Архив рубрики: ‘Обмеження свободи слова’

Грицак рассказал про действующего нардепа Виталия Барвиненко, который собирался возглавить сепаратистов в Одессе

Barvinenko-Vitalyi1

 

Глава Службы безопасности Украины Василий Грицак рассказал, что лидером так называемого «Бессарабского народного совета» должен был стать действующий депутат Верховной Рады.

Об этом он заявил в рамках выступления на «Ukrainian week in London», которое транслировал телеканал «Прямой», сообщает Национальное бюро расследование Украины.

По информации СБУ, в апреле 2015 года сепаратисты планировали захватить юг Одесской области и провозгласить «Бессарабскую народную республику». Для этого им нужно было взорвать мосты через Днестр и Днестровский лиман.

«Подорвав эти два моста, Южная Бессарабия была бы отрезанной от основной части Украины, и затем с территории Приднестровья должны были зайти так называемые „зеленые человечки“… С „Бессарабского народного совета“ планировалось развить свое наступление „русской весны“ в направлении Молдовы, Румынии и так далее. Мы поломали эти планы», — рассказал Грицак.

По его словам, в апреле 2015 года СБУ перебросила в этот район своих бойцов, которые сделали 700 километровый марш из Краматорска в Одессу, чтобы провести одновременно большое количество обысков, задержаний и изъятия взрывчатки.

Лидером «Бессарабской народного совета», по словам Грицака, должен был стать действующий депутат, который и сегодня является депутатом.

Имя депутата Грицак не назвал, но его сообщил народный депутат Мустафа Найем в твиттере.

«Если фамилию этого депутата не готов назвать глава СБУ, это могу сделать я. Это член парламентской группы «Возрождение» и правоохранительного комитета Виталий Барвиненко. Надеюсь, вслед за обвинением последует представление о снятии неприкосновенности», — сообщил он.

Напомним, в 2015 году СБУ разоблачила в Одессе группу из около 20 человек, которая собиралась провозгласить республику «Бессарабия». Курировали сценарий войны — советник президента РФ Владислав Сурков и его зам Инала Ардзинбе, который в Кремле отвечал за превращение Одесской области в поле битвы по сценарию террористических организаций «ДНР-ЛНР».

СБУ еще в 2015 году заявляла, что за организацией «Народной республики Бессарабии» стоит действующий нардеп. Также была задержана его помощница. Однако, фамилию депутата глава СБУ решил не называть.

Нецензурну лайку нардепа з БПП Барни знову винесуть на регламентний комітет ВР. Відео

Skryabin-Rada1

Регламентний комітет Верховної Ради вирішив продовжити розгляд інциденту з народним депутатом від БПП Олегом Барною, який стався у кулуарах парламенту 2 жовтня 2018 року.

Відповідне рішення було прийнято на засіданні комітету 8 жовтня, повідомляє 40ka.info.

«Ми продовжимо обговорення в середу (17 жовтня — ред.)», — сказав в.о. голови комітету Павло Пинзеник.

На початку засідання секретар комітету Дмитро Лубінець (БПП) повідомив, що є лист Барни, у якому він інформує комітет, що перебуває у своєму виборчому окрузі і не може взяти участь у засіданні комітету. У цьому зв’язку комітет вирішив заслухати на засіданні позицію журналіста, який брав участь у інциденті з Барною.

За словами журналіста, телеканал вимагає від фракції БПП виключити Олега Барну зі складу фракції, а від Голови ВР Андрія Парубія — позбавити нардепа депутатських повноважень.

3 жовтня голова Комітету ВР з питань свободи слова та інформації Вікторія Сюмар на засіданні комітету вибачилася за дії свого колеги по парламенту Олега Барни, який використав нецензурну лайку у розмові з журналістом, та закликала Регламентний комітет дати оцінку його діям.


2 жовтня у мережі з’явилося відео, на якому видно, як народний депутат Барна в кулуарах Верховної Ради нецензурно облаяв журналіста після запитання про кнопкодавство парламентарія під час голосування у сесійній залі ВР.

«На хуй пішов бігом», — нардеп з #БПП #Барна обматюкав журналіста після питання про кнопкодавство. Відео

knopkodavam-ni1-500x312

Народний депутат від фракції «Блок Петра Порошенка» Олег Барна обматюкав журналіста Ігоря Колтунова після запитання, чому він тричі кнопкодавив під час голосування у парламенті, повідомляє 40ka.info.

Відповідне відео журналіст опублікував у Facebook,

«Пане Олеже, вам не соромно кнопкодавити? Я бачив як ви кнопкодавили. Чому ви так вчинили?», — запитав у нього журналіст в кулуарах Верховної Ради.

У відповідь Барна сказав: «Якого хрена ти до мене підійшов? На хуй пішов бігом, підарас!»


На запитання журналіста, чому він так зневажливо спілкується, нардеп запитав: «Ти що нетрадиційної орієнтації?», після чого зайшов до зали парламенту.

Раніше Олег Барна неодноразово фігурував у різноманітних скандалах.

Зокрема, у грудні 2015 року він намагався підняти на руки екс-прем’єра Арсенія Яценюка та відтягнути його від трибуни. Після чого в Раді почалася бійка.

У жовтні минулого року йому влаштували «коридор ганьби», коли він намагався зайти до Верховної Ради.

Крім того, влітку 2017 року він в’їхав у трамвай. В результаті ДТП, трамвай зійшов з рейок.

ЄСПЛ зобов’язав владу України утриматися від доступу до даних з телефону редактора Радіо Свобода Седлецької

napad-na-presu11

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення застосувати «Правило 39» щодо справи головного редактора програми «Схеми» Наталії Седлецької та вказав уряду України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних з телефону журналістки.

Про це повідомляє «Радіо Свобода» з посиланням на офіційний лист з Європейського суду з прав людини, отриманий зі Страсбурга редакцією видання ввечері 18 вересня 2018 року.

У документі зазначається, що заборона на доступ до даних з телефону журналістки діє протягом місяця – до 18 жовтня 2018 року.

Цей час дається захисту Седлецької для підготовки та направлення повної скарги до ЄСПЛ, яку суд розглядатиме «в пріоритетному порядку».

Згідно з правилом 39 Регламенту ЄСПЛ, суд має право застосувати тимчасові забезпечувальні заходи щодо держав, які підписали Європейську конвенцію з прав людини.

Такі тимчасові заходи застосовуються лише у виняткових випадках, коли суд, розглянувши всю необхідну інформацію, дійшов висновку, що заявник буде мати серйозний ризик незворотної шкоди у разі, якщо захід не буде застосовано.

«Фактично правило 39 – це наказ для уряду певної країни негайно вжити заходів, котрі унеможливили б настання непоправних наслідків від порушення прав людини», – пояснює адвокат журналістки Сергій Заєць.

10 вересня захист Наталії Седлецької звернувся до ЄСПЛ з проханням застосувати Правило 39 Регламенту, щоб убезпечити джерела антикорупційних розслідувань журналістки та очолюваної нею редакції програми «Схеми» від можливого розкриття.

У зверненні журналістка просила зупинити збір Генеральною прокуратурою інформації про дзвінки, СМС, місце перебування її мобільного телефону за 1,5 року, та змусити українську владу переглянути рішення суду, який видав санкцію слідчому на доступ до цієї інформації.

«Тепер генпрокурор Юрій Луценко має виконати рішення ЄСПЛ та не просто дати вказівку слідчому припинити збір інформації з телефонів журналістів, але й у разі, якщо така інформація була уже отримана — заборонити її аналізувати, а можливо, і знищити її. Така процедура є», – пояснює адвокат.

За його словами, невиконання Генеральною прокуратурою вимог ЄСПЛ буде складно приховати.

«Це досить серйозні політичні наслідки, за які багато кому доведеться відповідати особисто. Всім доведеться відповідати на дуже неприємні запитання – як так сталося, що Україна не виконала цю вимогу, якщо свобода слова є основоположною цінністю, на якій будується демократичне суспільство», – зауважив адвокат.

Раніше Радіо Свобода висловило обурення ухвалою суду, який дав Генеральній прокуратурі доступ до інформації з телефону журналістки та головного редактора програми розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької протягом 17 місяців.

В редакції зазначали: такий запит, що охоплює тривалий період спілкування з телефона, який належить відомій українській журналістці, що успішно викриває високопосадову корупцію, викликає серйозне занепокоєння про справжні наміри тих, хто шукає інформацію.

У ГПУ запевнили, що жодним чином не втручатимуться у професійну діяльність та особисте життя Седлецької, а журналістка виступає в якості можливого свідка.

Депутати вимагають зустрічі з Луценком через доступ ГПУ до телефону журналіста Радіо Свобода Седлецької

Lucenko-love-Poroshenko1

 

Група депутатів підписали звернення до генерального прокурора Юрія Луценка з проханням про невідкладний прийом через рішення суду про надання доступу ГПУ до телефону журналістки «Схем» Наталії Седлецької протягом 17 місяців, повідомляє Національне бюро розслідувань України.

Про це йдеться у їхньому зверненні.

Відповідне звернення підписали народні депутати Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, Сергій Євтушок, Сергій Лещенко, Ольга Червакова, Олена Сотник, Вікторія Войціцька, Юрій Левченко, Олексій Рябчин, Альона Шкрум, Іван Крулько, Оксана Юринець, Павло Різаненко, Леонід Ємець.

Раніше Радіо Свобода висловило обурення ухвалою суду, який дав Генеральній прокуратурі доступ до інформації з телефону журналістки та головного редактора програми розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької протягом 17 місяців.

В редакції зазначали: такий запит, що охоплює тривалий період спілкування з телефона, який належить відомій українській журналістці, що успішно викриває високопосадову корупцію, викликає серйозне занепокоєння про справжні наміри тих, хто шукає інформацію.

Водночас у Генеральній прокуратурі запевняють, що жодним чином не втручатимуться у професійну діяльність та особисте життя журналістки та головного редактора програми розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької.

Генпрокуратура з 2017 року розслідує кримінальне провадження проти директора НАБУ Артема Ситника через ймовірне розголошення даних слідства на підставі опублікованого в інтернеті аудіо-запису, де людина з голосом, схожим на Ситника, розповідає журналістам деталі деяких резонансних справ.

Провадження щодо директора НАБУ було відкрите за зверненням депутатки від «Народного фронту» Олени Масоріної та цивільної дружини у минулому військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика Ірини Німець.

За даними слідства, розмова Артема Ситника з низкою українських журналістів не під запис відбулася в Києві у травні 2017 року. Керівник НАБУ відкидає звинувачення, що під час неформального спілкування порушив законодавство.

У вересні 2018 року стало відомо, що ГПУ почала перевіряти дзвінки журналістів, з якими Ситник обговорював матір дітей Кулика.

У США 2 рік чекають від української влади на розкриття вбивства журналіста Павла Шеремета

Sheremet-Pavlo1-500x284

 

Посол США в Україні Марі Йованович заявила, що з нетерпінням очікує на правосуддя у справі вбивства журналіста Павла Шеремета.

Про це йдеться у заяві посольства у Twitter, повідомляє sprotiv.org.

«Сьогодні вранці українці відзначили другу річницю вбивства журналіста Павла Шеремета. Я з нетерпінням чекаю того дня, коли буде здійснено правосуддя для сім’ї Павла, його друзів та українського народу», — цитуються в повідомленні слова Йованович.

20 липня 2018 року вранці на місці загибелі Шеремета зібралися його колеги та друзі, щоб вшанувати його пам’ять. Також сюди прийшла посол США Марі Йованович.

Представництво ЄС в Україні чекає на прозоре розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета та притягнення винних до відповідальності.

Один з керівників «Української правди» Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

Слідство схиляється до версії про професійні мотиви убивства, але ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило.

Поліція кваліфікувала вбивство за статтею «умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб».

Журналісти «Слідство.Інфо» у документальному фільмі «Вбивство Павла», спираючись на записи камер спостереження в районі вибуху, встановили: вибухівку вночі заклала під авто жінка, її прикривав чоловік – вони перебували поруч із місцем вибуху і вранці 20 липня.

Крім того, тієї ночі під будинком, де жив Шеремет, стояли підозрілі червоний «Мерседес» і сіра «Шкода», водій останньої Ігор Устименко виявився колишнім працівником СБУ. У Службі безпеки заявили, що він не виконував завдань відомства. Втім, Устименка допитали.

Потім у поліції визнали, що припустилися помилок при розслідуванні вбивства Шеремета.

Комітет захисту журналістів (CPJ) констатував, що за рік розслідування вбивства Шеремета не дало результатів – і запропонував провести міжнародне розслідування. Там не виключають, що до вбивства Шеремета можуть бути причетні влади Білорусі, Росії й України.

Президент Петро Порошенко запропонував долучити міжнародно визнаного розслідувача до української слідчої групи у справі Шеремета.

На початку розслідування Порошенко називав його справою честі поліції й обіцяв зробити все, щоб винних покарали. У травні 2017 року президент зізнався, що чекав кращого результату.

У вересні 2017 року стало відомо, що головне слідче управління Нацполіції засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Павла Шеремета задля захисту життя осіб, «які беруть участь у кримінальному судочинстві».

У Центрі дослідження корупції й організованої злочинності вважають, що до вбивства журналіста Павла Шеремета причетна українська влада.

У лютому 2018 року редактор-засновник «Української правди» Олена Притула виступила з вимогою до генпрокурора Юрія Луценка розслідувати загибель журналіста УП Павла Шеремета у 2016 році як терористичний акт.

13 квітня 2018 року заступник глави СБУ Віктор Кононенко констатував, що за майже 2 роки розслідування слідство не має реальної доказової бази у справі про вбивство Шеремета.

Журналісти вимагають публічного звіту щодо вбивства Шеремета.

Журналіста «Громадського» Ігоря Бурдигу вдарив лідер С14 Євген Карась

napad-na-presu11

 

Біля Голосіївського районного суду стався конфлікт між журналістом Громадського Ігорем Бурдигою та представниками праворадикальної групи С14.

Про це пише Громадське.

У суді у справі розгону ромського табору на Лисій горі в Києві обирали запобіжний захід одному з координаторів С14 Сергієві Мазуру.

Журналіст Громадського висвітлював цю тему кілька місяців і знаходився у суді за редакційним завданням. Після суду журналіста оточили представники С14, а її лідер Євген Карась дав журналісту ляпаса. Сталася сутичка, в яку втрутилися представники поліції.

Як повідомляється, цьому інциденту передував конфлікт з C14 у соціальних мережах — журналіст використав в одному зі своїх постів нецензурну лайку, за що отримав догану. Його тимчасово усунуто від роботи.

Закриєте кулуари для преси – закриємо Раду для депутатів, – журналіст Братущак звернувся до Парубія

napad-na-presu11

 

«Ви не можете стати тим Головою Верховної Ради, за часів якого здійсниться мрія багатьох парламентських мудаків – обмежити доступ журналістів до депутатів. Загнати журналістів у вольєр» – таку заяву зробив журналіст Олексій Братущак, звернувшись до Голови Верховної Ради Андрія Парубія:

«Пане Андрію, ми з Вами знайомі по парламенту більше 10 років. Ви знаєте, що я часто звертаюсь до парламентарів в обхід прес-служб та прес-секретарів. Ви і самі це неодноразово відчували на собі)

Ви можете ображатися на таку роботу журналістів. Вам може це не подобатися.

Але Ви не можете стати тим Головою Верховної Ради, за часів якого здійсниться мрія багатьох парламентських мудаків – обмежити доступ журналістів до депутатів. Загнати журналістів у вольєр.

Подібні спроби виникають кожного скликання. Але навіть регіоналам не вдалося це провести. А то ж був „злочинний режим“.

З іншого боку, є речі, які не подобаються багатьом українцям у діяльності депутатів.

Наприклад, людям не подобається, коли депутати кидають димові шашки у залі парламенту.

8 років тому у кулуарах я спіймав одного депутата. Нагадаю ту розмову.

„За те, що Ви зробили, Ви маєте сидіти (у в’язниці). Але навіть після цього я потисну Вам руку. Бо страждати за свої переконання – це не соромно. Ви були єдині, хто готовий був йти до кінця за свої переконання. І це викликає повагу до Вас“, – сказав я тому депутату.

Ці слова стосувалися дій депутата у парламенті 27 квітня 2010 року. Тоді регіонали на догоду Путіну протиснули голосування за продовження перебування російського флоту у Криму.

27 квітня згаданий вище депутат продемонстрував, що за свої переконання – протистояти Росії – готовий йти на радикальні непарламентські вчинки, які тягнуть на кримінальну статтю. Повторю: це може не подобатися, і може обурювати виборців, але готовність йти до кінця з праведною метою – викликає повагу.

Але давайте до подій сьогодення.

Обмеження діяльності журналістів в українському парламенті – це російський шлях. Таким чином деякі депутати хочуть перетворити Верховну Раду у Верховну Думу. Може це ті самі „агенти Путіна“, про яких часто згадують патріотичні депутати? То чому і патріоти, і „агенти“ перебувають в лавах одних партій?

Ані я, ані мої колеги не хочуть йти російським шляхом.

У мене достатньо колег, які не погодяться сидіти у „парламентському вольєрі“. І за потреби я знайду десяток відчайдух, які у відповідь зроблять достатньо для того, щоб закрити Раду для депутатів. Бо то вже буде Дума. А українським депутатам нема чого робити у Думі.

Сподіваюсь, Ви мене зрозуміли.

PS Якщо хтось хоче „почистити“ парламент від „негативних елементів“, то варто спрямувати ці зусилля на депутатський корпус. Серед нардепів так само достатньо „російських агентів“, покупців „корочок“, порушників парламентської етики. Якщо є бажання, журналісти допоможуть нагади прізвища цих негідників. Тільки серед більшості парламентарів не спостерігається бажання почистити свої ряди…».

Регламентний комітет Ради пропонує обмежити доступ журналістів до кулуарів парламенту

Skryabin-Rada1

 

Регламентний комітет Верховної Ради України запропонував обмежити доступ ЗМІ до кулуарів парламенту, повідомляє sprotiv.org.

Відповідну пропозицію комітет опублікував на сайті ВР.

У ньому йдеться про те, що на третьому поверсі кулуарів Ради варто створити прес-центр для роботи в ньому журналістів. Також пропонується «унормувати» порядок позбавлення журналіста акредитації та анулювання акредитаційної картки за порушення правил.

Також комітет пропонує переглянути положення щодо доступу працівників ЗМІ до пленарних засідань парламенту, «врахувавши при цьому, що перший і другий поверхи кулуарів Верховної Ради України в адміністративному будинку по вул. Грушевського, 5 мають бути передбачені для вільного доступу народних депутатів України та відкриті для інших відвідувачів – представників органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій, іноземних громадян та громадян України».

Депутат Мустафа Наєм вже висловив обурення подібними пропозиціями, заявивши, що 10 липня 2018 hjre розпочнеться збір підписів проти введення нових порядків.

«Поки я депутат, не буде цього. Якщо треба буде, готовий підписувати „запрошення“ кожному журналісту, оператору і фотографу особисто. Завтра почнемо збір підписів проти цього рішення комітету. І не таких маразматиків журналісти переживали. Коротка пам’ять у них», — написав він.

Повідомляється, що такі заходи комітет пропонує вживати після «недопустимої поведінки» журналістів Юлії Махмуді з «Громадського вісника Києва» та Валерії Єгорової з Flash on Time News.

«Гірше, ніж у Росії», або як Рада хоче знищити свободу в Укрнеті. Розслідування

internet-cenzura1

 

Інформаційна безпека чи тотальна цензура? Чим загрожує інтернет-користувачам тоталітарний законопроект №6688.

4 липня 2018 року парламентський комітет з питань нацбезпеки схвалив законопроект №6688 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері», поданий до Верховної Ради у липні 2017 року.

Автори документа — народні депутати Іван Вінник, БПП, Дмитро Тимчук і Тетяна Чорновол, «Народний фронт».

Що ховається під «протидією загрозам національній безпеці»?

Дозвіл блокувати сайти на 48 годин за рішенням не тільки суду, а й представників правоохоронних органів — слідчих та прокурорів.

Установка провайдерами за власний кошт спеціальних технічних засобів (DPI) для моніторингу інтернет-трафіку, які дозволяють стежити за всім, що роблять користувачі, і здійснювати блокування.

Законопроект фактично передбачає створення української версії Роскомнагляду шляхом примушування регулятора вести реєстр блокувань і штрафувати провайдерів.

5 липня Верховна Рада винесла законопроект на порядок денний, але більшістю голосів він був знятий з розгляду.

6 липня за підтримку цього проекту офіційно висловилася СБУ.

Уже на цьому тижні законопроект може знову з’явитися на порядку денному.

Чому його не можна ухвалювати, і як це може позначитися на звичайних користувачах інтернету?

Навіщо і чому

Як стверджують автори законопроекту, таке рішення повинно захистити користувачів від кібератак, ставши одночасно і антивірусом, і фаєрволом.

«Мова йде про можливість блокування тільки на 48 годин. Цей час дається для того, щоб СБУ змогла отримати рішення суду. Така можливість надається для оперативної нейтралізації інтернет-ресурсу, звідки, наприклад, розсилається вірус.

Якщо рішення суду не буде, а блокування стало наслідком зловживань посадової особи СБУ, — Кримінальний кодекс ніхто не скасовував. Ніщо не заважає редакції ЗМІ подати до суду», — відзначає один з авторів законопроекту Дмитро Тимчук.

Чому інтернет-спільнота проти

Екс-директор компанії «Яндекс Україна» Сергій Петренко має іншу думку.

«Блокування окремих сайтів у разі DDOS-атаки неефективне. В атаці беруть участь кілька мільйонів вузлів, які не є сайтами. Блокування абсолютно нерелевантне в разі вірусної атаки через пошту. Зате воно прекрасно підходить для цензури і навіть для корупційних дій», — відзначає він.

За словами Петренка, проект містить широкі можливості для корупції, оскільки діяльність будь-якого сайту може бути припинена без рішення суду. Так само, як через обшук за надуманими причинами може бути заблокована робота компанії.

«Можна тільки уявити, яких збитків економіці може завдати блокування сайту масштабу Rozetka.ua або Novaposhta.ua, і яку вигоду можна отримати, запропонувавши вирішити питання власнику меншого магазину», — каже він.

За словами Петренка, рішення, запропоновані СБУ для реалізації законопроекту, містять грубі порушення принципів мережевої безпеки шляхом установки на всі пристрої глобального довіреного сертифікату виробника DPI-рішення.

«Це означає, що весь трафік буде шифруватися: спочатку — між пристроєм користувача і комплексом DPI, потім — між DPI і сайтом призначення. Це називається „атака Man-In-The-Middle“ й означає, що комплекс DPI матиме доступ до всього вмісту всього інтернет-трафіку в Україні», — пояснює Петренко.

Засновник IT-компанії NetAssist Макс Тульєв вважає, що після цього з приватними даними в мережі можна буде попрощатися назавжди. «Від цього відмовилися навіть Росія, Білорусь та Китай. Деякий час така система працювала в Казахстані, але через очевидні проблеми від неї відмовилися і там», — зазначає Тульєв.

Спеціаліст з кібербезпеки Єгор Папишев попереджає про такі наслідки.

По-перше — найжорстокіша цензура в інтернеті. Гірша, ніж у Росії. Блокування ресурсів без суду, яке, швидше за все, не вийде обійти.

По-друге — повна втрата анонімності. Ніхто не зможе користуватися TOR-ом.

По-третє — купівля обладнання і послуг за кошти держбюджету в ізраїльської компанії Allot.

По-четверте — детальний моніторинг трафіку українців.

По-п’яте — подорожчання інтернету і зниження швидкості передавання даних: через моніторинг трафіку або в результаті дій користувачів з обходу обмежень.

По-шосте — монополізація ринку.

Чи підвищить усе це кібербезпеку країни? На думку Папишева, ні.

Спікер «Українського кіберальянсу» Шон Таунсенд каже: якщо закон ухвалять, то новим кроком буде заборона анонімізації.

Він виділяє такі наслідки нового законопроекту:

— корупційні ризики (хочу передати полум’яний привіт постачальнику обладнання на літеру «А»);

— корупційні ризики (включення сайтів у реєстр за окрему плату);

— ослаблення інформаційної безпеки (користувачі шукатимуть шляхи обходу блокувань і не всі вони виявляться хорошими);

— нечесна конкуренція (заблокуй конкурента і нехай він потім доводить, що «не верблюд»);

— нечесна конкуренція номер два (великі оператори будуть використовувати DPI, а дрібним доведеться шукати у них «дах»);

— додаткові витрати для бізнесу (обладнання недешеве);

— зниження інвестиційної привабливості України (ніхто не стане розпочинати проекти в Україні, таке вже сталося з хостингом);

— порушення громадянських прав (цензура заборонена Конституцією, кожен має право на таємницю листування);

— загроза мережевій інфраструктурі (реєстр — вимикач інтернету, росіяни ним неодмінно скористаються);

— закон, який легко обійти, формує неповагу до закону, заперечення законності як принципу.

Хто може це зробити

Обидва експерти згадують ізраїльську компанію Allot — відомого постачальника DPI-рішень.

Глава Інтернет-асоціації України Олександр Федієнко теж допускає, що «все зведуть до рішення одного з ізраїльських вендорів з DPI-систем (Allot. — ред)». Він опублікував фото слайдів однієї з конференцій з кібербезпеки, орієнтованої на чиновників. Це не перша така конференція за участю компанії Allot.

Таунсенд підтверджує, що саме про неї говорили на профільних конференціях. До того ж, її продукти тестували в Україні.

«Я точно знаю, що їх сюди привели „за руку“. Саме їх рішення активно обговорюють і лобіюють чиновники. Allot — провідний у світі виробник рішень для інспекції трафіку. Їх продукти справді найкращі. Вимоги будуть прописані саме під цього вендора», — розповів Папишев ЕП.

Заступник глави СБУ Олег Фролов після невнесення законопроекту до порядку денного проговорився журналістам, що вже є договір з конкретним постачальником DPI, однак його ім’я не назвав.

Що від цього українцям

Остерігатися варто не лише невеликим інтернет-провайдерам, які не зможуть заплатити за обладнання і витримати конкуренцію, а й кожному користувачу.

«Ухвалення чудовиська під назвою „Законопроект 6688“ призведе до хворобливого підвищення ціни на послугу доступу до інтернету. Провайдерів стане менше, вартість їх послуг підскочить мінімум удвічі. За кожним провайдером буде спостерігати людина в погонах, у їх офісах буде цілодобово топтатися натовп правоохоронців», — каже голова громадської організації «Українська група інформаційної безпеки» Костянтин Корсунь. З ним погоджується і Федієнко.

«З відкритих джерел я взяв приблизну вартість DPI-рішень. Якщо оператор пропускає через свої міжнародні маршрутизатори трафік на швидкості 400 Мбіт/с, це 5 тис у. о. в базовій поставці, 1 Гбіт/с — 22 тис у. о., 20 Гбіт/с — 40 тис у. о., 64 Гбіт/с — 160 тис у. о. Це все так звані разові витрати оператора. Базова поставка при кінцевому постачанні може вирости в півтора-два рази», — пояснює він.

«Якщо зібрати всі обсяги трафіку України, сумарно найбільші 16 компаній в базовій комплектації повинні будуть заплатити 20-30 млн дол», — додає Федієнко. За його підрахунками, для середнього провайдера такі системи будуть коштувати 1,8 млн дол у базовій комплектації, 80-90 млн дол — в розширеній.

Якщо щомісячний оборот оператора становить 8 млн грн, то на окупність піде півроку, а якщо рішення буде коштувати удвічі більше — роки. «При цьому оператору ще потрібно модернізувати і ремонтувати мережі, кабелі як крали, так і крадуть. Теж, до речі, елемент національної безпеки», — зазначає Федієнко.

За його словами, можлива також модель, коли оператор для скорочення часу повернення витрат підніме ціни в три-шість разів для всього населення.

«Ухвалення проекту призведе до зростання вартості доступу до мережі, зниження швидкості і виходу з ринку середнього класу, бо маржинальність провайдерів уже на межі окупності. Це шлях до монополізації», — резюмує Федієнко.

Таким чином, проект №6688 введе цензуру, стежитиме за користувачами і змусить їх за це заплатити заради сумнівного поліпшення інформаційної безпеки в країні.

«Біда не в тому, що чиновники опікуються Allot. Біда в тому, що вони збираються запровадити механізм, який нівелює приватне життя в інтернеті і забезпечить ефективну цензуру. Тепер буде недостатньо увімкнути TOR або VPN. Тепер доведеться неабияк попрацювати, щоб обійти ці фільтри», — відзначає Папишев.

 Аліна Полякрва, Національне бюро розслідувань України



Close
Приєднуйтесь!
Читайте нас у соцмережах: