

— порушення громадянських прав (цензура заборонена Конституцією, кожен має право на таємницю листування);

— загроза мережевій інфраструктурі (реєстр — вимикач інтернету, росіяни ним неодмінно скористаються);

— закон, який легко обійти, формує неповагу до закону, заперечення законності як принципу.

Хто може це зробити

Обидва експерти згадують ізраїльську компанію Allot — відомого постачальника DPI-рішень.

Глава Інтернет-асоціації України Олександр Федієнко теж допускає, що «все зведуть до рішення одного з ізраїльських вендорів з DPI-систем (Allot. — ред)». Він опублікував фото слайдів однієї з конференцій з кібербезпеки, орієнтованої на чиновників. Це не перша така конференція за участю компанії Allot.

Таунсенд підтверджує, що саме про неї говорили на профільних конференціях. До того ж, її продукти тестували в Україні.

«Я точно знаю, що їх сюди привели „за руку“. Саме їх рішення активно обговорюють і лобіюють чиновники. Allot — провідний у світі виробник рішень для інспекції трафіку. Їх продукти справді найкращі. Вимоги будуть прописані саме під цього вендора», — розповів Папишев ЕП.

Заступник глави СБУ Олег Фролов після невнесення законопроекту до порядку денного проговорився журналістам, що вже є договір з конкретним постачальником DPI, однак його ім’я не назвав.

Що від цього українцям

Остерігатися варто не лише невеликим інтернет-провайдерам, які не зможуть заплатити за обладнання і витримати конкуренцію, а й кожному користувачу.

«Ухвалення чудовиська під назвою „Законопроект 6688“ призведе до хворобливого підвищення ціни на послугу доступу до інтернету. Провайдерів стане менше, вартість їх послуг підскочить мінімум удвічі. За кожним провайдером буде спостерігати людина в погонах, у їх офісах буде цілодобово топтатися натовп правоохоронців», — каже голова громадської організації «Українська група інформаційної безпеки» Костянтин Корсунь. З ним погоджується і Федієнко.

«З відкритих джерел я взяв приблизну вартість DPI-рішень. Якщо оператор пропускає через свої міжнародні маршрутизатори трафік на швидкості 400 Мбіт/с, це 5 тис у. о. в базовій поставці, 1 Гбіт/с — 22 тис у. о., 20 Гбіт/с — 40 тис у. о., 64 Гбіт/с — 160 тис у. о. Це все так звані разові витрати оператора. Базова поставка при кінцевому постачанні може вирости в півтора-два рази», — пояснює він.

«Якщо зібрати всі обсяги трафіку України, сумарно найбільші 16 компаній в базовій комплектації повинні будуть заплатити 20-30 млн дол», — додає Федієнко. За його підрахунками, для середнього провайдера такі системи будуть коштувати 1,8 млн дол у базовій комплектації, 80-90 млн дол — в розширеній.

Якщо щомісячний оборот оператора становить 8 млн грн, то на окупність піде півроку, а якщо рішення буде коштувати удвічі більше — роки. «При цьому оператору ще потрібно модернізувати і ремонтувати мережі, кабелі як крали, так і крадуть. Теж, до речі, елемент національної безпеки», — зазначає Федієнко.

За його словами, можлива також модель, коли оператор для скорочення часу повернення витрат підніме ціни в три-шість разів для всього населення.

«Ухвалення проекту призведе до зростання вартості доступу до мережі, зниження швидкості і виходу з ринку середнього класу, бо маржинальність провайдерів уже на межі окупності. Це шлях до монополізації», — резюмує Федієнко.

Таким чином, проект №6688 введе цензуру, стежитиме за користувачами і змусить їх за це заплатити заради сумнівного поліпшення інформаційної безпеки в країні.

«Біда не в тому, що чиновники опікуються Allot. Біда в тому, що вони збираються запровадити механізм, який нівелює приватне життя в інтернеті і забезпечить ефективну цензуру. Тепер буде недостатньо увімкнути TOR або VPN. Тепер доведеться неабияк попрацювати, щоб обійти ці фільтри», — відзначає Папишев.

 Аліна Полякрва, Національне бюро розслідувань України

Роскомнадзор по-украински: чем опасна блокировка сайтов без суда. Расследование

internet-cenzura1

 

Анализ трафика, штрафы, работа с доменами. Провайдеры и эксперты предлагают политикам иcпользовать опыт Израиля и Франции, а не России, Ирана и КНДР.

Скандальный законопроект № 6688 о блокировке сайтов без решения суда, якобы призванный усилить информационную безопасность страны, на прошлой неделе был неожиданно включен в повестку голосований Верховной Рады. И теперь может быть так же неожиданно рассмотрен и принят в первом чтении в любой день, отведенный для голосований.

Проект депутатов Ивана Винника, Дмитрия Тымчука и Татьяны Чорновол был реанимирован после почти годового затишья. Летом прошлого года, как казалось представителям интернет-провайдеров, они задавили эту инициативу письмами во все возможные представительства власти. Но не тут то было.

Тяжелая артиллерия

За законопроект уже вступилась СБУ. В ходе пресс-конференции в Укринформе ее представитель Валерий Удовиченко заявил, что проект депутатов “как раз направлен на защиту Украины в интернете”.

По его словам, с принятием законопроекта следователь или прокурор наконец получат инструмент быстрого реагирования на угрозы во время расследования особо тяжких преступлений.

Подобная практика (когда блокировка может происходить до решения суда), как говорит Удовиченко, есть и в других странах: Румынии, Грузии, Армении, Германии.

“Та волна критики касательно 48 часов… что Служба безопасности будет блокировать… Да не будет Служба безопасности блокировать, потому что решение принимает следователь или прокурор соответствующего досудебного расследования… Служба безопасности Украины только будет привлекаться к техническому исполнению этого решения”, — уточнил представитель СБУ.

Как считает Валерий Удовиченко, украинское общество реагирует на инициативу подобным образом, так как прошло через репрессии, тоталитаризм. И с тех пор у него сохраняется недоверие к мерам безопасности.

Как выяснилось, законопроект уже был рассмотрен на заседании в НКРСИ (еще в августе 2017 года) и комиссия высказалась в целом за целесообразность его принятия, но при учете нескольких замечаний:

ведение реестра и судебных решений санкций телеком-операторов потребует значительно больше времени и ресурсов (не 30 дней, как указано в проекте)

сотрудники телеком-регулятора не смогут обеспечивать процесс блокировки сайтов, так как в полномочиях ведомства таких обязанностей нет; НКРСИ — не орган исполнительной власти.

Вчера в ходе пресс-конференции представитель комиссии повторил эти тезисы. То есть позиция регулятора не изменилась.

Предохранители включены

Присутствующая на той же конференции (которую, кстати, фактически модерировал представитель СБУ) юрист-криминолог Анна Маляр говорит, что в законопроекте есть пять предохранителей, “чтобы это не превратилось в своеволие”:

Следователь или прокурор могут заблокировать сайт в досудебном порядке только на 48 часов.

С момента блокировки следователь все равно должен будет обратиться в суд за разрешением. То есть он его получит, но позже.

Если суд посчитает, что решение было неуместно, то следователь или прокурор вторично уже не могут заблокировать сайт

Законопроект предусматривает только исключительные случаи, когда сайт может быть заблокирован.

Собственник сайта предупреждается о том, что его сайт будет заблокирован в рамках уголовного производства. И может оспорить меру.

Она предложила расширить список предохранителей — например, добавить, что досудебная блокировка возможна только во время войны. И ввести ответственность правоохранителей, если суд посчитает в итоге, что сайт заблокирован зря.

Провайдеры бьют в набат

Любопытно, что за день до пресс-конференции СБУ и экспертов аналогичный ивент организовали интернет-провайдеры. В ходе этого мероприятия представители Интернет ассоциации Украины, а также других профильных объединений разъяснили, чем чревато принятие таких изменений в закон для интернет-бизнеса.

В частности, глава ИнАУ Александр Федиенко спрогнозировал, что внесение в закон предложенных изменений приведет к повышению тарифов на рынке интернет-доступа и монополизации рынка (только у крупных провайдеров будут деньги, чтобы установить системы DPI для мониторинга трафика). Основатель и директор провайдера NetAssist Максим Тульев даже оценил, что общая стоимость всех техсредств, которые депутаты хотят обязать закупить интернет-провайдеров, составляет около $1,5 млд.

В отличие от представителя СБУ, Федиенко считает, что, приняв закон, Украина будет копировать опыт стран с явно не очень хорошим имиджем: Ирана, КНДР, России. Закон также напоминает Федиенко диктаторские инициативы беглого президента Виктора Януковича.

“Мы не призываем к тому, что нам вообще не нужно защищать наше информационное пространство. Но его защита должна осуществляться в рамках опыта других стран, а в первую очередь в рамках демократии. ИнАУ вообще против любой технической блокировки в интернет-среде”, — подчеркивает Федиенко.

Он предложил учесть опыт Израиля, где есть системы анализа трафика (а не блокировки). Эксперт по стратегическим коммуникациям ГО Информационная безопасность Татьяна Попова, говорит, что недавно была во Франции, где тоже готовят законопроект об информбезопасности. Но о блокировке речи не идет. Есть предложения ввести штрафы для СМИ за распространение  фейков.

Минусы блокировки

Председатель совета ассоциации Телекоммуникационная палата Украины Татьяна Попова со ссылкой на выводы ISOC также подчеркнула, что все технологии блокирования имеют два основных недостатка:

Они не решают проблему, потому что блокировка не удаляет контент из интернета. Она не прекращает незаконную деятельность, а просто ставит ширму перед контентом, который остается на том же самом месте, где и был.

Блокировка приносит побочный вред вследствие чрезмерных санкций или наоборот недееспособности защитных механизмов.

Попова из ТПУ говорит, что если уже и вводить принципы блокировки контента в украинском законе, то она должна осуществляться через украинских регистраторов доменных имен, а ресурс должен находиться на территории Украины. Остальные методы, по ее словам, будут не эффективны. “DPI не фильтрует шифрованный трафик, а его с каждым годом все больше”,  — подчеркивает она. По мнению эксперта, его в сети уже не менее 30%. Как она говорит, не очень эффективной в мае прошлого года была и блокировка российских сетей.

“Все, кто отказался от Вконтакте и Одноклассников, были или граждане с осознанным выбором, или те, кто не смог преодолеть технические барьеры”, — считает Татьяна Попова из ТПУ. Представители рынка также обратили внимание, какие скрытые риски несет инициатива депутатов. “48 часов простоя для такого сервиса как интернет-магазин, — это уничтожение бизнеса… То же самое можно сказать про средства массовой информации, если они вдруг кому-то не понравятся”, — отмечает Попова из ТПУ.

Эксперт по стратегическим коммуникациям ГО Информационная безопасность Татьяна Попова думает, что если бы законопроект уже заработал, то сайты СМИ, такие как Наші Гроші были бы уже закрыты по запросам следователей.  “Против них всех ведутся какие-то дела (теми, о ком журналисты писали расследования), которые обычно проигрывают”, — подытоживает она.

Стас Юрасов, Национальное бюро расследований Украины

Винник та Пашинський хочуть відібрати в українців інтернет, — журналіст Олександр Дубинський

Pashinskyi-Sergyi-fuck1

 

Команда скандально відомого мафіозі-казнокрада Сергія Пашинського настільки погрузла в корупційних схемах та крадіжках із оборонного бюджету країни, що вже навіть перестала звертати уваги на будь-які звинувачення у свій бік. Як наслідок – суперечливих ініціатив на пропозицій тільки побільшало.

На цьому наголосив журналіст Олександр Дубинський у своєму Telegram-каналі, повідомляє 40ka.info.

«Депутати Винник (зам Пашинського в оборонному комітеті ВР, партнер по бізнесу), Чорновіл (подруга), Тимчук (утриманець) внесли в Раду законопроект 6688. В якому пропонують дати будь-якій слідчому з будь-якого Мухосранського району заблокувати будь-який сайт. Хотів дізнатися, це вже «диктаторські закони» або ще розминка?», — задається питанням Дубинський.

Справді, вже давно експерти попереджали (ще з 2017 року): такий документ ставить під загрозу розвиток вільних медіа в країні.

Суть його наступна: згідно з текстами законопроектів, на операторів та провайдерів будуть накладені нові обов’язки щодо тимчасового блокування, вводяться санкції у виглядів штрафів за невиконання положень. Також планують створення єдиного реєстру судових рішень та застосування санкцій.

Впровадження запропонованих норм здатне призвести до згортання прав та свобод громадян й переслідування політичних опонентів безвідносно до захисту безпеки країни.

Чому не вносити на розгляд суперечливих ініціатив, коли в тебе на рахунках чималі прибутки?  Народний депутат від «Народного фронту» Сергій Пашинський володіє розкішними маєтками, є партнером зведення елітного котеджного містечка. Загальна площа будинку становить 1200 кв. м. Проте офіційно власником житла є дружина нардепа. З родиною Пашинського пов’язують також зведення котеджного містечка «Хутір Ясний» в селі Лісники Київської області.

Будівництвом та продажем елітного житла керує Віктор Сіненко – бізнес-партнер Сергія Пашинського. Сестра дружини Пашинського Тетяна Етенко, проживаючи в селі Гора Бориспільского району Київської області, теж володіє маєтком, який неможливо було б збудувати на задекларовані нею доходи.

Журналісти прослідковують зв’язок між статками Етенко та її роботою у 2009 році на Житомирській кондитерській фабриці «ЖЛ», щодо якої наразі здійснюються спроби рейдерського захоплення. Будучи працевлаштованою Пашинським на посаду юриста фабрики, Етенко входила до спостережної ради підприємства, рахуючись власником 15 відсотків акцій, які по факту належали нардепу.

Диктаторський закон №6688. Рада хоче обмежити свободу в інтернеті

inet-censors-500x250

 

До порядку денного Верховної Ради включили законопроект, яким хочуть дозволити СБУ без рішення суду блокувати сайти.

Про це йдеться в картці законопроекту №6688 на сайті парламенту, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Його автори, нардепи з комітету нацбезпеки і оборони Іван Вінник (БПП), Дмитро Тимчук та Тетяна Чорновіл (обидва — НФ) пропонують внести зміни до деяких законів з метою «протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері».

У разі ухвалення закону такими загрозами вважатимуть вплив на дії органів влади і віднесуть їх до категорії «технологічний тероризм».

«Здійснення впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами», — йдеться в поясненні до проекту.

Зокрема, Службі безпеки України хочуть надати право блокувати доступ до будь-якого інформаційного ресурсу вже не тільки за рішенням суду, а й на підставі рішення прокурора, слідчого або Ради нацбезпеки і оборони.

Законодавчою ініціативою обурилася перший заступник голови комітету свободи слова та інформаційної політики Ольга Червакова.

Вона написала у Facebook, що прикладом таких загроз, з якими пропонує боротися цей законопроект, є «будь-який громадський контроль чи пересічний пікет».

Червакова також показала, які політичні сили і в якій пропорції голосували за внесення законодавчої ініціативи до порядку денного Верховної Ради.

«Нова атака на свободу слова!» – так відреагував на законопроект голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

«Без суду, без адвокатів, без слідчих дій в редакціях українців можна буде позбавляти доступу до „не таких“ сайтів», — обурюється він.

Голова НСЖУ назвав законопроект «диктаторським».

«Репортери без кордонів» обурені інсценуванням #СБУ вбивства Бабченка

 

У міжнародній недержавній організації «Репортери без кордонів» обурені спецоперацією Служби безпеки із інсценування вбивства Аркадія Бабченка.

Про це заявив генеральний секретар організації Крістоф Делуар y Twitter, повідомляє sprotiv.org.

«RSF (фр. Reporters sans frontières – Репортери без кордонів – ред.) висловлює своє глибоке обурення у зв’язку з виявленням маніпуляції Служби Безпеки України через їхню інформаційну війну. Це завжди дуже небезпечно для країн грати з фактами і також за участю журналістів», — йдеться у заяві.

Ввечері 29 травня 2019 року поліція повідомила, що в Києві вбили російського журналіста Аркадія Бабченка.

Пізніше в СБУ повідомили, що російський журналіст Аркадій Бабченко – живий, це була спецоперація Служби безпеки.

За версією слідства російські спецслужби через посередника в Україні замовили вбивство російського журналіста Аркадія Бабченка колишньому учаснику АТО.

В ОБСЄ занепокоєні обшуками у «РИА Новости-Украина»

OBSE2-500x315

 

Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір висловив занепокоєння через обшуки в офісі і в журналістів «РИА Новости-Украина», повідомляє sprotiv.org.

«Я висловлю серйозну стурбованість щодо ранкового рейду на російські ЗМІ в Києві, арешту журналістів та обшуку у будинках журналістів. Я знову закликаю владу утримуватися від необґрунтованих обмежень роботи іноземних журналістів», – йдеться в заяві Дезіра.

Він зауважив, що «боротьба з пропагандою не повинна суперечити міжнародним стандартам і не повинна представляти собою непропорційне втручання у діяльність засобів масової інформації».

Служба безпеки України проводила обшуки в офісі «РИА Новости-Украина». Речниця СБУ Олена Гітлянська повідомила про затримання керівника агенції Кирила Вишинського.

Раніше в СБУ повідомили, що разом із прокуратурою АР Крим розкрили діяльність мережі медіаструктур, підконтрольних Росії, які «використовувалися країною-агресором у рамках гібридної інформаційної війни проти України».

«РИА Новости Украина», яке є відділенням російської державної новинної агенції «РИА Новости», працює в Україні щонайменше шість років.



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: